ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 0640/4340/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представник позивача Гарапюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання провести донарахування призначеної пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання провести донарахування призначеної пенсії, включивши до складу грошового забезпечення, з якого нараховувалася пенсія, суми виплачених одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за участь в АТО.

Ухвалою суду від 07.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Позивач є пенсіонером Збройних сил України, якому з 01.07.2018року призначена пенсія відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв`язку із отриманням довідки із в/ч НОМЕР_1 про додаткові види грошового забезпечення, Позивач 10.08.2018року звернувся до Відповідача про донарахування розміру пенсії, раніше призначеної. На своє звернення Позивач отримав відмову, викладену в листі від 23.08.2018року, яку представник Позивача вважає протиправну.

На думку представника Позивача перелічені виплати є додатковими видами грошового забезпечення Позивача, з яких нараховано та сплачено єдиний соціальний внесок, а тому підлягають врахуванню при визначенні розміру пенсії. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, які зазначені в позові.

Представник Відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в судове засідання не прибув, направив заперечення проти позову, в яких зазначив про направлення на адресу Відповідача судового рішення за результатами розгляду. Таке клопотання судом розцінюється як клопотання про розгляд справи без участі Відповідача.

В письмових запереченнях зазначено, що Позивачу з 01.07.2018року нарахована та виплачується пенсія у повній відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При визначенні розміру пенсії Позивачу були враховані розміри посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавка за вислугу років та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, на підставі довідки, виданої за місцем служби Позивача.

Представник Відповідача вважає безпідставними доводи Позивача щодо необхідності врахування при визначенні розміру пенсії суми виплачених одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за участь в АТО. Вказані виплати не були щомісячними виплатами, а тому не відносяться до надбавок, доплат та підвищень.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, письмові заперечення Відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами Закону України від 9 квітня 1992 pоку N2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII), в редакції що були чинні на день виникнення спору.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є пенсіонером Збройних сил України, якому пенсія призначена з 01.07.2018року відповідно до положень цього ж Закону N 2262-XII.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що при призначенні пенсії Позивачу враховувався розмір грошового забезпечення, визначений в довідці в/ч НОМЕР_1 від 02.07.2018року, до якого включені:

- посадовий оклад в розмірі 4650,00грн.;

- оклад за військовим званням в розмірі 1340,00грн.;

- надбавка за вислугу років в розмірі 50%;

- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 4 місяці в розмірі 3934,65грн.

До складу додаткових видів грошового забезпечення при призначенні пенсії Позивачу було включено надбавку за особливості проходження служби, передбачену абз.4 пп.1 п.5 постанови КМ України №704 від 30.08.2017р., надбавку, що передбачає доступ до таємниці (постанова КМ України №414 від 15.06.1994р.) та премія відповідно до вимог пп.15 п.1 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017р.

Сторонами визнається, що Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо врахування при визначенні розміру призначеної його пенсії розміру додаткових видів його грошового забезпечення, зазначених в довідці в/ч НОМЕР_1 від 07.08.2018року.

В такій довідці в/ч НОМЕР_1 від 07.08.2018року було зазначено, що в розмір грошового забезпечення Позивача за період березень-червень 2018року, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, окрім іншого, включалися:

- матеріальна допомога на оздоровлення, виплачена в червні 2018року в сумі 13045,50грн.;

- матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, виплачена в червні 2018року в сумі 13045,50грн.;

- компенсація за невикористану відпустку в сумі 10001,55грн., виплачена в червні 2018року:

- винагорода за участь в АТО за березень-червень 2018року на загальну суму 19326,13грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні вважають про необхідність врахування для донарахування розміру призначеної пенсії Позивача розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці в/ч НОМЕР_1 від 07.08.2018року, а саме вказаних сум виплачених одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за участь в АТО.

Такі доводи Позивача та його представника не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до вимог ч.2 ст.48 Закону N 2262-XII у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Аналогічно, відповідно до вимог ч.2 ст.63 цього ж Закону N 2262-XII якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Таким чином, суд визнає право Позивача після призначення йому пенсії відповідно до вказаного Закону подати додаткові документи на подальше підвищення пенсії.

Разом з тим, за приписами частини третьої статті 43 та частини третьої статті 63 Закону N2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються (перераховуються) з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (надалі - Закон N 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таке грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Суд погоджується з доводами представника Позивача щодо необхідності при призначенні чи при перерахунку пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом N2262-XII врахування розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена саме до того, чи відносяться зазначені в довідці в/ч НОМЕР_1 від 07.08.2018року суми виплачених Позивачу одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та винагороди за участь в АТО, до щомісячних додаткових видів його грошового забезпечення.

Пунктом другим постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (наділі - постанова N 704) встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік підвищень, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій, наведений в пунктах п`ятому та шостому цієї постанови N 704.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, та їх розміри перелічені в додатку 15 до цієї ж постанови N 704. В ньому наведений вичерпний перелік щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Згідно даної постанови N 704 та додатку №15 до неї виплати, які зазначені в довідці в/ч А0409 від 07.08.2018року, не відносяться ні до підвищень, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій, ні щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Безспірно, надбавка за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил у відсотків посадового окладу, а відповідно до постанови КМ України від 20.12.2017 р. N1041 у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, віднесена до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Така надбавка для військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України передбачена п.8 ст.9 Закону N 2011-XII. Вона встановлена Законом України від 07.07.2016 р. N 1437-VIII) і виплачується з 06 грудня 2016 року на підставі Наказу Міністерства оборони 14.03.2017 № 139, а в подальшому на підставі Наказу № 260 від 07.06.2018р.

Разом з тим, представник Позивача помилково ототожнює вказану надбавку із винагородою за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, яка передбачена постановою КМ України від 31 січня 2015 р. N 24, а в подальшому - постановою КМ України від 20 січня 2016 р. N 18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських", що були чинні на час проходження служби Позивача.

Суд зазначає, що виплачені Позивачу одноразова матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку мають окремий, особливий і разовий характер виплат, відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, передбачених Законом N2011-XII.

Суд вважає безпідставними також доводи Позивача та його представника щодо необхідності врахування у спірних відносинах висновків Верховного суду України, викладених в постановах від 20.02.2012року (справа №21-430а11), від 14.05.2013року (справа № 21-125а13), від 06.11.2013року (справа №21-350а13). Такий висновок Верховного суду протирічить позиції Верховного суду з цього ж питання, викладеній в постанові від 12 вересня 2017 року у справі №812/6733/13а/21-111а16.

Безпідставними є також доводи Позивача та його представника щодо необхідності врахування у спірних відносинах висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 06.02.2018року (справа № К9901/3762/18), від 20.02.2018року (справи № К9901/5497/17, № К9901/1372/18, № К9901/3333/17) від 27.02.2018року (справа №642/3284/17) від 28.02.2018року (справа № 522/9660/16-а), від 14.03.2018року (справа № 272/963/17), від 22.03.2018року (справа № 604/319/17) та від 10.05.2018року (справа № К9901/20457/18). Жодна із перелічених постанов Верховного Суду не містить правової позиції щодо додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу із врахуванням положень постанови N 704.

Таким чином, позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 04 жовтня 2018 року