Провадження № 4-с/201/38/2018

УХВАЛА

Іменем України

08 жовтня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С., при секретарі Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищевказаною скаргою, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєвої – Чистик Н.В., який під час примусового виконання виконавчого листа № 2-9157/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2011р., до дати звернення зі скаргою до суду не забезпечив відновлення порушених прав та законних інтересів заявниці після визнання 03.04.2014р. Апостолівським районним судом Дніпропетровської області недійсними прилюдних торгів та аукціону щодо реалізації 28.05.2013р. арештованого майна виробничого комплексу маслозавод, що належить заявниці, яке в порушення вимог ч. 5 ст. 58 Закону України, було незаконно реалізовано по заниженій ціні, що спричинило ОСОБА_1 майнову шкоду в особливо великому розмірі;

- для забезпечення відновлення порушених прав та законних інтересів заявниці, зобов’язати головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєву – Чистик Н.В. виконати вимоги ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повторної оцінки арештованого майна виробничого комплексу маслозавод, що належить заявниці та яке знаходиться на відповідальному зберіганні у стягувача – банку, вартість якого складає більше 10 млн. грн., та виставити його для реалізації на електронних торгах;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєвої – Чистик Н.В., який під час примусового виконання листа №2-9157/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2011р., не виконавши вимоги ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повторної оцінки арештованого майна виробничого комплексу маслозавод, що належить заявниці та яке знаходиться на відповідальному зберіганні стягувача – банку, вартість якого складає 10 млн. грн., 12.02.2016р. безпідставно виставив на електронні торги СЕТАМ лот 121174 – нерухоме майно за адресою м. Апостолове, вул. Островського, 39в вартість якого значно нижче виробничого комплексу маслозавод, чим спричинив ОСОБА_1 глибокі та довготривалі моральні страждання.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що головний державний виконавець ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєва-Чистик Н.В. не виконала вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підчас примусового виконання виконавчого листа № 2-9157/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2011р. не забезпечила відновлення прав скаржника після визнання 03.04.2014р. Апостолівським районним судом Дніпропетровської області недійсним прилюдних торгів та аукціону щодо реалізації 28.05.2013р. арештованого майна, у зв'язку з чим просила зобов'язати цього державного виконавця виконати повторну оцінку арештованого майна виробничого комплексу маслозавод, що належить скаржнику та визнати неправомірними дії головного державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа № 2-9157/2010, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2011р., який безпідставно виставив на електронні торги СЕТАМ лот № 121174 майно вартість якого значно нижче виробничого комплексу маслозавод.

20 квітня 20116 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманової В.В. у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

01 червня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2016 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд скарги та належне оформлення справи до того ж суду в іншому складі.

18 серпня 2016 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О.А. було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.

08 листопада 2016 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2016 року було залишено без змін.

18 січня 2018 року постановою Верховного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2016 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи таке рішення Верховний суд виходив з того, що відмовляючи у задоволенні скарги, суд (першої та апеляційної інстанції) виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено строк для звернення до суду. У цьому випадку застосуванню підлягає частина друга статті 72 ЦПК України 2004 року, згідно якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Проте суд розглянув її скаргу по суті, відмовив у скарзі та зазначив, що поновлення її права власності на Апостолівський маслозавод після визнання прилюдних торгів з реалізації цього майна недійсними не відноситься до компетенції державного виконавця. Отже, судове рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 є суперечливим, оскільки у разі пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до суду, передбаченого статтею 385 ЦПК України 2004 року, суд мав би поновити пропущений строк або залишити її скаргу без розгляду. Разом з тим, суд скаргу розглянув по суті та відмовив у її задоволенні.

08 лютого 2018 року ухвалою судді Жовтневого районного у м. Дніпропетровська ОСОБА_4 справу за скаргою ОСОБА_1 було прийнято до свого провадження. Вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, яка не забезпечила відновлення її прав після ухвалення Апостолівським районним судом Дніпропетровської області рішення від 03 квітня 2014 року про визнання недійсними прилюдних торгів та аукціону щодо реалізації 28 травня 2013 року належного їй арештованого майна; зобов'язання головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєву-Чистик Н.В. виконати вимоги частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повторної оцінки арештованого майна виробничого комплексу маслозавод, яке їй належить на праві власності, та виставити його для реалізації на електронних торгах було залишено без розгляду.

Вказана ухвала суду ОСОБА_1 не оскаржувалась. Не погодившись з залишенням частини вимог скарги без розгляду заявниця звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі повторною скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд поновити їй строк на звернення до суду з даною скаргою, а також визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєвої-Чистик Н.В., яка з 03.04.2014р. до дати звернення з цією скаргою до суду, в порушення вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», не призначає експерта до участі у виконавчому провадженні для повторного складання оцінки належного заявниці арештованого майна - виробничого комплексу маслозавод по вул. К. Маркса, 101, 101а у м. Апостолове Дніпропетровської області, внаслідок чого ця бездіяльність порушує права останньої; зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєву-Чистик Н.В. виконати вимоги ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо повторної оцінки належного заявниці арештованого майна - виробничого комплексу маслозавод по вул. К. Маркса, 101, 101а у м. Апостолове Дніпропетровської області та виставити його для реалізації на електронних торгах (справа № 2-9157/2010, провадження 4-с/201/42/2018). Вказана справа також перебуває в провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщева С.С.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2018 року цивільну справу № 201/4417/16-ц, провадження № 4-с/201/38/2018 було призначено до повторного автоматичного розподілу судових справ у зв’язку із перебуванням на тривалому лікарняному судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещова В.В. Справа за скаргою згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2018 року передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Враховуючи той факт, що суддею Трещовим В.В. ухвалою від 08 лютого 2018 року залишено частину вимог скарги без розгляду, у зв’язку з чим ці вимоги стали предметом розгляду у іншій цивільній справі (справа № 2-9157/2010, провадження 4-с/201/42/2018), суд розглядає справу лише в частині вимог, які стосуються дій (бездіяльності) державного виконавця стосовно реалізації нерухомого майна за адресою: м. Апостолове, вул. Островського, 39в.

Заявницею було подано до суду клопотання, в якому остання просить суд зупинити провадження у справі № 201/4417/16-ц за її скаргою на дії головного державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області Пожидаєвої-Чистик Н.В., яка безпідставно виставила на електронні торги належне ОСОБА_1 інше нерухоме майно по вул. Островського, 39в вартість якого значно нижче виробничого комплексу маслозаводу, до розгляду справи за повторною скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця ВДВС Апостолівського РУЮ у Дніпропетровській області в частині визнання неправомірними дій головного державного виконавця Пожидаєвої-Чистик Н.В. щодо невиконання нею вимог ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов’язати її провести повторну оцінку належного ОСОБА_1 арештованого майна виробничого комплексу маслозавод та виставити його для реалізації на електронних торгах.

Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні останнього з огляду на те, що дані скарги мають різні предмети оскарження, а тому не вбачається підстав для зупинення провадження по даній справі для вирішення іншої справи.

Від представника заявниці та самої заявниці надійшла спільна заява, в якій останні підтримують подану ними скаргу у повному обсязі та просять суд її задовольнити з підстав, викладених у скарзі та згідно доказів, наявних в матеріалах справи.

Головний державний виконавець ВДВС Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області Пожидаєвої – ОСОБА_5 та керівник цього відділу, а також представник ПАТ КБ «ПриватБанк» в наданих до суду письмових поясненнях не погодилися зі скаргою, пояснивши, що строк пред’явлення виконавчого листа не було пропущено, порушень закону з боку державного виконавця не було та винесені ним постанови про відкриття провадження, арешт майна і інші виконавчі дії є правомірними. Заявник добровільно не виконав вимоги державного виконавця і рішення суду. На письмові звернення заявника вони відповідали в передбаченому законом порядку і терміни. Все ним зроблено згідно вимог закону. Ніяких інших зобов’язань відносно скаржника на себе не брали і не беруть, нічиїх прав не порушували, матеріальної чи моральної шкоди не завдавали. Вимоги скарги не доведені. Вважають позовні вимоги до них безпідставними і просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_3 та представник ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернулися.

Дослідивши надані суду докази з увагою на їх належність, допустимість, достатність та взаємний зв'язок між ними, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В даній справі судом встановлені такі факти та визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень судів та інших органів і (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства Юстиції України, а ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. А згідно ст. 5 цього Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

10.07.2012р. на виконання до відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов виконавчий лист № 2-9157/2010, виданий 21.03.2011р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 2 259 680,84 грн. Згідно з наданої заяви стягувача від 09.07.2015р. встановлено, що стягувач наполягав з одночасним відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на все майно боржника.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016р.) 10.07.2012р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 33338224, копії якої 10.07.2012р. направлено до сторін виконавчого провадження (вих. № 7031/03-11).

Відповідно до п. 2 ст. 57 Закону арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до п. 5 ст. 57 Закону про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися, ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до п. 2. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

З вищевказаного вбачається, що головний державний виконавець діяв в межах ст. 11 Закону.

23.10.2012р. на адресу скаржниці направлено повідомлення про те, що згідно висновків експертної оцінки майна (будівель та споруд маслозаводу) вартість не задовольняє вимог стягувачів та буде проведено 24.10.2012р. о 10.00 год. опис та арешт іншого належного їй майна, а саме: виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в. Даним повідомленням зобов’язано скаржницю прибути на час проведення виконавчих дій за вищевказаною адресою.

Дане повідомлення боржниця отримала власноруч 23.10.2012р., проте на призначену дату та час за місцем проведення виконавчих дій була відсутня.

24.10.2017р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, відповідальним за збереженім якого призначено (відповідно до ст. 59 Закону) представника стягувана ПАТ КБ «ПриватБанк», копія якого 24.10.2017р. за вих. № 12581/06-11 направлена ОСОБА_1

07.08.2014р. державними виконавцем призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому ОСОБА_6, копія постанови направлена ОСОБА_1 та не оскаржувалась.

10.09.2015р. на адресу відділу надійшов звіт про вартість описаного та арештованого майна, а саме: виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в вартість якого складає 342 036,00 грн.

11.09.2015р. до сторін виконавчого провадження надіслано повідомлення про вартість описаного та арештованого майна боржника, та повідомлення про строки заперечення щодо вартості описаного майна та про можливість рецензування звіту (вих. № 11632/03-10).

Згідно поштового повідомлення про вручення боржницею даний документ отримано 14.09.2015р. особисто.

16.09.2015р. до відділу надійшло заперечення щодо визначення вартості майна та прохання про призначення рецензента у виконавчому провадженні.

22.09.2015р. головним державним виконавцем винесено постанову про призначення рецензента ОСОБА_7 у виконавчому провадженні з оцінки звіту виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в наданого експертом ОСОБА_6 Копія постанови за вих. № 12152 від 22.09.2015р. направлена ОСОБА_1

22.09.2015р. на адресу ОСОБА_1 направлено копію рахунку для оплати послуг рецензента у справі відповідно до вимог п. 4 ст. 58 Закону (вих. № 12198/03-10).

30.09.2015р. на адресу відділу надійшло заперечення боржника по справі ОСОБА_1 щодо кандидатури ОСОБА_7 та інформація про те, що нову кандидатуру ними буде надано в 10-ти денний термін з дня отримання листа.

05.10.2015р. до відділу надійшло клопотання ОСОБА_1 про відвід рецензента у справі ОСОБА_7 та інформація про те, що нову кандидатуру зобов’язується надати в термін до 09.10.2015р.

09.10.2015р. клопотання ОСОБА_1 було задоволено, про що винесено відповідну постанову, копія постанови направлена ОСОБА_1

09.10.2015р. до відділу надійшла заява ОСОБА_1 щодо призначення рецензентом у справі про визначення вартості описаного та арештованого майна боржниці, а саме: виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в ОСОБА_8 та копії відповідних документів.

09.10.2015р. державним виконавцем винесено постанову про призначення рецензентом у справі кандидатури наданої ОСОБА_1, а саме ОСОБА_8, копія постанови 09.10.2015р. направлена заявниці по справі за вих. № 13204/03-10.

19.10.2015р. на адресу відділу надійшла рецензія від рецензента по справі ОСОБА_8, в якій зазначалось про те, що у звіті з оцінки виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в наданого експертом ОСОБА_6 мають місце значні недоліки, але після їх усунення звіт може бути використаний.

25.11.2015р. до відділу надійшов виправлений звіт з оцінки виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в наданого експертом ОСОБА_6 вартість майна в якому становила 496 338,00 грн. з рецензією від 19.11.2015р. рецензента ОСОБА_8, в якій зазначалось, що звіт має незначні недоліки, які не впливають на визначення вартості майна.

25.11.2015р. за вих. № 16317/03-10 державним виконавцем до сторін виконавчого провадження направлено повідомлення про визначення вартості майна та про строки оскарження рецензії та звіту в судовому порядку. Крім того в даному повідомленні заявника по справі було повідомлено про наслідки не надання до відділу документів підтверджуючих про оскарження в судовому порядку.

Згідно поштового повідомлення про вручення ОСОБА_1 дане повідомлення отримано 02.12.2015р.

З поштового повідомлення про вручення вбачається, що заявником по справі необхідно було в термін до 11.12.2015р. надати до відділу документи підтверджуючі документи про оскарження звіту в судовому порядку.

11.01.2016р. за вих. № 16/03-01 державним виконавцем направлено до УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області пакет документів щодо реалізації виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в.

12.01.2016р. до відділу надійшла судова повістка по справі № 201/17851/15-ц про призначення слухання по справі щодо оскарження визначення вартості виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в на 22.01.2016р.

13.01.2016р. згідно даних ДП «СЕТАМ» встановлено, що майно вищевказане майно опубліковано за лотом № 121174 та первинні торги призначені на 12.02.2016р.

Відповідно до п. 2 розділу 10 тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом МЮУ 02.10.2015р. № 1885/5 (що діяв на момент передачі майна на реалізацію) реалізація майна, що перебуває на електронних торгах може бути зупинена лише на підставі рішення суду щодо зупинення реалізації майна, зупинення виконавчого провадження у випадках визначених Законом та наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, тобто на час надходження до відділу документів з суду про оскарження звіту у державного виконавця були відсутні можливості для зняття та/або зупинення реалізації лоту № 121174.

20.01.2016р. до відділу надійшла заява представника заявника по справі про зупинення реалізації майна так як ними до суду подано клопотання про зупинення реалізації судом. Задовольнити клопотання про повне зупинення реалізації майна, що перебуває на електронних торгах, державним виконавцем не могло бути виконане так як це не входило до його компетенції.

З метою недопущення порушень в ході проведення виконавчих дій за виконавчим провадження 08.02.2016р. державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій в термін до 19.02.2016р., копії постанови направлено на виконання до ДФ ДП «СЕТАМ» та до сторін виконавчого провадження до відому.

Крім того згідно ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2016р. справа № 201/17851/15-ц скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо оскарження звіту про визначення вартості виробничого комплексу будівель та споруд в м.Апостолове, по вул. Островського, 39в було залишено без руху.

Після поновлення проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням вищевказане майно перебувало на електронних торгах та відповідно до протоколу № 229685 від 19.01.2017р. майно за лотом 191726 не було продано з електронних торгів через відсутність допущених учасників.

Відповідно до пункту 5 статті 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідно до пункту 6 статті 52 Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 вересня 2018 року постановою головного державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 виконавчий лист № 2-9157/10, виданий 21.03.2011р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 2 259 680,84 грн. був повернутий стягувачу (ВП № 33338224).

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об’єктивні підстави вважати, що скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Не може суд прийняти до уваги наполягання заявника і його представника на скарзі, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об’єктивно не підтверджуються.

При таких обставинах суд вважає можливим ОСОБА_1 в задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_3, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус» відмовити.

Таким чином суд вважає, що обставини скарги не знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання, передбачені ст. 141 ЦПК України судом не вирішуються, оскільки у справі відсутні судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447 - 452 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя : С.С. Федоріщев