ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р. м. Харків

Справа № 554/1957/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 05.09.2018, суддя Микитенко В.М., м. Полтава, по справі № 554/1957/18

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Черниш Богдана Яковича третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції

про визнання дій протиправними та скасування постанови серії АР № 821646 від 11.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава з позовом до Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Черниш Богдана Яковича, 3-тя особа: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд: визнати протиправними дії Інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП Черниш Богдана Яковича, що полягають у винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення; скасувати постанову серії АР № 821646 від 11.03.2018 року за ч.1 ст. 126 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржувана ним постанова є незаконною і необґрунтованою, оскільки 11.03.2018 року він керував транспортним засобом Тойота Камрі д.н. НОМЕР_1, рухаючись трасою м 29 з м. Дніпро у напрямку м. Харкова, правил дорожнього руху не порушував, однак на 137 км. був протиправно зупинений відповідачем. На вимогу працівників поліції пред'явив їм зі своїх рук усі необхідні документи, але останні його затримали та склали оскаржувану постанову. Крім того, вказав, що доказів вчинення ним будь-якого правопорушення не пред'явлено, а оскаржувана постанова не містить відомостей щодо технічного засобу, на який здійснювалась можлива фіксація правопорушення.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 05.09.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управлінням патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про дорожній рух", ч. 1 ст. 122 КУпАП, п.п. 1.4, 1.9, 2.1, п. 2.4 "а" ПДР України, ст.ст. 251, 258 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 79 КАС України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до постанови АР №821646 від 11.03.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП за те, що він 11.03.2018 року о 17 год., керував автомобілем Тойота Камрі д.н. НОМЕР_1 на 137 км. траси м29 у Дніпропетровській області з порушенням ЗУпНП 35.1.2. з непрацюючою правою фарою, під час перевірки документів, які зазначені в п.2.1, водій відмовився їх надати, чим порушив п.2.4.а ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП (а.с. 8).

Згідно посвідчення водія НОМЕР_4, позивач ОСОБА_1 має право керувати транспортними засобами категорії В та В1 з 13.01.1999 року (а.с. 51 - 52).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, власником автомобіля Тойота Камрі д.н. НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1 (а.с. 51 -52).

За даними полісу №АК/7957279 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, автомобіль Тойота Камрі д.н. НОМЕР_2 застрахований ПрАТ СК «Саламандра» 26.12.2017 року із строком дії полісу до 25.12.2018 року (а.с. 49). Указаний поліс має необхідні реквізити, в тому числі щодо сплати страхового платежу, його існування відповідачем не спростоване, тому його достовірність не викликає сумнівів.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.06.2018 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП (злісне невиконання вимог поліцейського пред'явити документи) було закрите у зв'язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення. При цьому провина ОСОБА_1 не встановлювалась (а.с. 53-54).

Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відмови позивача від пред'явлення необхідних документів та доказів розгляду справи в установленому законом порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Як убачається з положень частини 1 статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

Як зазначає відповідач, зупинка транспортного засобу позивача мала місце у зв'язку з непрацюючою задньою фарою.

На підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення відповідачем жодних доказів не надано, відтак не доведено правомірності зупинки його автомобіля, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вимагати від позивача пред'явлення його документів.

Крім того, відповідачем не надано суду і жодних доказів відмови позивача від пред'явлення необхідних документів та доказів розгляду справи в установленому законом порядку, відтак пояснення позивача разом з наданими ним доказами, які свідчать про наявність у нього вказаних документів є неспростованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду жодних допустимих доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 126 КУпАП, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, тим самим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 05.09.2018 року по справі № 554/1957/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 05.09.2018 по справі № 554/1957/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

.

Головуючий суддя

(підпис)

В.А. Калиновський

Судді

(підпис) (підпис)

О.М. Калитка З.О. Кононенко

Повний текст постанови складено 17.10.2018.