Справа № 1540/4235/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Сердюк І.С.

сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Федоровського В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №338 від 19.07.2018 р. по о\с «Про покарання» щодо накладення на заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області №362 від 01.08.2018 р. по о\с «Про покарання» в частині накладення на заступника начальника управління - начальника відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи Управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області полковника служби цивільного захисту ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани;

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області матеріальну шкоду у сумі 2 220,38 гривень (дві тисячі двісті двадцять гривень 38 копійок).

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області моральну шкоду у сумі 5 000,00 гривень (п'ять тисяч гривень 00 копійок.);

стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області судові витрати у сумі 14 076,40 гривень (чотирнадцять тисяч сімдесят шість гривень 40 копійок), з яких 3 876,40 гривень (три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 40 копійок) судового збору та 10 200,00 гривень (десять тисяч двісті гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Позов вмотивовано наступним.

Оскаржувані накази позивач вважає необгрунтованими, упередженими, в більшості надуманими, прийнятими без дотримання співмірної рівноваги між виявленими порушеннями та мірою покарання, винесеними з порушенням встановленого порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, з порушенням прав позивача на участь у проведенні службового розслідування, надання пояснень, захисту від необґрунтованих звинувачень, з огляду на наступне.

Оскаржуваний наказ №338 вмотивований тим, що 25.05.2018 р. до ГУ ДНС України в Одеській області надійшов лист ТОВ «ЮГТРНАС-ТЕРМІНАЛ» №2309/2489 щодо неправомірних дій ОСОБА_3 під час проведення 22.05.2018 р. планової перевірки з питань дотримання Правил пожежної безпеки заявником за адресою: м. Одеса, проспект Небесної сотні, 2.

З оскаржуваного наказу вбачається, що сутність неправомірних дій позивача полягала в несвоєчасному сповіщенні об'єкту нагляду про планову перевірку та складанні Акту про недопущення до проведення планової перевірки від 22.05.2018 р. не на об'єкті нагляду, а в службовому кабінеті.

Так, відповідно до наказу ГУ ДСНС України в Одеській області від 03.03.2018 р. №106 «Про проведення планових перевірок», планова перевірка ТОВ «ЮГТРАНС- ТЕРМІНАЛ» була запланована в період з 14 по 25.05.2018 р.

Відповідно до п.4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

З оскаржуваного наказу вбачається, що повідомлення про проведення планової перевірки №03/1928/009 від 26.04.2018 р. надіслано рекомендованим листом на адресу наглядового об'єкту лише 04.05.2018 р. та отримане останнім 11.05.2018р., тобто за три дні до запланованого заходу перевірки.

Оскаржуючи наказ №338, позивач наголошує про необґрунтованість, безпідставність наказу з огляду на те, що відповідачем в оскаржуваному наказі не доведено наявність дисциплінарного проступку, порушення службової дисципліни, відтак і складу дисциплінарного правопорушення в діях саме позивача, за яке останній повен нести дисциплінарну відповідальність.

Так, відповідно до Додатку № 1 до Наказу ТУ ДСНС України в Одеській області №445 від 22.11.2017 р. «Про внесення змін до наказу ТУ ДСНС України в Одеській області №179 від 05.04.2017 р. «Про закріплення об'єктів суб'єктів господарювання» (який був чинний на момент проведення планової перевірки ТОВ «ЮГТРНАС-ТЕРМІНАЛ»), ТЦ «Сіті-центр» ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» закріплений за відповідальною особою ОСОБА_4

Згідно посадової інструкції провідного інспектора відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи управління запобігання надзвичайним ситуаціям ТУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_4, провідний інспектор здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства з питань пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту суб'єктам господарювання шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Відтак, ведення наглядової справи, підготовку та проведення перевірок за об'єктом нагляду ТЦ «Сіті центр» ТОВ «ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ», зокрема і за своєчасне направлення повідомлення про планову перевірку закріплено зовсім за іншою посадовою особою, а не за позивачем.

При цьому, посвідчення на проведення планової перевірки ТОВ «ЮГТРАНС- ТЕРМІНАЛ» на ім'я ОСОБА_3, як на особу яка буде проводити таку перевірку, було видане керівником управління лише 11.05.2018 р., і не залежало від самого позивача, проте вже унеможливлювало з боку ОСОБА_3 направлення повідомлення про перевірки за 10 днів до її початку.

У зв'язку із чим, позивач, отримавши 11.05.2018 р. посвідчення на проведення перевірки та поштове повідомлення про отримання ТОВ «ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ» повідомлення на проведення перевірки, витримав 10 денний термін обізнаності наглядового об'єкту про перевірку та приступив до її проведення 22.05.2018 р. Наведене підтверджується складанням Акту про недопущення до проведення планової перевірки від 22.05.2018 р. та не спростовується відповідачем.

Недопущення до проведення перевірки полягало у відсутності за адресою розташування об'єкту перевірки керівника або уповноваженої особи. Невідома особа, яка не повідомила своїх даних, хоча і представилась директором, проте не надала жодних підтверджуючих документів, повідомила про їх відсутність взагалі та залишила приміщення об'єкту нагляду.

Водночас, наведена особа не обґрунтовувала свою відмову надавати документи несвоєчасним отриманням повідомлення про проведення планової перевірки. Адже, згідно п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Про що і був складений Акт, який також був спрямований в адресу об'єкту нагляду рекомендованим листом. Адже довірена особа від об'єкта нагляду була відсутня, що унеможливило вручення акту про недопущення особисто.

Відтак, факт несвоєчасного отримання повідомлення про перевірку суб'єктом господарювання жодним чином не вплив на не проведення такої перевірки, та не спричинив ніяких негативних наслідків.

Крім того, підставою для видання оскаржуваного наказу №338 послугувало також начебто порушення п. 5 розділу 3 Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. № 13, що виявилось у складанні Акта про недопущення до проведення планової перевірки у службовому кабінеті.

Проте, твердження відповідача в оскаржуваному наказу №338 про порушення позивачем порядку складання акту про недопущення до перевірки, передбаченого п. 5 розділу 3 Методичних рекомендацій з ведення .службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, є необгрунтованими.

По-перше, наведений пункт не містить обов'язку посадової особи складати Акт про недопущення до проведення перевірки виключно на території підконтрольного об'єкту, або мати при собі під час перевірки оргтехніку для забезпечення можливості виготовити та роздрукувати такий акт безпосередньо на об'єкті перевірки.

По-друге, Методичні рекомендації з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджені наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, за назвою та сутністю є методичними рекомендаціями та взагалі не містять жодних обов'язків, а лише рекомендують та роз'яснюють деякі питання для упорядкування внутрішньої діяльності.

По-третє, наказ ДСНС України від 11.01.2018 р. №13 «Про затвердження Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок» не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. А відтак, не є нормативним актом загальнообов'язкової дії, за недотримання якого може наставати відповідальність.

В результаті складання акту про недопущення до проведення перевірки, позивач вжив подальших заходів з метою забезпечення можливості подальшої перевірки та звернувся з декількома рапортами до керівника ГУ ДСНС України в Одеській області, виклавши обставини, за яких перевірка не відбулась та клопотав про необхідність звернення до суду із позовною заявою про зобов'язання ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» допустити посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області до перевірки.

Проте, відповідні рапорти залишились без резолюції та реагування.

При цьому, ТОВ «ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ», будучи об'єктом підвищеного ризику, в якому щоденно перебувають тисячі осіб, вже третій рік поспіль не допускає до перевірки посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області, під різноманітними приводами. Про що, позивач також доповідач в рапортах. Проте, замість того, аби реагувати відповідними чином та вживати заходів до примусового допущення інспекторів до проведення перевірок, керівництво ГУ ДСНС України в Одеській області вживає заходів дисциплінарного впливу до своїх підлеглих, які таки намагаються провести перевірку на об'єкті нагляду, на підставі заяви того самого ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (копії документів наглядової справи позивач додає до позову).

Підстави необґрунтованості оскаржуваного наказу № 362.

Згідно з пунктом 2 Наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області № від 01.08.2018 р. по о/с «Про покарання» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідно до п.1.ч.1ст.59,п.3 ч.1 ст.68 розділу 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, а саме: за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, визначених ст.ст.64-70 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 5, 25 ,26, 27 розділу 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, розділів 2-5 Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, п.5 Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям та пп.3,9 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи.

Проте, посилання на порушення наведених вимог законодавства є помилковими, необгрунтованими та не стосуються позивача.

Так, статті 64-70 Кодексу цивільного захисту України стосуються повноважень Центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, способів здійснення державного нагляду, підстав для видачі центральним органом розпоряджень, приписів, постанов, підстав для зупинення роботи підприємств.

Відповідні норми позивач не порушував та порушити не міг.

Стаття 5 Дисциплінарного статуту стосується шляхів досягнення належного рівня службової дисципліни, яка містить 9 пунктів, половина з яких не залежить від позивача, містить загальні настанови. При цьому, відповідачем в оскаржуваному наказі №362 не зазначено конкретний пункт статті, який порушено позивачем.

Згідно статей 25, 26, 27 Дисциплінарного статуту, Начальник зобов'язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, додержанню вимог цього та інших статутів органів і підрозділів цивільного захисту у відносинах з ними, а також між ними, згуртуванню колективу, своєчасному застосуванню дисциплінарних стягнень до порушників службової дисципліни, встановленню причин вчинення підлеглими дисциплінарних правопорушень та їх усуненню.

Діяльність начальника щодо підтримання високого рівня службової дисципліни оцінюється повнотою виконання службових обов'язків підлеглими, відсутністю порушень ними законодавства.

Відповідач безпідставно визнав порушення позивачем наведених норм законодавства, адже за час керівництва Відділом пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи з 2015 року, позивача не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності жодного разу, що підтверджується копією послужного списку позивача.

Підлеглих позивача також не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що також підтверджується послужними списками особового складу відділу згідно штатного розкладу, та свідчить виключно про якісний стан підтримання службової дисципліни та виконання покладених завдань підлеглими позивача.

Навпаки, до позивача та його підлеглих застосовувались заходи заохочення за сумлінне виконання службових обов'язків.

Щодо порушення розділів 2-5 (які стосуються порядку ведення наглядових справ) Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, позивач знову звертає увагу суду, що відповідний наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. А тому, не містить загальнообов'язкових норм поведінки, недотримання яких може спричинити притягнення до відповідальності.

Пункт 5 Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям, яке затверджене наказом ГУ ДСНС України в Одеській області № 90 від 14.02.2017 р. містить 3 пункти та 33 підпункти. Натомість, відповідач в оскаржуваному наказі № 362 не зазначив які саме пункт та підпункти порушив позивач

З приводу порушення пункту 3 та пункту 9 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи позивач зауважує наступне.

Пункт 3 наведеного Положення передбачає функції відділу щодо реалізації повноважень ГУ ДСНС України в Одеській області у здійсненні державного нагляду та контролю у сфері пожежної безпеки та можливість взаємодії зі структурними підрозділами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

При цьому, Положення містить лише 6 пунктів, тоді як відповідач зазначив про порушення пункту 9, який відсутній.

За таких обставин, позивач не міг порушити наведені пункти, адже останні не передбачають жодних зобов'язань безпосередньо позивача.

Крім того, позивач стверджує про порушення порядку проведення службових розслідувань та притягнення до дисциплінарної відповідальності за оскаржуваними наказом № 338 та наказом № 362.

Зокрема, це: проведення службової перевірки замість службового розслідування, за результатами якої винесено наказ № 362; не ознайомлення з матеріалами обох службових розслідувань; позбавлення можливості надати пояснення; проведення службового розслідування під час перебування позивача у відпустці; порушення строків проведення службової перевірки; акт службової перевірки від 23.07.2018 р. не відповідає викладеним критеріям та не містить чітких вказівок про протиправність діянь позивача, містить нечіткі розмиті формулювання, довільні домисли та міркування, лексику, яка не передбачена жодним нормативним документом (наприклад, самоусунувся), без посилань на конкретні пункти, статті нормативних документів, які передбачали б здійснення певних дій, які ставлять в провину позивача.

За таких обставин, службові розслідування проведені поверхнево, без дослідження усіх істотних обставин, результати яких не досягли основної мети - встановлення складу дисциплінарних проступків, вини позивача, причинно-наслідкового зв'язку між діянням та наслідками, які саме негативні наслідки настали в результаті дій позивача, якими доказами наведені факти підтверджуються.

Отже, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та суворої догани за оскаржуваними наказами не є співмірними із виявленими порушеннями.

Щодо стягнення моральної та матеріальної шкоди

Внаслідок протиправних рішень відповідача, позивач зазнав значних душевних хвилювань за своє майбутнє в органах і підрозділах цивільного захисту, адже присвятив цій справі усе своє життя, нормальний спосіб життя та служби позивача був понівечений.

В результаті проведення службових розслідувань та видання оскаржуваних наказів авторитет позивача як керівника відділу серед підлеглих по всій Одеській області був пригнічений. Моральні страждання також викликав тиск з боку керівництва відповідача щодо необхідності пошуку нової роботи, виклику на атестаційні комісії, збори керівного складу Головного управління, на яких здійснювався публічний осуд, фактично громадський суд. Позивача не допускали до його робочого кабінету та змусили здати ключ від службового кабінету, не допускали до будівлі Головного управління з підстав усних вказівок керівництва. Звісно наведені обставини у сукупності свідчать про реальні наміри керівництва в подальшому використати оскаржувані накази для звільнення позивача.

У зв'язку із чим, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) внаслідок протиправних рішень відповідача по відношенню до ОСОБА_3

В день ознайомлення позивача з оскаржуваними наказами, ОСОБА_3 переніс настільки значне хвилювання та нервове напруження, що потрапив до лікарні із підвищенням тиску. Позивач спочатку звернувся до медичної служби ГУ ДСНС України в Одеській області, а в подальшому був госпіталізований з діагнозом гіпертонічний криз та проходив лікування протягом двох тижнів в Лікарні з Поліклінікою Відділу охорони УМВС в Одеській області.

За період лікування позивач зазнав не тільки моральних, а й значних матеріальних втрат на придбання ліків на загальну суму 2220,38 грн. (дві тисячі двісті двадцять гривень 38 копійок), що підтверджується квитанцією на придбання ліків від 03.08.2018 р., перелік яких повністю узгоджується із рецептом лікаря.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою відповідачу встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений строк, 07.09.2018 р. за вхід. № 26255/18, через канцелярію суду відповідач подав відзив на позов.

24.09.2018 року представником позивача через канцелярію суду (вхід.№28027/18) подана відповідь на відзив.

В судовому засіданні 25.09.2018 року представником відповідача надані заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Супровідним листом від 03.09.2018 року за №01/4226/03, на виконання вказаної ухвали, надані витребувані письмові докази (вхід. №25794/18 від 04.09.2018р.).

Відзив обґрунтовано наступним.

Щодо правомірності накладення стягнення наказом Головного управління №338

До Головного управління надійшло звернення ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» від 25.05.2018 № 2309/2489 з повідомленням про вчинення полковником с.ц.з. ОСОБА_3 неправомірних дій під час проведення 22.05.2018 року планової перевірки з питань дотримання ППБУ в ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» за адресою: м. Одеса, вул. Небесної Сотні, 2.

По даному факту наказом Головного управління призначено службове розслідування, яким встановлено, що на виконання наказу ГУ від 03.03.2018 № 106 «Про проведення планових перевірок» планова перевірка ТРЦ «Сіті-центр» ТОВ "ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ" за адресою: м. Одеса, вул Небесної Сотні, 2 мала здійснюватися з 14.05.2018 р. по 25.05.2018 р.

04.05.2018 рекомендованим листом до ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (ТРЦ «Сіті-центр») направлено повідомлення про проведення планової перевірки за реєстраційним номером ГУ 03/1928/09 від 26.04.2018, яке адресат отримав 11.05.2018 р.

Повідомлення про початок перевірки суб'єкт господарювання отримав за 3 дні до визначеної повідомленні дати початку перевірки, а не за 10 днів, як то передбачено приписами п.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу ДСНС України від 11.01.2018 №13 «Про затвердження методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок».

Посадовими особами, що брали участь у плановій перевірці ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» під керівництвом полковника с.ц.з. ОСОБА_3 був складений у службовому кабінеті Головного управління, а не безпосередньо на об'єкті перевірки, Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 22.05.2018, який не надавався представнику ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» для ознайомлення та містив недостовірну інформацію щодо дійсного місця його складання, що свідчить про не чинність цього Акту та є порушенням п.5 розділу III Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 №13.

Дії під час проведення контрольного заходу з боку старшої посадової особи на перевірці (полковник с.ц.з. ОСОБА_3.) також не відповідали абзацу 4 п. 31 Положення (особи рядового і начальницького складу зобов'язані: додержуватися норм професійної та службової етики), що призвело до конфліктної ситуації між співробітниками Головного управління та службовими особами ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ».

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.58, 59, 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, полковнику ОСОБА_3 наказом Головного управління №338 від 19.07.2018 , виданого на підставі висновку попередньо проведеного службового розслідування оголошено догану.

Щодо правомірності накладення стягнення наказом Головного управління № 362

21.05.2018 начальник Управління із запобігання надзвичайних ситуацій полковник служби цивільного захисту ОСОБА_5 звернувся з рапортом до начальника Головного управління щодо можливих порушень субординації, що викликає конфліктну ситуацію в Управлінні.

22.05.2018 р наказом Головного управління №228 «Про проведення службової перевірки» створена комісія, яка здійснила службову перевірку зазначених в рапорті обставин.

За результатами цієї службової перевірки по фактам, викладеним в рапорті начальника Управління запобігання надзвичайним ситуаціям полковника с.ц.з. ОСОБА_5 на ім'я начальника Головного управління інформація, яка наводилась у пунктах 1,2,4 рапорту полковника с.ц.з. ОСОБА_5 не знайшла підтвердження. Висновки цієї службової перевірки були обговорені на оперативній нараді при керівництві Головного управління 12.06.2018, де було прийнято рішення про створення комісії та проведення перевірки щодо встановлення реального стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям та ефективності діяльності керівництва.

Наказом ГУ ДСНС України в Одеській області від 12.06.2018 №256 «Про проведення перевірки» була створена комісія для здійснення службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління, яка була здійснена у період з 12.06 по 12.07.2018 року.

За результатами перевірки, у зв'язку з великим обсягом опрацьованого матеріалу, Акт службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в Одеській області складався у продовж 13-17.07.2018 р., вивчався та підписувався членами комісії 18-20.07.2018 р., був розглянутий та затверджений начальником Головного управління 23.07.2018 р. та доведений до особового складу управління запобігання надзвичайним ситуаціям на оперативній наради Головного управління 24.07.2018 р.

У цьому Акті перевірки наведені недоліки, які стосуються неналежного виконання посадових обов'язків позивачем.

Перед прийняттям рішення по зазначеному Акту перевірки, начальником Головного правління було запропоновано полковнику с.ц.з ОСОБА_3 надати пояснення з приводу порушень, наведених у Акті службової перевірки від 23.07.2018, які останній виклав у рапорті від 01.08.2018 р. на ім'я начальника Головного управління.

Пропозиції щодо покращення роботи управління запобігання надзвичайних ситуацій Головного управління ДСНС України в Одеській області викладені у цьому рапорті полковником с.ц.з ОСОБА_3 були враховані керівництвом Головного управління.

Також до ОСОБА_3 було доведено, що пояснення до Акту службової перевірки від 23.07.2018 р., викладені ним у рапорті на ім'я начальника Головного управління від 01.08.2018 не спростовують висновків комісії щодо не належного контролю керівництва управління запобігання надзвичайних ситуацій Головного управління за роботою особового складу цього управління.

Наказом Головного управління від 01.08.2018 № 362 за результатами вищезазначеної перевірки полковника с.ц.з. ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено сувору догану.

Щодо заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди

Аргументи Позивача зазначені в позовної заяві щодо «пригнічення авторитету» спростовує анонімне тестування та анкетування особового складу управління із запобігання надзвичайним ситуаціям, відділу контролю застосування санкцій та обліку пожеж та відділу нагляду (контролю) за особливо важливими об'єктами центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України в Одеській області.

Згідно якого наявність конфліктів у підрозділах є критичною - понад половини опитаного особового складу (56,5%) відмічає їх наявність. Майже 40% співробітників постійно або час від часу мають конфлікти із заступником начальника управління із запобігання надзвичайним ситуаціям - начальником відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи, полковником с.ц.з. ОСОБА_3

Аргументами щодо «пошуку нової роботи, виклику на атестаційну комісію, зборі керівного складу» позивач вводить суд в оману, оскільки результати перевірки службової діяльності управління із запобігання надзвичайним ситуаціям доводились особовому складу структурного підрозділу Головного управління, який перевірявся, на оперативній нараді за участі керівництва Головного управління на якій і був присутній полковник с.ц.з. ОСОБА_3, як заступник начальника управління із запобігання надзвичайним ситуаціям - начальник відділу пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи.

Аргументи ОСОБА_3 щодо «не допуску до службового кабінету та будівлі Головного управління» теж не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 відомо, що у вихідні та святкові дні у адміністративній будівлі Головного управління ДСНС України в Одеській області мають право знаходитись виключно посадові особи, які заступають на добове чергування та співробітники, які входять до мобільно-оперативної групи. ОСОБА_3 до добового чергування не заступав, до складу мобільно-оперативної групи не входив, а згідно наданих довідок перебував на лікарняному.

Аргументи ОСОБА_3 щодо «намірів керівництва звільнити позивача» є надуманими припущеннями, які не підкріплюються жодним доказом та суперечать фактичним обставинам, що пов'язані із проходженням служби цивільного захисту позивачем.

Щодо заявлених вимог про відшкодування матеріальної шкоди

Відповідно до п.5 Розділу III «Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій», затвердженого Наказом МВС України №831 від 18.08.2014 року, особам, які мають право на безоплатне отримання лікарських засобів та виробів медичного призначення, витрати на придбані за власні кошти в інших аптеках України за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я лікарські засоби, що входять до Переліку лікарських засобів, відшкодовуються за рахунок та в межах кошторисних призначень ДСНС України на підставі їх рапорту (заяви), до якого додаються оригінали відповідних документів, що підтверджують ці витрати.

Дозвіл на виплату компенсації за придбані лікарські засоби (вироби медичного призначення) надає керівник підрозділу, до якого прикріплена на медичне обслуговування особа.

Згідно рапорту начальника медичної служби Палас В.В., полковник служби цивільного захисту ОСОБА_3 до Головного управління з рапортом про отримання допомоги (відшкодування витрат) при лікуванні не звертався.

Таким чином, не зрозуміло, яким саме чином Головне управління нанесло ОСОБА_3 майнову шкоду, якщо Він особисто в порушення Порядку з відповідним питанням до свого роботодавця не звертався.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Конституція України

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема: Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ України №593 від 11.07.2013 (далі - Положення), Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 №1068-VІ (далі - Дисциплінарний статут).

За загальним правилом, під час вирішення справ досліджуваної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до статті 3 КЦЗ України, правовою основою цивільного захисту є Конституція України, цей Кодекс, інші закони України, а також акти Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.

Згідно статті 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

В свою чергу, порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (ст. 8 Дисциплінарного статуту).

Поряд з цим, в контексті приписів статті 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, зокрема: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань.

Статтею 59 Дисциплінарного статуту також визначено, що до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належить - порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту.

Статтями 68, 69 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. На осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Відповідно до статті 81 Дисциплінарного статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (ст. 83 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05 травня 2015 року № 515.

Метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного (п.1 Розділу І Інструкції).

Розділом ІІ вказаної Інструкції визначено підстави для призначення службового розслідування.

Так, службові розслідування призначаються в разі, зокрема, порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особового складу органу чи підрозділу цивільного захисту або інших осіб;

Підставами для призначення службового розслідування є інформація, викладена в рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників ДСНС України, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Відповідно до пунктів 1,3 розділу 7 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла (и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв'язку між порушенням (и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували скоєнню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 року.

Статтею 2 Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 31. Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані:

чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;

додержуватися норм професійної та службової етики;

виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

сприяти підтриманню порядку і дисципліни;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів (стаття 3).

Належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:

виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;

встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;

формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;

поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;

поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;

особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих (стаття 5).

ВИСНОВКИ СУДУ

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Щодо наказу №338 від 19.07.2018 року

Ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам, утворює основу принципу правової визначеності і відображена в практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що визнається в Україні джерелом права (ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Так, згідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ (рішення у справах «Реквеньї проти Угорщини», «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства», «Коккінакіс проти Греції», «Бесарабська Митрополія проти Молдови») однією з вимог, що випливає зі слів «встановлений законом», є вимога передбачуваності: норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає особі змогу керуватися цією нормою у своїх діях.

Як встановлено судом та не заперечувалось учасниками справи, 04.05.2018 р. рекомендованим листом до ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» (ТРЦ «Сіті-центр») направлено повідомлення про проведення планової перевірки за реєстраційним номером ГУ 03/1928/09 від 26.04.2018, яке адресат отримав 11.05.2018 р. Вказаним повідомленням визначено проведення перевірки з 14.05.2018 року по 25.05.2018 року.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Практикою ЄСПЛ законні очікування розглядаються як елемент правової визначеності, в тому числі і тоді, коли йдеться про захист законних очікувань щодо здійснення права, в тому числі на проведення перевірки.

Також судом встановлено, що позивач, отримавши 11.05.2018 р. посвідчення на проведення перевірки та поштове повідомлення про отримання ТОВ «ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ» повідомлення на проведення перевірки, витримав 10 денний термін обізнаності наглядового об'єкту про перевірку та приступив до її проведення 22.05.2018 р.

Разом з цим, перенесення терміну проведення перевірки не передбачено законодавством з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту.

Крім цього, планова перевірка ТОВ «ЮГРАНС-ТЕРМІНАЛ», зокрема і її період, визначено наказом Головного управління від 03.03.2018 року №106 «Про проведення планових перевірок», який змінений позивачем по справі на власний розсуд.

У рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 року встановлено:

«У Доповіді «Верховенство права», яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини».

Суд вважає необгрунтованими та такими, що не грунтуються на приписах національного законодавства твердження позивача щодо неможливості складення Акту про недопущення до перевірки на об'єкті контролю з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що посадовими особами, що брали участь у плановій перевірці ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» під керівництвом полковника с.ц.з. ОСОБА_3 Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки був складений у службовому кабінеті Головного управління, а не безпосередньо на об'єкті перевірки.

«Методичні рекомендації з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок» затверджені наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13.

Пунктом 5 встановлено, що у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, що здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки.

Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки рекомендується складати у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається у наглядовій справі.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання в отриманні акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, рекомендується викликати органи Національної поліції для фіксації порушень суб'єктом господарювання вимог статті 11 Закону, після чого він надсилається суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про відправлення.

Зазначеним пунктом визначено послідовність дій посадових осіб ДСНС у разі недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки: складення акту, вручення його копії суб'єкту господарювання та виклик органів Національної поліції.

На думку суду, вчинення таких дій неможливо у разі складення Акту про недопущення у приміщення Головного управління ДСНС в Одеській області.

Разом з цим, слід також звернути увагу на бланк означеного акту, який передбачає наявність підпису присутніх осіб суб'єкта господарювання. Однак, на Акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки від 22.05.2018 року відсутні такі підписи, як і відсутні посилання на відмову в отриманні акту.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що недотримання позивачем по справі вимог законодавством з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту унеможливило притягнення до відповідальності керівника об'єкту контролю за недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки.

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо обов'язку посадової особи складати Акт про недопущення до проведення перевірки виключно на території підконтрольного об'єкту, або мати при собі під час перевірки оргтехніку для забезпечення можливості виготовити та роздрукувати такий акт безпосередньо на об'єкті перевірки.

На думку суду, складення такого Акту не обов'язкове саме за допомогою оргтехніки. Затверджена форма Акту надає можливість посадовій особі скласти його власноручно на об'єкті контролю.

Вказане також підтверджується і наявністю графи «місце складання».

Разом з цим, позивачем до Акту, а саме: у графі «місце складання акту» вказана адреса: «м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 2-А, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ», хоча Акт складався в службовому кабінеті, що не заперечувалась позивачем.

Вказане свідчить про внесення до службового документу - Акту про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки недостовірної інформації щодо дійсного місця його складання.

Щодо відсутності реєстрації в Міністерстві юстиції України «Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок», затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13.

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Вказана позиція послідовно застосовується Верховним Судом у зв'язку із змінами до Конституції України.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Також позивач стверджував, що в результаті складання акту про недопущення до проведення перевірки, вжив подальших заходів з метою забезпечення можливості подальшої перевірки та звернувся з декількома рапортами до керівника ГУ ДСНС України в Одеській області, виклавши обставини, за яких перевірка не відбулась та клопотав про необхідність звернення до суду із позовною заявою про зобов'язання ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» допустити посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області до перевірки.

Проте, відповідні рапорти залишились без резолюції та реагування

З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на сталу практику Верховного Суду, яка, зокрема, застосована і у Постанові від 26.09.2018 року у справі №826/853/17, де сформульовано наступний висновок:

«Ключовим правовим питанням, яке постало у даному спорі, є право Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на перевірку та обов'язок відповідача допустити до перевірки.

Між тим, поза увагою судів залишилося питання про право позивача, як суб'єкта владних повноважень, на звернення до суду для здійснення своїх наглядових функцій та повноважень на перевірку…

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві не має правових підстав для звернення до суду для здійснення визначених законом повноважень».

Окрім викладеного, слід звернути увагу на письмові докази, які долучені позивачем до позову, а саме:

Повідомлення про проведення перевірки від 28.03.2016 р. №03/1567/08 (а/с-56, т.1), яке вручено особисто ОСОБА_7;

Посвідчення №104 від 11.04.2016 року, відповідно до якого у складі перевіряючих був заступник начальника управління - начальник відділу пожежної безпеки управління державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту підполковник ЦЗ ОСОБА_3 (а/с-57, т.1);

Акт про перешкоджання до проведення планової (позапланової) перевірки від 20.04.2016 р. (а/с-59-60, т.1);

Акт про перешкоджання до проведення планової (позапланової) перевірки від 29.04.2016 р. (а/с-63, т.1)

Акт від 11.12.2015 року про недопуск до планової перевірки, який складено в присутності 2-х свідків власноручно посадовою особою ГУ ДСНС України в Одеській області (а/с-66, т.1).

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вказані документи надані з метою підтвердження факту недопущення до перевірок посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області об'єкту контролю ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» за адресою: м.Одеса, пр-т Небесної Сотні, 2-А (проспект М. Жукова, 2).

На думку суду, вказане свідчить про недопущення до перевірок об'єкту контролю ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ» протягом декількох років.

Водночас, суд вважає, що за наявності таких обставин, у посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області, зокрема, і позивача по справі - ОСОБА_3, при проведенні перевірки - 22.05.2018 року, був обов'язок вжити всіх передбачених законодавством заходів (виклик органів Національної поліції), які б забезпечили використати повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п.2 ч.2 ст.2 КАСУ).

Щодо наказу №362 від 01.08.2018 року

Згідно з пунктом 2 Наказу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області №362 від 01.08.2018 р. по о/с «Про покарання» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення суворої догани за порушення п.1.ч. 1ст. 59, п. 3 ч.1 ст. 68 розділу 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, визначених ст.ст. 64-70 Кодексу цивільного захисту України, ст.ст. 5, 25, 26, 27 розділу І Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, розділів ІІ-V Методичних рекомендацій з ведення службової документації щодо планових (позапланових) перевірок, затверджених наказом ДСНС України від 11.01.2018 р. №13, п.5 Положення про управління запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління та пп.3,9 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи, затвердженого наказом Головного управління від 14.02.2017 року №90.

Позивач зазначає, що вказані відповідачем норми законодавства не стосуються безпосередньо позивача.

Суд вважає доводи позивача необгрунтованими з огляду на наступне.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (2007) особи, що займають посади, пов'язані з виконанням обов'язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості. З іншого боку, щодо інших посад, які не мають у собі аспектів «державного управління», держава не має такого інтересу. Суд зазначив також, що спори, що порушуються державними службовцями, чиї обов'язки є типовим прикладом специфічної діяльності, пов'язані з державною службою, оскільки останні діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів. Яскравим прикладом такої діяльності є збройні сили та поліція. Суд дійшов висновку, що жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов'язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 року.

Статтею 2 Положення визначено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 31. Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані:

чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;

добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;

додержуватися норм професійної та службової етики;

виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;

сприяти підтриманню порядку і дисципліни;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час.

Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі Статут) визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:

виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів (стаття 3).

Належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:

виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі;

встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників;

формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;

поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;

поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;

особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов'язків, справедливого ставлення до підлеглих (стаття 5)

Національні норми права встановлюють для особі, що займають посади, пов'язані з виконанням обов'язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави, якою і є позивач по справі ОСОБА_3 межі поведінки та відповідальності.

Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості.

Як встановлено судом, 23.07.2018 року Начальником ГУ ДСНС України в Одеській області затверджено Акт службової перевірки стану організації роботи в управлінні запобігання надзвичайним ситуаціям Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Перевіркою організації роботи щодо здійснення державного нагляду та контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки встановлено ряд недоліків (розділ IV Акту) щодо ведення документації.

Ці обставини свідчать про не забезпечення начальником відділу полковником с.ц.з. ОСОБА_3 належної організації роботи відділу щодо виконання вимог абзацу 2, 3 п.3 Положення про відділ пожежної безпеки, контролю за системами протипожежного захисту, ліцензування та нормативно-технічної роботи.

Розділом V Акту «Перевірка стану оформлення окремих наглядових справ» встановлено недоліки по оформленню окремих наглядових справ.

Встановлені Актом недоліки у роботі позивачем по суті не оскаржуються.

На думку суду, обов'язки позивача по справі є типовим прикладом специфічної діяльності, пов'язаної з державною службою, оскільки останній діє як представник державної влади і відповідає за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів.

Підтвердженням цього є Контракт №1301/16 про проходження служби цивільного захисту, який укладений між державою в особі Начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області генерал-майора служби цивільного захисту Федорчак В.В., з одного боку та громадянином України ОСОБА_3

« 1. Громадянин України ОСОБА_3 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов'язання дотримуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки».

Вказаний Контракт набрав чинності 15.05.2016 року, який укладено на 3 роки.

Саме з дня набрання чинності позивач по справі добровільно взяв на себе визначені обов'язки щодо дотримання Конституції та законів України.

Отже, «жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов'язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6». Саме такої позиції притримується ЄСПЛ.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування наказів №338 від 19.07.2018 року та №362 від 01.08.2018 року.

Поряд з цим, суд також відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області моральної шкоди у сумі 5 000,00 гривень та стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області судових витрат у сумі 14 076,40 гривень, оскільки ці вимоги, відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАСУ, є похідними вимогами, які залежать від задоволення основних вимог.

Крім того, відповідно до Кодексу цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2014 року № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій» наказом МВС України №831 від 18.08.2014 р. затверджений Порядок організації медичного забезпечення в системі Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Порядок визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Згідно п.4 Розділу III Порядку, при наданні медичної допомоги у закладах охорони здоров'я ДСНС України прикріплені контингенти забезпечуються безоплатно:

лікарськими засобами відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року №1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету»; виробами медичного призначення, в тому числі матеріалами для зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів); інвентарним медичним майном (тимчасово) на період лікування або реабілітації.

Відповідно до п.5 Розділу III Порядку, особам, які мають право на безоплатне отримання лікарських засобів та виробів медичного призначення, витрати на придбані за власні кошти в інших аптеках України за рецептами лікарів закладів охорони здоров'я лікарські засоби, що входять до Переліку лікарських засобів, відшкодовуються за рахунок та в межах кошторисних призначень ДСНС України на підставі їх рапорту (заяви), до якого додаються оригінали відповідних документів, що підтверджують ці витрати.

Дозвіл на виплату компенсації за придбані лікарські засоби (вироби медичного призначення) надає керівник підрозділу, до якого прикріплена на медичне обслуговування особа.

Згідно рапорту начальника медичної служби Палас В.В. полковник служби цивільного захисту ОСОБА_3 до Головного управління з рапортом про отримання допомоги (відшкодування витрат) при лікуванні не звертався.

Вказане не заперечувалось і представником позивача в судовому засідання.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, у суду відсутні підстави для стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області матеріальної шкоди у сумі 2 220,38 гривень, як витрати на лікування, оскільки право позивача щодо отримання такого відшкодування ще не порушено.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.2, 5-7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА _3 - адреса: 65005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, тел. (НОМЕР_2

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - адреса: 65091 м.Одеса, вул. Прохорівська, 6, (код ЄДРПОУ 38643633), телефон: (048) 725 13 16, е-mail: odesa@mns.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.