УХВАЛА

м. Київ

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ"

до Акціонерного товариства "Сбербанк"

про стягнення 8 715 600,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Сбербанк" про стягнення 8715600,00 грн.

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо визначення орієнтовної суми судових витрат.

Крім того, частиною першою статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви долучено клопотання, в якому позивач просить суд звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до АТ Сбербанк про стягнення грошових коштів. Клопотання обгрунтоване тим, що позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки, з рахунку позивача безпідставно були списані грошові кошти у сумі 8715600,00 грн, що не дозволяє сплатити судовий збір та відповідно позбавляє можливості захисту порушених прав.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. На підтвердження свого скрутного матеріального становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу.

Отже позивачем до клопотання не долучено документів в підтвердження його майнового стану, який суд враховує при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено наявність умов для відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України “Про судовий збір”. Також суд відзначає, що позивач не вказав розміру судового збору від сплати якого він просить його звільнити.

Відтак, суд, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відмовляє у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 762 грн.

Таким чином, за подання даної позовної заяви майнового характеру на суму 8715600,00 грн необхідно сплатити судовий збір у розмірі 130734,00 грн.

Позивач не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись п. 9 ч. 3 ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Встановити спосіб усунення недоліків позовної заяви: - шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи;

- шляхом надання до суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 130734,00 грн.

5. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

6. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Усатенко