ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 р. м. Харків

Справа № 537/2235/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука, м. Кременчук, від 20.09.2018, суддя Маханьков О.В., , повний текст складено 20.09.18 по справі № 537/2235/18

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 треті особи Управління патрульної поліції в м.Кременчуці

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Крюківського районного суду з позовом до відповідача інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП рядового поліції ОСОБА_1, третя особа Управління патрульної поліції у м.Кременчуці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що таке рішення відповідача є протиправним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати за відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення . Просить позов задовольнити.

Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.09.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядового поліції ОСОБА_1, третя особа Управління патрульної поліції у м. Кременчуці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено частково. Постанову серія ВР №191567 від 16 травня 2018року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст..122 ч.1 КУпАП скасовано. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Інспектором роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядовим поліції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що ПДР України не містять обставин, за наявності яких лінію 1.3 дозволено перетинати. Докази наданні позивачем до адміністративного позову, а саме фотознімки з місця вчинення правопорушення, відповідно до яких на проїзній частиш нанесена подвійна суцільна лінія дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки, що рухаються в одному напрямку, були очевидними та у відповідності до вимог ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягали доказуванню. Посилається на те, що покази свідків наданих в судовому засіданні 20 вересня 2018 року, працівників організації КП КПС ШРБУ, які здійснюють контроль за утриманням доріг, гр. ОСОБА_3, та гр. ОСОБА_4, що в місці вчинення позивачем адміністративного правопорушення по вул. Європейській, 66/13 напроти виїзду до дворової території будинку №2 квартал 101 в м. Кременчук нанесено дорожню розмітку переривчастою лінією 1.7 ГІДР України, не заслуговували на увагу та спростовувались фотознімками наданими позивачем до адміністративного позову. Зважаючи на те, що водій транспортного засобу HYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1, в м. Кременчуці на вул. Європейській, біля буд. 66/13, здійснив поворот ліворуч (розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінію розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України, поліцейський роти № 1 батальйону УПП у м. Кременчуці ДПП рядовий поліції ОСОБА_1 не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень, мав право розглянути справу про адміністративне правопорушення та винести постанову ВР № 191567 від 16.05.2018 року. Враховуючи викладені обставини просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 20 вересня 2018 року по справі №537/2235/18. Прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП ОСОБА_1, третя особа Управління патрульної поліції в місті Кременчуці про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити. Розгляд справи просить провести за відсутності відповідача.

Від позивача по справі ОСОБА_2, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з викладеним в апеляційній скарзі не погоджується. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції беззмін.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Відповідач та третя особа повідомлялися на електронну адресу, яка містяться а матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.05.2018 року поліцейським роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовим поліції ОСОБА_1, ухвалено постанову серії ВР № 191567 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_2, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що водій ОСОБА_2 цього дня, близько 18 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом HYUNDAI TUCSON, номерний знак НОМЕР_1, в м. Кременчуці на вул. Європейській, біля буд. 66/13, здійснив поворот ліворуч (розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінію розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 1061, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 1162, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 1644, статтею 1751 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 1811, частина перша статті 182, статті 183, 184, 1892, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі — ПДР України), учасники дорожнього руху зобов’язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).

Згідно з пунктом 1.3 розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України горизонтальна розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію 1.3 перетинати забороняється.

Так, пунктом 8.5.1 Правил дорожнього руху обумовлено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до розділу 34 Правил дорожнього руху лінія 1.1 (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.

Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.

Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Згідно з пунктом 1 розділу 34 Правил дорожнього руху напрямні острівці в місцях поділу, розгалуження або злиття транспортних потоків позначаються лініями 1.1 та 1.16.1 – 1.16.3., де лінію 1.1 перетинати забороняється.

За приписами пункту 11.4 розділу Правил дорожнього руху на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України " Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України " Про Національну поліцію" поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об'єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно оскаржуваної постанови позивач скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме здійснив поворот ліворуч ( розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінії розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію", полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Відповідачем не надано в судове засідання будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, що не дає можливості встановити факт порушення, яке заперечує позивач по справі .

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та не надано до суду жодних доказів в підтвердження правомірності свого рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів належними доказами факт вчинення позивачем зазначених в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень.

Відеозапис події в матеріалах справи відсутній , до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надавався .

У позовній заяві ОСОБА_5 факт вчинення порушення ПДР не визнає.

Тобто доказ на підставі якого прийнята постанова, який підтверджує скоєння позивачем правопорушення є відсутнім.

В матеріалах справи відсутні докази які б беззаперечно свідчили про те, що позивач здійснив рух з порушенням вимоги ч. 1 ст. 122 КупАП, а саме здійснив поворот ліворуч ( розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінії розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова серії ВР № 191567 від 16.05.2018 року винесена з порушенням норм КУпАП, оскільки відсутні належні і допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з п. 8.2.1 Правил дорожнього руху дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Відповідно до п.8.5 Правил дорожнього руху дорожня розмітка застосовується відповідно до цих Правил і повинна відповідати вимогам національного стандарту.

Відповідно до п.7.1.1 ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування», розмітку на вулично-дорожній мережі наносять відповідно до проектів (схем) організації дорожнього руху, погоджених та затверджених у встановленому порядку.

Вісь лінії дорожньої розмітки, що позначає смугу руху, повинна проходити по межі цієї смуги, осі дороги або краю проїзної частини (п.7.1.4 ДСТУ 2587:2010).

Відповідно до п.10.1.1 ДСТУ 4100-2014 «Дорожні знаки. Загальні технічні умови. Правила застосування», дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.

В матеріалах справи містяться фото таблиці (а.с.10-12), які надавалися позивачем до суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що недотримання організації дорожнього руху, не забезпечення відповідності нанесення дорожньої розмітки вимогам ДСТУ 4100-2014 «Дорожні знаки. Загальні технічні умови. Правила застосування» та ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування» не може ставитись у вину позивачеві.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази (документи) які свідчать про стан дорожньої розмітки по вулиці Європейська в районі будинку №66/13 в м. Кременчук та докази того, що позивач здійснив рух з порушенням вимоги ч. 1 ст. 122 КупАП, а саме здійснив поворот ліворуч ( розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінії розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України.

Відповідач, Інспектор роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядовий поліції ОСОБА_1, не скористався своїм правом та отримання доказів вчинення позивачем порушення вимоги ч. 1 ст. 122 КупАП, не здійснив відеофіксацію порушення позивачем ПДР України, тощо.

Також, щодо фото таблиць (а.с 10-12) наданих позивачем до суду першої інстанції в обґрунтування позовних вимог та на які посилається відповідач, як на докази наявності на ділянці дороги по вулиці Європейська в районі будинку №66/13 в м. Кременчук розмітки 1.3, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, колегія суддів зазначає наступне.

З наданих фото таблиць, вбачається, що в деяких місцях лінії дорожньої розмітки є нечіткими, мають розриви, які візуально можна прийняти за переривчасту лінію розмітки.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку з відсутністю доказів вчинення позивачем порушення вимоги ч. 1 ст. 122 КупАП ( відеозапису вчинення позивачем повороту ліворуч (розвороту), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінії розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків) не можливо чітко визначити місце здійснення позивачем повороту ліворуч.

У зв'язку з чим відповідні доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача, в апеляційній скарзі, про те, що під час виїзного судового засідання, на місці порушення було встановлено, що подвійна дорожня горизонтальна суцільна лінія розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків 1.3 по вул. Європейській, 66/13 напроти виїзду з прилеглої території житлового будинку №2 квартал 101 в м. Кременчук, чітко проглядається, малось незначне розшарування дорожнього покриття, колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутній протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання, передбачений ст. 234 КАС України.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів не може вважати даний виїзд суду першої інстанції належним доказом по справі.

Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні правові підстави для проведення судом першої інстанції окремої процесуальної дії, а саме виїзду на місце вчинення правопорушення, оскільки з моменту вчинення правопорушення та проведення окремої процесуальної дії пройшло багато часу.

Щодо наданого відповідачем до суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 комісійного обстеження ділянки вулиці Європейської в районі будинку № 66/13 в м. Кременчук з питань наявності дорожньої розмітки та відповідності її вимогам нормативних документів з безпеки дорожнього руху від 21.09.2018р., колегія суддів зазначає наступне.

Даний ОСОБА_6 комісійного обстеження ділянки вулиці Європейської в районі будинку № 66/13 в м. Кременчук з питань наявності дорожньої розмітки та відповідності її вимогам нормативних документів з безпеки дорожнього руху датований 21.09.2018р., тоді, як постанова серія ВР №191567 від 16 травня 2018року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 датована 16.05.2018р. Тобто наданий відповідачем до суду акт складений задовго після накладення на позивача стягнення про адміністративне правопорушення.

Також колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи, відповідачем надано лист Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно - будівельне управління " адресований Інспектору роти №4 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП рядовий поліції ОСОБА_7 та фотокартку (а.с. 73-75) .

Проте з урахуванням того, що у суду відсутні дані (докази) про конкретне місце вчинення позивачем повороту ліворуч, даний лист не може бути належним доказом по даній справі.

Щодо наданої фотокартки (а.с.75) то вона взагалі не містить будь яких даних, що вона має відношення до спірних подій.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що позивач здійснив рух з порушенням вимоги ч. 1 ст. 122 КупАП, а саме здійснив поворот ліворуч ( розворот), при цьому перетнув подвійну дорожню горизонтальну суцільну лінії розмітки, яка поділяє потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34.1.3 ПДР України.

Жодних належних доказів правомірності прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від відповідача не надходило .

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Щодо позовних вимог адміністративного позову в частині відмови в задоволенні позову, щодо закриття провадження про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 20.09.2018р. в частині відмови в задоволенні позову позивачем не оскаржено, а апеляційна скарга відповідача доводів з цього приводу не містить.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.09.2018 по справі № 537/2235/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя

(підпис)

ОСОБА_6

Судді

(підпис) (підпис)

ОСОБА_8 ОСОБА_9