провадження №2/176/671/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючоїсудді ОСОБА_1,

з участю секретаря с/з ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті ОСОБА_5 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати незаконним та скасувати пункт 4 наказу ДП «СхідГЗК» від 13 лютого 2018 року №68 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та застосування до нього заходів матеріального впливу у вигляді 100% премії за лютий 2018 року. Визнати незаконним та скасувати наказ ДП «СхідГЗК» від 30 березня 2018 року №221 «про внесення змін до наказу від 13.02.2018 року №68». Визнати незаконним та скасувати наказ ДП «СхідГЗК» від 22 лютого 2018 року №1210-К «Про застосування дисциплінарного стягнення». Визнати незаконним та скасувати наказ ДП «СхідГЗК» від 14 лютого 2018 року №68/1 «Про покриття шкоди, заподіяної працівниками» в частині стягнення за рахунок середньомісячного заробітку начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 (таб. №15339) 9334 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування шкоди підприємству, заподіяної внаслідок внесення недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин тепловозами та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 8572 кг, на загальну суму 181791,01 грн. без ПДВ, з ПДВ – 218149,21 грн., а також дрезиною та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 1730 кг на загальну суму 36108,26 грн. з ПДВ – 43329,91 грн., а всього по ЗЦ – 261479,12 грн. відповідно до ст. 128 КЗпП України. Стягнути з ДП «СхідГЗК» на користь ОСОБА_6 8317,22 грн. незаконно утриманої заробітної плати за лютий, березень і квітень 2018 року. Стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн., а також судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що на ДП «СхідГЗК» він працює з липня 1980 року. На посаді начальника дистанції шляху дільниці шляху Залізничного цеху ДП «СхідГЗК» він прцював з 17 березня 2014 року. Наказом ДП «СхідГЗК» від 28 лютого 2018 року №1034-ОС "Про переміщення працівників Залізничного цеху" з 01 березня 2018 року його переміщено на посаду начальника дистанції шляху дільниці шляху залізничного цеху Гідрометалургійоного заводу ДП «СхідГЗК». 04 лютого 2013 року начальником залізничного цеху ДП «СхідГЗК» було затверджено посадову інструкцію начальника дистанції шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК», з якою його було ознайомлено 17 березня 2014 року. Зміни до цієї інструкції не вносились. Посадова інструкція начальника дистанції шляху дільниці шляху залізничного цеху ДП «СхідГЗК» після затвердження посадової інструкції від 04.02.2013 року не затверджувалась. Пунктом 4 наказу ДП «СхідГЗК» від 13 лютого 2018 року №68 «Про результати службового розслідування» його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та застосовані заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100% премії за лютий 2018 року. Наказом від 30 березня 2018 року №221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 №68» відповідач вніс зміни до свого наказу 13 лютого 2018 року №68 «про результати службового розслідування», виклавши пункт 4 вищезазначеного наказу в новій редакції. Наказом відповідача від 22 лютого 2018 року № 1210-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» йому, як начальнику дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов’язків, передбачених вимогами п. 2.10 посадової інструкції, підпунктів а), є), и) п. 3.1 «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК». Пунктом 2 цього ж наказу, його, як начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» позбавлено премії за лютий 2018 року у розмірі 100%. Також, наказом відповідача від 14 лютого 2018 року № 68/1 «Про покриття шкоди, заподіяної працівниками» за рахунок середнього місячного заробітку, з нього, як начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» стягнуто 9334 грн. 50 кой. в рахунок відшкодування шкоди підприємству, заподіяної внаслідок внесення недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин тепловозами та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 8572 кг, на загальну суму 181 791,01 грн. без ПДВ, з ПДВ - 218 149,21 грн., а також дрезиною та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 1730 кг, на загальну суму 36 108,26 грн. без ПДВ, з ПДВ - 43 329,91 грн., а всього по ЗЦ - 261 479,12 грн., відповідно до ст. 128 КЗпП України. На виконання вищезазначеного наказу, відповідачем, з його заробітної плати за лютий 2018 року утримано 1 479,22 грн., за березень 2018 року - 2478,00 грн., за квітень 2018 р. - 4 360,00 грн. а всього на день написання цієї позовної заяви - 8317,22 грн. Вважає вищезазначені накази незаконними, оскільки будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошення йому догани та позбавлення 100 % премії за лютий 2018 року могло статися внаслідок помилки і невірної оцінки результатів службового розслідування, оформленого ОСОБА_4 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів у залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік від 31 січня 2018 року. Також, притягнення його до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, відбулося на підставі матеріалів службового розслідування, які є неповними, носять суб’єктивний характер і ґрунтуються на припущенні про можливість нестачі дизельного пального, яке фактично було витрачене під час роботи тепловозів і дрезини. Ухвалюючи наказ №68 від 13.02.2018 року відповідач не відібрав від нього жодних пояснень, у наказі не викладено конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків. Крім того, спірному наказі робиться посилання на ОСОБА_4 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів у залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік від 31 січня 2018 року. З вищезазначеним актом його було ознайомлено 14 лютого 2018 року працівником служби безпеки комбінату ОСОБА_7 У цьому акті робиться припущення про можливість розтрати паливно-мастильних матеріалів. До такого припущення комісія дійшла на підставі якихось зроблених нею математичних розрахунків. Але, ні у спірному наказі, ні у акті не вказано, яке відношення має особисто він до подібних фактів. Зі змістом акту службового розслідування він не погодився, і написав коротке пояснення до акту службового розслідування, в якому обґрунтував свої заперечення щодо складеного акту. При цьому ніхто не пропонував надати письмові пояснення з приводу порушення трудової дисципліни. Відповідач не повідомляв його у встановленому законом порядку про оголошення догани, а лише передав копію наказу від 13.02.2018 р. № 68 до залізничного цеху, де він працює. Таким чином, будь-які дані, які свідчили б про порушення ним обов’язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, у відповідача були відсутні, а застосування до нього стягнення у вигляді догани не обґрунтоване. Також, у спірному наказі не наведені жодні обставини, якими відповідач обґрунтовував би своє рішення і підстави для прийняття такого рішення, через що наказ від 13.02.2018 р. № 68 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування заходів матеріального впливу підлягає скасуванню як незаконний. Крім того, наказом від 13 лютого 2018 року № 68 до дисциплінарної відповідальності притягнуто начальника дільниці шляху ОСОБА_6 Однак, його посада на той момент називалась - начальник дистанції шляху дільниці шляху залізничного цеху. У травні 2018 року йому випадково стало відомо, що відповідач своїм наказом від 30 березня 2018 року № 221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 № 68» вніс зміни в п. 4 цього наказу та виклав його в такій редакції: «4. За наявності підстав, провести роботу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за окремими наказами у вигляді оголошення догани та застосувати заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100 % премії за лютий 2018 року наступних осіб: начальника залізничного цеху ОСОБА_8; начальника дільниці тяги та депо ОСОБА_9; машиніста-інструктора ОСОБА_10; начальника дільниці шляху ОСОБА_6 (Відповідальна - ОСОБА_11, Термін - до 23,02.2018)». Вважає що відповідач не мав права цього робити. Видавши наказ від 30 березня 2018 року № 221, відповідач штучним шляхом намагається зберегти легітимність іншого свого наказу від 22 лютого 2018 року № 1210-К «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким йому було оголошено догану та позбавлено премії за лютий 2018 року у розмірі 100%. Крім того, у акті службового розслідування не зазначено, про яку саме посадову інструкцію начальника дільниці шляху йдеться, ким і коли затверджену.

Посадову інструкцію начальника дистанції шляху від 04.02.2013 р. не можна вважати належно затвердженою, оскільки її затверджено начальником цеху, що протирічить змісту ст. 65 ГК України, відповідно до якої від імені підприємства без доручення діє лише його керівник. Крім того, посадова інструкція щодо його посади начальника дистанції шляху дільниці шляху Залізничного цеху ДП «СхідГЗК» не затверджувалась. З ОСОБА_4 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів у залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік від 31 січня 2018 року він не може погодитись, так як у вищезазначеному акті робиться безапеляційне твердження, щодо розтрати паливно-мастильних матеріалів в залізничному цеху ДП «СхідГЗК» сталися в результаті їх розкрадання, працівники служби безпеки комбінату, які здійснювали службове розслідування, протягом 2017 року не затримали жодного працівника залізничного цеху з викраденими паливно-мастильними матеріалами. Висновки комісії грунтуються на припущеннях, що тепловози і дрезина не могли працювати стільки часу, скільки зазначено у матеріальних звітах, через невпорядкованість використання маршрутів, стрічок швидкостеміру, звірення вказаних даних з інформацією диспетчера, відсутністю інструкції з порядку заповнення та зберігання маршрутів (маршрутний лист). Якщо працівники служби безпеки, які були ініціаторами службового розслідування та безпосередньо його проводили, повинні були у підготовленому ними акті чітко зазначити, яким чином виникла нестача дизельного пального у кількості 8 572 кг і 1 730 кг, куди це пальне поділося (розлилося, спалене в результаті фактичної роботи, яка через незлагодженість у діях диспетчерів і машиністів не завжди фіксувалась належним чином, або ж було викрадене конкретними особами у конкретний час). Однак, за результатами службового розслідування працівники служби безпеки дійшли до двох протилежних висновків щодо причин нестачі дизельного пального: або ж через повну відсутність контролю за поточною та добовою витратою пального, або ж через умисне штучне завищення витрат дизельного пального з боку машиніста- інструктора ОСОБА_10 та начальника дільниці тяги ОСОБА_9 (стор. 6 акту). При цьому обидва висновки є помилковими. В той же час працівники служби безпеки без жодних пояснень відкинули єдиний правильний висновок про те, що все пальне було спалене в результаті роботи тепловозів. До роботи тепловозів він не має жодного відношення. В той же час членам комісії до цього факту було байдуже, оскільки вони прагнули не об’єктивного і неупередженого службового розслідування, а виявлення за будь-яку ціну злодіїв серед працівників залізничного цеху. Що стосується роботи дрезини ДГку, то у розділі 3 акту службового розслідування члени комісії взагалі не роблять жодних висновків щодо нестачі 1 730 кг дизельного пального. При цьому члени комісії безапеляційно відкинули надану їм працівниками цеху інформацію про те, що на дрезині встановлені кранова установка, зварювальний трансформатор, який працює від дизельного агрегату дрезини при обертах двигуна 1500 об/хв. В силу свого призначення дрезина виконує багато роботи не лише на коліях станції, але і без виїзду на них, а саме на під’їзних коліях депо. У той же час члени комісії визнали більш достовірними результати опитування підлеглих їм працівників охорони, які в 2017 році несли службу на ЗЦ, і які, нібито, таких фактів не пам’ятають. Але рядовим охоронцям і не треба запам’ятовувати такі види робіт дрезини, бо така робота їх взагалі не стосується, і вони не зобов’язані її фіксувати ні на папері, ні у своїй пам’яті. Всі маршрутні листи, які стосуються роботи дрезини ДГку, відмічені в медичній службі з печаткою на допуск до управління, з підписом диспетчера. Дрезина є ремонтною одиницею, яка проводить ремонт залізничних колій, в силу чого план перевезень не виконує. ОСОБА_7 цю суттєву обставину диспетчер міг не відмічати виїзд дрезини на станційні колії. Він же у свою чергу не зобов’язаний контролювати роботу диспетчера. Однак, працівники служби безпеки, які ініціювали службове розслідування і самі його проводили, навіть не поцікавились у диспетчерів, чому вони не відмічали виїзд дрезини на станційні колії, про що свідчить зміст акту службового розслідування. У той же час для працівників служби безпеки виявилася авторитетною думка підлеглих їм рядових охоронців, які не могли згадати фактів роботи дрезини у конкретні дні у конкретному місці. А твердження про внесення ним до матеріальних звітів недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин дрезиною є лише припущенням. Позивач також зазначає, що, службове розслідування за своєю природою не є інвентаризацією або ж документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності залізничного цеху. По закінченню службового розслідування відділ внутрішнього фінансового контролю ДП «СхідГЗК» здійснив планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності залізничного цеху за період з 01.07.2016 по 31.12.2017, Проведену згідно з наказом від 11.01.2018 № 17, результати якої викладені в акті від 05.03.2018 № 1. Плановою документальною перевіркою не виявлено фактів розтрати палива, про які йдеться в ОСОБА_4 службового розслідування від 31.01.2018 р. Підтвердженням цьому є наказ ДП «СхідГЗК» від 30.03.2018 р. № 213 «Про результати документальної перевірки фінансово-господарської діяльності залізничного цеху за період з 01.07.2016 по 31.12.2017» та службова записка начальника відділу внутрішнього фінансового контролю ОСОБА_12 від 21.03.2018 р. № 23-01/2681 «Про результати документальної перевірки фінансово-господарської діяльності Залізничного цеху», копії яких у квітні 2018 року були надані до залізничного цеху для врахування у роботі.

Крім того, позивач вважає, що діями відповідача йому було заподіяно моральної шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн., оскільки після багатьох років роботи на комбінаті, йому було вкрай болісно в моральному розумінні усвідомлювати факт притягнення до матеріальної відповідальності та ще й з прямими натяками на мою можливу причетність до розкрадання державної власності. Вважає, що спірними наказами принижені його честь та гідність, завдано шкоди його авторитету серед працівників залізничного цеху, серед підлеглих по дільниці, його трудовій репутації. У зв’язку із незаконним притягненням його до матеріальної відповідальності у нього виникли труднощі у спілкуванні з рідними через необхідність пояснення їм, що жодного порушення трудових обов’язків з його боку не мало місця. 3 цієї ж причини він також змушений надавати відповідні пояснення підлеглим, іншим працівникам залізничного цеху, які цікавляться причинами притягнення його до матеріальної відповідальності. Все це призводить до моральних страждань з його боку, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. ОСОБА_7 незаконне притягнення його до матеріальної відповідальності у нього погіршився сон, з’явилося роздратування при спілкуванні з рідними, товаришами по роботі.

Ухвалою судді від 11 травня 2018 року по справі відкрито провадження та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. А також, задоволено заяву позивача про витребування доказів. Витребувано від Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» , оригінали для огляду в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи: Інструкції з діловодства на ДП «СхідГЗК», затвердженої наказом від 21.06.2011 року №191; Журналу (книги) реєстрації наказів і розпоряджень на ДП «СхідГЗК» за період з 13.02.2018р. по 19.02.2018 р. включно; Наказів, виданих і зареєстрованих за період з 13.02.2018 року по 15.02.2018 року включно.

Ухвалою суду від 05.06.2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів по справі. Витребувано у Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»:

- акти піврічного контрольно-технічного огляду для машин, що експлуатуються цілий рік або актів річного контрольно-технічного огляду, для машин, що експлуатуються тільки у сезон літніх колійних робіт, які оформлювалися на автодрезину вантажну ДГКу залізничного цеху ДП «СхідГЗК» за 2016-2018 роки;

- дозволи на право руху по коліях Державної адміністрації залізничного транспорту України спеціального самохідного рухомого складу, а саме, автодрезини вантажної ДГКу залізничного цеху ДП «СхідГЗК» на 2016-2018 роки.

В судове засідання позивач ОСОБА_6 не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Направивши до суду свого представника. У минулому судовому засіданні позивач допитувався судом в якості свідка, та який повідомив про обставини справи як описано вище. При цьому зазначив, що працює начальником дільниці шляху залізничного цеху ДП "СхідГЗК", йому підпорядковуються працівники, які виконують ремонтні роботи на дрезині, також має в підпорядкуванні саму дрезину ДКУ 2028, яка виконує роботи по ремонту залізничної колії. Також, дрезина виконує аварійні ремонтні роботи: зварювальні роботи, господарські роботи, погрузочно-ремонтні роботи. Усі ці агрегати працюють на високих оборотах на дизельному пальному, як і двигун. Дрезина не обладнана лічильником та приладами безпеки. Для ремонтних робіт іноді доводиться виїжджати на колії комбінату та Укрзалізниці. До тепловозів по роботі він відношення не має. Вважає, що весь розхід палива був витрачений на роботу дрезини. Він не зобов’язаний контролювати роботу диспетчера щодо відміток у журналі про виїзд дрезини на колії. За всі дні виходу дрезини на колії працівники отримали заробітну плату, ніяких зауважень з цього приводу не було. Роботи на дрезині у ці дні зазначені у маршрутних листах. У період з 06.11.2017 року по 25.11.2017 року він знаходився на лікарняному, потім був у черговій відпустці. Роботи начальника дільниці шляху виконував дорожній майстер Семенчук. Коли він приступив до роботи після лікарняного та відпустки, до нього прийшли працівники служби безпеки та надали для ознайомлення акти службового розслідування. Він був ознайомлений та написав свої пояснення. До видання оскаржуваних наказів адміністрація підприємства не вимагала від нього дачі пояснень. Був ознайомлений з результатами службового розслідування, але самого тексту не зрозумів. Вважає п. 4 спірного наказу недійсним, заяву про роз'яснення змісту результатів службового розслідування не писав. Акти контрольно-технічного огляду та дозвіл на право руху по коліях Укрзалізниці не були оформлені, не з вини позивача. Накази від 13.02.2018 року від 22.02.2018 року, 14.02.2018 року викликали у нього розчарування, дуже великий негатив, адже він відпрацював у цеху 40 років. Під час роботи на підприємстві отримував нагороди від міністра, начальника, профспілки, має звання "Почесний ветеран праці". Позивач також пояснив, що із своєю посадовою інструкцією він ознайомлений, виконує свої обов'язки відповідно неї. Вранці отримує наряд від дорожнього майстра, виписує маршрутний лист, записує в маршрутному листі роботу. Машиніст дрезини йде з ним до диспетчера, проходить перевірку у медиків, потім перевіряє дрезину на поломки, записується в вахтовому журналі. Машиніст дрезини, записується у диспетчера і виїжджає на роботу. Маршрутний лист відображає усю роботу дрезини. Станція «Промпарк» знаходиться на відстані 100 м від Депо, про виїзд туди диспетчера повідомляють. 14.02.2018 року дрезина виїжджала на роботу, чи записував диспетчер - не знає, водій повідомляв обов'язково. Дрезина була направлена на ремонт, звідти прийшла на роботу без приборів лічильника мото-годин. Неодноразово звертався до начальника цеху із цією проблемою, але результату не було. Звертався усно. Обліковував роботи відповідно до виконаних робіт, заміряв розхід палива, ділив на кількість годин роботи, години рахував машиніст. Якщо машиніст працював на дрезині цілий день, так і рахували. Якщо годину були зварювальні роботи, то рахували цю годину. Кількість палива та його витрати визначена наказом директора, знайомий зі змістом, використовував в роботі. 16.09.2017 року працював у вихідний день. Контролював діяльність працівників (це були підприємці, які ремонтували колії). Виїхав на дрезині в той день за дозволом та на прохання начальника цеху. У ремонтників зламалась машина, тому відвіз їм запасні частини. Це було не відповідно посадової інструкції. Ці роботи були сплачені через бухгалтерію підприємства, підрядною організацією - ремонтним підприємством "Транметизсервіс". Ця робота не була відображена в журналі. За виїзд у вихідний день він наказаний не був. Також, позивач ОСОБА_6 зазначив, що кожного дня списувалась майже однакова кількість палива, це відповідно лінійки розходу. Якби робили згідно інструкції 8 годин, то розхід палива був би дуже великим. З актом службового розслідування ознайомлений, писав тільки пояснення, зауважень не писав. З наказом від 13.02.2018 року адміністрація підприємства знайомив начальник цеху. Ознайомлювався із великою кількістю наказів, не пам’ятає точно з якими. Вираховували із заробітної плати кошти. Відомо, що наказ про відрахування коштів скасовано. Щодо визначення розходу палива ОСОБА_6 пояснив, що в дрезині є паливний бак, залишки палива міряють мірною лінійкою. Знімають покази на початку зміни, фіксують, в кінці зміни також перевіряють і записують. ОСОБА_6 також пояснив, що коли дрезина знаходиться в депо, розхід палива також іде, оскільки працює сварка та ідуть вантажні та розвантажувальні роботи, тому розхід палива стає більшим, ніж під час виїзду. Ці роботи заносяться в маршрутні листи, також визначається і заноситься в них розхід палива. Маршрутні листи робив для себе, ніякого наказу про те, як їх вести немає, розробив їх самостійно, так і користувались. Наказ про ведення маршрутних листів зробили після інциденту. Раніше вели маршрутні листи для особистого контролю, їх ніхто не вимагав раніше. Зараз вони зберігаються місяць. Копію акту службового розслідування він не отримував. Не знає, чи повинні були надавати акт для ознайомлення чи ні. Зараз маршрутні листи бере ті, які встановлені для тепловозу. Але різниця між цими транспортними засобами велика. Адміністрація не знайомила із формою листів або наказами про їх ведення. Форму маршрутного листа взяв у тепловозників за своєю ініціативою, ніяких документів з цього приводу на підприємстві не було. Раніше нічого такого не враховувалось. Нікуди маршрутні листи не здавав, лежали просто в кабінеті за весь рік, а працівники з безпеки самостійно їх взяли вибірково, не всі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, пославшись на доводи викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнала, вважає заявлені позивачем вимоги необґрунтованими нормами чинного трудового законодавства, просила в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзивах на позовні вимоги. Пояснила, що позивач, ОСОБА_6 працював на посаді начальника дистанції шляху залізничного цеху ДП «СхідГЗК», на посаду був переведений згідно з наказом по підприємству від 01.11.2013 року №1799-ос. На підставі службової записки заступника генерального директора з безпеки підприємства від 12.12.2017 року №17-02/7609 наказом т.в.о. генерального директора від 12.12.2017 року №477 було призначено та проведено службове розслідування перевірки інформації про можливі факти розкрадання паливно-мастильних матеріалів в залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік. Результати службового розслідування викладені у ОСОБА_4 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розкрадання паливно-мастильних матеріалів в залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік від 31.01.2018 року. Відповідно до абзацу 1 пропозицій ОСОБА_4 службового розслідування від 31.01.2018 року було підготовлено та видано організаційний наказ від 13.02.2018 року №68 «Про результати службового розслідування». Пізніше, генеральний директор підприємства своїм наказом від 30.03.2018 року №221 вніс зміни в наказ від 13.02.2018 року №68 та усунув спірне питання трактування тексту наказу, а саме пункту 4. Нінаказом від 13.02.2018 року №68, ні внесеними змінами відповідно до наказу від 30.03.2018 №221 позивача ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності притягнуто не було, а вищезазначені накази не доводилися до даного працівника під розписку, як це передбачено ч.4 ст. 149 КЗпП України. Усі накази на ДП «СхідГЗК» належать до організаційно-розпорядчих документів. Тому, на думку представника відповідача, як наказ від 13.02.2018 року №68 «Про результати службового розслідування» так і наказ від 30.03.2018 року № 221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 №68» не можуть бути предметом оскарження до суду, так як містять організаційно-розпорядчі вказівки відповідальним особам підприємства для усунення виявлених у ході службового розслідування фактів розтрати паливно-мастильних матеріалів і недопущення в подальшому зайвого списання дизельного палива, та рекомендації щодо притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності та відноситься до наказів з основної діяльності, а вимога щодо їх скасування є втручання в господарську діяльність підприємства з боку позивача ОСОБА_6 Щодо наказу від 22.02.2018 року №1210-к Про застосування дисциплінарного стягнення" зазначила наступне. Станом на 22.02.2018 року до внесення змін до наказу від 13.02.2018 року №68 "Про результати службового розслідування" згідно з наказом від 22.02.2018 року №1210-к до ОСОБА_6, як до начальника дільниці шляху, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани та позбавлено премії за лютий 2018 року у розмірі 100%. Згідно з наказом від 01.11.2013 року ОСОБА_13 з посади майстра шляхового залізничного цеху з 01.11.2013 року було переведено до дільниці дистанції шляху залізничного цеху на посаду начальника дистанції. У зв`язку з вищезазначеним, посада ОСОБА_6 у наказі від 22.02.2018 року №1210-к "Про застосування дисциплінарного стягнення" не відповідає штатному розпису керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних службовців залізничного цеху ДП "СхідГЗК", введеному з 01.11.2017 відповідно до наказу від 21.11.2017 року №439 "Про введення штатного розпису підрозділів ДП "СхідГЗК, наказу від 01.11.2013 року №1799-ос та посадовій інструкції працівника. Наказом генерального директора від 23.05.2018 року № - 3356 – к, наказ від 22.02.2018 року №1210-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» скасовано в повному обсязі. У зв’язку з цим, за даними позовними вимогами відсутній предмет спору. Також, відповідач, ДП "СхідГЗК", заперечує проти твердження позивача щодо визнання незаконним та скасування наказу від 14.02.2018 року №68/1 «Про покриття шкоди, заподіяної працівниками», оскільки ч.1 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Службовим розслідуванням було встановлено, що однією з винних осіб у завданні підприємству шкоди є начальник дистанції ОСОБА_6 який вносив до матеріальних звітів недостовірну інформацію про кількість відпрацьованих локомотиво-годин дрезиною, що в свою чергу потягло за собою зайве списання дизельного палива під час роботи дрезини. Також, ДП «СхідГЗК» заперечує проти позовної вимоги позивача щодо завдання йому моральної шкоди та її відшкодуванню, тому що дана вимога взагалі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи. Позивач не надав жодного доказу який би підтверджував факти заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні. Позивач не втратив нормальних життєвих зв’язків що вимагали б від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а отже усі його доводи про завдання йому моральної шкоди є надуманими та не відповідають чинному законодавству України.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні під присягою суду пояснив, що працює водієм дрезини з 1996 року, маршрутні листи почали виписуватись приблизно рік тому. Виписує їх начальник ділянки – ОСОБА_6 На цих маршрутних листах ставить підпис водій та диспетчер, медик. Якщо лист був виписаний, то роботи розписані у ньому виконувались. Дрезина виконує ремонтно-відновлювані роботи, вантажно-розвантажувальні роботи та зварювальні. Ці роботи виконуються на коліях комбінату. Виїзд дрезини здійснюється за нарядом, шляхом повідомлення про виїзд диспетчера, зв'язується з ним по телефону, за командою диспетчера виїжджає на колію. Сам він роботу диспетчера не контролює. В добових графіках помітки ставить диспетчер. Диспетчер, також надає дозвіл на виїзд на колії "Укрзалізниці", якщо виїжджає на колії СКЦ, то диспетчер надає дозвіл на це. Технічний огляд дрезини робить начальник дільниці. Паливо просто так не списується, якщо виїжджав, то диспетчер була обов'язково в курсі. Іноді він цікавився, про кількість виїздів на колію, та виявляв, що диспетчер не завжди фіксує виїзд дрезини на колії. ОСОБА_6 в маршрутних листах веде графік самостійно, диспетчер ставить відмітки у добовому графіку. Кількість палива визначається за допомогою лінійки - щупа та кількістю відпрацьованих годин. Дрезина не обладнана приладами безпеки, швидкістоміром, лічильниками. Не знає, яким документом регулюється, хто повинен контролювати технічний стан дрезини. Навчання проходить кожні 2 роки, в цьому році здавав атестацію.

Свідок ОСОБА_5 під присягою суду пояснила, що працює начальником станції залізничного цеху та знає про те, що перевірка на підприємстві виявила відмінності розходу палива з виконаними роботами. Маршрутні листи на підприємстві ведуть приблизно 2 роки, саме на дрезину - не знає з якого часу. З 2012 року ввели маршрутні листи, згідно наказу "Укрзалізниці" ввели медичний огляд. Ці маршрути підписує начальник дільниці, медик і диспетчер. ОСОБА_5 повідомляє про виїзд з депо диспетчера, неможливо, щоб дрезина виїхала без відома диспетчера, запис про це обов'язково робиться в добовому журналі. Про виїзд відомо диспетчеру, вона керує її роботою. Про повернення дрезини також, завжди повідомляється диспетчер, готується маршрут, переводиться стрілка, включається світлофор. Самостійно водій не виєде та не заїде в депо. Усі записи відповідають роботі дрезини. Добовий графік маневрової роботи ведеться постійно. За його ведення несе відповідальність диспетчер, за своєю посадовою інструкцією. Також, свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що під час службової перевірки був виявлений розхід пального з відповідним об’ємом робіт. У службовому розслідуванні вона участі не приймала, з актом ознайомлена, не пам'ятає, чи ставила в ньому підпис. Колії підприємства з коліями "Укрзалізниці" перетинаються. Дрезина виїжджає та перетинає колії "Укрзалізниці". Документів про обладнання дрезини лічильниками та прибором безпеки немає. Виїзд на колії дрезини без лічильників та приборів безпеки неможливий. Диспетчерська кімната є на станції "Промпарк", поряд сидить і диспетчер "Укрзалізниці". Коли дрезина повинна виїхати на колії комбінату через колії "Укрзалізниці", запрошують дозвіл у "Укрзалізниці", на дрезині повинні бути і прибори, і акти. Також, свідок ОСОБА_5 зазначила, якщо дрезина не виїжджає на колії, то диспетчер не фіксує цю роботу. Не знає чи витрачається паливо, коли дрезина в депо. В добовому графіку розхід палива не зазначається.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що він приймав участь у розслідуванні фактів списання та обліку дизельного пального. Вважає, що на дрезину списувалося пальне, оскільки перевіркою було встановлена безпідставне списання дизельного пального. Були розраховані збитки, та позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Виданий наказ на часткове стягнення з ОСОБА_6 заподіяної шкоди. Під час розслідування, він досліджував документи, формулював перелік питань. А саме, досліджував книгу нарядів дільниці, маршрутні листи, журнали маневрової роботи, зрівнював відомості вказані в цих документах. По результатам перевірки комісією було зроблено висновок: облік палива не вівся, безпідставно списувалось пальне, яке могло бути розкрадено. Причини і умовии: бездіяльність ОСОБА_6 Також, було встановлено факти, коли дрезина не виїжджала на колії, а пальне списувалось. Матеріали щодо розкрадання направлені до Відділу поліції, цим займається юридична служба підприємства. Досліджувалась робота усього цеху. При цьому зазначив, що до роботи тепловозів позивач не має відношення. Вважає, що нестача пального - це крадіжка, але хто саме розкрадав йому невідомо. ОСОБА_6 як начальник та водій дрезини мали доступ до пального, тому теоретично вони могли вкрасти. Сторонні особи не могли розкрасти пальне, вважає, що саме бездіяльність позивача спричинила розкрадання. З актом перевірки ознайомлений. Контроль розходу палива на дільниці не вівся, облік не вівся. Комісія, яка складала акти про залишки, не виконувала свої обов'язки. Бухгалтер та завідуючий складом не притягнуті до відповідальності, оскільки вони вели тільки математичну частину роботи, перевіряючи раз на місяць залишки. Вважає, що позивач складав і підписував завідомо неправдиві документи. Диспетчер, медпрацівник, водій не притягнуті до відповідальності. ОСОБА_5 точно не пам'ятає, коли працював, він лише виконував свої обов’язки. Дрезина в дні не відмічені диспетчером на колію не виїжджала, це підтверджено маневровими листами, добовим графіком. В добових графіках відображено кількість годин роботи дрезини. Рахували тільки ті дні, коли дрезина взагалі не виїжджала. Різниця у звітах - це безпідставно списане пальне. За графіком - за лютий відпрацьовано 24 години. Свідок, ОСОБА_15, також пояснив, що порівнював роботу дрезини, яка виїжджала, зі списаною кількістю пального - це не відповідало нормам розходу палива. Не збігались дані диспетчера та позивача. Коли дрезина не виїжджає на колії, а працює в депо, це відображається в книзі нарядів. Враховували у розрахунках і книгу нарядів. При цьому розбіжності були великі. Якщо дрезина працювала на іншій дільниці, а за журналом диспетчера виїзду немає, такі факти не брались до уваги. Ті дні, коли дрезина виїжджала, врахували як обґрунтоване списання пального, в ті дні, які позивач в матеріальному звіті про списання пального не виїзджала на колії, але працювала ці дані не перепровірялися також. Однак, вийшла різниця безпідставно виписаних годин, а отже і списаного пального. Вважає, що комісія, порахувала все правильно і об'єктивно. Відсутній запис в добовому графіку, а маршрути за певні дні були. В книзі нарядів зазначено зварювальні роботи, але в добовому графіку маневрової роботи руху немає, тому вважали таке списання незаконним. Вважає, що не зазначення диспетчером усіх відомостей, неможливе, оскільки це питання безпеки. Знає про факт самовільного виїзду, але диспетчер усе зафіксувала, тобто диспетчер завжди відображає виїзд транспорту. Не знає щодо обладнання дрезини лічильником та складення актів. Зважали на неправильну працю дизельної установки, розтрата - це розкрадання. В акті випадки розтрати не зазначені, затримання при крадіжці не було. Розмежували розтрати по локомотивам та дрезині. Під безпідставною витратою пального розуміли неспівпадіння між бухгалтерськими даними по витратам із фактичними роботами. За інвентаризацією нестачі не знайшли. Зайве списання - це безпідставні витрати. Роботи не було, затрат не було, але матеріали використані. Наявність виконаних робіт не перевіряли, питання роботи монтерів не досліджували. По тим маршрутним листам, які не знайшли - рахували такі витрати законними. В акті відсутній перелік досліджуваних матеріалів, не знає чому. Також, свідок, ОСОБА_15, повідомив, що зараз витрати пального дуже зменшились, завдяки тому, що були встановлені системи контролю - навігатор і датчик розходу палива. Свідок, ОСОБА_15, підтвердив пояснення ОСОБА_6, що витрати палива на дрезині рахують так: - перед початком зміни лінійкою вимірюють рівень палива, потім в кінці зміни. Звіт складають за місяць. Відмітки про денні витрати роблять в маршрутних листах. Також пояснив, що після розслідування була розроблена інструкція. Раніше це передбачалося загальноукраїнськими актами, вони повинні були використовуватись. Інструкція була затверджена в квітні 2018 року, працівники написали, що ознайомлені з нею, але не згодні. Наразі термін зберігання маршрутів - 3 роки. Маршрути за рік, який перевіряли, були в наявності.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працює в управлінні ДП «СхідГЗК» у відділі транспорту. Зазначив, що наказом генерального директора було створено комісію для перевірки факту списання палива. Він особисто приймав участь у перевірці як член комісії. За результатами перевірки було виявлено понаднормове списання палива, що не відповідало веденню документації.Диспетчери завжди робили відмітки, забути поставити відмітку про виїзд на колію - це велике порушення. Комісією було встановлено, що не було розроблено інструкцій по заповненню маршрутних листів. Ведення маршрутних листів було обов'язковим, не знає про відповідний наказ. Маршрутні листи заповнюються останні 3 роки, з січня 2015 роки. Не знає напевно, з якого періоду їх заповнюють. Щоб виїхати на колії за межами депо, машиніст зупиняється біля стрілки і отримує дозвіл диспетчера на виїзд, тоді диспетчер розраховує маршрут, переводить стрілки, дає дозвіл. Для виїзду на інші колії диспетчер обов'язково робить відмітку про колії, на яких ведеться робота. Теоретично можливо, що відмітки не робились, це питання роботи диспетчера. Знає про самовільний виїзд позивача на дрезині, відмітка диспетчером була. Дрезина рухається по коліям «Укрзалізниці» за необхідності. Машиніст дрезини самостійно нікуди не поїде - тільки за завданням начальника дільниці або майстра. Повинен проводитись технічний огляд дрезини, відповідає за це начальник дільниці. Маршрутні листи під час службового розслідування не досліджував. Начальник дільниці керується відповідними документами. Дрезина обладнується відповідно до потреб. Дрезина здійснює роботи по ремонту та утриманню колій, вантажні роботи. Пояснив, що під час службового розслідування перевіряв наявність та відповідність документації. По випадкам невідповідності також перевіряв документи. Позивач не має відношення до роботи тепловозів, його стосувалась тільки робота дрезини. Факти розкрадання не були виявлені. Не знає, куди були витрачені значні об'єми палива. Колії підприємства перетинаються з коліями "Укрзалізниці", іноді дрезина їх перетинає також. Не знає, чому дрезина не обладнана приборами вимірювання. Дрезина по перегонам не рухається, однак таке можливо. Не знає, чому акти контрольно-технічного огляду не складались, за це відповідає начальник дільниці. Не може сказати точно яким документом це регулюється.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що приймала участь у службовому розслідуванні по факту зайвого списання пального в ЗЦ, проводила рахунок кількості та вартості списаного пального на роботу дрезини, використала та узагальнила інформацію, яку надали інші члени комісії. Пояснила, що в цеху нічого не досліджувала, обрахувала надані цифри. Щодо факту розкрадання пального працівниками ЗЦ їй нічого невідомо. В кінці місяця подається матеріальний звіт, де зазначається кількість витраченого палива, кількість відпрацьованих годин дрезиною. В результаті розслідування виявились факти, що фактично дрезина відпрацювала меншу кількість часу, тобто була завищена кількість відпрацьованих годин. Інформацію взяли з добового графіку роботи. Не обраховувала кількість локомотивогодин. Не знає, куди було витрачене пальне. Якби пальне просто списувалось, то воно б залишилось в наявності. Але за інвентаризацією - надлишків немає. Проводили перевірку після закінчення року. Документальну перевірку було проведено, не досліджувалось питання службового розслідування. Маршрутні листи - це первинний документ, який підтверджує будь-яку роботу транспортного засобу, не знає про відповідний документ, яким це передбаченого. Інформації про роботу дрезини в депо не рахувала. Такі дні були зазначені - рух відсутній. Позивач не мав відношення до роботи тепловозів, його стосується тільки сума списань палива на дрезину.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що входив у склад комісії, яка проводила перевірку ЗЦ ДП «СхідГЗК». Під час розслідування виявили, що безпідставно списувалось пальне в ЗЦ, дрезина не виїжджала на роботу, а пальне списувалось. Це підтверджується журналом диспетчера. Коли дрезина здійснювала роботи не виїжджаючи, враховували це як законне використання палива. Не пам'ятає точно, що перевіряв особисто. Невідомо, щодо того, чи мав відношення позивач до тепловозів. Не знає точно, чи був факт крадіжки, вважає, що пальне викрадено, але хто саме здійснював розкрадання не виявлено.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в грудні 2017 року було розпочато перевірку інформації, яка надійшла на гарячу лінію ДП «СхідГЗК» про розкрадання палива у Залізничному цеху підприємства, перевірили документацію обліку паливно-мастильних матеріалів, в тому числі і дрезини, яка знаходиться на дільниці позивача. Дослідили: графіки, маршрутні листи, книгу нарядів, склали акт, яким встановили невідповідність між документами первинного обліку та дійсним виїздом дрезини на колію. Пояснив, що під час службового розслідування особисто перевіряв маршрути на дрезину, наказ, згідно якого було встановлено норми розходу, добовий графік маневрової роботи, який ведуть диспетчери. За регламентом роботи дільниці, перевіряли маршрути і робили перевірки. Досліджували документи усі члени комісії. Встановлено факт нестачі дизельного пального, та в акті встановлено факт невідповідності. Не може точно сказати, куди були витрачені 1700 кг пального, згідно з документами, які перевіряли - вони не могли витратитись під час роботи. Порахували локомотиво-години за відповідним наказом. Брали для розрахунку кількість годин за маршрутом та кількість фактично витрачених літрів. В деякі дні дрезина взагалі не виїжджала, так і рахували. Вважає безпідставними витратами нестачу пального. При цьому зазначив, що Позивач не має відношення до роботи тепловоза. Акт службового розслідування підписав, не знає, чому в ньому не вказані додатки та кількість аркушів. Лічильників на дрезині немає, акту технічного огляду не досліджували. В певні дні дрезина не виїжджала, чи виконували в той день роботи працівники - не перевіряли, іноді вони працюють без дрезини. Про дні, коли дрезина працювала в депо - опитували водія дрезини, диспетчерів. Про дні, коли дрезина працювала на СКЦ, ГМЗ - повинні були бути відмітки у диспетчера. Дрезина на дорогу до диспетчера також витрачає пальне, для заведення дрезини також йдуть витрати палива, але цього не враховували. Рахували повні витрати часу, за весь період виїзду дрезини. В той час, який перевіряли, зварювального апарату не було. А розхід палива у цей період був.

Суд, вислухавши пояснення позивача в якості свідка, його представника, представника відповідача, свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_17, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали цивільної справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються законодавством про працю.

Статтями 43, 68 Конституції України встановлено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи інших людей.

Трудові відносини регулюються КЗпП України та іншими актами законодавства, прийнятими згідно до нього. Власник, або уповноважений ним орган повинен неухильно додержуватися законодавства про працю.

Згідно із копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також Статуту Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою, має ідентифікаційний код 14309787 та знаходиться за юридичною адресою: Дніпропетровська область, місто Жовті Води, вул. Горького, будинок 2.

У судовому засіданні судом безспірно встановлено, що ОСОБА_6 з липня 1980 року перебуває у трудових відносинах з ДП «СхідГЗК». На посаді начальника дистанції шляху дільниці шляху Залізничного цеху ДП «СхідГЗК» з 17.03.2014 року. Наказом від 28.02.2018 року № 1034-ос "Про переміщення працівників Залізничного цеху" з 01.03.2018 року ОСОБА_6 переміщено на посаду начальника дистанції шляху дільниці шляху залізничного цеху Гідрометалургійного заводу ДП "СхідГЗК".

У судовому засіданні було встановлено, що 13 лютого 2018 року ДП «СхідГЗК» за підписом генерального директора ОСОБА_18 видано наказ № 68 про результати службового розслідування. Згідно з вступною частиною даного наказу проведено службове розслідування стосовно перевірки інформації про можливі факти розкрадання паливно-мастильних матеріалів у ЗЦ ДП «СхідГЗК». 31 січня 2018 року комісією складений ОСОБА_13 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розкрадання паливно-мастильних матеріалів у ЗЦ ДП «СхідГЗК» за 2017 рік. За висновками комісії, інформація про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів в ЗЦ ДП «СхідГЗК» за 2017 рік знайшла підтвердження.

Резолютивною частиною наказано:

1) ознайомити працівників залізничного цеху, в тому числі ОСОБА_6 з актом розслідування та запропонувати надати пояснення стосовно фактів і порушень, висвітлених в акті службового розслідування;

2) запропонувати працівникам залізничного цеху, в тому числі ОСОБА_6, у добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду в порядку, визначеному чинним законодавством у межах середньомісячного заробітку;

2.1) у разі відмови добровільного відшкодування заподіяної шкоди зазначеними в п. 2 особами, вирішити питання відповідно до норм КЗпП Україною;

3) з урахуванням результатів виконання п.2 та 2.1 цього наказу голові комісії вирішити питання щодо направлення акта службового розслідування з повідомленням про можливе вчинення злочину до правоохоронних органів;

4) притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та застосувати заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100% премії за лютий 2018 року начальника дільниці шляху ОСОБА_6

Крім ОСОБА_6, у вказаному пункті притягнуто до відповідальності інших працівників, а саме: начальника залізничного цеху ОСОБА_8, начальника дільниці тяги та депо ОСОБА_9, машиніста-інструктора ОСОБА_10

Також, цим наказом доручено розробити інструкцію про порядок заповнення та зберігання «Маршрутів» і швидкостемірних стрічок; посилити контроль за внесенням достовірних даних до первинних документів щодо роботи тепловозів та дрезини, забезпечення їх відповідальності до інформації зафіксованої в деспетчера; посилити контроль за правильністю ведення подорожньої документації машиністами тепловозів. Не допускати фактів зайвого списання та розкрадання дизельного пального; переглянути норми витрат дизельного пального провівши комісійні заміри на кожному тепловозі та дрезині окремо. Згідно з наказом по ГМЗ розробити та ввести в дію нормативні документи, на підставі яких можна чітко організувати роботу і визначити відповідальних осіб щодо: - технічного обслуговування тепловозів в експлуатації; - експлуатації локомотивних швидкостемірів, їх приводів і застосування та розшифровування швидкостемірних стрічок, термінів їх зберігання; - порядку ведення і зміст заповнюваної інформації в журналі маневрової роботи; - порядку заповнення та зберігання маршрутних листів машиніста (а.с.22-24 Т.1).

Наказом від 30 березня 2018 року №221 було внесено зміни до наказу генерального директора №68 від 13.02.2018 року виклавши п.4 в наступній редакції «4 За наявності підстав, провести роботу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за окремими наказами у вигляді оголошення догани та застосувати заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100% премії за лютий 2018 року наступних осіб:

-Начальника залізничного цеху ОСОБА_8;

-Начальника дільниці тяги та депо ОСОБА_9;

-Машиніста-інструктора ОСОБА_10;

-Начальника дільниці шляху ОСОБА_6 /а.с.25 Т.1/

Наказом від 22.02.2018 року №1210-К за неналежне виконання посадових обов’язків, передбачених вимогами п.2.10 посадової інструкції, вимогами підпунктів а), є), и) п.3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «СхідГЗК» начальнику дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6О, оголошено догану та позбавлено премії за лютий 2018 року у розмірі 100%. /а.с.26-27 Т 1/

14 лютого 2018 року генеральним директором ДП «СхідГЗК» видано наказ № 68/1 про покриття шкоди, заподіяної працівниками.

Згідно з вступною частиною даного наказу, службовим розслідуванням встановлено, що внаслідок внесення недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин тепловозами зайво списано в обліку дизельне паливо загальною кількістю 8572 кг; на загальну суму 181 791,01 грн. без ПДВ, з ПДВ - 218 149,21 грн., а також дрезиною та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 1730 кг, на загальну суму 36108,26 грн. без ПДВ, з ПДВ – 43329,91 грн., а всього по ЗЦ -261479,12 грн., що вказує на перевитрати дизельного пального та його розтрати, через безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків чи зловживання керівника та працівників ЗЦ та, як наслідок, - спричинення збитків підприємству. Виявлена перевитрата дизельного пального безпосередньо пов’язана з неналежним виконанням відповідальними особами обов’язків, передбачених їхніми посадовими та робочою інструкціями, а збитки, завдані підприємству, виникли внаслідок бездіяльності відповідальних осіб під час виконання ними трудових обов’язків щодо економного використання всіх видів ресурсів.

Комісією встановлено, що основними причинами та умовами, що сприяли завищенню обсягів виконаних робіт тепловозами і дрезиною, та розтрати дизельного палива і спричинення підприємству збитків є, поміж інших працівників, і умисні дії начальника дільниці шляху ОСОБА_6 через внесення до матеріальних звітів недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин дрезиною. Стягнуто з начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди підприємству за рахунок середнього місячного заробітку у сумі 9334 грн. 50 коп. відповідно до ст. 128 КЗпП України (а.с.28-30 Т.1).

Наказом від 30.03.2018 року №213 «Про результати документальної перевірки фінансово-господарської діяльності залізничного цеху за період з 01.07.2016 року по 31.12.2017 року, заступнику генерального директора із забезпечення виробництва ДП «СхідГЗК» ОСОБА_19 було доручено, зокрема, забезпечити постійне списання з обліку вартості матеріальних цінностей на підставі звітів про їх фактичне використання. Списання паливно-мастильних матеріалів здійснювати з дотриманням норм. Норми встановлювати відповідно до діючих нормативних документів. В межах чинного законодавства забезпечити відшкодування вартості паливно-мастильних матеріалів у сумі 15707,35 грн., списаних з порушеннями. /а.с.43-45 Т.1/

Наказом генерального директора ДП «СхідГЗК» від 23.05.2018 року №3356-к наказ від 22.02.2018 року № 1210-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» скасовано в повному обсязі. Підставою скасування акту зазначено невідповідність посади ОСОБА_6 штатному розпису керівників, професіоналів, спеціалістів та технічних службовців залізничного цеху ДП «СхідГЗК», введеному з 01.11.2017 року відповідно до наказу від 21.11.2017 року №439 "Про введення штатного розпису підрозділів ДП "Схід ГЗК", наказу від 01.11.2013 року № 1799-ос та посадовій інструкції працівника. /а.с.228 Т.1/

31 січня 2018 року у складі комісії було складено «ОСОБА_13 службового розслідування перевірки інформації про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів у залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік» (а.с.32-41 Т.1).

Комісією проведено службове розслідування для перевірки інформації про можливі факти розтрати паливно-мастильних матеріалів в залізничному цеху ДП «СхідГЗК» за 2017 рік та встановлення причин і умов, що сприяли розкраданню, яким встановлено, що видача пального здійснюється зі складу ЗЦ за лімітно-забірними картками. Досліджуючи питання використання дизельного пального дрезини ДГку встановлено, що на теперішній час, у наявності є майже усі маршрути ДГку та журнали добових графіків маневреної роботи ЗЦ. Згідно маршрутів за 2017 рік на ДГку водій дрезини виїздив на ній та проводив певні роботи. Однак, у добових графіках маневрової роботи ЗЦ, які щоденно ведуться диспетчерами ЗЦ відмітки про роботу дрезини та виїзд на колії у вказані дні відсутні. При опитуванні працівників залізничного цеху з питань невиїзду тепловозів або дрезини на колії станції було отримано відповіді про роботу зазначеного транспорту у депо, або біля нього. Згідно відомостей по роботі дрезини ДГку за 2017 рік встановлено значне відхилення витрат дизельного палива від даних бух обліку, оскільки фактичний виїзд на колії не підтверджено диспетчером. За результатами розслідування комісія вважає, що винною особою у завданні підприємству шкоди є, зокрема начальник дільниці шляху ОСОБА_6, який вносив до матеріальних звітів недостовірну інформацію про кількість відпрацьованих локомотиво-годин дрезиною та приписок кількості використаного за місяць дизельного пального в той час, як фактично дрезина не працювала як наслідок розтрату дизельного палива.

- Внаслідок внесення недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин тепловозами зайво списано в обліку дизельне паливо в загальній кількості 8572 кг, на загальну суму 181 791,01 грн. без ПДВ, з ПДВ - 218 149,21 грн., а також дрезиною зайво списано в обліку дизельне паливо в загальній кількості 1730 кг, на загальну суму 36108,26 грн. без ПДВ, з ПДВ - 43 329,91 грн., а всього по ЗЦ 0 261 479,12 грн., що вказує на перевитрати дизельного пального та його розтрати внаслідок безвідповідального ставлення до виконання своїх обов’язків чи зловживання керівника та працівників ЗЦ та, як наслідок спричинення збитків підприємству.

Також, в зазначеному ОСОБА_13 службового розслідування від 31.01.2018 року, за результатами службового розслідування, комісія робить наступні пропозиції:

1. Запропонувати працівникам залізничного цеху, зокрема ОСОБА_6, у добровільному порядку покрити заподіяну шкоду в порядку, визначеному чинним законодавством в межах середньомісячного заробітку;

2. У разі відмови добровільного відшкодування заподіяної шкоди – вирішити питання щодо стягнення шкоди відповідно до ст.136 КЗпП України;

3. З урахуванням результатів вказаних у пропозиціях вказаних у п.1 та 2 вирішити питання щодо направлення акту службового розслідування з повідомленням про можливе вчинення злочину до правоохоронних органів;

4. Притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та застосувати заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100% премії за лютий 2018 року винних працівників, в тому числі начальника дільниці шляху ОСОБА_6;

5. Розробити інструкцію про порядок заповнення та зберігання «Маршрутів» та скоростемірних стрічок;

6. Посилити контроль внесенням достовірних даних щодо роботи тепловозів та дрезини до первинних документів, забезпечення їх відповідність інформації зафіксованій в диспетчера;

7. Посилити контроль за правильністю ведення подорожньої документації машиністами тепловозів. Не допускати фактів зайвого списання та розстрати дизельного пального;

8. Переглянути норми витрат дизельного пального провівши комісійні заміри на кожному тепловозі та дрезині окремо;

9. Наказом по ЗЦ розробити і ввести в дію нормативні документи, на підставі яких можна чітко організувати роботу і визначити відповідальних осіб щодо: - технічного обслуговування тепловозів в експлуатації; - експлуатації локомотивних швидкостемірів ЗСЛ2М, їх приводів та застосування і розшифровування швидкостемірних стрічок строків їх зберігання; - порядку ведення і зміст заповнюваної інформації в журналі маневрової роботи; - порядку заповнення і зберігання маршрутних листів машиніста, де чітко визначити обов`язки; - щодо не приймання маршрутів машиністів при відсутності даних про час простою тепловоза в режимі холостого ходу і в холодному стані; - щодо перевірки машиністом-інструктором відповідності даних маршруту машиніста швидкостемірній стрічці; - щодо суворої відповідальності за внесення недостовірних даних до маршрутів машиністів. - чіткого переліку тари, яка зберігається на кожній одиниці тягового рухомого складу (тепловоз, дрезина, кран на залізничному ходу), її призначення та випадків використання, переліки вклеїти на тильну сторону лицевого листка журналу форми ТУ-152 . /а.с.32-41 Т.1/

Лист ДП «СхідГЗК» з пропозицією добровільно покрити заподіяну шкоду в сумі 261479,12 грн. у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку ОСОБА_6 отримував, про що свідчить його підпис на звороті листа з поміткою «не згоден». /а.с.42/

Наказом генерального директора ДП «СхідГЗК» від 28 лютого 2018 року за №1034-ос, ОСОБА_6, таб. №15339, начальника дистанції шляху дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» переміщено з 01.03.2018 року начальником дистанції шляху дільниці шляху залізничного цеху Гідрометалургійного заводу ДП «СхідГЗК» з окладом 18000 грн. на місяць./а.с.49-52/

Згідно з Посадовою інструкцією начальника дистанції шляху, основним завданням ОСОБА_6 є виконання виробничих планів при найменших витратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, підвищення продуктивності і якості робіт на основі виявлених і використаних резервів виробництва. Здійснення постійного утримання залізничних колій, стрілочних переводів, штучних споруд і шляхових пристроїв в справному стані, забезпечуючи безперебійний і безпечний пропуск рухомого складу. Начальник дистанції шляху ЗЦ несе відповідальність за невиконання, неповне або невчасне виконання своїх обов’язків, визначених «положенням про залізничний цех» і своєю посадовою інструкцією, а також невиконання посадових обов’язків підлеглим персоналом (п.4.1). /а.с.53-60 Т.1/

Частиною 1статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Щодо позовних вимог про скасування наказів ДП «СхідГЗК» від 13 лютого 2018 року № 68 «Про результати службового розслідування» та від 30 березня 2018 року № 221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 року №68» в частині притягнення позивача ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності суд виходить з наступного.

Стаття 147 КЗпП України регламентує, що догана, як вид дисциплінарного стягнення, може бути застосована за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана та звільнення.

Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно ст.150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно дост. 147-1 КЗпП України, зокрема є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

В силу ч. 1 та ч. 4ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України відповідач не відібрав пояснень від позивача ОСОБА_6 перед притягненням його до дисциплінарної відповідальності, а пояснення надані ним під час службового розслідування в акті службового розслідування від 31.01.2018 року не спростовані належним чином.

Також, відповідачем при винесенні наказу про притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності не були взяті до уваги письмові пояснення останнього від 18.01.2018 року (а.с.195-196 Т.1).

Тому, суд вважає, що відповідачем порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_6 з огляду на вищезазначене.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

В порушення вищевказаних вимог КЗпП України відповідач ні в акті про службове розслідування від 31.01.2018 року, ні в наказі № 68 від 13.02.2018 року не визначає дати вчинення дисциплінарного проступку, що не дає змоги суду перевірити правильність дотримання строків, визначених ч. 2 ст. 148 КЗпП України.

Доводи представника відповідача про закриття провадження у справі в цій частині через те, що наказ № 68 від 13.02.2018 року про результати службового розслідування є організаційно-розпорядчим документом, та містить лише рекомендації щодо притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності, не приймається судом до уваги, оскільки з тексту спірного наказу від 13 лютого 2018 року №68 вбачаються підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, вид стягнення, який застосовується до працівника, тобто текст наказу має всі фактичні ознаки притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

З цих же підстав, суд критично оцінює спірний наказ за № 221 від 30.03.2018 року про внесення змін до наказу № 68 від 13.02.2018 року, оскільки після внесення вказаним наказом змін, вбачається, що вид дисциплінарної відповідальності позивачу ОСОБА_6 був визначений наперед і за наявності на те підстав. Однак аналіз наказу №68 від 13.02.2018 року вказує на те, що підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності вже були визначені в його фабулі. Після видання наказу №68, тобто після 13.02.2018 року ніяких заходів щодо розслідування здійснення ОСОБА_6 дисциплінарного проступку відповідачем не здійснювались.

З огляду на вказані вище обставини, суд прийшов до висновку, що спірні накази ДП «СхідГЗК» від 13 лютого 2018 року № 68 «Про результати службового розслідування» та від 30 березня 2018 року № 221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 року №68» в частині притягнення позивача ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності є незаконними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування наказу ДП «СхідГЗК» від 14 лютого 2018 року № 68/1 «Про покриття шкоди заподіяної працівниками» в частині стягнення за рахунок середнього заробітку 9334,50 грн. в рахунок відшкодування шкоди підприємству та стягнення з ДП «СхідГЗК» на користь позивача ОСОБА_6 8317,22 грн. незаконно утриманої заробітної плати за лютий, березень та квітень 2018 року суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП).

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу (ст.138 КЗпП)

Згідно з частиною другою статті 130 КЗпП обов’язковими умовами настання матеріальної відповідальності працівника є:

1) пряма дійсна шкода;

2) протиправна поведінка працівника;

3) вина в діях чи бездіяльності працівника;

4) прямий причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов'язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій. Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Обов'язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина. За приписами КЗпПУ матеріальна відповідальність працівника настає тільки за наявності його вини в заподіянні підприємству, установі, організації майнової шкоди. Вина працівника - це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Отже, працівник визнається винним у заподіянні шкоди, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності (за винятком випадків, коли шкоду нанесено джерелом підвищеної небезпеки).

У трудовому праві діє презумпція відсутності вини працівника, а тому обов’язок доведення вини працівника у спричинені підприємству шкоди, покладається саме на роботодавця, тобто у даному випадку на відповідача.

Причинний зв'язок між протиправною і винною дією чи бездіяльністю працівника і майновою шкодою, яка сталася, повинен бути прямим (безпосереднім). Прямий зв'язок - це такий, за якого майнова шкода безпосередньо, з неминучістю випливає з дій чи бездіяльності працівника. У будь-якому разі працівник повинен нести матеріальну відповідальність лише за ту частину шкоди, яка безпосередньо випливає з його дій чи бездіяльності.

З наведеного слід зазначити, що відсутність підстав чи однієї з обов’язкових умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.

У відповідності до роз’яснень, викладених в абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» вбачається, що виходячи з вимог ст.15ЦПК суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов'язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Також, слід звернути особливу увагу на те, чи були забезпечені позивачем належні умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними.

В силу ч. 1 ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Разом з тим, відповідачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається, які саме винні, протиправні умисні дії вчинив позивач, що призвели до заподіяння шкоди та в якому розмірі ця шкода була спричинена саме ОСОБА_6, як обов'язкові умови притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Досліджений вище ОСОБА_13 про результати службової перевірки від 31.01.2018 року має лише загальну кількість, на думку комісії, зайво списаного дизельного палива в загальній кількості 8572 кг на суму 181791,01 грн. без ПДВ і 218149,21 грн. з ПДВ, а також дрезиною та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 1730 кг на загальну суму 36108,26 грн. без ПДВ, з ПДВ 43 329,91 грн., а всьго по ЗЦ 261 471,12 грн.

При цьому яким чином був здійснений розрахунок вказаної кількості палива, і яка кількість палива зайво списана з вини саме позивача ОСОБА_6 в ОСОБА_13 не вказано та відповідачем не доведено.

Як доказ недостачі палива на підприємстві представником відповідача надано копію добового графіку маневрової роботи ЖДЦ, довідку, яка містить інформацію щодо витрачання дизельного пального при відсутності роботи Дгку, відомості по роботі дрезини за 2017 рік, маршрутні листи дрезини 2088 за 2017 рік (а.с.140-156, 162-169, 170-193 Т.1), які в свою чергу не можуть бути доказами на підтвердження недостачі на підприємстві, так як дані документи не є актом проведення інвентаризації. Інших доказів на підтвердження проведення інвентаризації на підприємстві в цілому, з метою виключення можливості того, що товарно-матеріальні цінності, недостача яких виявлена, могли бути переміщені в інший структурний підрозділ підприємства, цех, склад тощо матеріали справи не містять.

Крім того, в ОСОБА_13 службового розслідування від 31.01.2018 року комісією також встановлено, що не врегулювання такого важливого питання, як ведення та зберігання первинних документів, а саме «Маршрутів» та швидкостемірних стрічок створило підґрунтя для можливого безпідставного списання та розтрати дизельного пального, як наслідок заподіяння підприємству збитків.

Такий висновок комісії суд розцінює як відсутність умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого майна працівникам, що є обов’язком власника або уповноваженого ним органу, який випливає з ч. 1 ст. 131 КЗпП України.

На виконання положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України та ст. 138 КЗпПУ, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що мали місце неправомірні дії з боку позивача внаслідок чого виникла нестача або перевитрата чи розкрадання дизельного пального. Не доведена вина ОСОБА_6 у спричинені підприємству своїми діями або бездіяльністю майнової шкоди, не доведено в якій конкретній обстановці було заподіяно шкоду, як і не доведено факту створення належних умов для збереження схоронності переданих матеріальних цінностей.

Таким чином, з наявних у справі доказів, не можна дійти висновку, що винними протиправними діями ОСОБА_6 підприємству заподіяно матеріальної шкоди і він має нести матеріальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження проведення ретельної перевірки встановленого факту перевитрати чи розтрати палива.

В акті службового розслідування та в судовому засіданні не доведено умислу ОСОБА_6 у внесенні до матеріальних звітів недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин дрезиною та приписок кількості використаного за місяць дизельного пального. Крім того, не доведено в чому саме полягала недостовірність наданої ним інформації та не доведено належними та допустимим доказами в чому полягає різниця в достовірній та не достовірній інформації.

Доводи представника відповідача про те, що витрати палива повинні підтверджуватись відповідними записами у графіках маневрової роботи, які веде поїзний диспетчер, суд не приймає до уваги, оскільки останній дає розпорядження на маневри на станційних коліях на ділянках, що обладнані диспетчерською сигналізацією – п. 16.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв’язку від 31.08.2005 року №507.

В судовому засіданні встановлено, що прогрів дрезини або його робота в депо диспетчером не записуються у графік маневрової роботи, тому дані такого графіку не відображають повну кількість витрат палива дрезиною. Такі висновки підтверджуються показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_5 про те, що диспетчеру не відомо про час прогріву локомотива, його рух по коліям в депо для проведення ремонтних робіт.

Враховуючи викладене, покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_17 та ОСОБА_12, ОСОБА_15 не можуть слугувати належними доказами законного притягнення позивача ОСОБА_6 до матеріальної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було притягнуто до матеріальної відповідальності ОСОБА_6 за невиконання тих обов’язків, які його посадовою інструкцією не передбачені, що суперечить нормам дослідженого вище трудового законодавства.

Отже, суд приходить до висновку, що наказ Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 14 лютого 2018 року № 68/1 «Про покриття шкоди заподіяної працівниками» в частині стягнення з начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди 9334,50 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Тому, стягнуті з позивача ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди підприємству за лютий, березень і квітень 2018 року в сумі 8317,22 грн., що підтверджені відповідними розрахунковими листами за лютий, березень і квітень 2018 року підлягають поверненню останньому, оскільки були стягнуті на підставі наказу №68/1, який визнається судом незаконним.

Вирішуючи позовну вимогу щодо визнання незаконним та скасування наказу ДП «СхідГЗК» від 22 лютого 2018 року № 1210-К «Про застосування дисциплінарного стягнення» щодо оголошення ОСОБА_6 догани, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги, оскільки відповідач своїм наказом від 23 травня 2018 року № 3356-к скасував у повному обсязі наказ від 22.02.2018 року №1210-к «Про застосування дисциплінарного стягнення» (а.с.228 Т.1). Тому підстави для повторного скасування спірного наказу у суду відсутні.

Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачеві спричинена, оскільки останнього незаконно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності, і порушення його прав та гарантій як працівника призвели до значних моральних страждань та необхідності прикладання додаткових зусиль по організації свого життя. Позивачем доведено, що вищевказані обставини призвели до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв’язків, які виразились у: завдані шкоди авторитету серед працівників та родичів; погіршенню трудової репутації; психоемоційному перевантаженні.

Однак, з урахуванням вимог ст.237-1 КЗпП України щодо підстав стягнення моральної шкоди та ст. 23 ЦК України щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди в розмірі 500 грн., що буде достатнім та справедливим для відновлення його становища. В іншій частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений останнім при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 3524,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

До витрат пов’язаних із розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 133 ЦПК України).

Частина 2 ст.137 ЦПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_3 07 травня 2018 року укладено договір про надання правничої допомоги за умовами якого ОСОБА_3, як виконавець зобов’язався надати замовнику ОСОБА_6 юридичні послуги з аналізу, складання та супроводу цивільної справи, визначено розмір гонорару 5000 грн. /а.с.121, т.1./

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 14 травня 2018 року з урахуванням п.п.1,3 договороу за надання правничої допомоги, види якої перелічені клієнт має сплатити адвокату винагороду у розмірі 5500 грн. без ПДВ, що підтверджується доданою квитанцією про сплату /а.с.120-121-122/.

Згідно з ч 4.ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на розмір заявлених позовних вимог, виконаних робіт та наданих послуг зі складання позовної заяви та участі в судових засіданнях, суд вважає визначений розмір витрат на оплату адвоката є співмірним.

Обов’язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (Частина 6 статті 137 ЦПК України).

Отже, згідно ст. 137 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які підтверджені актами приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги з обґрунтовано наведеним розрахунком, та сплачені позивачем відповідно до квитанцій про касові операції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23 ЦК України, ст.ст. 130, 131, 137, 138, 147, 149, 237-1 КЗпП України та відповідно ст.ст. 13, 81,89, 131, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення заробітної плати та моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати пункт 4 наказу Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 13 лютого 2018 року № 68 «Про результати службового розслідування» в частині притягнення начальника дільниці шляху ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та застосування до нього заходів матеріального впливу у вигляді позбавлення 100 % премії за лютий 2018 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 30 березня 2018 року № 221 «Про внесення змін до наказу від 13.02.2018 року №68» в частині: «за наявності підстав, провести роботу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника дільниці шляху ОСОБА_6 за окремими наказами у вигляді оголошення догани та застосувати заходи матеріального впливу у вигляді позбавлення 100% премії за лютий 2018 року».

Визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 14 лютого 2018 року № 68/1 «Про покриття шкоди заподіяної працівниками» в частині стягнення за рахунок середнього місячного заробітку начальника дільниці шляху ЗЦ ДП «СхідГЗК» ОСОБА_6 в сумі 9334 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування шкоди підприємству, заподіяної внаслідок внесення недостовірної інформації про кількість відпрацьованих локомотиво-годин тепловозами та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 8572 кг, на загальну суму 181 791,01 грн. без ПДВ, з ПДВ – 218 149,21 грн., а також дрезиною та зайвого списання в обліку дизельного палива загальною кількістю 1730 кг, на загальну суму 36 108,26 грн. без ПДВ, з ПДВ – 43 329,91 грн., а всього по ЗЦ -261 479,12 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 143097870, розташовано за адресою: місто Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошові кошти, утримані із заробітної плати ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди підприємству за лютий, березень та квітень 2018 року в сумі 8317,22 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 143097870, розташовано за адресою: місто Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 143097870, розташовано за адресою: місто Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2) на користь позивача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 3524 грн. 00 коп. та 5500 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1