Справа №521/6606/18

Провадження №2-а/521/186/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

при секретарі судового засідання – Кіліян О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України в особі заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил, –

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з аміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України в особі заступника начальника митниці – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування постанов від 21.02.2018 р. № 0079/50000/18 та № 0080/50000/18.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані постанови винесені із порушенням норм митного законодавства, в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що позивач мав умисел на вчинення дій, передбачених статтею 485 МК України, що унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею, оскільки в якості підстави визнання його винним прийняті до уваги підсумки проведеної перевірки звернення Митної адміністрації Республіки Румунії від 29.06.2017 р. №16138 /STVI щодо достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р., які він в якості керівника підприємства не отримував в Київській міській митниці ДФС України, не надавав їх покупцю за контрактом №16/03/2017 від 16.03.2017 р «MKN Trading FZE». В Митну адміністрацію Румунії вказані сертифікати разом з іншими документами при проведенні митного оформлення надавалися ТОВ «TRAKIA GRAIN», контрагентом «MKN Trading FZE» за контрактом №2/2017 від 13.02.2017 р. При винесені оскаржуваних постанов відповідач не дотримався п’ятнадцятиденного строку, встановленого ст. 525 МК України, разом з тим, строки притягнення до відповідальності за вчинення правопорушень, описаних у постановах, закінчились, оскільки з моменту отримання відповідачем листа Київської митниці ДФС України від 14.08.2017 р. № 2801/8/26-70-19-04 (вх. ДФС №121402/7 від 16.08.2017 р.), тобто з моменту виявлення правопорушень, пройшло більше шести місяців.

За даних обставин звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та просила суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з’явився, однак заперечував проти задоволення адміністративного позову, на підставі тверджень зазначених у письмовому відзиві на адміністративний позов. Відзив обґрунтовується тим, що під час проведення перевірки Київською міською митницею ДФС було встановлено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р. видані особою, яка не є посадовою особою Київської міської митниці ДФС, відбитки печаток, якими засвідчені вказані сертифікати, не використовуються посадовими особами Київської міської митниці ДФС, реєстраційні номери сертифікатів відсутні в переліку реєстраційних номерів сертифікатів, виданих уповноваженими особами Київської міської митниці ДФС, що надало право відповідачу встановити невідповідність документів, наданих при митному оформленні товару Одеській митниці ДФС та документів, отриманих від митних органів Румунії, в результаті чого ТОВ «Інітіум» занижено митну вартість товару. Виходячи з вищевикладеного, справи про порушення митних правил № 0079/50000/18 та № 0080/50000/18. було розглянуто 21.02.2018р. в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 526 МК України, матеріалами справ про порушення митних правил доведена вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України і постановами Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил його було законно визнано винним у вчиненні правопорушень та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого позову з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Під час судового розгляду судом встановлено, що 11.01.2018 р. головним державним інспектором 4-го відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 були складені протоколи про порушення митних правил №0079/50000/18 та №0080/50000/18 на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України (а.с. 42-45, 54-57)

21.02.2018р. постановою заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 №0079/50000/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги за що накладено штраф у розмірі 183568,92 грн . Розгляд справи проводився без присутності ОСОБА_1 (а.с. 7-10).

21.02.2018р. постановою заступника начальника Одеської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 №0080/50000/18 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України, а саме: заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги за що накладено штраф у розмірі 185499,48 грн . Розгляд справи проводився без присутності ОСОБА_1 (а.с. 11-14).

Як зазначено у вищезазначених постановах, 16.03.2017 р. між ТОВ «Інітіум» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «MKN Trading FZE» укладено договір купівлі-продажу № 16/03/2017 щодо експорту товарів.

Крім цього, в постанові №0079/50000/18 від 21.02.2018 р. зазначено, що 17.05.2017 р. декларантом- директором ТОВ «Інітіум» підготовлено та подано до митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС України митну декларацію в митному режимі «ЕК10АА», яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстровані під номером МД № UA500170/2017/004106. Як підставу для вивезення разом з нею надано контракт №16/03/2017 від 16.03.2017 р.,інвойс №04 від 17.05.2017 р., фітосанітарний сертифікат №60/14-6082/ХХ-481334 від 17.05.2017 р, реєстр закупівельних відомостей №30 до інвойсу та інші товаросупровідні і комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у вказаній декларації, продавцем та відправником товару є ТОВ «Інітіум», покупцем є компанія «MKN Trading FZE», одержувачем-«Intersnack Romania SRL». В звязку із зверненням Митної адміністрації Республіки Румунія від 29.06.2017 р. №16138/STVI щодо перевірки достовірності сертифікату з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р., до якого додані інвойси, інші ніж ті інвойси, які внесені у сертифікат, проведено перевірку Київською міською митницею ДФС, за наслідками якою встановлено, що вказаний у зверненні сертифікат посадовими особами Київської міської митниці ДФС не видавався. На підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.10.2017 р. за № 879 здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інітіум» дотримання законодавства України з питань державної митної справи за МД № UA500170/2017/004106 від 17.05.2017 р. Відповідно до інвойсу №4 від 17.05.2017 р., який надано до Одеської митниці ДФС при експорті товару «насіння соняшника» за 21 тону склала 97 142,75 грн. зі ставкою мита 10%, митні платежі сплачено на суму 9 714,28 грн. Тоді як до інвойсу №534/17.05.2017, отриманого від Митної адміністрації Республіки Румунія, який було надано підприємством при імпорті товару до сертифікату EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. задекларована вартість товару склала 24 255 євро за 1 тону, або 709039,14 грн. (станом на 17.05.2017 р.). Таким чином встановлено невідповідність документів, наданих до Одеської митниці ДФС та отриманих від митних органів Румунії, в результаті чого ТОВ «Інітіум» занижено митну вартість товару на суму 611896,39 грн. та занижено зобов’язання зі сплати вивізного мита на суму 61189,64 грн.

В постанові №0080/50000/18 від 21.02.2018 р. зазначено, що 02.06.2017 р. декларантом-директором ТОВ «Інітіум» підготовлено та подано до митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС України митну декларацію в митному режимі «ЕК10АА», яка була прийнята органом доходів і зборів та зареєстровані під номером МД № UA500170/2017/004987. Як підставу для вивезення разом з нею надано контракт №16/03/2017 від 16.03.2017 р., інвойс №06 від 31.05.2017 р.,фітосанітарний сертифікат №60/14-6082/ХХ-481449 від 01.06.2017 р, реєстр закупівельних відомостей №39 до інвойсу та інші товаросупровідні і комерційні документи. Відповідно до інформації, зазначеної у вказаній декларації, продавцем та відправником товару є ТОВ «Інітіум», покупцем є компанія «MKN Trading FZE», одержувачем-«Intersnack Romania SRL». В зв’язку із зверненням Митної адміністрації Республіки Румунія від 29.06.2017 р. №16138/STVI щодо перевірки достовірності сертифікату з перевезення товару EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р., до якого додані інвойси, інші ніж ті інвойси, які внесені у сертифікат, проведено перевірку Київською міською митницею ДФС, за наслідками якою встановлено, що вказаний у зверненні сертифікат посадовими особами Київської міської митниці ДФС не видавався. На підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.10.2017 р. за № 879 здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інітіум» дотримання законодавства України з питань державної митної справи за МД № UA500170/2017/004987 від 02.06.2017 р. Відповідно до інвойсу №06 від 31.05.2017 р., який надано до Одеської митниці ДФС при експорті товару «насіння соняшника» за 21 тону склала 96 545,75 грн. зі ставкою мита 10%, митні платежі сплачено на суму 9 6545,75 грн. Тоді як до інвойсу №534/17.05.2017, отриманого від Митної адміністрації Республіки Румунія, який було надано підприємством при імпорті товару до сертифікату EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р. задекларована вартість товару склала 24 255 євро за 1 тону, або 714877,32 грн. (станом на 02.06.2017 р.). Таким чином встановлено невідповідність документів, наданих до Одеської митниці ДФС та отриманих від митних органів Румунії, в результаті чого ТОВ «Інітіум» занижено митну вартість товару на суму 618331,57 грн. та занижено зобов’язання зі сплати вивізного мита на суму 61833,16 грн.

16.03.2017 р. між ТОВ «Інітіум» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «MKN Trading FZE» укладено договір купівлі-продажу № 16/03/2017 щодо експорту товарів. Згідно п.3.1. Контракту ціна товару встановлюється в доларах США та вказується в інвойсах (рахунках), які є невід’ємною частиною цього контракту. Пунктом 4.1. Контракту встановлено, що умови поставки товару вказуються в інвойсах (рахунках), які є невід’ємною частиною цього контракту. Продавець зобов’язується повідомити Покупця при виконанні відвантаження в транспортний засіб,наданий покупцем на протязі 24-х годин з моменту відвантаження з вказівкою дати відвантаження, номеру транспортного документу. У відповідності до п. 6.1. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості та вазі, вказаним в товаросупровідних документах, якими, згідно п. 6.2. є інвойси, товаротранспортні документи, також застережене, що сертифікат походження товару не потребується.

Згідно ст.1 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення,зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом,включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод;

Момент здійснення експорту (імпорту)- момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар,що експортується чи імпортується,від продавця до покупця;

У відповідності до ст.2 цього Закону принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у: - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно

вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; - праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;та у виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

Також ст.6 цього Закону визначено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору(контракту).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим тв. Іншими законами України.

Таким чином, при складанні зовнішньоекономічного договору (контракту) №16/03/2017 ураховані приписи п. 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яке затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. за №201, зареєстрованого в Мінюсті України 21.09.2001 р. за №833/6024 щодо використання правил Інкотермс-2010, Правила Міжнародної торгівельної палати по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі в редакції 2010 року, що застосовуються з 01.01.2011 року згідно роз’яснень Мінекономіки в листі від 18.07.2011 р. за № 4201-26/1134 , ч.4 ст.265 ГК України, ст.1 МК України, ст.. 8 ЗУ «Про транспортно-експедіційну діяльність», ст..9 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 14 ЗУ «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»

За терміном інкотермс 2010 умови FCA означають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця, при цьому термін FCA використовується при перевезенні як Free Carrier. Тобто обов’язки продавця по відношенню до товару зберігаються лише до передання товару перевізнику

У відповідності до договору купівлі-продажу на умовах FCA поставки продавець зобов’язаний надати покупцю товар, рахунок-фактуру (інвойс), а покупець зобов’язаний сплатити передбачену договором ціну товару, згідно п.14 Вступу інкотермс 2010 продавець за рахунок покупця та на його ризик здійснити повне сприяння в отриманні будь-який експортній ліцензії або іншого офіційного документу, необхідного для експорту товару, при цьому покупець за свій рахунок та на свій ризик зобов’язаний отримати імпортну ліцензію, а також інші офіційні свідоцтва, а також виконати, якщо це потрібно, всі митні формальності для імпорту товару, а також для його транзитного перевезення через треті країни.

У відповідності до п.10 Вступу інкотермс 2010 у продавця відсутні зобов’язання щодо перевезення, між тим, покупець зобов’язаний за свій рахунок укласти договір перевезення від названого місця (за ст.А.3а). Також, згідно цієї статті продавець зобов’язаний надати товар перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем, в названому місці в установлену дату або в умовлений строк, при цьому, поставка вважається виконаною, якщо а) назване місце поставки знаходиться в приміщенні продавця, коли: товар відвантажено в транспортний засіб перевізника, вказане покупцем або іншою особою, що діє від його імені, б) назване місце знаходиться за межами приміщенні продавця, коли не відвантажений з транспортного засобу продавця товар наданий в розпорядження перевізника або іншої особи, вказаної продавцем або обраного продавцем у відповідності до ст.А.3а інкотермс 2010. Якщо сторони не домовились про який-небудь конкретний пункт в названому місці та якщо таких пунктів декілька, то продавець може вибрати найбільш відповідний для нього пункт. Якщо у продавця нема точніше інструкцій від покупця, він може поставити товар для подальшого транспортування таким способом, який передбачає даний вид транспорту та/або характер вантажу. При цьому покупець зобов’язаний прийняти поставку, коли вона здійснена згідно ст. А.4 інкотермс 2010.

