ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №826/14758/17

адміністративне провадження №К/9901/61422/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Подільського району міста Києва

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 (колегія суддів у складі Шелест С.Б., Мєзєнцева Є.І., Пилипенко О.Є.)

у справі №826/14758/17

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Подільського району міста Києва

про застосування заходів реагування.

І. ПРОЦЕДУРА

1.Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Подільського району міста Києва (далі відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації підвального приміщення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

2.Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29.05.2018 позовні вимоги задовольнив частково. Застосував заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації підвального приміщення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. Обовязок щодо забезпечення виконання рішення поклав на позивача. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

3.Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 31.07.2018 вищевказане рішення суду першої інстанції залишив без змін.

4.Відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить вищевказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою від 20.09.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження. 03.10.2018 надійшов відзив від Позивача.

6. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою Верховного Суду в його задоволенні було відмовлено.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.Відповідач створений рішенням Київської міської ради від 17 квітня 2013 року №132/9189 шляхом злиття поліклініки №2 Подільського району міста Києва та дитячої поліклініки №4 Подільського району міста Києва, до складу якого увійшло 9 амбулаторій ЗП-СМ, територіально розташованих за адресою: амбулаторія №1 вулиця Полкова, 57, амбулаторія №2 вулиця Бестужева, 32, амбулаторії №3,4,5,6,8,9 проспект Свободи, 22 та амбулаторії №6,7 вулиця Мостицька, 9.

8. Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», розпорядження Кабінету міністрів України від 20 вересня 2017 року № 643-р «Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3, наказу ДСНС України від 22 вересня 2017 року № 509 «Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки», позивач видав наказ від 29 вересня 2017 року № 337 «Про проведення позапланових перевірок стану техногенної та пожежної безпеки» у відповідності до переліку (додається) (далі наказ).

9.На виконання наказу та на підставі посвідчення на проведення перевірки від 06 листопада 2017 року №297 посадова особа позивача у присутності фахівця з цивільного захисту відповідача Мірошниченко О.В. у період з 08 листопада 2017 року до 10 листопада 2017 року провела позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: місто Київ, проспект Свободи, 22.

10.За результатами складено Акт від 10 листопада 2017 року №278 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовані виявлені порушення вимог:

- пункту 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні (далі ППБУ) не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями центру в холі 1 та 7 поверхів;

- пунктів 1.1., 1.20 розділу IV ППБУ - нові підключення різних струмоприймачів проведені без урахування допустимого струмового навантаження електричних мереж;

- пункту 1.6. розділу IV ППБУ зєднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях: криші, 1,3,7 поверху в холі, приміщенні підвалу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункту 1.8. розділу IV ППБУ в приміщеннях центру допускається улаштування та експлуатація тимчасових дільниць електромереж;

- пункту 1.18. розділу IV ППБУ - в підвальному приміщенні центру допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;

- пункту 1.18. розділу IV ППБУ - в підвальному приміщеннях центру допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, користування пошкодженими з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

- пункту 1.21. розділу IV ППБУ - захист адміністративної будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не виконаний у відповідності до вимог ДСТУ Б.В.2.5 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискозахисту будівель і споруд»;

- пункту 1.18. розділу IV ППБУ - допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) на сходових клітинах та у приміщеннях підвалу центру;

- пункту 1.18. розділу IV ППБУ в підвальному приміщенні центру допускається користування пошкодженими розетками;

- пункту 1.2. розділу V ППБУ - усі приміщення, закладу, не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей;

- пункту 1.2. розділу V ППБУ - приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони;

- пункту 1.2. розділу V ППБУ підвальне приміщення центру не обладнано спеціальною системою димовидалення;

- пункту 1.18. розділу VІ ППБУ електророзподільні коробки в підвальному приміщенні центру не закриті кришками з негорючого матеріалу;

- пунктів 3.6., 3.8. розділу V ППБУ приміщення центру не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

- пункту 7 розділу І, пункту 2.3. розділу ІІІ, пункту 1.24, таблиця 2, пункту 9.3.6, пункту 2.14 таблиця 1.2 розділу ІV ППБУ двері електрощитових в підвальному приміщенні центру не виконанні протипожежними з метою вогнестійкості не менше 30 хвилин (ЕІ - 30) та сертифікатом УкрСЕПРО;

- пункту 2.37. розділу ІІІ ППБУ - двері евакуаційних виходів з приміщень всіх поверхів центру не обладнані замками, що легко відчиняються з середини;

- пункту 2.17 розділу ІІІ ППБУ - в приміщеннях центру стіни та стеля на шляхах евакуації в межах запасного евакуаційного виходу на 1-му поверсі оздоблені горючими матеріалами;

- пунктів 2.23, 7.2.4 розділу ІІІ ППБУ, ДБН В.1.1-7-2016 підвальне приміщення центру не забезпечене другим евакуаційним виходом;

- пункту 2.31. розділу ІІІ ППБУ внутрішні сходові клітини центру не обладнані евакуаційним освітленням;

- пункту 2.4 розділу ІІІ ППБУ - отвори на 7 поверсі в загальному коридорі та підвальному приміщеннях центру в протипожежних перешкодах які утворились під час прокладання електричних комунікацій не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує клас вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод;

- пункту 4 розділу ІІ ППБУ - для підвального приміщення центру не розроблена та не затверджена керівником об'єкта інструкція про заходи пожежної безпеки;

- пункту 2.32 розділу ІІ ППБУ - евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення в приміщеннях центру;

- пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ в приміщеннях центру відсутні пристрої для самозачинення дверей сходових кліток;

- пункту 2.37 розділу ІІІ ППБУ шляхи евакуації в підвальному приміщенні центру захаращені матеріальними цінностями, меблями;

- пункту 2.23 розділу ІІІ ППБУ світлові кармани шляхів евакуації центру загороджені перегородками та переоснащені під кіоск та кабінет;

- пункту 8 розділу ІІ ППБУ приміщення центру не забезпечені знаками згідно ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір»;

- пункту 4 розділу ІІ ППБУ на дверях приміщень горища, підвалу, електрощитових, тощо не вивішені таблички з вказанням місця знаходження ключів в приміщеннях центру;

- пунктів 4, 2 статті 57 розділу І ППБУ, Кодексу цивільного захисту на першому поверсі (аптека), на 3 поверсі (кіоск) та підвалі (приміщення №5 манікюрний кабінет) центру здійснюється господарська діяльність без оформлення декларації відповідності матеріально - технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- пункту 2.2. розділу V ППБУ - не надані підтверджуючі документи, щодо технічного обслуговування існуючих пожежних кранів, та перевірки їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;

- пункту 2.2. розділу V ППБУ пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;

- пункту 2.2. розділу V ППБУ - оформлення дверцят шаф пожежних кранів не виконано згідно вимог ГОСТ 12.4.026-76, в т.ч. після літерного індексу «ПК» вказати порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони;

- пункту 2.2. розділу V ППБУ - пожежні крани центру не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.

11.Примірник Акту перевірки отримано уповноваженою особою відповідача 10 листопада 2017 року.

12.Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13.Позов обґрунтований виявленням під час проведення перевірки порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та дітей.

14. У письмових поясненнях відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

15. Акцентував, що йому згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації від 30 січня 2014 року № 54 «Про внесення змін до наказу Департаменту охорони здоров'я від 23 жовтня 2013 року «Про організаційно правові заходи щодо функціонування комунальних некомерційних підприємств «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Подільського району міста Києва та «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» передані терапевтичні відділення дитячої клінічної лікарні №9 Подільського району міста Києва з переведенням штатних одиниць: амбулаторія №10 проспект Правди, 64, амбулаторія №11 проспект Правди, 64 та відділення невідкладної медичної допомоги №3 проспект Правди, 64. Технічна, виконавча, проектна документація на діючі мережі теплопостачання, водопостачання та каналізації, електропостачання, вентиляції, систем пожежного водопостачання та електропостачання знову створеному КНП «ЦПМСД №2» Подільського району міста Києва не передавалась (за відсутності як такої).

16. Також відповідач зазначив, що порушення, викладені в Акті позапланової перевірки частково ним усунені. Наголосив на тому, що відвідувачами закладу систематично здійснюються крадіжки майна та обладнання, яке належить до системи пожежного водопостачання підприємства. Зважаючи на те, що система пожежного водопостачання з відповідним обладнанням знаходиться у неробочому (занедбаному) стані з часу створення, відповідач у жовтні 2013 року з огляду на відсутність технічної, виконавчої, проектної документації на відповідну систему, визначив пріоритетним направленням створити першим етапом «систему автоматичної пожежної сигналізації і систему сповіщення про пожежу на обєктах КНП «ЦПМСД №2» Подільського району міста Києва у 2018 році.

17. Оскільки фінансування установи відбувається з бюджету міста Києва, відповідач взяв на себе відповідальність та зобов'язання щодо внесення фінансових витрат на відповідні заходи (за погодженням з профільним керівником вищої інстанції) у власний фінансовий на 2019 рік з наступним вжиттям заходів у 2019 році щодо капітального ремонту системи пожежного водопостачання.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18.Вважаючи зазначені вище порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебуватимуть у приміщенні позивача, а також особам, які будуть, у разі чого, здійснювати гасіння виниклої пожежі, судом першої інстанції вжито заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації підвального приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення.

19.Зі такою позицією суду погодився суд апеляційної інстанції.

20.Зокрема, посилаючись на пункт 12 ч.1 ст.67, ч.2 ст.68, п.1 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України), дійшов висновку, що зупинення роботи підприємства, в т.ч. його окремих приміщень, є крайнім заходом реагування, у разі встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері.

21.Колегією суддів з акту позапланової перевірки №42 установлено, що станом на 05.04.18 залишись 20 порушень з 33 виявлених за результатами попередньої перевірки, оформленої актом від 10.11.17 №278, які не є формальними, а стосуються відсутності у відповідача необхідної системи заходів для усунення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, зокрема: усі приміщення, закладу, не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей; приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони; підвальне приміщення центру не обладнано спеціальною системою димовидалення.

22.Посилаючись на відсутність доказів усунення таких порушень, недопустимість виправдання їх наявності неналежним фінансуванням зі сторони держави, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції, що недотримання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, високий ступінь небезпечності зазначених в акті перевірки порушень свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом часткового зупинення експлуатації підвального приміщення з опечатуванням (опломбуванням) та відімкнення його від джерел живлення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23.У касаційній скарзі позивач відповідач скасувати судові рішення з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

24. Акцентує увагу на безпідставне неврахування судами факту усунення більшості виявлених порушень, не вжиті заходи зі зясування, які саме порушення усунені та чи загрожують життю та здоровю людей, а позивач не довів факту існування явної чи очевидної в тому небезпеки.

25.Вважає, що застосований захід реагування не є співмірним з характером допущених порушень та ступенем небезпеки, не пропорційним меті застосування та впливає на права третіх осіб. Водночас суди не врахували, що на даний час до відповідача звертаються громадяни за наданням медичної допомоги, у звязку з чим зупинення роботи призведе до порушення конституційного права, передбаченого ст.49 Конституції України, на охорону здоровя, медичну допомогу.

26.Зазначає на необґрунтоване відхилення доводів щодо фінансування відповідача з бюджету м.Києва та передбачення у його фінансовому плані на 2019 рік коштів на реалізацію відповідного проекту. Оскільки всі комунікації, необхідні для функціонування відповідача, проходять через підвальне приміщення, застосовані заходи реагування припиняються роботу усієї будівлі відповідача.

28. Також суди не зясували, чи видано припис, розпорядження або інший розпорядчий документ для усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки та чи були відповідачем виконані вимоги у встановлений термін. Отже суди неповно встановили обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

29. У своєму відзиві Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечує, посилаючись на законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30.Перевіряючи доводи касаційної скарги, Суд звернув увагу, що суди в оскаржуваних рішеннях визнали підтвердженими обставини усунення відповідачем частини порушень, наявність яких стала передумовою для звернення до суду і, на думку позивача, свідчила про наявність істотної загрози життю та здоровю людей. Водночас суди не звернули увагу на таке.

31. Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

32.Водночас відповідно до ч.4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

33.Суди не дослідили правовий статус позивача як центрального органу виконавчої влади та права на звернення до суду. Між тим ці питання мають важливе значення, на що Верховний Суд звертав увагу у постанові від 07.09.2018 у справі №824/2473/15-а.

34.Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

35. Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

36.Отже для вирішення спору суди мають встановити наявність або відсутність вищевказаних обставин, перевірити підтвердження цьому доказами.

37. Відповідно до вимог ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

38. У свою чергу, вимоги до змісту рішення суду зазначені в ст.246 КАС України. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

39.У контексті доводів касаційної скарги Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення свідчать про невиконання судами зазначених вимог.

40. Зокрема, у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень суди вказали перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.

41.Верховний Суд погоджується, що поняття «загрози життю та здоровю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами субєктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

42. Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки судів про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

43. Оскільки доводи касаційної скарги знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи, зважаючи, що допущені судами попередніх інстанцій помилки та упущення Верховний Суд не має повноваження усунути, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд суду першої інстанції.

44. Відповідно до ч.2 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

45. Постанова суду касаційної інстанції згідно з ч.6 ст.353 КАС України не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Подільського району міста Києва задовольнити повністю.

2.Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 скасувати. Справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачВ.М. Кравчук

СуддяО.П. Стародуб

Суддя Т.О. Анцупова