Справа № 1540/4410/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 09.08.2018р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1;

зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 18.07.1989 року по 19.09.1994 рік на посаді терміста у 216 Механічному заводі м. Одеси як роботу біля печей на гарячих роботах;

зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28.08.2017 року.

Ухвалою суду від 04 вересня 2018 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.08.2017 року він звернувся до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 12.02.2018 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу за Списком №1 - 5 років. Відповідачем не зараховано до його стажу роботи за Списком №1 період роботи терміста з 18.07.1989 р. до 19.09.1994 року.

Позивач оскаржив зазначене рішення пенсійного фонду в судовому порядку та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 Івановичадо Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення №5545 від 12.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії,- задовольнено частково (справа № 815/1649/18).

Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 року про призначення пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання зазначеного рішення відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 року та 09.08.2018 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу за Списком №1 - 5 років. Відповідачем не зараховано до його стажу роботи за Списком №1 період роботи терміста з 18.07.1989 р. до 19.09.1994 року.

18.09.2018 року (вх. № 27326/18) від Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач зазначає, що рішенням від 09.08.2018 року позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки на день звернення страховий стаж позивача становить 36 років 1 місяць, стаж роботи за Списком 1 становить 1 рік 11 місяців. До стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи терміста з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року, оскільки не підтверджено факт роботи біля печей на гарячих роботах.

Представник відповідача зазначив, що згідно записів у трудовій книжці позивач у період з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року працював на посаді терміста, що не передбачено Списком №1, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2016 року №461, у якому зазначені термісти, зайняті біля печей на гарячих роботах. Надані документи не підтверджують факт роботи Позивача біля печей на гарячих роботах

Таким чином, відповідач позов не визнає, не погоджується з доводами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін на підставі наявних матеріалів згідно з ч.5 ст.262, КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 28.08.2017 року позивач звернувся до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте рішенням Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 12.02.2018 року йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу за Списком №1 - 5 років. Відповідачем не зараховано до його стажу роботи за Списком №1 період роботи терміста з 18.07.1989 р. до 19.09.1994 року.

Позивач оскаржив зазначене рішення пенсійного фонду в судовому порядку, згідно Єдиного Державного реєстру судових рішень та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 Івановичадо Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення №5545 від 12.02.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії,- задовольнено частково (справа № 815/1649/18).

Вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Малиновського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 12.02.218 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Малиновське об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 року про призначення пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.«а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На виконання зазначеного рішення відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 28.08.2017 року та 09.08.2018 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 через відсутність пільгового стажу за Списком №1 - 5 років. Відповідачем не зараховано до його стажу роботи за Списком №1 період роботи терміста з 18.07.1989 р. до 19.09.1994 року.

Особи, які мають право на пенсію на пільгових умовах та умови її призначення визначені ст.13 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закон України № 1788-ХІІ).

Згідно з п. «а» ч.1 ст.13 Закону України № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11. 2005 року №383 (далі Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Згідно з п.10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Суд зазначає, що у справі № 815/1649/18, судом встановлено, що згідно з рішенням відповідача №5546 від 12.02.2018 року до стажу роботи за Списком №1 не зарахований період роботи терміста з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року, оскільки не підтверджено факт роботи біля печей на гарячих роботах.

На вказаний період роботи позивача чинними були Списки виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. У вказаній постанові до Списку №1 розділу ІІІ «Металургійне виробництво», підрозділу 4 («Трубне виробництво») п.«а» віднесена професія – «термісти, їх підручні та старші термісти».

Відповідно до постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року (втратила чинність згідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року), яка діяла у період роботи позивача у 1994 році термістом та якою затверджені Списки №1 та №2 до професій за Списком №1 у розділі ХІ «Металообробка» (підрозділ4 Термічна обробка) зазначені термісти, постійно зайняти біля печей на гарячих роботах.

Враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах з підстави не підтвердження факту роботи біля печей на гарячих роботах не може вважатися правомірною та обґрунтованою.

У відзиві на позов в обґрунтування заперечень на позов представник відповідача посилається на Список №1, затверджений постановою КМУ від 24.06.2016 року №461, що є безпідставним, виходячи з вимог Порядку №383, відповідно до якого при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відтак, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи рішення №5546 від 09.08.2018р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, діяв без врахування всіх обставин для прийняття законного рішення, в тому числі не врахував чинне рішення суду, яким встановлено факт роботи позивача термістом на гарячих роботах біля печей у період роботи з 18.07.1989 року по 19.09.1994 року що відповідає Списку №1.

За таких умов, рішення відповідача №5546 від 09.08.2018р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що позивачем були порушені приписи законодавства України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн. (а.с. 4,5). Враховуючи зазначене, судові витрати у розмірі 2114,40 грн. мають бути стягнуті з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №5546 від 09.08.2018р. про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за списком №1 період роботи з 18.07.1989 року по 19.09.1994 рік на посаді терміста у 216 Механічному заводі м. Одеси як роботу біля печей на гарячих роботах.

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28.08.2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Макова,78,Одеса,Одеська область,65085, код платника податків — НОМЕР_1).

Відповідач: Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (вул. Прохорівська, 3,Одеса,65007, код ЄДРПОУ – 41249156).

Суддя Корой С.М.

.