У відповідності до ст. Б.6 інкотермс 2010 продавець зобов’язаний нести всі витрати, пов’язані з товаром до моменту його поставки згідно п. А.4 і сплатити, якщо це потрібно (п. 14 Вступу інкотермс 2010) всі мита та інші збори, а також витрати на виконання митних формальностей, підлягаючих сплаті при експорті, при цьому покупець зобов’язаний нести всі витрати, пов’язані з товаром, з моменту поставки згідно ст.А.4 інкотермс 2010 і нести всі додаткові витрати або при невиконанні ним зобов’язань вказати перевізника або іншу особу згідно зі ст. А.4, або тому, що вказаний ним перевізник або інша особа не могла прийняти товар в своє розпорядження в узгоджений строк або він сам не міг дати сповіщання згідно ст. Б.7 та зобов’язаний при умовах відповідності товару договору, якщо це потребується (Вступ п. 14 інкотермс 2010), всі мита та інші збори, а також витрати на виконання митних формальностей, підлягаючих сплаті при імпорті товару, і, у випадку необхідності, для його транспортування через треті країни.

У відповідності до зобов’язань інкотермс 2010 за умовами FCA прийнятих ТОВ «Інітіум» та згідно вищезазначених приписів законодавства поставка товару відбулася у відповідності до листів-доручень Покупця від 17.05.2017 р. та 31.05.2017 р надісланих покупцем «MKN Trading FZE» в адресу ТОВ «Інітіум» в місці, визначеному Покупцем, а саме: м. Херсон в транспортні засоби, надані покупцем,на адресу отримувача, яким покупцем визначен «Intersnack Romania SRL», вагою 21000 кг нетто (42 місця).

17.05.2017 р. та 02.06.2017 р. декларантом-директором ТОВ «Інітіум» ОСОБА_1 підготовлено та подано до митного поста «Південний» Одеської митниці ДФС України митні декларації в митному режимі «ЕК10АА», які були прийняті органом доходів і зборів та зареєстровані відповідно МД № UA500170/2017/004106 та МД № UA500170/2017/004987, у відповідності до яких відправником (експортером), декларантом та особою, відповідальною за фінансове врегулювання (п.2, 9,14), є ТОВ «Інтініум», одержувачем- «Intersnack Romania SRL» (Румунія) власником товару- «MKN Trading FZE» (п.8), країна походження (п.16)- не зазначено, умови поставки (п.20) –FCA, м. Херсон, країна призначення (п.17)- Румунія, транспортні засоби (п.18,21)-ВТ7994АР,ВТ8661ХТ, ВТ3087, ВН7132ХР ,п.29 визначено митний орган виїзду - Одеська митниця ДФС, валюта та загальна вартість кожного товару 3 675, 00 дол. США (п. 22), інвойси на підтвердження заявленої вартості (згідно п. 44) № 04 та 06 листи покупця фіто-санітарні сертифікати та інш., згідно п. 12 – вартість, за яку сплачено мито по 96 545.75 грн. за кожну партію.

При цьому, керівником ТОВ «Інітіум» до МД № UA500170/2017/004106 надано рахунок-фактуру (інвойс) 04 від 17.05.2017 р. , згідно якого відправником є ТОВ «Інітіум», покупцем - на підставі контракту №16/03/2017 від 16.03.2017 р., одержувачем є «Intersnack Romania SRL» , перевізником надано транспортні засоби ВН 3087ВМ, ВН7132ХР вагою нетто 21000 кг, брутто 21 740 кг на суму 3 675,00 дол. США, додано сертифікат про якість продукції та сировини на адресу одержувача «Intersnack Romania SRL» (Румунія) транспортом ВТ7994АР,ВТ8661ХТ, яким підтверджується, що рослини чи рослинницька продукція були обстежені згідно із існуючими методиками та правилами і визнані таким, що відповідають якості країни-імпортера на вміст в них нітратів, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, реєстр закупівельних відомостей №30 до рахунку-фактури №04 від 17.05.2017 р., контракту №16/03/2017 від 16.03.2017 р. на загальну вагу насіння соняшника 21 000 кг на загальну вартість 97 431,00 грн., радіологічний сертифікат, яким підтверджені дані щодо відправника, отримувача, транспортних засобів, фіто санітарний сертифікат №60/14-6082/ХХ-481334 від 17.05.2017 р із зазначенням експортера ТОВ «Інітіум» та імпортера «Intersnack Romania SRL» з вказівкою тих самих транспортних засобів та на вказану кількість полетів, міжнародну товаро-транспортну накладну (СМR) від 17.05.2017 р. з вказівкою щодо перевізника ТОВ «MIAL» з зазначенням що товар надходить з України від ТОВ «Інітіум» покупцю «MKN Trading FZE», при цьому від одержувача «Intersnack Romania SRL» надходить на адресу ТОВ «TRAKIA GRAIN».

До МД № UA500170/2017/004987 керівником ТОВ «Інітіум» надано рахунок-фактуру (інвойс) 06 від 31.05.2017 р.,згідно якого відправником є ТОВ «Інітіум», покупцем - на підставі контракту №16/03/2017 від 16.03.2017 р., одержувачем є «Intersnack Romania SRL», перевізником надано транспортні засоби ВТ7994АР,ВТ8661ХТ вагою нетто 21000 кг, брутто 21 740 кг на суму 3 675,00 дол. США, додано сертифікат про якість продукції та сировини №01676 від 01.06.2017 р. на адресу одержувача «Intersnack Romania SRL» (Румунія) транспортом ВТ7994АР,ВТ8661ХТ, яким підтверджується, що рослини чи рослинницька продукція були обстежені згідно із існуючими методиками та правилами і визнані таким, що відповідають якості країни-імпортера на вміст в них нітратів, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, реєстр закупівельних відомостей №38 до рахунку-фактури №06 від 31.05.2017 р., контракту №16/03/2017 від 16.03.2017 р. на загальну вагу насіння соняшника 21 000 кг на загальну вартість 97 431,00 грн., радіологічний сертифікат № РС-243 від 01.06.2017 р., яким підтверджені дані щодо відправника, отримувача, транспортних засобів, фіто санітарний сертифікат №60/14-6082/ХХ-481449 від 01.06.2017 р із зазначенням експортера ТОВ «Інітіум» та імпортера «Intersnack Romania SRL» з вказівкою тих самих транспортних засобів та на вказану кількість полетів, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) А №06 від 01.06.2017 р. з вказівкою щодо перевізника ТОВ «HALA IUH» з зазначенням що товар надходить з України від ТОВ «Інітіум» покупцю «MKN Trading FZE», при цьому від одержувача «Intersnack Romania SRL» надходить на адресу ТОВ «TRAKIA GRAIN».

З оскаржуваних постанов та листа Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 06.09.2017 р. за №1841/99-99-19-04-02-18, спрямованих у тому числі до Департаменту митного контролю та Департаменту організації протидії митним правопорушенням, вбачається, що підставою для порушення справ стало звернення Митної адміністрації Республіки Румунія від 29.06.2017 р. №16138/STVI (вх. № 20040/5 від 26.07.2017 р.) щодо перевірки достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р , при цьому до зазначеного звернення додані інвойси, інші ніж ті інвойси, які внесені у сертифікати, в наслідок чого листом ДФС від 08.08.2017 р. №20922/7/99-99-19-04-02-17 надано доручення Київський міської митниці ДФС провести відповідну перевірку. Згідно листа Київської міської митниці ДФС від 14.08.2017 р. № 2801/8/26-70-19-04 (вх. ДФС №121402/7 від 16.08.2017 р.), надісланого у відповідь, за наслідками перевірки якою встановлено, що вказані у зверненнях сертифікати посадовими особами Київської міської митниці ДФС не видавалися.

З листа Головного управління ДФС у Херсонської області від 27.11.2017 р. за №5164/7/21-22-14-09-14 вбачається, що відділом митного аудиту управління аудиту Головного управління ДФС у Херсонській області на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.10.2017 р. за № 879 здійснено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Інітіум»з 17.10.2017 р. по 23.10.2017 р., за результатами якої складено Акт від 01.11.2017 р. за №0009/7/21-22-14-09-16/41047333 , в якому дослідженні декларації МД № UA500170/2017/004106 та МД № UA500170/2017/004987, та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 р. за № НОМЕР_1 на загальну суму 153 778,50 грн., з яких вивізне мито-123022, 80 грн., штрафна (фінансова) санкція - 30755, 70 грн., в електронному виді до Одеської митниці ДФС 27.11.2017р. надіслано копію Акту, розрахунок ППР та ППР.

Зазначене податкове повідомлення-рішення не містить відомостей про нарахування вивізного мита та штрафних санкцій за кожною митною декларацією окремо.

У відповідності до ст. 46 МКУ у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.

За умовами Контракту № 16/03/2017 укладеному16.03.2017 р між ТОВ «Інітіум» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «MKN Trading FZE», а саме:згідно п. 6.1. Товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості та вазі, вказаним в товаросупровідних документах, якими, згідно п. 6.2. є інвойси, товаротранспортні документи. При цьому застережене, що сертифікат походження товару, якими є досліджені перевіркою Київською міською митницею ДФС сертифікати з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р., не потребується.

Згідно ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ст. 50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МКУ встановлено, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч.3 цієї статті визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов’язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Також, ч.3 цієї статті визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів , згідно ч.11 цієї статті заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У відповідності до ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. За ч. 2 цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно ч.3 цієї статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. За ч.4 вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). При цьому ч.5 цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одночасно з митними деклараціями МД № UA500170/2017/004106 та МД № UA500170/2017/004987 були подані всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а у відповідача не виникло ніяких підстав вважати, що заявлена митна вартість товару не відповідає вимогам вищезазначених приписів закону.

В той же час у відповідності до приписів ст. 54,55 МКУ відповідач здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, та має відповідні права та обов’язки під час митного контролю та митного оформлення, якими під час прийняття зазначених декларацій не скористався та випустив у вільний обіг товари, що декларувалися ТОВ «Інітіум» після сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Згідно ст. 82 МКУ експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.

При цьому, у відповідності до ст. 83 МКУ митний режим експорту може бути застосований до товарів, що призначені для вивезення за межі митної території України, та до товарів, що вже вивезені за межі цієї території та перебувають під митним контролем, за винятком товарів, заборонених до поміщення у цей митний режим відповідно до законодавства. Для поміщення товарів у митний режим експорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів у митному режимі експорту, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до закону обкладаються товари під час вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту; 3) виконати вимоги щодо застосування передбачених законом заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 4) у випадках, встановлених законодавством, подати органу доходів і зборів дозвіл на проведення зовнішньоекономічної операції з вивезення товарів у третю країну (реекспорт). Згідно ч. 3, 4 цієї статті органи доходів і зборів не вимагають обов’язкового підтвердження прибуття товарів, що експортуються, у пункт призначення за межами митної території України. У разі встановлення актами законодавства заборон чи обмежень щодо вивезення відповідних товарів за межі митної території України товари, що: 1) поміщені в митний режим експорту, випускаються за межі митної території України відповідно до умов, що діяли на момент поміщення цих товарів у зазначений митний режим; 2) фактично випущені за межі митної території України за періодичними митними деклараціями, підлягають поміщенню у митний режим експорту відповідно до умов, що діяли на момент фактичного вивезення цих товарів.

У відповідності до ст.84 МКУ товари, поміщені у митний режим експорту, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України. Товари, що знаходяться за межами митної території України, втрачають статус українських товарів з моменту поміщення їх у митний режим експорту.

За зазначеними приписами закону, при наявності у митних органів Румунії контракту №2/2017 від 13.02.2017 р. , суд вважає, що «MKN Trading FZE», мав право передати у власність «TRAKIA GRAIN», вантаж, куплений у ТОВ «Інітіум» за ціною, обумовленою контрактом та надати для імпорту особисті документи.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ст. 485 МК України відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надані такі пільги.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією ст. 485 МК України.

А саме, договір із компанією «MKN Trading FZE» № 16/03/2017 від 16.03.2017 р. року укладався керівником ТОВ «Інітіум» ОСОБА_1, але до митних органів республіки Румунія для проведення митних формальностей звернулось ТОВ «TRAKIA GRAIN», контрагент «MKN Trading FZE» за контрактом №2/2017 від 13.02.2017 р., представником якого були надані сертифікати походження товару (з перевезення товару) EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р., що підтверджується інвойсами №534/17.05.2017 та №549/01.06.2017р., а також наданою відповідачу керівником ТОВ «Інітіум» до МД № UA500170/2017/004106 міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) від 17.05.2017 р. з вказівкою щодо перевізника ТОВ «MIAL» з зазначенням що товар надходить з України від ТОВ «Інітіум» покупцю «MKN Trading FZE», при цьому від одержувача «Intersnack Romania SRL» надходить на адресу ТОВ «TRAKIA GRAIN» та до МД № UA500170/2017/004987 міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) А №06 від 01.06.2017 р. з вказівкою щодо перевізника ТОВ «HALA IUH» з зазначенням що товар надходить з України від ТОВ «Інітіум» покупцю «MKN Trading FZE», при цьому від одержувача «Intersnack Romania SRL» надходить на адресу ТОВ «TRAKIA GRAIN»., що свідчить про те, що безпосередньо позивач дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, не вчиняв. Пояснень від водіїв транспортних засобів ВТ7994АР, ВТ8661ХТ, ВТ3087, ВН7132ХР, представників одержувача «Intersnack Romania SRL» та власника товару ТОВ «TRAKIA GRAIN» щодо того, хто надав сертифікати походження працівниками митниці не відібрано.

За таких обставин, висновок відповідача в оскаржуваних постановах про те, що позивач заявив у митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, а саме інвойс № 4 від 17.05.2017 року, інвойс №06 від 31.05.2017 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів, є безпідставним, таким, що ґрунтується на припущеннях.

Згідно з ч. 3ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З вищеописаного не вбачається, що позивачем особисто вчинено, чи надано вказівку вчинити будь-які умисні дії щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони даного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона такого правопорушення характеризується прямим умислом, якого у позивача не було.

Згідно ст.ст. 486,487 МКУ завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв’язку з оскарженням. Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, п. 1 ч. 1ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно п. 3 ч. 1ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст.488 МКУ провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

11.01.2018 р. головним державним інспектором 4-го відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 були складені протоколи про порушення митних правил №0079/50000/18 та №0080/50000/18 на ОСОБА_1 за відсутністю порушника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що термін «кримінальне правопорушення», що міститься у ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), має автономне значення і охоплює суворі за своїми наслідками види адміністративних стягнень, до яких належать адміністративний арешт та значні адміністративні штрафи, які фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції, а справи щодо їх застосування в силу суворості таких санкцій за суттю є кримінальними (пункти 82, 83 Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» від 8 червня 1976 року, пункт 55 Рішення у справі «Гурепка проти України» від 6 вересня 2005 року, пункт 38 Рішення у справі «Менаріні проти Італії» від 27 вересня 2011 року).

На підставі аналізу чинного законодавства, а також певних рішень Європейського суду з прав людини, слід прийти до висновку, що протокол про порушення митних правил є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

У п. 34 рішення у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.

Згідно ст. 494 МКУ про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Митним законодавством та Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено складання протоколу у відсутність порушника без попереднього повідомлення його про дату, місце та час його складання з метою не порушення його прав, які передбачені приписами цієї статті. Однак, у разі складення протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил роз'яснюються її права, передбачені ст. 498 цього Кодексу та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Стаття 508 МКУ врегульовано проведення процесуальних дій, а саме: у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать, зокрема :1) складення протоколу про порушення митних правил ; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб;3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них. Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4-6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Між тим, протоколи від 11.01.2018 р., складені головним державним інспектором 4-го відділу оперативного реагування Управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 не підписані ОСОБА_1 та у протоколі відсутній запис про те, що особа, відносно якої складений протокол, відмовилась від його підпису. Відповідно, особі не роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 498 МК України та не повідомлено про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою. У матеріалах справи відсутні та ОСОБА_1 не надсилались повідомлення про те, що стосовно нього будуть складатися протоколи про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, що не надало йому можливості своєчасно, в наслідок порушення його прав, встановлених ст.498 МКУ, надати шляхом опитування пояснення з приводу обставин, які відповідач вважає порушенням митних правил, що передбачено ст.ст.508, 509 МКУ, зазначити про свою невинність та надати відповідні докази.

Згідно ст. 525 МКУ справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Між тим, оскаржувані постанови у справах про порушення митних правил винесені 21.02.2018 р., що свідчить про порушення відповідачем строків, встановлених ст.525 МК України, оскільки протоколи про порушення митних правил були складені 11.01.2018 р.

У відповідності до ч.1 ст. 467 МКУ якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як зазначено вище, з оскаржуваних постанов вбачається, що підставою для порушення справ стало звернення Митної адміністрації Республіки Румунія від 29.06.2017 р. №16138/STVI (вх. №ДФС 20040/5 від 26.07.2017 р.) щодо перевірки достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 №100.004391 від 17.05.2017 р. та EUR.1 №100.004452 від 31.05.2017 р . Київська міська митниця ДФС 14.08.2017 р. № 2801/8/26-70-19-04 (вх. ДФС №121402/7 від 16.08.2017 р.) за наслідками перевірки повідомила, що вказані у зверненнях сертифікати посадовими особами Київської міської митниці ДФС не видавалися, документальну невиїздну перевірку ТОВ «Інтініум» проведено з 17.10.2017 р. по 23.10.2017 р. з датою складання Акту від 01.11.20.17 р.,податкове повідомлення-рішення винесено 23.11.2017 р., яке відповідачу надіслане 27.11.2017 р, таким чином, суд приходить до висновку, що датою виявлення порушення є саме надходження до Департаменту ДФС України листа Київської міської митниці ДФС від 14.08.2017 р. № 2801/8/26-70-19-04 (вх. ДФС №121402/7 від 16.08.2017 р.), а тому до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 поза межами, встановленими ч.1 ст. 467 МКУ.

Статею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як чітко зобов'язує ч . 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідні посилання сторони відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними та викликають обґрунтований сумнів.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність події адміністративного правопорушення та про відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого ст. 485 МК України, а також в оскаржуваних постановах міститься невідповідність викладених висновків фактичним обставинам справи, що згідно п. 1, 3 ч. 1ст. 531 МК Україниє підставою для скасування оскаржуваних постанов в справі про порушення митних правил.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних постанов, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому постанова у справі про порушення митних правил № 0079/50000/18 від 21.02.2018 року, винесена заступником начальника митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 183568,92 грн., постанова у справі про порушення митних правил № 0080/50000/18 від 21.02.2018 року, винесена заступником начальника митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 185499,48 грн. підлягають скасуванню.

Разом з тим, щодо вимог позивача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі, слід зазначити наступне.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Так, повноваженнями щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення приписів ч. 1 ст. 126 КпАП України, як і закриття провадження у такій адміністративній справі, наділені виключно посадові особи - працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання, а тому закриття судом першої інстанції провадження у адміністративній справі, порушеній Відповідачем відносно Позивача, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

У справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові від 12.03.2015 року у справі №К/9991/28251/11.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 46,49-55,82-84,458,485- 489, 467, 485, 494,508, 522,525,526, 531, 533 Митного кодексу України,ст.ст. 72-77, 79, 241-246, 250, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанов про порушення митних правил від 21.02.2018р. №0079/50000/18, №0080/50000/18 – задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0079/50000/18 від 21.02.2018 року, винесену заступником начальника митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 183568,92 грн.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0080/50000/18 від 21.02.2018 року, винесену заступником начальника митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 185499,48 грн.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ 39441717, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та ОСОБА_4 (колишня Гайдара), 21-а) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, паспорт серії МР 179948 виданий 25.03.2006 року Дніпровським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН