МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №370/2777/17

"20" вересня 2018 р. Макарівський районний суд Київської області

у складі: судді Мазки Н.Б.

із секретарем Ребенок Н.О., Захарченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ГСХ Трейдмаркс Лімітед до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування спричиненої моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Одеський коньячний завод» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, вказавши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ГСХ Трейдмаркс Лімітед, вказавши також третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування спричиненої моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх особистих немайнових прав, які були порушені відповідачем ОСОБА_1 шляхом поширення в інтерв’ю, що 03.10.2017 року розміщено в ефірі загальнонаціонального телевізійного каналу «1+1», власником якого є ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», негативної недостовірної інформації про продукцію позивача, яка виготовлена під торгівельною маркою «ШУСТОВ»/«SHUSTOFF», яка на території України належить компанії ГСХ Тредмаркс Лімітед, чим було завдано шкоди його ділової репутації.

Позивачем встановлено, що відповідач ОСОБА_1 провів дегустацію та дав інтерв’ю як «топовий сомельє міцних напоїв в Україні», що увійшло до складу телевізійної програми серії «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь», яка була випущена в ефір телевізійного каналу «1+1» 03.10.2017 року о 22.00 годині.

В зазначеній телепередачі поширено негативну та недостовірну інформацію щодо продукції – бренді ТМ «ШУСТОВ», а саме (в подальшому інформація наводиться мовою оригіналу):

26:20 хвилина – «Шустов. Я бы предположил, что здесь даже возможно спирт, который производится из свеклы.»

27:28 хвилина – «І ось вам висновок – сім з восьми маток (окрім ТМ Таврія), за оцінкою сомельє, це не бренді, це нахабна підробка».

Означена телевізійна передача також розміщена в мережі Інтернет на Youtube-каналі ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», на офіційному сайті ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» за посиланням – https://www.voutube.com/watch?v=RT_HdYV8sW0 i https://1plus1.ua/zhittyabezobmanu/novyny/zhittya-bez-obmanu-vsya-pravda-prо-alkogol.

За даними Youtube-каналі ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» кількість переглядів лише в мережі Інтернет телепередачі «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь» склала 35 450 разів, а на офіційному сайті телеканалу «1+1» - 9 240 разів. Кількість же переглядів телеглядачами цієї передачі в ефірі телеканалу «1+1», що транслювалася в ефірі в прайм-тайм, налічуються мільйони переглядів.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 за технічного сприяння ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» необмеженому колу осіб шляхом публічного сповіщення в ефірі загальнонаціонального каналу «1+1» та у мережі Інтернет всілякими шляхами повідомлено наступну негативну і недостовірну інформацію відносно його, позивача і його продукції:

- для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка;

- продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Ніяких доказів поширеної інформації, ані джерел її отримання, лабораторних досліджень сировини, ні відповідач ОСОБА_1, ні третя особа ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» не вказують.

Він, позивач є підприємством повного циклу виробництва коньяків за класичною французькою (шарантською) технологією. Це означає, що усі стадії виробництва коньяків – від виноградних саджанців до витримки спиртів і розливу коньяків і бренді у пляшки виконується на одному підприємстві. У володінні знаходяться значні площі власних елітних виноградників (біля 1000 га) і найстаріший парк бочок (15 тисяч штук). Свою діяльність з виробництва коньяків України і бренді здійснює на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №1 від 09.12.2014 року та ліцензії на виробництво спирту коньячного №39 від 04.02.2014 року.

ТМ ШУСТОВ і ТМ SHUSTOFF в України належать компанії ГСХ Трейдмаркс Лімітед, які використовуються при виробництві коньяків України і бренді на підставі Ліцензійного договору №100713-01 від 10.07.2013 року, і Ліцензійного договору про використання знаків для товару і послуг №010315/01 від 01.03.2015 року.

Виробництво коньяків України і бренді здійснюється у повній відповідності до ДСТУ 4700:2006 «Коньяки України. Технічні умови», та ТУ У 15.09 – 00412056-001:2011 «Бренді виноградні ординарні, витримані марочні». Відповідно до цих нормативних документів (п.4.1, 5.2.1 ДСТУ 4700:2006 і п.4.2, 4.3, 4.4, 5.2 ТУ У 15.9 - 00412056-001:2011) у складі коньяків України і бренді використовуються виключно спирти коньячні витримані, виноматеріали коньячні, спирти коньячні молоді.

З використанням цукрового буряку виробляється спирт етиловий ректифікований (відповідно до п.4.2.1 ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови»), який як сировина використовується при виготовлені лікеро-горілчаних напоїв, але ніяк не коньяків чи бренді.

Продукція повністю відповідає вимогам вищеозначених нормативних документів, є якісною і безпечною, про що свідчать сертифікати відповідності UА1.033.Х000773-17 (на коньяки України) і UА1.033.Х000774-17 (бренді виноградні одинарні).

Не існує жодних документів, дій чи висновків уповноважених органів чи недержавних спеціалізованих об’єднань і організацій, які б свідчили, що продукція, а саме коньяки України і бренді є підробками під якийсь продукт.

Продукція є високо-якісною і визнаною в України і багатьох іноземних країнах, перемагає у багатьох конкурсах і дегустаціях, нагороджена численними грамотами і нагородами.

На замовлення було проведено лабораторні дослідження коньячної продукції (коньяку України ординарного «П’ять зірочок» «Шустов 5 зірочок», а саме цей продукт куштував та оцінював відповідач, різних дат виробництва. Зокрема згідно Протоколу випробувань 1546-Д від 11.10.2017 року Випробувального центру ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» МЕРТ України та Протоколу сертифікаційних випробувань №1751 від 16.10.2017 року Одеської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії, надані зразки продукції за своїми фізико-хімічними показниками повністю відповідають вимогам ДСТУ 4700:2006, тобто ніякого спирту етилового ректифікованого (чи то бурякового) у складі не виявлено.

Сам відповідач не є спеціалістом з коньячних напоїв взагалі, адже він пройшов навчання у школі винного сомельє ОСОБА_4, деякий час працював як Бренд-амбасадор Moet-Hennesy, але ніколи не мав відношення до коньяку, тобто об’єктивно не може робити професійні висновки щодо якісних характеристик цього продукту.

Відтак поширена відповідачем інформація є недостовірною і негативною, порушує його, позивача особисте немайнове право на ділову репутацію його як найстарішого і найвідомішого виробника коньяків в Україні, і ділову репутацію продукту – коньяків України і брендів ТМ Шустов. Фактично цими діями відповідача нівельовано ділову репутацію і самої ТМ Шустов.

Оспорювана інформація містить твердження про продукцію, які не є оціночними, не є критичними, оскільки відповідач позиціонує себе як експерта у коньячній галузі і стверджує певні факти: - для виготовлення продукції під ТМ Шустов використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений із буряка; - продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді. Означені факти є однозначно негативними і недостовірними. Відповідач в передачі «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь» представляється широкому колу телеглядачів і інтернет-користувачів як «чемпіон десятків конкурсів сомельє, його надчутливі рецептори можуть відрізнити справжній бренді від підробки» (інформація зазначена в телепередачі на 25:00 хвилині). Відтак інформація щодо начебто професійних рис відповідача, озвучена в ефірі національного телеканалу, повинна викликати довіру у споживачів інформації. Поширювана ним інформація сприймається ними апріорі як правдива та така, що вже не потребує перевірки.

Завдяки, в тому числі, і набутому суспільному статусу як найстарішого підприємства України з повним циклом коньячного виробництва і як добросовісного виробника, а також виробляємої продукції, поширювана відповідачем недостовірна інформація про нього, позивача і його продукт спричиняє особливо відчутне порушення особистих немайнових прав, а саме права на повагу до ділової репутації. Оскільки під розповсюдженням інформації розуміється повідомлення її хоча б одній особі, то й для твердження про порушення права на недоторканність ділової репутації, права на повагу до честі та гідності достатньо негативної оцінки з боку хоча б однієї особи. Наслідком дій відповідача є сприйняття суспільством його, позивача як «фальсифікатора», а виробляємої ним продукції як «фальсифікату і підробки». Ділові та моральні якості його, позивача, та якісні характеристики продукти ТМ Шустов таким чином, оцінюються споживачами інформації вкрай негативно.

Поширена відповідачем інформація підлягає спростуванню, оскільки з огляду на характер подання цієї інформації вона подана як висновок спеціаліста, з використанням спеціальних термінів. А вважаючи ту обставину, що ця інформація надана для телевізійної передачі, що буде транслюватися на одному з топових телеканалів України у прайм-тайм, довіра телеглядачів до такої інформації, буде максимальною.

Відмінність заборони поширення інформації від спростування інформації полягає не лише в меті застосування цих способів, але й у тому, що заборона поширення інформації може бути застосована й у випадку поширення інформації, незалежно від того, чи вона є недостовірною, чи абсолютно правдивою. Основним для застосування такого способу захисту є те, що ця інформація порушує особисті немайнові права осіб, і тому він може бути застосований навіть у випадку дифамації (поширення правдивої інформації). Тому є фактичні та нормативні підстави для заборони розповсюдження вказаної інформації, яка поширена відповідачем.

Щодо відшкодування моральної шкоди, позивач вказує, що підприємство та виробляєма ним продукція має високий рівень ділової репутації і довіри, як серед професійної спільноти, так і серед споживачів коньячної продукції. Тому поширення недостовірної негативної інформації широкому колу осіб підриває авторитет та завдає величезної шкоди його ділової репутації.

За допомогою постійної наполегливої, клопітної праці, підприємство та його коньячна продукція здобули численні нагороди на різноманітних конкурсах і дегустаціях:

- щодо коньяку України ординарного «Шустов 3 зірочки» - бронзова медаль на професійному дегустаційному конкурсі алкогольних напоїв «Одеський залив-2008», срібна медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон – 2008», срібна медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон – 2009»;

- щодо коньяку України ординарного «Шустов 4 зірочки» - срібна медаль на професійному дегустаційному конкурсі алкогольних напоїв «Одеський залив-2008», срібна медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон - 2009»;

- щодо коньяку України ординарного «Шустов 4 зірочки» - золота медаль на професійному дегустаційному конкурсі алкогольних напоїв «Одеський залив-2008», золота медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон – 2008», золота медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон – 2009», золота медаль на міжнародному конкурсі «Ялта. Золотий грифон -2010».

Продукція відзначена нагородами на міжнародній ярмарці продовольчих товарів і сировини для їх виробництва «Продекса» як «Кращій родукт-2005», з 2001 року відзначається на дегустаційних конкурсах, зокрема на порівняльній дегустаційній комісії, що проводилась в ДНУ «УкрНДІспиртбіопрод» 21.09.2016 року на замовлення Інституту споживчих експертиз (ТОВ «експертиза-консалт») коньяк України ординарний «Шустов 3 зірочки» з аналогічних коньяків України 5 (п’яти) різних виробників України зайняв перше місце.

Отже, він, позивач має ділову репутацію як високотехнологічного підприємства, продукція якого випускається бездоганної репутації, безпечна та користується попитом у споживачів.

Згідно нещодавнього дослідження «Сто самих дорогих брендов Украины», що проводили експерти видавництва «Новое время» та МРР Consulting (результати дослідження викладені за інтернет-посиланням https://magazine.nv.ua/journal/2811-journal-no-42/sto-dorogih-brendov-ukrainu.html, ТМ Шустов посіла 66 місце за вартістю цього бренду і складає 13,5 млн доларів США.

Такого визнання торгівельна марка і продукція, що виробляється під нею, досягли завдяки стабільно високій якості, оригінальному і органічному дизайну, і авжеж постійній маркетинговій і рекламній підтримці. Тим більш цинічною і обурливою виглядає інформація про начебто фальсифікацію і підробку продукту. Такі дії відповідача зводять нанівець багатомільйонну роботу з просуванням і популяризації ТМ Шустов серед споживачів України.

Недостовірна інформація, поширена відповідачем, принижує ділову репутацію його, позивача, спрямована на зниження престижу та підрив довіри споживачів до продукції. Його діями зводиться нанівець усі здобутки, досягнення, руйнується імідж як успішного підприємства.

Враховуючи, що відповідач здійснив поширення недостовірної інформації широкому колу осіб у телепередачі на центральному національному каналі, в прайм-тайм, коли увага була зосереджена на кожному слові «експерта», а також приймаючи до уваги ярко виражений негативний характер поширеної ним недостовірної інформації, що зіпсував бездоганний імідж підприємства зі світовими стандартами праці, завдана моральна шкода оцінюється в розмірі 300 000.00 гривень. Означені грошові кошти будуть спрямовані на рекламування і просування продукції під ТМ Шустов.

Позивач просить: - визнати недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» (65005, м.Одеса, вул.Мельницька, б.13; Ідентифікацій номер 00412056) наступну негативну інформацію, поширену ОСОБА_1 (08014, Київська область, м.Київ, Макарівський район, с.Ліпивка, вул.Коцюбинського, 61; ідентифікаційний код НОМЕР_1) в інтерв’ю для телевізійної передачі «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь», що була випущена в ефір телевізійного каналу «1+1» 03.10.2017 року о 22:00 годині, а саме:

- для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка;

- продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Зобов’язати ОСОБА_1 (08014, Київська область, м.Київ, Макарівський район, с.Ліпивка, вул.Коцюбинського, 61; ідентифікаційний код НОМЕР_1) протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішення суду по справі спростувати наступну негативну і недостовірну інформацію, поширену ним в інтерв’ю для телевізійної передачі «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь», що була випущена в ефір телевізійного каналу «1+1» 03.10.2017 року о 22:00 годині, а саме:

- для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка;

- продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення. Спростування повинно бути виконано у формі письмового і усного (у вигляді інтерв’ю, записаного як відеоролик) вибачення за розповсюдження ним негативної і недостовірної інформації відносно продукції ТМ «Шустов». Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок ОСОБА_1.

Заборонити ОСОБА_1 (08014, Київська область, м.Київ, Макарівський район, с.Ліпивка, вул.Коцюбинського, 61; ідентифікаційний код НОМЕР_1) розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв1ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) негативну, недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» (65005, м.Одеса, вул.Мельницька, б.13; Ідентифікацій номер 00412056) та/чи коньяків України і бренді ТМ Шустов наступну інформацію:

- для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка;

- продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Стягнути з ОСОБА_1 (08014, Київська область, м.Київ, Макарівський район, с.Ліпивка, вул.Коцюбинського, 61; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» (65005, м.Одеса, вул.Мельницька, б.13; Ідентифікацій номер 00412056) 300 000.00 гривень в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник ПАТ «Одеський коньячний завод» і одночасно третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГСХ Трейдмаркс Лімітед, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала з посиланням на обставини, викладені в позові, просила їх задовольнити, та пояснила, що має місце зниження попиту на продукцію підприємства, але це пов’язано з іншими обставинами ніж наслідки спірної телепередачі.

Відповідач ОСОБА_1 не погодився із позовною заявою, вважає її необґрунтованою, такою, що не підлягає задоволенню з посиланням на те, що при вирішенні питання про визнання поширеної інформації недостовірною слід визначити характер такої інформації та з’ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ст.277 ЦК України не є предметом захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів його, відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, ст.10 Європейської конвенції з прав людини захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість.

Відтак, вислів: «Шустов. Я бы предположил, что здесь даже возможно спирт, который производится из свеклы…» - не може тлумачитесь як твердження про факти. Адже у ньому висловлюється власна думка із застосуванням «я бы предположил», а також припущення «даже возможно».

Щодо вислову: «І ось вам висновок – сім з восьми торгових марок, за оцінкою сомельє, це не бренді, це нахабна підробка»: по-перше, - ця фраза не може розцінюватись як фактичні дані, адже у вислові чітко зазначено, що це суб’єктивна думка його, відповідача – «за оцінкою сомельє»; по-друге, цю інформацію поширює диктор телепередачі, а отже він, відповідач не є автором цієї інформації, а тому саме автор інформації є належним відповідачем. Позивачем не доведено поширення інформації, яка відповідно до приписів чинного законодавства України може бути предметом судового захисту, зокрема може бути визнана недостовірною.

Позивачем не доведено, що інформація розповсюджувалась саме щодо нього. Відтак, у сюжеті, наданому позивачем жодного разу не згадувалось його найменування.

У сюжеті (у першій фразі, яку позивач вважає недостовірною) мова йшла про напій, який виробляється під знаком для товарів та послуг «Шустов».

Зазначений знак для товарів та послуг належить компанії ГСХ Трейдмаркс Лімітед (зазначена інформація міститься на сайті Укрпатенту). Більш того, позивачем надані Ліцензійні договори №100713-01 від 10.07.2013 року та №010315/01 від 01.03.2015 року, укладені із ГСХ Трейдмаркс Лімітед, відповідно до предметів яких позивачеві надаються невиключні ліцензії на використання знаку для товарів та послуг «Шустов». Такий знак для товарів та послуг може стосуватись будь-кого, адже він може використовуватись іншими особами за ліцензійними договорами, укладеними із власником знаку, що також спростовує твердження про порушення прав саме позивача.

Друга фраза взагалі має безособовий характер, так як в ній зазначаються невідомі «сім із восьми торгових марок».

Позивач зазначив у прохальній частині інформацію, яка не є автентичною до запису, доданого ним до позовної заяви. У прохальній частині позовної заяви позивач спотворив інформацію, поширену в сюжеті, це підтверджується наданим відеозаписом. Він навмисно видалив із висловлювань мовні засоби: «я бы предположил», «возможно даже», «за оцінкою сомельє», - які вказують на оціночний характер таких суджень.

Щодо вимоги про спростування інформації, то відсутні підстави для застосування такого способу захисту, як спростування недостовірної інформації щодо інформації, яка має оціночний характер. Позивач вимагає здійснити спростування у формі письмового і усного (у вигляді інтерв’ю, записаного як відеоролик) вибачення за розповсюдження ним негативної і недостовірної інформації відносно продукції ТМ «Шустов». Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок. Така вимога не може бути задоволена судом виходячи с наступного: - суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі; - позивач не є власником ТМ «Шустов», а лише користувачем за невиключною ліцензією; - спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалась недостовірна інформація.

Щодо вимоги про заборону поширення інформації про позивача будь-де, яка містить посилання на вимоги ст.278 ЦК України, то така заборона є незаконною та такою, що не може бути задоволена.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, то позивачем не доведено наявності моральної шкоди та протиправність дій відповідача та причинно-наслідкового зв’язку між ними. Також, позивач обґрунтовуючи наявність моральної шкоди робить підміну понять «гудвіл» та «моральна шкода», зазначаючи, що сума відшкодування буде спрямована на рекламування і просування продукції під ТМ «Шустов». Вказівка позивача про те, що він, відповідач не є спеціалістом з коньячних напоїв та не мав відношення до коньяку, не відповідає дійсності. Зазначене твердження спростовується дипломами, свідоцтвами та сертифікатами.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_6 обставини викладені у відзиві підтримав, просив в задоволенні позову відмовити.

ОСОБА_7 – представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» в поясненнях зазначила про те, що позовні вимоги необґрунтовані, а позов є таким, що не підлягає задоволенню з посиланням на те, що спірний сюжет, що демонструвався у передачі «Життя без обману» 03.10.2017 року, присвячений суспільно-резонансній темі, що викликає неабиякий суспільний інтерес – якості алкогольної продукції, що пропонується вітчизняним виробником споживачам. І діяльність позивача як юридичної особи або виробника алкогольних напоїв не була предметом сюжету.

Для проведення оцінки саме споживчих та смакових якостей відібраних зразків бренді було запрошено спеціаліста – відповідача, якій провів таку оцінку, орієнтуючись на власний професійний досвід. При цьому протягом проведення дегустації у телепередачі спеціально для телеглядачів було розміщено титр із написом «Оцінка сомельє базується на його професійному досвіді і не є офіційним експертним висновком».

Студія не намагалась провести експертизу зразків бренді на предмет відповідності їх вимогам ДСТУ або будь-яким іншим стандартам. Всупереч твердженням позивача у телепередачі «Життя без обману» відсутня будь-яка інформація про те, що його продукція тою чи іншою мірою не відповідає державним стандартам; оцінка продукції проводилась органолептичним методом, без застосування спеціальних приладів і не є експертним дослідженням, про що повідомлено телеглядачам.

Незрозуміло, чому позивач вважає, що для дегустації сомельє було надано саме «коньяк України ординарний «П’ять зірочок» «Шустов 5 зірочок», адже у телепередачі згадується лише знак для товарів та послуг «Шустов», а точна назва продукту не зазначається. Між тим позивач додає до позову копії протоколів випробувань №1546-Д від 11.10.2017 року та №1751 від 16.10.2017 року, які містять результати досліджень коньяку «Шустов 5 зірочок».

У обох випадках протоколи фіксують результати дослідження коньяку «Шустов 5 зірочок» за трьома показниками: - фізико-технічні показники, в тому числі об’ємна частка етилового спирту; - наявність токсичних елементів; - радіологічні показники. У телепередачі відсутнє будь-яке згадування про ці показники, а також будь-яка інформація про те, що ці показники не відповідають державним стандартам. Питання відповідності державним стандартам взагалі не досліджувалось при створені передачі. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» виноградні спирти також відносяться до етилового спирту, тобто є його різновидом. Надані позивачем протоколи випробувань не містять інформації про те, які саме з етилових спиртів містяться у їхньому продукті – бурякові, плодові, виноградні чи будь-які інші.

Що стосується висновку ведучого про те, що сім з восьми торгових марок не бренді, а нахабна підробка, то він випливає саме з оцінки сомельє, про що ведучий і зазначає. Отже наведені позивачем вислови містять виключно особисту оцінку алкогольних напоїв від сомельє, не містять відомостей про факти, не стверджують про порушення позивачем державних стандартів при виготовлені продукції. В даному випадку відповідач удався саме до висловлення свої професійної оцінки, і негативно оцінив якість продукції позивача, використовуючи цілком дозволені, хоча й провокуючі засоби. Поряд з цим, відповідач не стверджував, що якість продукції позивача не відповідає державним стандартам.

Позивач неодноразово підкреслює, що відповідач поширив щодо нього негативну інформацію. Втім, негативна інформація не є тотожною недостовірній інформації, а такий спосіб захисту, як спростування недостовірної інформації, не розповсюджується на випадки повідомлення негативної інформації. Повідомлення негативних відомостей про виробника чи його продукцію не є само по собі повідомленням недостовірної інформації щодо нього, і це є цілком логічним, оскільки негативний відгук чи негативне враження від продукції за своєю суттю є оцінкою цього продукту.

Оцінка будь-яких фактів, дій чи діяльності може бути як схвальною, позитивною – так і негативною, і право будь-якої особи висловлювати свою думку полягає у можливості публічного висловлюванні будь-якої власної оцінки. Право відповідача в даному випадку полягає в можливості висловити свою оцінку продукції позивача, а право (і певною мірою обов’язок) Студії – довести цю оцінку до телеглядача, що є споживачем продукту.

Критична, негативна оцінка продукту позивача є вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача; оцінка та критичні вислови не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів); не можна примусити особу змінити свою власну точку зору, свій смак та свою оцінку певного продукту, не можна зобов’язати її спростувати власні думки і враження.

Щодо способу захисту, обраного позивачем, - негативна інформація не обов1язково є недостовірною, тому можливості спростування негативної інформації як спосіб захисту чинним законодавством не передбачено. Також законодавством не передбачено створення та демонстрацію в якості спростування інтерв’ю запис відеороликів та принесення вибачень. Вимога щодо заборони відповідачеві розповсюджувати інформацію у майбутньому взагалі не відповідає принципам цивільної відповідальності, не базується на вимогах чинного законодавства і не передбачена законом в якості способу захисту прав.

Щодо тверджень позивача щодо спричинення моральної шкоди його діловій репутації, то відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» - ОСОБА_7 обставини викладені в поясненнях підтримала, просила відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_8 підтримала раніш складений висновок експерта №268/07/2018 від 12.07.2018 року за результатами проведення семантико-текстуального (лінгвістичного) дослідження за заявою ПАТ «Одеський коньячний завод», та підтвердила, що висловлювання: -«Шустов. Я бы предположил, что здесь даже возможно спирт, который производится из свеклы»; - «І ось вам висновок – сім з восьми торгових марок (за контекстом, в тому числі і ТМ «ШУСТОВ»/«HUSTOFF») (окрім ТМ «Таврія»), за оцінкою сомельє, це не бренді, це нахабна підробка», наявні у тексті телевізійної програми серії «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь», що транслювалась в ефірі телевізійного каналу «1+1» 03.10.2017 року о 22.00 годині, містять інформацію негативного характеру щодо продукції торгової марки «ШУСТОВ»/«HUSTOFF» виробництва ТОВ «Одеський коньячний завод». Зі змісту вказаних висловлювань однозначно випливає, що – для виготовлення продукції під ТМ «ШУСТОВ»/«HUSTOFF» (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка; - продукція під ТМ «ШУСТОВ»/«HUSTOFF» є нахабною підробкою під бренді». Наведені висловлювання є твердженнями (фактичними даними), а не оціночними судженнями.

Експерт ОСОБА_8 пояснила, що 01.11.2016 року звільнилась з державної експертної установи за згодою сторін. При звільненні свідоцтво експерта анулюється. У зв’язку з звільненням була виключена з реєстру атестованих судових експертів, а право проводити експертизи не позбавлена. Скасування свідоцтва не позбавляє кваліфікації, і виходячи із змісту ст.10 Закону України «Про судову експертизу» має право на проведення судових експертиз.

Експерт на питання учасників судового розгляду пояснила, що при проведенні експертизи застосовувала загальнонаукові методи. Існує такий алгоритм проведення експертизи, коли усне мовлення переводять в писемне за допомогою стенограми, яка потім досліджується. Під час дослідження експерт прослуховує текст на предмет точного відтворення тексту у стенограмі, чи не змінений текст, інша частина дослідження проводиться за стенограмою. Маркером визначення певної інформації к негативної є слова, які використовуються в тексті; необхідно встановити, чи в прямому чи в переносному значенні вони вживалися. У даному випадку це слова: підробка, нахабна підробка. Головною ознакою, за якою можливо вислови розділити на твердження і оціночні судження це можливість їх верификації. Експерт вважає, що можливо з’ясувати наявність спирту з буряка шляхом хімічної експертизи, і з’ясування сировини, з якої виготовлений цей спирт також можливо. Щодо вислову про нахабну підробку, то цю обставину також можна перевірити. Особа, яка говорить не є особою пересічною, у програмі це – фахівець. Нікому не цікава особиста думка, цікава думка фахівця. Думка фахівця не є особистим вподобанням та припущенням. Слова: «предположил» і «возможно», можливо особливість мови ОСОБА_1, оскільки вони повторювались неодноразово. За допомогою цих слів сомельє можливо хотів пом’якшити зміст сказаного. Експерт вважає, що це не впливає на той факт, що його висловлювання є твердженням.

Також експерт пояснила, що дивилась всю передачу, а досліджувала два висловлювання сомельє. Експерт повинен дати відповіді на чітко поставлені питання, тому не вона, експерт не описувала всі особливості мовлення, але в інших моментах слова: «предположил» і «возможно», повторювались. При дослідженні враховувала зміст контексту.

Експерт зазначила, що в своєму висновку використовувала фрази: «з високою частотністю» – слова які дуже часто вживаються в мові; «у прямих словникових значеннях» - жодне із цих слів не використано у переносному значенні. Про те, що продукція, яка дегустувалась вироблена Одеським коньячним заводом їй стало відомо із заяви заводу про проведення експертизи. Коли встановила виробництво продукції, не вийшла за межі висновку, проте від цих слів може відмовитись. Відеоряд не досліджувала і не пам’ятає. Припустила, що сомельє висловив негативну думку про алкоголь. З ОСОБА_1 особисто не знайома; інші передачі з його участю не дивилась; не має кваліфікації на розроблення психологічного портрету. Виявлення мовленнєвих особливостей не залежить від психологічного портрету. Слова «предположил» і «возможно» - слова загальновживані, зрозумілі всім. У своєму висновку ніде не писала, що «думка» і «припущення» є одним і тим самим. Вважає, що надала достатнє обґрунтування висновку. Не може стверджувати, що слово «Шустов» вона побачила в документах чи почула у відео.

В судовому засіданні переглянутий СD-диск із відеозаписом телевізійної програми серії «Життя без обману: як обрати якісний алкоголь», яка транслювалась в ефірі ТОВ «Телерадіокомпанією «Студія 1+1» 03.10.2017 року о 22.00 годині.

Відеосюжет супроводжувався титром: «Оцінка сомельє базується на його професійному досвіді і не є офіційним експертним висновком».

Відповідач ОСОБА_1 представлений як топовий сомельє міцних напоїв в України; чемпіон десятків конкурсів сомельє; його надчутливі рецептори можуть відрізнити справжній бренді від підробки (25.01 хвилина).

Далі за сюжетом показані вісім пляшок різної форми та висоти, які загорнуті до рівня пробок в однаковий папір, таким чином, що не видно етикеток з назвою напою.

25.26 хвилина. Голос ведучого: « - П’єм три зірочки, чотири зірочки, п’ять зірочок».

25.30 хвилина. Голос ведучого: « - Але весь цей бренді приблизно в одному ціновому сегменті: від 130 до 150 гривень».

25.32 хвилина. Картинка, на якій серед інших на п’ятому місці зображений квадрат зеленого кольору, дзвіночок, «Шустов», п’ять зірочок, 138 грн.

26.21 хвилина. Голос ведучого: « - Шустов».

26.24 хвилина. Голос ОСОБА_1: « - Я бы предположил, что здесь, даже возможно спирт, который производится из свеклы».

27.28 хвилина. Голос диктора: « - І ось вам висновок, сім з восьми торгових марок, за оцінкою сомельє, це не бренді, а нахабна підробка».

В судовому засіданні встановлено, що згідно Статуту Приватного акціонерного товариства «Одеський коньячний завод», затвердженого 23.04.2017 року, ПАТ «Одеський коньячний завод» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод», товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації (а.с.16-24).

З Ліцензійного договору №100713-01 від 10.07.2013 року, укладеного між ГСХ Трейдмаркс Лімітед, ліцензіаром, та ПАТ «Одеський коньячний завод», ліцензіатом, вбачається, що предметом договору є те, що ліцензіар за винагороду надає ліцензіату невиключний дозвіл (невиключну ліцензію) на використання знаків для товарів та послуг, в межах якого ліцензіар надає ліцензіату право, в тому числі: використовувати знаки на всій території України або на будь-якій її частині, стосовно всіх або частини товарів і/або послуг; нанесення будь-якого знаку на будь-який товар, для якого такий знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет; застосування будь-якого знаку під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої такий знак зареєстровано (а.с.25-33).

Відповідно Ліцензійному договору №010315/01 від 01.03.2015 року, укладеному між ГСХ Трейдмаркс Лімітед, ліцензіаром, та ПАТ «Одеський коньячний завод», ліцензіатом, останньому надана за винагороду невиключна ліцензія на право користування на всій території України знаками для товарів і послуг у своїй господарській діяльності, у тому числі при виробництві, реалізації та рекламуванні алкогольних напоїв (а.с.34-50).

З Сертифікату відповідності, зареєстрованому в Реєстрі за №UA1.033.Х000773-17, термін дії з 26.04.2017 року по 21.03.2018 року, продукція: коньяки України 38 найменувань в асортименті, згідно додатку, відповідає вимогам ДСТУ 4700:2006 Коньяки України. ТУ, МБТ 5061-89, ГН 6.6.1.1-103-2006 (а.с.51-53).

З Сертифікату відповідності, зареєстрованому в Реєстрі за №UA1.033.Х000774-17, термін дії з 26.04.2017 року по 21.03.2018 року, продукція: бренді виноградний ординарний «Шустов 150», бренді виноградний ординарний «ОСОБА_5 V.S.», відповідає вимогам ТУ У 15.0.00412056-001:2011 Бренді виноградні, витримані, марочні. ТУ МБТ №5061-89, ГН 6.6.1.1.-130-2006 (а.с.54-56).

Обласна дегустація лікеро-горілчаних виробів міцних напоїв і коньяків нагородила Дипломом АП «Одесский коньчный завод» за виготовлення коньяка «3 звездочки», за друге місто в номінації «Коньяки ординарные» в 2001 році (а.с.66).

Відповідно ОСОБА_9 Міжнародного конкурсу «Лучший продукт – 2005» на 12 міжнародному ярмарку продовольчих товарів і сировини для їх виробництва срібною медаллю нагороджений лауреат міжнародного конкурсу «Лучший продукт – 2005» ЗАТ «Одесский коньячний завод» за коньяк «Одесский три звездочки» (а.с.67).

Відповідно ОСОБА_9 У1 Міжнародного дегустаційного конкурсу «Одесский залив» 2006 року, золотою медаллю в номінації «Коньяки 3 зірочки» нагороджений коньяк «3 звездочки. Одесский» ЗАТ «Одесский коньячний завод» ТМ «Шустов» (а.с.57, 58).

Дипломом УШ Міжнародного дегустаційного конкурсу «Одесский залив» 2008 року, бронзовою медаллю в номінації «Коньяки 3 звездочки» нагороджений коньяк «Шустов. 3 звездочки» ЗАТ «Одесский коньячний завод» ТМ «Шустов» (а.с.59).

ОСОБА_9 Міжнародного конкурсу «Золотой грифон. Ялта» 2008 рік нагороджений срібною медаллю коньяк «Три зирочки» ЗАТ «Одесский коньячний завод» (а.с.65).

ОСОБА_9 Міжнародного конкурсу «Золотой грифон. Ялта» 2009 рік нагороджений срібною медаллю коньяк «Шустов. 3 звездочки» ЗАТ «Одесский коньячний завод» (а.с.64).

Відповідно виписки з протоколу №5 засідання дегустаційної комісії з визначення якості спирту та лікеро-горілчаної продукції в ДНУ «УкрНДІспиртбіопрод» від 21.09.2016 року, протоколу №0067/16, зафіксовані результати дослідження коньяку коньяк України ординарний «три зірочки». Надані зразки продукції за своїми фізико-хімічними показниками відповідають вимогам ДСТУ 4700:2006 (а.с.68, 69).

Відповідно ОСОБА_9 №140/25.06.2007 Школи вин, ОСОБА_1 прослухав курс лекцій, відмінно здав екзамени по спеціальності сомельє.

Згідно ОСОБА_9 ОСОБА_1 є віце-чемпіоном конкурсу «Кращий сомельє України 2008».

З ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_1 отримав друге місце туру «Сліпа дегустація» УШ Всеукраїнського конкурсу сомельє «Український сомельє – 2008»: переможець конкурсу «Кращий сомельє України – 2009».

Згідно свідоцтву №101 про присвоєння кваліфікації від 17.01.2014 року, виданого Державною науковою установою «Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів», ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація дегустатора-випробувача.

ОСОБА_1 отримав нагороди 2 рівня в 2014 році, 3 рівня щодо дегустації вин і спиртних напоїв ОСОБА_8, квітень 2017 року. Є бренд-амбасадором компанії Moet Hennesy в країнах СНД (а.с.105-113).

При розгляді спору суд керується вимогами ч.1, 2 ст.16 ЦК України, якими передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: - визнання права; -визнання правочину недійсним; - припинення дії, яка порушує право; - відновлення становища, яке існувало до порушення; - примусове виконання обв’язку в натурі; - зміна правовідношення; - припинення правовідношення; -відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; - відшкодування моральної (немайнової) шкоди; -визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 277 ЦК України регламентує правила спростування недостовірної інформації, а саме: фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Крім того, свобода висловлювань гарантується ч.1 ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод у наступних термінах: кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Щодо позовних вимог про визнання недостовірною та негативною інформацію про те, що - для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка; - продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Відповідно до вимог пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначити характер такої інформації та з’ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію» оціночним судження, за винятком образи чи наклепу, є висловлення, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В вислові: «Шустов. Я бы предположил, что здесь даже возможно спирт, который производится из свеклы…», - відповідачу належать слова: «Я бы предположил, что здесь даже возможно спирт, который производится из свеклы…», який висловив власну думку, що не може тлумачитесь як твердження про факти. Крім того, вжиті припущення: «я бы предположил», «даже возможно».

Вислів: «І ось вам висновок – сім з восьми торгових марок, за оцінкою сомельє, це не бренді, це нахабна підробка…», як і слово в першій фразі «Шустов…» - належить дикторові телепередачі, тому відповідач не є автором цієї інформації.

Крім того, у вислові зазначено, що це суб’єктивна думка відповідача, «за оцінкою сомельє», тому інформація не може розцінюватись як фактичні дані.

Оціночні судження можуть бути як позитивними, так і негативними по своїй природі, але за їх висловлювання не можна притягнути до юридичної відповідальності, питання про достовірність/недостовірність оціночних суджень ставитися не може.

Факти можуть бути підтверджені, а оціночні судження є суто суб’єктивними і не можуть бути доведені в силу самого свого характеру. Доведення правдивості оціночних суджень є неможливим і порушує саму свободу думки, що становить фундаментальну частину права, забезпеченого статтею 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Позивачем не доведено поширення інформації, яка відповідно до приписів чинного законодавства України може бути предметом судового захисту, зокрема може бути визнана недостовірною.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», передбачено, що поширена інформація повинна стосуватись певної фізичної або юридичної особи, тобто позивача.

Суд вважає, що позивачем не доведений той факт, що інформація розповсюджена саме про нього.

В телепередачі йшлось про напій, який виробляється під знаком для товарів та послуг «Шустов». Згідно Ліцензійних договорів №100713-01 від 10.07.2013 року та №010315/01 від 01.03.2015 року, укладених між позивачем та ГСХ Трейдмаркс Лімітед, відповідно до предметів договорів позивачу надаються невиключні ліцензії на використання знаку для товарі та послуг «Шустов».

Відповідно до вимог ст.1108 ЦК України, невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.

Таким чином, знак «Шустов» для товарів та послуг може стосуватись будь-кого, адже він може використовуватись іншими особами за ліцензійними договорами, укладеними із власником знаку.

Крім того, сам позивач зазначав, що знак для товарів «Шустов» належить ГСХ Трейдмаркс Лімітед.

Вислів щодо сими з восьми торгових марок, має безособовий характер, не містить інформації щодо конкретних торгових марок.

Таким чином, предметом сюжету не була діяльність позивача як юридичної особи або виробника алкогольних напоїв; або встановлення відповідності зразків алкогольних напоїв вимогами ДСТУ.

Позивачем надані виписки з протоколу №5 засідання дегустаційної комісії з визначення якості спирту та лікеро-горілчаної продукції в ДНУ «УкрНДІспиртбіопрод» від 21.09.2016 року, протоколу №0067/16 про те, що коньяк України ординарний «три зірочки» за своїми фізико-хімічними показниками повністю відповідають вимогам ДСТУ 4700:2006, тобто ніякого спирту етилового ректифікованого (чи то бурякового) у складі не виявлено.

Разом з тим, позивач в позовній заяві зазначає про те, що відповідачу для дегустації був наданий «коньяк України ординарний «П’ять зірочок» «Шустов 5 зірочок».

За результатами огляду відеосюжету достовірно встановлено, що в телепередачі був зазначений знак для товару, послуг «Шустов», точна назва продукту не зазначалась.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений той факт того, що в телепередачі йшла мова про «коньяк України ординарний «П’ять зірочок» «Шустов 5 зірочок».

Стаття 2 Закону України «Про інформацію» регламентує основні принципи інформаційних відносин, якими є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до вимог ч.2 ст.5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», телеорганізація є самостійною у визначенні змісту програм та телепередач.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача спростувати негативну і недостовірну інформацію у формі письмового і усного (у вигляді інтерв’ю, записаного як відеоролик) вибачення за розповсюдження негативної і недостовірної інформації відносно продукції ТМ «Шустов». Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок відповідача. Заборонити відповідачу розповсюджувати будь-яким чином (по телебаченню, в пресі, по радіо, в мережі Інтернет, у зовнішній рекламі, в місцях публічного розповсюдження інформації, в інтерв’ю, в розмовах з будь-якими особами тощо) негативну, недостовірну та таку, що принижує ділову репутацію товариства інформацію про те, що : - для виготовлення продукції під ТМ Шустов (коньяк України, бренді) використовується не виноградний спирт, а спирт, виготовлений з буряка; - продукція під ТМ Шустов є нахабною підробкою під бренді.

Відповідно до вимог п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», спростування має здійснюватися у такій самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснення у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Пунктом 26 цієї постанови передбачено, що відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в України ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, ч.1 ст.34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Суд не вправі зобов’язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено в ст.16, 277 ЦК.

Таки чином, зазначені позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000.00 гривень, які позивач має намір спрямувати на рекламування і просування продукції «Шустов».

Суд керується вимогами п.4 ч.2 ст.23 ЦК України, якими передбачено, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що способом захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації може бути відшкодування моральної шкоди

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційних таємниць, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як зазначено в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) школи підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, слід з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що позивачем не надано підтверджуючих фактів заподіяння моральної шкоди, або втрат немайнового характеру, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Щодо розміру моральної шкоди, позивач не довів характер немайнових втрат: їх тривалість, можливість відновлення тощо; ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусиллям, необхідні для відновлення попереднього стану.

Суд вважає, що відповідачем надані відповідні докази на підтвердження кваліфікації сомельє.

Позивач на твердження про те, що його продукція перемагає у багатьох конкурсах, дегустаціях, нагороджена численними грамотами, нагородами, надав копії дипломів, в яких зазначено, що за якість продукції в 2001 році був нагороджений АП «Одесский коньячный завод», в 2008, 2009 роках нагороджувався ЗАТ «Одесский коньячный завод», про те ПАТ «Одеський коньячний завод», згідно статуту створене в 2017 році, що нівелює твердження позивача про отримання його продукцією відзнак якості.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з тим суд критично оцінює пояснення експерта ОСОБА_8 надані в підтримку експертного висновку від 12.07.2018 року, який був наданий представником позивача в порядку відповіді на відзив, тобто в порушення вимог ч.2 ст.83 ЦПК України.

Керуючись вимогами ч.1, 2 ст.16, п.4 ч.2 ст.23, ст.277, 1108 ЦК України, ст.263-265 ЦПК України, ч.2 ст.5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ст.2, ч.2 ст.47 Закону України «Про інформацію», постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд

в и р і ш и в:

В задоволені позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення бути складений 01.10.2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося –з дати складення повного його тексту, у порядку передбаченому підпунктом 15.5, пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.

Резолютивна частина судового рішення складена 20.09.2018 року.

Суддя