Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 367/1518/17

провадження № 61-37415св18

головуючого -Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - приватне підприємство «Технодім»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного підприємства «Техно Дім», яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року у складі суддів: Сержанюка А. С., Лівінського С. В., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного підприємства «Техно дім» (далі - ПП «Техно дім») про визнання права власності, визнання довіреності та правочину недійсними, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування свідоцтва про право власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 була єдиним учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Зелене Шатро» (далі - ТОВ «Зелене Шатро»), запис про припинення якого внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 січня 2016 року. ТОВ «Зелене Шатро» було власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 Право власності на вказане майно зареєстровано комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» 04 вересня 2009 року. Крім того, ТОВ «Зелене Шатро» було розпочато будівництво на земельній ділянці і побудовано об'єкт незавершеного будівництва, що підтверджує Декларація про початок виконання будівельних робіт від 20 лютого 2012 року.

Після припинення ТОВ «Зелене Шатро» майно, яке належало йому, зокрема, вказана земельна ділянка повинна була перейти у власність учасника юридичної особи, а оскільки позивач була єдиним учасником ТОВ «Зелене Шатро», то земельна ділянка повинна була перейти на підставі частини дванадцятої статті 111 ЦК Україниу власність ОСОБА_1

Відповідно до акту приймання-передачі майна № 1/14 від 14 січня 2016 року ОСОБА_1, було передано спірне майно ТОВ «Зелене Шатро».

Як стало відомо позивачу, на цей час земельна ділянка перебуває у власності ПП «Техно Дім», яке набуло право власності на земельну ділянку внаслідок укладення правочину з приватним підприємством «Грінлайн Компані» (далі - ПП «Грінлайн Компані») (на даний момент припинено), правочин посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області АндрущенкоЛ.М. та зареєстроване в реєстрі № 46.

Позивач зазначав, що жодних правочинів між ТОВ «Зелене Шатро» та ПП «Грінлайн Компані» з приводу спірної земельної ділянки не укладалось, право власності на земельну ділянку ПП «Грінлайн Компані» у встановленому законодавством порядку та спосіб не набувалось.

ПП «Грінлайн Компані» набуло права власності на майно, яке є власністю позивача на підставі підробленої довіреності та підробленого акту прийому-передачі майна.

Отже, ПП «Грінлайн Компані» не могло розпоряджатись спірною земельною ділянкою та укладати щодо неї будь-які правочини. Правочин по відчуженню майна було укладено ПП «Грінлайн Компані», яке не набуло права власності на майно на законних підставах, тобто особою, яка не мала право відчужувати майно.

Таким чином, ПП «Техно дім» є недобросовісним набувачем. Доказами такої недобросовісності є те, що сторони договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу, укладеного 19 лютого 2016 року між ПП «Грінлайн Компані» та ПП «Техно дім», свідомо та умисно приховали факт наявності нерухомого майна над земельній ділянці, що стала предметом договору купівлі-продажу. На недобросовісність набувача вказує також те, що набувач не звернув уваги на те, що на відчужуване майно продавцем було набуто право власності 01 грудня 2015 року (про це зазначено в пункті 5 договору купівлі-продажу), а продаж майна здійснено 29 лютого 2016 року, менш ніж через три місяці після набуття права власності продавцем, при цьому приховано наявність нерухомого майна на земельній ділянці.

Відповідач не встановив підставу виникнення права власності на земельну ділянку у ПП «Грінлайн Компані», не виявив обережність та обачність для з'ясування правомочностей і продавця на відчуження майна. Якщо ПП «Техно дім» був би добросовісним набувачем, то поцікавився яким чином було набуте право власності на відчужувану земельну ділянку.

Довідавшись, що земельна ділянка набута ПП «Грінлайн Компані» внаслідок укладення акту прийому-передачі майна до Статутного капіталу ПП «Грінлайн Компані» від 18 листопада 2015 року відповідач повинен був поцікавитись чи входить ТОВ «Зелене Шатро» до складу засновників ПП «Грінлайн Компані».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань єдиним засновником ПП «Грінлайн Компані» була фізична особа - ОСОБА_5 і ТОВ «Зелене Шатро» не могло передавати в Статутний капітал приватного підприємства будь-яке майно, не будучи засновником ПП «Грінлайн компані» і не маючи будь-яких договірних відносин з вказаним приватним підприємством. Таким чином акт прийому-передачі в статутний капітал ПП «Грінлайн компані» майна товариством «Зелене Шатро» є повністю нікчемним правочином.

Оскільки ТОВ «Зелене шатро» ніколи не було засновником ПП «Грінлайн компані» то, ТОВ «Зелене шатро» не могло передавати майно до статутного капіталу ПП «Грінлайн компані».

Таким чином акт прийому-передачі майна до Статутного капіталу Приватного підприємства «Грінлайн Компані» від 18 листопада 2015 року є нікчемним і не потребує визнання його недійсним в судовому порядку.

ОСОБА_1 просила:

визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за тією ж адресою;

визнати недійсною довіреність від 23 листопада 2015 року, якою було уповноважено ОСОБА_5 представляти інтереси ТОВ «Зелене Шатро»;

визнати недійсним правочин укладений між приватним підприємством «Грінлайн Компані» та ПП «Техно дім» щодо відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Андрущенко Л. М. та зареєстрованого в реєстрі № 46;

застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - акту прийому-передачі майна до статутного капіталу приватного підприємства «Грінлайн компані», укладеного 18 листопада 2015 року;

витребувати від ПП «Техно дім» майно - земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1;

витребувати від ПП «Техно дім» майно - об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1;

скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 48816575, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області Максютою Д. В. 01 грудня 2015 року.

У червні 2017 року ПП «Техно дім» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Техно дім» вказувало, що 19 лютого 2016 року між ПП «Грінлайн Компані», в особі директора ОСОБА_7, з однієї сторони і ПП «Техно дім», в особі директора ОСОБА_8, з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу, який був посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області АндрущенкоЛ.М. та зареєстровано в реєстрі за №46.Таким чином, земельна ділянка площею 1,0044 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності ПП «Техно дім», яке придбало її на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 19 лютого 2016 року у ПП «Грінлайн Компані» та сплатило за неї повну вартість. Згідно договору ПП «Техно дім» є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ПП «Техно дім» є власником земельної ділянки, площею 1,0044 га, та об'єкту незавершеного будівництва, супермаркету, загальною площею 4 471,6 кв. м, що розташовані за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_1.

ПП «Техно дім» просило визнати за ПП «Техно дім», як добросовісним набувачем по договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 19 лютого 2016 року, право власності на: земельну ділянку, площею 1,0044 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_1; об'єкт незавершеного будівництва, супермаркет, загальною площею 4 471,6 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2018 року в складі судді Саранюк Л. П., у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ПП «Техно дім» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що судом не здобуто безспірних доказів належності спірного майна (земельної ділянки, площею 1,0044 га, за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_1) ОСОБА_1 і таких доказів суду не надав позивач, тому відсутні підстави визнати право власності на вказане майно за нею. Також позивач не надала підтверджуючих доказів (рішень судів, висновків органів поліції та прокуратури, тощо) того, що ПП «Грінлайн Компані» набуло права власності на майно, яке є власністю позивача на підставі підробленої довіреності та підробленого акту прийому-передачі майна. На момент складення цих документів, позивач за первісним позовом, жодним чином не міг отримати у своє володіння спірне нерухоме майно.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд вказав, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 19 лютого 2016 року ПП «Грінлайн Компані» продало, а ПП «Техно дім» купило у власність земельну ділянку площею - 1,0044 га за адресою: Київська область, м. Ірпінь, АДРЕСА_1. Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПП «Техно дім» є власником цього майна.

Постановою апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2018 року в частині вирішення первісного позову скасовано та ухвалено за цими вимогами нове рішення про часткове задоволення первісного позову.

Визнано за ОСОБА_1 право власності та витребувано від ПП «Техно дім» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,0044 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, призначення - для будівництва супермаркету будівельних матеріалів та незавершене будівництво, яке знаходиться на ній (земельній ділянці).

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПП «Техно дім» залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 набула права власності на названі об'єкти відповідно до положень частини дванадцятої статті 111 ЦК України, доказів на спростування правомірності набуття позивачем права власності на спірне майно матеріали справи не містять і такі відповідачем суду не надані. ПП «Грінлайн Компані» було зареєстровано лише 24 листопада 2015 року, а відтак спірна земельна ділянка не могла бути переданою відповідно до акту прийому-передачі від 18 листопада 2015 року до статутного капіталу цього товариства, оскільки на день передачі воно не існувало. Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів права власності за ПП «Грінлайн Компані», набутого у встановленому законом порядку, зокрема, на підставі статті 328 ЦК України, на спірну земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва, що на ній розташований. Оскільки ПП «Грінлайн Компані» без належних правових підстав відповідно до договору купівлі-продажу від 19 лютого 2016 року відчужило на користь ПП «Техно дім» спірну земельну ділянку без об'єкту незавершеного будівництва, що на ній розташоване, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування спірного майна на підставі статей 111, 328, 330, 388 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У червні 2018 року ПП «Техно дім» звернулося 2018 року до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування земельної ділянки та незавершеного будівництва, яке знаходиться на ній, а у іншій частині постанову залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що акт прийому-передачі майна до статутного капіталу ПП «Грінлайн Компані» від 18 листопада 2015 року є чинним і не відноситься до переліку нікчемних правочинів, вказаних частиною першою статті 219, частиною першою статті 220, частиною першою статті 224 ЦК України. Судом не встановлювалися обставини, за яких цей акт було укладено, та наявність чи відсутність повноважень сторін цього акту на його підписання не було предметом розгляду у даній справі. Будь-яких висновків щодо визнання правочину - акту передачі майна до статутного капіталу нікчемним з посиланням на конкретну норму ЦК України суд апеляційної інстанції не зробив. Висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - акту прийому-передачі майна до статутного капіталу ПП «Грінлайн Компані» від 18 листопада 2015 року та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно є правомірним. ПП «Техно дім» зазначає, що дата «18 листопада 2015 року», що містяться в акті, наданому ОСОБА_1, є технічною помилкою, адже заява на проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, разом з цим актом та витягом з ЄДР щодо ПП «Грінлайн Компані», була подана державному реєстратору 27 листопада 2015 року. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку реєстрації, від скановані документи подані разом із заявою містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стосовно вимоги про визнання права власності на земельну ділянку та об'єкт незавершеного будівництва ПП «Техно дім» зазначає, що на момент складення оспорюваних документів, позивач за первісним позовом, жодним чином не міг отримати у своє володіння спірне нерухоме майно. З 01 грудня 2015 року, спірне нерухоме майно вибуло з власності ТОВ «Зелене Шатро» та жодним чином не могло бути передано позивачу, оскільки вже на той момент ТОВ «Зелене Шатро» не було власником зазначеного нерухомого майна. З 01 грудня 2015 року, спірне нерухоме майно вибуло з власності ТОВ «Зелене Шатро» та жодним чином не могло бути передано позивачу за первісним позовом на підставі Протоколу № б/н загальних зборів учасників ТОВ «Зелене Шатро» від 14 січня 2016 року, наказу № б/н від 14 січня 2016 року, акту приймання передачі майна №1/4 від 14 січня 2016 року, оскільки вже на той момент не було власником зазначеного нерухомого майна». У тексті указаних документів, датованих 14 січня 2016 року, міститься посилання на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року у справі №810/5771/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, якими припинено юридичну особу - ТОВ «Зелене Шатро».

Окрім цього, частиною дванадцятою статті 111 ЦК України, передбачено, що учасникам передається майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів. За приписами частини п'ятої статті 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Водночас, запис про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи ТОВ «Зелене Шатро», здійснено 12 січня 2016 року. Таким чином, станом на 14 січня 2016 року, строк заявлення кредиторами своїх вимог своїх вимог до ТОВ «Зелене Шатро» ще не минув, а, відтак, правові підстави для застосування частини дванадцятої статті 111 ЦК України ще не настали. Документи, які стали підставою для переходу права власності на спірне нерухоме майно до позивача, були складені та підписані не ліквідаційною комісією юридичної особи, а самим позивачем, без належних на те правових підстав. При цьому, такі документи, як зазначалося вище містять ознаки фіктивності, на які суд апеляційної інстанції не звернув уваги.

ПП «Техно дім» щодо вимоги про витребування з незаконного володіння об'єкту незавершеного будівництва зазначає, що об'єкт незавершеного будівництва, що знаходиться на спірній земельній ділянці, належить йому на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 30 березня 2016 року та зареєстрований 02 квітня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визнання ж права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.

ПП «Техно дім» щодо вимоги про витребування з незаконного володіння земельної ділянки вказує, що позивач ніколи не була власником оспорюваної земельної ділянки та, в документах, наданих нею до суду, не надала належних правових обґрунтувань та відповідних доказів того, шо всі правочини, які вередували укладенню договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки можуть бути визнані недійсними, а тому вимога позивача про витребування у Відповідача, як добросовісного набувача, земельної ділянки не підлягає до задоволення. Судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини добросовісності або недобросовісності набуття майна відповідачем, які обов'язково підлягають доказуванню та з'ясуванню судом під час розгляду віндикаційного позову. ПП «Техно Дім» є власником та добросовісним набувачем спірного майна. Воля власника (ТОВ «Зелене Шатро») підтверджується його свідомим рішенням щодо передачі спірного майна до статутного капіталу юридичної особи, оформленого правочином - актом прийому передачі майна, який в судовому порядку не дійсним визнано не було.

Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується тільки в частині задоволених вимог первісного позову ОСОБА_1 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2018 року справа призначена до судового розгляду.

Колегія суддів приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 була єдиним учасником ТОВ «Зелене Шатро».

ТОВ «Зелене Шатро» було власником майна (земельної ділянки), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, що належало ТОВ «Зелене Шатро» на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 грудня 2009 року №1995, площа земельної ділянки становить 1,0044 га. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,0044 від 18 березня 2010 року цільове призначення земельної ділянки - для будівництва супермаркету будівельних матеріалів. Право власності на вказане майно зареєстровано КП Київської обласної ради «Ірпінське БТІ» 04 вересня 2009 року, реєстраційний номер: 28196331.

Згідно акту прийому-передачі майна до Статутного капіталу ПП «Грінлайн Компані» від 18 листопада 2015 року ТОВ «Зелене шатро» в особі директора ОСОБА_9 передає у якості внеску до статутного капіталу ПП «Грінлайн Компані» земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,0044 га .

Суд першої інстанції встановив, що 19 лютого 2016 року між ПП «Грінлайн Компані», від імені якого діяв директор ОСОБА_7 з однієї сторони, і ПП «Техно Дім», від імені якого діяв директор ОСОБА_8 з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу, який був посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області АндрущенкоЛ.М. та зареєстровано в реєстрі за № 46.

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 19 лютого 2016 року Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає у власність земельну ділянку площею - 1,0044 га у межах згідно кадастрового плану, що зазначений у Додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 24 грудня 2015 року № НВ - 3205699892015, що розташована за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Чкалова, земельна ділянка 2 (два), кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 і сплачує її вартість за ціною та на умовах, встановлених цим договором. Цільове призначення (використання) відчужуваної земельної ділянки у відповідності до п. 2 Договору - для будівництва супермаркету будівельних матеріалів. Земельна ділянка відчужується без зміни її цільового використання.

У пункті 5 договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 19 лютого 2016 року визначено, що земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер: 48816575, виданого Максютою Д.В., Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області 01 грудня 2015 року, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01 грудня 2015 року за номером запису - 12308430, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РНОНМ) - 786484232109, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 48816773, виданий Максютою Д.В., Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області 01грудня 2015 року.

Згідно пункту 7 договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстроченням платежу від 19 лютого 2016 року відсутність заборони відчуження або арешту земельної ділянки, відсутність обтяження земельної ділянки іпотекою, відсутність податкової застави щодо земельної ділянки, яка є предметом цього Договору, перевірено Андрущенко Л. М., приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області, 19 лютого 2016 року за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, земельна ділянка пл. 1,0044 га, яка розташована за адресою: смт Гостомель, вул. Чкалова, 2, належить на праві приватної власності ПП «Техно Дім», яке придбало її на підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 19 лютого 2016 року у ПП «Грінлайн Компані» та сплатило за неї повну вартість.

Суд першої інстанції встановив, що ПП «Техно Дім» є власником спірного майна.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15 зроблено висновок, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності. Таким чином, з огляду на те, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув права власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статті 392 ЦК України.

Тлумачення статті 387 ЦК України свідчить, що тільки власник наділяється правом на пред'явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужовго незаконного володіння).

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції встановив, що до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з 01 грудня 2015 року земельна ділянка належала ТОВ «Грінлайн Компані» на підставі свідоцтва про право власності, видане МаксютоюД.В., державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області. Право власності було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером - 12308430.

Суд першої інстанції встановив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року по справі № 810/5771/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 810/5771/15, припинено юридичну особу - ТОВ «Зелене Шатро».

Встановивши, що з ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів належності їй спірного майна - земельної ділянки, площею 1,0044 га за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 Натомість суд апеляційної інстанції, при скасуванні рішення суду першої інстанції в цій частині та задоволенні позовних вимог про визнання права власності та витребування майна, не звернув уваги, що позов пред'явлено особою, яка не набула права власності на спірне нерухоме майно.

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального права. У зв'язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати і залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Техно Дім» задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 року в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства «Техно Дім» про визнання за ОСОБА_1 права власності та витребування від приватного підприємства «Техно дім» на її користь земельної ділянки, площею 1,0044 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, призначення - для будівництва супермаркету будівельних матеріалів та незавершеного будівництва, яке знаходиться на ній (земельній ділянці) скасувати.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2018 року в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 до приватного підприємства «Техно Дім» про визнання за ОСОБА_1 права власності та витребування від приватного підприємства «Техно дім» на її користь земельної ділянки, площею 1,0044 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, призначення - для будівництва супермаркету будівельних матеріалів та незавершеного будівництва, яке знаходиться на ній (земельній ділянці) залишити в силі.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова апеляційного суду Київської області від 23 травня 2018 рокув скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В.М.Коротун

В. І. Крат