Справа № 761/12479/17

н/п 1-кп/640/342/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника- адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого- ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові, в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2016 року за № 22017000000000056 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

з кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 206-2, ч.3 ст. 209 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню №22017000000000056 від 10.02.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_7 .

У підготовчому судовому засіданні, проведеному за участі обвинуваченого, та його захисника в режимі відеоконференції прокурор зазначив, що відсутні підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п.1-4 ч.2ст. 314 КПК України, перешкод для призначення судового розгляду немає, підсудність розгляду справи визначена ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 05.12.2017 року. Вважає за можливе призначити справу до розгляду в судове засідання.

Адвокат обвинуваченого ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що під час проведення досудового розслідування була допущена низка процесуальних порушень, які є суттєвими, подав до суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурора, оскільки той винесений з порушенням вимог КПК України, та скаргу на рішення прокурора, які і просить розглянути в даному судовому засіданні та повернути обвинувальний акт.

Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні підтримав доводи свого захисника та просить повернути обвинувальний акт прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Судова колегія, заслухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Вимогами ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що суд у підготовчому судовому засіданні має право, крім іншого, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогамст. 291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Згідно з п.13 ч.1ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленомуКПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення у точному та зрозумілому вигляді (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Відповідно до ч.2ст. 9 КПК Українипрокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов*язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом*якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За змістом положень ч.4ст.110 КПК Україниобвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Таким чином, обвинувальний акт відповідно до ч.2ст.291 КПК Україниповинен містититакі відомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1)підстави застосуваннязаходів кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8)розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); 9)дату тамісце йогоскладення тазатвердження. Дообвинувального актадодається: 1)реєстр матеріалівдосудового розслідування; 2)цивільний позов,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу); 4)розписка абоінший документ,що підтверджуєотримання цивільнимвідповідачем копіїцивільного позову,якщо вінбув пред`явленийпід часдосудового розслідуванняне допідозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Згідно обвинувального акту, направленого до суду ОСОБА_7 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених:

- ч.3 ст. 358 КК України (за попередньою змовою групою осіб, вчинив підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, яке має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою його використання підроблювачем),

- ч.2 ст. 205-1 КК України (вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а також умисно подав для проведення такої реєстрації документи, які містять завідомо неправдиві відомості, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб),

- ч.3 ст.206-2 КК України (протиправно заволодів майном підприємства, у тому числі часткою його засновника шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів та печатки підприємства, діючи за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду),

- ч.3 ст. 209 КК України (вчинив правочин з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння протиправного заволодіння майном підприємства, шляхом вчинення правочину з використанням підроблених документів та печатки товариства, що заподіяло велику шкоду, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 206-2 КК України, що передувало легалізації, з метою вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження права на таке майно, діючи за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі).

Статтею 91 КПК Українипередбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті не конкретизовано формулювання обвинувачення відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить про неконкретність пред*явленого обвинувачення, порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз*яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Так, в представленому до суду обвинувальному акті в порушення вимог ст. 291 КПК України відсутні дані про потерпілих, хоча в реєстрі матеріалів досудового розслідування вказані дані про прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, дані про допит потерпілого ОСОБА_9 .

Також, в формулюванні обвинувачення ОСОБА_7 зазначено в акті, що його умисними діями спричинено велику шкоду ( ч.2 ст. 206-2 КК України), та шкоду в особливо великому розмірі (ч.3 ст. 209 КК України), однак не вказано саме кому завдано шкоду, в якому саме розмірі, та в порушення вимог ст. 291 КПК України в акті зазначено, що шкоду злочином не завдано. Відсутні в акті і дані про розмір витрат на залучення експертизи, хоча в реєстрі наявні дані про проведені експертизи.

Всі ці дані обставини є важливими та такими, що є кваліфікацією кримінального правопорушення, інкриміноване обвинуваченому в акті, що направлено до суду для розгляду, та дані обставини та формулювання обвинувачення повинно бути роз*яснено судом обвинуваченому в порядку вимог ст. 348 КПК України.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначенийКПК Українипорядок судового розгляду.

В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті пред*явлене обвинувачення є неконкретним та порушує право обвинуваченого на захист та в подальшому позбавить суд можливості належним чином роз*яснити обвинуваченому суть обвинувачення на виконання вимог ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в його межах.

Згідно ч.1ст. 348 КПКУкраїни, після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз*яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання. Відповідно до закону суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Згідно вимогст. 374 КПК України, якщо суд ухвалює обвинувальний вирок, в ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимогст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об*єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов*язків.

Згідно ч.3ст.42 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують. Підозрюваний, обвинувачений має право на захист, яке полягає у надані йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, що передбаченост.20 КПК України.

Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною.

З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».

При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337КПК України проводитьсялише вмежах висунутогообвинувачення відповіднодо обвинувальногоакта,на основізасад змагальностісторін,у підготовчомусудовому засіданнісуд наділенийповноваженнями перевіритиповноту іправильність викладенихв обвинувальномуакті відомостей,які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акта.

Тобто, обвинувачений у даному випадку був позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст. 6 Конвенції, адже його не було належним чином поінформовано про характер і причини обвинувачення через фактичну відсутність коректного формулювання обвинувачення, передбаченого ч. 2 ст. 291 КПК України.

Згідно ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту повинні бути додані: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Згідно зі ст.109КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В той же час, в порушення вимог ст.ст. 109, 291 КПК України, в обвинувальному акті та долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не в повному обсязі зазначені відомості та процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування.

З представленого реєстру досудових розслідувань не вбачається відомостей щодо часу повідомлення про підозру ОСОБА_7 по всіх пред*явлених обвинуваченнях та посадова особа, яка повідомила про підозру з дотриманням всіх вимог КПК України, в тому числі і передбачені главою 37 КПК України, дані про виділені провадження щодо встановлених або невстановлених осіб, які вчинили у співучасті кримінальне правопорушення, підслідність розслідування даних проваджень, повноваження щодо підслідності, оскільки дані питання є важливими для вирішення питання дотримання права на захист щодо пред*явлення підозри та кваліфікацію кримінального правопорушення, є пусті незаповнені графи (п.13 реєстру).

Не зазначені в реєстрі матеріалів досудового розслідування і письмові дані про надання доступу підозрюваного, захиснику, потерпілому до матеріалів досудового розслідування, в тому числі і речових, та яких саме з найменуванням таких матеріалів. Всі ці вищезазначені обставини також свідчать про невідповідність обвинувального акту та додатків до нього вимогам ст.291 КПК України.

Вимогами ст. 290 КПК України передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Згідно вимог ч.12 ст. 290 КПК України якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має право допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Таким чином, враховуючи всі вищенаведені обставини, обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим нормами ст.291КПК України, а тому у відповідності до п.3 ч.3ст.314 КПК Українипідлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Реалізуючи це право, суд наголошує, що на стадії підготовчого провадження не розглядали та не вирішувались питання щодо доведеності вини обвинуваченого та достатності зібраних для цього доказів, а також не вирішувалось та не з`ясовувалось наперед питання про кваліфікацію дій обвинуваченого. Суд лише констатував, що для вирішення цих питань в обвинувальному акті відсутні необхідні відомості, наявність яких вимагає КПК України, встановлені порушення права на захист обвинуваченого, а тому відповідно до ч.3 ст.314КПК України повертає обвинувальний акт прокурору.

Стосовно скарги адвоката на рішення прокурора суд зазначає, що дані доводи є необґрунтованими, оскільки вимогами ч.5 ст. 36 КПК України Генеральному прокурору надані повноваження щодо доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а обмеження підстав для прийняття такого рішення чинним КПК України не передбачено. На підставі зазначеного, дана скарга щодо скасування постанови першого заступника Генерального прокурора України від 14.07.2016 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.291,303, 314 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 22017000000000056 відносно ОСОБА_7 , з кваліфікацією кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.3ст.358,ч.2ст.205-1,ч.3ст.206-2,ч.3ст.209 КК України - повернути прокурору, який склав обвинувальний акт, для усунення протягом розумного строку вказаних в ухвалі виявлених судом недоліків.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3