-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 19/61-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Райффазен Банк Аваль",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Катана",
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,
ліквідатор - арбітражний керуючий Нагорнєва Тетяна Володимирівна
розглянув касаційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 10.05.2018
у складі колегії суддів: Бородіна Л.І. (головуючий), Лакіза В.В., Плахов О.В.
про розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" Нагорнєвої Тетяни Володимирівни про скасування акту опису й арешту майна від 12.07.2016
у справі № 19/61-10
за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 11.06.2018 поштовим відправленням Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою №02.1-13/43755579 від 11.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №19/61-10 в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №19/61-10 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2018.
3. У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №19/61-10 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018.
4. 08.06.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Харківського апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою №10451/2173 від 06.06.2018 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №19/61-10 в порядку статей 286 - 288 ГПК України та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
5. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2018 поновлено Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Публічному акціонерному товариству "Креді Агріколь Банк" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №19/61-10 Господарського суду Сумської області за касаційними скаргами Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 та призначено їх розгляд на 28.08.2018 о 09 год. 45 хв., зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" надати Верховному Суду до 23.07.2018 оригінал платіжного документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 762 грн.
6. Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" арбітражний керуючий Нагорнєва Тетяна Володимирівна поштовою кореспонденцією надіслала відзив на касаційні скарги Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк".
7. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження".
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
8. Провадження у справі №19/61-10 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Катана" (далі - ТОВ "Катана", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Сумської від 10.06.2010 за заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції на підставі статті 52 Закону про банкрутство в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 24.06.2010 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В.
9. 18.12.2017 ліквідатор ТОВ "Катана" Нагорнєва Т.В. звернулась до місцевого господарського суду із заявою про скасування акта опису й арешту майна від 12.07.2016, складеного старшим державним виконавцем Ричкалем С.П. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області по примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області №920/564/13 від 26.05.2014.
10. Ліквідатор зазначала, що в ході проведення ліквідаційної процедури у справі №19/61-10 стало відомо, що 12.07.2016 старшим державним виконавцем Ричкаль С.П. проведено заходи з примусового виконання наказу №920/564/13 від 26.05.2014 Господарського суду Сумської області, за результатами яких складено акт опису й арешту майна, що знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, 11. Зазначене майно зареєстровано за ТОВ "Катана", що підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 14.05.2008 у справі №17/301-08, довідкою КП "Сумське БТІ" та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та посилаючись на норму частини 1 статті 23 Закону про банкрутство просив скасувати арешти майна.
11. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.02.2018 у справі №19/61-10 залишено без задоволення заяву ліквідатора про скасування акту опису й арешту майна від 12.07.2016, що складений старшим державним виконавцем Ричкалем С.П. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області №920/564/13 від 26.05.2014.
11.1. Судом встановлено, що:
- на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Сумській області перебуває виконавче провадження ВП №43755579 з примусового виконання наказу №920/564/13, виданого 26.05.2014 Господарським судом Сумської області про стягнення солідарно з ТОВ "Катана", ТОВ "СК-Центр Нерухомості" на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованості за кредитним договором №122/пп/08 від 29.08.2008 в розмірі 1 147 932,38 доларів США, що еквівалентно 9 387 709, 72 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. за реєстровим №3815, нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиця Супруна, 11, цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м. із встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5 172 158, 71 грн. для його подальшої реалізації;
- 20.06.2014 державним виконавцем винесено постанову ВП №43755579 про відкриття виконавчого провадження щодо боржника ТОВ "СК-Центр Нерухомості", постановою від 08.07.2014 накладено арешт на нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиці Супруна, 11, цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м., що належить боржнику ТОВ "СК-Центр Нерухомості";
- рішенням Господарського суду Сумської області від 12.02.2014 у справі №920/564/13 встановлено, що 16.02.2010 ТОВ "Катана" виступило співзасновником ТОВ "СК-Центр Нерухомості" шляхом внесення до статутного капіталу новоствореного ТОВ "СК-Центр Нерухомості" нежитлового приміщення по вулиці Супруна, 11 в місті Суми;
- оскільки факт переходу права власності на спірне нерухоме майно до ТОВ "СК-Центр Нерухомості" неодноразово підтверджений рішеннями господарських судів у справах №920/564/13, №920/816/15, 920/1174/14 та наявністю невиконаного обов'язку боржника по виконавчому провадженню ТОВ "СК-Центр Нерухомості" щодо належного оформлення вже набутого права власності на нежитлове приміщення, 12.07.2016 державним виконавцем проведено опис та арешт нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, 11, яке передано Ковальовій І.А. на відповідальне зберігання;
- 03.10.2016 згідно з актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, що було внесене до статутного капіталу ТОВ "СК-Центр Нерухомості", ТОВ "СК-Центр Нерухомості" в особі директора Ковальової І.А., яка діє на підставі Статуту передало, а ТОВ "Катана" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. прийняло нерухоме майно: нежитлове приміщення (1-3 поверхи) загальною площею 1275,5 кв.м, що розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, будинок 11;
- при цьому, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про обтяження: 3070972 від 25.10.2013 та запис про арешт нерухомого майна №13008798 від 18.09.2012, якими накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ "СК-Центр Нерухомості".
11.2. Врахувавши обставини, які існували щодо спірного майна, суд дійшов висновку про відсутність можливості скасування акта опису та арешту майна виключно на підставі статті 23 Закону про банкрутство (в редакції, що діяла до 19.01.2013).
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
12. 10.05.2018 постановою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Катана" арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. задоволено, ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.02.2018 у справі №19/61-10 скасовано та прийнято нове рішення, яким заяву ліквідатора ТОВ "Катана" арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. задоволено, скасовано акт опису й арешту майна від 12.07.2016, складений старшим державним виконавцем Ричкалем С.П. Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області №920/564/13 від 26.05.2014.
12.1. Апеляційним судом встановлено:
- обставини укладення 16.09.2008 між АТ "Індустріально-експортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") (іпотекодержателем) та ТОВ "Катана" (іпотекодавцем) договору іпотеки (наступна черга) (майнова порука), пунктом 1.2 якого встановлено, що кредитним договором передбачається, що повне і своєчасне виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором забезпечується, зокрема, іпотекою певного нерухомого майна іпотекодавця. Предметом іпотеки за цим договором є таке нерухоме майно: належне іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2008, зареєстрованого в КП "Сумське міське БТІ" 26.05.2008 за №1558, зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно: нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми, вулиця Супруна, будинок 11; 16.09.2008 до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесений запис №7918405, згідно з яким накладено заборону на нерухоме майно - нежиле приміщення, площею 1275,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, 11, власником якого є ТОВ "Катана"; підстави обтяження - договір іпотеки від 16.09.2008 №3815, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23.08.2011 та від 24.11.2011;
- обставини внесення 16.02.2010 ТОВ "Катана" до статутного капіталу ТОВ "СК-Центр Нерухомості" нежитлового приміщення, що належить йому на підставі договору купівлі-продажу серії ВСР №108306 від 10.03.2006 та розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, 11;
- рішенням Господарського суду Сумської області від 12.02.2014, з урахуванням ухвали суду першої інстанції про виправлення описки від 26.05.2014, у справі №920/564/13, яке набрало законної сили, задоволено позов ПАТ "Креді Агріколь Банк", стягнено солідарно з ТОВ "Катана", ТОВ "СК-Центр Нерухомост" на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованість за кредитним договором від 29.08.2008 №122/пп/08 в розмірі 1 147 932, 38 доларів США, що еквівалентно 9 387 709, 72 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В. за реєстровим №3815, нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиці Супруна, 11 (А-ІІІ), цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5 172 158, 71 грн. для його подальшої реалізації, на підставі якого 26.05.2014 Господарським судом Сумської області видано наказ на примусове виконання та відкрито виконавче провадження з його виконання;
- 03.10.2016 ТОВ "СК-Центр Нерухомості" передало ТОВ "Катана" спірне нерухоме майно на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ "СК-Центр Нерухомості" від 20.07.2014;
- 19.04.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2017, скасовано ухвалу Господарського суду Сумської області від 05.12.2016 у справі №920/564/13, відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Креді Агріколь Банк" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, при цьому, судами встановлено, що предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиця Супруна, 11, знаходиться у власності ТОВ "Катана", яке перебуває у ліквідаційній процедурі;
- ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.10.2017 у даній справі скасовано арешт, накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції на все нерухоме майно ТОВ "Катана" в межах ВП №34338268 від 21.08.2012, номер запису про обтяження 3485010 (спеціальний розділ); зобов'язано Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області зняти накладений арешт з нерухомого майна, яке зареєстроване за ТОВ "Катана" в межах ВП №34338268 від 21.08.2012.
12.2. Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- нежиле приміщення, площею 1275,5 кв.м, яке знаходиться за адресою: Сумська область, місто Суми, вулиця Супруна, будинок 11 за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 10.05.2018, знаходиться у власності ТОВ "Катана" з 15.05.2008, про що також зазначалось у постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №920/564/13, що предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, будинок 11 (А-ІІІ), цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м, знаходиться у власності ТОВ "Катана", яке наразі перебуває в ліквідаційній процедурі;
- постановою Господарського суду Сумської області від 24.06.2010 у справі №19/61-10, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011, визнано ТОВ "Катана" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; встановлено, що з дня прийняття даної постанови скасовуються арешти, що накладені на майно боржника, й інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі податкова застава; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
- проте, в супереч приписам постанови Господарського суду Сумської області від 24.06.2010 у справі №19/61-10 та без отримання відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру на нерухоме майно, тобто без встановлення власника майна старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області від 26.05.2014 у справі №920/564/13 12.07.2016, складений акт опису й арешту майна, за яким описано й накладено арешт на майно: нежитлове приміщення, загальною площею 1275,5 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, 11, яке згідно з відомостями з Державного реєстру на нерухоме майно належить ТОВ "Катана" на праві власності;
- за таких обставин, акт опису й арешту майна від 12.07.2016 складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області від 26.05.2014 у справі №920/564/13 в порушення вимог Закону про банкрутство та постанови Господарського суду Сумської області від 24.06.2010 у справі №19/61-10, є таким, що перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури та задоволенню вимог кредиторів у справі про банкрутство №19/61-10 та впливає на тривалість провадження у справі про банкрутство;
- зважаючи на те, що вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" можуть бути задоволенні виключно у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Катана", які ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.04.2013 у даній справі включені до реєстру вимог кредиторів, скасування акта опису й арешту майна від 12.07.2016 усуне перешкоди в реалізації майна боржника у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "Катана", кошти від якого будуть першочергово спрямовані на задоволення вимог ПАТ "Креді Агріколь Банк", що свідчить про відсутність порушення прав ПАТ "Креді Агріколь Банк";
- апеляційним судом спростовано доводи Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про те, що згідно з відомостями з Реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Катана" з 26.05.2008 є власником майна, визначеного у спірному акті опису та арешті майна, однак, ТОВ "Катана" виступило співзасновником ТОВ "СК-Центр Нерухомості", про що складений відповідний протокол та акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "СК-Центр Нерухомості", що відображено у Статуті останнього, що свідчить про перехід права власності на це майно до ТОВ "СК-Центр Нерухомості" з моменту складання акта приймання-передачі від 16.02.2010, оскільки судами в інших справах встановлено, що власником спірного нерухомого майна є саме ТОВ "Катана", а не інша юридична особа. Також, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній запис про те, що ТОВ "СК-Центр Нерухомості" є власником нежитлового приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиці Супруна, 11, загальною площею 1275,5 кв.м, а також відповідний запис був відсутній на момент складання оскаржуваного акта опису та арешту майна, а отже, доводи органу виконавчої служби про набуття ТОВ "СК-Центр Нерухомості" права власності на спірне майно є необґрунтованими належними доказами.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області)
13. Скаржник доводив, що скасовуючи акт опису й арешту майна від 12.07.2016, апеляційний суд вийшов за межі своєї компетенції, передбаченої ГПК України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
14. Скаржник аргументував, що оскільки представнику ліквідатора ТОВ "Катана" було відомо про проведення державним виконавцем 12.07.2016 опису та арешту нежитлового приміщення, то арбітражним керуючим пропущено строк на оскарження акта опису й арешту нежитлового приміщення в силу вимог частини 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", пункту "а" частини 1 статті 341 ГПК України.
15. Скаржник зазначав, що апеляційним судом не враховано приписів статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а не скасування процесуального документа, яким даний арешт було накладено. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №813/2439/14.
16. Скаржник доводив, що застосовуючи статтю 23 Закону про банкрутство, апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права, оскільки у ліквідаційній процедурі скасовується арешт, накладений на майно боржника, а не відповідний документ.
17. Скаржник доводив, що апеляційний суд фактично поставив під сумнів преюдиційність висновків рішення Господарського суду Сумської області від 12.02.2014 у справі №920/564/13, яке набрало законної сили і на підставі якого видано виконавчий документ та ухвалу Господарського суду Сумської області від 10.11.2016 у справі №920/564/13, якою відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу, виданого 26.05.2014, таким, що не підлягає виконанню з підстав, що спірне майно не належить ТОВ "СК-Центр Нерухомості".
Доводи скаржника (ПАТ "Креді Агріколь Банк")
18. Скаржник зазначав, що в силу вимог статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" належним способом захисту прав особи є звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту, а застосування вимог Закону про банкрутство в даній ситуації є неможливим.
19. Скаржник доводив, що факт переходу права власності на нерухоме майно до ТОВ "СК-Центр Нерухомість" неодноразово підтверджено рішеннями судів, що набрали законної сили, а саме рішенням Господарського суду Сумської області від 12.02.2014 у справі №920/564/13, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2015 у справі №920/816/15, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 у справі №920/1174/14, постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 у справі №920/1174/14. Відтак, апеляційним судом порушено приписи частини 4 статті 75 ГПК України.
20. Скаржник зазначав, що передача ТОВ "СК-Центр Нерухомість" на користь ТОВ "Катана" нерухомого майна - предмета іпотеки не відповідає вимогам статей 147, 148, 203, 215 ЦК України, статей 53, 54 Закону України "Про господарські товариства" та порушує право ПАТ "Креді Агріколь Банк" на задоволення вимог за рахунок реалізації нерухомого майна - предмета іпотеки.
Доводи інших учасників справи
21. Ліквідатор ТОВ "Катана" арбітражний керуючий Нагорнєва Т.В. у відзиві на касаційну скаргу заперечила доводи скаржників та погодилася з висновком апеляційного суду.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
22. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
23. Цивільний кодекс України
Стаття 15 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частина 1 статті 182 - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації
Частина 1 статті 316 - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Стаття 391 - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
24. Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 в редакції, чинній на момент складання акта опису й арешту майна
Частини 1, 2, 3 статті 11 - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено,своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Пункт 8 частини 1 статті 37 - виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.
Пункт 7 частини 1 статті 49 - виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Частина 1 статті 60 - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
25. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011
Частина 4 статті 12 - мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Пункти 6, 7, 8 частини 1 статті 23 - з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Частина 1 статті 25 - ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Частини 1, 2 статті 26 - усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
26. Господарський процесуальний кодекс України в редакції з 15.12.2017
Частина 6 статті 12 - господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пункт 8 частини 1 статті 20 - господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Частина 1 статті 269 - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
27. Касаційний суд відповідно до статті 300 ГПК України здійснює перегляд судових рішень на предмет дотримання норм матеріального та процесуального права, питання оцінки доказів не входять до компетенції касаційного суду, а тому доводи скаржників про неправильну оцінку доказів у справі є неприйнятними. Разом з тим, доводи скаржників про неправильне застосування судами положень статті 23 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, статей 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів Верховного Суду вважає прийнятними.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів та мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
28. Верховний Суд зазначає, що у випадку конфлікту норм Закону України "Про виконавче провадження" з нормами Закону про банкрутство переважно застосовуються норми Закону про банкрутство, як спеціальні відносно до загальної процедури виконавчого провадження, що регулюється відповідним законом.
Як встановлено судами, боржник у справі №19/61-10 перебуває у процедурі банкрутства, а постановою місцевого суду у даній справі від 24.06.2010 його визнано банкрутом. Отже, до боржника застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992.
Відповідно до абзаців 7, 8, 9 частини 1 статті 23 Закону про банкрутство у зазначеній редакції, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку передбаченому цим розділом.
Також, за приписами пункту 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент накладення судовим виконавцем спірного арешту), виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що з моменту визнання боржника банкрутом майно боржника перебуває в особливому правовому режимі, який виключає можливість будь-яких дій щодо нього органами виконавчої служби, зокрема, накладення арештів чи інших обтяжень, оскільки виконання зобов'язань боржника, якого визнано банкрутом, здійснюється в межах провадження у справі про банкрутство, а виконавче провадження, навіть якщо воно було порушено щодо боржника, має бути припиненим.
29. Статтею 16 ЦК України передбачено певні способи захисту цивільних прав особи та зазначено, що такий перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.
Законом України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент прийняття постанови про накладення арешту на майно боржника, передбачалося право власника звернутися до суду з позовною вимогою про виключення майна з акта опису судового виконавця та визнання права власності на таке майно (частина 1 статті 60 Закону).
Також, Законом України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній з 05.10.2016, яка діяла на час звернення ліквідатора боржника Нагорнєвої Т.В. до суду із заявою про скасування акта опису й арешту майна, передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина 1 статті 59 Закону).
Отже, як на момент прийняття оскаржуваної постанови про арешт майна від 12.07.2016, так на час розгляду спору судом у 2018 році законодавцем передбачалося право особи, яка є законним власником спірного майна, на звернення до суду з позовною вимогою про виключення майна з акта опису чи про зняття арешту з майна.
Відтак, доводи скаржника про обрання ліквідатором боржника неправильного способу захисту майнових прав боржника, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими, як такі, що не відповідають спеціальним нормам Закону про банкрутство та в цілому узгоджуються зі способами захисту прав власника майна при його необґрунтованому арешті, передбаченими законодавством про виконавче провадження.
30. Відповідно до статті 182 ЦК України та статей 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в особи виникає речове право на нерухоме майно лише з моменту державної реєстрації такого права. Частиною 5 статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Апеляційним судом встановлено, що з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, складеної 10.05.2018, вбачається, що 26.05.2008 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесений запис про власника майна - нежитлового приміщення, площею 1275 кв.м, що розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, будинок 11, на підставі рішення Господарського суду Сумської області від 15.05.2008, за яким власником цього майна є ТОВ "Катана", який станом на момент розгляду справи не змінився. Крім того, у постанові Вищого господарського суду України від 13.09.2017 у справі №920/564/13 визначено, що предмет іпотеки - нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Суми, вулиця Супруна, будинок 11 (А-ІІІ), цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м, знаходиться у власності ТОВ "Катана", яке перебуває в ліквідаційній процедурі.
Отже, приймаючи до уваги фактичні обставини права власності на спірне майно, встановлені апеляційним судом, Суд не вбачає порушення вимог статті 182 ЦК України, статей 2, 3, 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при визнанні законним власником спірного майна саме ТОВ "Катана", що мало наслідком вжиття відповідних цивільно-правових способів захисту його майнових прав шляхом скасування акта опису й арешту майна, складеного старшим державним виконавцем Ричкалем С.П. Ввідділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області .
31. Доводи скаржника про те, що апеляційним судом прийнято неправильне рішення саме про "скасування арешту", в той час як ліквідатору належало звернутися з вимогою до суду про "зняття арешту" і суд міг вжити саме таких заходів з посиланням на висновки Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №813/2439/14, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими, оскільки згідно із статтею 23 Закону про банкрутство зазначено саме про те, що "арешти скасовуються", а посилання на висновки Верховного Суду України є неправильними, оскільки у постанові, яка наведена для прикладу, відсутні обставини скасування арешту, пов'язаного з особливостями процедури банкрутства.
32. Виходячи з положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття ним постанови про накладення арешту), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Виходячи із встановлених фактичних обставин апеляційним судом, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що дії судового виконавця з опису та арешту майна боржника були такими, що вчинені поза межами наданої йому компетенції в ході здійснення виконавчого провадження щодо боржника, який є суб'єктом банкрутства, а акт опису й арешту майна від 12.07.2016 складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Сумської області від 26.05.2014 у справі №920/564/13 в порушення вимог Закону про банкрутство та перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури боржника, задоволенню вимог кредиторів у справі про банкрутство №19/61-10.
33. Доводи скаржників про перехід права власності на спірне майно до ТОВ "СК-Центр Нерухомість" від ТОВ "Катана", яке виступило співзасновником ТОВ "СК-Центр Нерухомість", про що складений відповідний протокол та акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "СК-Центр Нерухомість", що відображено у статуті останнього, Суд вважає необґрунтованими та такими, що вже спростовані апеляційним судом, оскільки право власності на нерухоме майно, передане до статутного капіталу, виникає в юридичної особи з моменту реєстрації права за такою юридичною особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, чого в даному випадку судами не встановлено.
34. В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов'язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.
35. Аналізуючи мотивацію постановлених судами рішень крізь призму статті 6 Конвенції та зазначеної практики ЄСПЛ, Суд зазначає про належне виконання покладеного на апеляційний суд обов'язку щодо мотивації прийнятої ним постанови, оскільки апеляційний суд приділив достатньо уваги обґрунтуванням щодо відхилення доводів скаржника, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушення принципів господарського судочинства при застосуванні норм процесуального права, продемонструвавши справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів сторін у даній справі, прийняв рішення з дотриманням справедливого балансу інтересів боржника, кредиторів та скаржника у даній справі.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційних скарг Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та ПАТ "Креді Агріколь Банк" та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від 10.05.2018 як такої, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
37. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін постанову апеляційного суду, Суд покладає на скаржників витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 у справі №19/61-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
скопійовано
-
скопійовано
-
