РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Чернігів

справа № 927/238/17

Суддею Господарського суду Чернігівської області Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами загального позовного провадження розглянуто справу

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави в особі позивача:

Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, вул. Малясова, 12, м. Чернігів,14017

до відповідача: Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво", вул. Борзнянський шлях, 5, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, вул. Гоголя, 7, с. Колісники, Ніжинський район, Чернігівська область, 16632

предмет спору: про стягнення шкоди у розмірі 248084,90грн

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, прокурор відділу прокуратури Чернігівської області, посвідчення № 046896 від 10.05.2017;

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 07.02.2017 за № 11-08/343, головний спеціаліст відділу;

від відповідача: ОСОБА_3, адвокат, ордер серії ЧН № 001806 від 28.11.2017; свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 649 від 22.06.2012; договір про надання правової допомоги від 28.11.2017;

ОСОБА_4 довіреність від 01.10.2018 за № 2, представник;

від третьої особи: не прибув.

У судовому засіданні 17.10.2018, після закінчення оголошеної перерви у судовому засіданні 10.10.2018, Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 927/238/17 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" про стягнення шкоди у розмірі 248084,90грн, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів: 74425,47грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 49616,98грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 124042,45грн на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області. За клопотанням Заступника прокурора Чернігівської області, задоволеного судом, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Колісниківську сільську раду Ніжинського району Чернігівської області, про що винесено ухвалу від 16.03.2017.

Позов обґрунтовано тим, що 26.10.2016 в рамках кримінального провадження від 26.06.2016 за ознаками злочинів, передбачених статтями 191, 246 Кримінального кодексу України (надалі - КК України) проведено огляд території Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства Ніжинрайагролісництво" (надалі - ДП "Ніжинрайагролісництво"), внаслідок якого виявлено незаконну порубку 19 дерев на території обходу 16 кварталу 92 виділу 2.

04.11.2016, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, під час проведення рейдової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території ДП “Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області було встановлено факт самовільного знесення 19 дерев породи “ясен” діаметром від 53 см до 100 см, про що складно акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016. Зважаючи на те, що відповідачем було порушено вимоги щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, а саме не здійснено комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, до останнього заявлено до стягнення шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі № 927/238/17 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Ніжинрайагролісництво" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про стягнення шкоди у розмірі 248084,90грн у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/238/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 задоволено касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, а постанову Київського апеляційного господарського суду України від 26.06.2017 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/238/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Частиною 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) у редакції чинній на момент прийняття постанови касаційною інстанцією, встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищим господарським судом України у постанові від 07.11.2017 вказано, що при новому розгляді справи № 927/238/17 має бути надано оцінку тому, яким чином слід вираховувати шкоду, коли зріз нижче кори біля шийки кореня.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2017 прийнято до розгляду справу № 927/238/17 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства “Ніжинрайагролісництво” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу у розмірі 248084,90грн.

13.12.2017, в межах справи № 927/238/17, призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_5, на дослідження якого поставлено наступне питання: чи є документально та нормативно обґрунтований розмір заявленої прокурором до стягнення матеріальної шкоди у результаті порубки 19 дерев породи ясен в обході 16 кварталу 92 виділі 2, що на території Колісниківської сільської ради Ніжинського району у межах земель лісового фонду, наданих у постійне користування Ніжинському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Ніжинрайагролісництво" у сумі 248084,90 грн, встановленої на підставі замірів відображених у польовій відомості, що є додатком до акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням природоохоронного законодавства №238/05 від 04.11.2017, відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 17.11.2016, з огляду на факт відібрання 26.10.2016 працівниками правоохоронних органів зразків дерев шляхом зрізу їх пнів по усьому діаметру за допомогою бензопили.

Провадження у справі № 927/238/17 на час проведення судової експертизи було зупинено, про що винесено ухвалу від 13.12.2017.

15.12.2017, набув чинності новий Господарський процесуальний кодекс України (в редакції Закону України від 03.10.2017 за № 2147-VIII), підпунктом 9 пункту 1 Перехідних положень якого передбачено, що справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

27.09.2018, на адресу Господарського суду Чернігівської області, від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора ОСОБА_5 надійшов супровідний лист від 24.08.2018 за № 10 разом з висновком судової економічної експертизи, що складений 21.08.2018 за № 10. Матеріали справи № 927/238/17 повернуто на адресу суду.

З висновку судової економічної експертизи від 21.08.2018 за № 10 вбачається, що судовий експерт керуючись п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 (зі змінами та доповненнями) змінив поставлене судом питання, виклавши його в наступній редакції: чи підтверджується арифметично розрахунок розміру завданої шкоди, у результаті порубки 19 дерев породи ясен в обході 16 кварталу 92 виділ 2, що на території Колісниківської сільської ради Ніжинського району у межах земель лісового фонду, наданих у постійне користування Ніжинському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Ніжинрайагролісництво» у сумі 248084,90грн.

Тобто, за результатами проведеної судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 13.12.2017 в межах справи № 927/238/17, судовий експерт не надав відповідь на питання поставлене судом.

Вірність арифметичного розрахунку розміру шкоди, заявленої до стягнення виходячи з даних акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням природоохоронного законодавства за № 238/05 від 04.11.2017 не ставилося сторонами під сумнів, на відміну від даних внесених до вказаного документу, так як у процесі судового розгляду було встановлено, що саме внаслідок відібрання працівниками правоохоронних органів 26.10.2016 зразків зрубаних дерев шляхом зрізу пнів по всьому діаметру за допомогою бензопили, фактично було змінено (збільшено) площу зрізу дерев.

З наведеного слідує, що при проведенні 04.11.2016 працівниками Державної екологічної інспекції у Чернігівській області рейдової перевірки, заміри пнів були ними зняті не по фактичним зрізам дерев, зрубаних відповідачем, а саме по зрізам, з урахуванням відібраних відповідних зразків правоохоронними органами, а результати обмірів таких пнів були включені позивачем до акту рейдової перевірки за № 238/05 від 04.11.2017, за якими проведено розрахунок розміру шкоди, заявленої до стягнення в межах даної справи.

Натомість, вказані обставини були залишені судовим експертом поза увагою.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2018 провадження у справі № 927/238/17 поновлено.

Враховуючи, що на момент набрання новим ГПК України чинності, суд, у судовому засіданні 13.12.2017 перейшов до розгляду справи № 927/238/17 по суті, розгляд вказаної судової справи продовжено судом саме зі стадії розгляду справи по суті. Судове засідання призначено на 10.10.2018.

У судовому засіданні 10.10.2018 прокурором подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на 0,03грн, в якій останній просив стягнути з відповідача 248084,87грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Дане клопотання мотивовано висновком судової економічної експертизи від 21.08.2018 за № 10, за яким розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП «Ніжинрайагролісництво» арифметично підтверджується на суму 248084,87грн.

Відповідно до п. 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 207 ГПК України передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на приписи частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог на стадії судового розгляду по суті спору та не заявлено про поновлення пропущеного ним процесуального строку для вчинення відповідних дій, вказану заяву судом залишено без розгляду.

У судовому засіданні 10.10.2018, суд, керуючись приписами частини 2 статті 216 ГПК України оголосив перерву до 17.10.2018.

Прокурор та повноважний представник позивача у судовому засіданні 17.10.2018 після закінчення оголошеної перерви, заявлений позов підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні 17.10.2018 по розгляду справи по суті, обґрунтовуючи позовні вимоги констатував, що на підвідомчій ДП «Ніжинрайагролісництво» території 04.11.2016 працівниками Державної екологічної інспекції у Чернігівській області під час проведення рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства виявлено самовільну вирубку 19 дерев в кварталі 92 виділі 2 на території поблизу села Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району. Даний факт зафіксовано в акті Держекоінспекції у Чернігівській області від 04.11.2016 за № 238/05, до якого також долучено польову перелікову відомість, що містить інформацію про вид незаконно зрубаних дерев, їх діаметри в місці знесення (у корі) і встановлення категорії придатності дерев, а також здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев, згідно якого розмір шкоди складає 248084,90грн.

Як ствердив прокурор, розрахунок суми шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виконано позивачем за результатами перевірки, проведеної 04.11.2016 за фактичними зрізами дерев породи «ясен» майже на рівні землі з урахуванням «корневих лап», що виступають на поверхню землі на підставі ОСОБА_3 для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 за № 665 (надалі – ОСОБА_3, затверджених постановою КМУ № 665).

Прокурор наголосив, що наданий до матеріалів справи розрахунок розміру шкоди, заявленої до стягнення, є правомірним та узгоджується зі змістом примітки 4 до ОСОБА_3, затверджених постановою КМУ № 665, згідно якої діаметр пня дерева у корі біля шийки кореня визначається як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю) здійснюється за фактичним зрізом.

Згідно примітки 3 додатку 1 до вказаної постанови, як звернув увагу прокурор, у разі неможливості встановлення розрядів висоти насаджень за фактичними вимірами (дерева або насадження повністю вирубані, вивезені з місця рубання тощо), а також узгодження категорій технічної придатності дерев (ділові, напівділові, дров’яні) їх матеріальна цінність визначається за найвищим розрядом висоти для деревостанів вирубаної породи відповідно до матеріалів лісовпорядкування, таксаційного виділу. При цьому, всі вирубані стовбури вважаються діловими.

Виходячи з аналізу наведених норм, прокурор вказав на можливість обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, навіть у разі неможливості встановлення фактичних замірів деревини.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні по розгляду справи по суті доводи прокурора підтримав та пояснив, що заміри діаметрів пнів були зроблені позивачем 04.11.2016 не по шийці кореня, а по фактичним зрізам цих пнів з урахуванням «корневих лап», оскільки вимірювання пнів здійснено ним після відібрання правоохоронними органами зразків, як наслідок, на момент рейдової перевірки позивача висота пнів була урівень із землею, а у деяких випадках лише на 2-3 см її вище.

Також повноважний представник позивача звернув увагу суду, що на відповідальному зберіганні у відповідача знаходяться зразки зрізів пнів, відібрані правоохоронними органами в ході досудового розслідування, відтак існує можливість проведення повторних замірів.

Повноважний представник відповідача, у судовому засіданні по розгляду справи по суті 17.10.2018, проти позову заперечив у повному обсязі, вказавши, що розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідають тим розмірам (є значно більшим) які мали місце внаслідок вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди визначений невірно. Відібрання зразків дерев 26.10.2016 фактично штучно збільшило розмір пнів, а відтак і розмір обрахованої шкоди, та відповідно унеможливило проведення замірів діаметрів у корі біля шийки кореня, тобто за зрізами залишеними саме відповідачем.

Додатково, представник відповідача зазначив, що вибіркова санітарна рубка дерев у кварталі 92 виділу 2 обходу 16, що на території Колісниківської сільської ради Ніжинського району поблизу села Григорівка, проведена відповідачем законно при наявності відповідного дозволу – лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016, до якого перед початком рубки були внесені виправлення та змінено номер виділу з 6-го на 2-й згідно лісовпорядкувальних матеріалів відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання по розгляду справи по суті не з’явилась, повноважного представника не направила, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслала, про причини неявки суд до відома не поставила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином ухвалами суду від 03.10.2018 та 10.10.2018 за адресою державної реєстрації, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З наведеного слідує, що неявка у судове засідання 17.10.2018 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши прокурора та повноважних представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2016, в рамках кримінального провадження від 22.06.2016 за ознаками злочинів, передбачених частиною 3 статтей 191, 246 КК України, проводився огляд території ДП "Ніжинрайагролісництво". Під час проведення огляду за участю провідного інженера з лісозахисту КП „Чернігівоблагроліс” ОСОБА_6, представників ДП „Ніжинрайагролісництво”, а саме лісничого ОСОБА_7, помічника лісничого ОСОБА_8, лісника ОСОБА_9 та представника УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_10 на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району в обході 16 кварталі 92 виділі 2 виявлено незаконну порубку 19 дерев.

Згідно протоколу огляду від 26.10.2016, складеного за результатами огляду обходу 16 кварталу 92 виділу 2 на території ДП „Ніжинрайагролісництво”, слідчим прокуратури області було виявлено в різних місцях на його території поодинокі пні спиляних дерев породи „ясен”, які візуально схоже, що пилялися у 2016 році, мають на собі залишки тирси та подекуди закладені опалим листям. Всього на території виділу 2 кварталу 92 виявлено 19 пнів дерев породи „ясен”, які візуально пилялися у 2016 році. За допомогою 8-ми метрової мірної стрічки проведено заміри наявного пня і встановлено, що вони мають приблизний діаметр: № 1- 78 см, № 2-76 см, № 3- 64 см, № 4- 50 см, № 5-70 см, № 6- 65 см, № 7-58 см, № 8- 58 см, № 9-48 см, № 10-54 см, № 11-57 см, № 12-55 см, № 13-61 см, № 14-66 см, № 15-49 см, № 16-45 см, № 17-56 см, № 18-58 см, № 19-54 см.

Доказів відповідності вимірювальних засобів (8-ми метрової мірної стрічки) встановленим регламентам суду не надано.

З 18-ти цих пнів зроблено за допомогою бензопили зрізи по усьому діаметру пня. Зрізам з цих пнів породи "ясен" присвоєно номери від № 1 до № 18 відповідно до номерів пнів, з яких брались ці зразки. Вказані зразки вилучені для використання у ході досудового розслідування, а саме проведення експертного дослідження. Зазначені зразки вилучені та передані на відповідальне зберігання ДП "Ніжинрайагролісництво" .

04.11.2016, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_11 у присутності представника СБ України ОСОБА_10, проведено рейдову перевірку по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області обходу 16 кварталу 92 виділу2.

За результатами даної перевірки складено акт рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 04.11.2016 № 238/05 та відомість переліку пнів дерев, незаконно знесених дерев породи „ясен”.

Згідно зазначеного акту на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області встановлено факт самовільного знесення зелених насаджень. На території обходу 16 кварталу 92 виділу 2 ДП „Ніжинрайагролісництво” виявлено самовільне знесення 19 дерев породи „ясен” діаметром від 53 см до 100 см. П’ять пнів знесених дерев із 19 мають явні ознаки трухлості. Один стовбур знесеного дерева не забрано, а залишено на місці знесення, що попиляний з шагом близько 40 см, ймовірно на дрова. Заміри пнів проведено за допомогою п’ятиметрової мірної стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 кв. 2016), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

Вимірювання діаметрів пнів здійснено позивачем після відібрання правоохоронними органами зразків 26.10.2016, як наслідок, висота пнів на момент рейдової перевірки була урівень із землею, а у деяких випадках лише на 2-3 см її вище. З наведених підстав, заміри пнів Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області були зроблені не по шийці кореня, а по фактичним зрізам цих пеньків з урахуванням „корневих лап” (особливість дерев породи „ясен” полягає у тому, що вони мають виступаючу на поверхню землі корневу систему, так звані "корневі лапи").

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_12 та державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_13 на підставі акту рейдової перевірки по контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 238/05 від 04.11.2016 та польової перелікової відомості незаконно знесених дерев від 04.11.2016, було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту на території ДП „Ніжинрайагролісництво” поблизу с. Григорівка Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до ОСОБА_3 для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008.

Згідно даного розрахунку загальна сума заподіяної шкоди становить 248084,90грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду прокурора.

Судом встановлено, що з наданих відповідачем до матеріалів справи плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах ДП „Ніжинрайагролісництво” від 02.02.2016 та проекту організації та розвитку лісового господарства ДП „Ніжинрайагролісництво” комунального підприємства „Чернігівоблагроліс” (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків) в обході 16 кварталу 92 виділу 2 відповідачем попередньо було заплановано проведення планових санітарно-оздоровчих заходів - санітарні вибіркові рубки.

Однак, відповідно до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016, переліково-оціночної відомості та відомості переліку дерев від 21.06.2016, наданих помічником лісничого ОСОБА_8 представнику правоохоронних органів під час проведення огляду місця незаконної рубки та складання протоколу огляду від 26.10.2016, у рубку призначались дерева в кварталі 92 виділу 6.

Як вбачається з доданих відповідачем до відзиву документів, а саме копії лісорубного квитка від 01.07.2016, до якого 07.07.2016 внесено виправлення та змінено номер виділу 6 на 2, нумераційної відомості дерев призначених у вибіркову санітарну рубку від 21.06.2016, відомості перерахунку дерев від 21.06.2016 та переліково-оціночної відомості від 21.06.2016, вся інформація, зазначена у документах, наданих прокурором та відповідачем, є ідентичною, крім номеру виділу (2 чи 6).

Наявність ідентичних документів, що мають розбіжності в частині номера виділу, в якому мала бути проведена планова санітарна рубка дерев, відповідач пояснив тим, що перед початком проведення робіт у лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 ним була виявлена технічна помилка в частині номера виділу, а саме зазначення виділу 6 кварталу 92 обходу 16, замість виділу 2 кварталу 92 обходу 16. Одночасно, як ствердив відповідач, виділ 6 кварталу 92 обходу 16 був помилково внесений до відомості переліку дерев від 21.06.2016, переліково-оціночної відомості від 21.06.2016 та нумераційної відомості дерев, призначених у вибіркову санітарну рубку від 21.06.2016. Виявлена помилка була усунена відповідачем шляхом внесення виправлень до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 та шляхом виготовлення нової нумераційної відомості дерев призначених у вибіркову санітарну рубку від 21.06.2016, відомості перерахунку дерев від 21.06.2016 та переліково-оціночної відомості від 21.06.2016, у яких виділ 6 був змінений на виділ 2.

При цьому безпосередньо у виділі 6 дерева відповідно до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 341689 від 01.07.2016 не вирубувались.

Як встановлено судом відповідно до наряду-акту на виконання робіт від 31.07.2016 спірні дерева були вирубані працівниками ДП "Ніжинрайагролісництво" 08.07.2016.

21.04.2017, за результатами спільного огляду місця незаконної порубки дерев на території ДП "Ніжинрайагролсництво", проведеного сторонами на виконання вимог ухвали суду від 11.04.2017, за участю прокурора Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_14, помічника лісничого ДП "Ніжинрайагролісництво" ОСОБА_8, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_11, виявлено, що на території обходу 16 кварталу 92 виділу 2 ДП "Ніжинрайагролісництво" адмінмежі Колісниківської сільської ради Ніжинський район Чернігівської області знесено 19 дерев породи „ясен”. При цьому встановити точний діаметр пнів та стан деревини на день вчинення порубки на момент проведення перевірки неможливо, так як пройшов тривалий час і дерева піддались впливу природних факторів. Проведено заміри пнів знесених 19 дерев породи „ясен”, які мають явні ознаки гнилі і трухлості та встановлено, що пні в місці знесення (у корі) мають діаметр від 97 см до 52 см, 6 пнів знесених дерев мають ознаки трухлості. Заміри проведено за допомогою п’ятиметрової мірної стрічки Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (дата повірки 2 кв. 2017), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області.

До даного акту від 21.04.2017 помічником лісничого ОСОБА_8 було внесено письмові заперечення, згідно яких він не згоден з даними висновками акту, оскільки факт незаконної порубки відсутній, рубка проводилась згідно матеріалів лісовпорядкування, лісорубного квитка та плану санітарно-оздоровчих заходів, який був погоджений начальником відділу лісового господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Всі спиляні дерева мають ознаки заболоченної та сердцевинної гнилі. Дерева взяті в рубку згідно "Санітарних правил в лісах України". Наголосив, що під час попереднього огляду 04.11.2016 з даних пнів були відібрані зразки пнів для проведення експертного дослідження. 21.04.2017 під час огляду місця рубки відібрані зразки не досліджувались.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно приписів статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частинами 1-3 статті 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статтей 16 та 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Пунктом 5 статті 64 Лісового кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень статтей 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Положеннями статті 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяною порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Права і обов’язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов’язання.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до пункту 2.1. Статуту Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства „Ніжинрайагролісництво” підприємство створене з метою охорони та відновлення лісів, задоволення потреб юридичних і фізичних осіб у лісових ресурсах на основі їх раціонального використання і отримання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у лісопродукції та послугах на підставі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Предметом діяльності Підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема: лісорозведення, догляд за лісовими насадженнями, проведення рубок, формування і оздоровлення лісів та інших лісогосподарських заходів, охорона і захист лісів від самовільних рубок та лісових пожеж, боротьба зі шкідниками та хворобами лісу, охорона навколишнього природного середовища, збереження природно-заповідного фонду (п. 2.2, 2.2.1. Статуту).

Пунктом 3.3. Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна, згідно з чинним законодавством України.

Згідно пункту 3.5. Статуту Підприємство є лісокористувачем згідно рішення обласної ради від 27.03.2001 „Про надання у постійне користування земель лісового фонду” та здійснює його повноваження згідно з положеннями Лісового кодексу України та інших нормативних актів.

Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2005 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" затверджений Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, в якому визначено умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка, як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (надалі – Порядок).

Згідно пунктів 2, 3 Порядку лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в державній або комунальній власності) квитків здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до пункту 14 Порядку лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

З огляду на умови вказаного Порядку, до лісорубного або лісового квитка не передбачено внесення будь-яких змін або виправлень, у разі допущення помилок у його змісті, натомість вказані документи можуть бути анульовані у встановленому порядку, в тому числі у разі включення до змісту вказаних документів не вірних даних.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №17 “Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” незаконною визнається порубка дерев і чагарників, яка вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спеціального дозвільного документу, тобто, належно оформленого лісорубного квитка, на вчинення вирубки саме в кварталі 92 виділу 2 ДП „Ніжинрайагролісництво”, у відповідача на момент вирубки не було, а тому вчинена працівниками ДП „Ніжинрайагролісництво” вирубка дерев є незаконною.

Доводи відповідача про внесення 07.07.2016 виправлень до змісту лісорубного квитка серії 02 ЛКБ за № 341689 від 01.07.2016 в частині номера виділу, у якому мала бути проведена санітарна рубка дерев згідно лісовпорядної документації відповідача, судом залишено поза увагою, виходячи з наступного.

По-перще, Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляд місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, що затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 № 403, та на які посилався відповідач у відзиві на позов, втратили чинність згідно наказу Державного комітету лісового господарства України від 21.01.2013 № 9 „Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України” та, по-друге, дія вказаних нормативно-правових актів не поширюється на спірні правовідносини, враховуючи що умовою їх застосування є заготівля деревини в лісах Держлісгоспу, натомість, відповідач створений на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Чернігівської області та є об’єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Відповідач є комунальним комерційним підприємством (п. 1.1., 1.5., 3.2. Статуту).

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується попереднє планування відповідачем санітарної вирубки дерев у кварталі 92 виділу 2 згідно плану проведення санітарно-оздоровчих заходів в лісах ДП „Ніжинрайагролісництво” від 02.02.2016, проекту організації та розвитку лісового господарства ДП „Ніжинрайагролісництво” комунального підприємства „Чернігівоблагроліс” (таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків) та відсутність планових заходів вирубки у кварталі 92 виділу 6, а також беручи до уваги відсутність рубки дерев безпосередньо у виділі 6 та факт належного оприбуткування відповідачем зрубаних дерев, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно допустив технічну помилку при оформленні лісового квитка і прямого умислу на вирубку дерев у виділі 2 без спеціального дозвільного документу не мав. Разом з тим здійснення вирубки дерев без належного оформленого дозвільного документа свідчить про наявність вини з необережності, через неналежне ставлення до своїх прямих обов’язків.

З огляду на викладене, відповідач внаслідок службового недбальства допустив незаконну рубку лісу, яке, в свою чергу, спричинило шкоду навколишньому природному середовищу, що є підставою для стягнення з нього відповідної шкоди.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, здійснюється згідно з Таксами, затвердженими постановою КМУ № 665 від 23.07.2008.

Виходячи зі змісту ОСОБА_3 для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до припинення ступеня росту (додаток № 1 до постанови КМУ від 23.07.2008 за № 665) шкода завдана навколишньому природному середовищу визначається за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до припинення росту, виходячи з діаметру дерева у корі біля шийки кореня як середнє арифметичне значення між найбільшим та найменшим замірами діаметра. При цьому, приміткою 4 вказаних ОСОБА_3 встановлено, що замір діаметра пня, який зрізаний нижче шийки кореня (урівень із землею або утоплений у землю), здійснюється за фактичним зрізом.

Судом враховано, що Таксами встановлюється залежність розміру шкоди за кожне окреме дерево виходячи з діаметру його зрізу. При цьому, за кожне сантиметрове перевищення 50-ти сантиметрового зрізу розмір шкоди збільшується на 105,00грн (без урахування індексації). З наведеного слідує, що вимірювання діаметру зрубаних дерев має суттєве значення у подібних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що вирубка дерев проведена відповідачем 08.07.2016.

В подальшому, 26.10.2016, урамках розслідування кримінального провадження № 42016271180000038 від 22.06.2016 за ознаками злочинів передбачених частиною 3 статті 191 та статтею 246 КК України, працівниками правоохоронних органів з метою експертного дослідження були зроблені зрізи по всьому діаметру пнів 18 (із 19) дерев, зрубаних відповідачем, за рахунок чого фактично збільшено площу їх зрізу.

04.11.2016, позивачем була проведена рейдова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на території відповідача та знято заміри діаметру зрубаних дерев не по фактичним зрізам, зробленим відповідачем, а по зрізам пнів, зробленим правоохоронними органами вже після відібрання ними відповідних зразків в межах досудового слідства. Зрізи пнів внаслідок того що їх зразки відбирались правоохоронними органами, на момент їх обміру позивачем знаходились нижче шийки кореня (тобто у рівень з землею або були утоплені в неї), відтак, заміри позивача були проведені з урахуванням «кореневих лап» (як особливістю кореневої системи дерев породи «ясен»). При цьому, позивачем не спростовувався факт того, що за результатами такого обміру діаметр зрізу площі пнів збільшується, що відповідно веде до збільшення суми шкоди, заявленої до стягнення в межах даної справи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що розмір зрубаних дерев, за якими обраховано заявлену до стягнення шкоду, не відповідає тим розмірам (є значно більшими) які мали місце внаслідок незаконної вирубки, здійсненої безпосередньо відповідачем, а відтак, заявлений розмір шкоди не відповідає розміру, який мав бути обрахований виходячи з того з розміру дерев, що виник внаслідок такої незаконної рубки. Відібрання зразків дерев 26.10.2016 фактично штучно збільшило розмір пнів, а відтак і розмір обрахованої шкоди.

Судом відхилено доводи прокурора та позивача щодо правомірного вимірювання пнів саме за фактичними зрізами, як це передбачено приміткою 4 до ОСОБА_3, а також щодо можливого обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, навіть у разі неможливості встановлення фактичних вимірів деревини за їх відсутності, з огляду на зміст примітки 3 до ОСОБА_3, оскільки за своїм змістом вказаний нормативно-правовий акт встановлює порядок визначення шкоди саме внаслідок незаконного вирубування, тобто встановлює можливість такого вимірювання у разі, коли дерево зрізане нижче шийки кореня безпосередньо винною у незаконному вирубуванні особою. Однак, як встановлено судом, дерева були зрізані відповідачем значно вище (діаметр пня був значно менший), а до рівня землі їх було зрізано внаслідок відповідних дій третьої особи.

Заміри пнів, проведені 26.10.2016 правоохоронними органами в рамках досудового слідства та внесені до протоколу огляду від 26.10.2016, суд оцінює критично, з огляду на відсутність доказів відповідності застосованих вимірювальних засобів встановленим регламентом. При цьому, з огляду на те, що пні порубаних дерев з жовтня 2016 року могли бути деформовані під впливом часу, беручи до уваги природні властивості деревини, а також відсутність достовірної інформації про місце знаходження зразків відібраних пнів, суд дійшов висновку про неможливість встановлення точного діаметру пнів на день вчинення рубки.

Відсутність належних та достовірних замірів діаметрів пнів у результаті незаконної рубки відповідачем, зріз яких за рахунок дій третіх осіб було зміщено нижче шийки кореня, виключає можливість встановлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов’язкової умови для настання відповідальності.

Відповідно до п. 6.1. Роз’яснень Вищого господарського суду України від 27.06.2001 № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" у розгляді справ зі спорів про відшкодування шкоди, заподіяної зеленим насадженням і незаконною вирубкою, господарським судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводились заміри пнів та чи відображені ці дані у акті. За відсутності відповідних даних у господарського суду немає підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять документально підтвердженого розміру заподіяної відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 248084,90грн обрахований неналежним чином, оскільки зроблений за обмірами діаметрів пнів відібраних після того як площа зрізу пнів була збільшена за рахунок відібраних правоохоронними органами зразків, а їх фактичний зріз зміщено нижче шийки кореня дерев (урівень із землею).

Висновки судової економічної експертизи від 21.08.2018 за № 10, призначеної ухвалою суду від 13.12.2017, судом залишено поза увагою, оскільки судовим експертом було змінено питання поставлене судом на його дослідження, невірно визначено завдання, виходячи з якого її було призначено, та не враховано фактичні обставини справи, які були підставою її проведення.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов’язок доказування і подання доказів встановлено статтею 74 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Згідно статті 79 даного Кодексу достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що прокурором та позивачем не доведено на підставі належних та достатніх доказів розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу, що є обов’язковою умовою для застосування цивільно-правової відповідальності, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Аналогічна правова позиція викладена у п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013 №7.

З огляду на те, що за результатами нового розгляду суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору, що були понесені прокурором при подані позову покладаються на прокурора; за подачу апеляційної та касаційної скарг на скаржників - прокурора та позивача.

Керуючись статтями 42, 46, 51, 53, 55, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Заступника прокурора Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (14017, м. Чернігів, вул. Малясова, 12, код ЄДРПОУ 38053846) до Ніжинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ніжинрайагролісництво» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Борзнянський шлях, 5, код ЄДРПОУ 31254259) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Колісниківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (16632, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Колісники, вул. Гоголя, 7, код ЄДРПОУ 04414371) про стягнення шкоди у розмірі 248084,90грн., - відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 19.10.2018.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко