ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2018

Справа № 910/5828/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В., за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ"

2. Комунального підприємства "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг"

про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії/запису та визнання недійсними змін до установчих документів,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 26.09.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА _1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (далі - відповідач 1,Товариство) та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії/запису та визнання недійсними змін до установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.03.2018 Відповідачем - 1 були проведені Загальні збори, які оформлені протоколом. Як стверджує Позивач Збори є незаконними та порушують його права, у зв'язку з чим просить суд:

- витребувати у Відповідача протокол від 30.03.2018, яким оформлено рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889);

- визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889) оформлене протоколом від 30.03.2018;

- зобов'язати реєстраційну службу скасувати реєстраційну дію/запис внесений 05.04.2018 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889), яким було змінено склад учасників, розмір статутного капіталу та зареєстровано нову редакцію статуту;

- визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889), якими було змінено склад учасників, розмір статутного капіталу та зареєстровано нову редакцію статуту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" та Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії/запису та визнання недійсними змін до установчих документів залишено без руху.

21.05.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви, у якій зазначений перелік виконаних вимог суду, зазначених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.06.2018 та запропоновано сторонам надати пояснення, відзиви та докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, у підготовчому судовому засідання оголошено перерву до 16.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 замінено неналежного відповідача 2 - Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, на належного - Комунальне підприємство "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" (далі - відповідач 2, Підприємство) та відкладено підготовче судове засідання до 22.08.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 12.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 виправлено описку щодо правильного зазначення найменування відповідача 2, а саме Комунальне підприємство "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг".

12.09.2018 через канцелярію суду представником відповідача 1 було подано клопотання про визнання явки позивача обов'язковою та відкладення судового засідання.

За наслідками судового засідання 12.09.2018 судом постановлена ухвала, якою вирішено викликати для участі в судових дебатах позивача ОСОБА_1 особисто та посадову особу Товариства - директора ОСОБА_3. Судове засідання призначене на 26.09.2018.

У судовому засіданні 26.06.2018 представниками позивача до суду була надана заява ОСОБА_1 в якій останній повідомляє про неможливість бути присутнім на судовому засіданні у зв'язку з сімейними обставинами, незадовільним станом здоров'я та транспортними незручностями, пов'язаними з приїздом до Києва. Вказана заява ОСОБА_1 засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юхневич Т.В. При цьому у вказаній заяві позивач підтвердив факт повної довіри до своїх представників ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Представник Товариства у судовому засіданні просила залишити без розгляду клопотання про доручення заяви ОСОБА_7, посилаючись на положення статті 207 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Також, представник Товарситва зауважила, що вказана заява не містить відомостей про неможливість прибуття в яке саме судове засідання та в якій справі.

Суд, заслухавши думку всіх присутніх учасників справи, на місті ухвалив долучити заяву ОСОБА_1 до матеріалів справи, та відзначив, що доводи представника відповідача спростовуються змістом поданої заяви. Щодо посилань на положення статті 207 ГПК України, частиною 2 якої передбачено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд зауважує, що подана заява констатує лише неможливість прибуття позивача у судове засідання, та не стосується фактів та обставин по суті спору в межах справи, а тому відсутні підстави залишення спірної заяви без розгляду.

Надалі, у судовому засіданні представниками позивача були надані пояснення,Ю відповідно до яких вони просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовні заяві та відповіді на відзив.

Під час судового засідання 26.09.2018 директор Товариства надала пояснення по суті спору та зауважила, що даний господарський спір нерозривно пов'язаний із намірами третіх осіб на заволодіння майном Товариства.

Також, представник Товариства в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач 2 не направив свого представника для участі в судовому засіданні, причини неявки суду не повідомив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 22.08.2018, а також ухвали від 11.09.2018 та від 12.09.2018 були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, поштові конверти з ухвалами Господарського суду міста Києва були повернуті до суду з відмітками відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання". При цьому, як вбачається з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вказана поштова кореспонденція не була вручена одержувачу під час доставки.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, у силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами за відсутності представників відповідача 2.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статуту Товариства (у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 20 від 17.06.2010, зареєстрованого 04.08.2010, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи, далі - Статут) його учасниками є: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_13.

30.03.2018 було прийнято рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 1.

Зі змісту протоколу вбачається, що на загальних зборах були присутні учасники Товариства, а саме: ОСОБА_3 (53,864 % голосів), ОСОБА_13 (33,724 % голосів), ОСОБА_11 (3,513 % голосів), ОСОБА_12 (2,342 % голосів) в особі представника ОСОБА_14, та ОСОБА_10 (1,171 % голосів). Присутні всього 94,614 % голосів. Збори було визнано правомочними.

Водночас ОСОБА_9 (3,044 % голосів) та ОСОБА_1 (2,342 % голосів) були відсутніми на загальних зборах.

З вказаного протоколу №1 від 30.03.2018 вбачається, що до порядку денного зборів було включено питання:

1. Обрання Голови та секретаря загальних зборів учасників Товариства.

2. Підсумки роботи Товариства за 2017 рік.

3. Розподіл прибутку Товариства за результатами діяльності в 2017 році.

4. Виключення зі складу Товариства учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.

5. Про затвердження змін до Статуту Товариства.

6. Різне.

По першому питанню загальні збори учасників Товариства вирішили обрати головою загальних зборів ОСОБА_13, секретарем - ОСОБА_18 та надати їм повноваження на підписання протоколу загальних зборів учасників Товариства з подальшим звірянням підписів на проколі у нотаріуса.

За результатами розгляду другого питання було вирішено відкласти розгляд остаточних підсумків роботи Товариства за 2017 рік до отримання результатів незалежного фінансового аудиту.

По третьому питанню загальні збори вирішили не здійснювати виплату винагороди учасникам Товариства до отримання результатів незалежного фінансового аудиту.

Щодо четвертого питання порядку денного ОСОБА_3 повідомила, що учасники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_1 перешкоджають досягненню цілей Товариства, неналежним чином виконують свої обов'язки, вчиняють дії, які заподіюють шкоду Товариству, розголошують комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства, що є порушенням пунктів 5.2.3, 5.2.6. Статуту Товариства, і відповідно до положень пункту 10.4. Статуту Товариства є підставою для виключення цих учасників з Товариства з настанням наслідків, передбачених статутом Товариства та статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» (далі - Закон, в редакції чинній станом на 30.03.2018). Таким чином, прийнято рішення, щодо виключення учасників ОСОБА_10 (розмір частки у Статутному капіталі - 1,171 %), ОСОБА_11 (розмір частки у Статутному капіталі - 3,513 %), ОСОБА_12 (розмір частки у Статутному капіталі - 2,342 %) та ОСОБА_1 (розмір частки у Статутному капіталі - 2,342 %) та виплати вказаним учасниками вартість частини майна товариства пропорційно їх часткам у Статутному капіталі після затвердження звіту за 2018 рік в строк до 12 місяців з дня виходу, виплатити частку прибутку, одержаного Товариством в 2018 році (за наявності прибутку) до моменту їх виходу (пункт 4.1 питання 4 протоколу № 1).

У протоколі №1 від 30.03.2018 в пункті 4.2. четвертого питання зазначено, що загальні збори вирішили зменшити Статутний капітал до 38 700,00 грн, затвердити перерозподіл часток в Статутному капіталі Товариства пропорційно до розмірі часток учасників Товариства.

По п'ятому питанню загальні збори затвердили нову редакцію статуту Товариства, уповноважили директора Товариства - ОСОБА_3 на проведення всіх реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів Товариства з правом передоручення вищезазначених дій третім особам.

Щодо шостого питання у протоколі № 1 від 30.03.2018 зазначено, що виступила ОСОБА_3, яка окреслила перспективи розвитку Товариства, необхідність проведення організаційних дій, щодо проведення господарської діяльності Товариства до прибуткового стану.

З матеріалів справи вбачається та сторонами під час судового розгляду підтверджено, що на підставі вказаного рішення була проведена державна реєстрація нової редакції Статут Товариства, копія наявна в матеріалах справи. Така реєстрація була здійснена Підприємством.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 1 від 30.03.2018, посилаючись на те, що було порушено вимоги Закону та установчих документів Товариства під час скликання та проведення загальних зборів, в тому числі Товариством не повідомлено ОСОБА_1 про час та місце проведення зборів належним чином. Крім того, як стверджує позивач, його було позбавлено, як учасника Товариства, можливості взяти участь у загальних зборах, мати інформацію про розпорядження майном Товариства, про можливість висловити свою думку на загальних зборах щодо тих чи інших подій, а також було порушено права ОСОБА_1 та законні інтереси учасника, як самим рішенням Загальних зборів щодо виключення позивача зі складу учасників Товариства, так і ігноруванням його права бути присутнім на таких зборах, аргументувати дії позивача, відстоювати право. Підставами звернення із цим позовом до суду ОСОБА_1 також зазначає, що було прийнято Загальними зборами рішення з питань, не включених до порядку денного, оскільки вказаний порядок належним чином не формувався, не публікувався та не надсилався учасникам у встановлений Статутом та законодавством спосіб.

У свою чергу Товариство, заперечуючи проти позову в своєму відзиві та під час судового розгляду, зазначає, що про проведення загальних зборів належним чином було повідомлено всіх учасників Товариства, шляхом направлення відповідних листів рекомендованими листами. Той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів підтверджується, зокрема, наданим самим позивачем копією листа з конвертом, наявним в матеріалах справи. При цьому Товариство зазначає, що 13.09.2017 між ОСОБА_1, як дарувальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТ КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙШН», як обдаровуваним, був укладений договір дарування частки в статутному капіталі, за яким дарувальник передає безоплатно у власність обдаровуваному, а обдаровуваний приймає частку в статутному капіталі Товариства, що становить 2,34 % статутного капіталу відповідача 2. Позивачем було надіслано на адресу Товариства заяву від 13.09.2017, в якій він повідомив про передачу належної йому частки в статутному капіталі Товариства, що становить 2,34 % статутного капіталу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙШН» шляхом укладення договору дарування від 13.09.2017 та зазначив, що матеріальних, юридичних, майнових, немайнових та будь-яких інших претензій до Товариства ОСОБА_1 не має та мати не буде.

ОСОБА_3 06.11.2017, як засновник Товариства, звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_10., ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, TOB «APT КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙШН», третя особа - Товариства про визнання договорів дарування удаваними правочинами з переведенням на учасника прав та обов'язків покупця в зв'язку із порушенням його переважного права на купівлю частки у статутному капіталі Товариства. За наслідками розгляду вказаного спору, 06.12.2017 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 910/19473/17, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено. Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2018. Проте, постановою Верховного Суду від 06.06.2018 вищезазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Товариство зауважує, що підставами виключення учасників зі складу Товариства стала їх недобросовісна поведінка: за грошову винагороду, зокрема, позивач продав належну йому частку на користь ТОВ «АРТ КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙІІІН, однак фактично за змовою сторін договір купівлі-продажу був прихований під укладенням договору дарування. Відчуження частки, зокрема ОСОБА_1, мало негативні наслідки для Товариства: судові спори, безпідставні кримінальні провадження, протиправне накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства (фактичне блокування діяльності Товариства, неможливість виплати заробітної плати, сплати податків тощо).

У жовтні 2017 року ТОВ «АРТ КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙШН» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства про визнання права власності на частку у статутному капіталі. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2018 у справі № 910/19047/17 у задоволенні позову відмовлено, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 вказане рішення залишено без змін.

Також Товариство у своєму відзиві зазначило, що 27.02.2018 Київським апеляційним господарським судом була постановлена ухвала в справі № 973/18/18, відповідно до якої, зокрема, суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖРЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНО-ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ" про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 25.12.2017 у третейській справі № 28-01-3/17 та вирішив видати наказ на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український правовий альянс" від 25.12.2017 у третейській справі №28-01-3/17 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "APT КАПІТАЛ ЕДЮКЕЙІІІН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖРЕГІОНАЛЬНА ІНВЕСТИЦІЙНО-ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ" штрафних санкцій у розмірі 3 215 964,00 грн.

Наказ, виданий на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2018 на виконання рішення третейського суду, був пред'явлений до виконання приватному виконавцю.

16.03.2018 приватним виконавцем Лисенком Сергієм Олексійовичем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 56006676 та № 56007092. Надалі, приватним виконавцем була винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 56006676 та № 56007092 у зведене виконавче провадження № 56007304.

Як зауважує Товариство, 26.03.2018 приватним виконавцем Лисенком С.О. була винесена постанова про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 56006676. На підставі вказаної постанови на грошові кошти на рахунках Товариства був накладений арешт.

Також, 26.03.2018 приватним виконавцем Лисенком Сергієм Олексійовичем була винесена постанову про арешт майна боржника у рамках виконавчого провадження № 56006676. Відповідно до вказаної постанови накладений арешт на майно, що належить Товариству.

У подальшому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 у справі № 973/18/18 постанова приватного виконавця була визнана неправомірною та зобов'язано приватного виконавця скасувати арешт грошових коштів Товариства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 973/18/18 визнана неправомірною постанова про арешт майна боржника зобов'язано приватного виконавця скасування арешт майна, що належить Товариству.

Вищевикладені обставини вказані відповідачем 1 як підстави виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства. Крім того, Товариство зауважило, що дії позивача, як спрямовані на дарування своєї частки свідчать про намір відмовитись від участі в Товаристві.

Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 113 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно з частиною 1 статті 140 ЦК України, статті 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини 1 статті 50 Закону (в редакції чинній станом на 30.03.2018) товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 58 Закону вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Положення вказаної статті кореспондуються пунктом 9.1. Статуту відповідача.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів (частина 5 статті 61 Закону).

Положення вказаної статті кореспондуються із пунктом 9.2.1. Статуту Товариства.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та сторонами не спростовано, що 01.03.2018 Товариством був складений лист №18-13 адресований ОСОБА_1, в якому зазначено: «Повідомляємо про проведення загальних зборів учасників Товариства НДЦ «Нафтохім», які відбудуться 30 березня 2018р. об 11 годині за адресою: м. Київ, вул. Фроментівська, 18.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Обрання голови та секретаря зборів.

2. Підсумки роботи Товариства за 2017 рік.

3. Розподіл прибутку Товариства за результатами діяльності в 2017 році.

4. Про продаж часток в Товаристві згідно п.6.4 Статуту Товариства, виключення зі складу Товариства учасників та перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства.

5. Про затвердження змін до Статуту Товариства.

6. Різне.».

З наявної в матеріалах справи копії конверту, адресованому ОСОБА_1, вбачається, що лист був скерований з повідомленням та отриманий відділенням зв'язку 02.03.2018 відповідно до відтиску штемпеля на конверті.

Положення статті 61 Закону вказують на те, що обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний). Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.25. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

З огляду на вказане суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача про неналежне оформлення повідомлення про проведення загальних зборів Товариства 30.03.2018, оскільки лист №18-13 від 01.03.2018, копія якого наявна в матеріалах справи, містить всі необхідні складові інформації щодо проведення загальних зборів.

При цьому, суд відзначає, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; - прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних борів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли плинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 № 13 та пункті 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Суд вважає хибними доводи позивача про те, що Товариством не дотримано строку повідомлення його про проведення загальних зборів 30.03.2018. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що лист-повідомлення складений 01.03.2018 та отриманий відділенням поштового зв'язку 02.03.2018, тобто ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатися про проведення загальних зборів 02.03.2018 - за 29 днів до дати проведення загальних зборів, що свідчить про відсутність обставин неможливості взяти участь позивачем у загальних зборах з підстав повідомлення з порушенням встановленого строку на таке повідомлення, у тому числі через своїх законних представників. Крім того суд зауважує, що загальні збори були проведені в присутності учасників, загальна кількість голосів яких становить 94,614 %, тобто рішення приймалось кворумом, як то передбачено нормами чинного законодавства.

Позивачем у межах даного спору також не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість визнання рішення загальних зборів недійсним з підстав прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що зміст листа від 01.03.2018 № 18-13 та зміст спірного протоколу № 1 від 30.03.2018, щодо порядку денного та розглянутих питань є тотожним. Крім того, у листі від 01.03.2018 № 18-13 питання четверте порядку денного за своєю суттю є значно ширшим, ніж питання четверте порядку денного, що було вирішено загальними зборами 30.03.2018.

Приписами статті 64 Закону передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Зі спірного рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1, вбачається, що ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Товариства, оскільки учасники, у тому числі й позивач, перешкоджають досягненню цілей Товариства, неналежним чином виконують свої обов'язки, вчиняють дії, які заподіюють шкоду Товариству, розголошують комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства, що є порушенням пунктів 5.2.3, 5.2.6. Статуту Товариства, і відповідно до положень пункту 10.4. Статуту Товариства є підставою для виключення цих учасників з Товариства з настанням наслідків, передбачених статутом Товариства та статтею 54 Закону України «Про господарські товариства».

У рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника.

Під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4.24. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Зі спірного рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 1, вбачається, що ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників Товариства, оскільки учасники, у тому числі й позивач, перешкоджають досягненню цілей Товариства, неналежним чином виконують свої обов'язки, вчиняють дії, які заподіюють шкоду Товариству, розголошують комерційну таємницю та конфіденційну інформацію Товариства.

Пунктом 5.2.3. Статуту встановлений обов'язок учасника Товариства не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства, а також утримуватись від всілякої діяльності, яка може заподіяти шкоду товариству (пункт 5.2.6. Статуту).

Як судом вказано вище, порушення вказаних положень Статуту стало підставою виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

Згідно з нормами статті 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Положеннями статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Законодавством визначені загальні поняття комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Товариством не надано доказів того, яка саме інформація Товариства, що відома ОСОБА_1, має ознаки конфіденційної та є комерційною таємницею Товариства.

У спірному рішенні, оформленому протоколом № 1, не конкретизовано, яка саме комерційна таємниця Товариства та конфіденційна інформація була розголошена позивачем без згоди Товариства.

У відзиві на позовну заяву та під час судових засідань Товариством були повідомлені конкретні обставини, які ним трактуються як діяльність ОСОБА_1, що заподіює шкоду Товариству, зокрема укладення договору дарування частки в статутному капіталі Товариства третім особам, що призвело до наслідків неможливості здійснення господарської діяльності Товариства. Однак, незважаючи на вказане, у спірному рішенні загальних зборів Товариства останнім не наведені конкретні факти та обставини у пункті 4.1. четвертого питання порядку денного щодо підстав виключення ОСОБА_1 зі складу учасників.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим суд відзначає, що позивачем при зверненні із позовом до суду не наведено матеріально-правового обґрунтування того, що рішення загальних зборів Товариства в частині першого-третього, п'ятого та шостого питання порушують його права, спрямовані на невизнання або оспорювання прав і законних інтересів ОСОБА_1

При цьому ОСОБА_1 не вказано обставин порушення його прав в частині прийняття рішення загальними зборами Товариства, щодо виключення зі складу Товариства ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Спірне рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, беручи до уваги викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом № 1 від 30.03.2018, а саме в частині пункту 4.1 щодо виключення ОСОБА_1.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання реєстраційної служби скасувати реєстраційну дію/запис внесений 05.04.2018 державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, яким було змінено склад учасників, розмір статутного капіталу та зареєстровано нову редакцію статуту та визнання недійсними зміни до установчих документів Товариства, якими було змінено склад учасників, розмір статутного капіталу та зареєстровано нову редакцію статуту є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів,

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що вказані вимоги спрямовані на відновлення порушеного права позивача, є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 30.03.2018 № 1.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони порівну. При цьому, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ", Комунального підприємства "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії/запису та визнання недійсними змін до установчих документів - задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, 18; ідентифікаційний код 13694889), оформлене протоколом від 30.03.2018 № 1, в частині пункту 4.1 щодо виключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (розмір частки в статутному капіталі 2,342 %).

3. Зобов'язати Комунальне підприємство "Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг" (02156, місто Київ, Деснянський район, вулиця Мілютенка, будинок 19; ідентифікаційний код 41753491) скасувати реєстраційну дію/запис, внесений 05.04.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (розмір частки в статутному капіталі 2,342 %).

4. Визнати недійсними зміни до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889), які були здійснені на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (ідентифікаційний код 13694889), оформленого протоколом від 30.03.2018 № 1, щодо виключення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) (розмір частки в статутному капіталі 2,342 %).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-дослідний центр "НАФТОХІМ" (03039, місто Київ, вулиця Фрометівська, 18; ідентифікаційний код 13694889) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 2643,00 грн (дві тисячі шістсот сорок три гривні 00 копійок).

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.10.2018.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