Справа № 287/33/18-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого – судді Стратович О.В.

за участю:

секретаря Корнєйчук О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні , в залі суду у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідачів: Державного підприємства « Олевське лісове господарство » , м. Олевськ вул. Пушкіна , 18 ; Олевської міської ради ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання дій неправомірними , визнання права на приватизацію житлового будинку та зобов’язання провести приватизацію житлового будинку ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів: Державного підприємства « Олевське лісове господарство » , м. Олевськ вул. Пушкіна , 18 ; Олевської міської ради ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання дій неправомірними , визнання права на приватизацію житлового будинку та зобов’язання провести приватизацію житлового будинку розташованого в с. Кам’янка Олевського району .

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав повністю і просить їх задовольнити у повному обсязі , а саме : визнати відмову Державного підприємства «Олевське лісове господарство» на проведення приватизації житлового будинку №2 , розташованого по вул. Центральній в с. Кам’янка Олевського району незаконною ; визнати за позивачкою право на приватизацію житлового будинку №2 , який розташований по вул. Центральній в с. Кам’янка Олевського району ; зобов’язати відповідачів : Державне підприємство «Олевське лісове господарство» та Олевську міську раду провести приватизацію житлового будинку №2 , який розташований по вул. Центральній в с. Кам’янка Олевського району ; стягнути з Державного підприємства «Олевське лісове господарство» на корись позивачки судовий збір у розмірі 704,80 грн.

При цьому пояснив , що у 1969 році чоловіку позивачки ОСОБА_5, який працював лісничим Кам’янського лісництва, було видано ордер на житловий будинок №2, який розташований в с. Кам’янка Олевського району, на даний час ордер не зберігся , будинок весь час перебуває на балансі ДП «Олевське лісове господарство». У 1983 році ОСОБА_5 помер , після його смерті договір найму житлового приміщення було переоформлено на ім’я позивачки . З метою приватизації вищезазначеного житлового будинку позивачка звернулася з письмовою заявою до Державного підприємства «Олевське лісове господарство» (далі ДП «Олевське лісове господарство»). Рішенням профспілкового комітету від 20.04.2017 р. №75 у задоволенні заяви позивачці було відмовлено з посиланням на те, що житловий будинок віднесений у встановленому порядку до службового житла. Відмову відповідача на проведення приватизації житла позивачка вважає незаконною , оскільки Виконавчим комітетом Олевської районної ради рішення згідно із ч.І ст. 118 ЖК України про включення житлового будинку №2, що розташований по вул. Центральній в с. Кам’янка Олевського району до числа службових жилих приміщень не приймалося.

А тому, посилання відповідача (Державного підприємства « Олевське лісове господарство » на те , що відповідно до списку службового житла Олевського лісгоспу, затвердженого рішенням профкому 28.02.2001 року, спірне приміщення відноситься до службового житла, саме по собі та за відсутності відповідного рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування ( Олевської міської ради , ОТГ ) , правового значення для визначення статусу цього житла не має.

Вважає , що оскільки позивачка відповідно до договору найму постійно проживає та користується спірним будинком , житловий чек для приватизації державного житлового фонду не використала та не отримувала взагалі , зазначене приміщення ( будинок ) підлягає приватизації , оскільки не є службовим приміщенням і належить на праві власності державі в особі ДП «Олевське лісове господарство» .

Представник відповідача - ДП «Олевське лісове господарство» позов не визнав і просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що житлове приміщення, що знаходиться за адресою: Олевський р-н, с. Кам'янка, вул. Центральна, 2 відноситься до службових приміщень ДП «Олевське лісове господарство» такої думки придержувався і другий представник відповідача .

Представник відповідача - Олевської міської ради ( ОТГ ) в судове засідання не з’явився, але звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи у його відсутність та прийняття рішення відповідно до матеріалів справи .

Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно - правовими актами , а саме :

Так , відповідно до ч. 3 ст.9 ЖК України , ч.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року №2482-Х1І (даті Закон від 19.06.1992 р. №2482-Х11) право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).

Положення ч.2 ст.2 Закону від 19.06.1992 р. № 2482-Х11 передбачає вичерпний перелік об’єктів, що не підлягають приватизації. Зокрема, не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до ч.1 ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_4 зареєстрована та постійно проживає , з 1969 року в будинку , який знаходиться за адресою : с. Кам’янка Олевського району вул. Центральна , 2 , що стверджується відміткою про реєстрацію в паспорті ( а.с.5 ) , довідкою Олевської міської ради , яка видана на підставі погосподарського обліку ( а.с.20 ) , до виходу на пенсію працювала в ДП « Олевське лісове господарство » , що стверджується записами у трудовій книжці ( а.с.24-25 ) .

Відповідно до повідомлення відповідача за №745 від 18.10.2017 року убачається , що ордер на вселення у спірний будинок видавався ОСОБА_5І.( а.с. 17-18 )

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок , виданого Коростенським МБТІ встановлено , що житловий будинок знаходиться в с. Кам’янка Олевського району вул. Центральна, 2 , розташований обособлено від господарських споруд на земельній ділянці, загальна площа житлового будинку складає 60,5 м.кв., інвентаризаційна вартість житлового будинку і господарських споруд складає 166691 , 00 гривень ( а.с.6-10 ) .

Відповідно до довідки Коростенського МБТІ встановлено, що державна реєстрація права власності , на вище зазначений будинок КП « Коростенське МБТІ » не проводилася ( а.с.11 ).

Відповідно до списку службових приміщень, затверджений рішенням профспілкового комітету ДП «Олевське лісове господарство» від 28.01.2001 року (Протокол №1) станом на 01.01.2001 року позивачка проживає в окремому житловому будинку ( а.с.19 ) .

Спірний житловий будинок перебуває на балансі відповідача , що стверджується інвентаризаційними картками обліку основних засобів ( а.с. 77-78 ) .

Відповідно до довідки Державного ощадного банку України , філія Житомирського обласного управління « АТ Ощадбанк ТВБВ № 10005/036 від 30.01.2018 року » встановлено , що фізична особа ОСОБА_4 житлового чеку не отримувала ( а.с.26 ) , тобто позивачка має повне право скористуватися правом на приватизацію житла.

Позивачка зверталася до відповідача з заявою про надання дозволу на приватизацію житлового будинку ( а.с. 12 ) , але останній відмовив у приватизації житла оскільки вважає , що будинок знаходиться на землях лісгоспу і є службовим ( а.с.17-18 ).

Відповідно до повідомлення архівного сектору Олевської РДА встановлено , що документи ДП « Олевське лісове господарство » за 1968-1970 роки на зберіганні в архівному секторі не перебувають ( а.с.23 ) .

Згідно з ч.1 ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Виконавчим комітетом Олевської районної ради рішення згідно із ч.1 ст.118 ЖК України про включення житлового будинку №2, що розташований по вул. Центральній в с. Кам’янка Олевського району Житомирської області, до числа службових жилих приміщень не приймалося.

А тому, посилання державного підприємства на те, що відповідно до списку службового житла Олевського лісгоспу, затвердженого рішенням профкому, спірне приміщення відноситься до службового житла, саме по собі та за відсутності відповідного рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, правового значення для визначення статусу цього житла не має.

Суд також вважає, що доводи відповідача про те, що житловий будинок розташований на території Кам’янського лісництва ДП «Олевське лісове господарство», а тому відповідно до п.2 ст.2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не підлягає приватизації є безпідставними з огляду на наступне.

Земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, не надавалася для розміщення підприємства, тобто його виробничих, адміністративно-побутових будівель а має цільове призначення «ведення лісового господарства», що стверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №073398 від 01.06.2005 року. Відповідно до Державного акту цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки є «ведення лісового господарства», про що і повідомив відповідач у своєму відзиві на позовну заяву.

У своєму повідомленні за №745 від 18.10.2017 року відповідач також стверджує, що спірний будинок знаходиться на землях держлісгоспу.

Окрім того, у наданому відповідачем списку службового житла Олевського лісгоспу, затверджений рішенням профкому від 28.02.2001р.(протокол №3) зазначено, що будинок в якому проживає позивачка знаходиться на території держлісгоспу, а не при лісництві.

А тому суд не бере до уваги твердження відповідача , що житловий будинок в якому проживає позивачка є службовим житлом , оскільки відповідач не надав суду жодних доказів , що спірний житловий будинок є службовим житлом і розташований на виробничій території Кам’янського лісництва .

Суд також не бере до уваги рішення профспілкового комітету ДП « Олевське лісове господарство » від 20.04.2017 року про відмову позивачці у наданні дозволу на приватизацію житлового будинку ( а.с.13,14 ) , оскільки відповідно до ст.8 Закону України від 19.06.1992 р. № 2482-Х11визначено , що приватизацію державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на те органами , створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування , державними підприємствами , організаціями , установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд , у даному випадку приватизацію повинні здійснювати відповідачі у справі , а саме ДП « Олевське лісове господарство » та ОСОБА_6 міська рада ( ОТГ ) .

За таких обставин, коли позивачка згідно із договором найму має право постійного користування житловим будинком №2, що розташований в с. Кам’янка Олевського району Житомирської області, проживає у ньому постійно, житловий чек для приватизації державного житлового фонду не використала, згадане приміщення є жилим – воно підлягає приватизації, оскільки не відноситься до службових, належить на праві власності державі в особі Державного підприємства «Олевське лісове господарство», тому вона відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України, ч.4 ст.5 Закону від 19.06.1992 р. № 2482-Х11 має право на приватизацію спірного житла.

Таким чином, суд , розглянувши матеріали справи , дослідивши письмові докази , заслухавши пояснення та доводи сторін приходить до висновку , що позовна заява підлягає до задоволення у повному обсязі .

Керуючись вимогами : ч.3 ст.9 , ч.1 ст.118 ЖК України ; Законом України « Про приватизацію державного житлового фонду » від 19.06.1992 року № 2482-XII ; ст.ст. 2,4,12,13,19,76,81, п.9 ч.3 ст.175 , ст.ст. 263-265,354 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_4 , мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відповідачів : Державного підприємства « Олевське лісове господарство » , м.Олевськ вул. Пушкіна , 18 ; Олевської міської ради ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , про визнання дій неправомірними , визнання права на приватизацію житлового будинку та зобов’язання провести приватизацію житлового будинку - задовольнити .

Визнати відмову Державного підприємства « Олевське лісове господарство » на проведення приватизації житлового будинку , розташованого с. Кам’янка Олевського району вул. Центральна , 2 , ОСОБА_4 незаконною .

Визнати за ОСОБА_4 , право на приватизацію житлового будинку №2 розташованого в с. Кам’янка Олевського району по вул. Центральній.

Зобов’язати відповідачів : Державне підприємство « Олевське лісове господарство » , м.Олевськ вул. Пушкіна , 18 та Олевську міську раду ( ОТГ ), м. Олевськ вул. Володимирська , 2 , провести приватизацію житлового будинку №2 розташованого в с. Кам’янка Олевського району по вул. Центральній.

Стягнути з Державного підприємства « Олевське лісове господарство » , код в ЄДРПОУ – 00991901 , на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 704,80 гривень за подачу позову до суду .

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_4 , мешканка с. Кам’янка Олевського району вул. Центральна , 2 ;

Відповідач - 1 Державне підприємство « Олевське лісове господарство » , код в ЄДРПОУ – 00991901 , м. Олевськ вул. Пушкіна , 18

Відповідач – 2 Олевська міська рада , код в ЄДРПОУ 04343470, місце знаходження м. Олевськ вул. Володимирська, 2.

Суддя:

ОСОБА_6