Справа № 761/37578/17

Провадження № 2/761/1734/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарях Голопич Н.Р., Горюк В.А., Іовенко М.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Грош М.П.,

представника відповідача Деледивка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України про неналежне виконання договору про надання освітніх послуг, скасування наказу про відрахування, визнання частково недійсним рішення ДЕК, присвоєння кваліфікації лікар та видачу диплома магістра державного зразка,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи вимоги наступним. Позивач був зарахований студентом Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за спеціальністю № 7.1201001 «лікувальна справа» медичного факультету № 2 (іноземні студенти) з контрактною формою навчання на платній основі, договір № 2011-Н-2-2409а від 01.08.2011 р. Строк навчання складав 6 років з 01.09.2011 р. по 01.08.2017 р. Вартість навчання - 18 600,00 доларів США. Після закінчення навчання позивач мав пройти державну атестацію державною екзаменаційною комісією, та отримати диплом магістра державного зразка. Але на 6 курсі позивач був відрахований з університету наказом № 564 без дати, як такий, що не склав ліцензійний інтегрований іспит «КРОК- 2 Загальна лікарська підготовка». Такі відомості надані ДО 2Центр тестування професійної комплектності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров»я України та про що свідчить протокол № 4 засідання Державної екзаменаційної комісії факультету по роботі з іноземними студентами від 20.06.2017 р. З наказом про відрахування позивач не згоден, оскільки «незалежне тестування» проводилось організацією , яка не має ліцензії на надання освітніх послуг. Незрозумілим було і проведення самого іспиту де студентів обшукують без гендерної відповідності, фото та відео фіксація заборонена - позивача та журналіста не пустили з камерою до приміщення де складався іспит. Перездати з тест можна лише прослухавши повторний річний курс в університеті. Так, у зв»язку із успішним завершенням навчальної програми позивача відповідним наказом допущено до державної атестації, проте ліцензований інтегрований іспит не було здано з поважних причин - зважаючи на тиск, що його було здійснено працівниками Центру під час самого іспиту позивач отримав серцевий напад та був госпіталізований каретою швидкої допомоги до Олександрівської клінічної лікарні. Кожна особа має право на освіту і таке право позивача було порушено. Проведення іспиту Центром не відповідає положенням Закону України «Про освіту», нормам міжнародних договорів , які мають бути застосовані під час вирішення справи, зокрема, Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 року. Підзаконні акти, видані МОЗ та МОН України в частині, що суперечать Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту» є нечинними, а діяльність центру незаконною. Ліцензійний інтегрований іспит «КРОК - 2» не є і не може бути частиною державної атестації фахівців, оскільки така атестація проводиться виключно державною атестаційною комісією навчального закладу. Крім того, позивач не має жодних юридичних взаємовідносин з Центром, в той час як відповідно до умов договору Національний університет імені О.О. Богомольця взяв на себе зобов»язання здійснити навчання позивача на факультеті зі спеціалізацією «Медична справа» і видати диплом встановленого зразка після успішного складання випускних екзаменів. Свої обов»язки щодо успішності в навчанні, здачі державної атестації, оплати послуг з навчання позивач виконав, в свою чергу Університет свої договірні зобов»язання виконав неналежним чином, відмовивши у видачі диплома магістра державного зразка тв. відрахувавши з ВНЗ. Зважаючи на викладене представник позивача просить суд: визнати виконання договору № 2011 Н-2-2409а від 01.08.2011 р. Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця неналежним чином; припинити діяльність Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України з проведення ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2» як частини державної атестації випускників; скасувати частково результати рішення ДЕК № 2 у вигляді протоколу № 4 від 20 червня 2017 р. в частині визнання ОСОБА_4 таким, що не склав «Крок 2» та не виконав начальний план; зобов»язати Національний медичний університет імені О.О. Богомольця внести зміни до протоколу № 4 від 20 червня 2017 р. в частині визнання ОСОБА_4 таким, що склав державну атестацію , та виконав навчальний план, присудити кваліфікацію «лікар» та ступінь «магістр»; скасувати наказ № 564 (без дати) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про відрахування з університету ОСОБА_4; зобов»язати Національний медичний університет імені О.О. Богомольця видати ОСОБА_4 документ про вищу освіту встановленого зразка.

Провадження по справі відкрито 27.11.2017 р.

В судовому засіданні 15.02.2018 р. за участі представників сторін вирішено питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на зміни внесені до ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.

В підготовчому засіданні задоволено клопотання представника Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України в частині вимог ОСОБА_4 про припинення діяльність Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України з проведення ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2» як частини державної атестації випускників та скасування частково результати рішення ДЕК № 2 у вигляді протоколу № 4 від 20 червня 2017 р. в частині визнання ОСОБА_4 таким, що не склав «Крок 2».

Учасники процеси скористались правом надання заяв по суті справи, надали докази.

Під час здійснення підготовчого засідання вирішено заявлені представниками сторін клопотання.

Представник Національного університету імені О.О. Богомольця у відзиві на позов зазначив наступне. Позивач дійсно успішно склав практично орієнтовані державні випускні іспити. Водночас, за результатами складання ліцензованого інтегрованого іспиту «Крок-2. Загальна лікарська підготовка», наданими Центром позивач отримав оцінку «не склав» , у зв»язку із чим наказом НМУ від 03.07.2017 р. № 2340 був відрахований з університету, адже відповідно до пункту 5.7 Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина» і «Фармація», затвердженого наказом МОЗ України № 53 від 31.05.2005 р., студент, який під час складання державного іспиту отримав оцінку «незадовільно», відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка встановленого зразка. Також наголосив, що під час складання іспиту у студента раптово погіршився стан зборов»я і йому довелося вийти з аудиторії , що підтверджується довідкою та випискою Олександрівської клінічної лікарні. Пунктом 5.7. Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації за напрямом підготовки «Медицина» і «Фармація» також передбачено, студентам, які з поважної причини (документально підтвердженої) не складали у визначений термін державні іспити, ректором вищого навчального закладу може бути призначена додаткова дата складання державного іспиту (дата складання стандартизованого тестового державного іспиту повинна бути узгоджена з Центром тестування) протягом терміну роботи ДЕК. У відповідності до цього пункту Положення, для узгодження дати складання іспиту Деканат звернувся до Центру тестування, проте додаткова дата складання іспиту не була призначена. Враховуючи викладене, Університет виконав взяті на себе зобов»язання.

Представник Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України у відзиві зазначив наступне. 23.05.2017 р. було проведено ліцензійний інтегрований іспит на підставі замовлення НМУ імені О.О. Богомольця від 13.02.2017 р. на реєстрацію студентів на ліцензійний іспит «Крок 2. Лікувальна справа». Та наказу № 281 від 03.05.2017 р. «Про проведення ліцензійних інтегрованих іспитів. Центр тестування - відповідно до його Статутних положень є спеціально уповноважена державна організація для здійснення Міністерством охорони здоров»я України контрольних функцій з дотримання вимог до якості підготовки фахівців в галузі 22 «охорона здоров»я». Уповноваженим органом управління Центром є Міністерство охорони здоров»я УкраїниДержавна організація створена на реалізацію міжнародних угод та державних програм, є аналогом зарубіжних атестаційних рад провідних країн світуз зовнішнього оцінювання професійної компетенції в галузі охорони здоров»я і є єдиною організацією, яка здійснює контрольні функції МОЗ України з дотримання вимог якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти відповідно до законів України. Порядок проведення іспитів визначено Порядком проведення ліцензованих інтегрованих іспитів , погоджений МОЗ України 12.04.2017 р. і детально регламентує засади проведення тестових екзаменів «Крок», права і обов»язки осіб, які складають ліцензійні іспити, процедуру проведення, результати, процедуру оформлення апеляції тощо. Порядок проведення іспитів оприлюднений на сайті Центру і є загальнодоступним. Аудиторії де проводяться іспити оснащені системою аудіо-, відеоспостереження з автоматизованим записом усіх етапів його проведення. Також відповідно до положення студент входить до екзаменаційної аудиторії у присутності представника Центру, Вищого навчального закладу та працівника поліції , який здійснює контроль за наявністю заборонених технічних засобів. Ніякого тиску на студента при проведенні іспиту не було і це підтверджується копією відеозапису процесу. В день проведення іспиту в аудиторії погано себе почувала лише одна студентка, якій було викликано швидку і це зафіксовано в Акті , який підписаний представником Центру та ВНЗ. Позивач виходив з аудиторії о 17-40 і повернувся о 17-55. Під час повторного контролю у нього було виявлено заборонений предмет і позивач без пояснень причин втік з аудиторії схопивши сві й екзаменаційний лист. Такі дії стали підставою для припинення іспиту для позивача. Також у Центру не було підстав задовольняти заяву Університету з проханням вважати відсутність позивача на іспиті поважною (копія довідки лікарні від 24.05.2016 р.), оскільки при проведенні іспиту від ОСОБА_4 не надходило скарг щодо його здоров»я.

Від представника позивача надходили додаткові пояснення по суті позову із зазначенням норм матеріального права, що їх було порушено. Також наголошено на тому, що чинним законодавством України не передбачено відрахування здобувача вищої освіти з підстав не складання іспиту з зовнішнього тестування «Крок 2», що не є частиною індивідуального навчального плану.

Від представника Центру тестування надійшли заперечення на додаткові пояснення до позовної заяви. Представник відповідача вказав, що відповідно до положень ст. 5 ЦПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Проте, позивач намагається без складання іспиту, як це визначено чинним законодавством, проведення державної атестації отримати диплом про вищу освіту. Отримання диплому, присудження кваліфікації здійснюється за наявності відповідних рішень Навчальних закладів. Суд же не вправі підміняти державний орган, приймати за нього рішення та надавати вказівки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити з підстав зазначених в позові. Також зазначив, що позовну вимогу з урахуванням того, що ОСОБА_4 за вимогами Закону України «Про вищу освіту» має право на здобуття освітньо - кваліфікаційного рівня спеціаліста позовну вимогу № 5 необхідно читати як: зобов»язати Відповідача 1 внести зміни до протоколу № 4 від 20 червня 2017 р. в частині визнання ОСОБА_4 таким, що слав державну атестацію, та виконав навчальний план, присудити кваліфікацію 2лікар» та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Представник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця фактично поклався на розсуд суд щодо предмета спору.

Представник Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України просив відмовити у задоволенні вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, що 01.08.2011 року між громадянином Азербайджана ОСОБА_4 та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця було укладено договір № 2011 Н-2409а за умовами якого Університет взяв на себе зобов»язання за рахунок коштів позивача здійснити його навчання на медичному факультеті за спеціальністю «Лікарська справа» без сплати стипендії, а саме зарахувати особу з 01 вересня 2011 року до 01 липня 2017 року на умовах виконання ним зобов»язань відповідно до цього договору.

При цьому НМУ взяв на себе зобов»язання після успішного навчання та складення випускних іспитів видати позивачеві диплом встановленого зразка про закінчення університету по спеціальності.

Як свідчать матеріали справи і це не заперечується учасниками процесу, 03.07.2017 р. Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця винесено наказ № 2340 «Про відрахування факультет по роботі з іноземними студентами (денна форма навчання) навчання за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб», яким студента 6 курсу 12 семестру 1628М2 групи 2016/2017 н.р. факультету по роботі з іноземними студентами (денна форма навчання) гр.. Азербайджана освітньо-кваліфікаційний рівень Спеціаліст ОСОБА_4 - який при складанні ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2. Лікувальна справа» отримав оцінку «не склав», практично-орієнтовані державні випускні іспити склав на оцінки: «Хірургія, дитяча хірургія» - «відмінно», «Педіатрія, дитячі інфекції» - «відмінно», «Акушерство та гінекологія» - «добре», Внутрішня медицина, професійні та інфекційні хвороби» - «відмінно», «Гігієна, соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров»я» - «відмінно» відрахований з університету з 26.06.2017 р.

Підстава для винесення наказу - результати складання ліцензійного інтегрованого іспиту студентами «Крок-2. Загальна лікарська підготовка», надані Державною організацією «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрям підготовки «Медицина» при МОЗ України» 2017 року; протокол № 4 засідання Державної екзаменаційної комісії факультету по роботі з іноземними студентами від 20.06.2017 року.

Представник позивача зазначає, що підстави для відрахування ОСОБА_4 з навчального закладу були відсутні, він успішно склав випускні іспити. Оцінка «не склав» за результатами ліцензійного інтегрованого іспиту також не може слугувати відрахуванню, відповідно до чинного законодавства України, підзаконні акти за якими діє відповідач є нечинними, а діяльність з проведення «Крок-2» - незаконними. До того ж під час складання такого іспиту до позивача було застосовано психологічний тиск, який фактично спровокував серцевий напад.

За приписами ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За статтею 26 Загальна декларація прав людини прийнятою і проголошеною резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.

Конституцією України, а саме ст. 53 передбачено, що кожен має право на освіту.

Так громадянин Азербайджана здійснював навчання у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця з 2011 року.

Даний вищий навчальний заклад, що підтверджується долученою до відзиву належним чином засвідченою копією Статуту, утворений у формі державної установи, що знаходиться в управлінні Міністерства охорони здоров»я України і у своєї діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», іншими нормативно - правовими актами.

Університет, як свідчить Статут навчального закладу, підпорядкований МОЗ України, який зокрема, здійснює контрольні функції за дотриманням вимог стандартів вищої медичної та фармацевтичної освіти (Розділ ІІІ Статуту).

За приписами ст. 27 Закон України «Про освіту» (в редакції. що діяла на момент виникання спірних правовідносин) випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка. Зразки документів про освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію. Іноземці, особи без громадянства здобувають освіту в навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів.

Атестація здобувачів вищої освіти, відповідно до ст. 6 Закону України «По вищу освіту» це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти. Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

14.08.1998 р. на виконання пункту 10 розділу VI "Заходів щодо реалізації у 1998-2000 роках Основних напрямів соціальної політики, затверджених Указом Президента України від 18 жовтня 1997 р. N 1166", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998 р. N 422, постанови Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. N 1247 "Про розроблення державних стандартів вищої освіти", постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. N 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)", а також з метою здійснення контрольних функцій Міністерства охорони здоров'я України з дотримання вимог щодо якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти у відповідності до частини 2 статті 12 Закону України "Про освіту" від 23.03.96, Міністерством охорони здоров»я України видано наказ № 251 «Про затвердження Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація".

Наказ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 вересня 1998 р. за N 563/3003.

Відповідно до зазначеного положення система ліцензійних інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів "Медицина" і "Фармація" призначена визначити відповідність показників якості медичної освіти державним стандартам вищої освіти та встановити мінімальний рівень професійної компетентності, потрібний для присвоєння кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Пунктом 3 Положення визначено, що ліцензійний інтегрований іспит є засобом стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності. Ліцензійний інтегрований іспит - це складова частина державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація", та лікарів (провізорів), які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру), у вищих закладах освіти незалежно від їх підпорядкування.

Ліцензійний інтегрований іспит для присвоєння кваліфікації спеціаліста за певною лікарською (провізорською) спеціальністю напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" - це сукупність трьох тестових екзаменів. Перші два є екзаменами для спеціалістів (Крок 1 та Крок 2), пункт 10 Положення.

