УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/553/18

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Павліченко Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Дереча І.В., прокурор, посвідчення №023362 від 04.12.13;

від відповідача -1: ОСОБА_1, начальник, розпорядження №248-К від 20.06.17; Кравченко А.О., довіреність № 1912 від 27.07.18;

від відповідача-2: не прибув;

від третьої особи-1: Довгалюк В.В., довіреність № 26-16-17-17/3916 від 25.04.18;

від третьої особи-2: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави за участю у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (м. Житомир), 2. Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області (м. Олевськ)

до 1. Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради (м. Олевськ),

2.Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (смт. Нові Білокоровичі, Олевського району, Житомирської області)

про визнання недійсним рішення про визначення переможця відкритих торгів та договору про закупівлю товарів за державні кошти на загальну суму 1678636,00грн

25.06.2018 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави до відповідачів 1. Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради та 2. Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" про визнання недійсним протокольне рішення засідання тендерного комітету від 05.03.18 №17 щодо визначення переможця відкритих торгів та договору про закупівлю товарів за державні кошти на загальну суму 1678636,00грн.

В обґрунтування фактичних та правових підстав позову, прокурор доводить наступне:

- рішенням тендерного комітету Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради затверджено тендерну документацію закупівлі товару за предметом : "Деревина паливна - код ДК 021:2015: 03440000-7 - Деревина ( протокол 11 № від 12.02.18), оприлюднено останню , а також оголошення UA-2018-02-12-002204-b про проведення відкритих торгів на закупівлю товару ;

- рішенням тендерного комітету Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради вирішено визнати переможцем торгів на закупівлю товару Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" та укласти з ним договір на купівлю ( протокол № 17 від 05.03.2018року);

- 16.03.2018 між Відділом освіти, молоді та спорту Олевської міської ради та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 2 на загальну суму1676898,00грн, за умовами якого (п.1) виконавець зобов'язується у 2018 році поставити замовникові деревину паливну загальною кількістю 3738 куб.м ;

- однак аналізом тендерної документації Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради на відповідність законодавству у сфері публічних закупівель встановлено порушення в такій частині:

1) відсутні вимоги щодо подання тендерних пропозицій у формі електронного документа з накладанням електронного цифрового підпису ( порушено ч.3 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 6, 7 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" , ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис"):

2) відсутні вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля ( п.3 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

3) відсутня інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям (порушено п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

4) відсутня інформація про спосіб підтвердження переможцем торгів відсутності підстав , передбачених п.п. 2,3 і 8 ч.1 та ч. 2 ст. 17 Закону (відсутній перелік необхідних документів) (порушено абз. 1 ч.3 ст.17 ,п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі");

- враховуючи вищевикладені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" щодо змісту тендерної документації, замовник мав відмітити торги чи визнати їх такими , що не відбулися на підставі абз. 3 ч.1 ст. 31 цього Закону;

- окрім того, проведеним аналізом встановлено невідповідність тендерної пропозиції Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" вимогам тендерної документації та законодавству у сфері публічних закупівель в частині:

1) відсутність у складі тендерної пропозиції документів , надання яких було імперативним: копії Статуту або іншого установчого документу; копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи; пояснювальної записки з детальним описом основних характеристик товару (або специфікація товару); копії сертифікату якості на запропоновану продукцію; довідки , складеної у довільній формі, яка повинна містити відомості про підприємство ; копії сертифікату якості на запропоновану продукцію; підтвердження основних умов договору; документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю ( виписка з протоколу засновників, наказ про призначення, довіреність, доручення керівника або особи, що підписала пропозицію ( порушено п.6 розділу ІІІ та додатку 2 тендерної документації);

- враховуючи вищевикладені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" щодо змісту тендерної пропозиції, замовник мав її відхилити як таку, що не відповідала тендерній документації на підставі п. 4 ч.1 ст. 30 цього Закону;

- оскільки замовник відхилив тендерну пропозицію першого учасника та зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію іншого учасника (відповідача у справі) , торги мали бути відмінені або визнані такими , що е відбулися на підставі п. 7 ч.1 ст. 31 Закону;

- враховуючи, що договір про закупівлю товарів за державні кошти № 2 від 16.03.2018 укладено за результатами процедури відкритих торгів , проведеної з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203 та 215 ЦК України із застосуванням наслідків, передбачених ст. 216 ЦКУ.

Обґрунтовуючи наявність порушеного "інтересу" держави у сфері публічних закупівель Відділом освіти, молоді та спорту Олевської міської ради при закупівлі деревини паливної на 2018 рік, прокурор наголошує на тому, що порушення процедури публічних закупівель за кошти державного бюджету унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, здатне спричинити істотної шкоди держав, та створює незаконну практику проведення замовниками публічних закупівель в обхід вимог Закону України "Про публічні закупівлі".

Процесуальні підстави представництва інтересів держави в суді у сфері публічних закупівель прокурором обґрунтовано відсутністю у Державної аудиторської служби України повноважень на оскарження в судовому порядку результатів проведених тендерних процедур та оспорювання угод, укладених за їх результатами. Відповідно до п.п. 4-6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 за № 43 , орган державного фінансового контролю вправі порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів , укладених із порушенням законодавства. Таким органом державної влади, відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України, є прокуратура.

Ухвалою від 11.07.2018 залучено до участі у справі третіх осіб на стороні позивача: 1.Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області та 2.Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.08.2018 об 10:00 та вчинено інші процесуальні дії.

01 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов від Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" за вих. № 1206/1 від 18.07.18, відповідно до якого позов не визнано з наступних підстав:

- тендерна пропозиція підприємства передбачала поставку дров паливних в обсязі - 3738 куб.м, тоді як тендерна пропозиція іншого учасника , який приймав участь у закупівлі - ДП "Олевський лісгосп АПК" , передбачала поставку дров паливних в обсязі 3259 куб.м , що менше за визначений замовником обсяг товару;

- тендерна пропозиція підприємства передбачала поставку дров паливних твердої породи (1 група) , тоді як тендерна пропозиція іншого учасника , який приймав участь у закупівлі - ДП "Олевський лісгосп АПК" , не передбачала поставку дров паливних твердої породи (1 група);

- тендерна пропозиція підприємства передбачала ціну дров паливних середньої породи (2 група) - 456,00 грн за 1 м.куб , тоді як тендерна пропозиція іншого учасника , який приймав участь у закупівлі - ДП "Олевський лісгосп АПК" , передбачала ціну дров паливних середньої породи (2 група) - 480,00 грн за 1 м.куб;

- тендерна документація замовника не містила прямої вимоги підписувати тендерну пропозицію електронним цифровим підписом ; в свою чергу, електронна система закупівель містить різні способи ідентифікації учасника, а також технічні стандарти забезпечують збереження та належний захист усієї інформації , що надходить від учасників, саме тому для забезпечення ідентифікації учасника використання електронного цифрового підпису не є обов'язковим в усіх випадках; з цих підстав, тендерна пропозиція учасника, що містила істотні умови договору і виражала намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття, не могла бути відхилена замовником на підставі відсутності електронного цифрового підпису ;

- більше того, тендерна пропозиція учасника допускається до оцінки електронною системою закупівель автоматично, а не внаслідок дій замовника; тому доводи позову про обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника , що не підписана ЕЦП, безпідставні;

- оскільки останній етап процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настав, норми ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" застосуванню не підлягають; у зв'язку з цим відсутні правові підстави для визнання недійсною процедури відкритих торгів та недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти ; визнання договору закупівлі недійсним у будь-якому випадку не призводить до відновлення становища, які існувало до його укладення, та за умови, якщо спірний договір відповідає змісту тендерної пропозиції; такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 03.05.18 у справі № 922/3393/17 та у постанові від 02.06.18 у справі № 910/6752/17; умови договору №2 від 16.03.2018 відповідають тендерній пропозиції учасника та виконані сторонами частково в частині поставки товару та його оплати;

- більше того, не доведеним є довід позову, про те, що оскаржуваний договір №2 від 16.03.2018 укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

01 серпня 2018 року на адресу суду надійшли пояснення по суті спору від Управління ДКСУ в Олевському районі Житомирської області за вих. № 01-12/545 від 30.07.2018 , відповідно до яких третя особа доводить, що вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором по закупівлю , зокрема , у випадках:

- відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів , передбачених абз. 2 ч.2 ст. Закону;

- відміни процедури закупівлі;

- набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними інше.

Однак Управління в оскаржуваній процедурі закупівлі не вчинило будь-яких неправомірний дій з коштами державного бюджету.

06 серпня 2018 року на адресу суду надійшли пояснення по суті спору від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за вих. № 06-25-15/4957 від 03.08.18 відповідно до яких третя особа позов прокурора підтримує з підстав у ньому викладених , та як свідчить зміст цих пояснень, останні їх дублюють.

06 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов від Відділу освіти , молоді та спорту Олевської міської ради за вих. № 947 від 03.08.18 , відповідно до змісту якого позов не визнається з наступних підстав:

- тендерну пропозицію іншого учасника , який приймав участь у закупівлі - ДП "Олевський лісгосп АПК" , було відхилено саме через її невідповідність технічним вимогам, а саме : відсутністю пропозиції щодо поставки дров паливних твердої породи;

- оскільки в межах діяльності замовника територіально здійснюють свою діяльність лише два лісогосподарські підприємства, було розглянуто та прийнято тендерну пропозицію ДП "Білокоровицький лісгосп" ;

- доводи позову про невідповідність тендерної документації вимогам п.3 ч.2 ст. 22 Закону України "По публічні закупівлі" в частині відсутності вимоги подання учасниками відомостей про заходи із захисту довкілля є безпідставними;

- договір закупівлі за державні кошти №2 від 26.03.2018 підписано з відповідачем 2 16.03.18, під час опалювального сезону у 36 школах територіальної громади , де навчаються 4311 учнів , та у яких закінчувався запас твердого палива - дров, потреба у яких на опалювальний період 2018 року складає 9704 куб.м;

- відповідач не може допустити ,щоб під час різкого похолодання школи залишались без тепла , а діти їх не відвідували , інакше, це буде порушувати право дітей на доступ до освіти;

- проведеним аналізом відповідності тендерної пропозиції переможця торгів вимогам тендерної документації не встановлено порушень п.6 розділу ІІІ та додатку 2 тендерної документації;

- документи, які були відсутні в електронному вигляді були подані учасником особисто 02.03.18 через його представника.

Ухвалою від 23.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 17.09.2018 та встановлено строки учасникам справи для подання відповідних заяв.

У період з 23.08.18 по 14.09.18 від учасників справи надійшли інші процесуальні заяви по суті ( відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи) , зміст яких по суті зводиться до викладених доводів.

Ухвалою від 17.09.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.18 та встановлено строки учасникам справи для подання відповідних заяв.

В засіданні по суті 25.09.18 заслухано вступне слово учасників справи. Прокурор та представник третьої особи на його стороні доводи позову підтримують, представники відповідача 1 - не визнають.

В засіданні по суті досліджено наявні у справі докази та заслухано позицію учасників справи в судових дебатах.

Заслухавши учасників справ, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 тендерним комітетом Відділу освіти, молоді та спору Олевської міської ради прийнято рішення про затвердження тендерної документації на закупівлю товару "ДК 021:2015 03410000-7 Деревина ( паливна деревина)" ( протокол № 11 від 12.02.18) ( надалі за текстом - Тендер, Товар, Замовник та Тендерна документація ( а. с. 42,т.1).

Того ж дня Замовник оприлюднив Тендерну документацію та оголошення UA-2018-02-12-002204-b про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю за державні кошти Товару в сумі 1678636,00 грн на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ( https://tender.me.gov.ua) ( а.с. 124, т.1).

У Тендерній документації Замовник передбачив , зокрема, наступне:

- учасник повинен здійснювати постачання товару ( дрова середньої породи, м'якої породи, твердої породи у кількості 3736 куб. м) до місця призначення , вказаного Замовником :навчальні заклади Олевського району ( п.4.3 розділ І);

- строк поставки товару - до 31.12.18р. ( п.4.4 розділ І);

- тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями , у яких зазначаються інформація про ціну, інші критерії оцінки ( у разі їх встановлення замовником), та завантаження файлів з:

1. інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;

2. інформацією щодо відповідності учасника вимогам, визначеним у статті 17 Закону;

3. інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі, а також відповідну технічну специфікацію (у разі потреби ( плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі);

4. документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції ;

5. документом, що підтверджує надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (якщо таке забезпечення передбачено оголошенням про проведення процедури закупівлі);

6. та інші відомості, що передбачені тендерною документацією ( п.1 розділ ІІІ);

- тендерна пропозиція , яка подається учасником повинна складатися з документів, що передбачені в даній документації ( п.1 розділ ІІІ);

- пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями , у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлів у форматі "PDF" або "JPEG" ( п.1 розділ ІІІ);

- електронний вигляд тендерної пропозиції повинен бути чітким та відображати підписи та печатки, у тому числі нотаріальне посвідчення документів ( п.1 розділ ІІІ);

- забороняється обмежувати перегляд файлів шляхом встановлення на них паролів або у будь-який інший спосіб ( п.1 розділ ІІІ);

- для участі у процедурі закупівлі учасники повинні відповідати наступним критеріям:

1. наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

2 наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3. наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору ( п. 5 розділ ІІІ);

- інформація про відсутність підстав, визначених у ч.1 і 2 ст. 17 Закону надається в довільній формі ; спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених п.п. 2,3,5, 6 і 8 ч.1 та ч.2 ст. 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі ( п.5 розділ ІІІ);

- замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах , доступ до яких є вільним ( п.5 розділ ІІІ);

- переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 2,3,5,6, і 8 ч.1 ст. 17 Закону ( п.5 розділ ІІІ);

- замовник не вимагає від учасників документів , що підтверджують відсутність підстав, визначених п.п. 1 і 7 ч.1 ст. 17 Закону (п.5 розділ ІІІ);

- учасники процедури закупівлі повинні надати у складі пропозицій конкурсних торгів документи, які підтверджують відповідність пропозиції конкурсних торгів учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі , встановленим замовником (додаток 2) ( п. 6 розділ ІІІ);

- пропозиція конкурсних торгів, що не відповідає Технічним вимогам , викладеним у Додатку 1, буде відхилена як така, що не відповідає вимогам документації конкурсних торгів ( п.6 розділ ІІІ);

- кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 28.02.2018р. ( п.1 розділ ІV );

- розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям , та інформацією і документами, що містять технічних опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону ( п.2 розділ ІV );

- під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація , зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни /приведеної ціни ( п.2 розділ ІV );

- протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом ( п. 2 розділ ІV);

- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки , зазначених замовником у тендерній документації , та шляхом застосування електронного аукціону ( п.1розділ V);

- критеріями оцінки є ціна, максимально можлива кількість балів за яким є 100 балів ( п.1 розділ V );

- оскільки критеріями оцінки, крім ціни, замовником встановлено інші критерії оцінки, в електронній системі закупівель автоматично , відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна , після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій , розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників ( п.1 розділ V );

- після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною ( п.1 розділ V );

- у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною ( п.1 розділ V );

- за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом ( п.1 розділ V );

- загальна ціна пропозиції означає суму, за яку учасник передбачає поставити товари в обсязі, визначеному замовником ( п.3.1 розділ V );

- замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1. учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону;

2. переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 цього Закону;

3. наявні підстави, зазначені у ст. 17 і ч.7 ст.28 цього Закону;

4. тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації ( п.4 розділ V );

- відповідно до ст. 31 Закону замовник відміняє торги, зокрема, в разі:

1. неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

2. відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом ( п. 1 розділ VІ );

- учасник, якого не визнано переможцем торгів за результатами оцінки та розгляду його пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про пропозицію переможця торгів, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з пропозицією учасника, який надіслав звернення , а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення ( п.2 розділ VІ );

- положення проекту договору не є остаточними і вичерпними, і можуть бути доповнені і скориговані під час укладання договору з учасником-переможцем торгів в залежності від специфіки предмету, характеру , інших умов конкретного договору ( п.3 розділ VІ );

- проект договору подається додатково в окремому файлі, згідно додатку №3 до даної документації ( п.3 розділ VІ ).

Технічні вимоги (додаток №1 ) до предмета закупівлі передбачають:

- дрова для палення: порода середня - 2868 куб. м; м'яка порода -735 куб. м; тверда порода - 135 куб. м ;

- вимоги на дрова в якості палива згідно ГОСТу 3243-88;

- дрова поділяють за деревними породами в залежності від тепло-твердої здатності на три групи ; на тверду породу тендер не оголошується (а.с. 55, т.1).

В свою чергу, Технічне завдання на 2018 рік передбачає закупівлю дров (породи : м'яка - 735 куб. м, середня - 2868 куб. м, тверда -135 куб. м ) в загальній кількості 3738 куб. м. ( а.с. 55, т.1).

Технічні, якісні, кількісні та іншим вимогам до предмета закупівлі , встановлені замовником (додаток 2), і зокрема:

- пояснювальна записка з детальним описом основних характеристик товару (або специфікація товару);

- копія сертифікату якості на запропоновану продукцію ( а.с. 56,т.1).

Істотні умови договору про закупівлю товару за державні кошти (додаток 3) , зокрема, є такими:

- предмету договору ( товар, його найменування , кількість поставки та ціна товару - відповідно до пропозиції учасника);

- якість товару ( відповідає сертифікату якості);

- ціна договору ( визначається з ПДВ);

- порядок здійснення оплати ( рахунок учасника та видаткова (товарна) накладна;

- поставка товару ( по 31 грудня 2018).

Участь у відкритих торгах прийняли два учасника: Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства - 21.02.18 (дата подання тендерної пропозиції) та ДП "Олевський лісгосп АПК "ЖОКАП Житомироблагроліс" - 27.02.2018 (дата подання тендерної пропозиції) ( надалі за текстом - Тендерна пропозиція).

У Тендерній пропозиції ДП "Олевський лісгосп АПК "ЖОКАП Житомироблагроліс" запропоновано Замовнику придбати в учасника дрова паливні 2 групи у кількості 3059 куб.м та дрова паливні 3 групи у кількості 200 куб.м на загальну вартість - 1551120,00 грн з ПДВ на поточний 2018 рік ( а.с 59, т.1).

У Тендерній пропозиції ДП "Білокоровицьке лісове господарство" Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства запропоновано Замовнику придбати в учасника дрова паливні породи : м'яка - 735 куб. м, середня - 2868 куб. м, тверда -135 куб. м в загальній кількості 3738 куб. м. на загальну вартість - 1676898,00 грн з ПДВ на поточний 2018 рік (надалі за текстом - Учасник) ( а. с. 72, т.1).

05.03.2018 тендерним комітетом Замовника прийнято рішення визнати Учасника переможцем Тендеру, оскільки Тендерна пропозиція відповідає кваліфікаційним вимогам Тендеру, в тому числі технічним та якісним характеристикам предмету закупівлі ( протокол № 17 від 05.03.2018року) ( а.с.34, т.1).

Того ж дня Замовник оприлюднив повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель ( https://tender.me.gov.ua) (т.1).

16 березня 2018 року між Замовником та Учасником укладено Договір № 2 про закупівлю товарів за державні кошти на загальну суму 1676898,00 грн. з ПДВ , на підставі якого Учасник зобов'язався поставити Замовнику у 2018 році дрова твердої породи у кількості 135 куб.м , дрова середньої породи у кількості 2868 куб.м та дрова м'якої породи у кількості 735 куб.м. , якість яких відповідає ГОСТу 3243-88 ( дрова в якості палива) ( надалі за текстом - Договір про закупівлю) ( а.с. 36,т.1).

Невід'ємним додатком Договору про закупівлю сторони погодили специфікацію на три групи дров у відповідному обсязі та ціною за 1 куб.м ( а.с. 40, т.1).

20 березня 2018 року між Замовником та Учасником укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю , якою викладено п.1 Предмет договору в новій редакції :"виконавець зобов'язується у 2018 році поставити Замовникові товари, зазначені в документації конкурсних торгів для закупівлі товарів: код предмету закупівлі : ДК021:2015:03410000-7-Деревина паливна в кількості 3738 куб.м (відповідно до специфікації, додаток 1 до договору №2 від 16 березня 2018року), а Замовник - прийняти і оплатити ( а.с. 39,т.1) .

Зміни до специфікації на товар в частині його назви, обсягу поставки та ціни за 1 куб. м. Сторони не вносили.

14.03.2018 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (надалі за текстом -Управління) підготувало лист за № 06-31-17/1/2412 "Про надання рекомендацій" на адресу Замовника наступного змісту:

- аналізом тендерної документації на відповідність законодавству у сфері публічних закупівель встановлено порушення в такій частині:

1) відсутні вимоги щодо подання тендерних пропозицій у формі електронного документа з накладанням електронного цифрового підпису ( порушено ч.3 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 6, 7 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" , ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис"):

2) відсутні вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля ( п.3 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

3) відсутня інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям (порушено п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

4) відсутня інформація про спосіб підтвердження переможцем торгів відсутності підстав , передбачених п.п. 2,3 і 8 ч.1 та ч. 2 ст. 17 Закону (відсутній перелік необхідних документів) (порушено абз. 1 ч.3 ст.17 ,п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі");

- враховуючи вищевикладені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" щодо змісту тендерної документації, замовник мав відмітити торги чи визнати їх такими , що не відбулися на підставі абз. 3 ч.1 ст. 31 цього Закону;

- окрім того, проведеним аналізом встановлено невідповідність тендерної пропозиції Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" вимогам тендерної документації та законодавству у сфері публічних закупівель в частині:

1) відсутність у складі тендерної пропозиції документів , надання яких було імперативним: копії Статуту або іншого установчого документу; копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи; пояснювальної записки з детальним описом основних характеристик товару (або специфікація товару); копії сертифікату якості на запропоновану продукцію; довідки , складеної у довільній формі, яка повинна містити відомості про підприємство ; копії сертифікату якості на запропоновану продукцію; підтвердження основних умов договору; документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю ( виписка з протоколу засновників, наказ про призначення, довіреність, доручення керівника або особи, що підписала пропозицію ( порушено п.6 розділу ІІІ та додатку 2 тендерної документації);

- враховуючи вищевикладені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" щодо змісту тендерної пропозиції, Замовник мав її відхилити як таку, що не відповідала тендерній документації на підставі п. 4 ч.1 ст. 30 цього Закону;

- у разі відхилення тендерних пропозицій учасників, які не відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим в ст. 16 Закону та умовам тендерної документації , торги підлягають відміні підставі п. 7 ч.1 ст. 31 Закону.

На підставі вищевикладеного та з метою попереджень порушень у сфері закупівель, на підставі п.2 ст.8 та п. 15 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" , Управління надало рекомендації:

- усунути зазначені порушення;

- у разі неможливості їх усунення провести нову процедуру закупівель у відповідності до вимог чинного законодавства ;

- вичерпну інформацію про прийняте рішення подати до Управління протягом троьх робочих днів з дня надходження даної рекомендації ( а с. 81-84, т.1).

У справі відсутні докази надіслання Управлінням листа від 14.03.2018 за № 06-31-17/1/2412 "Про надання рекомендацій" Замовнику у будь-який спосіб.

07 липня 2018 року Керівником Коростенської місцевої прокуратури подано цей позов в інтересах держави.

Дослідивши матеріали справи у сукупності , надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку у позові відмовити з наступних підстав.

У Рішенні від 08.04.1999р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону "Про прокуратуру" ( постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17).

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Європейський суд з прав людини у п. 54 рішенні від 02.11.2004 р. у справі "Трегубенко проти України" категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Оскільки публічна закупівля покликана забезпечити потребу навчальних закладів Овруцького району у дровах паливних в опалювальному сезоні 2018року , правильне застосування Закону № 922-VIII незаперечно становить суспільний інтерес.

Таким чином, таке обґрунтування позову є сумісним з розумінням інтересів держави.

Разом з тим, у цьому таки пункті 54 рішення від 02.11.2004 р. у справі "Трегубенко проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес", але, виходячи із обставин цієї справи, цей інтерес мав на меті порушення основних принципів правової певності та доступу до суду. Тому цей аргумент Судом був відхилений.

В іншому Рішенні Конституційного Суду України від1 грудня 2004 року у справі N 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), констатовано, що прикладом застосування поняття "інтерес" у широкому сенсі є Конституція України , статті 18, 32, 34, 35, 36, 39, 41, 44, 79, 89, 104, 121, 127, 140 якої наголошують на інтересах , зокрема, здоров'я і населення, економічних, соціальних інтересах, інтересах суспільства, інтересах усіх співвітчизників, інтересах громадянина, інтересах держави, спільних інтересах територіальних громад сіл, селищ та міст тощо.

Для правильного розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" , констатує в цьому Рішенні КСУ, важливо враховувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Йдеться про виключно легітимні, але конкуруючі інтереси покупця і продавця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, акціонера і акціонерного товариства, національні і загальнолюдські, приватні і публічні тощо.

З викладених вище мотивів, суд не може визнати наведене у позові обґрунтування по суті порушення Замовником вимог Закону № 922-VIII під час здійснення публічної закупівлі дров паливних таким, що порушує саме інтереси держави , на захист яких цей позов подано , а також щодо підстав представництва інтересів держави.

Так, вимоги до опалення загальноосвітніх навчальних закладів I, I-II, I-III ступенів, спеціалізованих шкіл I, II, III ступенів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, що існують, незалежно від тилу, форми власності і підпорядкування визначені Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 та погоджені листом Міністерства освіти і науки N 1/12-1459 від 05.06.2001 (надалі за текстом - ДСанПіН 5.5.2.008-01).

Відповідно до чинних ДСанПіН 5.5.2.008-01:

- використання парових котлів для опалення шкільних будівель забороняється ( п.6.6);

- опалювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщеннях слід закривати легкою дерев'яною або металевою решіткою. Не допускається використання дерев'яно-стружкових та дерев'яно-волокнистих плит. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повинні бути 33-38 град. C, підлоги - 18,5-28 град. C, підвіконня - 40-45 град. C, стелі - 29-32 град. C при температурі повітря у приміщенні 21 град. C і вище. Найбільш раціональне розміщення опалювальних приладів у стелі та підлозі ( п.6.7);

- пічне опалення допускається тільки в одноповерхових приміщеннях шкіл з малою кількістю учнів (у сільській місцевості), яке повинно бути обладнане в коридорі ( п. 6.8);

- забороняється встановлювати залізні печі (п.6.8);

- щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються не раніше повного згорання палива і не пізніше, як за дві години до приходу учнів ( п. 6.8).

З 01.09.2018 року набрали чинності ДБН В.2.2-3:2018 "Будинки і споруди. Заклади освіти" на заміну ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», які поширюються , в тому числі, на реконструкцію існуючих будівель закладів освіти (крім дошкільної освіти) ( (надалі за текстом - ДБН В.2.2-3:2018 та ДБН В.2.2-3-97).

Як ДБН В.2.2-3-97 у п. 4.12, так і ДБН В.2.2-3:2018 у п. 8.16 передбачають, що будинки навчальних закладів повинні підключатись, як правило, до систем централізованого теплопостачання. За неможливості підключення до систем централізованого теплопостачання слід проектувати відповідно до норм (СНиП ІІ-35) місцеві теплогенератори, які рекомендується передбачати за обґрунтування разом з альтернативними джерелами, наприклад, з тепловими насосами і сонячними колекторами, які можуть застосовуватися в разі активного використання будинку влітку. За наявності відповідного дозволу енергопостачальної організації рекомендується проектувати електричну теплоакумуляційну кабельну систему опалення зі споживанням енергії виключно вночі за пільговим тарифом, виконуючи вимоги ДБН В.2.5-24, в тому числі щодо безпеки експлуатації.

Як ДБН В.2.2-3-97, так і ДБН В.2.2-3:2018 у нормативних посиланнях посилаються на ДСанПіН 5.5.2.008-01.

Відповідно до п.4.9 ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні" для навчальних закладів не допускається проектування ( а відтак і існування) котелень (у т.ч. окремих котлів, обладнання і устаткування) прибудованих, вбудованих та дахових.

Паливо та паливні компоненти приймають за вимогами стандартів ДСТУ 4047, ГОСТ 5542, ДСТУ 3472, ДСТУ 4083, ДСТУ 2042, ДСТУ 2043, ДСТУ 7123, ДСТУ7124, ДСТУ 7146, ДСТУ 3868, ДСТУ 4058, ДСТУ 4840, ГСТУ 320.00149943.010, ГОСТ 10433, [4], [5], a інші види палива - у разі обґрунтованості доцільності їх використання ( п. 7 ДБН В.2.5-77:2014 "Котельні" ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 14.01.2000 № 1391-XIV "Про альтернативні види палива" в редакції, що діяла до 16.07.2015, дрова визначались як тверде котельно-пічне паливо, а відповідно до чинної редакції цієї статті тверді види палива поділяють на традиційні та альтернативні ( ст. 5-1 цього Закону).

Дрова опалювальні є природним (традиційним) видом палива , як це засвідчує чинний в Україні стандарт ГОСТ 3243-88 "Дрова. Технические условия" ( надалі за текстом - ГОСТ 3243-88).

Дрова поділяють за деревними породами в залежності від теплотворної здатності на три групи:

1 - береза, бук, ясен, граб, в'яз , клен, дуб, модрина;

2- сосна, вільха;

3- ялина, кедр, ялиця, осика, липа, тополя, верба.

Однорідними вважаються дрова, виготовлені із деревини порід, віднесених до однієї із груп, змішаними - із деревини порід різних груп (п.1.2.1 ГОСТ 3243-88).

Дрова приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість дров , оформлена одним документом , що посвідчує їх відповідність вимогам цього стандарту. В документі повинно бути зазначено, зокрема, найменування та місцезнаходження підприємства-постачальника; однорідність дров , і співвідношення різних груп в змішаних дровах; об'єм партії дров в кубічних метрах; при прийманні дров по масі - маса партії в тонах і вологість деревини ( п.1.2.1 ГОСТ 3243-88).

Зберігання дров здійснюється в щільних, в щільно-рядових, і пачкових штабелях і щільних стосах на відкритих складах сухим способом ( п. 4.3 ГОСТ 3243-88).

Відповідно до статті 6 Лісового кодексу України деревні продукти лісу використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

Заготівля деревини є видом спеціального використання лісових ресурсів , яке вправі здійснювати спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства ( ст. 17 та 65 цього Кодексу).

Заготівля деревини такими підприємствами здійснюється з врахуванням біологічних особливостей деревних порід, типу лісу, складу і вікової структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько-цінних порід тощо. Загальний обсяг заготівлі деревини не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії ( п.п. 3,5 та 10 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761).

Розпорядженням Кабінету Міністрів № 208-р від 18.04.2006 року "Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства" в розділі IV передбачено, що ефективне використання лісових ресурсів передбачає запровадження порядку реалізації заготовленої деревини на конкурсних засадах через аукціони і торги для формування прозорого ринку деревини.

Наказом Державного комітету лісового господарства України № 42 від 19.02.2007 року затверджено Положення про організацію і проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, яке регулює порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами, які здійснюють заготівлю деревини як постійні користувачі лісових ресурсів, за винятком дров паливних, деревини, яка використовується для розвитку матеріально-технічної бази (будівництво, ремонт тощо) постійних лісокористувачів відповідно до затверджених кошторисів, деревини, використання якої передбачено колективними договорами, деревини для індивідуального ремонту та будівництва згідно з поданими заявами, деревини для забезпечення потреб соціальної сфери, а також деревини для забезпечення потреб виробничих деревообробних підрозділів постійних лісокористувачів (пункт 1.1. Положення ( наказ № 42 від 19.02.2007 втратив чинність 18.09.18р.).

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3. Положення реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України "Про товарну біржу" та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб'єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Таким чином, спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства вправі продавати заготовлені ними дрова паливні в іншому порядку, ніж передбачено Положенням.

Так, відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015 за кодом 03410000-7, підкод 03413000-8, предметом купівлі-продажу є деревина паливна. В розумінні ст. 1, п.п. 9, 32 Закону № 922-VIII деревина паливна може бути предметом публічної закупівлі , а її замовником - юридична особа розпорядник, одержувач бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Закону України "Про освіту" фінансування здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі шляхом надання освітніх субвенцій місцевим бюджетам, коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Закон України "Про освіту" не виокремлює фінансування опалення навчальних закладів поза межами процесу здобуття освіти.

Принципами публічних закупівель є як максимальна економія , так і ефективність.

З врахуванням викладеного , суд погоджується з доводами Замовника , що два учасника Тендера є спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами, які територіально в межах Олевського району вправі здійснювати заготівлю дров паливних , та можуть постачати їх навчальним закладам Олевського району за ціною виробника, яка буде завжди більш економічно вигідною, ніж у посередника ( транспортні витрати , навантаження, розвантаження дров тощо).

Суд також погоджується з доводами Замовника про те, що ефективність публічної закупівлі дров паливних можна досягти виключно за умови наявності в учасника дров паливних твердої породи, адже ГОСТ 3243-88 поділяє дрова паливні на групи саме за критерієм їх тепло-твердої здатності. Наявність у Технічних вимогах (додаток №1 ) до предмета закупівлі речення змісту " на тверду породу тендер не оголошується" за наявності у цьому додатку та в цілому у Тендерній документації умов про закупівлю дров паливних твердої породи, суд розцінює саме як допущену Замовником описку , і не більше (а.с. 55, т.1).

Аналізуючи інші доводи позову, суд враховує наступне.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У другому випадку прокурор може представляти інтереси держави самостійно як позивач , у разі відсутності органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у спірних відносинах.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом.

Відповідно до частини 4 ст. 53 ГПК України прокурор має право подати позовну заяву як позивач також у двох випадках:

1) у разі відсутності органу;

2) у разі відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018р. у справі №918/323/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17.

У цій справі прокурор доводить, що державою визначено орган, уповноважений захищати її інтереси у сфері правильного застосування Закону № 922-VIII при здійсненні публічних закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, однак не наділено такий орган правом звернення до суду самостійно.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор звернувся з цим позовом до суду як позивач.

Водночас статтею 7 Закону № 922-VIII визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме:

- уповноважений орган, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України;

- Антимонопольний комітет України та Рахункова палата, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, як це по суті слідує з доводів позову, всі визначені у статті 7 Закону № 922-VIII органи держави, що реалізують державну політику у сфері публічних закупівель у межах свої повноважень, не мають процесуального права звернутися з таким позовом до суду.

З такими доводами позову суд категорично не погоджується , оскільки відповідно до ст. 1 Закону України " Про центральні органи виконавчої влади" № 3166-VI від 17.03.2011 ( надалі за текстом - Закон № 3166-VI) систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади.

Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики ( ч.2 цієї статті Закону № 3166-VI).

Центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції ( ч.1 ст. 16 Закону № 3166-VI).

Антимонопольний комітет України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом ( ч. 2 ст. 24 Закону № 3166-VI ).

Відповідно до статті 28 Закону № 3166-VI міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Способи захисту інтересів держави в суді аналогічні тим, що передбачені для всіх осіб ( фізичних та юридичних) і передбачені у ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України , інших законах.

Так, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю ( ч. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016р. ( надалі за текстом - Положення № 43 в редакції, чинній у період проведення Тендеру ).

Відповідно до змісту абз. 2 ч. 3 статті 7 Закону № 922-VIII на Державну аудиторську службу України та її органи на місцях покладено функції моніторингу закупівель.

Моніторинг закупівель - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях процедури закупівлі шляхом систематичного спостереження та аналізу інформації за допомогою електронної системи закупівель ( ст. 1 Закону № 922-VIII).

Електронна система закупівель забезпечує контролюючим органам доступ до інформації замовників щодо проведення процедур закупівель (абз. 4 ч. 3 ст. 12 Закону № 922-VIII).

З наведеного визначення , суд погоджується з доводами Замовника та Учасника , що Управління, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, вправі було спостерігати за кожною стадією Тендеру шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.

Так, за змістом ч.1 ст. 10 Закону № 922-VIII , першою стадією публічної закупівлі , інформацію про яку замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу, є оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерної документації.

Оприлюднення замовником тендерної документації здійснюється щонайменше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій ( абз. 2 ч.1 ст. 10 Закону № 922-VIII ).

Порядок проведення моніторингу, згідно з абз. 3 ч.3 статті 7 Закону № 922-VIII , мав визначити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким органом є Міністерство фінансів України ( ч.1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 375).

Оскільки порядок проведення моніторингу публічних закупівель у період з 12.02.18 по 05.03.18 визначений не був, Управління мало діяти в порядку та спосіб, що передбачені Положенням № 43.

Відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення № 43 Управління реалізує державний фінансовий контроль через здійснення:

- перевірки державних закупівель;

- моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення № 43 Управління здійснює контроль за:

- дотриманням законодавства про державні закупівлі;

- усуненням виявлених недоліків і порушень.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення № 43 Управління вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме:

- вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.

Відповідно до п.п. 16 та 20 п. 6 Положення № 43 Управління має право:

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;

- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства.

Вищенаведеним підтверджується , що Управління вправі під час виявлення в ході здійснення моніторингу першої стадії публічної закупівлі - оприлюднення тендерної документації, вимагати від замовника усунення порушень Закону № 922-VIII.

Згадані норми Положення № 43 узгоджуються з положеннями ст. 10 Закону України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні ( далі - Закон № 2939-ХІІ) . Саме на приписи цього Закону № 2939-ХІІ посилалось Управління , звертаючись до Замовника з листом про надання рекомендацій щодо усунення порушень Закону № 922-ІІІ. Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-ХІІ законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевого бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких порушень. Звернення органу державного фінансового контролю до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів , виявлених під час здійснення державного фінансового контролю ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.08.18 у справі № 816/2394/16).

У Положенні №43 не передбачений спосіб здійснення контролю за процедурами публічних закупівель.

Надаючи оцінку приписам Закону № 922-VIII та Положення № 43 , суд вважає, що Управління вправі порушувати перед Замовником вимоги щодо усунення виявлених порушень Закону № 922-VIII на всіх стадіях процедури закупівлі з використанням Інтернету ( п. 1 абз. 4 ч. 3 ст. 12 922-VIII).

Щодо посилання Управління на припис абз. 4 ч.3 ст. 7 Закону № 922-VIII про те, що органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення процедур закупівель.

Суд не вважає виконання Управлінням повноважень, чітко визначених Законом № 922-VIII та Положенням № 43, щодо здійснення контролю за дотриманням Замовником Закону № 922-VIII під час проведення процедур закупівлі втручанням у їх проведення. Інакше нівелюється вся суть дискреційних повноважень контролюючого органу.

У Положенні №43 не визначені строки вчинення Управлінням необхідних заходів, для своєчасного усунення Замовником порушень Закону № 922-VIII, якщо вони виявлені на стадії оприлюднення тендерної документації .

Оскільки Замовник вправі внести зміни до тендерної документації та оприлюднити їх протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення (абз. 3 ч.1 ст. 10 Закону № 922-VIII), такі заходи, на думку суду, мають бути вчинені до розкриття тендерних пропозицій та з дотриманням прав учасників закупівлі внести зміни до тендерних пропозицій, в разі зміни замовником тендерної документації.

Надаючи оцінку доводам Замовника та Учасника про те, що Управління не висувало будь-яких вимог усунути порушення Закону № 922-VIII, допущені у тендерній документації, оприлюдненій 12.02.18, до дати подання тендерних пропозицій - 28.02.18 та дати їх розкриття - 02.03.18, суд виходить з такого.

У ч. 2 ст. 18 Закону № 922-VIII передбачено право фізичних чи юридичних осіб ( потенційних учасників процедур закупівлі) подати скаргу до Антимонопольного комітету України, що стосується тендерної документації.

Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

На думку суду, Управління мало право надіслати Замовнику вимогу щодо усунення порушень Закону № 922-VIII, що стосуються тендерної документації , з використанням Інтернету у строк з 12.02.18 до 01.03.18.

Однак таким правом контролюючий орган не скористався.

За таких підстав, здійснення Управлінням моніторингу Тендеру 14.03.18, не зумовлює необхідних правових наслідків для Замовника. Тоді як у разі своєчасного здійснення контролю у спосіб, передбачений п. 1 абз. 4 ч. 3 ст. 12 Закону № 922-VIII, невідповідності тендерної документації вимогам цього Закону , а також вимогам інших актів законодавства, можна було б усунути шляхом внесення змін до тендерної документації. Виняток складають умови тендерної документації, які вправі аналізувати виключно орган оскарження - Антимонопольний комітет України.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ця конституційна норма є обов'язковою для Управління та при зверненні прокурора з цим позовом в інтересах держави, мала бути ним врахована.

Так, за доводами Управління, з якими погодився прокурор, Замовник порушив ч.3 ст.12 Закону № 922-VIII, ст. ст. 6, 7 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" , ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис", оскільки не встановив вимоги щодо подання тендерних пропозицій у формі електронного документа з накладанням електронного цифрового підпису.

У статті 1 Закону № 922-VIII наведене визначення термінів, які застосовуються у публічних закупівлях з метою їх однакового розуміння .

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації ( п. 30 статті 1 Закону № 922-VIII).

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом ( п.18 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів ( п.32 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Отже, тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі ( товару) , а не відомості, що характеризують продавця цього товару як юридичну особу .

У п. 1 розділу ІІІ Тендерної документації Замовник передбачив , що пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями , у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлів у форматі "PDF" або "JPEG".

Portable Document Format (PDF) - відкритий формат файлу, створений і підтримуваний компанією Adobe Systems, для представлення двовимірних документів у незалежному від пристрою виведення та роздільної здатності вигляді. Кожен PDF-файл може містити повну інформацію про 2D-документ, таку як: тексти, зображення, векторні зображення, відео, інтерактивні форми та ін. В грудні 2007 року формат PDF було затверджено як стандарт ISO 32000. В липні 2008 року Міжнародна організація зі стандартизації визнала[4] формат Portable Document Format (PDF) міжнародним стандартом і присвоїла йому номер ISO 32000-1:2008. (https://uk.wikipedia.org/wiki/PDF).

Управління та прокурор не довели, що подання Учасником Тендерної пропозиції у форматі "PDF" або "JPEG" унеможливило його ідентифікацію або ж допускало можливість несанкціонованої зміни інформації тощо.

У ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Тендерна пропозиція учасника в рамках застосування Закону № 922-ІІІ є нічим іншим, як пропозицією укласти договір про закупівлю із замовником.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», підписання договору в електронній формі може здійснюватися шляхом:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису згідно із до Законом України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину;

- фікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, Закону України «Про електронну комерцію» передбачає три види електронних підписів: електронний цифровий підпис, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, аналог власноручного підпису.

З врахуванням викладеного, суд погоджується з доводами Учасника, що його Тендерна пропозиція автоматично допущена електронною системою закупівель до оцінки, а тому , ідентифікована нею.

Щодо доводів Управління та прокурора, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля, як це передбачено у п.3 ч.2 ст. 22 Закону № 922-ІІІ.

Суд виходить з того, що Закон № 922-ІІІ у статті 22 встановлює вимоги до тендерної документації замовників, які не можуть бути ідентичними для закупівель різних товарів, робіт та послуг. В даному спорі, позивачем та третьою особою на його стороні не доведено, що дрова паливні, які за Законом України " Про альтернативні види палива" віднесені до традиційних видів біологічного палива, завдають шкоди довкіллю , і тому Учасник мав вказати заходи для його захисту при їх використанні для опалення навчальних закладів.

На підставі вищевикладеного , суд повністю відхиляє як безпідставні , наступні доводи позову :

1) відсутні вимоги щодо подання тендерних пропозицій у формі електронного документа з накладанням електронного цифрового підпису ( порушено ч.3 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. ст. 6, 7 Закону України " Про електронні документи та електронний документообіг" , ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис"):

2) відсутні вимоги щодо необхідності застосування заходів із захисту довкілля ( п.3 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

3) відсутня інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим кваліфікаційним критеріям (порушено п.2 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі");

4) відсутня інформація про спосіб підтвердження переможцем торгів відсутності підстав , передбачених п.п. 2,3 і 8 ч.1 та ч. 2 ст. 17 Закону (відсутній перелік необхідних документів) (порушено абз. 1 ч.3 ст.17 ,п.2 ч.2 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі").

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє доводи позову про обов'язок Замовника відмінити торги чи визнати їх такими , що не відбулися на підставі абз. 3 ч.1 ст. 31 цього Закону, через невідповідність тендерної документації вимогам цього Закону, яка судом не встановлена.

Окрім того, відхилені судом доводи позову за будь-яких умов не можуть бути підставою для обґрунтування позовної вимоги про визнання недійсним рішення тендерного комітету Замовника , оформленого протоколом № 17 від 05.03.2018р. Такі доводи, як слушно звертає увагу Учасник, могли бути застосовані до рішення тендерного комітету Замовника , оформленого протоколом № 11 від 12.02 .2018р. , про затвердження тендерної документації та додатків до неї.

Надаючи оцінку доводам позову в частині недійсності рішення тендерного комітету Замовника за 05.03.18 про визначення Учасника переможцем Тендеру, суд виходить з наступного.

Насамперед суд також вважає, що Управління мало достатньо повноважень, щоб здійснити аналіз цього рішення тендерного комітету Замовника, і вжити заходи щодо усунення Замовником порушень Закону № 922-VIII, що стосуються оцінки тендерної пропозиції Учасника на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, протягом 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. Однак у будь-якому разі , до дня укладення договору про закупівлю.

Доводи Управління, що контролюючий орган таким правом скористався, з посиланням на лист № 06-31-17/2412 від 14.03.2018 , суд оцінює критично, оскільки у справі відсутні належні та допустимі докази доведення цього листа до відома Замовника до дати укладення договору - 16.03.18.

Як пояснює Управління державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області , у разі наявності рішення суду, що набрало законної сили, про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, ним були б вжиті заходи з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю.

Попри відсутність в Управління повноважень на звернення до суду в статусі позивача з позовами про визнання недійсними результатів торгів та укладених на їх підставі договорів, обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави лише ч.5 ст. 53 ГПК України, недостатньо.

В ході вирішення цього спору Управління довело , що спірний Тендер перевірено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

В свою чергу, прокурор звернувся з цим позовом до суду 07 липня 2018року вже на підставі інформації Управління щодо результатів перевірки спірного Тендеру.

На думку суду , вимоги ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо обов'язку прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень, застосовуються за умови одночасного застосування ч.3 цієї статті Закону (захист порушених інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження), а не у випадку подання позову на підставі ч.5 ст. 53 ГПК України.

Закон № 922-VII не забороняє оскаржувати процедуру закупівлі до укладення договору про закупівлю в судовому порядку як учасником , тендерну пропозицію якого відхилено замовником, так і органами державної влади , в тому числі , прокурором в інтересах держави.

Однак відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 922/3393/17, не підлягає задоволенню позов в частині оскарження процедури закупівлі , коли вже настала кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю).

В даному спорі позовна вимога визнати недійсним рішення тендерного комітету Замовника, оформленого протоколом №17 від 05.03.18 задоволенню не підлягає, оскільки кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настала 16.03. 18 року.

На підставі вищевикладеного та ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд повністю відхиляє як безпідставні , наступні доводи позову :

- окрім того, проведеним аналізом встановлено невідповідність тендерної пропозиції Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" вимогам тендерної документації та законодавству у сфері публічних закупівель в частині:

1) відсутність у складі тендерної пропозиції документів , надання яких було імперативним: копії Статуту або іншого установчого документу; копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи; пояснювальної записки з детальним описом основних характеристик товару (або специфікація товару); копії сертифікату якості на запропоновану продукцію; довідки , складеної у довільній формі, яка повинна містити відомості про підприємство ; підтвердження основних умов договору; документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю ( виписка з протоколу засновників, наказ про призначення, довіреність, доручення керівника або особи, що підписала пропозицію ( порушено п.6 розділу ІІІ та додатку 2 тендерної документації);

- враховуючи вищевикладені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" щодо змісту тендерної пропозиції, замовник мав її відхилити як таку, що не відповідала тендерній документації на підставі п. 4 ч.1 ст. 30 цього Закону;

- оскільки замовник відхилив тендерну пропозицію першого учасника та зобов'язаний був відхилити тендерну пропозицію іншого учасника (відповідача у справі) , торги мали бути відмінені або визнані такими , що е відбулися на підставі п. 7 ч.1 ст. 31 Закону.

Суд відхиляє такі доводи додатково з тих підстав , що наявні щодо Учасника відомості у відкритих державних реєстрах , зокрема, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо його засновників, підписантів, видів господарської діяльності, дати державної реєстрації як юридичної особи тощо, є достатніми для Замовника, щоб оцінити цього Учасника.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 666 ЦК України продавець передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства.

Таким чином, як норми ГК України, так і ЦК України передбачають, що документи на товар, зокрема, специфікацію , продавець надає покупцю разом з товаром , а не до укладення договору купівлі-продажу. Стосовно копії сертифікату якості на запропоновану продукцію, прокурор та Управління не довели, що на дрова паливні видається сертифікат якості .

З врахуванням викладеного, доводи позову про те, що оскільки укладення договору про закупівлю відбулося за результатами застосування процедури відкритих торгів, що проведена з порушенням норм Закону № 922-VIII , а тому спірний договір підлягає визнанню недійсним , судом не враховуються.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 червня 2018 року у справі №910/6752/17 щодо змісту ст. ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Матеріали справи не містять доказів недотримання під час укладення спірного договору про закупівлю робіт №2 від 26.03.18 вимог ст. 203 ЦК України та ч. 4 ст. 36 Закону № 922-VIII про те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Насамперед суд враховує, що Учасник у складі тендерної пропозиції подав підписаний зі своєї сторони проект договору на закупівлю в редакції, запропонованій Замовником ( додаток 3 тендерної документації) .

Підстави для застосування ст. 37 Закону № 922-VIII також відсутні.

Щодо посилання прокурора на статтю 207 ГК України. Статтю 207 виключено на підставі Закону № 2275-VIII від 06.02.2018, який чинний з 17.06.18р.

На дату укладення спірного договору 16.03.18р. ця норма ГК України була та чинною.

Положення статей 207 та 208 ГК України застосовуються з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - є нікчемним. При цьому, як зазначено у частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом ( постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19.02.2009 № 921, зазначається, що хоча ст. 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії", від 12 липня 1988 року, серія A, N 140, с. 29, пп. 45 - 46, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії", від 9 червня 1998 року, Reports 1998-IV, с. 1462, п. 34).

Поряд з цим, суд вважає необхідним зауважити на тому, що вирішуючи спір по суті у цій справі, виходить з відсутності тих обставин, які могли б вказувати на укладення спірного договору з метою , яка завідомо суперечила інтересам держави і суспільства, в тому числі, інтересам 4311 учнів 36 шкіл територіальних громад Овруцького району , вчителів та інших учасників навчально-виховного процесу станом на 16.03.2018 року під час опалювального сезону 2018 року, який знову розпочнеться у жовтні поточного року.

Підсумовуючи вище викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають і з цих підстав.

На підставі статті 129 ГПК України судовий збір покладається на прокурора як позивача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 03.10.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу, 2 - прок обл. (у книзі нарочним), 3- Коростень. місц. прок. (рек. з повідомл.), 4- відповідачу-1 Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міськради (рек. з повідомл.), 5- відповідачу-2 ДП "Білокоровицький лісгосп" (рек. з повідомл.), 6- третій особі-1 Упр. Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 12) (рек. з повідомл.), 7- третій особі -2 Упр. Держказначейської служби України в Олевському районі Житомирської області (11001, м. Олевськ, вул. Володимирська, 5) (рек. з повідомл.).