ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 р. м. Харків

Справа № 820/4104/18

ОСОБА _1 апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року (повний текст складено 05.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції Спірідонов М.О., м.Харків) в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 по справі № 820/4104/18 за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси", про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_2, звернувся із позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач, УПП в Харківській області), третя особа Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси" (далі – третя особа, ДП "Інформ-ресурси"), в якому просив: (а.с.6-8)

- визнати протиправними дії УПП в Харківській області щодо затримання, вилучення та примусового переміщення на спеціальний майданчик ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси”, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_2;

- зобов'язати УПП в Харківській області повернути ОСОБА_2 вилучений за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.03.2018 року автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який зберігається на спеціальному майданчику ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси”, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107;

- стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.2018 року інспектор роти № 2 батальйону № 1 УПП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_5 затримав і вилучив автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить позивачу на праві власності та направив його на зберігання на спеціальний майданчик, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107. Станом на час звернення до суду із адміністративним позовом зазначений автомобіль позивачу повернуто не було, у зв'язку з чим позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують його права.

Рішенням ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі № 820/4104/18 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2: (а.с.48-52)

- зобов'язано УПП в Харківській області повернути ОСОБА_2 вилучений за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.03.2018 року автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який зберігається на спеціальному майданчику ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси”, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 1074

- в іншій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог;

- стягнуто з УПП в Харківській області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 704,80 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. (а.с.59-61)

В обґрунтування апеляційної скарги заявником вказано про те, що дії УПП в Харківській області щодо затримання, вилучення та примусового переміщення на спеціальний майданчик ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси”, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_2, є противними, оскільки станом на дату затримання автомобіля не існувало будь-якої чинної постанови державного виконавця про розшук автомобіля, постанова державного виконавця про залучення працівників поліції до проведення виконавчих дій була відсутня, а наказ МВС України від 29.12.2011 року № 975 "Про введення в експлуатацію системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль – Рубіж був скасований і втратив чинність станом на дату затримання відповідного автомобіля.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, проте це не є перешкодою для розгляду справи

Позивач та представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, згідно до акту огляду та тимчасового затримання засобу від 14.03.2018 року(а.с.11) 14.03.2018 року об 11 год. 00 хв. за адресою м. Харків, вул. Матюшенко, 3Б, Інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 (далі – Інспектор УПП в Харківській області) було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу. марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить ОСОБА_2

Транспортний засіб було доставлено для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська, 107.

Як зазначено в акті огляд та тимчасове затримання транспортного засобу було здійснено у зв’язку із наявністю «ВП 50664581 Червонозаводський ВДВС ОСОБА_1 МУЮ, ОСОБА_5».

Вказаний транспортний засіб належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про реєстрацію РСА №164917 (а.с.24).

15.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся з заявами на ім'я керівника Управління патрульної поліції в Харківській області, в якій просив повернути вилучений автомобіль марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, або надати копію постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 50664581. (а.с.12-13)

30.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з повторною заявою про повернення автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, проте листами від 02.04.2018 року № 3027/41/1401-2018 та від 10.04.2018 року №3290/41/1401-2018 йому було відмовлено в поверненні автомобіля з посиланням на те, що оскільки відповідний транспортний засіб тимчасово затриманий на підставі ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із розшуком Червонозаводським ВДВС ОСОБА_1 МУЮ за виконавчим провадженням № 50664581 від 2016-04-12, видача транспортних засобів, затриманих за розшуком Державної виконавчої служби, не входить до компетенції УПП в Харківській області. (а.с.20-22)

ОСОБА_1 філією Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси" позивачу було також відмовлено у видачі автомобіля.

Задовольняючи частково адміністративний позов позивача в частині зобов'язання УПП в Харківській області повернути позивачеві вилучений за актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.03.2018 року суд першої інстанції виходив з того, що станом на 14.03.2018 року будь-якої постанови державного виконавця про розшук зазначеного автомобіля не існувало, а тому автомобіль, який зберігається на спеціальному майданчику ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси” автомобіль підлягає поверненню позивачу.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині визнання протиправними дії УПП в Харківській області щодо затримання, вилучення та примусового переміщення на спеціальний майданчик ОСОБА_1 філії ДП “Інформ-ресурси”, належного позивачу автомобіля суд виходив з правомірності дій відповідача, враховуючи наявність відомостей в Центральній базі даних Національної поліції України про розшук автомобіля відповідно до виконавчого провадження Червонозаводського ВДВС ОСОБА_1 МУЮ №50664581.

Відповідачем та третьою особою рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі № 820/4104/18 не оскаржувалось, а позивачем подано апеляційну скаргу на відповідне рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі № 820/4104/18 переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в цій частині вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов’язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Положеннями п.1 Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України 30.01.2018 року № 64/261/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2018 року, (далі – Порядок №64) передбачено, що цей Порядок визначає механізм взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України з державними, приватними виконавцями при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 Порядку №64 підставою для залучення поліцейських до розшуку транспортного засобу боржника є постанова державного, приватного виконавця про такий розшук.

Згідно із п.4 Порядку №64 про виявлення та затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, поліцейський інформує державного, приватного виконавця шляхом надсилання повідомлення через ІПНП до АСВП.

Положеннями п.5 даного Порядку передбачено, що тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється поліцейськими відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102.

Відповідно до абз.2 пункту 2 “Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102, (далі – Порядок №1102) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "'Про виконавче провадження".

Згідно із п.3 Порядку №1102 доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів - евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов'язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.

Положеннями абз.2 п.12 Порядку №1102 передбачено, що вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги.

Таким чином, транспортний засіб може бути тимчасово затриманий у випадку оголошення його в розшук постановою державного виконавця відповідно до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження».

Із матеріалів справи вбачається, що Інспектор УПП в Харківській області, яким було здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу позивача, отримав інформацію щодо перебування відповідного транспортного засобу у розшуку від інспектора чергової частини (а.с.40). Така інформація містилася в системі «Відеоконтроль-Рубіж».

Комплекс відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами "Відеоконтроль - Рубіж" (далі -Комплекс) - система цілодобового автоматизованого моніторингу руху автотранспорту із одночасною можливістю здійснювати перевірки за наявними базами обліку органів внутрішніх справ. Дану систему відеофіксації номерних знаків транспортних засобів було введено в експлуатацію на підставі наказу МВС України від 29.12.2011 року № 975 "Про введення в експлуатацію системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль - Рубіж".

Пунктом 6.4 цього наказу визначено, що у разі виявлення розшукуваних транспортних засобів органи внутрішніх справ затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання ОВС, а уповноважена особа ДАІ у триденний термін з моменту затримання транспортного засобу письмово повідомляє про факт його затримання ініціатора розшуку.

Частиною 2 розділу 9 вищезазначеного наказу МВС України визначено розшукові коди, за якими перевіряються розпізнані номерні знаки транспортних засобів, серед яких "код-4" - розшук майна боржника за даними Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Оновлення інформації від Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проходить централізовано. Інформація каналами електронної пошти за узгодженими форматами даних отримується від "Центру Мін'юст" не менше одного разу на тиждень та завантажується на всі рубежі контролю (ч.ч.З, 4 розділу 9).

Щодо доводів апелянта про втрату чинності наказу МВС України стосовно системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль - Рубіж", колегія суддів звертає увагу на наступне.

Дійсно наказ МВС України від 29.12.2011 №975 "Про введення в експлуатацію системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль - Рубіж" скасовано іншим наказом МВС України від 14.05.2012 №418, прийнятим на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 та з метою приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність до законодавства.

Однак, експлуатація вказаної системи здійснювалася органами Національної поліції згідно з Інструкцією з використання системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль - Рубіж", затвердженої наказом МВС України від 23.11.2012 №1080дск, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за №2107/22419. Так, згідно положень даної Інструкції до вказаної системи вносяться відомості по типам розшукових кодів, за якими перевіряються розпізнавальні номерні знаки транспортних засобів.

Таким чином, посилання апелянта про втрату чинності наказом МВС України від 29.12.2011 №975 є вірними, проте вони не мають правового значення для вирішення даної справи, оскільки на час виникнення спірних правовідносин експлуатація системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "Відеоконтроль - Рубіж" здійснювалася відповідно до іншого нормативно-правового акта, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України і незаконним (нечинним) в судовому порядку не визнавався.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що в даних спірних правовідносинах мова йде про тимчасове затримання транспортного засобу позивача, оголошеного в розшук державним виконавцем, в межах не існуючого виконавчого провадження.

Як свідчать матеріали справи, згідно до акту огляду та тимчасового затримання засобу від 14.03.2018 року (а.с.11) тимчасове затримання транспортного засобу було здійснено у зв’язку із наявністю «ВП 50664581 Червонозаводський ВДВС ОСОБА_1 МУЮ, ОСОБА_5».

Матеріали справи не містять повідомлення Інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_5 через ІПНП до автоматизованої системи виконавчих проваджень АСВП про виявлення та затримання транспортного засобу державного виконавця, як цього вимагав пункт Порядку №64.

За інформацією Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №50664581 не знаходилося (а.с.116,117).

Згідно до інформації Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 був стороною іншого виконавчого провадження за №50784292.

Державним виконавцем Червонозаводського ВДВС ОСОБА_1 ОСОБА_6 у виконавчому проваджені №50784292 було винесено 15.04.2016 року постанову про розшук автомобіля марки - CHEVROLET , модель - LACETTI NF 193, рік випуску - 2005, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова - KL1NF193E6K293566, ДНЗ - АХ3314АН, який належить на праві власності позивачу (а.с.121) .

Однак, ще 31.08.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50784292, а чинність арешту і розшуку майна боржника - припинена. Вказана постанова листом від 31.08.2017 р. №28731 була направлена на адресу Управління інформаційної підтримки та координації поліції “ 102” ГУ НП у Харківській області (а.с.9-10)

Колегія суддів звертає увагу, що вже наступного дня після затримання транспортного засобу - 15.03.2018 року позивач звернувся до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області для з'ясування статусу у виконавчому провадженні № 50664581, на що позивачу було повідомлено про відсутність зазначеного виконавчого провадження.

15.03.2018 року позивач звернувся з заявами на ім'я керівника Управління патрульної поліції в Харківській області про повернення вилученого автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, або надати копію постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 50664581, на що отримав відповідь, що видача транспортних засобів затриманих за розшуком Державної виконавчої служби не входить до компетенції УПП в Харківській області. (а.с.12-13)

На адвокатський запит від 23.03.2018 року за № 1/23-03-18 адвоката ОСОБА_3 Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області надав відповідь відповідно якої виконавчого провадження за № 50664581 на виконанні у відділу не перебувало та на час звернення не перебуває. (а.с.14-16, 19)

30.03.2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з повторною заявою про повернення автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1, 2005 року випуску, проте листами від 02.04.2018 року № 3027/41/1401-2018 та від 10.04.2018 року №3290/41/1401-2018 йому було відмовлено в поверненні автомобіля з посиланням на ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із розшуком Червонозаводським ВДВС ОСОБА_1 МУЮ за виконавчим провадженням № 50664581 від 2016-04-12, а тому видача транспортних засобів, затриманих за розшуком Державної виконавчої служби, не входить до компетенції УПП в Харківській області. (а.с.20-22)

В подальшому, 10.05.2018 року під час особистого прийому у начальника УПП в Харківській області (а.с.38) позивачу було повідомлено, що відсутність постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 50664581 від 2016-04-12, однак в системі відеофіксації номерних знаків транспортних засобів „ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж" наявний запис про перебування у розшуку транспортного засобу, належного позивачу, на підставі постанови державного виконавця по виконавчому провадженню № 50664581. (а.с.39-43)

При цьому відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо перевірки зазначених позивачем обставин, зважаючи на те, що затримання транспортного засобу відбулося саме посадовою особою відповідача, а відсутність підстави - саме виконавчого провадження за № 50664581 Червонозаводського ВДВС ОСОБА_1 МУЮ була вже достеменно встановлена.

На думку колегії суддів, зважаючи на те, що на час вчинення оскаржуваних дій відповідачем в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Міністерства юстиції України відсутні записи щодо виконавчого провадження №50664581, в тому числі як щодо відкриття виконавчого провадження із таким номером, так і щодо вчинення будь-яких дій по виконавчому провадженню із таким номером, про що неодноразово зазначав позивач під час звернення до відповідача із відповідними заявами про повернення транспортного засобу, є підстави вважати порушеним права позивача як власника майна, внаслідок позбавлення його саме відповідачем можливості володіти, користуватися та розпоряджатися на власний розсуд, про що зазначав позивач в адміністративному позові.

Саме протиправне порушення прав власності позивача і зумовило звернення за його захистом до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

ЄССП в рішенні від 10 лютого 2010 року по Справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що стаття 1 Першого протоколу,( до Конвенції «Захист права власності») по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном.

Однак ці три норми не можна розглядати як "окремі", тобто не пов'язані між собою: друга і третя норми стосуються певних випадків втручання у право на мирне володіння майном і, отже, мають тлумачитись у світлі загального принципу, проголошеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" (Lithgow and Others v. the United Kingdom) від 8 липня 1986 року, п. 106, серія A, N 102).

Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) [GC], N 33202/96, п. 107, ECHR 2000-I).

Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено відсутність законних та обумовлених на то правових підстав (ст..36 ЗУ Про виконавче провадження) щодо внесення в систему ‘’ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж" даних щодо транспортного засобу позивача, внаслідок відсутності виконавчого провадження, на підставі якого була прийнята постанова держвиконавця, яка є обумовленою законом підставою для внесення відповідних даних до системи відносно такої особи. Тобто мало місце не законне втручання у законне володіння транспортного засобу позивача, а саме позбавлення майна не "на умовах, передбачених законом") і принципу верховенства права (див. рішення у справі "Ентрік проти Франції" (Hentrich v. France) від 22 вересня 1994 року, серія A, N 296-A, сс. 19-20, п. 42).

З огляду на викладене доводи апеляційної скарги позивача щодо обгрунтованності позовних вимог спростовують висновки суду першої інстанції про правомірність дій відповідача, оскільки такі дії вчинені без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких були спрямовані дії відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення в цій частині адміністративного позову.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Рішення ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі №820/4104/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправними дій Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо затримання, вилучення та примусового переміщення на спеціальний майданчик ОСОБА_1 філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_2 – скасувати.

Прийняти в цій частині постанову, якою задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси".

Визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції щодо затримання, вилучення та примусового переміщення на спеціальний майданчик ОСОБА_1 філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ "Інформ-ресурси", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107, автомобіля марки CHEVROLET, модель LACETTI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 листопада 2018 року.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_7

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_8 ОСОБА_9