Координацію та методичне керівництво з проведення ліцензійних інтегрованих іспитів здійснюють Комісія та Центр тестування після його створення, які в своїй діяльності керуються чинним законодавством, наказами Міністерства охорони здоров'я України, державними стандартами вищої освіти, а також цим Положенням.

В свою чергу п.п. 15,16 Положення визначено, що Міністерство охорони здоров'я України затверджує представників Комісії та Центру тестування після його створення як членів державних екзаменаційних (кваліфікаційних) комісій при проведенні у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів; затверджує результати тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів; розглядає апеляції щодо порушення процедури проведення ліцензійних інтегрованих іспитів та недостовірності результатів тестових екзаменів тощо.

Так, відповідно до наказу МОЗ України № 7 від 15.01.1999 р. «Про заходи щодо виконання наказу МОЗ України від 14.08.1998 р. № 251 «про затвердження Положення про систему ліцензованих інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «медицина» і «Формація» вирішено створити при МОЗ України Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки «Медицина» і «Формація» та п. 5 Наказу визначено директору Центру забезпечити здійснення організаційних та методичних заходів щодо підготовки та проведення тестових екзаменів ліцензійних інтегрованих іспитів.

Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.02.1999 р. за № 91/3384.

Наказом Міністерства охорони здоров»я України за № 1076 від 17.10.2016 р. затверджено Статут (нова редакція) Державної організації Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямків підготовки «Медицина» і «Формація» при Міністерстві охорони здоров»я України, яка є спеціально уповноваженою державною організацією для здійснення Міністерством охорон здоров»я України контрольних функцій з дотримання вимог до якості підготовки фахівців в галузі 22 «охорона здоров»я», створена на підставі наказу МОЗ України від 15.01.1997 р. № 7 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.02.1999 р. № 91/3384).

Центр тестування, як вбачається зі Статуту організації, є самостійною організацією, яка в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров»я України , податковим кодексом України, державними стандартами вищої освіти, Положенням про систему ліцензованих інтегрованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Фармація», затвердженим наказом МОЗ України від 14.08.1998 р. за № 251, а також Статутом.

Пункт 15 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» визначає, що ліцензування - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.

Як свідчить Статут організації, остання не є закладом освіти, до її мети та діяльності не відноситься надання освітніх послуг, а отже не потребує такої процедури.

31.05.2005 р. Міністерством охорони здоров»я України видано наказ № 53 (за реєстровано в Мінюсті України 17.02.2005 р. за № 244/10524) Про затвердження Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямком підготовки «Медицина».

Даний наказ прийнято відповідно до Закону України «Про вищу освіту», з метою впровадження практично-орієнтованого державного іспиту, який передбачений галузевими стандартами вищої освіти для напрямку підготовки «Медицина», що затверджені наказами МОЗ України від 16.04.2003 р. № 239 та від 28.07.2003 р. № 504 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 «Медицина».

Дане Положення, відповідно до вищезазначеного наказу введено в дію, починаючи з 2005/2006 навчального року.

Відповідно до розділу 3 Положення стандартизований тестовий державний іспит - це ліцензований інтегрований іспит, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензованих іспитів фахівців з вищою освітою напрямів «Медицина» і «Формація», затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 р. № 251, зареєстрований у Мінюсті України 11.09.1998 р. за № 563/3003 і здійснюється Державною екзаменаційною комісією вищого навчального закладу та Центром тестування . Ліцензований іспит є стандартизованим засобом вимірювання рівня професійної компетентності фахівця.

Ліцензований інтегрований іспит складається з двох тестових екзаменів «Крок 1» і «Крок 2». Складовою частиною державної атестації випускників ВНЗ є тестовий екзамен «Крок 2», який вимірює показники якості загальної лікарської підготовки - фахової компоненти повної вищої освіти і визначає рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст.

12.04.2017 р. заступником Міністра охорони здоров»я України погоджено Порядок проведення ліцензійних інтегрованих іспитів, який регламентує засади проведення іспиту «Крок», права та обов»язки осіб, які складають іспит, процедуру проведення, оформлення їх результатів, можливість оскарження.

Відповідно до п. 3.1. Порядку суб'єктами адміністрування ліцензійних іспитів є Міністерство охорони здоров'я України; Державна організація «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України»; Вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку фахівців галузі знань «охорона * здоров'я» та заклади післядипломної освіти цих фахівців;

Під час розгляду справи не заперечувалась та обставина, що 03.05.2017 р. Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця винесено наказ № 281 Про проведення ліцензійних інтегрованих іспитів у 2017 році, зокрема, 23.05.2017 р. ліцензійний інтегрований іспит «Крок 2. Загальна лікарська підготовка», визначено час та місце його проведення.

Також не оспорювалась учасниками справи та обставина, що 23.05.2017 р. позивач ОСОБА_4 студент 6 курсу, Медичного факультету № 2, 28-ї групи прибув для складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2. Загальна лікарська підготовка».

Порядок проведення ліцензійних інтегрованих іспитів оприлюднено на офіційному сайті Центру тестування при Міністерстві охорони здоров»я України.

Як вбачається з п.п. 2.1., 2.2., зазначеного положення У ліцензійному іспиті беруть участь студенти (інтерни), які за поданням ВНЗ зареєстровані Центром тестування в установленому порядку. Студент (інтерн), який бере участь у ліцензійному іспиті, має право на виконання тестів за затвердженим графіком, отримання результатів та подання апеляції щодо підтвердження тестового балу в установленому порядку.

Студент (інтерн) зобов»язаний: ознайомитися з Порядком проведення ліцензійного іспиту; своєчасно прибути на іспит та мати при собі паспорт; виконувати вказівки та вимоги представника Центру тестування, який проводить іспит; після закінчення роботи над тестом повернути бланк відповідей та екзаменаційний буклет представнику Центру тестування, який проводить іспит; не проносити до аудиторій небезпечні предмети та речовини, що можуть створити загрозу життю та здоров'ю учасників тестування; не порушувати цей Порядок (п. 2.4.).

При цьому протягом часу, відведеного для складання екзаменаційного тесту, студент (інтерн) повинен, зокрема, не користуватися та не мати при собі засобів зв'язку, пристроїв зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачені процедурою тестування (п. 2.5.).

За п. 7.7. Положення - особисті речі студентів (інтернів) залишаються у спеціально відведеному місці, за зберігання яких несе відповідальність ВНЗ.

Студенти (інтерни) входять до екзаменаційної аудиторії у присутності представника (ів) Центру тестування, ВНЗ та працівника поліції охорони Національної поліції України, відповідно до списку представника (ів) Центру тестування.

Працівник поліції охорони Національної поліції України здійснює контроль за наявністю заборонених технічних засобів за допомогою металодетектора або іншого технічного пристрою.

Розсадка студентів здійснюється представником Центру тестування через одне посадкове місце, послідовно заповнюючи ряди, крім тих, які передбачені для пересадки студентів (інтернів), які виходитимуть за потреби із аудиторії (див. п.7.11).

Також Положенням (п. 7.4) передбачено, що аудиторії, у яких проводиться ліцензійний іспит, мають містити столи (парти) та стільці. Також вони повинні бути оснащені годинником та системами аудіо-, відеоспостереження з автоматизованим записом усіх етапів його проведення для забезпечення моніторингу за дотриманням процедури проведення іспиту. Зроблені відеозаписи передаються до Центру тестування, де проводиться їх аналіз. Під час ліцензійного іспиту в аудиторії мають бути постійно присутні представник (и) Центру тестування та уповноважений представник ВНЗ, який не може ходити по аудиторії та спілкуватися зі студентами (інтернами), та працівник поліції охорони Національної поліції України. Усі присутні в аудиторії зобов'язані забезпечувати виконання цього Порядку під час проведення ліцензійного іспиту. Також під час ліцензійного іспиту в аудиторії можуть бути присутні оформлені у встановленому порядку належним чином громадські спостерігачі. Доступ сторонніх осіб до аудиторії, у якій проводиться іспит забороняється.

Представниками Центру тестування до матеріалів справи було долучено відеозапис спостереження усіх етапів проведення іспиту в аудиторії, де такий іспит складав позивач ОСОБА_4. Даний відеоматеріал було переглянуто в судовому засіданні.

Як вбачається з зазначеного відеозапису, позивач пройшов до зали, де проводився іспит у передбаченому п. 7.7. Порядку.

Також запис свідчить про те, що ОСОБА_4 виходив з аудіротії під час складання іспиту.

Дані обставини не заперечувались представником позивача в судовому засіданні.

Відповідно до п. 7.11. Порядку студент (інтерн) самовільно (без дозволу представника Центру тестування) не може виходити з аудиторії під час проведення ліцензійного іспиту. Якщо студенту (інтерну) необхідно вийти із аудиторії для годування немовля, до туалету, з медичних показань (при наявному підтвердженні та попереднього письмового інформування вищим навчальним закладом Центру тестування) тощо, він має повідомити про це представника Центру тестування та отримати дозвіл. Вихід студента (інтерна) та його тривалість фіксується у Акті проведення іспиту. Після повернення до аудиторії працівник поліції охорони Національної поліції України здійснює повторний контроль за наявністю заборонених технічних засобів за допомогою металодетектора або іншого технічного пристрою.

Наданий відеозапис спостереження свідчить про те, що після здійснення повторного контролю працівником Національної поліції раптово покинув аудиторію без повідомлення причин.

Представник ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що у зв»язку із психологічним тиском, що його вчиняли представники Центру тестування, прискіпливого ставлення до позивача, останньому стало погано і він був змушений звернутися за медичною допомогою до Олександрівської клінічної лікарні.

Так, як вбачається з довідки Олександрівської клінічної лікарні № 3200864 від 23.05.2017 р. ОСОБА_4 знаходився у відділенні церебро-васкулярної патології лікарні 23.05.2017 р.

Слід зазначити, що відеоматеріали фіксування проведення іспиту, не дають підстави вважати, що дії осіб присутніх проведення іспитів свідчать про особливе (негативне, прискіпливе) ставлення до ОСОБА_4.

Зафіксовані відеоспостереженням обставини, їх аналіз, дають суду можливість стверджувати, що висловлене представником позивача щодо ставлення до останнього певними особами, які перебували в аудиторії є особистим сприйняттям ОСОБА_4 подій під час складання ним іспитів і не свідчать про порушення його прав.

Зважаючи на викладене, позивач в порушення п. 7.11. Порядку самовільно покинув аудиторію.

Порушення вимог, передбачених п.п. 7.11 - 7.12 є підставою для припинення іспиту для студентів (інтернів) порушників, про що має бути складений відповідний Акт, що підписується представником ВНЗ та Центру тестування, відповідно до п. 7.13 Порядку.

Як свідчать матеріали справи Центром тестування 23.05.2017 р. складено Акт проведення тестового екзамену ліцензованого іспиту де зазначено, що ОСОБА_4 особою, для якої припинено іспит при порушенні Регламенту.

Акт підписано представником вищого навчального закладу заступником декана ОСОБА_10, представником Центру тестування.

За п. 7.22. Порядку у випадку погіршення стану здоров'я під час іспиту студент (інтерн) має поінформувати про це представника Центру тестування та ВНЗ. При неспроможності продовжувати тестування представник Центру тестування має припинити складання іспиту для цього студента (інтерна) і зафіксувати цей факт у відповідному Акті, який підписується студентом (інтерном), представником ВНЗ та Центру тестування.

Допитана за клопотанням представника позивача в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що під час складання іспиту позивачу стало погано, йому було викликано карету швидкої допомоги. Також зазначила, що до ОСОБА_4 було особливе ставлення.

Проте, такі покази суд не може прийняти до уваги зважаючи на матеріали відеоспостереження, та зважаючи на те, що Акт підписаний свідком містить в собі перелік студентів, у яких під час іспиту погіршився стан здоров»я. Позивач у такому переліку не значиться.

Як пояснив в судовому засіданні представник Університету, ВНЗ направлено в адресу Центру тестування відповідно до п. 5.7. Положення про організацію та порядок проведення державної атестації студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнем акредитації за напрямком підготовки «Медицина» і «Формація» запит для узгодження дати складання стандартизованого тестового державного іспиту.

Відповідно до п. 5.7. Положення Студентам, які з поважної причини (документально підтвердженої) не складали у визначений термін державні іспити, ректором вищого навчального закладу може бути призначена додаткова дата складання державного іспиту (дата складання стандартизованого тестового державного іспиту повинна бути узгоджена з Центром тестування) протягом терміну роботи ДЕК.

Беручи до уваги зміст пункту Положення, його вимоги можуть застосовуватись до осіб, які не складали іспит, в той час як позивача було визнано особою щодо якої припинено проведення іспиту.

З іншого боку п. 5.7. Положення передбачено, що студент, який одержав оцінку "незадовільно" при складанні стандартизованого тестового державного екзамену "Крок-2", може повторно скласти його один раз державній екзаменаційній комісії не раніше ніж через рік протягом трьох років. Нескладання стандартизованого тестового державного екзамену "Крок-2" не є перешкодою для складання практично-орієнтованого державного іспиту.

Разом з тим п. 5.6. Положення результати складання державних іспитів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Рішення ДЕК про оцінку знань, умінь і навичок, виявлених під час складання державного іспиту, а також про присвоєння випускнику відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та видачу йому диплома приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів вирішальним є голос голови ДЕК. Студенту, який склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень і на основі рішення ДЕК видається диплом.

Студент, який під час складання державного іспиту отримав оцінку "незадовільно", відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка встановленого зразка (п. 5.7. Положення).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, беручи до уваги нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню до правовідносин, суд приходить до висновку, що дії відповідачів не порушують такі нормативно - правові акти.

Слід зазначити, що суд не може погодитись з твердженнями представника позивача щодо порушення права на освіту, оскільки ОСОБА_4 отримував освіту у обраному ВНЗ, не був позбавлений і не позбавлений на даний скласти іспит, який надає можливість Національному Медичному університету імені О.О. Богомольця прийняти рішення щодо видачі диплому та присвоїти відповідну кваліфікацію.

З урахуванням вищенаведеного, положення чинного законодавства України передбачають можливість визнання, що особа склала державну атестацію та виконала навчальний план, а отже і присудження відповідної кваліфікації, видачу документу встановленого зразка про вищу освіту за умови складання відповідного іспиту та на підставі рішенні відповідного вищого навчального закладу.

При цьому суд не має права перебирати на себе функцію і компетенцію органу, який має прийняти таке рішення.

Також зважаючи на положення ст. 5 ЦПК України, і в даному випадку суд погоджується з доводами представника Центру тестування, оскільки здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, суд не має права за умови не виконання ОСОБА_4 вимог щодо складання відповідного іспиту для проходження атестації зобов»язати відповідача вчинити такі дії.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Так зважаючи на обставини встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що надані сторонами докази не свідчать про порушення прав позивача, який не позбавлений можливості скласти ліцензований інтегрований іспит «Крок 2» з метою проходження атестації, отримання відповідної кваліфікації та документу про вищу освіту, оскаржувані рішення прийняті Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_4 відсутні.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196,200,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про вищу освіту», суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_4 до Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Державної організації «Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «медицина» і «фармація» при Міністерстві охорони здоров'я України про неналежне виконання договору про надання освітніх послуг, скасування наказу про відрахування, визнання частково недійсним рішення ДЕК, присвоєння кваліфікації лікар та видачу диплома магістра державного зразка залишити без задоволення.

Судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не стягуються.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.09.2018 року.

Суддя: