Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23.10.2018 № 2040/5861/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Фадєєва О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі по адміністративній справі № 2040/5861/18 за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації", інженера з інвентаризації нерухомого майна комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації" Кутній Інни Вікторівни про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Люботинського бюро технічної інвентаризації щодо виготовлення технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 31.08.2017 - неправомірними, з порушенням чинного законодавства, а саме, Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна № 582/5773, затверджену наказом № 127 від 24.05.2011 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 10.07.2001.

Представником КП "Люботинське бюро технічної інвентаризації" 23.10.2018 в судовому засіданні подано заяву про закриття провадження у справі № 2040/5861/18 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі, не є пубічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а має розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судове засідання прибув, проти вказаної заяви заперечував та зазначив, що справа № 2040/5861/18 за позовом комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації", інженера з інвентаризації нерухомого майна комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації" Кутній Інни Вікторівни про визнання дій неправомірними має розглядатись саме в порядку адміністративного судочинства.

Інженер з інвентаризації нерухомого майна комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації" Кутній Інна Вікторівна в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та вказану заяву, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає виключно порушене право позивача. Порушене право, в свою чергу, підлягає захисту в суді з суворим дотриманням принципу спеціалізації.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 31.08.2017, замовником виготовлення технічної інвентаризації вказано ОСОБА_5, яка є власником 1/2 частини зазначеного будинку, а інша 1/2 частина належить їй на праві власності. Позивач вказує на те, що даний технічний паспорт виготовлено без її згоди, також, під час його виготовлення відповідачем безпідставно виключено зі складу самочинно збудованих прибудов - приміщення 1-7. Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом.

Суд вважає за необхідне вказати наступне.

Порядок та методика проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд врегульована Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (далі - Інструкція).

Виготовлення технічного паспорта, згідно п. 1.4 вказаної Інструкції є результатом проведення технічної інвентаризації.

Цим же пунктом Інструкції передбачено, що технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури".

Термін виконання робіт з технічної інвентаризації встановлюється договором.

Для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори. (п.1.7 Інструкції)

З наведеного, вбачається, що в спірних відносинах, які виникли між сторонами, відповідач виступає як суб'єкт господарювання, є учасником договірних правовідносин з виготовлення технічної документації. В даному випадку, жодних публічно-владних управлінських функцій, навіть делегованих, відповідач не здійснює.

Згідно ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

- спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

- за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

- спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

- спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

- спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

- спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

- спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

- спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

- спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Поряд з цим, відповідно до ч. 2, 3 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір жодним чином не може бути віднесений до публічно-правового, ані за складом учасників, ані за характером спірних правовідносин, оскільки, Люботинське бюро технічної інвентаризації є комунальним підприємством, яке не здійснює (в даному випадку) публічно-владних управлінських функцій, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, а позивачем, в свою чергу, не заявлено позовних вимог, які б стосувались такого роду функцій відповідача.

Тому, поданий позивачем позов виник з цивільних правовідносин та, відповідно ч.1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно предметної юрисдикції, підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand проти Aвстрії зазначив, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з &lс;..&? ; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?ш;..&?п;. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом зазначає, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1090268333.1 від 20.07.2018.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне, повернути позивачу сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. 47, 189, 194, 238, 241, 246, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації" (місцезнаходження: вул. Радянська, 24/1, Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, ідентифікаційний код: 21194103), інженера з інвентаризації нерухомого майна комунального підприємства "Люботинське бюро технічної інвентаризації" Кутній Інни Вікторівни (місцезнаходження: вул. Радянська, 24/1, Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433) про визнання дій неправомірними.

Повернути ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) з Державного бюджету України (УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України, код банку - 899998, рахунок - 34318206084012) судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп., сплачений згідно квитанції № 0.0.1090268333.1 від 20.07.2018.

Роз'яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 24 жовтня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко