ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.09.2018 р.
Справа № 910/4055/18
За позовом Київської міської ради
До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю " Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер "
2. Приватного підприємства " Церера Л.Т.Д "
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Пінчук В.І.
Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Рог О.В. - предст.
Від відповідача -1 Тюрін А.В. - предст.; Шкрум І.П. - предст.
Від відповідача - 2 не з'явився
Рішення прийняте 20.09.2018 р., оскільки у підготовчому засіданні 10.05.2018 р. розгляд справи був відкладений, а під час розгляду справи по суті 02.08.2018 р. та 30.08.2018 р. розгляд справи відкладався.
Обставини справи:
Позивач - Київська міська рада звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов'язання відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю " Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер " та приватного підприємства " Арабіка " звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,05 га на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2018 р. відкрите провадження у справі № 910/4055/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання на 10.05.2018 р.
Ухвалою від 10.05.2018 р. підготовче засідання було відкладено до 14.06.2018 р., у звязку з незявленням у судове засідання представника відповідача - 2
Ухвалою від 14.06.2018 р. підготовче провадження було закрите і справа призначена до розгляду по суті на 02.08.2018 р.
Ухвалою від 02.08.2018 р. розгляд справи відкладений до 30.08.2018 р.
Ухвалою від 30.08.2018 р. розгляд справи відкладений до 20.09.2018 р., а також здійснена заміна відповідача - 2 приватного підприємства " Арабіка " у зв'язку зі зміною його назви на приватне підприємство " Церера Л.Т.Д "
Представник відповідача - 1 у відзиві на позовну заяву від 07.05.2018 р., а також у запереченнях від 26.07.2018 р. проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.
26.07.2018 р. через канцелярію суду відповідачем - 1 подане клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача, оскільки останній дізнався про порушення свого права ще у 1994 році.
02.08.2018 р. та 30.08.2018 р. позивачем подані клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4055/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9850/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю " Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер " до Київської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які зазначаються в розпорядженні Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 " Про надання земельної ділянки в оренду фірмі " Дністер " та про зобов'язання Київську міську раду визначити уповноважену особу, яка зобов'язана в місячний строк укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на трьохрічний термін.
Суд у задоволенні зазначених клопотань відмовляє, оскільки суд не знаходить підстав для зупинення провадження у справі.
Представник відповідача - 2 у судове засідання п'ять разів не з'явився і відзив на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача - 2 за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача - 1, суд -
ВСТАНОВИВ:
На підставі запиту Київської місцевої прокуратури № 7 від 16.11.2017 р. № 77-4430 вих.17 та на підставі направлення на перевірку від 28.11.2017 р. № 538 Київською міською радою було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної дялінки на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва.
За результатами вказаної перевірки складений відповідний акт № 17-0105-07
Як зазначає позивач у позовній заяві при здійснені виїзду на земельну ділянку по вул. Спаській , 13-15 було встановлено, що частина земельної ділянки плошею 0,5 га частково огороджена парканом. На огородженій території розміщено споруду орієнтовано площею 0,036 га, яка використовується під заклад громадського харчування " Портер Паб ".
Діяльність у закладі здійснює приватне підприємство " Арабіка " на підставі договору оперативного лізингу ( оренди ) нежитлових приміщень з товариством з обмеженою відповідальністю " Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер " .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2017 р. № 105660151, нежитлова будівля: основна ( літ. " А - 1 " ), прибудова ( літ " а " ), прибудова ( літ " а1 " ) загальною площею 252,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 13 перебуває у власності товариства з обмеженою відповідальністю " Упроваджувально - виробнича фірма " Дністер ".
Натомість, суборенда земельної ділянки площею 0,3634 га ( кадастровий номер 80000000:85:363:0010 ) на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва у Департаменті земельних ресурсів не зареєстрована і зазначене свідчить, як зазначає позивач у позовній заяві, про самовільне зайняття відповідачами земельної ділянки площею 0,05 га.
Вказана земельна ділянка, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є комунальною власністю територіальної громади м. Києва. ( номер запису 38433306 від 30.11.2017 р. )
Рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) щодо передачі спірної земельної ділянки у власність або користування не приймала.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Як встановлено судом на спірній земельній ділянці відповідачем-1 у 1995 році збудовано нежитлову будівлю - овочевий магазин з відома та дозволу місцевих органі влади.
Розпорядженням представника Президента України в Подільському районі м. Києва від 27.10.1993 р. № 905 «Про заміну застарілих торгівельних організацій» та рішенням комісії із земельних питань (протокол від 24.05.1994р. №5, п.8), розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 " Про надання земельної ділянки в оренду фірмі " Дністер " було надано в тимчасове користування фірмі " Дністер " терміном на три роки земельну ділянку по вул. Спаській, 13 для встановлення збірно-розбірного павільйону ПП-1 для організації в ньому овочевого магазину.
Забудову здійснено відповідно до комплексного архітектурно-планувального завдання Головного архітектурно-планувального управління виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 р. (завдання №1653), а також робочого проекту розміщення збірно-розбірного павільйону по вул. Спаська, 13 у Подільському районі, 1994 р.
Про готовність будівлі до експлуатації складено акт комісії про готовність закінченої будівництвом будівлі, споруди для подання державній приймальній комісії - плодоовочевий магазин №1 (УВФ «Дністер») по вул. Спаська - від 12.04.1995 р., який було затверджено заступником голови Подільської райдержадміністрації 19.04.1995 р.
На право експлуатації плодоовочевого магазину №1 по вул. Спаська, 13 у м. Києві Подільською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво торговельної точки № 80 від 22.02.1995 р., яке було погоджено з усіма дозвільними органами.
Заявою від 14.12.1995 р. № 69/9 про надання в оренду земельної ділянки по вул. Спаській, 13 у м. Києві відповідач-1 звертався до Голови Київської міської державної адміністрації. Звернення зареєстровано 15.12.1995 р. під № 14092 та було взято для опрацювання.
Для оформлення права користування земельною ділянкою , на замовлення відповідача-1 був підготовлений технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування будівлі магазину по вул. Спаська, 13 у Подільському районі м. Києва, узгоджений із землевпорядником Подільського району 15.09.1995 р.
Натомість, на підставі підготовленого технічного звіту та отриманих погоджень дозвільних органів, рішення про відведення земельної ділянки для експлуатації будівлі магазину по вул. Спаська, 13 у м. Києві не приймалося.
З 05.10.1999 р. земельна ділянка по вул. Спаській 13-15 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:363:0010) площею 0,3634 га обліковується у Державному земельному кадастрі такою, яку передано Посольству Російської Федерації в Україні в орендне користування строком на 49 років на підставі рішення Київської міської державної адміністрації від 29.01.1998 р. № 152, а тому на звернення відповідача-1 про відведення земельної ділянки по вул. Спаська, 13 у м. Києві, Головне управління земельних ресурсів листом від 13.10.2006 р. № 03-52/29067 повідомило, що не заперечує проти відведення ділянки для обслуговування та експлуатації павільйону при умові отримання згоди Посольства Російської Федерації в Україні, зміни міжурядової угоди та оформлення документів, як це передбачено чинним законодавством.
Спірна земельна ділянка обліковується у державному земельному кадастрі за посольством Російської федерації в Україні строком до 05.10.2048 року, як про це зазначено у витягу з чергового кадастрового плану від 09.03.2017 р.
Листом Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 11.05.2002 р. 07-3553 овочевому магазину на вул. Спаська в Подільському районі присвоєно адресу: вулиця Спаська, 13.
Підтвердженням відповідності нежитлової будівлі по вул. Спаська, 13 у м. Києві будівельним нормам і правилам підтверджується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 29.10.2014 р. За висновками проведеного технічного експертного дослідження нежитлова будівля по вул. Спаська, 13 у м. Києві відповідає встановленим вимогам надійності і безпечної експлуатації.
Набуте відповідачем-1 право власності на нежитлову будівлю по вул. Спаська, 13 у м. Києві загальною площею 252, 6 кв.м. зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.11.2016 р. (номер запису 17304444452).
Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.Наявність у відповідача-1 правового статусу власника нежитлової будівлі за нормами земельного законодавства надають переважне право (поза конкурсом) на відведення в користування земельної ділянки для експлуатації та обслуговування такої будівлі, як це передбачено ст. 134 Земельного кодексу України.
Судом встановлено, що за користування земельною ділянкою по вул. Спаська, 13 у м. Києві ( кадастровий номер 8000000000:85:363:0010) відповідач-1 сплачує земельний податок.
Відповідно до нормативної грошової оцінки Комунального підприємства " Київський інститут земельних відносин " від 14.09.2016 р. № 1186 та поданої податкової декларації з плати за землю відповідачем-1 у 2017 році сплачено земельного податку на загальну суму 149 014, 65 грн.
Відповідно до нормативної грошової оцінки Комунального підприємства " Київський інститут земельних відносин "від 15.01.2018 р. № 46 та поданої податкової декларації з плати за землю відповідач-1 у 2018 році зобов'язаний сплатити земельний податок на загальну суму 107120,94 грн.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду доказів того, що відповідач самовільно зайняв спірну земельну ділянку.
Безпідставним є твердження позивача про те, що відповідачем-1 самовільно зайнято спірну земельну ділянку та здійснено на ній самочинне будівництво.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. № 963-ІУ (у редакції Закону від 23 грудня 2015 р. № 901-VIII), самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Спірну земельну ділянку було зайнято відповідачем -1 на підставі розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 р. № 149 «Про надання земельної ділянки в оренду фірмі «Дністер», яким земельну ділянку по вул. Спаській, 13 у м. Києві було надано в тимчасове користування терміном на три роки для встановлення збірно-розбірного павільйону ПП-1 для організації в ньому овочевого магазину. Цим розпорядженням передбачено укладення договору оренди земельної ділянки строком до 1997 року.
Тому, зайняття земельної ділянки на підставі розпорядження місцевого органу влади не може вважатися самовільним зайняттям земельної ділянки у розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. № 963-ІУ. ;
Роботи по встановленню павільйону 10 х 20 м; для розташування магазину «Овочі- Фрукти» на земельній ділянці по вул. Спаській, 13-15 у м. Києві було виконано відповідачем-1 на підставі розпорядження представника Президента України в Подільському районі м. Києва від 27.10.1993р. № 905 « Про заміну застарілих торгівельних організацій». Пунктами 4 та 5 цього розпорядження відповідача-1 зобов'язано підтримувати павільйон і прилеглу територію у задовільному стані та звільнити територію при необхідності проведення міських будівельних робіт на вимогу Подільської райдержадміністрації. А за користування територією на відповідача-1 було покладено обов'язок перерахувати разовий внесок в сумі 1 млн. крб. на рахунок реконструкції історичної частини Подолу №700827 у Подільському відділенні Укрсоцбанку.
Крім того, позивач пропустив строк позовної давності передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України і на застосуванні якого наполягає відповідач у заяви про застосування строку позовної давності. ( ч.4 ст. 267 ЦК України ).
У п п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 " Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів " зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.
Підпунктом 2.2. вказаної постанови передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Враховуючи те, що право та охоронювані законом інтереси позивача порушені, суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у зв'язку зі спливом позовної давності.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанці у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 28.09.2018 р.
Суддя
В.І.Пінчук
