РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року

районний суд

Київської

області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.

при секретарі – Хоменко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення сільської ради,

в с т а н о в и в:

В червні 2018 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтв про право на спадщину від 6 липня 2012 року вона (позивачка) отримала у спадок після смерті батька ОСОБА_4 ? частину житлового будинку № 76 по вул.Леніна в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

В грудні 2017 року позивачці стало відомо про існування рішення Здвижівської сільської ради від 9 листопада 2012 року, яким визнано такими, що втратили чинність пункт 8/32 та пункт 8/33 рішення Здвижівської сільської ради від 11 червня 2004 року про передачу у приватну власність ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки та виключено пункт 9 додатку до рішення сільської ради від 18 січня 2006 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку ОСОБА_4

Ухвалення даного рішення ставить під сумнів законність набуття нею (позивачкою) права власності на спадкове майно, а саме, на зазначену земельну ділянку, та стало підставою для звернення до суду з позовом до неї третіх осіб по справі ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Вважала вказане рішення винесеним радою всупереч вимогам діючого законодавства, оскільки рада не мала права скасовувати власне рішення, позивачка ж набула право власності на земельну ділянку правомірно.

Тому просила визнати незаконним та скасувати зазначене рішення Здвижівської сільської ради від 9 листопада 2012 року.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позов підтримав, викладене в ньому підтвердив.

Здвижівська сільська рада свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Третя особа ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позов вважали таким, що не підлягає задоволенню, оспорюване рішення винесеним радою правомірно.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову та вважала рішення ради винесеним правомірно.

Вислухавши пояснення представника позивачки, третіх осіб та представника третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 11 червня 2004 року було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку розміром 0,25 га (0,12 га – для будівництва та обслуговування жилого будинку та 0,13 га – для ведення особистого селянського господарства) по вул.Леніна, 76 (а.с.16-17).

Рішенням Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 18 січня 2006 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки, в тому числі і ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в с.Здвижівка, по вул.Леніна,76 (а.с.18-20).

На підставі вказаного рішення Здвижівської сільської ради від 18 січня 2006 року ОСОБА_4 27 вересня 2007 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2502 га, з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що розташована на території с.Здвижівка Бородянського району Київської області по вул.Леніна,76 ( а.с.8).

2 грудня 2011 року ОСОБА_4 помер і позивачці ОСОБА_1 6 липня 2012 року були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцю ? частину житлового будинку № 76 по вул.Леніна в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та земельну ділянку, розташовану за тією ж адресою, площею 0,2502 га, кадастровий номер 3221082501:01:017:0018, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с.6-7).

Рішенням Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 9 листопада 2012 року визнано такими, що втратили чинність п.8/32 та п.8/33 рішення Здвижівської сільської ради від 11 червня 2004 року в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,25 га по вул.Леніна, 76 в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та виключено пункт 9 з додатку до рішення Здвижівської сільської ради від 18 січня 2006 року у зв’язку з тим, що при складанні технічної документації із землеустрою СПД ОСОБА_7 не враховано факт спільної часткової власності на будинковолодіння та виготовлено з помилками технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а.с.14-15).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п.п. «б», «в», «г» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування , прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст..152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки Здвижівська сільська рада оспорюваним рішенням скасувала свої попередні рішення, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий ОСОБА_4 ще 27 вересня 2007 року, то суд вважає, що дане рішення винесено радою неправомірно, з порушенням прав позивачки як власника земельної ділянки, а тому визнає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, визнати рішення вісімнадцятої сесії шостого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 9 листопада 2012 року про визнання такими, що втратили чинність, п.8/32 та п.8/33 рішення одинадцятої сесії четвертого скликання Здвижівської сільської ради від 11 червня 2004 року в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,25 га по вул.Леніна, 76 в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та виключення п.9 з додатку до рішення двадцять дев’ятої сесії четвертого скликання Здвижівської сільської ради від 18 січня 2006 року протиправним та скасувати.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 704,80 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.78,81,90,116,118,120,121,125,126,152,153,155,158 ЗК України, ст. 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення сільської ради задовольнити.

Визнати рішення вісімнадцятої сесії шостого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 9 листопада 2012 року про визнання такими, що втратили чинність, п.8/32 та п.8/33 рішення одинадцятої сесії четвертого скликання Здвижівської сільської ради від 11 червня 2004 року в частині передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0,25 га по вул.Леніна, 76 в с.Здвижівка Бородянського району Київської області та виключення п.9 з додатку до рішення двадцять дев’ятої сесії четвертого скликання Здвижівської сільської ради від 18 січня 2006 року протиправним та скасувати.

Стягнути з Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Апеляційного суду Київської області.

Повне рішення суду складено 1 жовтня 2018 року.

Головуючий-суддя

_8