ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2018 р. Справа № 911/915/15

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Москалика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Турботрейд”

(адреса: м. Київ, вул. Стельмаха, 6-А, код 35175024)

до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

(адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, 30019801)

в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство Укргазенергосервіс публічного акціонерного товариства Укртрансгаз"

(адреса: 08151, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Маяковського, буд. 49, код 00156127)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

(адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720);

2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

(адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код 37471933);

на стороні позивача:

3. Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 груп стиль”

(адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 літ Б, код 38202867);

за участю прокуратури Київської області

(адреса: 01601, м. Київ, ОСОБА_2 Українки, 27/2)

про стягнення 90754475,35 грн.

за участю представників:

Прокурор Ющенко М.А.

Представник позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

Представник вiдповiдача ОСОБА_5

Представник третьої особи-1 ОСОБА_6

Представник третьої особи-2 не з’явились.

Представник третьої особи-3 не з’явились.

Свідок ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турботрейд" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 116 762 333,12 гривень (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), з яких: 45 653 146,80 гривень – заборгованість по оплаті поставленого товару за договором про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1; 63798659,15 гривень – інфляційних втрат; 7310527,17 гривень 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати кожної накладної окремо за сукупний період з 29.01.2013 по 03.07.2018.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати товару поставленого на підставі договору про закупівлю товарів за державні кошти від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018: позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" на користь ТОВ "Турботрейд": 45653146,80 гривень заборгованості; 40374111,04 гривень "інфляційного збільшення"; 4533815,21 гривень - 3% річних та 73080,00 гривень судового збору.

Постановою Верховного Суду від 05.06.2018 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено частково; касаційну скаргу прокуратури Київської області задоволено; рішення господарського суду Київської області від 12.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 зі справи № 911/915/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 911/915/15 було передано для розгляду судді Лилаку Т.Д.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2018, зобов’язано сторін подати письмові пояснення по суті справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №911/915/15.

05.07.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшли письмові пояснення, клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення до справи третьої особи на стороні позивача ТОВ “ОСОБА_1 груп стиль”.

В підготовчому судовому засіданні 12.07.2018 розглянувши клопотання прокурора про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ “ОСОБА_1 груп стиль” (код 38202867), заслухавши думки сторін, суд вирішив, що дане клопотання підлягає задоволенню.

Також, в підготовчому судовому засіданні 12.07.2018 розглянувши клопотання прокурора про витребування доказів, суд вирішив, що дане клопотання підлягає задоволенню.

09.07.2018 через канцелярію суду представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог.

11.07.2018 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання, у якому повідомив суд, що з метою отримання додаткових доказів, ним було зроблені адвокатські запити на адресу АТ «Укртранс Газ» та Державної фіскальної служби України, станом на 11.07.2018 відповіді на вказані адвокатські запити не надійшла, у зв’язку з чим просив відкласти розгляд справи.

11.07.2018 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів у справі, які були витребувані позивачем у ТОВ «Котрис». Позивач вказує, що вказані вище документи підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ «Турботрейд» та ТОВ «Котрис» по виготовленню товару, який був предметом поставки відповідачу, і спростовують доводи прокуратури про те, що ТОВ «Котрис» не мало ні технічних, ні трудових ресурсів, необхідних для виготовлення такого роду товару.

12.07.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позову та не погоджується з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, зазначає, що відповідач не отримував від позивача будь-якого товару на виконання умов договору та не видавав жодних довіреностей на отримання матеріальних цінностей, внаслідок чого у відповідача не виникли зобов’язання оплати такий товар. Зазначив, що господарські операції були фіктивними та безтоварними.

29.08.2018 через канцелярію суду представник позивача долучив до матеріалів справи копії документів щодо закупівлі у ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» запчастин та комплектуючих для виготовлення товарів на виконання умов договору від 16.11.2012, а саме: договір від 16.11.2012 №2012/16/11-1, укладений між ТОВ «Турботрейд» та ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» та специфікацію до нього, копії видаткових накладних, копії рахунків та копії податкових накладних.

29.08.2018 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про витребування додаткових доказів, яке судом задоволено частково.

Також, через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про виклик свідків у судове засідання для допиту, у задоволенні якого було відмовлено.

30.08.2018 через канцелярію суду представник відповідача подав додаткові документи та клопотання про відмову позивачу у задоволенні клопотань про доручення додаткових доказів від 10.07.2018 та від 23.08.2018, у задоволені якого судом було відмовлено.

13.09.2018 через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів, а саме копію листа ДФС України з доданими до нього копіями податкових накладних за спірними договорами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/915/15 та призначено справу до розгляду по суті на 27.09.2018.

Протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2018 було викликано в судове засідання свідка для допиту та надання пояснень щодо обставин справи, оголошено технічну перерву.

Після технічної перерви в судове засідання з’явився свідок - ОСОБА_7, судом було роз'яснено йому права та попереджено про кримінальну відповідальність.

У судовому засіданні 27.09.2018, представниками сторін було допитано ОСОБА_7 щодо обставин викладених ним у заяві.

В судовому засіданні представниками сторін було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що в судовому засіданні стало відомо про нові обставини, та необхідність повторного допиту свідка.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.09.2018 відкладено розгляд справи на 04.10.2018.

У судовому засіданні представники позивача надали усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Прокурор у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 між ТОВ "Турботрейд" (постачальник) та дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є ПАТ "Укртрансгаз") в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" (покупець) укладено Договір №т15-140/НОМЕР_1, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується з моменту підписання договору до 01.10.2013 поставити у власність покупцю товари [(устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно з ДК 016-97 - 33.30.1 системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК-10І (лот №4)], а покупець - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1);

- найменування, номенклатура (асортимент) товару, технічні вимоги і якісні характеристики товару, кількість та ціна за одиницю товару обумовлюються у підписаній сторонами специфікації (пункт 1.2). Товар повинен бути новий, який не був у використанні;

- ціна договору становить 49 192 229, 52 грн., у т.ч. ПДВ (пункт 3.1);

- ціна за одиницю товару зазначена в специфікації (пункт 3.3.);

- розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем фактично поставленої партії товарів після пред'явлення позивачем рахунка на оплату товару протягом 45 календарних днів після дати поставки кожної партії товару за видатковою накладною. На вимогу постачальника покупець може здійснити попередню оплату (авансовий платіж) у розмірі не більше 30 відсотків від суми цього договору. Датою поставки товару (його партії), а також моментом переходу права власності та ризиків на товар є момент передачі товару позивачем уповноваженій особі відповідача. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень (пункт 4.1);

- до рахунка на кожну партію товару додаються: видаткова та товарно-транспортна (форма № 1ТН) накладні на поставлений товар виходячи з ціни даного договору; податкова накладна відповідно до положень чинного податкового законодавства України; оригінал паспорта (сертифіката якості або іншого документа, який підтверджує якість та відповідність товару) виробника; монтажна та експлуатаційна документація українською або російською мовою (пункт 4.2);

- термін поставки товарів: партіями в період, зазначений в пункті 1.1 цього договору, але не пізніше 30 календарних днів після надання відповідачем письмової рознарядки на передачу кожної окремої партії товарів, в якій зазначаються: найменування, кількість товару та адреса місця доставки товару (пункт 5.1);

- місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м. Боярка, вул. Маяковського, 49, центральний склад ВРТП "Укргазенергосервіс"). Правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року (пункт 5.2);

- покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (пункт 6.1.1).

Відповідно до додаткової угоди від 24.09.2013 № 1 до Договору даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2014, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.

Договір про закупівлю товару від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 є чинним, з огляду на норму ст. 204 Цивільного кодексу України, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Специфікацією від 16.11.2012 сторони погодили найменування (технічні вимоги і якісні характеристики) товару, що поставляється, а саме: Шафа автоматика ША СВК КМЕТ 106120 у кількості 7 штук на загальну суму 27888000,00 гривень; Модуль первинних перетворювачів МПП СВК КМЕТ 106121 у кількості 7 штук, на загальну суму 463750,00 гривень; модуль управління електроприводами МУЕ СВК КМЕТ106500,020 у кількості 7 штук, на загальну суму 6408710,00 гривень; модуль припливного повітря МПоП СВК КМЕТ 106900 у кількості 7 штук на загальну суму 1020950,00 гривень; модуль збору, обробки та архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800 у кількості 7 штук, на загальну суму 5103700,00 гривень; монтажний комплект МК СВК КМЕТ 106126.020 у кількості 7 штук, на загальну суму 108414,60 гривень. Всього за даною специфікацією підлягає постачанню товар на 49192229,52 гривень.

10.12.2012 Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю “Турболінкс” із рознарядкою на здійснення поставки продукції до КВПіА, а саме: шафа автоматики, креслення ША СВК КМЕТ 106120 у кількості 5 шт.; модуль збору, обробки та архівування інформації, креслення МЗОА СВК КМЕТ 106800 у кількості 5 шт.; монтажний комплект, креслення МК СВК КМЕТ 106126.020 у кількості 5 шт.

Позивач зазначає, що зазначений товар на суму 28371526,80 гривень був поставлений позивачем і прийнятий відповідачем 13.12.2012, що підтверджується накладною №16 від 13.12.2012, товарно-транспортною накладною від 13.12.2012 (серія 01-ААА №010672), довіреністю №296 від 13.12.2012. Зазначає, що одночасно при передачі товару ним було передано відповідачу рахунок №23 від 13.12.2012 на оплату прийнятого товару.

20.02.2013 Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю “Турболінкс” із рознарядкою на здійснення поставки продукції до КВПіА, а саме: модуль управління електроприводами, креслення МУЕ СВК КМЕТ 106500.020, у кількості 5 шт.

Позивач зазначає, що зазначений товар на суму 5493180,00 гривень був поставлений позивачем і прийнятий відповідачем 22.02.2013, що підтверджується накладною №2 від 22.02.2013, товарно-транспортною накладною від 22.02.2013 (серія ЗН-Щ №006182), довіреністю №23 від 22.02.2013. Зазначає, що одночасно при передачі товару ним було передано відповідачу рахунок №2 від 22.02.2013 на оплату прийнятого товару.

19.03.2013 Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю “Турболінкс” із рознарядкою на здійснення поставки продукції до КВПіА, а саме: шафа автоматики, креслення ША СВК КМЕТ 106120 у кількості 2 шт.; модуль первинних перетворювачів, креслення МПП СВК КМЕТ 106121 у кількості 6 шт.; модуль збору, обробки та архівування інформації, креслення МЗОА СВК КМЕТ 106800, у кількості 2 шт.

Позивач зазначає, що зазначений товар на суму 11788440,00 гривень був поставлений позивачем і прийнятий відповідачем 20.03.2013, що підтверджується накладною №3 від 20.03.2013, товарно-транспортною накладною від 20.03.2013 (серія ЗН-Щ №006185), довіреністю №30 від 20.03.2013. Зазначає, що одночасно при передачі товару ним було передано відповідачу рахунок №3 від 20.03.2013 на оплату прийнятого товару.

За твердженням позивача, відповідач не розрахувався з ним за поставлений товар, у зв’язку з чим ТОВ “Турболінкс” було вимушене звернутися з даним позовом про стягнення з ПАТ “Укртрансгаз” в особі філії “Виробнице ремонтно-технічне підприємство “Укргазенергосервіс” ПАТ “Укртрансгаз” 116 762 333,12 гривень (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), з яких: 45 653 146,80 гривень – заборгованість по оплаті поставленого товару за договором про закупівлю товару за державні кошти від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1; 63798659,15 гривень – інфляційних втрат; 7310527,17 гривень 3% річних, нарахованих за період прострочення оплати кожної накладної окремо за сукупний період з 29.01.2013 по 03.07.2018.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526);

- договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712);

- до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712);

- за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655);

- покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (стаття 692).

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Верховний Суд у своїй постанові від 05.06.2018 №911/915/15, зокрема, зазначив, наступне:

«Відповідач у судах попередніх інстанцій зазначав про: недоведеність поставки та безтоварність господарських операцій; те, що реальність здійснення спірних поставок потребувала перевірки судами.

З урахуванням викладеного судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" та Прокуратури стосовно того, що наявні в матеріалах справи копії накладних та товарно-транспортних накладних не є належними та допустимими доказами підтвердження реального здійснення господарської операції з поставки товару за умовами Договору, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів, які могли б з усією достовірністю підтверджувати здійснення поставки відповідного товару за умовами цього договору.

Також суди попередніх інстанцій повинні були дослідити всі обставини справи, що стосуються укладання Договору та його виконання, зокрема, перевірити наявність відповідних повноважень як у особи, яка підписала цей договір, так і в осіб, які підписали первинні документи, що підтверджують поставку товару, а також перевірити доводи відповідача та Прокуратури про те, що фактично поставка товару не відбулася.

З приводу обставин поставки суди зазначили, що отримання товару уповноваженими особами відповідача підтверджується довіреностями від 13.12.2012 № 296, від 22.02.2013 № 23 та від 20.03.2013 № 30. Проте судами не досліджувалася дійсність таких довіреностей, а саме, ким і коли вони були видані, враховуючи те, що в них міститься лише підписи осіб і не зазначено прізвищ осіб, які їх підписали від імені директора та головного бухгалтера відповідача.

Крім того, суди попередніх інстанцій обмежилися лише дослідженням поданих позивачем рознарядок, товарно-транспортних накладних, не надали оцінки пункту 6.1.2 Договору, в якому сторони погодили умови стосовно приймання товару за кількістю та якістю, яке мало бути здійснене відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№П-6) та якістю (№П-7) на підставі відповідних документів, зокрема й документів про відвантаження поставленого товару, документів на отримання товару, відповідності отриманого товару якості та кількості, визначеним у Договорі.

Не надали суди попередніх інстанцій і оцінки пункту 5.2 Договору, згідно з яким сторони погодили умови поставки на базисних умовах DDP, Правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

До того ж поза увагою судів залишилися й доводи про те, що ТОВ "Котрис", яке згідно з умовами конкурсних торгів та укладеного Договору є виробником спірного товару, в дійсності такого товару не виробляло, оскільки не мало для цього можливості.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до статті 1 названого Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта.

Для з'ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Крім того, судам слід було врахувати, що фактичне здійснення господарської операції повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі.

Також судами попередніх інстанцій не дано належної правової оцінки фактам та доказам, одержаним у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 10.04.2014 № 42014000000000259 за фактами розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ "Укртрансгаз" у період за 2010-2014 роки за ознаками злочинів, передбачених частиною п'ятою статті 191, частинами першою та другою статті 364 Кримінального кодексу України, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, яке стосується й розкрадання державних коштів, шляхом укладення договорів закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти за завищеними цінами з ТОВ "Турботрейд", зокрема обставинам, які встановлені за податковими накладними ТОВ "Турботрейд" щодо фіктивності діяльності ТОВ "Турботрейд" з його постачальниками товарів, які, в свою чергу, виступали предметом Договору в даній справі.

Доводи щодо фактів фіктивності суб'єкта господарювання мають перевірятися та оцінюватися судом у розгляді справи.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій в сукупності з виявленими фактами щодо фіктивної діяльності контрагента без належної оцінки судом таких фактів та, відповідно, встановлення належного виконання зобов'язання за договором.»

Відповідно до ст. 361 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так, із змісту Договору від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 вбачається, що останній підписаний від ТОВ “Турботрейд” - директором ОСОБА_8, від Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” - заступником директора з капітального будівництва та матеріально-технічного забезпечення філії “Виробниче ремонтно-технічне підприємство “Укргазенергосервіс” ОСОБА_9, що діє на довіреності від 20.03.2012 №278 (копія якої залучена представником позивача до матеріалів справи).

Договір про закупівлю товару від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 є чинним, з огляду на норму ст. 204 Цивільного кодексу України, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містить.

Щодо наявних в матеріалах справи довіреностей від 13.12.2012 №296, від 22.02.2013 №23, від 20.03.2013 №30 на отримання від ТОВ «Турботрейд» цінностей за договором №т15-140/НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Зазначені довіреності на отримання товарно матеріальних цінностей за Договором складені у простій письмовій формі згідно типової форми № М-2, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 № 192, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету статистики України від 17.10.2008 № 391.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (надалі - Інструкція) дана Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3, 13 Інструкції товари відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими (п. 5 Інструкції).

Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані (п.7 Інструкції).

Відповідальність за дотримання постачальником встановленого порядку відпуску за довіреністю цінностей покладається на посадових осіб підприємства-постачальника, які мають право підписувати первинні документи на відпуск цінностей (п. 15 Інструкції).

Виходячи зі змісту викладених положень законодавства довіреності № 269 від 13.12.2012 № 23 від 22.02.2013 та № 30 від 20.03.2013 повинні були бути підписані керівником та головним бухгалтером відповідача, якими на момент видання таких довіреностей були директор Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ОСОБА_10 та головний бухгалтер Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ОСОБА_11.

У той же час надані позивачем довіреності №296 від 13.12.2012, №23 від 22.02.2013 та №30 від 20.03.2013, оформлені з порушенням інструкції, а саме, ким і коли вони були видані, враховуючи те, що в них міститься лише підпис осіб і не зазначено прізвище осіб, які їх підписали від імені директора та головного бухгалтера.

Таким чином, надані позивачем довіреності №296 від 13.12.2012, №23 від 22.02.2013 та №30 від 20.03.2013 не є належними та допустимими доказами у справі, а отже не можуть підтверджувати факт отримання відповідачем товарів за договором.

Також ТОВ «Турботрейд» в підтвердження факту поставки товару згідно умов від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 надано до позовної заяви копії рознарядок, копії накладних, копії товарно-транспортних накладних та копії довіреностей на прийняття товарно-матеріальних цінностей.

За змістом ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення: особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно-транспортної накладної (далі - ТН) незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів (як на комерційних засадах, так і для власних потреб), а також видів перевезень. Товарно- транспортна накладна додається до подорожнього листа та оформлюється з урахуванням положень Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

З урахуванням вказаних Правил товарно-транспортна накладна форми заповнюється у п'ять етапів такими особами: Вантажовідправником до прибуття для навантаження автомобіля; вантажовідправником після прибуття автомобіля та навантаження товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ); на шляху доставлення вантажу заповнюється відповідальною особою перевізника; вантажоодержувачем після прибуття вантажу; перевізником після розвантаження.

У рядку «Замовник (платник)» указується назва підприємства - Замовника автотранспорту.

У рядку «Вантажовідправник» зазначається назва підприємства, що виконує відвантаження.

У рядку «Вантажоодержувач» - назва підприємства - одержувача перевезеного вантажу.

У рядку «Пункт завантаження» вказується адреса, звідки потрібно забрати вантаж.

У рядку «Пункт розвантаження» - адреса, за якою слід відвезти вантаж (пункт призначення).

У розділі «Відомості про вантаж» заповнюється: у графі 1 зазначається порядковий номер або код вантажу; у графі 2 - номер вантажу за прейскурантом; у графі 3 - назва товару, що перевозиться; якщо перевезення здійснюються в контейнерах, проставляється номер контейнера; у графі 4 - одиниця виміру товару; у графі 5 - кількість вантажу, що перевозиться; у графі 6 - ціна одиниці товару; у графі 7 - загальна вартість цього виду товару по цьому рядку.

Згідно з пп. 11.8 вищевказаних Правил лише в тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній неможливо перелічити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної вантажовідправник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках у товарно-транспортній накладній відзначається, що до неї додається, як товарний розділ, документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною та не може використовуватися для розрахунків із замовником. Якщо до товарно-транспортної накладної додано спеціалізовані форми товарних накладних, до вільних граф 1, 2, 4 - 7 заносяться реквізити таких накладних.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 06.06.2018 у справі № П/811/2247/14, товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов’язану сторону щодо доставки товару. При цьому, такі товарно-транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Однак, копії товарно-транспортних накладних, які надані позивачем в підтвердження свої вимог, не містять ні назви товару, ні номерів контейнерів, в яких перевозився товар, відсутні будь-які додаткові документи до товарно-транспортних накладних з інформацією про вантаж, відсутні ідентифікуючі ознаки на товар, а саме реєстраційні номери такого товару та реєстраційні номери сертифікатів (паспортів) на товари, які поставлялися, а вказано лише посилання на номер договору, згідно якого нібито поставляється товар, що не може свідчити про реальність господарської операції та відповідність поставленого товару умовам договору, оскільки поставка устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-097 - 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК - 101) передбачалася не лише за вищевказаним договором, а й рядом інших договорів, зокрема № Т15-142/НОМЕР_2 від 16.11.2012, № Т15-137/НОМЕР_3 від 16.11.2012, які було укладено між тими ж сторонами за результатами проведення відкритих торгів.

Таким чином, наявні в матеріалах господарської справи копії довіреностей №296 від 13.12.2012, №23 від 22.02.2013, №30 від 20.03.2013 на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладних №16 від 13.12.2012, №2 від 22.03.2013, № 3 від 20.03.2013 та товарно-транспортних накладних від 13.12.2012 (серія 01-ААА №010675), від 22.03.2013 (серія ЗН-Щ « 006182), від 20.03.2013 (серія ЗН-Щ №006185) не є належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження факту реального здійснення господарської операції щодо поставки товару за умовами договору №т15-140/НОМЕР_1 від 16.11.2012, оскільки не містять усіх необхідних реквізитів, які могли б з достовірністю підтвердити здійснення поставки відповідного товару за умовами саме цього договору.

Пунктом 6.1.2. договору від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 сторони погодили, приймати поставлені товари, згідно з документами, зазначеними в пункті 4.2. розділу 4 даного договору. Приймання товарів здійснюється покупцем:

- По кількості – у відповідності з товарно-супровідними документами на товари та «Инструкции о порядке приемке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по колиячествку» затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_12 СРСР від 15.06.1996 №П-6.

- По якості – у відповідно з державними стандартами, технічними умовами, документами, що підтверджують якість товару та «Инструкции о порядке приемке продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по колиячествку» затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_12 СРСР від 25.04.1966 №П-7.

Приймання товару оформлюється актом приймання продукції по кількості та якості.

Таким чином, приймання продукції за кількістю та якістю повинно здійснюватися за правилами Інструкції П-6, П-7 та повинно оформлятися актом приймання продукції за кількістю та якістю, який в матеріалах справи відсутній.

Пунктом 5 договору від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1 визначено, що місце поставки товарів: на базисних умовах DDP (м. Боярка, вул. Маяковського, 49, центральний склад ВРТП «Укргазенергосервіс»). Правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року.

Відповідно до товарно-транспортних накладних від 13.12.2012 (серія 01-ААА №010672), від 22.03.2013 (серія ЗН-Щ №006182), від 20.03.2013 (серія №ЗН-Щ №006185) зазначено пункт розвантаження: Київська обл., м. Боярка, вул. Маяковського, 49, однак не зазначено, що розвантаження здійснено саме на центральному складі ВРТП «Укргазенергосервіс».

Позивач зазначає, що продукція, яка є предметом договору 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1, була придбаний позивачем у ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» (продавець) за договором від 16.11.2012 №2012/16-11-1, укладений між ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» (продавець) та ТОВ «Турботрейд» (покупець) відповідно до п. 1.1. продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі товар, відповідно до специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Номенклатура, кількість та ціна товару зазначаються в специфікаціях.

Умови поставки: самовивіз (адреса складу постачальника: 83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68). Датою поставки товару вважається дата фактичного отримання товару разом з супроводжувальними документами. Продавець надає на адресу покупця такі товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактури; видаткову накладну; податкову накладну; інші товаросупроводжувальні документи (за необхідності) (п.п. 3.1., 3.2., 3.7. договору).

На підтвердження виконання сторонами умов договору від 16.11.2012 №2012/16-11-1 позивач надав суду копії видаткових накладних за період від 03.12.2012 по 31.01.2013 (18 шт.), рахунки за період з 03.12.2012 по 31.01.2013 та копії податкових накладних за даним договором.

Інші докази, які б підтверджували належне виконання умов договору, а саме: товарно-транспортні накладні, які б підтвердили перевезення товару зі складу ТОВ «ОСОБА_1 Стиль» на склад ТОВ «Турботрейд»; листування між сторонами стосовно відвантаження товару та готовність до прийняття товару (п.п. 3.3.-3.4. договору); довіреності осіб які відвантажили/отримали товар, суду надано не було, а тому, дійти висновку, що відповідний товар ТОВ “Турботрейд” був придбаний у ТОВ “ОСОБА_1 груп стиль” суд не має можливості.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно підписаної сторонами специфікації до Договору №т15-140/НОМЕР_1 від 16.11.2012, виробником товару мала бути компанія ТОВ "Котрис".

Згідно умов договору № 451/12 від 23.11.2012 укладеного між ТОВ «Турботрейд» та ТОВ «Котрис» останнє зобов’язалося на власний ризик з матеріалів та комплектуючих замовника (ТОВ «Турботрейд»), які є власністю замовника, виконати у відповідності до умов даного договору роботи зі зборки, налагодження та тестування: шафи автоматики ША СВК КМЕТ 106120, модуля первинних перетворювачів МПП СВК КМЕТ 106121, модуля управління електроприводами МУЕ СВК КМЕТ 106500.019, модуля припливного повітря МПрП СВК КМЕТ 106900, модуля збору, обробки та архівування інформації МЗОА СВК КМЕТ 106800, монтажного комплекту МК СВК КМЕТ 106126.019.

Судом встановлено, що на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження № 42014000000000259 від 10.04.2014 за фактами розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» у період за 2010-2014 роки за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 364 КК України, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, яке стосується, в тому числі й розкрадання державних коштів, шляхом укладання низки договорів закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти за завищеними цінами з ТОВ «Турботрейд».

В ході досудового розслідування вказаного провадження з’ясовано, що згідно податкових накладних ТОВ «Турботрейд», основними постачальниками останнього за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 були: ТОВ «Юнас Груп», ТОВ «ОСОБА_1 груп стиль», ТОВ «Котрис».

ТОВ «Юнас Груп», ТОВ «ОСОБА_1 груп стиль» та ТОВ «Котрис» звіт форми 1-ДФ за 2012-2013 роки не подавалися, що вказує на відсутність кваліфікованого персоналу для здійснення господарської діяльності. Також зазначено про відсутність складських приміщень, транспортних засобів, виробничі активи, основні фонди та інше майно, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про неможливість реального виконання контрагентами позивача договорів, у тому числі ТОВ «Котрис» робіт зі зборки, налагодження та тестування товарів (поставка яких передбачалася умовами договору №т15-140/НОМЕР_1 від 16.11.2012 з деталей та запчастин ТОВ «Турботрейд».

На підтвердження своїх вимог позивачем також до матеріалів справи долучено заяву свідка. В судових засіданнях здійснено допит свідка.

Разом з тим, зазначені показання свідка не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів в підтвердження поставки товару саме за договором від 16.11.2012 №т15-140/НОМЕР_1, оскільки поставка устаткування для керування технологічними процесами автоматизоване, код згідно ДК 016-097 – 33.30.1 (системи вентиляції та кондиціювання повітря в укриттях ГПА ГТК -10І) передбачалася не лише за вищевказаними договором, а й рядом інших договорів, зокрема №т15-142/НОМЕР_2 від 16.11.2012, №т15-137/НОМЕР_3 від 16.12.2012, які були укладено між тими ж сторонами за результатами проведення відкритих торгів, та такі пояснення ґрунтуються лише на припущенні.

Крім того, оскільки факти виконання стороною договору своїх зобов'язань можуть встановлюватись виключно відповідними первинними документами, такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків не підтверджених первинними документами, з огляду також на що, в порядку ст. 86 ГПК України судом вказані докази (заяви свідка) відхиляються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Підсумовуючи вищевикладене, та ураховуючи те, що позивачем не доведено суду фактичної наявності у нього товару, який останній зобов’язувався поставити на виконання умов Договору, то, у свою чергу, у відповідача не виникло зустрічного зобов’язання оплачувати такий товар, та нести відповідальність за його невиконання у порядку ст.625 ЦК України.

Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 04.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.10.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.Д. Лилак