РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2018 р. Справа № 802/1020/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Громадської організації "Джуринська вода", ОСОБА_1

до: Вінницької обласної МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, Міністерства охорони здоров'я України

про: визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулись Громадська організація "Джуринська вода ", ОСОБА_1 до Вінницької обласної МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, Міністерства охорони здоров’я України про визнання дій та рішення неправомірними, зобов’язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що рішенням Вінницької обласної МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи не визнано ОСОБА_1 інвалідом, при поточному діагнозі: консолідований черезвертлюговий перелом правого стегна, невірно консолідований перелом правої клубової кістки з порушенням конфігурації клубової западини, правобічний коксатроз ІІ ст., легка привідна контрактура правого стегна з порушенням функції опори та ходи. Крім того, вказаним рішенням Вінницької обласної МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи позивачу роз'яснено порядок його оскарження.

Позивач вказав, що 15.09.2018 року він надіслав скаргу на рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року до Міністерства охорони здоров'я України, через Президента України, що підтверджується листом ОСОБА_2 Президента України від 29.09.2017 року №22/039848-02.

В свою чергу Міністерство охорони здоров’я України просто переадресувало скаргу позивача до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації. Проте, Департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації повідомило позивача про те, що за наявною інформацією рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року позивачем у місячний термін не оскаржувалось.

Позивач переконаний, що скарга на рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року була надіслана до Міністерства охорони здоров’я України, через Президента України, а тому оскаржена відповідно до встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 порядку.

Отримавши відповідь Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації щодо оскарження рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року, ОСОБА_1 звернувся з новою скаргою до Президента України та Міністерства охорони здоров'я України.

Проте, і вказана скарга була надіслана за належністю до Міністерства охорони здоров'я України, що підтверджується листом ОСОБА_2 Президента України від 13.12.2017 року №22/066511-02. Після чого, Міністерство охорони здоров'я України, вдруге, переадресувало скаргу ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації.

Разом з цим, Департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації не розглянувши скаргу по суті порушених в ній питань, повторно повідомив ОСОБА_1 про те, що рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року ним не оскаржувалося.

Вважаючи такі рішення та дії відповідачів неправомірними, з метою зобов'язання їх вчинити певні дії, позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду.

26.09.2018 року на адресу суду від Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що рішенням комісії ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності від загального захворювання (з ураженням OPA), терміном на 1 рік, на період активного лікування. Рішення прийнято згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 року № 1317 та «Інструкції про встановлення груп інвалідності», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 року № 561.

Після переглядів проведених у 2013-2016 роках позивачу було пролонговано III групу інвалідності від загального захворювання (ураження OPA), враховуючи необхідність активного відновного лікування та реабілітації.

При черговому огляді 01.08.2017 року рішенням Жмеринської міжрайонної МСЕК ОСОБА_1 направлено на консультацію до обласної МСЕК №2. Рішенням МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року позивачу група інвалідності не встановлена.

ОСОБА_1 у вересні 2017 року звернувся із заявою (скаргою на рішення Вінницької обласної МСЕК №2) до Президента України. Однак, жодного безпосереднього звернення ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України та Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації в вересні 2017 року подано не було.

Разом з тим, заява ОСОБА_1 від 02.12.2017 року адресована Президенту України та Міністерству охорони здоров'я України, яка була отримана Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи 06.02.2018 року з Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації за №03-Б-143-2 від 05.02.2018 року, вже наявне його звернення до Міністерства охорони здоров'я України. Однак, станом на грудень 2017 року термін оскарження рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року сплив.

Відповідь з роз'ясненнями на вказану заяву надана Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації у встановлений чинним законодавством України термін - 09.02.2018 року за вих. №96/03-02/02.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що п. 23, 24 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання медико - соціальної експертизи" від 03.12.2009 року № 1317, передбачено порядок оскарження рішень МСЕК, який позивачем не дотримано.

З огляду на викладене, представник Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

01.10.2018 року від позивача на адресу суду надійшла заяву (відповідь на відзив), в якій зазначив, що Президент України є гарантом прав і свобод людини і громадянина, затверджених Конституцією України (ст. 102 Конституції України). Тому, на його переконання, відповідна скарга щодо рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року адресована та надіслана ОСОБА_1 безпосередньо Президенту України є поданою у встановленому чинним законодавством порядку.

Крім того, позивач вказав, що гарантовані Конституцією України права не можуть бути обмежені іншими підзаконними актами. Тому наголосив, що датою подання скарги на рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року, є 15.09.2017 року, яку Міністерство охорони здоров'я України отримало відповідно до положень Законом України «Про звернення громадян».

Таким чином, на думку позивача, оскарження рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року здійснено відповідно до положень Конституцій України. Відтак, просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року позовну заяву Громадської організації "Джуринська вода" та ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачам час для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали (а.с.1).

Ухвалою суду від 13.04.2018 року позовну заяву Громадської організації "Джуринська вода" та ОСОБА_1 повернено позивачам (а.с. 13).

Не погоджуючи із ухвалою суду від 13.04.2018 року позивачі оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 року апеляційну скаргу громадської організація "Джуринська вода" задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2018 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "Джуринська вода" та ОСОБА_1 до Вінницької обласної МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с. 52-53).

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник громадської організації "Джуринська вода" в судове засідання не з’явився, однак надав клопотання за вх. №45818 від 16.10.2018 року про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач в судове засідання також не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином. Проте, подав до суду клопотання за вх. № 45816 від 16.10.2018 року про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представники відповідачів у судове засідання також не з'явилися, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати дану справу в порядку письмового провадження за відсутності представників сторін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вперше оглянутий спеціалізованою травматологічною МСЕК у 2012 році. За результатами огляду встановлено діагноз: слабоконсолідований перелом дна правої вертлюгової западини із значною контрактурою в кульшовому суглобі; консолідований перелом тіла правої лобкової кістки, крила правої тазової кістки; хода порушена помірно; травма побутова отримана 19.11.2011 року. Рішенням комісії ОСОБА_1 встановлена III група інвалідності від загального захворювання (з ураженням OPA), терміном на 1 рік, на період активного лікування.

При переоглядах в 2013-2016 роках позивачу пролонговано ІІІ групу інвалідності від загального захворювання (ураження OPA), враховуючи необхідність активного відновного лікування та реабілітації.

01.08.2017 року при черговому огляді рішенням Жмеринської міжрайонної МСЕК ОСОБА_1 направлено на консультацію до обласної МСЕК №2.

06.09.2017 року позивач оглянутий обласною МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи з діагнозом: консолідований черезвертлюговий перелом правого стегна; невірно консолідований перелом правої клубової кістки з порушенням конфігурації клубової западини; правобічний коксартроз II ст.; легка привідна контрактура правого стегна; функція опори та ходи порушена легко.

06.09.2017 року рішенням МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи позивачу група інвалідності не встановлена.

15.09.2017 року, не погоджуюсь із рішенням МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року, позивач подав скаргу до Президента України.

29.09.2017 року листом ОСОБА_2 Президента України №22/039848-02 скаргу направлено до Міністерства охорони здоров'я України.

В подальшому, скарга ОСОБА_1 з Міністерства охорони здоров'я України направлена до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації для вирішення порушених в скарзі питань.

02.11.2017 року листом Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації № 03-Б-1178 звернення позивача для розгляду надіслано до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи.

10.11.2017 року листом Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи № 813/03-02/02 повідомлено Департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації про те, що за наявною інформацією рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року позивачем у встановлений спосіб та термін не оскаржувалось.

22.11.2017 року листом Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації № 03-Б-1178-1576 позивачу надано відповідь на скаргу від 15.09.2017 року.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, позивач повторного звернувся із заявою від 02.12.2017 року щодо незгоди із рішенням МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, до Президента України та Міністерства охорони здоров'я України .

ОСОБА_2 Президента України від 13.12.2017 року №22/066511-02 заяву ОСОБА_1 направлено за належністю до Міністерства охорони здоров'я України.

22.01.2018 року листом Міністерства охорони здоров'я України №03.4-07-Б- I-1961039 заяву позивача надіслано до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації.

05.02.2018 року листом Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації № 03-Б-143-2 заява позивача надіслано на адресу Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи.

09.02.2018 року листом Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи № 96/03-02/02 повідомлено Департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації про те, що за наявною інформацією рішення МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 06.09.2017 року позивачем у встановлений спосіб та термін не оскаржувалось.

В подальшому, Департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації надав позивачу відповідь на заяву від 02.12.2018 року.

Вважаючи такі дії та рішеннями протиправними, з метою зобов'язання відповідачів вчинити дії, позивачі звернулися з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти.

Заяви (клопотання) ОСОБА_3 Союзу, ОСОБА_4 Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

Надаючи оцінку поданим на адресу Президента України та Міністерства охорони здоров'я України заявам позивача від 15.09.2017 року та від 02.12.2017 року, суд констатує, що такі заяви направлено та розглянуто в порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Крім того, суд зазначає, що за результатами направлення таких заяв за належністю та розгляду по суті порушених питань, позивачу надано відповіді.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відносини пов'язані із проведенням медико - соціальної експертизи врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 року №1317, якою затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п.п. 1 п. 11 Положення про медико-соціальну експертизу, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 року №1317, комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 1 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України "Питання медико-соціальної експертизи" від 03.12.2009 року №1317 передбачено, що це Положення визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.

Водночас, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності передбачено порядок оскарження рішень медико - соціальної експертної комісії.

Зокрема, п. 23-25 вказаного Положення встановлено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Відтак, чинним законодавством України визначено окремий порядок оскарження рішень медико - соціальної експертної комісії, який позивачем не дотримано.

Водночас, позивач звернувся до Президента України із заявою в порядку, що визначений Законом України "Про звернення громадян". Повторне звернення до Президента України та Міністерства охорони здоров'я України відбулося після закінчення строку на оскарження рішення МСЕК та розглянуто відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" .

Інших доказів звернення ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я України у встановлений законодавством термін та в порядку оскарження рішення МСЕК, відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, позивачами суду не надано.

Також, суд звертає увагу, що відповіді Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи до Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації надані з дотриманням строків та у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" із відображенням інформації, наявною у відповідача.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли в межах наданих повноважень, на підставі та в порядку визначеному чинним законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

З урахуванням викладеного, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що доводи, на які посилаються позивачі, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідачів, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат вирішено судом відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач 1: Громадська організація «Джуринська вода» (вул. 50 років ВЛКСМ, 5, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, 23545, код ЄДРПОУ 38663749)

Позивач 2: ОСОБА_1 (вул. Базарна, 20, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область, 23545, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Відповідач 1: Вінницька обласна МСЕК №2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи (вул. Хмельницьке шосе, 92, м. Вінниця, 21029, код ЄДРПОУ 20097160)

Відповідач 2: Міністерство охорони здоров’я України (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00012925)

Повний текст рішення виготовлено: 24.10.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна