ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/809/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.

секретар судового засідання: Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача (прокуратури) - Гудзь О.М.,

відповідачів - Приступа О.М.,

третіх осіб - Харчук Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Якімець Г.Г.) і рішення Господарського суду Івано-Франківської від 19.03.2018 (судді: Шіляк М.А., Кавлак І.П., Булка В.І.) у справі № 909/809/17

за позовом Першого заступника прокурора Івано-Франківської області

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області та Верховинської селищної ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Верховинської селищної ради - Верховинського районного суду Івано-Франківської області та Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області - Кабінету Міністрів України,

про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним свідоцтва про право власності,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У серпні 2017 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (далі - територіальне управління ДСА) та Верховинської селищної ради про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 31.07.2007 № 20, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" (далі - Коломийське МБТІ) 30.07.2008, реєстраційний номер 24014554.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 319, 326, 393 Цивільного кодексу України обґрунтовано відсутністю у територіального управління ДСА законних підстав на розпорядження частиною будівлі (приміщенням першого поверху) за адресою: вул. Жаб'євська (вул. Леніна), 76 у смт Верховина, прийняттям виконавчого комітету Верховинської селищної ради оспорюваного рішення від 31.07.2007 № 20 із порушенням норм законодавства та прав прокуратури, якій спірне приміщення було передано відповідно до законодавства, не вилучалося і територіальному управлінню ДСА не передавалося.

При цьому прокурор зазначив, що про своє порушене право прокуратура Івано-Франківської області дізналася із листа начальника територіального управління ДСА від 01.04.2016 № 05-16/345.

1.3. Територіальне управління ДСА у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні у зв'язку із безпідставністю вимог прокурора, акцентуючи, що реєстрацію права власності на спірне приміщення проведено із дотриманням вимог законодавства, а також відповідно до умов, визначених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (зі змінами, чинним у спірний період).

При цьому територіальне управління ДСА наголошувало, що прокуратурі про наявність свідоцтва про право власності на нерухоме майно було відомо із 2013 року.

1.4. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2017 залучено до участі у справі Верховинський районний суд Івано-Франківської області та Коломийське МБТІ як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Верховинської селищної ради.

1.5. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2017 провадження у справі № 909/809/17 зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 909/423/17. Поновлено провадження у справі згідно з ухвалою від 31.10.2017.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018, відмовлено у задоволенні позову прокурора про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 31.07.2007 № 20, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625.

2.2. Судові рішення аргументовано тим, що позивач не довів наявності обставин, за яких спірні рішення виконкому селищної ради і свідоцтво про право власності на нерухоме майно порушують його права та законні інтереси. При цьому посилання відповідача на пропуск позовної давності не взято до уваги, оскільки судом не встановлено порушення прав позивача.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, прокурор у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, акцентуючи на неправильному застосуванні судами норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.

Прокурор зазначає, що частина приміщення на першому поверсі, в якому розміщувалася Прокуратура Верховинського району (з 2015 року - Верховинський відділ Надвірнянської місцевої прокуратури), ніколи не перебувала у користуванні (в оперативному управлінні) Верховинського районного суду, не передавалася на баланс та в оперативне управління Івано-Франківському обласному управлінню ДСА. Це приміщення у встановленому законом порядку у Прокуратури Івано-Франківської області, Прокуратури Верховинського району чи Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури не вилучалося. Таким чином, видача виконавчим комітетом Верховинської селищної ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008, яким закріплено право оперативного управління територіального управління ДСА в Івано-Франківській області на всю будівлю, порушує право оперативного управління прокуратури на частину приміщення першого поверху спірної будівлі.

Прокурор вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права, а саме статті 87-1 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції 1963 року), частини 3 статті 326 Цивільного кодексу України, статті 137 Господарського кодексу України, статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надано перевагу доводам відповідача, залишивши поза увагою доводи і докази прокуратури.

3.2. Територіальне управління ДСА у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а судові рішення у справі залишити без змін, наголошуючи правомірність висновків суду та безпідставність доводів прокуратури.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 26.04.1976 № 29 за результатами розгляду клопотання народного суду та прокуратури виділено земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва будинку правосуддя в межах плану відведення земельної ділянки за рахунок земель державного фонду.

Двоповерхова будівля суду в смт Верховина була зведена у 1979 році.

Суди також установили, що згідно з рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 31.07.2007 № 20 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна" оформлено право власності на будівлю нежитлового приміщення суду площею 414,3 м2, гаража площею 34,8 м2 за державою в особі Кабінету Міністрів України та надати це майно в оперативне управління територіальному управлінню ДСА в селищі Верховина, вул. Жаб"євська, 76, побудованого в 1979 році (пункт 1 рішення), а також доручено комунальному підприємтсву МБТІ виготовити та зареєструвати свідоцтво про право власності на будівлю нежитлового приміщення територіального управління ДСА (пункт 2 рішення).

На підставі цього рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради Коломийське МБТІ 30.07.2008 зареєструвало право власності за державою в особі Кабінету Міністрів України, а також передачу в оперативне управління територіальному управлінню ДСА на приміщення за адресою вул. Жаб'євська (вул. Леніна), 76, смт Верховина, частка 1/1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серія САВ 317625; опис об'єкта - нежитлова будівля суду, А, 414,3 м2; гараж, Б, 34,8 м2).

4.3. Предметом спору у цій справі є вимога прокурора про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 31.07.2007 № 20, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625, зареєстрованого Коломийським МБТІ 30.07.2008, із посиланням на положення статей 319, 326, 393 Цивільного кодексу України у зв'язку із відсутністю у територіального управління ДСА законних підстав на розпорядження частиною будівлі (приміщенням першого поверху) по вул. Жаб'євській (вул. Леніна), 76 у смт Верховина, оскільки спірне приміщення перебуває в оперативному управлінні прокуратури, у встановленому законом порядку не вилучалося та Головному управлінню юстиції в Івано-Франківській області чи територіальному управлінню ДСА не передавалося. Отже, вбачається, порушення прав прокуратури.

4.4. За змістом статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічне положення закріплено у частині 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зі змісту зазначених норм убачається, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства і визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

4.5. Способи захисту порушених прав визначено статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України, до них належать, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним і скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно суду необхідно встановити їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти.

Також обов'язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв'язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

4.6. За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначено Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за змістом статті 2 якого державна реєстрація прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4.7. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 09.10.2013 будівлі Прокуратури Верховинського району присвоєно адресний номер - смт Верховина, вул. Жаб'євська, 76/1.

11.10.2013 Реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САК № 349942, а саме: будівля (адміністративна будівля), загальною площею 100,5 м2; адреса об'єкта - смт Верховина, вул. Жаб'євська, 76/1; власник майна - держава в особі Кабінету Міністрів України; орган, уповноважений здійснювати управління майном - Генеральна прокуратура України; право оперативного управління - Прокуратура Івано-Франківської області.

Разом із цим суд апеляційної інстанції наголосив, що у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018, якою залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2017, у справі № 909/423/17 встановлено, зокрема, що оспорюване у цій справі рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 09.10.2013 № 140 та свідоцтво про право власності від 11.10.2013 серії САК № 349942 стосуються одного і того самого приміщення, яке має різні адреси, на яке відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ №317625 було зареєстровано право власності за державою в особі Кабінету Міністрів України з правом оперативного управління за територіальним управлінням ДСА в Івано-Франківській області.

Суди попередніх інстанцій у справі № 909/423/17, установивши відсутність погодження як з боку Кабінету Міністрів України, так і з боку Державної судової адміністрації України (у тому числі й територіального управління ДСА), дійшли висновку про перевищення головою Верховинського районного суду повноважень під час надання погодження на виготовлення технічної документації, виготовлення з порушенням законодавства технічної документації на будівлю, на підставі якої було прийнято оскаржуване рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 09.10.2013 №140, а отже і наявність правових підстав для визнання недійсним, скасування рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 09.10.2013 № 140 і визнання недійсним, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого прокуратурі Реєстраційною службою Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області від 11.10.2013 серії САК № 349942.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.07.2017 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 909/423/17 залишено без змін.

4.8. При цьому, як установлено судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 909/809/17, земельна ділянка, надана згідно з розпорядженням голови Верховинської райдержадміністрації від 28.09.2015 № 344 Прокуратурі Івано-Франківської області, площею 0,010 га по вул. Жаб'євській для обслуговування будівлі Прокуратури Верховинського району (кадастровий номер 2620855100:02:002:0882), розташована біля земельної ділянки Верховинського районного суду (кадастровий номер 26208551000:02:002:0375) і жодної будівлі на ній не розміщено, що відображено на публічній кадастровій карті України.

4.9. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає висновки судів стосовно того, що позивачем не доведено невідповідності оспорюваного ним рішення виконавчого комітету Верховинської селищної ради від 31.07.2007 № 20 і визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008 серії САВ № 317625 вимогам чинного законодавства, не надано доказів порушення положень законодавства під час прийняття оспорюваного рішення та видачі свідоцтва про право власності поза межами компетенції відповідних органів, як і не доведено позивачем порушення його права.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.4. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами обставини, зокрема щодо недоведеності позивачем наявності підстав, з якими закон пов'язує визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

5.5. Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Івано-Франківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2018 у справі № 909/809/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак