Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради та комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

02.10.2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовною заявою до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради та приватного підприємства «УжБудСервіс» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

У позовній заяві позивач вказує, що йому – ОСОБА_4 належить автомобіль марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_6.

24.07.2017 року, приблизно о 20.00 год., він на власному автомобілі приїхав додому за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, та припаркував вказаний автомобіль на площадці (стоянці) прибудинкової території зазначеного будинку. Того ж дня, приблизно о 22.25 год., була гроза на вулиці, і в той же час він перебував удома за місцем свого проживання. Знаходячись удома, приблизно о 22.35 год., він почув великий шум, а саме шум падіння дерева. Після цього він відразу вийшов на балкон та побачив, що на належний йому вказаний автомобіль впало дерево, в результаті чого були спричиненні механічні пошкодження транспортного засобу, а саме: пошкоджено капот, крило переднє праве, молдінг переднього правого крила, скло вітрове, молдінг вітрового скла, дзеркало зовнішнє праве, двері задні праві, молдінг жолоба водійського, скло заднє розбите, кришка багажника, панель скла заднього,двері задні ліві, двері передні ліві, молдінг жолоба водійської лобової складки, рама вітрового скла, панель даху, накладка стелі передня, крило заднє праве, поріг лівий, накладка дверей передніх лівих, поріг правий, стійка ліва зовнішня, стійка права зовнішня, перегін каркаса кузова. Ще через падіння дерева були пошкоджені поруч припарковані автомобілі.

Зазначає, що звернувшись до правоохоронних органів з метою зафіксувати факт даної пригоди, на місце пригоди прибула слідчо-оперативна група, а також працівники чергового аварійного-рятувального відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області. Працівники поліції оглянули місце пригоди, сфотографували його та склали відповідний протокол огляду. Після огляду місця пригоди працівники чергового аварійно-рятувального відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДСНС України у Закарпатській області стали поспішно розпилювати трухляве дерево та вивозити розпиляні поліна з прибудинкової території.

24.07.2017 року він – ОСОБА_4 – звернувся з письмовою заявою до Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області для проведення перевірки за цим фактом, про що Ужгородським ВП ГУНП в Закарпатській області йому було надано висновок від 26.07.2017 року, з якого вбачається, що благоустрій м. Ужгорода відносить до компетенції Ужгородської міської ради, а саме департаменту міського господарства та рекомендовано з метою захисту своїх прав та інтересів звернутися до суду.

Позивач вказує, що з метою встановлення вартості майнової шкоди він звернувся до незалежного експерта – приватного підприємства ОСОБА_6., який є суб’єктом оціночної діяльності про проведення автотоварознавчого дослідження з визначенням вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження від падіння автомобіля.

Перед проведенням зазначеного дослідження на адресу Ужгородської міської ради було направлено повідомлення від 02.08.2017 року про дату, час та місце проведення огляду транспортного засобу та проведення дослідження, проте їх представники, проігнорувавши ці повідомлення, не з’явилися.

Зауважує, що відповідно до висновку експерта за № 93 від 22.08.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, визначена за витратним та порівняльним підходом, враховуючи податок на додану вартість, складає 38725,80 грн., а вартість матеріального збитку, завданого власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження внаслідок падіння дерева, що сталося 24.07.2017 року, складає 20532 грн.

З урахуванням зазначеного позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну шкоду, завдану в результаті пошкодження автомобіля НОМЕР_2, внаслідок падіння дерева в сумі 29013 грн., що складається з наступного: 20532 грн. – розмір заподіяних матеріальних збитків відповідно до висновку; 1200 грн. – витрати за проведення дослідження; 211 грн. – витрати за надання довідки про погодні умови з 24.07.2017 року по 25.07.2017 року по м. Ужгород Закарпатської області згідно із запитом від 31.08.2017 року; 7000 грн. – витрати за послуги надання правової допомоги згідно з договором від 16.08.2017 року; 70 грн. – витрати за послуги банка про зарахування коштів на рахунок згідно з договором від 16.08.2017 року. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Позивач вказує, що згідно з чинним законодавством відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними несуть балансоутримувачі.

Вважає, що бездіяльністю відповідачів, як балансоутримувача ділянки, на якій було розташовано дерево, йому (позивачу) була заподіяна моральна шкода, яка полягає у його переживаннях, завданих йому як власнику майна у зв’язку з пошкодженням автомобіля, неможливості його користування, витрат особистого часу, пов’язаних із залученням спеціалістів для оцінки збитків, звернення до правоохоронних органів, що призвело до погіршення якості життя позивача та звернення до суду.

З посиланням на вищевикладене та положення ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105, позивач просив суд стягнути з департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та приватного підприємства «УжБудСервіс» на його користь майнову шкоду, заподіну у результаті автомобіля шляхом падіння дерева у розмірі 20532 грн., 1200 грн. – витрати за проведення автотоварознавчого дослідження; 211 грн. – витрати за надання довідки про погодні умови з 24.07.2017 року по 25.07.2017 року по м. Ужгород Закарпатської області згідно із запитом від 31.08.2017 року; 7000 грн. – витрати за послуги надання правової допомоги згідно з договором від 16.08.2017 року; 70 грн. – витрати за послуги банка про зарахування коштів на рахунок згідно з договором від 16.08.2017 року, 10000 грн. моральної шкоди, а також судовий збір у сумі 640 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою.

20.12.2017 року від представника виконавчого комітету Ужгородської міської ради та департаменту міського господарства Ужгородської міської ради до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким представник відповідачів просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі з огляду на безпідставність позову. У поданому відзиві представник відповідача зазначив, що згідно з відомостями, отриманими з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно правокористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_7, є КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 26.05.1998 року, серія та № НОМЕР_8. Зауважив, що ліквідація та видалення дерев у м. Ужгород проводиться на підставі ордеру та відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення кущів, газонів і квітників у населених пунктах». Комісія з обстеження зелених насаджень створена розпорядженням міського голови від 15.05.2017 року № 158 «Про постійно діючу комісію з обстеження зелених насаджень» та керується у своїй діяльності рішенням виконавчого комітету від 15.08.2012 року № 264 «Про затвердження порядку видалення, висадження зелених насаджень та розрахунку відновної вартості всіх видів зелених насаджень на території міста». Підставою для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень. Вказує, що КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода», як користувач і балансоутримувач земельної ділянки, звернувся із листом від 11.07.2017 року № 1012 до департаменту міського господарства щодо надання дозволу на зрізання десяти аварійних тополь, які ростуть на території каналізаційної насосної станції № 3 по вул. Джамбула, б/н. На виконання вказаного листа департаментом міського господарства був складений акт від 19.07.2017 року № 138 по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, згідно з яким під зріз підпало десять тополь, які знаходяться на території каналізаційної насосної станції № 3 КП «Водоканал м. Ужгород» за адресою: м. Ужгород, вул. Джамбула, б/н. Складений акт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» є підставою для здійснення безпосередніх дій по видаленню зелених насаджень, в даному випадку тополь. На підставі даного акту 20.07.2017 року був виданий ордер на видалення зелених насаджень, а саме десяти тополь. Листом від 24.07.2017 року за № 1587/24.01-12 було повідомлено КП «Водоканал м. Ужгорода» про надання такого дозволу, і, як результат, на даний момент проведено зріз вищевказаних тополь. Звертає увагу, що відповідно до розпорядження Ужгородської міської ради від 25.07.2012 року № 217 «Про утримання зелених насаджень прибудинкових територій» відповідальність за утримання дерев, клумб, зелених майданчиків прибудинкових територій покладається на житлово-експлуатаційні підприємства, усі роботи по ремонту зелених насаджень на територіях, закріплених за підприємствами, проводяться силами і коштами цих підприємств, або на договірних засадах спеціалізованими підприємствами. Враховуючи вищевикладене, вважає, що виконавчий орган ради, в особі департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, здійснив всі необхідні дії, визначені законодавством, які передбачені для видалення зелених насаджень. Представник відповідачів зазначає, що зелений фонд утримується балансоутримувачем або власником, а виконавчий комітет Ужгородської міської ради та департамент міського господарства не є ні балансоутримувачами, ні власниками зелених насаджень на території, де відбулося падіння дерева. Також вважає, що в даному випадку падіння дерева є форс-мажорною обставиною, що відповідно є обставиною, яка звільняє від матеріальної відповідальності. Вказує, що відповідно до метеорологічного бюлетеня Закарпатського обласного центру з гідрометеорології про погодні умови з 21 год. 00 хв. 24.07.2017 року по 00 год. 00 хв. 25.07.2017 року в м. Ужгороді спостерігалась гроза, яка супроводжувалася зливовим дощем та шквалистим посиленням вітру 15-18 м/с. Відповідно до шкали Бофорта, яка визначає сили вітру, дана швидкість вітру характеризується як дуже міцний, тобто небезпечне гідрометеорологічне явище. Зазначені пориви вітру скоріш за все спричинили розтріскування волокон, що візуально встановити не є можливим і відповідно призвело до падіння дерева на автомобіль позивача. Не дивлячись на насування грози позивач за декілька годин до падіння дерева сам вибрав місце, де поставити свій автомобіль. Вибираючи це місце, він не узгоджував його з відповідачем, не питав, його дозволу на стоянку в цьому місці автомобіля. Зазначає, що та обставина, що позивач не передбачав можливості падіння дерева, коли при вітряній погоді ставив автомобіль біля дерева, свідчить про те, що стан дерева не викликав в нього боязні падіння та пошкодження його автомобілю. Зауважує, що дерева очищують повітря, вбирають в себе шум вулиць, скращують життя мешканців міст, одні дерева живуть сотні років, інші набагато менш, і, встановити, яке дерево простоїть довгий час, а яке впаде при першому пориві вітру, візуальним оглядом дерева частіше за все неможливо. І хоча кожне дерево в свій час, якщо не буде спилено, впаде само, що може викликати небезпеку, відмовитися від дерев у містах неможливо. За таких обставинах, вважає, що перекладати вину за падіння дерева на відповідача в зв’язку з тим, що дерево не було спилено ним раніше, неправомірно та не відповідає встановленим ст. 3 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності. За твердження представника відповідачів, при розгляді даної справи позивачем не доведено протиправності дій відповідачів і причинного зв’язку між такими діями та спричиненою позивачу шкодою, а тому, відповідно, відсутні підстави для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності. Зважаючи на те, що відповідачами були здійснені всі необхідні дії щодо утримання зелених насаджень та їх ліквідації, представник відповідачів вважає, що ознаки протиправної поведінки відсутні, а відтак, з боку департаменту та виконавчого комітету вина у заподіянні шкоди відсутня. Також звертає увагу на те, що відповідачі не можуть нести відповідальність за дії чи бездіяльність особи, на яку покладено в даному випадку обов’язок по обслуговуванню та утриманню земельної ділянки, де відбулось падіння дерева (в даному випадку за КП «Водоканал м. Ужгород»).

16.01.2018 року від представника відповідача приватного підприємства «Ужгородський Будинковий Сервіс» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_4., вважаючи позовну заяву останнього необґрунтованою. Зазначив, що у вимогах про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок падіння дерева на автомобіль позивача ПП «Ужгородський Будинковий Сервіс» є неналежним відповідачем. Зауважив, до функцій управителя багатоквартирного житлового будинку не відноситься ліквідація земельних насаджень, їх огляд, тощо. ПП «Ужгородський Будинковий Сервіс» на є балансоутримувачем земельних насаджень. Також з розміром завданих збитків та моральної шкоди не погоджується, а розмір останньої не є співвмірним з розміром збитків та обставинами. Крім того, зазначив, що у позові, пред’явленому до трьох відповідачів, позивач не зазначає розміру відшкодування та в межах зазначених правовідносин солідарна відповідальність відповідачів перед позивачем відсутня.

13.03.2018 року від представника позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення стосовно відзиву відповідача, згідно з якими вважає відзив необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача – комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода». Постановлено залучити до участі у справі № 308/9667/17 співвідповідача комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода».

10.04.2018 року представником відповідача КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» до суду подано відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з КП «Водоканал м. Ужгорода» матеріальної та моральної шкоди в повному обсязі. У поданому відзиві посилається на те, що КП «Водоканал м. Ужгорода» не може нести відповідальність за подію, що сталася 24.07.2017 року з транспортним засобом позивача ОСОБА_4 з огляду на те, що територія, з якої впало дерево на автомобіль позивача надана КП «Водоканал м. Ужгорода» на праві постійного користування, а саме для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), власником даної території є Ужгородська міська рада, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав. Вказує, що на вказаній території розміщена будівля КНС № 3 (каналізаційно-насосної станції), яка призначена для приймання каналізаційних стоків та знаходиться на балансі КП «Водоканал м. Ужгорода», інші речі, предмети, дерева, які знаходяться на вищевказаній території не знаходяться на балансі водоканалу. Незважаючи на це КП «Водоканал м. Ужгорода», належно виконуючи свої обов’язки як правокористувач території, напередодні події, що стала причиною пошкодження транспортного засобу позивача, а саме 11.07.2017 року, звернувся з листом до департаменту міського господарства Ужгородської міської ради з проханням надати дозвіл на зрізання аварійних дерев, які ростуть на території КНС № 3, падіння яких може спричинити пошкодження та руйнування споруд і будівель. На надане звернення департамент міського господарства Ужгородської міської ради надав погодження водоканалу на проведення робіт із зрізу дерев, однак дане погодження було підписане і зареєстроване у департаменті міського господарства 24.07.2017 року за вих. № 1587/24.01-12, а отримане КП «Водоканал м. Ужгорода» 25.07.2017 року за вх. № 1954. Зазначає, що з вищевказаного випливає, що в розумінні ч. 2 ст. 1166 особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За твердженням представника відповідача, КП «Водоканал м. Ужгорода» зі свого боку зробив все можливе задля уникнення негативних наслідків відносно падіння дерев, однак подія, що мала місце 24.07.2017 року, сталася перед тим як водоканал отримав офіційне підтвердження (дозвіл) на зріз аварійних дерев, а тому на підставі наведеного КП «Водоканал м. Ужгорода» не може нести відповідальність за пошкодження, які отримав автомобіль позивача. Крім того, звертає увагу, що позивач сам підвищив ризик настання таких негативних для нього наслідків, оскільки всупереч вимогам п. 26.2 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року, залишивши належний йому автомобіль припаркованим не у спеціально відведеному місці, на спеціально облаштованій стоянці, а в дворі будинку у житловій зоні поза спеціально відведеним для цього місцем. Таким чином, вважає, що позивач залишив свій автомобіль у недозволеному місці, оскільки на прибудинковій території не виділено зону для паркування автомобілів, а згідно з Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках, затвердженими Постановою Кабінет Міністрів України від 22.01.1996 року № 115, транспортні засоби повинні зберігатися на автостоянках, призначених для їх зберігання, в тому числі і нічних. Відтак, представник відповідача зауважує, що в тому, що дерево впало на автомобіль, відповідач невинний, оскільки в тому місці, де позивач поставив автомобіль, спеціалізована стоянка автомобілів відсутня і позивач самостійно на свій ризик вибрив місце для стоянки, позивач не скористався спеціалізованою автостоянкою, що призвело до настання негативних наслідків для його майна. У зв’язку з тим, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності та не вчинено дій, які б призвели до негативних змін стану здоров’я позивача, його стосунків з оточенням чи інших подібних наслідків для нього, вважає, що підстав для відшкодування моральної шкоди також немає.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року прийнято відмову позивача ОСОБА_4 від частини його позовних вимог, пред’явлених до приватного підприємства «Ужбудсервіс», а провадження у цивільній справі в частини цих позовних вимог закрито.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, наведені у позовній заяві та письмових поясненнях по справі, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів департаменту міського господарства Ужгородської міської ради та виконавчого комітету Ужгородської міської ради – ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечила, вважаючи такі безпідставними, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.

Представника відповідача КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» – ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_4 є власником автомобіля марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_3, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6, виданим 07.04.2001 року Закарпатським обласним РЕП ДАІ.

24.07.2017 року, приблизно о 23.00 год., на автомобіль марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_3, що був припаркованим у дворі будинку за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2, під час грози впало дерево, внаслідок чого було пошкоджено дах та капот вказаного автомобіля.

Вказані обставини не оспорюються сторонами та підтверджуються копією висновку о/у ВКП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 та т.в.о. заступника начальника ВКП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 26.07.2017 року, затвердженим т.в.о. начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області 26.07.2017 року, за повідомленням ОСОБА_4. Даним висновком встановлено, що благоустрій м. Ужгорода відноситься до компетенції Ужгородської міської ради, а саме департаменту міського господарства. У зв’язку з наведеним та оскільки у події, наведеній у заяві ОСОБА_4. факту кримінального правопорушення виявлено не було через наявність цивільно-правових відносин, що склалися між ОСОБА_4 та департаментом міського господарства Ужгородської міської ради, вирішено подальшу перевірку за заявою ОСОБА_4. припинити, матеріали направити в секретаріат Ужгородського ВП та рекомендувати ОСОБА_4 з метою захисту своїх прав та інтересів звернутися до суду.

З копії листа в.о. Ужгородського міського голови від 17.08.2017 року за № П02612/06-06, адресованого ОСОБА_4, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_2, обслуговується ПП «УжБудСервіс» відповідно до рішення виконкому міської ради 23.12.2016 року № 437, яким затверджені результати проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків. Договір з управителем ПП «УжБудСервіс» на надання послуг з управління будинком укладено представником департаменту міського господарства 28.12.2016 року. Зазначено, що управителі надають послуги, перелік складових яких, їх періодичність, визначено рішенням виконкому від 26.10.2016 року № 336. Також повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» від 10.04.2006 року № 105 відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є балансоутримувачі/обслуговуючі організації. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 рекомендовано звернутися до обслуговуючої організації щодо врегулювання правовідносин з приводу належного утримання зелених насаджень на прибудинковій території багатоквартирного будинку за вищевказаною адресою.

Згідно з актом обстеження зелених насаджень від 19.07.2017 року № 138, складеним комісією, створеною розпорядженням Ужгородського міського голови 15.05.2017 року № 158, дозволено видалення дерев, кущів, газонів і квітників по вул. Джамбула, б/н (територія каналізаційної насосної станції № 3), а саме: тополя – десять штук, що підтверджується копією ордеру Ужгородського міського голови № 138 від 20.07.2017 року (дата відкриття ордера – 20.07.2017 року, дата закриття ордера – 31.12.2017 року), а також копією самого акта № 138 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 19.07.2017 року, затвердженого директором департамент міського господарства.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 року № 437 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків» вирішено призначити ПП «УжБудСервіс» управителем багатоквартирного будинку (зазначеного у додатку № 5), зокрема, по АДРЕСА_2.

Листом заступника начальника управління ДСНС України в Закарпатській області від 31.08.2017 року за № 05/25/3480, адресованим адвокату ОСОБА_1 на його адвокатський запит щодо залучення підрозділів управління ДСНС України у Закарпатській області до ліквідації різкого погіршення погодних умов та сильних поривів вітру 24.07.2017 року на території Закарпатської області, зокрема в м. Ужгород по вул. Бородіна, повідомлено, що 24.07.2017 року, о 23.15 год., до УДСНС України у Закарпатській області поступило повідомлення про падіння дерева на автомобіль НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_3. На місце події, для розпилення поваленого дерева, залучалося чергове аварійно-рятувальне відділення аварійно-рятувального загону спеціального призначення УДНСН України у Закарпатській області та виїжджав головний інспектор Ужгородського МРВ УДСНС України у Закарпатській області. Внаслідок падіння дерева пошкоджено дах, капот та вікна автомобіля, травмованих та постраждалих не було.

Згідно з листом Закарпатського обласного центру з гідрометеорології (Закарпатський ЦГМ) від 01.09.2018 року за № 25-50/1101 «Про погодні умови», повідомлено, що за даними спостережень авіаційної мете реологічної станції Ужгород, яка є підрозділом Закарпатського ЦГМ та репрезентативна для району розташування м. Ужгород Ужгородського району Закарпатської області, в період часу з 21.00 год. 24.07.2017 року по 00.00 год. 25.07.2017 року (в тому числі з 22.00 по 00.00 год.) в районі м. Ужгород спостерігалися наступні погодні умови: хмарно з проясненнями (7-8 балів); вітер східний 2-3 м/с, в період часу 22.25-22.43 за к.ч. (під час грози) – шквалисте посилення вітру 15-18 м/с; температура повітря – 26,1-18,0 градусів тепла; вологість повітря від 68 до 92 %; в період часу 22.10-00.50 за к.ч. 24-25 липня в районі м. Ужгород відмічалася гроза, яка супроводжувалася зливовим дощем та шквалистим посиленням вітру; видимість 10 км і більше, в період часу 22.35-22.48 за к.ч., під час сильного зливового дощу, спостерігалась погіршення видимості до 400 м, в строк спостережень 21МСЧ (00.00 к.ч.) відмічалось погіршення видимості в дощі до 2-4 км.

Звітом № 93 про оцінку автомобіля НОМЕР_4, складеним 22.08.2017 року приватним підприємцем ОСОБА_6, який є суб’єктом оціночної діяльності (сертифікат № 665/17, виданим Фондом державного майна України 04.07.2014 року, термін дії три роки), стверджується, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження від падіння дерева, станом на 24.07.2017 року, складає 20532 грн. Згідно з цим висновком ринкова вартість автомобіля визначена за порівняльним та витратним підходом, станом на дату оцінки, складає 20532 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля визначена за витратним та порівняльним підходом, враховуючи податок на додану вартість 6454,30 грн., складає 38725,80 грн.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки № 103633432 від 14.11.2017 року) правокористувачем земельної ділянки загальною площею 0,1375 га, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Комендаря Василя, кадастровий номер: НОМЕР_7, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), є комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії та № НОМЕР_8, виданого 26.05.1998 року. Форма права власності на зазначену земельну ділянку є комунальна та власником земельної ділянки є Ужгородська міська рада. Державну реєстрацію права власності проведено 30.09.2016 року.

Розпорядженням Ужгородського міського голови від 15.05.2017 року № 158 «Про постійно діючу комісію з обстеження зелених насаджень», з метою контролю за видаленням, обрізкою зелених насаджень та їх упорядкувань, затверджено постійно діючу комісію з обстеження зелених насаджень на території міста у складі згідно з додатком, видалення зелених насаджень здійснювати виключно за наявності ордера, складеного на підставі затвердженого та погодженого акта обстеження зелених насаджень. Згідно з додатком до розпорядження до складу постійно діючої комісії з обстеження зелених насаджень на території міста входять: директор департаменту міського господарства, голова комісії; головний спеціаліст відділу благоустрою, управління житлово-комунального господарства департаменту міського господарства, секретар комісії; члени комісії.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 15.08.2012 року № 264 «Про затвердження порядку видалення, висадження зелених насаджень та розрахунку відновної вартості всіх видів зелених насаджень на території міста», з метою збереження кількісного та видового складу зелених насаджень міста, враховуючи Закон України «Про благоустрій населених пунктів», Правила утримання зелених насаджень та Порядок видалення зелених насаджень, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради вирішено затвердити порядок видалення та висадження зелених насаджень на території міста (додаток 1); затвердити розрахунок відновної вартості всіх видів зелених насаджень (додаток 2); департаменту міського господарства, відділу муніципальної поліції та правопорядку здійснювати контроль за дотриманням порядку видалення та висадження зелених насаджень та вживати відповідних заходів щодо попередження їх знищення у межах міста.

Процедуру проведення робіт із видалення та посадки дерев, кущів, газонів і квітників визначено Порядком видалення та висадження зелених насаджень на території міста, який є додатком до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 15.08.2012 року № 264.

Розпорядженням Ужгородського міського голови від 25.07.2012 року № 217 «Про утримання зелених насаджень прибудинкових територій», з метою забезпечення належного утримання зелених насаджень прибудинкових територій міста, відповідальність за утримання дерев, клумб, зелених майданчиків прибудинкових територій покладено на житлово-експлуатаційні підприємства, усі роботи по ремонту зелених насаджень на територіях, закріплених за підприємствами проводити силам іі коштами цих підприємств, або на договірних засадах спеціалізованими підприємствами. При цьому, відділу благоустрою департаменту міського господарства спільно з житлово-експлуатаційними підприємствами провести обстеження та визначити дерева, що підлягають видаленню або коронуванню.

З листа департамент міського господарства Ужгородської міської ради від 24.07.2017 року за № 1587/24.01-12, адресованого КП «Водоканал м. Ужгород», вбачається, що на звернення останнього від 11.07 2017 року повідомлено, що згідно з актом обстеження зелених насаджень від 19.07.2017 року № 138 надано погодження на проведення робіт із зрізу дерев, вказаних у зверненні КП «Водоканал м. Ужгород».

Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову представник відповідачів – департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради посилається на те, що КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода», як користувач і балансоутримувач земельної ділянки, звернувся із листом від 11.07.2017 року до департаменту міського господарства щодо надання дозволу на зрізання десяти аварійних тополь, які ростуть на території каналізаційної насосної станції № 3 по вул. Джамбула, б/н, на виконання якого департаментом міського господарства був складений акт від 19.07.2017 року № 138 по обстеженню зелених насаджень, що підлягають видаленню, згідно з яким під зріз підпало десять тополь, які знаходяться на території каналізаційної насосної станції № 3 КП «Водоканал м. Ужгород» за адресою: м. Ужгород, вул. Джамбула, б/н. На підставі даного акту 20.07.2017 року був виданий ордер на видалення зелених насаджень та листом від 24.07.2017 року повідомлено КП «Водоканал м. Ужгорода» про надання такого дозволу. Відтак, вважає, що департамент міського господарства Ужгородської міської ради здійснив всі необхідні дії, визначені законодавством, які передбачені для видалення зелених насаджень.

Як встановлено судом, на момент настання події договір надавача послуг щодо благоустрою комунальної території (озеленення, утримання із збереження зелених насаджень) з КП «Водоканал м. Ужгорода» не укладався.

Вказане підтверджується листом директора КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» від 01.10.2018 року № 1732.

З довідки КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» від 04.10.2018 року № 1759 вбачається, що до переліку основних засобів, які рахуються за підрозділом каналізаційна насосна станція № 3, вул. Джамбула б/н, та перебувають на балансі підприємства станом на 01.10.2018 року відносяться: будівля НС; кран-балка; трансформатор НТ 14-100; насос СД 450\22,5; насос 420-20; ел.дв. МО 250 М 6 55 кВт. 780 ою. хв.; електродвигун АИР250М6, 5,5 кВт/1000об/хв.; конденсаторна установка АЛУ-0.44-135/5ІР54; електролічильник НІК 2303АРК1 1100 В5; монорельс з електричним талем 1 т. машиний зал; засувка діам. 250 на колектор.

Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 року № 2807-IV визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Стаття 5 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що органи управління у сфері благоустрою населених пунктів. Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів. До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об’єктів благоустрою. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; організація місць відпочинку для населення; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об’єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об’єктах благоустрою; визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; визначення на об’єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»; видача дозволу на порушення об’єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Стаття 11 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає повноваження органів самоорганізації населення у сфері благоустрою населених пунктів. До повноважень органів самоорганізації населення у сфері благоустрою населених пунктів належить: внесення в установленому порядку на розгляд органів місцевого самоврядування пропозицій з питань благоустрою населених пунктів; організація участі населення у виконанні робіт з благоустрою населених пунктів; здійснення громадського контролю за дотриманням правил благоустрою територій населених пунктів; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; вирішення інших питань у цій сфері відповідно до цього Закону та Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Відповідно до норм Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень Ужгородської міської ради у сфері благоустрою населених пунктів належить зокрема визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об’єктів благоустрою. До повноважень виконавчих органів Ужгородської міської ради належить зокрема: забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об’єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об’єктах благоустрою; залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; видача дозволу на порушення об’єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про постійно діючу комісію для обстеження зелених насаджень» від 30 травня 2012 року № 165, затверджено постійно діючу комісію для обстежень зелених насаджень на території міста.

Пунктами 2-5 Порядку видалення та висадження зелених насаджень на території м. Ужгорода передбачено, що видалення зелених насаджень здійснюється за рішенням міжвідомчої комісії затвердженої рішенням виконавчого комітету на підставі ордера (крім випадку, передбаченого пунктом 12, цього Порядку). Управління житлово-комунального господарства департаменту міського господарства протягом трьох днів після надходження заяви (але не рідше ніж один раз на тиждень), повідомляє членам постійно діючої комісії щодо необхідності обстеження зелених насаджень. Підставою для обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, є заява юридичної чи фізичної особи (далі – заявник) про видалення зелених насаджень. До заяви заявник (з урахуванням конкретних обставин) додає копію генплану забудови або реконструкції земельної ділянки, погодженої головним архітектором міста; копію рішення міської ради про відведення в оренду відповідної земельної ділянки; копію договору оренди землі, дозвіл на будівельні роботи; фотознімки зелених насаджень. Комісія у п’ятиденний строк, після надходження заяви про видалення зелених насаджень, визначає стан зелених насаджень, розташованих на зазначеній території і складає акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, у чотирьох примірниках за зразком, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09.2006 року № 302.

Згідно з п. п. 7, 8 Порядку секретар комісії з обстеження зелених насаджень готує ордери на видалення зелених насаджень, в якому зазначаються дані про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню. Ордер на видалення зелених насаджень (за зразком, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09.06 № 302) видає відділ благоустрою управління житлово-комунального господарства департаменту міського господарства.

Згідно з п. 12 Порядку видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Пунктом 13 Порядку визначено, що видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об’єкті благоустрою загального користування (парки, сквери, бульвари, зелені насадження вздовж вулиць та доріг, на прибудинкових та територіях шкіл, дитячих садків, багатоповерхових житлових будинків тощо) здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, ордер на видалення яких оформляється протягом 7 (семи) календарних днів.

Відповідно до п. п. 14, 15, 17 Порядку у ході ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням документів дозвільного характеру. Обов’язковому відновленню у повному обсязі підлягають зелені насадження після їх видалення під час виконання окремих видів робіт, а саме: ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту, проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації. Санітарна обрізка дерев не є видаленням зелених насаджень і проводиться за рішенням міжвідомчої комісії на підставі акта обстеження, за винятком присадибних ділянок та земель, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, на яких санітарна обрізка дерев не потребує складання акта обстеження.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об’єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об’єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об’єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об’єкта благоустрою.

Частинами 2, 3 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об’єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. Правила розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, є обов’язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України.

Відповідно до п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об’єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об’єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Згідно з п. 4.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, об’єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил. А відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об’єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об’єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об’єкта.

Пунктом 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, на об’єктах благоустрою державної чи комунальної власності, є балансоутримувачі цих об’єктів.

У свою чергу пунктом 5.8. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах, бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими підприємствами, організаціями зеленого господарства, які укомплектовані спеціальною технікою та механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об’єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку (п. 7.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Відповідно до п. 9.1.10. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Пункт 9.1.11.2. даних Правил встановлює, що санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об’єктів благоустрою, а при частковому – лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо (п. 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Пункт 12.2. вказаних Правил визначає, що під час осіннього огляду перевіряється готовність об’єктів благоустрою до зими і складається акт. Періодичність проведення часткових оглядів визначає балансоутримувач об’єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження. Огляд проводять: балансоутримувач об’єкта, власник чи користувач земельної ділянки.

Згідно з п. 14.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом та віком.

Пунктом 14.1.3. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядуквання.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка у м. Ужгород по АДРЕСА_2, де на автомобіль позивача впало дерево та як наслідок пошкодило останній, перебуває у комунальній власності, що не заперечується сторонами.

Департамент міського господарства Ужгородської міської ради свої повноваження щодо догляду зелених насаджень належним чином не виконував, що призвело до таких наслідків, як падіння дерева на автомобіль позивача, у результаті чого йому була заподіяна майнова шкода.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до презумпції завдавача шкоди не позивач доводить вину відповідача, а відповідач доводить відсутність своєї вини.

У відповідності до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 відповідальним за зелені насадження в місті є балансоутримувач вказаних об'єктів благоустрою, який зобов’язаний здійснювати інвентаризацію та паспортизацію зелених насаджень. Також балансоутримувач зобов’язаний двічі на рік (навесні та восени) проводити загальний огляд усіх зелених насаджень. Судом встановлено, що усереднена вікова межа експлуатаціїх тополі - 45 років в межах вулиць, проїздів, площ (Додаток 1 до п. 9.1.15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Балансоутримувач – це спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Суд зазначає, що оскільки департамент не надав доказів про наявність на момент події договірного надавача послуг щодо благоустрою комунальної території (озеленення, утримання і збереження зелених насаджень), то за змістом своїх завдань і мети діяльності саме він має нести цивільну відповідальність у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що саме відповідач – департамент міського господарства Ужгородської міської ради не вжив необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об’єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження майна позивача.

За правилами ст. ст. 13, 76, 80, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 89 ЦПК України).

Частиною 1 п. 7 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 постанови № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіяні.

Так як належне позивачу ОСОБА_4 майно (транспортний засіб) було пошкоджено, що завдало йому душевних страждань та водночас враховуючи співмірність моральної шкоди із заподіяною позивачу майновою шкодою, суд вважає, що з урахуванням принципів розумності і справедливості йому слід визначити моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають до часткового задоволення і з відповідача департаменту міського господарства Ужгородської міської ради слід стягнути в користь позивача 20532 грн. у відшкодування майнової шкоди та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а у задоволенні позовних вимог до відповідачів – виконавчого комітету Ужгородської міської ради та КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» слід відмити за безпідставністю.

Що стосується інших вимог позивача про стягнення 1200 грн. – витрати за проведення автотоварознавчого дослідження; 211 грн. – витрати за надання довідки про погодні умови та 70 грн. – витрати за послуги банка про зарахування коштів на рахунок згідно з договором від 16.08.2017 року, то такі до задоволення не підлягають, оскільки не є судовими витрати в розумінні приписів ЦПК України, так як понесенні позивачем до звернення із даним позовом до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України на відповідача департамент міського господарства Ужгородської міської ради належить покласти понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у розмірі 640 грн. сплаченого судового збору та 7000 грн. витрат за послуги надання правової допомоги.

У судовому засіданні 24.10.2018 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст якого складено 31.10.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 13, 76, 80-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Стягнути з департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_4 20532 (двадцять тисяч п’ятсот тридцять дві) гривні у відшкодування майнової шкоди та 3000 (три тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з департаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_4 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень витрат за послуги надання правової допомоги.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач: департамент міського господарства Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 36541721, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, Закарпатська область.

Відповідач: виконавчий комітет Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 04053699, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, Закарпатська область.

Відповідач: комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода», код ЄДРПОУ 03344326, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Митна, 1, Закарпатська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення буде складено 31 жовтня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик