Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 вересня 2018 р. № 2040/6614/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "ТП МЕГАТРАНС" (вул. Польова, 1, м. Первомайський, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 37180335)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ТП МЕГАНРАНС" (далі по тексту позивач, ПП «ТП Мегатранс», підприємство) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Харківській області:

№00003071402 від 03.08.2018 р. за платежем податок на додану вартість на загальну суму 884134 грн. 50 коп., з яких за податковими зобов'язаннями з податку на (збільшені) + 589423 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 294711,5 грн.

№00003061402 від 03.08.2018р. за платежем податок на прибуток Приватних підприємств на загальну суму (збільшення) + 35595 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП «ДП Мегатранс», результати якої оформлені в акті №2924/20-40-14-02-08/37180335, яким були встановлені порушення:

- п.3,5,15 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобовязання», п.п.14.1.11, п.14.1 ст.14, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 35595грн.;

- п.184.7. ст.184, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, був занижений податок на додану вартість на загальну суму 589423грн., у тому числі за жовтень 2015 року на суму 178471 грн., за листопад 2015 року на суму 2567грн., за грудень 2015 року на суму 164833грн., за березень 2016 року на суму 25160грн., за квітень 2016 року на суму 34160грн., за травень 2016 року на суму 67032грн., за липень 2016 року на суму 117200грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки , підприємством були подані заперечення на акт до ГУ ДФС у Харківській області.

За наслідками розгляду заперечень отримана відповідь від ГУ ДФС у Харківській області за № 32010/10/20-40-14-02-17 від 01.08.2018 року, відповідно до якої висновки акту перевірки були залишені без змін.

ГУ ДФС у Харківській області за висновками акту перевірки прийняті податкові повідомлення рішення № 00003071402 та № 00003061402 від 03.08.2018. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення безпідставними та необґрунтованими. У звязку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити у повному обсязі з підстав та мотивів, наведених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що господарські документи складені між ПП «ТП «Мегатранс» та його контрагентами з ТОВ «ТК «Біві-Ант», ПП «ОСОБА_3 Дістрібюшн», ТОВ «ТД «Форум Брандіг» не є такими, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між підприємствами. Також зазначав, що фактично між підприємствами не було здійснено передачі товарно-матеріальних цінностей (товарів, робіт, послуг), та вказані підприємства не могли замовити виконання будь яких робіт, та поставити відповідні товари. Операції між підприємствами мали ознаки безтоварності. Також посилалася на наявності податкової інформації територіальних органів ДФС України, яка свідчить про відсутність відповідних ресурсів (фізичних, технічних, технологічних, та інших), відсутність інформації про наявність транспортних засобів та орендованих складських приміщень для зберігання товарів, про не знаходження підприємств за їх адресами реєстрації, інші дані, про наявність вироків судових органів стосовно засновків та керівників контрагентів позивача за ст.ст.205-1, ст.205 КК України. Посилався на отримані дані як на підставу для відмови у задоволені позову.

Ухвалою від 17 серпня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

20 вересня 2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку підприємства ПП «ТП «Мегатранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р., валютного за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 р., єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2018 року.

Результати перевірки оформлені актом ГУ ДФС у Харківській області від 19.07.2018 за №2924/20-40-14-02-08/37180335. Висновки акту перевірки містять дані про порушення з боку підприємства ПП «ТП «Мегатранс» вимог: п.3,5,15 П(С)БО 15 «Дохід», п.5 П(С)БО 11 «Зобовязання», п.п.14.1.11, п.14.1 ст.14, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 35595грн.; п.184.7. ст.184, п.187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, був занижений податок на додану вартість на загальну суму 589423грн., у тому числі за жовтень 2015 року на суму 178471 грн., за листопад 2015 року на суму 2567грн., за грудень 2015 року на суму 164833грн., за березень 2016 року на суму 25160грн., за квітень 2016 року на суму 34160грн., за травень 2016 року на суму 67032грн., за липень 2016 року на суму 117200грн. (т.1 а.с. 25-51).

На підставі висновків перевірки, начальником ГУ ДФС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення рішення: №00003071402 від 03.08.2018р. про збільшення грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 884134 грн. 50коп., з яких збільшення податкових зобовязань з податку на додану вартість 589423 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 294711 грн. 50 коп. та № 00003061402 від 03.08.2018 р. про збільшення податкових зобовязань за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 35595 грн. 00 коп. (т.1 а.с.77, 78).

Підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та, як наслідок, прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень рішень, стали наступні данні та наявна у фахівців інформація стосовно діяльності наступних контрагентів позивача.

Так, стосовно контрагента ТОВ «ТК «Біві-Ант», у розпорядженні контролюючого орагну наявна податкова інформація щодо нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання податку на додану вартість що зумовлює неможливість отримання ПП «ТП «Мегатранс» вказаних товарів від зазначеного контрагента. Таким чином, зазначене порушення ПП «ТП Мегатранс» п. 3,5 П(С)БО 15 «Дохід», п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України призвело до заниження доходу, а відповідно заниження обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 166790 грн., та привело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 30022,2 грн.

Наявні обвинувальні вироки по справі №646/6316/16-к вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.07.2016р. відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.205-1 КК України. ОСОБА_4 визначний винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, та призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 грн. в дохід держави.

По справі №640/13432/16-к вироком Київського районного суду міста Харкова від 07.09.2016р. відносно ОСОБА_5, затверджена угода про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами державної фіскальної служби прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_6 та підозрюваним. ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, та призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що дорівнює сумі 8500 грн.

Стосовно взаємовідносин з ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн» та ТОВ «ТД Форум Брандіг», у контролюючого органу була наявна податкова інформація щодо нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання податку на додану вартість, що зумовлює неможливість підтвердження факту реалізації ПП «ТП «Мегатранс» товарно-матеріальних цінностей на користь вказаних контрагентів. Вказані порушення привело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість за період 2015-2016 років на загальну суму 589423 грн.

Наявність вироків по справі №359/4590/17 вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2017р. відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст.205-1 КК України, яким затверджена угода про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та обвинуваченим. ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, та призначене покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 роки, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 1 рік.

По справі №359/6918/17 вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2017р. відносно ОСОБА_9 за ч.1 ст.205, ч.2 ст.205-1 КК України була затверджена угода про визнання винуватості від 31 серпня 2017 року зі змінами від 16 листопада 2017 року, підписану в кримінальному провадженні, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017000000000153 від 14.08.2017 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України радником юстиції, з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_9 за участі її захисника з другого боку. Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у звязку із закінченням строків давності. ОСОБА_9 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України та на призначити їй погоджене в угоді про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльність строком на 1 рік. Звільнено ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання за ч.2 ст.205-1 КК України у виді штрафу у розмірі 1 тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень та позбавлення права займатися підприємницькою діяльність строком на 1 рік на підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Таким чином, на підставі вказаного, відповідач під час перевірки дійшов висновку, що правочини, укладені позивачем з вищезазначеними контрагентами мають ознаки нереальності здійснення господарських операцій, фактично товари передані не були, а роботи (послуги) не були виконані. Суми сплачені на адресу ТОВ «ТК «Біві-Ант» не можуть бути витратами, так як не підтверджені належними документами. Суми відвантаженого товару та послуг на адресу ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн» та ТОВ «ТД Форум Брандіг», підлягають донарахуванню з податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Аналізуючи наявні докази по справі, слід відзначити наступне.

ПП «ТП «Мегатранс» зареєстровано в установленому чинним законодавством України порядку та перебуває на обліку в контролюючих органах платником податків відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «ТП «Мегатранс» містить дані про наступні види діяльності: Код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (т.1 а.с. 82-88).

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач у період перевірки мав господарські відносини з контрагентами ТОВ «ТК «Біві-Ант», ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн» та ТОВ «ТД Форум Брандіг».

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру вищевказаних господарських операцій, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов до висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст.3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч.2 ст.9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обовязків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його звязку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства повязують формування витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобовязання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Так, між позивачем та ТОВ «ТК «Біві-Ант» було укладено Договір поставки паливно-мастильних матеріалів від 19.01.2015р. (т.1 а.с. 101-102), відповідно до якого ТОВ «ТК «Біві-Ант» є продавцем товарів, а позивач його покупцем. Дизельне пальне було поставлено на адресу ПП «ТП «Мегатранс» за видатковою накладною №87 від 26.01.2015 р. у кількості 12830 літрів на загальну суму 200148, 00 грн., у тому числі ПДВ - 33358, 00 грн. (т.1 а.с.106). Транспортування товару на адресу покупця підтверджується товарно-транспортною накладною №2601-1 від 26.01.2015 р. Також на адресу ПП «ТП «Мегатранс» була надана податкова накладна №104 від 26.01.2015р. на суму 200148,00грн., ПДВ 33358,00грн. (т.1 а.с.107) Внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних та її реєстрація підтверджені копією квитанції від 26.01.2015р. (т.1 а.с.110). Оплата за отриманий товар була здійснена згідно рахунку на оплату №33 від 26.01.2015р. на суму 200148, 00 грн. (т.1 а.с.105), про що свідчить копія платіжного доручення від 10.02.2015 р. Наявність та отримання товару також підтверджене документами щодо його якості та відповідності походження, а саме: сертифікатом відповідності на паливо дизельне UA1.145.0140192-14 від 05.12.2014р. термін дії до 04.12.2015 р. виробник продукції ТОВ «Лукойл-Волгограднафтопродукт», та паспорт продукції за №11Л1413368 від 15.12.2014 р. (т.1 а.с. 103, 104).

Факт придбання палива відповідає основному виду та направленням господарської діяльності ПП «ТП «Мегатранс», а саме здійснення послуг вантажним автомобільним транспортом та інша допоміжна діяльність у сфері транспортування.

Отриманий товар (паливо) було використане в господарській діяльності ПП «ТП «Мегатранс», що підтверджено копіями: Договору оренди транспортних засобів з фізичною особою ОСОБА_10, відповідно до умов якого на адресу ПП «ТП «Мегатранс» було передано в оренду 27 транспортних засобів (автомобілі, причепи) (т.1 а.с. 111-114).

Наявність вказаних транспортних засобі підтверджено копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів на автомобілі МАN 2000р. АХ3188СА, Причеп АХ8080ХТ, МАN 2004р. АХ 3588 СК, причеп АХ 5588 ХТ, МАN 2001р. АХ 3288 СА, причеп АХ 7088 ХТ, МАN 2001р АХ 6177 ВЕ, причеп АХ 8088 ХТ, КАМАЗ 2004р. АХ 6188 ВЕ, причеп АХ 8777 ХТ, МАN 1999р АХ 6288 АХ, МАN 2007р АХ 5088 АМ, МАN 2007р АХ 5088 СК, МАN 2007р АХ 5088 СІ, МАN 2003р АХ 3388 СК, КАМАЗ 2003р АХ 7888 СІ, причеп АХ 8008 ХТ, МАN 1999р АХ 6388 ВМ, причеп АХ 2953 ХТ, причеп АХ 5880 ХТ, причеп АХ 2048 ХТ, Причеп АХ 2512 ХТ, МАN 2001р. АХ 3488 АВ, BABELSBERG 1993р. АХ 2008 ХТ, причеп АХ 8800 ХТ, КАМАЗ 2004р. АХ 6488 АК (т.1 а.с. 115-121).

Факт використання орендованого автотранспорту підтверджена копією акту здачі-приймання робіт №1 від 27.02.2015р. на суму 25900 грн. Оплата проведена 03.03.2015р. на суму 25900грн. (т.1 а.с. 122-123).

Отримання та списання пального підтверджено аналізом рахунку 203 списання Дизельного пального за 1 квартал 2015р., Журналом-ордером №631 Розрахунки з постачальниками ТОВ «ТК «Біві Ант» за 1 квартал 2015р., довідкою про списання дизельного палива за лютий 2015 року. Витрата палива за лютий 2015 року склали 26651 літра, з яких отримані від ТОВ «ТК «Біві-Ант» в кількості 12830 літрів. (т.1 а.с.124-129).

В рамках здійснення своєї господарської діяльності ПП «ТП «Мегатранс» були також укладені Договори на перевезення вантажу: за №300115 від 30.01.2015р. з ТОВ «Інтер Олія» (т.1 а.с.130-131), за №020215 від 02.02.2015р. з ТОВ «АПК «Україна» (т.1 а.с.132-133), за №210714 від 21.07.2014р. з ТОВ «Агрохім 2001» (т.1 а.с. 134-135), за №160914 від 16.09.2014р. з ПІІ «Сєрна» (т.1 а.с.136-137), за №250214 від 25.02.2014р. з ПП «Фенікс Агро» (т.1 а.с. 138-142), за №270813 від 27.08.2013р. з ТОВ «Перша Протеінова Компанія» (т. 1 а.с.143-145), за №170215-1 від 17.02.2015р. з ТОВ «Онес-Трейд» (т. 1 а.с.146).

За виконання послуг по перевезенню вантажу ПП «ТП «Мегатранс» були отримані безготівкові грошові кошти, а саме 12.05.2015р. від ТОВ «Перша Протеінова Компанія» на суму 5736,12грн., 12.05.2015р. від ТОВ «Інтер Олія» на суму 6308,12грн., 17.02.2015р. від ТОВ «Перша Протеінова Компанія» на суму 13999,86грн., 17.02.2015р. від ПІІ «Сєрна» на суму 16658,78грн., 17.02.2015р. на суму 35422,27грн., 17.02.2015р. на суму 51017,77грн., 17.02.2015р. на суму 55718,39грн., 17.02.2015р. на суму 58871,22грн., 14.02.2015р. від ТОВ «Перша Протеінова Компанія» на суму 14715,00грн., 20.02.2015р. від ТОВ «Онес-Трейд» на суму 11683,34грн., 20.02.2015р. від ТОВ «Інтер Олія» на суму 16220,12 грн.,24.02.2015 р. від ПІІ «Сєрна» на суму 26115,07грн., 24.02.2015р. на суму 76966,54грн., 25.02.2015р. від «Інтер Олія» на суму 9132,00грн., 27.02.2015р. на суму 35423,21грн., 03.03.2015р. від ТОВ «Агрохім 2001» на суму 800,0грн., 04.03.2015р. від ТОВ «Перша Протеінова Компанія» на суму 14952,6грн., 05.03.2015р. на суму 15498,6грн., 06.03.2015р. від ПІІ «Сєрна» на суму 17935,76грн., 06.03.2015р. від ТОВ «Перша Протеінова Компанія» на суму 20953,8грн., 06.03.2015р. від ПІІ «Сєрна» на суму 24750,56грн., 06.03.2015р. на суму 34897,90грн., 06.03.2015р. на суму 50154,90грн., 06.03.2015р. на суму 57980,78грн., 06.03.2015р. на суму 85712,04грн., 06.03.2015р. на суму 89919,65грн., 25.02.2015р. від ПП «Фенікс Агро» на суму 28572,34грн., 12.03.2015р. від ТОВ «Агрохім 2001» на суму 12000,0грн., 12.03.2015р. на суму 12000,0грн., 29.07.2015р. від ТОВ «АПК Україна» на суму 181000,00грн., що підтверджено копіями виписок з особового рахунку (т.1 а.с. 147-154).

Виконання робіт по перевезенню вантажу та надання таких послуг позивачем підтверджено копіями актів про виконання робіт, а також товарно-транспортними накладними: №1 від 03.02.2015р. з ТОВ «Агрохім 2001», ТТН №009643 від 02.02.2015р., ОСОБА_11 №2 від 04.02.2015р. з ТОВ «Інтер Олія» , ТТН № 291252 від 04,02.2015р., акт №3 від 05.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р-49 від 05.02.2015р,. акт №5 від 12.02.2015р. з ТОВ «АПК України», ТТН №Р134/1 , Р134 від 12.02.2015р., акт №6 від 13.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р64 від 13.02.2015р., акт №7 від 14.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р65 від 13.02.2015р., акт №8 від 13.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р66 від 13.02.2015р., акт №9 від 14.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р67 від 13.02.2015р., акт №10 від 16.02.2015р. з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», ТТН №Р73 від 13.02.2015р., акт №11 від 18.02.2015р. з ТОВ «Інтер Олія» , ТТН №343426 від 16.02.2015р., акт №12 від 19.02.2015р. з ТОВ «Онес Трейд» , ТТН №6 від 18.02.2015р., акт №14 від 23.02.2015р. з ТОВ «Інтер Олія» , ТТН №23/02-1 від 23.02.2015р., акт №15 від 23.02.2015р. з ТОВ «АПК України», ТТН №Р167/1 , Р167 від 23.02.2015р., акт №16 від 24.02.2015р. з ТОВ «Агрохім 2001», ТТН №009645 від 23.02.2015р., акт №17 від 25.02.2015р. з ТОВ «Агрохім 2001», ТТН №009647 від 24.02.2015р., акт №18 від 25.02.2015р. з ПП «Фенікс Агро», ТТН №423093, №423094 від 24.02.2015р., акт №23/02-3 від 23.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №006 від 10.02.2015р,. №2511 від 21.02.2015р., №001 від 20.02.2015р., №9 від 20.02.2015р., №КЛ000148 від 20.02.2015р., акт №28/02-3 від 28.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №000631, №000632 від 23.02.2015р,. №000635, №000634 від 24.02.2015р., №000644 , №000643 від 25.02.2015р., №000650, №000651 від 26.02.2015р., акти №23/02-3 від 23.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №0006606, №000607, №000608 від 17.02.2015р., №000611, №000613 від 18.02.2015р., №000597, №000598 від 16.02.2015р., №000617, №000616, №000620 від 19.02.2015р., акт №28/02-3 від 28.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №2, №3 від 21.02.2015р., №005012 , №005049 від 24.02.2015р,. №17 , №16 від 25.02.2015р., №ВД000412 від 26.02.2015р., №151274 від 27.02.2015р., акт №10/02-1 від 10.02.2015р. з ТОВ «Сєрна», ТТН №26, №27 від 02.02.2015р., №31, №000007, №00008 від 03.02.2015р,. №35, №1775 від 04.02.2015р., акт №10/02-3 від 10.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №043717, №043718 від 06.02.2015р., №53290, №2/3, №2/1 , №2/2 від 05.02.2015р., №19 , №20 , №21 від 02.02.2015р., №22, №23 від 03.02.2015р., №1, №2 від 04.02.2015р., №3/2 , №3/1 від 06.02.2015р., №4 від 07.02.2015р., акт №10/02-3 від 10.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №000544, №000545 від 02.02.2015р., акт №10/02-4 від 10.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №000541 від 02.02.2015р., №000551, №000556 , №000557 від 03.02.2015р., №000560, №000559 від 05.02.2015р., акт №12/02-1 від 12.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №43, №44, №45, №46 від 09.02.2015р., №Д3444 від 11.02.2015р., акт №12/02-2 від 12.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №043436, №043438, №003986 від 10.02.2015р., №043758, №6 від 11.02.2015р., акт №12/02-3 від 12.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №000570, №000569, №000568 від 09.02.2015р., №000574, №000573, №000572 від 10.02.2015р., №000580, №000581, №000582 від 11.02.2015р., акт №17/02-1 від 17.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №7, №12/02, №120215, №120216 від 12.02.2015р., №8, №9, №13/02, №1, №2, №3 від 13.02.2015р., №003987, №042564 від 11.02.2015р., №КЛ000114 від 13.02.2015р., акт №17/02-2 від 17.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №000591, №000590 від 12.02.2015р., акт №23/02-1 від 23.02.2015р. з ПІІ «Сєрна», ТТН №10, №6 , №КЛ000129 від 17.02.2015р., №8, №7, №ВД000398 від 19.02.2015р., №000560, №000011, №КЛ000136, №КЛ000137 від 18.02.2015р., №КЛ000124 від 16.02.2015р. (т. а.с. 159-250, т.2 а.с.1-73).

Стосовно взаємовідносин позивача та ТОВ «Форум Брандіг» господарські операції здійснювались на підставі договору купівлі-продажу товарів пшениці 6 класу а №1605 від 16.05.2016р. (т.2 а.с.74-75), відповідно до якого ТОВ «Форум Брандіг» є покупцем товарів, а ПП «ТП «Мегатранс» є продавцем товарів. Пшениця відвантажена за видатковою накладною №1705-1 від 17.05.2016р., у кількості 217400 кг. пшениця 6кл., на загальну суму 402190, 87 грн., у тому числі ПДВ 67031, 81 грн., товар отриманий за довіреністю №28 від 17.05.2016 р. Покупцю надано податкову накладну №9 від 17.05.2016р. на суму 402190, 87 грн., в т.ч. ПДВ 67031, 81 грн. (т.2 а.с.76), квитанція про реєстрацію податкової накладної підтверджує реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Покупцю виписаний рахунок-фактура №1605-1 від 16.05.2016р. на суму 402190, 87 грн., п т.ч. ПДВ 67031, 81грн. (т.2 а.с.77). Відвантаження товару також підтверджено вантажними залізничними накладними за №43443300 від 14.05.2016р. (т.2 а.с.81), відомість про вагони вагон №95379160 кількість 69600кг., вагон №95394821 кількість 69800кг., вагон №95668513 кількість 69700кг. (т.2 а.с.82), а також товарно-транспортною накладною №1795 від 17.05.2016р., кількість 8300кг. (т.2 а.с.83-84) Оплата за відвантажений товар здійснена по платіжному дорученню за №319 від 18.05.2016р. на суму 402190,87грн. у тому числі ПДВ 67031,81грн. (т.2 а.с.85).

Товар, постачався позивачем на адресу ТОВ «Форум Брандіг» позивачем було отримано відповідно до Договору купівлі-продажу товару за №30-09 від 30.09.2013р. укладений з ПП «Титан» (т.2 а.с.86-87). До договору укладена додаткова угода №1 від 30.09.2013р. (т.2 а.с.88). Отриманий від продавця товару рахунок-фактура №55 від 3.10.2013р. на суму 724999,98грн., у тому числі ПДВ 120833,33грн., пшениця у кількості 500тонн. Оплата проведена безготівково 04.10.2013р. на суму 130000 грн., від 07.10.2013р. на суму 40000грн., від 07.10.2013р. на суму 200000грн. Отримано від продавця податкова накладна №53-2 від 04.10.2013р. на сум 130000,00грн., у тому числі ПДВ 21666,67грн., квитанція №1 від 18.10.2013р. підтверджує реєстрацію в реєстрі, отримана податкова накладна №54-2 від 07.10.2013р. на сум 240000,00грн., у тому числі ПДВ 400000,00грн., квитанція №1 від 18.10.2013р. підтверджує реєстрацію в реєстрі. Товар отриманий за накладною №58 від 07.10.2013р. пшениця у кількості 92970 кг., на суму 134806,5 грн., у тому числі ПДВ 22467,75 грн. На адресу покупця надані товарно-транспортні накладні: №58-1 від 07.10.2013р. пшениця 31,020 тони, №58-2 від 07.10.2013р. пшениця 30,530 тони, №58-3 від 07.10.2013р. пшениця 31,420 тони. Товар отримано за накладною №60 від 08.10.2013р. кількість 142688кг., на суму 206897,5грн., у тому числі ПДВ 34482,92грн. Покупцем отримані товарно-транспортні накладні на пшеницю: №60-1 від 08.10.2013р. кількість 29.180тони, №60-2 від 08.10.2013р. кількість 30,100тони, №60-3 від 08.10.2013р. кількість 28.380тони, №60-4 від 08.10.2013р. кількість 30.018тони, №60-5 від 08.10.2013р. кількість 25,010тони. (т.2 а.с.89-104).

Отриманий товар (пшениця), до моменту його реалізації знаходився на зберіганні в складських приміщеннях. Так ПП «ТП «Мегатранс» було укладено Договори оренди нежитлових приміщень за №31-12 від 31.12.2012р., №31-12 від 31.12.2013р., №01-12-1 від 01.12.2014р., №01-12-1 від 31.12.2015р. зу фізичною особю ОСОБА_12 (площа 535,2 кв.м., адреса м. Первомайський, вул. Залізнична) Приміщення передані за актом приймання-передачі віл 31.12.2012 р. Роботи прийняті за актами здачі-приймання робіт від 31.12.2013р., від 31.12.2013р., №301215 від 31.12.2015р., №1 від 31.12.2015 р. Оплата проведена безготівково, що підтверджено виписками по квартальній сплаті платежів за оренду (т.2 а.с. 105-136).

Суд зазначає, що придбання вказаного товару пшениці 6 класу, яка знаходилася на балансі продавця ПП «ТП «Мегатранс», факт її зберігання в орендованих приміщеннях, податкові органи під час перевірки під сумнів не ставлять. Стосовно вказаного придбання та зберігання майна будь які порушення податкового законодавства встановлені не були.

Також, 01.03.2016 р. між ПП «ТП «Мегатранс» та ТОВ «Форум Брандіг» було укладено Договір №01/03-16 на транспортно-експедиційні послуги (т. 2 а.с. 145-147) відповідно до якого ПП «ТП «Мегатранс» (виконавець) було надані послуги по експедиції та перевезення вантажу для підприємства ТОВ «Форум Брандіг» як замовнику вказаних послуг. На адресу ПП «ТП «Мегавтранс» були отримані листи про замовлення послуг з перевезення товару листи за вих. №0150 від 01.03.2016р., вих. №0145 від 01.03.2016 р., вих.. №0160 від 04.04.2016 р., вих. №0159 від 04.04.2016р., вих. №0459 від 01.07.2016р., вих. №0460 від 01.07.2016р., вих.. №0469 від 08.07.2016р., вих. №0470 від 08.07.2016р. (т. 2 а.с. 148-155). Від замовника послуги ПП «ТП «Мегатранс» були отримані безготівкові грошові кошти за період з 12.05.2016р. по 12.07.2018р. по платіжним дорученням: №316 від 18.05.2016р. на суму 150960грн., №318 від 18.05.2016р. на суму 204960грн., №319 від 18.05.2016р. на суму 402190,87грн., №535 від 27.07.2016р. на суму 100000,0грн., №543 від 27.07.2016р. на суму 100000,0грн., №544 від 27.07.2016р. на суму 100000,0грн., №579 від 03.08.2016р. на суму 3200,0грн., №759 від 07.09.2016р. на суму 108000,0грн., №785 від 20.09.2016р. на суму 210000,0грн., №787 від 20.09.2016р. на суму 15000,0грн., №792 від 21.09.2016р. на суму 77000,0грн., що підтверджується копією виписки банку (т. 2 а.с. 156). Вказані оплати були здійснені на підставі рахунок-фактур за №3103-1 від 31.03.2016р. на суму 150960,0грн., ПДВ 25160,00грн., за №3004-1 від 30.04.2016р. на суму 204960,0грн., ПДВ 34160,00грн., за №2507-1 від 25.07.2016р. на суму 540000,00грн., ПДВ 90000,0грн.

Виконання робіт підтверджене актами здачі-приймання виконаних робіт №3103-2 від 31.03.2016р., на суму 150960,0грн., ПДВ 25160,00грн., №3004-2 від 30.04.2016р., на суму 204960,0грн., ПДВ 34160,00грн., №3107-1 від 31.07.2016р., на суму 703200,0грн., ПДВ 117200,00грн. До актів здачі-приймання робіт надані додатки у вигляді переліку вантажних залізничних накладних про перевезення : №44452738 від 20.03.2016р. (вагон 95372934 маса 69950кг., вагон 95751087 маса 69300кг., вагон 95794202 маса 63500кг.) №44445088 від 19.03.2016р. (вагон 95197505 маса 68280кг., вагон 95634036 маса 59720кг.) №44423572 від 17.03.2016р. (вагон 95452041 маса 69500кг., вагон 95752135 маса 68700кг.) №44741916 від 20.04.2016р. (вагон 95754818 маса 67460кг., вагон 95532651 маса 67600кг.) №44744373 від 20.04.2016р. №44661817 від 12.04.2016р. №44629426 від 08.04.2016р. №44597813 від 05.04.2016р, №44594844 від 04.04.2016р. (вагон 95647517 маса 69160кг., вагон 95346862 маса 66800кг., вагон 95771275 маса 65500кг.), №43746999 від 29.07.2016р. (вагон 95248076 маса 69200кг., вагон 95755906 маса 69500кг., вагон 95345948 маса 64600кг., вагон 95351847 маса 65000кг.), №43743301 від 29.07.2016р. (вагон 95298337 маса 64680кг., вагон 95448817 маса 68480кг., вагон 95794871 маса 66820кг., вагон 95368619 маса 64600кг.), №436875616 від 24.07.2016р. (вагон 95390308 маса 69950кг., вагон 95617718 маса 70000кг., вагон 95449401 маса 69950кг., вагон 95368072 маса 69600кг.), №43686617 від 24.07.2016р. (вагон 95446183 маса 69840кг., вагон 95369138 маса 64900кг., вагон 95527883 маса 69820кг., вагон 95378006 маса 69920кг., вагон 95542585 маса 69920кг.), №43659267 від 21.07.2016р. (вагон 95366621 маса 70000кг., вагон 95617254 маса 69960кг., вагон 95331922 маса 69980кг., вагон 95452876 маса 70000кг., вагон 95492419 маса 69940кг.), №43662212 від 21.07.2016р. (вагон 95454963 маса 69100кг., вагон 95753000 маса 69900кг., вагон 95541546 маса 70000кг.), №43652494 від 20.07.2016р. (вагон 95683405 маса 70000кг., вагон 95649067 маса 69700кг.), №43615368 від 17.07.2016р. (вагон 95389524 маса 69950кг., вагон 95681367 маса 69950кг., вагон 95753455 маса 70000кг., вагон 95620928 маса 69500кг.), №43468495 від 03.07.2016р. (вагон 95455036 маса 60500кг., вагон 95528105 маса 59100кг., вагон 95390928 маса 57000кг.)

На адресу замовника послуг, ПП «ТП «Мегатранс» за вказаним договором були виписані та надані податкові накладні: №28 від 31.03.2016р. на суму 125800,00грн., ПДВ 25160,0грн., №43 від 30.04.2016р. на суму 204960,00грн., ПДВ 34160,0грн., №6 від 27.07.2016р. на суму 300000,00грн., ПДВ 50000,0грн., №10 від 31.07.2016р. на суму 403200,00грн., ПДВ 67200,00грн., реєстрація яких підтверджена (т.2 а.с.145-166).

Крім того, 30.09.2015 р. було укладено Договір за №30/09-15 на транспортно-експедиційні послуги від 30.09.2015р. між ТОВ «ТД «Форум Брандіг» - замовник послуг та ПП «ТП «Мегатранс» його виконавець (т.2 а.с.167-169). Виконання послуг оформлене замовленнями: листи вих. №002 від 30.09.2015р., вих. №001 від 30.09.2015р., вих.. №004 від 01.12.2015р., вих. №003 від 01.12.2015р.. Для сплати послуг замовнику надані рахунки-фактури: №3110-2 від 31.10.2015р. на суму 1080000,0грн., ПДВ 180000,00грн., №22/12-1 від 22.12.2015р. на суму 400000,0грн., ПДВ 66666,67грн., №28/12-1 від 28.12.2015р. на суму 500000,0грн., ПДВ 83333,33грн. Оплата була здійснена в безготівковій формі: виписка банку від 13.11.2015р.на суму 50000грн., від 29.11.2015р. на суму 29000грн., від 26.11.2015р. на суму 250000грн., від 27.11.2015р. на суму 100000грн., від 27.11.2015р. на суму 150000грн., від 03.12.2015р. на суму 105000грн., від 03.12.2015р. на суму 105000грн., від 04.12.2015р. на суму 105000грн., від 04.12.2015р. на суму 170000грн. від 07.12.2015р. на суму 105000грн. (з яких 16000грн. за актом від 31.10.2015р.), від 22.12.2015р. на суму 150000,0грн., від 22.12.2015р. на суму 250000грн., від 28.12.2015р. на суму 500000грн. (+ 89000грн. від 07.12.2015р.) усього 989000грн.).

Передача робіт була оформлена актами: акти здачі-приймання виконаних робіт №3110-3 від 31.10.2015р., на суму 1080000,0грн., ПДВ 180000,00грн., акт здачі-приймання виконаних робіт №3112-2 від 31.12.2015р., на суму 989000,00грн., ПДВ 164833,33грн. До актів здачі-приймання робіт надані додатки у вигляді переліку вантажних залізничних накладних про перевезення: №43166727 від 31.10.2015р. ( вагон 95831657 кукурудза, маса 68600кг., вагон 95829586 маса 68000кг), №43165919 від 31.10.2015р., №43157510 від 30.10.2015р. ( вагон 95369120, кукурудза, маса 68700кг., вагон 95712386 маса 68900кг), №43157544 від 30.10.2015р., №43144708 від 29.10.2015р ( вагон 95669115, кукурудза, маса 68400кг., вагон 95753489 маса 68200кг., вагон 95614707 маса 67400кг.), №43126556 від 28.10.2015р. ( вагон 95616702, кукурудза, маса 68900кг., вагон 95293908 маса 64900кг., вагон 95759882 маса 69000кг., вагон 95646758 маса 68200кг.),№43014349 від 18.10.2015р. ( вагон 95542841, кукурудза, маса 69400кг., вагон 95356358 маса 69300кг.), №43015858 від 18.10.2015р. ( вагон 95653812, кукурудза, маса 67800кг., вагон 95537601 маса 67460кг., вагон 95773149 маса 68000кг., вагон 95647178 маса 67200кг., вагон 95453155 маса 67300кг.), №43015908 від 18.10.2015р. ( вагон 95619086, кукурудза, маса 67200кг., вагон 95755344 маса 67740кг., вагон 95455135 маса 67780кг., вагон 95540423 маса 67360кг., вагон 95753950 маса 67140кг.), №44973063 від 14.10.2015р. ( вагон 95795159, кукурудза, маса 67860кг., вагон 95369757 маса 67500кг., вагон 95760179 маса 69000кг., вагон 95693347 маса 68100кг.), №44932325 від 10.10.2015р. ( вагон 95380200, кукурудза, маса 67100кг., вагон 95834040 маса 67250кг.), №44853695 від 03.10.2015р. ( вагон 95543567, кукурудза, маса 66640кг., вагон 95614426 маса 67640кг., вагон 95452587 маса 65780кг., вагон 95620860 маса 65600кг.), №44853711 від 03.10.2015р. ( вагон 95540803, кукурудза, маса 67840кг., вагон 95678678 маса 68620кг., вагон 95636106 маса 66180кг., вагон 95451035 маса 67460кг.), №44833259 від 01.10.2015р. ( вагон 95800215, кукурудза, маса 67760кг., вагон 95327672 маса 67740кг., вагон 95646402 маса 69500кг., вагон 95650651 маса 68260кг.), №44833457 від 01.10.2015р. ( вагон 95678306, кукурудза, маса 68500кг., вагон 95799300 маса 67900кг., вагон 95681417 маса 68200кг., вагон 95540225 маса 67800кг.), №43710359 від 23.12.2015р. ( вагон 95452843 маса 69200кг., вагон 95388120 маса 69000кг., вагон 95678009 маса 68800кг., вагон 95306056 маса 69000кг.), №43664002 від 18.12.2015р. ( вагон 95829685 маса 68240кг., вагон 95678116 маса 69300кг., вагон 95653721 маса 68900кг., вагон 95360350 маса 65000кг., вагон 95833083 маса 69000кг.), №43636315 від 15.12.2015р. (вагон 95831525 маса 68800кг., вагон 95379533 маса 68700кг., вагон 95643201 маса 68900кг.), №43621846 від 14.12.2015р. (вагон 95669339 маса 69000кг., вагон 95447934 маса 68800кг., вагон 95669347 маса 69000кг.), №43612936 від 13.12.2015р. (вагон 95680302 маса 70000кг., вагон 95353983 маса 68700кг., вагон 95352456 маса 69500кг., вагон 95541769 маса 69400кг.), №43600386 від 11.12.2015р. ( вагон 95447769 маса 69200кг., вагон 95618674 маса 69900кг., вагон 95389078 маса 64800кг., вагон 95832655 маса 69100кг., вагон 95446639 маса 69480кг.), №4595263 від 11.12.2015р. (вагон 95798880 маса 69950кг., вагон 95648820 маса 69900кг.), №43600451 від 11.12.2015р. (вагон 95308656 маса 64600кг., вагон 95685376 маса 69760кг., вагон 95678736 маса 69400кг., вагон 95759783 маса 69560кг., вагон 95666848 маса 69800кг.), №43589324 від 10.12.2015р. (вагон 95318085 маса 65000кг., вагон 95336319 маса 69560кг., вагон 95529624 маса 69600кг., вагон 95647848 маса 69980кг., вагон 95466645 маса 69860кг.), №43589290 від 10.12.2015р. (вагон 95242103 маса 69700кг., вагон 95678876 маса 69400кг., вагон 95682001 маса 69900кг., вагон 95448734 маса 69740кг., вагон 95650339 маса 69800кг.),№43580203 від 09.12.2015р. (вагон 95693982 маса 69860кг., вагон 95387577 маса 70000кг., вагон 95354874 маса 69940кг., вагон 95829701 маса 69980кг.).

На адресу замовника послуг, ПП «ТП «Мегатранс» за вказаним договором від 30.09.2015р. були виписані та надані податкові накладні: №43 від 31.10.2015р. на сум 1080000,00грн., ПДВ 180000,0грн., №3 від 07.12.2015р. на сум 89000,00грн., ПДВ 14833,33грн., №14 від 22.12.2015р. на сум 150000,00грн., ПДВ 25000,00грн., №15 від 23.12.2015р. на сум 250000,00грн., ПДВ 41666,67грн., №17 від 28.12.2015р. на сум 500000,00грн., ПДВ 83333,33грн., реєстрація яких підтверджена квитанціями.

У своїй господарській діяльності ПП «ТП «Мегатранс» по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Форум Брадінг» було використано залізничний транспорт залізничні вагони для перевезення вантажу. Можливість такого використання обумовлена Договору про транспортно-експедиційні послуги укладеному з УТОО «Південна залізна дорога» за №1030 від 22.07.2010р. Виконання вказаних робіт підтверджене актами здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2015р. на суму 1480747,54грн., за жовтень 2015р. на суму 8823,6грн., за грудень 2015р. на суму 2626361,36грн., за грудень 2015р. на суму 14804,04грн., за березень 2016р. на суму 1141353,08грн., за березень 2016р. на суму 6960,84грн., за квітень 2016р. на суму 596609,6грн., за жовтень 2016р. на суму 3921,6грн., за липень 2016р. на суму 2073166,08грн., за липень 2015р. на суму 10294,20грн.

На адресу ДП «Південна залізниця» з боку ПП «ТП «Мегатранс» були здійснені наступна оплати, за платіжними дорученнями: №409 від 02.10.2015р. на суму 250000,00грн., №439 від 13.10.2015р. на суму 200000,00грн., №450 від 21.10.2015р. на суму 300000,00грн., №467 від 30.10.2015р. на суму 300000,00грн., №511 від 30.11.2015р. на суму 200000,00грн., №513 від 03.12.2015р. на суму 260000,00грн., №518 від 04.12.2015р. на суму 390000,00грн., №527 від 09.12.2015р. на суму 150000,00грн., №534 від 10.12.2015р. на суму 485000,00грн., №518 від 04.12.2015р. на суму 390000,00грн., №55 від 14.12.2015р. на суму 200000,00грн., №538 від 16.12.2015р. на суму 1500000,00грн., №543 від 17.12.2015р. на суму 50000,00грн., №546 від 18.12.2015р. на суму 250000,00грн., №555 від 23.12.2015р. на суму 150000,00грн., №556 від 23.12.2015р. на суму 250000,00грн.,№564 від 30.12.2015р. на суму 80000,00грн., №78 від 09.03.2016р. на суму 185000,00грн., №84 від 11.03.2016р. на суму 280000,00грн., №90 від 17.03.2016р. на суму 300000,00грн.,№96 від 22.03.2016р. на суму 280000,00грн., №104 від 30.03.2016р. на суму 100000,00грн.,№105 від 31.03.2016р. на суму 100000,00грн., №114 від 05.04.2016р. на суму 50000,00грн., №116 від 08.04.2016р. на суму 100000,00грн., №138 від 19.04.2016р. на суму 25200,00грн., №136 від 20.04.2016р. на суму 100000,00грн., №136 від 26.04.2016р. на суму 100000,00грн., №137 від 29.04.2016р. на суму 120000,00грн., №184 від 30.06.2016р. на суму 27000,00грн., №190 від 13.07.2016р. на суму 200000,00грн., №193 від 13.07.2016р. на суму 100000,00грн., №195 від 14.07.2016р. на суму 150000,00грн., №196 від 15.07.2016р. на суму 550000,00грн., №197 від 18.07.2016р. на суму 30000,00грн., №198 від 19.07.2016р. на суму 70000,00грн., №204 від 22.07.2016р. на суму 50000,00грн., №206 від 27.07.2016р. на суму 246000,00грн., №207від 27.07.2016р. на суму 300000,00грн., №75 від 15.03.2016р. на суму 62000,00грн.

Факт надання послуг з боку ДП «Південної залізниці» по подачі вагонів та перевезення вантажу на замовлення ПП «ТП «Мегатранс» було перевірено фахівцями ГУ ДФС у Харківській області, з цих питань розбіжностей та не відповідностей у документах, а також порушень вимог податкового законодавства встановлено не було. Відповідних даних матеріали перевірки не містять (т.2 а.с. 167-250, т.3 а.с.1-39).

Стосовно взаємовідносин між ПП «ТП «Мегатранс» з контрагентом ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн». 28.09.2015р. було укладено Договір перевезення вантажу за №280915 відповідно до якого ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн» є замовником послуги, а підприємство ПП «ТП Мегатранс» його виконавцем. Акт здачі-приймання виконаних робіт за №1 від 01.10.2015р., про транспортування вантажу у напрямку з с.Соколово - с.Чапаєво автомобілем МАN АХ 3588СК /причеп АХ0880ХР/, у кількісті 51,92т. на суму 6230,40грн.,у тому числі ПДВ 1038,4грн. На адресу замовника була виписана податкова накладна №1 від 01.10.2015р. на сум 6230,40грн., у тому числі ПДВ 1038,4грн., яка зареєстрована в реєстрі податкових накладних. Оплата здійснена на підставі рахунку-фактури №01/10-1 від 01.10.2015р. на суму 6230,4грн., ПДВ 1038,4грн., від 02.10.2015р. на суму 6230,4грн. Замовнику послуг видана товарно-транспортна накладна за №300915 від 30.09.2015р., автомобіль МАN АХ 3588СК, транспортування макуха соняшникова, кількість 51,920тонн (т.2 а.с.137-144).

Вказаний автомобіль МАN - 2004року виробництва, державний номер НОМЕР_1 ПП «ТП «Мегатранс» використовує на праві оренди у фізичної особи ОСОБА_10 за договором оренди транспортних засобів який було посвідчено нотаріально.

Суд аналізуючи данні акту перевірки від 19.07.2018р. та надані сторонами докази, зазначає, що в ході позапланової перевірки позивача ( ПП «ТП «Мегатранс») відповідачем ГУ ДФС у Харківській області, як контролюючим органом не були встановлені будь - які порушення податкового, валютного, та іншого законодавства в частині: придбання послуг від ДП «Південна залізниця» по фактичному перевезенню вантажу для підприємства ТОВ «ТД «Форум Брандіг», по придбанню пшениці від ПП «Титан» , її подальше зберігання в орендованих приміщеннях, яка була реалізована на адресу ТОВ «ТД «Форум Брандіг», в частині використання палива придбаного у ТОВ «ТД «Біві-Ант», та реалізованого при надані послуг по транспортуванню вантажу для замовників: ТОВ «Інтер Олія», ТОВ «АПК «Україна», ТОВ «Агрохім 2001», ПІІ «Сєрна», ПП «Фенікс Агро», ТОВ «Перша Протеінова Компанія», ТОВ «Онес-Трейд». Таким чином, суд робить висновок щодо відсутності суперечності між сторонами справи в цій частині, що відповідає вимогам ч.1 ст.78 КАС України, відповідно до якої обставини, які визнаються учасниками справа не підлягають доказуванню.

Стосовно виникнення безнадійного боргу по взаємовідносинам ПП «ТП «Мегатранс» підприємствами ТОВ «СП Агроекспорт» на суму 15236,75грн. та ТОВ «Агро-ЮА» (АПК Більшовик) на суму 15720грн., да донарахуванням податку на прибуток у сумі 5572,26грн.

Актом перевірки ГУ ДФС у Харківській області від 19.07.2018р. було встановлено, що у вересні-жовтні 2015 року позивач був перевірений працівниками Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за період з 14.07.2012р. по 14.07.2015р. з питань застосування податкового (валютного, та іншого) законодавства за наслідками перевірки було складено акт від 20.10.2015р. №188/20-27-22-12/37180335.

У тому числі були перевірені розрахунки з підприємствами ТОВ «СП Агроекспорт» та ТОВ «Агро-ЮА» (АПК Більшовик). Будь - яких донарахування податків з цих питань не було.

Строк позовної давності на який посилаються працівники ГУ ДФС у Харківській області по вказаним взаємовідносинам сплинув: з ТОВ «СП Агроекспорт» станом на 28.02.2015р. а з ТОВ «Агро-ЮА» (АПК Більшовик) станом на 02.12.2014р. Сплив вказаних строків здійснений у період, який вже був предметом перевірки та перевірено іншими працівниками.

Так, відповідно до вимоги п.п.78.1.12 п. 78.1 ст.78 ПК України. відповідно до яких документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

Відповідно до п.55.2. ст. 55 ПК України, контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць.

З оглядом на викладене висновки ГУ ДФС у Харківській області в частині перевірки взаємовідносин позивача з одними й тими ж підприємствами за той самий період (з 01.01.2015р. по 01.07.2015р.) не відповідають вимогам законодавства.

Також, відповідно до п.102.1. ст.102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За положеннями пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 10 травня 2018 року (справа №820/3544/17, адміністративне провадження №К/9901/34710/18).

З урахуванням наведеного, та враховуючи практику Верховного суду, суд вважає, що вказана сума 30957 грн., була включена до складу доходу ПП «ТП «Мегатранс», з порушеннями вимог законодавства за межами строків 1095 днів, та що привело до невірного нарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5572, 26 грн. (в частині податкового повідомлення-рішення за №00003061402 від 03.08.2018 р.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, про що вказують вимоги ч.1 та ч.2 ст.74 КАС України.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.8 ст.79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, частина 4 ст.79 КАС України, передбачає, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з обєктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Судом, від учасників процесу будь яких письмових повідомлень про неможливість своєчасного надання суду доказів отримано не було.

Під час розгляду судом справи, відповідач посилався на наявність податкової інформації отриманої ГУ ДФС у Харківській області належним чином про нереальність здійснених господарських операцій, а також вироки судів, які набрали законної сили, відносно учасників підприємств ТОВ «ТД Біві-Ант», ТОВ «ТД Форум Брадінг», ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн».

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а тому висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із вказаними контрагентами є необґрунтованими.

Також слід зазначити, що посилаючись на наявність в розпорядженні ГУ ДФС у Харківській області податкової інформації відносно діяльності контрагентів, відповідач вказану інформацію в письмовому, електронному вигляду до матеріалів справи не залучив, на адресу позивача не направив та відповідних доказів суду не надав. Вказане позбавляє його можливості використання вказаних в ній даних як доказів по справі та на підтвердження визначених в ній фактів.

Стосовно використання вироків суду під час розгляду адміністративних справ слід врахувати правову позицію Верховного Суду (викладена у постанові від 08.08.2018р., справа №820/4428/17, адміністративне провадження №К/9901/51373/18): «Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи контролюючого органу, щодо наявного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/4590/17, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців), оскільки вказаний вирок не містить будь - яких відомостей про господарські операції між ТОВ "Форум Брандіг" та позивачем, окрім того він стосується гр. ОСОБА_7, натомість директором у період здійснення господарських правовідносин та підписання первинних документів від імені ТОВ "Форум Брандіг" була гр.ОСОБА_9 Також необхідно зазначити, що відносно вказаного контрагента вирок за ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) відсутній.

«Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону».

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 22 травня 2018 року (справа №826/14638/14, адміністративне провадження №К/9901/11318/18): «Щодо вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі №761/22932/13-к, на який посилається скаржник, то такому судами уло надано оцінку, зокрема зазначено, що вказаним вироком визнано винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (пособництво у створенні ряду фіктивних підприємств, у тому числі і ТОВ «Старксервіс») громадянина ОСОБА_11, тоді як всі перинні документи за господарськими операціями позивача з ТОВ«Старксервіс» підписано ОСОБА_13 (директором ТОВ «Старксервіс» з 04.12.2012), вказаним вироком не було встановлено, що ТОВ "Старксервіс" не мало взаємовідносин з ТОВ "Глобал Партнер", обставини господарської діяльності ТОВ"Старксервіс" по взаємовідносинам із ТОВ "Глобал Партнер" не досліджувались.».

Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №826/18952/14) адміністративне провадження №К/9901/8100/18) містить правовий висновок про те, що Сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Постанова Верховного Суду від 29.03.2018р. (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) містить висновок про те, що оцінюючи доводи податкового органу щодо наявності зазначеного вироку, як такого, що беззаперечно свідчить про фіктивність контрагентів позивача, суд зазначає наступне. Факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року у справі №754/1073/16-к встановлено, що обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 вчинили фіктивне підприємництво, зокрема придбали субєкт підприємницької діяльності (Товариство з обмеженою відповідальністю «Альшар Груп» (ЄДРПОУ 39195353) з метою прикриття незаконної діяльності. Проте жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено. Зокрема, вказаним вироком не встановлена вина уповноваженої особи контрагента позивача - Товариства з обмеженою діяльністю «Альшар Груп» (ОСОБА_17П.), яка здійснювала підписання первинних документів протягом червня 2014 року.

За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов'язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необгрунтованим.».

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18) необхідно зазначити те, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.».

Так, відповідно до вимог 44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п.22.1 ст.22 ПК України).

Відповідно до ст. 83 Податкового Кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 187.1 статті 187 ПК України, передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Крім того, суд зазначає, що норми п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання податкових накладних) встановлюють, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пункт 4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» затвердженого Наказом Міністерстві фінансів України №318 від 31.12.1999р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000р. за №27/4248. А саме: прямі витрати - витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом. Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Пункт 7 Положення №318 визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктами 11 та 12 визначеного Положення №318 вказує, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Так в акті перевірки була дана оцінка первинним документам бухгалтерського обліку: видатковим накладним, договорам, товарно-транспортним накладним, податковим накладним, довіреностям на отримання товару, актам прийму-передачі товарів (робіт, послуг) розрахунковим документам між підприємствами, платіжним документам та іншим, які на думку фахівців ГУ ДФС у Харківській області не підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

У подальшому вказані документи не були враховані працівниками ГУ ДФС при перевірці, як такі що дають можливість на зменшення (корегування) отриманого доходу та віднесення сум до валових витрат, сум податку на додатну вартість який підлягає сплаті до бюджету за відповідні фінансові (податкові) періоди.

Слід зазначити, що укладені договори, податкові накладні, накладні, платіжні документи, довіреності, акти передачі товарів (робіт, послуг) містять наступні данні: про Продавця та Покупця товарів, усі необхідні реквізити сторін, назви підприємств, назви товарів, їх вартість, кількість товарів, в усіх без винятку документах визначена загальна вартість товарів, окремою строчкою виділені суми ПДВ, усі (без винятку) вказані документи підписані уповноваженими особами та завірені печатками сторін.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.1 та ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 201.1., п.201.8. ст. 201 Податкового Кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та їх доказовості.

Платіжні документи засвідчують факт сплати за товари (вартості послуг) шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом можливо зробити висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи.

Таким чином, у суду відсутні підстави стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не відбулися та не були виконані, а документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог п.138.2. ст.138 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого обєкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого обєкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого обєкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого обєкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно з вимогами п.п.139.1.2 п.139.1 ст.139 ПК України, на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, повязаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, повязаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фактично вказаним актом ГУ ДФС у Харківській області від 19.07.2018 р. не тільки не спростовується, а й документально підтверджено здійснення усіх господарських взаємовідносин між підприємством ПП «ТП «Мегатранс» та його контрагентами: ТОВ «ТД «Біві-Ант», ТОВ «ТД «Форум Брадінг» та ПП «ОСОБА_3 Дістріб`юшн», так як були надані для перевірки усі первинні документи по їх взаємовідносинам, що найшло своє відображення у акті перевірки та додатках до нього. Відсутні підстави стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємством та його контрагентами не були виконані, а первині бухгалтерські документи не відповідають вимогам діючого законодавства.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Окрім того, згідно діючого законодавства України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Такий висновок цілковито узгоджується з положенням ст. 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії ЄСПЛ дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом.

Наведені ГУ ДФС у Харківській області аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статей 73-76 КАС України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, суд вважає, що спірні правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку акту про порушення вимог податкового законодавства з боку позивача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд вважає, щодо відсутність в діях позивача порушення вимог податкового законодавства та, як наслідок, неправомірності визначення податковим органом підприємству суми грошових зобовязань на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованими та такими, що прийняті всупереч приписам чинного законодавства України.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ТП МЕГАТРАНС" (вул. Польова, 1, м. Первомайський, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 37180335) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 00003061402 від 03.08.2018 р. про збільшення Приватному підприємству "ТП МЕГАТРАНС" суми грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 35595, 00 грн. (тридцять пять тисяч пятсот девяносто пять гривень) за податковими зобовязаннями.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 00003071402 від 03.08.2018 р. про збільшення Приватному підприємству "ТП МЕГАТРАНС" суми грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 884134 грн. 50 коп. (вісімсот вісімдесят чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 50 копійок), в тому числі за податковими зобов'язаннями 589423 грн. 00 коп. (пятсот вісімдесят девять тисяч чотириста двадцять три гривні) та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 294711, 50 грн. (двісті девяносто чотири тисячі сімсот одинадцять гривень 50 копійок).

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код за ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Приватного підприємства "ТП МЕГАТРАНС" (вул. Польова, 1, м. Первомайський, Харківська область, 64107, код ЄДРПОУ 37180335) у розмірі 13795, 95 грн. (тринадцять тисяч сімсот девяносто пять гривень 95 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 вересня 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.