копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

Справа № 0440/6891/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд. у складі головуючого судді – Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2018 р. ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі – третя особа) в якій просить:

- визнати протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення з 01.06.2018 р. пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з 01.06.2018 р.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що відповідачем без достатніх на то підстав, припинено виплату пільгової пенсії ОСОБА_1 за списком №1, рішення про що позивачу надано не було.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №0440/6891/18 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 0440/6891/18 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

05.10.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв’язку надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти адміністративного позову, оскільки довідка на підставі якої було призначено пенсію ОСОБА_1 була відізвана, оскільки не містила необхідної інформації про правонаступника підприємства, на якому працював позивач у спірні періоди. За результатами перерахунку пільгового стажу, права на пільгову пенсію за списком №1 позивач не має.

08.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 р. надано копію пенсійної справи ОСОБА_1І та копію розпорядження про припинення виплати пенсії від 11.05.2018 р.

Також, 08.10.2018 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем повторно подано відзив на позовну заяву з доказами його направлення сторонам, за змістом аналогічний поданому 05.10.2018 р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 02.03.2015 р. позивачу призначено пенсію на пільгових умовах за списком №1 згідно наданої довідки про підтвердження пільгового стажу від 24.02.2015 р. №01/2-66, виданої Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день: за період з 16.09.2002 р. по 20.05.2003 р. та з 08.09.2003 р. по 02.02.2004 р. в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному загоні; за період з 03.02.2004 р. по 29.12.2005 р. в Південному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні; за період з 30.12.2005 р. по 27.06.2013 р. в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні; за період з 01.07.2013 р. по 28.02.2015 р. в Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Згідно довідки про підтвердження пільгового стажу від 30.03.2017 р. №01/2-113, виданої Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_1 перераховано пенсію з урахуванням стажу по списку №1 за період з 01.03.2015 р. по 02.08.2016 р.

Згідно листа Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 11.04.2018 р. №01/6-649 відкликано раніше видану довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у зв’язку із тим, що довідка не містить інформації про перейменування, ліквідацію, правонаступництво аварійно-рятувальних формувань, які діяли до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій та, щодо яких у загоні відсутнє правонаступництво.

Враховуючи дану обставину, відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на пільгову пенсію по списку №1, оскільки стаж ОСОБА_1, згідно наданих документів, складає 32 роки 6 місяців 14 днів (зарахований по 28.02.2017 р.), з них пільгового стажу по списку №1 – 3 роки 1 місяць 1 день (за період роботи в Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій) та Розпорядженням від 11.05.2018 р. №806873 пенсійну справу з 01.06.2018 р. було закрито до з’ясування.

Листом від 14.05.2018 р. №535/03-18 позивача було повідомлено про вказані обставини та роз’яснено, що для підтвердження пільгового періоду роботи з 16.09.2002 р. по 20.05.2003 р. та з 08.09.2003 по 02.02.2004 р. в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 03.02.2004 р. по 29.12.2005 р. в Південному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні він має право надати заяву та відповідні документи для розгляду на Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Для надання документів для підтвердження пільгового періоду роботи з 30.12.2005 р. по 27.06.2013 р. в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні на розгляд вищезазначеної Комісії підстави відсутні, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, даний загін ліквідовано та його правонаступником визначено Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Листом від 09.08.2018 р. №Т12669-18 за результатами розгляду звернення позивача від 03.08.2018 р. з питань надання рішення про припинення виплати пенсії, ОСОБА_1І, повідомлено, що відповідно до законодавства орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі відповідне повідомлення про призначення або відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин та порядку його оскарження, яке і було направлене листом від 14.05.2018 р. за №535/03-18, а надання самого рішення, не передбачене та не є обов’язковим.

Таким чином, спірною обставиною в даному випадку є припинення виплати пільгової пенсії позивачу у зв’язку із відсутністю інформації про перейменування, ліквідацію, правонаступництво аварійно-рятувальних формувань, які діяли до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій та, щодо яких у загоні відсутнє правонаступництво.

Інших спірних обставин відносно документів ОСОБА_1 для призначення пільгової пенсії не виникало.

Вирішуючи справу по суті, в контексті встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (ст. 7 Закону № 1788-XII).

Згідно з пунктом «б» ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

- чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до пп.2 п.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 1058-IV) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ст. 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (надалі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно записів у трудовий книжці серії №0420481 та довідки про підтвердження роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 24.02.2015 р. №01/2-66, виданої Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальний) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій, ОСОБА_1 працював повний робочий день: за період з 16.09.2002 р. по 20.05.2003 р. та з 08.09.2003 р. по 02.02.2004 р. в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному загоні; за період з 03.02.2004 р. по 29.12.2005 р. в Південному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні; за період з 30.12.2005 р. по 27.06.2013 р. в Марганецькому спеціальному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні; за період з 01.07.2013 р. по 28.02.2015 р. в Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні Державної служби України з надзвичайних ситуацій на посаді командира взводу у період з 16.09.2002 р. по 15.01.2003 р. (наказ №281к від 16.09.2002 р.), на посаді командира взводу у період з 16.01.2003 р. по 20.05.2003 р. (наказ №77-к від 20.05.2003 р.), у період з 08.09.2003 р. по 02.02.2004 р. на посаді заступника командира взводу (наказ №148к від 04.9.2003 р.), у період з 30.12.2005 р. по 30.04.2007 р. на посаді заступника командира взводу (наказ №2к від 30.12.2005 р.), у період з 01.05.2007 р. по 27.06.2013 р. на посаді командира взводу (наказ №51к від 28.04.2007 р.)

Крім того, у довідці про підтвердження роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці від 24.02.2015 р. №01/2-66 вказано, що 01.02.2004 р. Марганецькій ВГРЗ було перейменовано в Марганецький спеціальний (воєнізований) гірничорятувальний загін (МСВГРЗ), який існував як підрозділ Південного регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону (Південного РСВАРЗ) Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби (ДСВАРС) МНС України. Згідно наказу Штабу ДСВАРС МНС України від 22.11.2005 р. №4 з 22.11.2005 р. створено Марганецький ВГРЗ, який підпорядкований Штабу ДСВАРС МНС України. З жовтня 2007 р. Штаб ДСВАРС перейменовано в Головне управління ДСВАРС МНС України, загін підпорядковувався Головному управління ДСВАРС МНС України. З 30.09.2008 р. загін підпорядковано Державній спеціальній (воєнізованій) гірничорятувальній (аварійно-рятувальній) службі (ДСВГРС) МНС України на підставі наказу МНС України від 30.09.2008 р. №694 «Про затвердження установчих документів формувань ДСВГРС». На виконання наказу ДСНС України від 15.05.2013 р. №224 «Про припинення юридичних осіб» Марганецький СВГАРЗ ДСНУ припинив діяльність юридичної особи шляхом приєднання до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (підстава: архівна довідка №Б-3/201-233 від 23.02.2015 р. Архівного відділу Марганецької міської ради Дніпропетровської області).

Згідно відомостей архівного сектора Марганецької міської ради від 24.10.2017 р. та передмови до опису № 1-ос з особового складу ліквідованого Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій за 1947 -2013 роки: Марганецький ВГРЗ на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 року № 386 підпорядковано штабу воєнізованих гірничорятувальних частин Південного регіону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби МНС України.

21.11.2003 р. Президентом України прийнято Указ № 1328 «Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру». У п.1 даного Указу. зазначено про погодження з пропозицією Кабінету Міністрів України щодо утворення Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на базі Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби, Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів, Державної пошуково-рятувальної служби на водних об'єктах, Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби, Державного підприємства «Центральний спеціалізований (воєнізований) аварійно-рятувальний загін», що належать до сфери управління цього Міністерства і ліквідуються.

Так, на виконання Указу Президента України № 1328 від 21.11.2003 р. наказом міністра від 17.12.2003 р. № 502 затверджено Тимчасовий Статут Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та утворено у складі Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби регіональні ДСВАРС, зокрема Південний регіональний СВАРЗ.

Відповідно до Статуту Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, затвердженого Наказом МНС України від 30.09.2008 р., загін є правонаступником Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної аварійно- рятувальної (гірничорятувальної) служби МНС, створеного відповідно до наказу МНС від 18.10.2005 р. № 272.

Згідно Статуту Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій 05.05.2016 р., загін є правонаступником Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону ДСНС.

Вказані обставини про реорганізацію загону є у доступі шляхом відкритих баз даних та були встановлені судами у ряді аналогічних рішень (справа №180/1379/17, справа №182/4876/17).

Таким чином, висновок про те, що довідка не містить інформації про перейменування, ліквідацію, правонаступництво аварійно-рятувальних формувань, які діяли до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій та, щодо яких у загоні відсутнє правонаступництво, не відповідає дійсним обставинам.

Згідно ч.ч. 3, 4 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Окрім зазначеного, пільговий стаж позивача та проведення атестації робочих місць за умовами праці підтверджені наступними документами: довідка про заробітну плату для обчислення пенсії №18 від 05.03.2015 р. та додаток до неї, архівна довідка Марганецької міської ради Дніпропетровської області про нараховану заробітну плату за 2001-2004 рр. №Т-3/202-234 від 23.02.2015 р., довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2015 №206, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 19.03.2015 №207, накази про результати проведення атестації робочих місць №8 від 04.02.2000 р., №75 від 03.06.2004 р., №44 від 01.04.2009 р., №60 від 26.03.2012 р.) та затверджені переліки робочих місць, виробництв, професій, посад з пільговим пенсійним забезпеченням до зазначених наказів.

Також, третьою особою було надано коригуючі довідки №01/2-463 від 18.12.2017 р., №01/2-96 від 23.03.2018 р., №01/2-95 від 23.03.2018 р. з відомостями про періоди роботи позивача та займані посади.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що встановлені обставини свідчать про надання позивачем усіх передбачених законодавством документів щодо підтвердження пільгового стажу, зокрема, Порядком №22-1 та Порядком № 637.

Крім того, не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа N1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, судом встановлено, що доводи відповідача щодо не можливості зарахувати стаж роботи у спірні періоди є помилковим, а відтак рішення, яким позивачу припинено виплату пенсії (пенсійну справу закрито) підлягає скасуванню, пенсія поновленню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 246-247, 249, 255, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити;

Визнати протиправним рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення з 01.06.2018 р. пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1;

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах з 01.06.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу, безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 17.10.18 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді

ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3