ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2018 року

Київ

справа №826/13667/17

адміністративне провадження №К/9901/49503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представники позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представник відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року (судді: Васильченко І.П. (головуючий), Вєкуа Н.Г., Федорчук А.Б.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року (судді: Степанюк А.Г. (головуючий), Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі № 826/13667/17 за позовом ОСОБА_5 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 26.04.2017 року № 5808/С/99-99-13-02-03-14, надану ДФС України за зверненням ОСОБА_5, зобов'язання ДФС України надати ОСОБА_5 нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена відповідачем податкова консультація від 26.04.2017 року № 5808/С/99-99-13-02-03-14 суперечить нормам податкового законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки дохід, отриманий платником податку - фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 26.04.2017 року № 5808/С/99-99-13-02-03-14, наданої ДФС України за зверненням ОСОБА_5, оскільки придбані позивачем в серпні 2014 року облігації внутрішньої державної позики України емітовані Міністерством фінансів України не є борговими зобов'язаннями Національного банку України та не є казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, а тому при оподаткуванні інвестиційного прибутку від їх погашення (11 лютого 2015 року) не можуть бути застосовані положення пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 4 серпня 2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» (Банк) та ОСОБА_5 (Клієнт) було укладено договір на брокерське обслуговування № 24-12-БО/14 (Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Банк зобов'язується від імені та за рахунок Клієнта за плату надати Клієнту послуги щодо купівлі, продажу, обміну цінних паперів на умовах разових замовлень, які надаються у відповідності із цим Договором та є його невід'ємною частиною.

На підставі замовлення Клієнта від 07.08.2014 № 1 Банком вчинено правочин щодо купівлі цінних паперів - відсоткових облігацій внутрішньої державної позики, емітованих Міністерством фінансів України, номінальною вартістю 1000,00 доларів США, кількістю 360 штук, за ціною 12 702,88 грн за одну на загальну суму 4 573 036,80 грн, про що між сторонами підписано звіт та акт наданих послуг. Крім того, про здійснення даної операції свідчать наявні у матеріалах справи: виписка з реєстру договорів від 07.08.2014, заява про продаж іноземної валюти або банківських металів № 1 від 07.08.2014 та платіжне доручення від 07.08.2014 № 2.

Судами першої та апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що датою погашення зобов'язань за цінними паперами визначено 11 лютого 2015 року. Сума номіналу облігацій внутрішньої державної позики на дату погашення склала 9 200 904,12 грн, що становить 360 000,00 доларів США за офіційним курсом гривні станом на 11 лютого 2015 року - 2 555,8067 грн за 100 доларів США. Таким чином, сума інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти, у 2015 році склала - 4 627 867,32 грн.

У березні 2017 року позивач звернувся до ДФС України із заявою про надання письмової податкової консультації, в якій, з посиланням на приписи ст. 10 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165, пп. 170.2.2 п.170.2 ст. 170 ПК України та роз'яснення ДФС України, яке діяло до 22.12.2014 року, просив надати у письмовій формі консультацію щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питання, чи оподатковується податком з доходів фізичних осіб дохід у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти, отриманий фізичною особою у 2015 році.

За наслідками розгляду звернення ОСОБА_5 контролюючий орган направив позивачу індивідуальну податкову консультацію від 26.04.2017 року № 5808/С/99-99-13-02-03-14, в якому зазначив, що дохід у вигляді інвестиційного прибутку, отриманий фізичною особою у 2015 році внаслідок погашення облігацій внутрішніх державних позик, емітентом яких є Міністерство фінансів України, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом та вказує на неврахування судами доводів позивача щодо того, що облігації внутрішньої державної позики та казначейські зобов'язання по суті є одним й тим самим видом державних цінних паперів, оскільки вони є цінними паперами, які посвідчують заборгованість України перед їх пред'явниками, дають право на отримання доходу за ними та їх номінальна вартість може бути виражена в іноземній валюті. Також позивач зазначає, що внесенням змін (з 1 січня 2017 року) до пп. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України законодавець усунув недоліки та множинність тлумачення цієї норми, яка існувала раніше, таким чином встановивши правову визначеність у застосуванні цієї норми, про що також зазначили суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях.

9. Відповідачем не подано до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4.

Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

10.2. Пп. 14.1.172 п. 14.1 статті 14.

Податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

10.3. Пп. 14.1.172-1 п. 14.1 статті 14.

Індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

10.4. П. 52.1 статті 52.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

10.5. П. 52.2 статті 52.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

10.6. П. 52.3 статті 52.

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

10.7. П. 52.4 статті 52.

Індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

10.8. П. 53.1 статті 53.

Не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

10.9. П. 53.2 статті 53.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

10.10. Пп. 164.2.9 п. 164.2 статті 164.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

10.11. Пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти.

10.12. Пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 (у редакції Закону, що діяла з 1 січня 2017 року).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.

11. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Ч. 2 статті 2.

Учасники фондового ринку - емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку. Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

11.2. Ч. 3 статті 10.

Облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

11.3. Ч. 1, 3 статті 11.

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України. Номінальна вартість казначейських зобов'язань України може бути визначена у національній або іноземній валюті.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.

12. Постанова Кабінету Міністрів України № 80 від 31 січня 2001 року Про випуски облігацій внутрішніх державних позик:

12.1. Пункт 3.

Міністерству фінансів: виступати емітентом та розміщувати короткострокові і середньострокові державні облігації згідно з основними умовами та порядком, затвердженими цією постановою; визначати час здійснення та обсяги випуску короткострокових і середньострокових державних облігацій; визначати терміни обігу короткострокових і середньострокових державних облігацій; передбачати щороку в проекті Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для обслуговування та погашення короткострокових і середньострокових державних облігацій; виступати від імені Кабінету Міністрів України гарантом своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями, що випускаються відповідно до цієї постанови; вирішувати за погодженням з Національним банком питання випуску, розміщення та погашення короткострокових і середньострокових державних облігацій відповідно до зазначених основних умов та порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є включення/не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу інвестиційного прибутку від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та казначейськими зобов'язаннями України, емітованими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.

14. З огляду на загальне визначення облігації внутрішніх державних позик України та казначейського зобов'язання України наведене у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок», а також на положення Податкового кодексу України щодо порядку оподаткування інвестиційного прибутку від операцій із зазначеними цінними паперами, необхідно у кожному окремому випадку аналізувати такі правовідносини за критеріями їх суб'єктного складу, сутності правовідносин із придбання та погашення цінних паперів, правові підстави одержання особою інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами, оскільки сукупність вказаних критеріїв буде визначальною для встановлення того, чи поширюються положення пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України на операції з облігаціями внутрішньої державної позики України.

Так, згідно законодавчого визначення облігації внутрішніх державних позик України та казначейського зобов'язання України (і на момент виникнення спірних відносин, і після 1 січня 2017 року) є державними цінними паперами, посвідчують зобов'язання (заборгованість) держави Україна перед їх власниками - пред'явниками та дають їм право на отримання доходу відповідно до умов їх розміщення, номінальна вартість облігації внутрішніх державних позик України та казначейського зобов'язання України може бути виражена в іноземній валюті. Тобто, за своєю сутністю вказані державні цінні папери є зобов'язаннями держави спрямованими на залучення коштів у осіб із виплатою їм доходу відповідно до умов розміщення таких зобов'язань.

15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в серпні 2014 року було вчинено правочин щодо купівлі цінних паперів, а саме - відсоткових облігацій внутрішньої державної позики, емітованих Міністерством фінансів України, номінальною вартістю 1000,00 доларів США, кількістю 360 штук, за ціною 12 702,88 грн за одну на загальну суму 4 573 036,80 грн. На момент придбання позивачем вказаних облігацій внутрішньої державної позики інвестиційний прибуток (у тому числі від зміни курсу іноземної валюти) від операцій із такими державними цінними паперами був доходом, який не включався до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до положень пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (згідно з рекомендацією ДФС України, яка діяла до 22 грудня 2014 року), тоді як на момент погашення відсоткових облігацій внутрішньої державної позики позивача (лютий 2015 року) діяло роз'яснення суб'єкта владних повноважень, яке визначало, що дохід, отриманий платником податку - фізичною особою у вигляді інвестиційного прибутку від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах (при цьому, положення пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України залишались незмінними). Зазначене свідчить про існування правової невизначеності в питанні правової природи оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи отриманого від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик.

16. Про наведене також свідчить подальше вдосконалення законодавцем правового регулювання питання щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик. Законом України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» були внесені зміни до окремих положень Податкового кодексу України, зокрема, пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції згідно з якою (положення діє з 1 січня 2017 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається - інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов'язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць. Тобто, законодавцем було усунуто правову невизначеність у питанні оподаткування інвестиційного прибутку фізичної особи отриманого від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, шляхом закріплення у пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку інвестиційного прибутку від операцій з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць, якими (державними цінними паперами) відповідно до пп. 14.1.44-1 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є - облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов'язання України, емітовані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.

17. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що на момент погашення позивачем відсоткових облігацій внутрішньої державної позики, емітованих Міністерством фінансів України, на них поширювалися положення пп. 165.1.52 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в позовній заяві, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

Враховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку щодо обґрунтованості наданої контролюючим органом позивачу індивідуальної податкової консультації від 26.04.2017 року № 5808/С/99-99-13-02-03-14 про включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах доходу у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого фізичною особою у 2015 році внаслідок погашення облігацій внутрішніх державних позик, емітентом яких є Міністерство фінансів України, оскільки така суперечить змісту відповідного податку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи, а тому касаційна скарга ОСОБА_5 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2018 року підлягає задоволенню.

22. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

23. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 826/13667/17 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_5.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію від 26.04.2017 № 5808/С/99-99-13-02-03-14, надану Державною фіскальною службою України за зверненням ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду