ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

20 вересня 2018 року справа №826/12155/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Сєрих В.В.;

відповідача: Ступака Д.В.;

третьої особи 1: Дубняк Н.К.;

третьої особи 2: Чвалюка А.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) (далі по тексту - позивач)

до

Державного експерта з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генерального прокурора України (далі по тексту - відповідач)

треті особи

1. Служба безпеки України (далі по тексту - третя особа 1) 2. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі по тексту - третя особа 2, ПАТ "Ощадбанк")

про

визнання протиправним скасувати рішення відповідача від 24 листопада 2017 року про віднесення до державної таємниці відомостей у платіжному дорученні №9990342801 від 28 квітня 2017 року, на підставі якого на рахунок Державного бюджету №31210211700007 з рахунків позивача відбулося списання коштів на суму 338 448,64 грн., та у платіжному дорученні від 28 квітня 2017 року, на підставі якого до Державного бюджету України на валютний рахунок №251343011595, відкритий на ім'я Державної казначейської служби України в ПАТ "Ощадбанк", здійснено переказ (списання) коштів позивача з рахунку №265093011417 у сумі 202 965 595,66 доларів США з призначенням платежу "Перерахування коштів на виконання вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року у справі №234/4135/17"

На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 вересня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки зазначає про прийняття Державним експертом з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генеральним прокурором України рішення про віднесення до державної таємниці відомостей у платіжному дорученні №9990342801 від 28 квітня 2017 року, на підставі якого на рахунок Державного бюджету №31210211700007 з рахунків позивача відбулося списання коштів на суму 338 448,64 грн., та у платіжному дорученні від 28 квітня 2017 року, на підставі якого до Державного бюджету України на валютний рахунок №251343011595, відкритий на ім'я Державної казначейської служби України в ПАТ "Ощадбанк", здійснено переказ (списання) коштів позивача з рахунку №265093011417 у сумі 202 965 595,66 доларів США з призначенням платежу "Перерахування коштів на виконання вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року у справі №234/4135/17", яке не відповідає вимогам Закону України "Про державну таємницю", оскільки право на надання грифу секретності документу вже після його виготовлення відсутнє, а відомості про переказ належних клієнту грошових коштів не відносяться до інформації, що може бути віднесена до державної таємниці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року відкрито провадження у справі №826/12155/18, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки Державним експертом з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генеральним прокурором України не приймалося оскаржуваного рішення.

Третя особа 1 подала пояснення, у якому зазначила, що оскаржуване рішення до Служби безпеки України не надходило та не розглядалось, а також зазначила про неможливість надання суду документів щодо реєстрації у зв'язку з їх відсутністю.

Третя особа 2 письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

В судовому засіданні 20 вересня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третіх осіб проти позову заперечили.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

За визначенням статті 1 Закону України "Про державну таємницю" державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну таємницю" державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 9 Закону України "Про державну таємницю" державний експерт з питань таємниць під час виконання покладених на нього функцій зобов'язаний подавати Службі безпеки України не пізніш як через десять днів з моменту підписання рішення про віднесення відомостей до державної таємниці або про скасування цих рішень, а розгорнуті переліки відомостей, що становлять державну таємницю, - у той же строк з моменту їх затвердження.

Частина перша статті 10 Закону України "Про державну таємницю" передбачає, що віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну таємницю" у рішенні державного експерта з питань таємниць про віднесення інформації до державної таємниці зазначаються:

інформація, яка має становити державну таємницю, та її відповідність категоріям і вимогам, передбаченим статтею 8 цього Закону та статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

підстави для віднесення інформації до державної таємниці та обґрунтування шкоди національній безпеці України у разі її розголошення;

ступінь секретності зазначеної інформації;

обсяг фінансування заходів, необхідних для охорони такої інформації;

державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація чи громадянин, який вніс пропозицію про віднесення цієї інформації до державної таємниці, та державний орган (органи), якому надається право визначати коло суб'єктів, які матимуть доступ до цієї інформації;

строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці.

Частиною другою статті 11 Закону України "Про державну таємницю" встановлено, що рішення про віднесення інформації до державної таємниці, продовження строку дії раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці, зміну ступеня секретності інформації, скасування раніше прийнятого рішення про віднесення інформації до державної таємниці приймаються державним експертом з питань таємниць протягом одного місяця з часу надходження звернення державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації чи громадянина. Такі рішення підлягають реєстрації Службою безпеки України та є підставою для формування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і внесення змін до зазначеного Зводу, до галузевих або відомчих розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю. Порядок реєстрації рішень державних експертів з питань таємниць визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, віднесення інформації до державної таємниці здійснюється на підставі відповідного рішення державного експерта з питань таємниць, яке обов'язково підлягає реєстрації Службою безпеки України та є підставою для формування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, і внесення змін до зазначеного Зводу, до галузевих або відомчих розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю.

Відповідно до пунктів 136, 137 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, рішення державного експерта з питань таємниць, у тому числі про віднесення інформації до державної таємниці, складаються у необхідній кількості примірників, які підписуються державним експертом з питань таємниць, скріплюються печаткою підприємства, установи, організації та обліковуються РСО у журналі обліку рішень державних експертів з питань таємниць за формою згідно з додатком 24.

Рішення державного експерта з питань таємниць у 10-денний строк після його підписання подається державним експертом з питань таємниць на реєстрацію до СБУ не менше як у двох примірниках.

Таким чином, облік в установі рішення державного експерта з питань таємниць є обов'язковою умовою перед направленням його до Служби безпеки України, яка, у свою чергу, реєструє таке рішення або повертає його без реєстрації у разі невідповідності вимогам у сфері охорони державної таємниці.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначено у відзиві на позовну заяву та вбачається із пояснень представника відповідача, у журналі обліку рішень державних експертів з питань таємниць Генеральної прокуратури України (інвентарний №6065) зазначене у позові рішення Державного експерта з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генерального прокурора України від 24 листопада 2017 року на обліку не перебуває та, відповідно, не приймалося.

Служба безпеки України також повідомила, що оскаржуване рішення на державну реєстрацію не надходило і не розглядалося, а будь-яка інформація зі спірного питання відсутня.

Доказів, які б підтверджували прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, реєстрації його журналі обліку рішень державних експертів з питань таємниць Генеральної прокуратури України та направлення його для реєстрації Службі безпеки України у відповідності до пунктів відповідно до пунктів 136, 137 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939, позивачем до суду не надано.

Суд відхиляє посилання позивача на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у справі №760/12742/18 як на доказ існування оскаржуваного рішення, оскільки у цій ухвалі не встановлено факту прийняття оскаржуваного рішення, а лише зазначено про те, що документи, щодо яких заявлено клопотання адвоката Сєрих В.В., подане в інтересах LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП), передано в режимно-секретний орган ПАТ "Ощадбанк" як матеріальні носії інформації за рішенням відповідного Державного експерта з питань таємниць Генеральної прокуратури України 24 листопада 2017 року з грифом секретності Т, із посиланням на інформацію, отриману від ПАТ "Ощадбанк".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення від 24 листопада 2017 року про віднесення до державної таємниці відомостей у платіжному дорученні №9990342801 від 28 квітня 2017 року Державним експертом з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генеральним прокурором України не приймалось.

Будь-які рішення Державного експерта з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генерального прокурора України, прийняті у відношенні LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) у справі відсутні.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Під порушенням прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти негативні наслідки, які були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Разом з тим, вище судом не встановлено прийняття відповідачем рішення від 24 листопада 2017 року про віднесення до державної таємниці відомостей у платіжному дорученні №9990342801 від 28 квітня 2017 року, на підставі якого на рахунок Державного бюджету №31210211700007 з рахунків позивача відбулося списання коштів на суму 338 448,64 грн., та у платіжному дорученні від 28 квітня 2017 року, на підставі якого до Державного бюджету України на валютний рахунок №251343011595, відкритий на ім'я Державної казначейської служби України в ПАТ "Ощадбанк", здійснено переказ (списання) коштів позивача з рахунку №265093011417 у сумі 202 965 595,66 доларів США з призначенням платежу "Перерахування коштів на виконання вироку Краматорського міського суду Донецької області від 28 березня 2017 року у справі №234/4135/17", з урахуванням чого суд вважає, що відповідачем права та інтереси позивача не порушувались.

Таким чином, позовні вимоги LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) до Державного експерта з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генерального прокурора України про скасування рішення документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Окружного адміністративного суду міста Києва не встановлено прийняття відповідачем рішення, яке б не відповідало вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову компанії LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

LORIKOM HOLDING GROUP LTD (ЛОРІКОМ ХОЛДІНГ ГРУП) (Георгіу Каріу, 6Б, квартира/офіс 6Б, Дасуполі, Строволос, 2014, Нікосія, Кіпр; реєстраційний номер компанії НЕ 288464);

Державний експерт з питань таємниць Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор України (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, ідентифікаційний код 00034051);

Служба безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, ідентифікаційний код 00034074);

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ідентифікаційний код 00032129).

Дата складення повного рішення суду - 01 жовтня 2018 року.

Суддя В.А. Кузьменко