Справа № 667/8832/14-ц

н/п 2/766/3518/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Рєпи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», Кооператив «Магістраль», Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, Приватне акціонерне товариство «Херсон-Діпромісто» про відшкодування матеріальних збитків, завданих недоліками у виконаних роботах за договором про дольову участь у будівництві та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідачів про відшкодування матеріальних збитків, завданих недоліками у виконаних роботах за договором про дольову участь у будівництві та стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до договору про дольову участь в будівництві №177, укладеного 10.01.2006 року між ним та ТОВ «Південенерго», останній прийняв на себе зобов’язання щодо будівництва житлового будинку по вул. Кірова, 12 у м. Херсоні, введення його в експлуатацію, виконання комплексу внутрішньоквартирних робіт відповідно до Додатку № 1 до зазначеного Договору та передачі позивачу у власність двокімнатної квартири за № 49, яка розташована на шостому (останньому) поверсі цього будинку. Позивач за умовами договору зобов’язався фінансувати будівельні та внутрішньоквартирні роботи; свої зобов’язання перед відповідачем щодо оплати будівництва він виконав у повному обсязі. Актом державної приймальної комісії від 11.09.2007 р. житловий будинок по вул. Кірова, 12 у м. Херсоні, було прийнято в експлуатацію як закінчений будівництвом об’єкт. Актом прийому-передачі від 05.05.2008 року забудовником (відповідачем) позивачу було передано технічний паспорт та свідоцтво про право власності на вищезазначену двокімнатну квартиру. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.04.2008 р. було зареєстровано у ХБТІ 25.04.2008 р. за № 186666270. З моменту отримання правовстановлюючих документів на квартиру та до теперішнього часу позивач нею не користувався з причин поступового виявлення прихованих недоліків технічного стану збудованої відповідачем квартири, а саме: встановлено прогин дерев’яних балок перекриття ; інтенсивне затікання води з даху у квартиру під час опадів внаслідок пошкодження покрівлі; відсутність на балконі технічної можливості стікання води під час опадів, що призвело до пошкодження захисного бетонного прошарку балконної плити та корозії арматури тощо. Все це стало перешкодою для виконання внутрішніх оздоблюваних робіт, що не були передбачені умовами договору від 10.01.2006 р., та, як наслідок, фактичного користування цією квартирою у якості житла. 28.08.2014 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про безоплатне усунення недоліків у збудованій ним та набутою позивачем у власність квартири АДРЕСА_1, а саме: просив усунути прогин дерев’яних балок перекриття; привести покрівлю будинку у справний стан задля запобігання її протікання, зробити технічні пристосування на балконі квартири для забезпечення відтоку вологи під час опадів. Таким чином, внаслідок недоліків у виконаних відповідачем будівельних роботах, нерозривно пов’язаних з об’єктом будівництва (нерухомим майном), що спричинили прогин дерев’яних балок перекриття, призвели до інтенсивного затікання води з даху у квартиру під час опадів внаслідок пошкодження покрівлі тощо, позивачу було завдано збитків у вигляді витрат, які він змушений понести для здійснення будівельно-ремонтних робіт з метою відновлення нормального стану квартири та її використання за призначенням. Зазначені недоліки виникли з вини відповідача, адже відповідно до умов договору про дольову участь у будівництві від 10.01.2006 р. саме він здійснював будівництво будинку та виконував внутрішньоквартирні роботи. Крім того, позивач зазнав чимало переживань та страждань з приводу того, що особа, з вини якої пошкоджено його майно та яка повинна відповідати за свої дії, не має на меті добровільно відшкодувати заподіяні матеріальні збитки або ж провести ремонтно-відновлювальні роботи. Крім того, позивач витратив не мало часу на спілкування з відповідачем, з державними органами з метою підтвердження та фіксування технічних недоліків у квартирі та причин їх виникнення, що спричинило ряд незручностей та проблем, марно згаяного часу, який міг би бути витрачений на сім’ю та роботу. Вказані вище обставини, спричинили ряд негативних наслідків та моральні втрати і страждання, у зв’язку з чим завдану моральну шкоду він оцінює у 30000 грн.

З урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача ТОВ «Південенерго» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, які завдані в результаті недоліків у виконаних роботах щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 у розмірі 356 212,00 грн., а також 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок неякісного виконання відповідачем будівельних робіт та судові витрати, які були понесені позивачем з приводу розгляду справи у суді на загальну суму 19004 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала збільшені позовні вимоги, з підстав, викладених у заяві, в подальшому надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача ТОВ «Південенерго» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, в подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 «Магістраль», Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, представники третіх осіб: ОСОБА_2 з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, Приватного акціонерного товариство «Херсон-Діпромісто» в судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.01.2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південенерго» було укладено договір №177 про дольову участь у будівництві, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобов’язання щодо будівництва житлового будинку по вул. Кірова, 12 у м. Херсоні, введення його в експлуатацію, виконання комплексу внутрішньоквартирних робіт відповідно до Додатку № 1 до зазначеного Договору та передачі ОСОБА_1 у власність двокімнатної квартири за № 49, яка розташована на шостому (останньому) поверсі цього будинку, а ОСОБА_1 зобов’язався фінансувати будівельні та внутрішньоквартирні роботи.

Свої зобов’язання перед відповідачем щодо оплати будівництва позивач виконав у повному обсязі.

Відповідно до акту державної приймальної комісії від 11.09.2007 р., затвердженого Рішенням виконкому Херсонської міської ради № 472 від 18.09.2007 р., житловий будинок по вул. Кірова,12 у м. Херсоні, було прийнято в експлуатацію як закінчений будівництвом об’єкт.

Актом прийому-передачі від 05.05.2008 року ТОВ «Південенерго» ОСОБА_1 було передано технічний паспорт та свідоцтво про право власності на вищезазначену двокімнатну квартиру.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.04.2008 р. зареєстровано у ХДБТІ 25.04.2008 р. за № 186666270.

Як вбачається з акту технічного обстеження квартири АДРЕСА_2 від 23.05.2014 р. ОСОБА_2 з нагляду за станом житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, було зафіксовано прогин дерев’яних балок перекриття, інтенсивне затікання води з даху у квартиру під час опадів внаслідок пошкодження покрівлі, відсутність на балконі технічної можливості стікання води під час опадів, що призвело до пошкодження захисного бетонного прошарку балконної плити та корозії арматури, тощо та рекомендовано зробити ремонт щодо їх усунення.

ОСОБА_2 державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області від 01.07.2014 р. за № 7/21-07-02-12/183-3 ОСОБА_1 повідомлено, що внаслідок виходу на місце для проведення перевірки інспекцією були встановлені наявні прогини на балках перекриття між квартирою та горищем з констатацією місць затікання покрівлі, що свідчить про неякісне виконання відповідачем робіт як забудовника.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 52/14 від 08.05.2015 р., вбачається, що даючи відповідь на друге питання, експерт зазначив, що для визначення повного переліку та об’єму ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення невідповідностей фактично виконаних робіт проектним рішенням, необхідно провести технічне обстеження та розробити проектну документацію з підсилення перекриття, ремонту покрівлі та інших робіт по квартирі АДРЕСА_2, в яких будуть зазначені перелік та об’єми ремонтно-будівельних робіт та кількість необхідних матеріалів. З причин необхідності розроблення проектної документації експерт й у третьому питанні не зміг визначитися із вартістю відновлювальних ремонтно-будівельних робіт, адже, як він зазначив, вартість ремонтно-будівельних робіт для усуненням наявних невідповідностей повинна визначатися саме в кошторисній частині проектно-кошторисної документації з підсилення перекриття, ремонту покрівлі та інших робіт в квартирі АДРЕСА_2, яку повинен розробити проектувальник відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Відповідно до Експертної оцінки щодо розгляду проектної документації в частині питань міцності, надійності, довговічності будинків і споруд та кошторисної частини проектної документації по робочому проекту «Реконструкція з посилення несучих конструкцій квартири АДРЕСА_1» від 31.07.2015р. № 22-0895-15.ЕО загальна кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт на усунення існуючих недоліків у квартирі АДРЕСА_1 у поточних цінах станом на 21.07.2015 р. становить 267 389,00 грн.

Відповідно до Зведеного кошторисного розрахунку загальна кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт на усунення існуючих недоліків у квартирі АДРЕСА_1 у цінах станом на 07.02.2018 р. становить 356 212,00 грн.

Правове регулювання відносин з виконання робіт, їх якості, недоліків, їх усунення та відповідальності виконавця робіт за допущені недоліки, а також гарантії прав споживача, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та Цивільним кодексом України, в частині, що не суперечить Закону.

Так, у відповідності до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Робота, у розумінні п.21 ст. 1 Закону, є діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну (ч.1 ст. 14 Закону).

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Згідно із ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч.2 ст.884 ЦК України).

Статтею 860 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. При цьому, відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно зі ст. 875 ЦК України, яка регулює договір будівельного підряду, за таким договором підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Крім того, в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз’яснено судам, що вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Тому, відповідно до ч.1 ст. 1209 ЦК України, виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг).

Вимоги про відшкодування завданих споживачеві збитків підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором (ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»). Подібне за змістом положення міститься і в ч.1 ст. 1211 ЦК України, яка визначає, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

У відповідності до вимог ч.3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, поміж іншого, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи. Під недоліком розуміється будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем) (п.15 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)- ст.22 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу внаслідок дій відповідача були завдані матеріальні збитки у розмірі 356 212,00 грн., у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини. Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; та по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд враховує вимоги розумності і справедливості, характер та тривалість заподіяння позивачу душевних страждань та вважає, що достатнім розміром для компенсації такої шкоди буде сума 10000,00 грн., яка підлягає стягненню.

Крім того, на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати в розмірі 19004,00грн.

Керуючись ст.ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 857, 860, 875, 1209, 1167 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго», Кооператив «Магістраль», Департамент житлово-комунального господарства Херсонської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 з питань захисту прав споживачів у Херсонській області, Приватне акціонерне товариство «Херсон-Діпромісто» про відшкодування матеріальних збитків, завданих недоліками у виконаних роботах за договором про дольову участь у будівництві та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, які завдані в результаті недоліків у виконаних роботах щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 у розмірі 356212,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн., спричиненої внаслідок неякісного виконання будівельних робіт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південенерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 19004,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя В.Е. Дорошинська