ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року

Луцьк

Справа № 0340/1729/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визнання бездіяльності протиправною щодо ненадання повної та об’єктивної інформації за запитом, зобов’язання надати повну, об’єктивну та обґрунтовану відповідь на подане звернення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.07.2018 року позивач звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Зокрема, просив надати відомості про державну реєстрацію кожного права земельного сервітуту, які є у володінні ОСОБА_2 міської ради; надати перелік земельних сервітутів, відомості про державну реєстрацію яких відсутні у володінні ОСОБА_2 міської ради; надати копії документів на землекористування (тільки право земельного сервітуту), які суб'єкти господарювання надали для оформлення паспорту прив'язки кожної ТС (якщо даним документом є тільки договір земельного сервітуту, надавати не потрібно); усі договори земельного сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб'єктами господарювання та просив розмістити їх на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради, вказавши місце розміщення.

На інформаційний запит позивачем було отримано лист від 30.07.2018 року за №м-28/8, з якого вважає, що запит було задоволено частково, при цьому не оприлюднено на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради усі договори земельного сервітуту з додатками.

Позивач вважає такі дії ОСОБА_2 міської ради необґрунтованими, оскільки на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відповідачем опубліковано тільки перелік договорів сервітуту, а тексти укладених договорів з додатками відсутні.

З огляду на викладене, просить визнати бездіяльність протиправною щодо ненадання повної та об’єктивної інформації за запитом, зобов’язати надати йому повну, об’єктивну та обґрунтовану відповідь згідно звернення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 1 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач 14.09.2018 року за вх. №11977/18 подав відзив у якому заперечив позовні вимоги, вказав, що на офіційному сайті міської ради у повному обсязі наявна та періодично оновлюється уся публічна інформація, обов’язковість оприлюднення якої визначено законодавством, тому права та інтереси громадян щодо доступу до публічної інформації не порушені. ОСОБА_1 на його запит надіслано перелік договорів про встановлення особистого строкового сервітуту (41 шт.). Вказано, що дані договори укладені терміном до 6 місяців, тому не підлягають державній реєстрації. Також зазначено, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року «Про затвердження Положення про набори даних які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», перелік договорів сервітутів оприлюднений у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі (data.gov.ua).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Зокрема, просив надати відомості про державну реєстрацію кожного права земельного сервітуту, які є у володінні ОСОБА_2 міської ради, надати перелік земельних сервітутів, відомості про державну реєстрацію яких відсутні у володінні ОСОБА_2 міської ради, надати копії документів на землекористування (тільки право земельного сервітуту), які суб'єкти господарювання надали для оформлення паспорту прив'язки кожної ТС, якщо даний документ є тільки договір земельного сервітуту, надавати не потрібно, усі договори земельного сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб'єктами господарювання, та просив розмістити їх на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради, вказавши місце розміщення.

Листом від 30.07.2018 року за №м-28/8 виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради надіслав ОСОБА_1 перелік договорів про встановлення особистого строкового сервітуту (41 шт.) та вказав, що всі сервітути укладені відповідно до Тимчасового порядку проведення робіт щодо укладення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради від 24.11.2011 року № 16/25. Також, зазначив, що відповідно до цього Порядку всі зазначені договори укладені терміном до 6 місяців, тому не підлягають державній реєстрації. При цьому зазначив, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року «Про затвердження Положення про набори даних які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, перелік договорів сервітутів оприлюднений у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі (data.gov.ua).

У зв`язку з тим, що на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відповідачем опубліковано тільки перелік договорів сервітуту, а тексти укладених договорів з додатками відсутні позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно ст.2 Закону України «Про інформацію», основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про інформацію» основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За частиною 1 ст. 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації», метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3)інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

Згідно положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частина 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Таким чином, у ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначений вичерпний перелік для відмови у задоволенні запиту на інформацію.

Отже, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою, тобто у відмові розпорядник інформації зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі.

Крім того, перелік та види інформації яку розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати визначений в статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити: 1) назву документа; 2) дату створення документа; 3) дату надходження документа; 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ); 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом; 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом; 7) галузь; 8) ключові слова; 9) тип, носій (текстовий документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо); 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи); 11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо); 12) форму та місце зберігання документа тощо.

Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ та знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом: 1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності - в інший прийнятний спосіб; 2) надання доступу до системи за запитами.

Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону.

З комплексного аналізу зазначених норм, можна прийти до висновку, що вимогами чинного законодавства на суб'єктів владних повноважень покладено обов'язок формувати розповсюджувати та забезпечувати доступ осіб до загальнодоступної публічної інформації яка виникає та створюється в процесі здійснення ними свої владних, делегованих повноважень, шляхом розміщення та оприлюднення такої інформації у спосіб встановлений законодавством.

Зазначене за своєю суттю і є тим самим механізмом встановленим на забезпечення дотримання суб'єктами владних повноваження права громадян на доступ до публічної інформації.

Як встановлено судом, на запит позивача, листом від 30.07.2018 року за №м-28/8 виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради надіслав ОСОБА_1 перелік договорів про встановлення особистого строкового сервітуту (41 шт.). У вказаному листі вказав, що всі сервітути укладені відповідно до Тимчасового порядку проведення робіт щодо укладення договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, затвердженого рішенням ОСОБА_2 міської ради від 24.11.2011 року № 16/25. При цьому зазначив, що відповідно до Порядку договори укладені терміном до 6 місяців, не підлягають державній реєстрації. Таким чином, з оглянутого листа вбачається, що відповідачем виконано 3 вимоги з запиту позивача, що й підтверджується позивачем в позовній заяві.

Проте, відповідачем не виконано 4 пункт запиту, за яким позивач просив усі договори земельного сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб'єктами господарювання, розмістити на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради (вказати місце розміщення).

На даний пункт відповідачем в листі вказано, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №835 від 21.10.2015 року «Про затвердження Положення про набори даних які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, перелік договорів сервітутів оприлюднений у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі (data.gov.ua). Також додано на 2 арк. перелік договорів сервітуту.

Разом з тим, згідно з ч.1, 2, 4 ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов'язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов'язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

Постановою КМ України від 21 жовтня 2015 року N 835 затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, яке визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.

Розпорядники інформації згідно з цим Положенням оприлюднюють у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних (пункт 3 Положення).

Набори даних оприлюднюються та регулярно оновлюються розпорядником інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

У разі внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядник інформації у тримісячний строк з дати набрання чинності такими змінами здійснює їх оприлюднення та подальше оновлення на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Згідно п. 27 розділу «Органи місцевого самоврядування» Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (додаток до положення №835) зазначено, що органи місцевого самоврядування, серед іншого, оприлюднюють перелік укладених договорів, укладені договори, інші правочини, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них.

Разом з тим, аналізуючи відповідь на запит, суд вважає, що така відповідь є неповною. Як встановлено судом на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних відповідачем опубліковано тільки перелік договорів сервітуту, а тексти укладених договорів з додатками відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, розглядаючи заяву позивача, допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання повної інформації на запит позивача, хоча був зобов’язаний надати достовірну, точну та повну інформацію.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не в повній мірі довів належними та допустимими доказами повноту розгляду звернення, а тому застосовуючи механізм захисту порушеного права та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо ненадання повної та об`єктивної інформації за запитом від 24.07.2018 року в частині не оприлюднення договорів сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб’єктами господарювання, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради та зобов’язати відповідача оприлюднити зазначені договори сервітуту з додатками, про що повідомити ОСОБА_1

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради щодо ненадання повної та об`єктивної інформації за запитом ОСОБА_1 від 24.07.2018 року в частині не оприлюднення договорів сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб’єктами господарювання, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради.

Зобов’язати ОСОБА_2 міську раду оприлюднити договори сервітуту з додатками, які ОСОБА_2 міська рада уклала з суб’єктами господарювання, на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних або на веб-сайті ОСОБА_2 міської ради про що повідомити ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 (45000, Волинська область, м. Ковель, вулиця Незалежності, 140/11, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Відповідач ОСОБА_2 міська рада (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, 73, код ЄДРПОУ 2173550).

ОСОБА_3 Костюкевич