ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

Київ

справа №825/3753/15-а

адміністративне провадження №К/9901/3769/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року (Падій В.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року (колегія суддів у складі: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі № 825/3753/15-а за позовом ОСОБА_1 до Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про скасування наказу,

установив:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Варвинського відділення поліції Прилуцького відділу поліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, в якому просив скасувати наказ від 5 листопада 2015 року № 373 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області», яким ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Вважав оскаржуваний наказ незаконним та таким, що прийнятий з особистих неприязних мотивів керівництва, оскільки вважає, що не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував покладені на нього посадові обов'язки.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, вважає помилковими висновки судів, з яких вони виходили при вирішенні спору. Зокрема, зазначає, що 27 жовтня 2015 року був його вихідним днем, оскільки 23, 24, 25 жовтня 2015 року він перебував на службі 72 години, а 26 жовтня 2015 року звільнився зі служби о 09.00 ранку. Відповідач, видавши наказ вийти на службу у вказаний день, грубо порушив пункт 4.10 Інструкції про порядок переведення органів і підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України на посилений варіант оперативно-службової діяльності, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 3 грудня 2012 року № 1111 (далі - Інструкція № 1111). Судами не враховано, що наказ від 15 жовтня 2015 року № 343 «Про переведення особового складу Варвинського РВ УМВС на посилений варіант оперативно-службової діяльності» прийнятий відповідачем неправомірно та не був доведений до відома особового складу. Посилається на те, що суди не надали оцінки табелю обліку робочого часу, а взяли до уваги графік чергування особового складу, а також відомості з книги видачі і приймання озброєння та спеціальних засобів, які не є документами обліку робочого часу.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу Варвинський районний відділ УМВС України в Чернігівській області просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, як законні й обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення. З приводу доводів касаційної скарги зазначає, що 26 жовтня 2015 року до Варвинського РВ надійшла службова телеграма за підписом т.в.о. начальника МГБ УМВС України в Чернігівській області, в якій останній вимагав забезпечити силами працівників Варвинського РВ цілодобову охорону територіальних виборчих комісій після підрахунку голосів до офіційного оприлюднення результатів виборів. Саме на виконання вказаної телеграми особовий склад було повідомлено про необхідність прибуття на службу 27 жовтня 2015 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судами, ОСОБА_1, майор міліції, перебував на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області.

Відповідно до наказу Варвинського РВ УМВС від 15 жовтня 2015 року № 343 особовий склад РВ УМВС переведений на посилений варіант оперативної службової діяльності з 09.00 год 14 жовтня 2015 року по 09.00 год 30 жовтня 2015 року у зв'язку передвиборчим процесом депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів.

Судами встановлено з копії витягу з книги видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів, а також графіку несення служби особовим складом Варвинського РВ УМВС по забезпеченню несення служби з охорони громадського порядку на виборчих дільницях Варвинського району, що майор міліції ОСОБА_1 ніс службу з 10.20 год 23 жовтня 2015 року по 08.50 год 26 жовтня 2015 року.

26 жовтня 2015 року близько 12.00 год оперативним черговим Варвинського РВ УМВС в телефонному режимі було повідомлено весь особовий склад, в тому числі й майора міліції ОСОБА_1, про необхідність прибути на службу 27 жовтня 2015 року.

27 жовтня 2015 року виявлено відсутність на службі майора міліції ОСОБА_1 без поважних причин, про що було складено відповідний акт.

У зв'язку із наведеною подією призначено службове розслідування, за наслідками якого начальником Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області Калішем О.І. 5 листопада 2015 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

Наказом Варвинського РВ УМВС України в Чернігівській області від 5 листопада 2015 року № 373 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників Варвинського РВ УМВС в Чернігівській області», який було оголошено в присутності особового складу, у зв'язку з відсутністю 27 жовтня 2015 року на робочому місці більше трьох годин без поважних причин, ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний наказ винесений у спосіб та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством, тому підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного на час спірних правовідносин) працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.

Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту).

Статтею 12 Дисциплінарного статуту наведено перелік дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно з пунктами 1.2, 1.4 Інструкції № 1111 посилений варіант оперативно-службової діяльності - це комплекс організаційно-правових, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних із особливим режимом виконання оперативно-службових завдань і залученням значної кількості працівників та військовослужбовців системи МВС України з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до охорони громадського порядку, у повсякденному режимі несення служби їх виконати неможливо. Залежно від обставин, що склалися, посилений варіант може бути оголошений як для всіх працівників (військовослужбовців) органів і підрозділів системи МВС України, так і для її окремого органу чи підрозділу. Метою введення посиленого варіанта є найшвидша нормалізація оперативної обстановки та відновлення правопорядку, усунення загрози життю чи здоров'ю громадян, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів суспільства.

Пунктом 4.10 Інструкції № 1111 визначено, що на період посиленого варіанта оплата праці працівників ОВС у надурочний і нічний час, у вихідні і святкові дні проводиться згідно із законодавством України. При цьому раз на тиждень працівникам ОВС обов'язково надається не менше доби для відпочинку.

Як встановлено судами, що наказом Варвинського РВ УМВС від 7 жовтня 2015 року № 1105 особовий склад РВ УМВС переведено на посилений варіант оперативно-службової та службово-бойової діяльності у період з 09.00 год 14 жовтня 2015 року по 09.00 год 30 жовтня 2015 року.

Позивач ознайомлений із цим наказом 13 жовтня 2015 року, що підтверджується відомістю про ознайомлення особового складу Варвинського РВ про переведення особового складу на посилений варіант оперативно-службової та службово-бойової діяльності.

26 жовтня 2015 року особовому складу РВ УМВС, у тому числі й позивачу, після виконання службових обов'язків надавався вихідний день, тому наказ про необхідність прибуття 27 жовтня 2015 року на службу для виконання службових обов'язків позивачу було доведено до відома усно, що підтверджується поясненнями начальника СДІМ РВ УМВС ОСОБА_10 та рапортом оперативного чергового РВ УМВС ОСОБА_9

Однак, як встановили суди, у зазначений день ОСОБА_1 на службу на прибув, до керівництва Варвинського РВ з рапортом про надання додаткового вихідного дня не звертався.

Опитаний в межах службового розслідування начальник СДІМ РВ УМВС ОСОБА_10 пояснив, що 27 жовтня 2015 року близько 7.30 год до нього зателефонував дільничний інспектор ОСОБА_1 та повідомив, що не вийде на службу, при цьому причин не пояснив. ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_1, що дане питання необхідно вирішувати з начальником РВ УМВС та запропонував йому звернутися до нього. Опитаний оперативний черговий РВ УМВС ОСОБА_9 пояснив, що 27 жовтня 2015 року ОСОБА_1 був відсутній на ранковій нараді, хоча і був повідомлений 26 жовтня 2015 року близько 12.00 год, про необхідність прибуття на службу.

Позивач, у свою чергу, відмовився від надання письмових пояснень за даним фактом, про що було складено відповідний акт.

За змістом статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі. У разі одержання наказу від старшого прямого начальника підлеглий зобов'язаний виконати його та повідомити про це свого безпосереднього начальника. Невиконання правомірного наказу тягне відповідальність, передбачену цим Статутом та іншими законодавчими актами.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки ОСОБА_1 був обізнаний з наказом про переведення особового складу Варвинського РВ на посилений варіант оперативно-службової та службово-бойової діяльності з 14 по 30 жовтня 2015 року, то, отримавши від керівництва наказ прибути на службу 27 жовтня 2015 року, він був зобов'язаний виконати такий наказ та прибути на службу в означений день. Невиконання наказу службовою особою міліції має наслідком притягнення такої особи до відповідальності у встановленому законом порядку.

Позивач у касаційній скарзі стверджує, що він виконував обов'язки з несення служби з 23 жовтня 2015 року по 26 жовтня 2015 року включно до 09:00 ранку, тобто більше норми робочого часу, тому здавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби до чергової частини, відбув відпочивати за місцем проживання. У зв'язку з цим вважає, що відповідно до пункту 4.10 Інструкції № 1111 його законним вихідним днем було 27 жовтня 2015 року після 74 годин безперервного перебування на службі, чим він і обґрунтовував невихід на службу в цей день.

Однак такі доводи є необґрунтованими, оскільки судами встановлено, що особовому складу Варвинського РВ УМВС в Чернігівській області, у тому числі й позивачу, після виконання службових обов'язків надавався вихідний день 26 жовтня 2015 року, що сторонами не заперечувалось. Крім того, посилений варіант несення служби для особового складу РВ діяв до 30 жовтня 2015 року.

При цьому Суд враховує, що позивач здав табельну зброю та спеціальні засоби до чергової частини близько 08.50 ранку 26 жовтня 2015 року, а на службу йому наказано прибути 26 жовтня 2015 року о 09.00 ранку, тобто йому було надано добу для відпочинку.

Суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що у наказі від 15 жовтня 2015 року № 343 «Про переведення особового складу Варвинського РВ УМВС на посилений варіант оперативно-службової діяльності» відсутній пункт доведення його змісту до особового складу, оскільки у позовній заяві позивач підтверджує факт обізнаності із цим наказом, який, з його ж слів, був доведений до відома особового складу Варвинського РВ.

Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. Суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази.

За змістом частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконних рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постановлені у цій справі судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець