ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №550/196/16-а

адміністративне провадження №К/9901/12663/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Гімона М.М., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л., -

розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - Управління), Департаменту про визнання протиправною бездіяльності, проведення перерахунку та виплати грошової компенсації,

встановив:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління та Департаменту в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо непроведення йому грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - постанова № 228);

- зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок грошової компенсації на бензин, та ремонт і технічне обслуговування автомобіля позивача, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови № 228, а саме в розмірі 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, врахувавши раніше проведені виплати.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідачами порушуються його права щодо виплати компенсації, оскільки при проведенні грошових компенсацій не враховуються і не беруться до уваги щомісячний фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, а враховуються 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку за рік.

Чутівський районний суд Полтавської області постановою від 19 квітня 2016 року позовні вимоги за період першого та другого півріччя 2014 року та першого півріччя 2015 року залишив без розгляду, у задоволенні позовних вимог за період другого півріччя 2015 року відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2016 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період другого півріччя 2015 року скасував та прийняв в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 липня 2017 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Департамент подав заяву про перегляд і скасування ухвали Вищого адміністративного суду України.

Просить Верховний Суд України переглянути оспорене рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з підстави неоднакового застосування норм матеріального права, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2015 року (справа № К/800/58631/14). На думку Департаменту, неоднаковість у правозастосуванні полягає у різному застосуванні судом касаційної інстанції положень постанови № 228.

Конкретизує, що у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління і Департаменту про визнання протиправною бездіяльність, проведення перерахунків та виплат грошової компенсації суд касаційної інстанції необґрунтовано відхилив лист Міністерства соціальної політики України (далі - Мінсоцполітики) від 28 жовтня 2013 року № 2249/19/93-13 щодо роз'яснення порядку застосування пункту 2 постанови № 228, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536 та від 11 лютого 2015 року, відповідно до яких розрахунок розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів має здійснюється за формулою: Х*6 місяців + Х*3 місяці + Х*3 місяці / 12 місяців*РВ / 2 = 1 частина суми компенсації, де X - це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ - розмір відсотку.

Натомість той самий суд в ухвалі від 10 лютого 2015 року у справі № К/800/58631/14 визнав правильним визначення розрахунку розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів із посиланням на формулу, визначену у листі Мінсоцполітики від 28 жовтня 2013 року.

Зі змісту заяви можна простежити, що неоднакове застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах полягає насамперед у можливості і слушності використання до визначення розміру і виплати грошової компенсації за бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів певній категорії її одержувачів роз'яснення, що міститься в листі Мінсоцполітики від 28 жовтня 2013 року. Застосування цього роз'яснення на противагу точному змісту нормативного акта, який визначає розмір цієї компенсації, і на положення яких покликався позивач, призводить до отримання різних розмірів компенсації, причому, якщо визначати за листом Мінсоцполітики, то до меншої суми.

Суддя Верховного Суду України ухвалою від 05 жовтня 2017 року відкрив провадження у справі та витребував її з Чутівського районного суду Полтавської області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII Верховний Суд України розпорядженням від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 заяву Департаменту та справу передав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2018 року для розгляду заяви Департаменту визначено суддю-доповідача Гриціва М.І. та колегію суддів.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді від 22 жовтня 2018 року визначено розгляд заяви провести колегією суддів у складі п'яти суддів.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевірив матеріали справи і дійшов висновку про таке.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України від 06 жовтня 2005 року № 2961-ІV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

За частиною шостою статті 28 цього Закону порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови № 228 установлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць &?в;…&? ;.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою № 228 (далі - Порядок), компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Наведене нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, показники, за якими вона визначається, порядок та періодичність її виплати точно встановлені законодавством, яке не передбачає компетенції центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, забезпечує формування та реалізацію здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, давати роз'яснення з питань визначення розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачуються особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, що мають автомобілі та мотоколяски.

Показники і параметр розміру грошової компенсації у нормативному акті виписані достатньо чітко і однозначно для того, щоб визначити і виплати конкретну суму цього платежу.

Зокрема, положення пункту 2 постанови № 228 та пункту 5 Порядку треба розуміти так, що 22 або 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, є сумою, яка належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя, що виплачується двічі на рік рівними частинами.

Лист Міністерства соціальної політики України від 28 жовтня 2013 року № 2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачується, зокрема інвалідам, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати.

З огляду на викладене, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у попередній редакції, у задоволенні заяви Департаменту слід відмовити.

Керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

У задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

М.М. Гімон

Н.В. Коваленко

Л.Л. Мороз