ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1700/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт. Кочеток про стягнення 312539,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 2269/01-22/12-16 від 18.06.18р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь держави шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме на р/р Печенізької селищної ради шкоду у розмірі 10794,70 грн.; на р/р ОСОБА_2 селищної ради шкоду у розмірі 197953,66 грн.; на р/р Кочетоцької селищної ради шкоду у розмірі 91108,00 грн., на р/р Леб'язької сільської ради шкоду у розмірі 12683,50 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4688,10 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено судом на "23" липня 2018 р. о (об) 10:00.

Підготовче засідання судом відкладалося на 06.08.2018р. та 20.08.2018р.

У судовому засіданні 20.08.2018р. відбулося підготовче засідання за правилами встановленими статтями 196-205 ГПК України, судом з'ясовано всі питання на стадії підготовчого провадження та згідно п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, постановлено ухвалу, що внесено до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.08.2018р. о 12:00. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав. Проте, надав документи щодо заперечень на позов згідно супровідного листа від 20.08.2018р. за вх.№23853, які судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

На стадії розгляду справи по суті розгляд справи відкладався на: 28.08.2018р.; 10.09.2018р.; 24.09.2018р.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить інформація з офіційного сайту щодо відстеження поштових відправлень "Укрпошта", та поштовим повідомленням, що надійшло до суду 25.09.2018р., а саме ухвала про виклик від 10.09.2018р. була вручена повноважному представнику відповідача 19.09.2018р.

Відповідно дост. 13 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином, виходячи з тлумачення норми ст. 13 ГПК України суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача та за наявними матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обовязком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі ст. 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, ст.ст. 4,5, 7 Закону України Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, наказу від 03.08.2017 року за №423/01-04 проведено у період з 10.08.2017 року по 22.08.2017 року планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності ДП Чугуїво-Бабчанське лісове господарство (далі по тексту - відповідач).

За результатами вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів 423/01-04/04-09 від 22.08.2017 та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду №423/01-04/04-09 від 22.08.2017, які підписані т.в.о. директора ДП Чугуїво-Бабчанське лісове господарство Гіглавим 0.0.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №423/01-04/04-09 від 22.08.2017 встановлено, що до складу підприємства входять наступні лісництва: Кочетоцьке 1 (Чугуївський район), Кочетоцьке 2 (Чугуївський район), Тетлізьке (Чугуївський район), Малинівське (Чугуївський, Печенізький райони). Шевченківське (Шевченківський район). Печенізьке 1 (Печенізький район). Печенізьке 2 (Печенізький район), Печенізьке 3 (Печенізький район). Печенізьке 4 (Печенізький, Чугуївський райони). Розсадник (Чугуївський район). Загальна площа лісового масиву, яку використовує ДП Чугуїво-Бабчанське лісове господарство складає 22074,00 га.

За наслідком проведеного аналізу позивачем було встановлено, що стан здійснення контролю за охороною та захистом лісів не задовільний: кількість випадків самовільних (незаконних) порубів у 2017 році в порівнянні з 2016 роком збільшилася у майже в 5 разів, у порівнянні з 2015 роком у 3 рази.

У ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, спільно з посадовими особами ДП Чугуїво-Бабчанське лісове господарство, лісових масивів виявлено: незаконне знесення дерев у кварталах лісу, де не проводились ніякі лісогосподарські заходи, а саме у Печенізькому лісництві №4 у кв. 152 вд. 31 виявлено незаконне знесення двох самостійних дерев; знесення 4-х не відведених до рубки дерев та пошкоджених 2-х до ступеня неприпинення росту дерев у Печенізькому лісництві №4 в кв. 152 вд. 29; проведення лісогосподарських заходів, що не були заплановані матеріалами лісовпорядкування, а саме у Печенізькому лісництві №3 були проведені заходи, не пов'язані з веденням лісового господарства, а саме прибирання небезпечних дерев згідно ЛК 217914 від 21.08.2015 на наступних ділянках лісу: кв. 145 вд. 21 пл. 1,5 га - незаконне знесення 26-ти дерев; кв. 145 вд. 54 пл. 0,7 га - незаконне знесення 8 - ми дерев; кв. 145 вд. 56 пл. 0,6 га - незаконне знесення 20 - ти дерев; кв. 145 вд. 57 пл. 1,2 га - незаконне знесення 17 - ти дерев.

Підставою для проведення вказаного заходу став лист ОСОБА_2 сільської ради від 15.06.2015 № 138 за зверненням мешканців с. Мартове про необхідність обстеження дерев на предмет визначення їх незадовільного стану, що передбачало необхідність здійснення комісійного обстеження насаджень у відповідності до Санітарних правил в лісах України.

Вказані дії є порушенням ст. 19 Лісового кодексу України, в якій зазначено, що постійні лісокористувачі зобов'язані вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування.

Відповідно до ч. 5 ст. 48 Лісового кодексу України, затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Таким чином, проведення вказаних рубок у Печенізькому лісництві №3 є незаконним.

За наслідками виявлених порушень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників ДП «Чугуєво-Бабчанського лісове господарство», складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, стан та діаметри пнів.

Внаслідок виявлених порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення від 23.08.2017 №000627 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 29.08.2017 №195/04-21 відносно помічника лісничого Печенізького лісництва №4 ДП Чугуєво-Бабчанського лісове господарство ОСОБА_3 за порушення вимог ст. 105 Лісового кодексу України, та якою визнано його винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст.65,67 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119,00 грн. Вказаний штраф оплачено відповідно до квитанції №0.0.842320381.1 від 05.09.2017 року.

Як зазначав Вищий господарський суд України у роз'ясненні №02-5/744 від 27'.06.2001 року, у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог зокрема раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій, а також здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

За приписами ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України, передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Тому позивач у зв'язку із встановленням порушень з метою добровільного відшкодування вказаної суми шкоди, позивачем надіслано на адресу відповідача претензії за №№195-201 від 07.12.2017 сім претензій, на загальну суму 208748,36 грн., а саме:

Претензія №200 щодо добровільного відшкодування 583,06 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №4 (пошкодження 2-х дерев до ступеня неприпинення росту у кварталі 152 виділі 29);

Претензія №201 щодо добровільного відшкодування 5577,18 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №4 (незаконне знесення 4-х дерев в кварталі 152 виділі 29);

Претензія №199 щодо добровільного відшкодування 19830,75 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №3 (незаконне знесення 8-ми дерев в кварталі 145 виділі 54);

Претензія №195 щодо добровільного відшкодування 4634,46 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №4 (незаконне знесення 2-х дерев в кварталі 152 виділі 31);

Претензія №197 щодо добровільного відшкодування 36264,24 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №3 (незаконне знесення 17-ти дерев в кварталі 145 виділі 57);

Претензія №198 щодо добровільного відшкодування 51180,22 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №3 (незаконне знесення 20-ти дерев в кварталі 145 виділі 56);

Претензія №196 щодо добровільного відшкодування 90678,45 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Печенізького лісництва №3 (незаконне знесення 26-ти дерев в кварталі 145 виділі 21).

Проте, відповідач в добровільному порядку збитки заподіяні державі, що оформлені вищевказаними претензіями не відшкодував.

Згідно ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

За приписами п.1 ч.2 ст.19 та ч.ч.1,5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев і пошкодження дерев) невстановленими особами.

Як зазначав Вищий господарський суд України у п.6.1.2 роз'яснень «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001 №02-5/744, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів особами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів

Враховуючи вищенаведене та те, що посадовими особами державної лісової охорони та посадовими особами ДП «Чугуєво-Бабчанського лісове господарство», всупереч вимогам ст.ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009р. №976 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761, не забезпечено належну охорону, збереження та використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що і призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно збитків на загальну суму 208748,36 грн., відповідачем на спростування доводів викладених позивачем у позовній заяві та у акті перевірки не надано, суд вважає обставини, що викладені в акті перевірки такими, що доведені позивачем.

Аналогічні висновки викладенні у постановах Вищого господарського суду України від 09.02.2016р. у справі №907/556/15, від 10.11.2016р. у справі №907/436/15, від 16.11.2016р. у справі №910/5926/16, від 01.12.2016р. у справі №914/1247/16, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 22.10.2013р. у справі №909/138/13-г, при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяних заподіяної самовільною порубкою дерев.

Також, під час проведення планової перевірки позивачем зафіксовано порушення відповідачем приписів Закону України Про природно-заповідний фонд України, що зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно - заповідного фонду № 423/01-04/04-09 від 22.08.2017, зокрема: охоронним зобов'язанням, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 16.01.2013 року (№7-28-03- ЗК/2013) покладено зобов'язання на ДП Чугуєво-Бабчанського лісове господарство щодо забезпечення режиму охорони та збереження Ландшафтного заказнику місцевого значення "Кочетоцька лісова дача", оголошений рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 03.12.1984р. №562, розширений рішенням Харківського обласного виконавчого комітету від 02.12.1991р. №332, межі змінені рішенням обласної ради від 23.12.2005 р. відповідно до ст.ст. 53, 54 Закону України Про природно-заповідний фонд України.

ЛЗМЗ Кочетоцька лісова дача загальною площею 2163,3 га входить до складу природно-заповідного фонду України, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони й використання природних ресурсів та знаходиться в межах Тетлізького лісництва (кв. 109 вид.2), Малинівського лісництва (кв. 290-292), Кочетоцького лісництва №2 (квартали 120 вид.1,3,5, 121 вид.1-4, 142-152, 167-175, 187-199, 209-220, 229-238, 246 (вид. 1-5), 247-253, 262, 263, 270, 271 ДП Чугуєво-Бабчанське лісове господарство.

ЛЗМЗ Кочетоцька лісова дача діє на підставі Положення про ландшафтний заказник місцевого значення Кочетоцька лісова дача, затвердженого наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 16.01.2013 №06.

Перевіркою виявлено, що режим території об'єкта природно-заповідного фонду не дотримується, а саме в порушення ст. 9-1 Закону України Про природно-заповідний фонд України здійснюється спеціальне використання природних ресурсів, а саме: згідно ЛК № 217905 від 01.07.2015 проведені рубки прочищення Кочетоцькому лісництві №2 в кв. 190 вд. 5 пл. 3,2 га та в кв. 213 вд. З пл. 3,1 га; згідно ЛК № 217927 від 22.02.2016 проведена рубка прочищення Кочетоцькому лісництві № 2 в кв. 190 вд. 2 пл. 3,6 га.

Враховуючи те, що дані рубки проведені за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду, їх проведення є незаконним.

Також у Малинівському лісництві у кв. 290-291 виявлено факт засмічення об'єкту природно-заповідного фонду поодинокими предметами у кількості 67 шт., що відображено у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду № 423/01-04/04-09 від 22.08.2017 та є порушенням ст. 50 Закону України Про охорону земель.

За результатами зазначених незаконних дій посадових осіб ДП Чугуєво-Бабчанського лісове господарство на території заказника, державі заподіяно шкоду внаслідок порушення режиму природно-заповідного фонду в загальному розмірі 91108,00 грн., яка розрахована: згідно з додатком № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №541 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної порубки дерев. Розрахунки розміру шкоди разом із претензіями № 192 на суму 30176,00 грн., № 193 на суму 35014,00 грн. та №194 на суму 24846,00 від 22.11.2017 року направлені на адресу відповідача, однак після їх отримання (повідомлення про вручення № 6351300357945) шкода сплачена не була.

Згідно з додатком №10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» внаслідок засмічення території заказника поодинокими предметами.

Розрахунки розміру шкоди разом із претензією №165 на суму 1072,00 грн. від 14.09.2017 року направлені на адресу відповідача, однак після їх отримання (повідомлення про вручення № 6351300345963) шкода сплачена не була.

Охоронним зобов'язанням, яке зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківській області від 16.01.2013 року (№7-28-04-Зу/2013) покладено зобов'язання на ДП «Чугуєво-Бабчанського лісове господарство» щодо забезпечення режиму охорони та збереження Лісового заповідного урочища місцевого значення Миколаївські насадження», оголошеного рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 №562.

Заповідне урочище загальною площею 248,0 га розташовано в Чугуївському районі Харківської області на території Печенізького лісництва №4 в кварталах 120-124 в межах Печенізького ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» та діє на підставі Положення, яке затверджене в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Харківської області від 16.01.2013 № 05.

Також перевіркою виявлено, що режим території об'єкта природно-заповідного фонду не дотримується, а саме: у кв. 124 вд. 7 Печенізького лісництва №4 виявлено факт незаконної рубки дерев у кількості 6 од., які проведені за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у зв'язку з чим є незаконним.

Крім того, позивачем виявлено засмічення території об'єкту природно-заповідного фонду поодинокими предметами у кількості 426 шт. у кв. 124 Печенізького лісництва № 4, що є порушенням ст. 50 Закону України «Про охорону земель».

В результаті зазначених незаконних дій посадових осіб ДП «Чугуєво-Бабчанського лісове господарство» на території Урочища, державі заподіяно шкоду внаслідок порушення режиму природно-заповідного фонду в загальному розмірі 12683,50 грн., яка розрахована згідно з додатком №1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» внаслідок незаконної порубки дерев.

Розрахунок розміру шкоди разом із претензією №184 на суму 5867,50 грн. від 22.11.2017 року направлені на адресу відповідача, однак після їх отримання (повідомлення про вручення 6351300357945) шкода відповідачем сплачена не була.

Згідно з додатком №10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» внаслідок засмічення території Урочища поодинокими предметами.

Розрахунок розміру шкоди разом із претензією №164 на суму 6816,00 грн. від 14.09.2017 року направлені на адресу відповідача, однак після їх отримання (повідомлення про вручення 6351300345963 ) шкода сплачена не була.

Відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що на території заповідних урочищ забороняються всі види рубок, у тому числі санітарні, рубки формування і оздоровлення лісів, видалення захаращеності та будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у: порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу.

Позивачем було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно майстру Печенізького лісництва №4 ДП «Чугуєво- Бабчанське лісове господарство» ОСОБА_4 за №000628 від 29.08.2017р. 2017 за порушення ст. 91 КУпАП, які в порядку ст. 221 КУпАП направлено до Печенізького районного суду Харківської області.

За результатами розгляду вказаних матеріалів, Печенізьким районним судом Харківської області 10.10.2017 року по справі №633/342/17 винесено постанову, якою ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 91 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Вказаний штраф сплачено згідно квитанції №17.

Позивачем на адресу керівника ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» винесено припис від 30.08.2017 року за №53/04-09, який направлено на адресу відповідача супровідним листом від 30.08.2017р. №3547/01-25/04-09 (повідомлення про вручення №635130034564).

Згідно вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд позбавлений права самостійно збирати докази, а відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, винесення постанови про накладення адміністративних стягнень, складання розрахунку розміру збитків та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.

Документи надані відповідачем у заперечення проти позовних вимог Державної екологічної інспекції у Харківській області, а саме: звернення до органів Поліції із заявою про вирубку 6 дерев, акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 18.07.2017р., звернення Печенізької районної державної адміністрації із проханням обстеження та подальшого видалення небезпечних дерев від 01-40/1498 від 23.06.2015р., звернення Печенізького РЕМ із проханням видалити аварійних дерев №29/06-261 від 14.04.2015р., акт обстеження лісових насаджень від 23.06.2016р., звернення до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Печенізького району Харківської області за результатами звернення громадян №138 від 15.06.2015р., матеріали справи адміністративного правопорушення щодо громадянина ОСОБА_5 не спростовують обставин викладених позивачем у позові та у актах перевірки: дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №423/01-04/04-09 від 22.08.2017р.; дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму території та об'єктів природно - заповідного фонду №423/01-04/04-09 від 22.08.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно ч.1 ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових службових обов'язків.

Згідно ч.1-2 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи вищевикладене, у діях відповідача наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається у неналежному виконані своїх службових обов'язків щодо охорони та захисту лісу та об'єктів природно-заповідного фонду; безпосередній причинний зв'язок між шкодою та протиправної поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

При цьому вина відповідача полягає у протиправній бездіяльності та не перешкоджанні посадовими особами ДП «Чугуєво-Бабчанське лісове господарство» незаконному вирубуванню лісових насаджень та порушенню природно-заповідного режиму, що підтверджується наявними у справі доказами.

Також, відповідачем не забезпечено належну охорону та збереження і обкатів природно-заповідного фонду, що перебувають під їх охороною, що призвело до знищенняння та пошкодження природних ресурсів, чим заподіяно збитків на суму 312539,86 грн., відповідно до цього позовні вимоги позивача є обгрунтованими, підтвердженими матеріалам справи та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 4688,10 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1142, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069) на користь держави:

- на р/р 33110331700407 Печенізької селищної ради, УК у Печенізькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37519896, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 10794,70 грн.;

- на р/р 33118331700410 ОСОБА_2 селищної ради, УК у Печенізькому районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37519896, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 197953,66 грн.;

- на р/р 33111331700462 Кочетоцької селищної ради, УК у Чугуївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37792204, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 91108,00 грн.

- на р/р 33119331700475 Леб'язької сільської ради, УК у Чугуївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37792204, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну, порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 12683,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на відповідача у справі: Державне підприємство "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство".

Стягнути з Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999518, р/р 35214005051164, УКДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) судовий збір у розмірі 4688,10 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Державна екологічна інспекція у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 37999518, р/р 35214005051164, УКДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172).

Відповідач: Державне підприємство "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069).

Повне рішення складено 01.10.2018 р.

СуддяОСОБА_6