14.09.2018

Номер провадження 2/331/291/2018

ЄУН 331/8323/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі Андрієнко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернула до суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області від 03 квітня 2012 року № 8-к переведена на посаду начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та з 05.04.2012 року працювала на зазначеній посаді.

Відповідно до наказу від 23.11.2017 року № 199-к, виданого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П., наказано: «Звільнити ОСОБА_1 23 листопада 2017 року з посади начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України».

Підстава: Довідка про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділах з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т. ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно-просвітницької роботи та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014 р. для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-го кварталу 2016 року для управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час від 05.09.2017р., протокол наради начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 29.09.2017 р. № 33».

Із наказом від 23.11.2017 року № 199-к її ознайомлено 23.11.2017 року. Трудова книжка видана 23.11.2017 року. Отже про порушення свого права вона дізналась 23.11.2017 року.

Вважає, що її звільнено із займаної посади - начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, безпідставно та незаконно, наказ, що оскаржується є протиправним та підлягає скасуванню.

Наказ, що оскаржується є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки його видано в порушення норм чинного законодавства України, зокрема вимог статей 147 та 149 Кодексу законів про працю України.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

У частині 2 статті 147 КЗпП України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне стягнення. Такими стягнення є догана і звільнення (ч. 1 ст. 147 КЗпП України). Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ч.2 ст. 147 КЗпП України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 (надалі Постанова № 9) визначено, що за передбаченими п. З ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Її обов'язки визначені посадовою інструкцією начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, епізоотолога - державного інспектора ветеринарної медицини міста Запоріжжя, затвердженої начальником Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області ОСОБА_4 01.10.2014 року. Відповідно до посадової інструкції до завдань та обов'язків начальника лікарні належать, зокрема:

п. 1.4. Начальник лікарні у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України в межах повноважень, визначених Положенням Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, забезпечує виконання Законів України, Указів і Розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, наказів Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, Головного державного інспектора ветеринарної медицини в Запорізькій області та Головного державного інспектора ветеринарної медицини у м. Запоріжжі, Центральних органів державної виконавчої влади.

п. 3.4. Організовує роботу Лікарні та інших структурних підрозділів, розподіляє обов'язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції.

п. 3.17. Організовує роботу спеціалістів щодо виконання наказів, постанов, правил та інструкцій з питань ветеринарної медицини, планів протиепізоотичних заходів, попередження і ліквідації захворювань тварин заразними хворобами.

Обов'язки та завдання, які покладені на неї посадовою інструкцією, у тому числі і викладені вище, вона виконувала та виконує належним чином. Жодного факту неналежного виконання нею обов'язків за період роботи в займаній посаді встановлено не було, нею не допускалось будь-якого порушення вимог посадової інструкції чи трудової дисципліни.

Згідно ст. ст. 139, 140, 142 КЗпП України та п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.1984 року, які є чинними, порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Тобто, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім своїх обов'язків та трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає, аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері використання найманої праці вона полягає в обов'язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні винні дії та понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП, яка передбачає обов'язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до відповідальності.

Дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов'язків та дисципліни. Працівника не можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, якщо він не порушив своїх трудових обов'язків та /або дисципліну.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків.

Між тим, описова частина оскаржуваного наказу не містить визначення який саме дисциплінарний проступок вона вчинила. Відповідач обмежився лише загальним посиланням на те, що вона начебто «не виконала вимог пунктів: 1.4, 3.4.; 3.17. посадової інструкції».

При цьому, жодного конкретного порушення нею трудових обов'язків, або невиконання посадової інструкції, у наказі не наведеного. Більш того, якщо проаналізувати вищевказані пункти посадової інструкції, на які є посилання у наказі, що оскаржується, та текст наказу про звільнення, то вони за змістом суперечать одне одному.

Більш того, у оскаржуваному наказі відповідач цитує вимоги ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначено, що нею начебто була порушена зазначена стаття. Однак, вона за період своєї роботи в займаній посаді не вчиняла будь-яких адміністративних та інших правопорушень, у тому числі і передбачених ст. 164-2 КУпАП і до адміністративної відповідальності її не притягували.

Крім цього, в оскаржуваному наказі зазначається, що позивачкою не виконуються вимоги та доручення Головного управління. Однак за період її роботи в займаній посаді не було виявлено жодного подібного факту, оскільки нею, як керівником лікарні, всі вказівки та доручення Головного управління, інших органів виконуються своєчасно та у повному обсязі. Керівництво Головного управління не пропонувало позивачці надати пояснення перед виданням цього наказу.

Окрім вищезазначеного, в описовій частині оскаржуваного наказу вказано, що в лікарні стан правового забезпечення не відповідає вимогам законодавства та зазначається, що начебто вона «суттєво звузила права юрисконсульта ОСОБА_5.» та зміст її посадової інструкції не відповідає вимогам нормативних документів.

Цей факт також не відповідає дійсності, оскільки посадова інструкція юрисконсульта ОСОБА_5 відповідає вимогам нормативних документів. При цьому, необхідно зазначити, що ОСОБА_5 була прийнята на посаду (0,75 % ставки), а з липня 2017 року за її власною заявою виконує обов'язки на 0.5 ставки за посадою.

Крім цього, в оскаржуваному наказі зазначається, що нею не виконуються вимоги та доручення Головного управління. Однак за період роботи в займаній посаді нею не було виявлено жодного подібного факту, оскільки вона, як керівник лікарні, всі вказівки та доручення Головного управління, інших органів виконувала своєчасно та у повному обсязі. Керівництво Головного управління не пропонувало їй надати пояснення перед виданням цього наказу.

Натомість, відповідач після закінчення роботи робочої групи та складання Довідки від 05.09.2017 року обмежився лише направленням листа «Про результати роботи робочої групи» від 08.09.2017 року № 08.2-13/5713, яким надіслав Довідку та запропонував надати зауваження та пояснення стосовно висновків роботи робочої групи, що нею було виконано та направлено свої зауваження і пояснення.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що видання оскаржуваного наказу вчинено безпідставно, з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, а сам наказ є протиправним та підлягає скасуванню. За період роботи на займаній посаді свої обов'язки вона виконує сумлінно, належним чином, порушень трудової дисципліни я не допускає.

Більш того, за період роботи в займаній посаді вона неодноразово нагороджена почесними грамотами за сумлінну працю в галузі ветеринарної медицини.

Відповідач в оскаржуваному наказі зазначив підставу звільнення: Довідку про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділах з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т. ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно-просвітницької роботи та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014 р. для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-го кварталу 2016 року для управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час від 05.09.2017.».

Відповідач дійсно видав наказ від 14.08.2017 року № 162 «Про створення робочої групи Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, який виданий (як зазначено в самому наказі) відповідно до Плану роботи Головного управління та з метою належної організації підпорядкованих організацій та установ.

Зазначеним наказом було встановлено в підрозділах «провести оцінку їх діяльності (комплексні заходи державного нагляду) та надати практичну допомогу з виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т. ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно-просвітницької роботи та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014 р. для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-го кварталу 2016 року для управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час від 05.09.2017».

За результатами роботи Робочої групи буда складена Довідка про результати планової виїзної оцінки (комплексних заходів державного нагляду).

При цьому, з назви довідки чомусь зник запис щодо надання практичної допомоги робочою групою, як цього вимагав наказ № 162 від 14.08.2017 року, а в самій довідці, яка на 69 аркушах не зазначено жодної дії робочої групи, яка б свідчила про виконання наказу та надання методичної допомоги підрозділам, у тому числі і очолюваній нею лікарні.

Також, в оскаржуваному наказі у назві Довідки зник запис (комплексних заходів державного нагляду).

В тексті оскаржуваного наказу про звільненні Відповідач неодноразово посилається на результати перевірки, якою начебто виявлені порушення, що є безпідставним та протиправним. Відповідач не має повноважень на проведення будь-яких перевірок очолюваної мною установи. Відповідно до Положення «Про головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, відповідач не наділений такими повноваженнями. Відповідач не відноситься до органів контролю. Також, не існує порядку проведення подібних перевірок.

Як зі змісту самого наказу від 14.08.2017 року № 162 так і Довідки, складеної на його виконання, така перевірка і не проводилась, а була проведена оцінка діяльності (комплексні заходи державного нагляду).

Отже, Відповідач як при проведення зазначеної оцінки так і при виданні оскаржуваного наказу вийшов за межі своїх повноважень та видав протиправний наказ, який підлягає скасуванню.

Крім цього, в тексті оскаржуваного наказу, крім посилання на Довідку від 05.09.2017 року, як на підставу звільнення, та зазначено: «ураховується, що упродовж року за аналогічним порушенням ОСОБА_1 вже притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 25.05.2017 року № 105 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежну організацію роботи Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурного підрозділу -Державної лікарні ветеринарної медицини Комунарського району, невиконання посадових обов'язків щодо організації контролю виконання у підпорядкованих підрозділах і особисто допущені порушення фінансового та податкового законодавства».

Дійсно, наказом від 25 травня 2017 року № 105 на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а саме:

- оголошено догану за «невиконання посадових обов'язків щодо організації контролю виконання у підпорядкованих підрозділах і особисто допущені порушення фінансового та податкового законодавства».

Даний наказ було прийнято за результатами службової перевірки обставин конфлікту, що виник між завідуючим Державної лікарні ветеринарної медицини (ДЛВМ) Комунарського району ОСОБА_6 та водієм ОСОБА_7 і за текстом наказу перевірявся лише даний факт і в результаті було встановлено, що вона, як керівник в порушення вимог п.п. 170.9.2 Податкового кодексу України в 5-ти денний строк не подала звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, а саме коштів в сумі 2 425,5 грн., які були нею сплачені (особистими коштами) у вигляді судового збору за подання апеляції у справі за позовом ОСОБА_7

Однак, порушень нею не було допущено, оскільки судовий збір сплачено особистими коштами, а не коштами, які передавались під звіт, відповідно строків для подання звіту при таких обставинах не встановлено. Зазначене підтверджується роз'ясненнями Державної фіскальної служби, викладеними у листі № 6526/10/08-01-14-07-13 від 07.06.2017 року.

При цьому, в наказі № 105 не зазначено жодного пункту її посадової інструкції, який на думку начальника Управління, вона порушила. Також, у наказі не зазначено жодного порушення дисципліни, допущеного нею. В той же час, виходячи з назви наказу та його резолютивної частини її притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Після ознайомлення із зазначеним наказом вона надала свої заперечення стосовно всіх викладених фактів та повністю спростувала їх.

Незважаючи на видання наказу від 25 травня 2017 року № 105, у липні 2017 року її було премійовано за підсумками роботи за 2-й квартал 2017 року на підставі висновку сектору правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби.

Порушень трудової дисципліни вона не допускала, посадові обов'язки виконувала сумлінно, згоди профспілкової: організації на накладення на неї дисциплінарного стягнення, як члена первинної профспілкової організації, не було.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один захід стягнення - догана або звільнення.

Як вбачається зі змісту наказів, на неї накладено дисциплінарне стягнення за невиконання нею посадових обов'язків, а не за порушення трудової дисципліни.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, якою передбачений порядок застосування дисциплінарних стягнень, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Ця вимога закону є обов'язковою при застосуванні дисциплінарних стягнень. Керівництво Головного управління не пропонувало мені надати такі пояснення стосовно порушень, вчинених мною, а лише пропонувало надати зауваження та пояснення щодо фактів, встановлених робочою групою, яка оцінювала роботу, проводила комплексні заходи та надавала методичну допомогу. Тобто відповідач порушив порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Ураховуючи вищенаведені обставини, порушення порядку застосування дисциплінарних стягнень вважає свої вимоги правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п.22 Постанови № 9 у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст.41 КЗпП, чи до держані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідач, після проведення «планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділах...» та складання за її результатами Довідки від 05.09.2017 року, видав Наказ від 04.10.2017 року № 211 «Про результати планової виїзної оцінки діяльності Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі» в якому навів майже весь текст Довідки від 05.09.2017 року та зокрема зазначив: «Ураховуючи результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини, керуючись п. 8, п. п. 11 п. 10 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області, - НАКАЗУЮ:

3. Керівникам Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини провести необхідні перевірки, встановити осіб, винних у виявлених перевіркою порушеннях, вирішити питання про їх відповідальність згідно з чинним законодавством.

4. З метою своєчасного і повного усунення керівництвом вказаних установ виявлених перевіркою порушень, прорахунків і недоліків, вимагаю:

4.1. Організувати обговорення результатів перевірки, викладених у Довідці від 05 вересня 2017 p., на спільній нараді керівників даних установ.

4.2. Розробити та затвердити план заходів щодо усунення виявлених порушень, прорахунків і недоліків, копії яких впродовж тижня після затвердження надати до Головного управління.

5. Сектору управління персоналом (ОСОБА_8.), Управлінню безпечності харчових продуктів та ветеринарії (ОСОБА_4.) підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1

Тобто, Відповідач через місяць після складання Довідки зобов'язав керівників всіх структурні підрозділи, у тому числі і установи, яку вона очолює, вчинити певні дії, зокрема: - встановити осіб, винних у виявлених перевіркою (викладених у Довідці від 05.09.2017 року) порушеннях, вирішити питання про їх відповідальність; - розробити і затвердити плани заходів щодо усунення виявлених порушень і недоліків, копії яких упродовж тижня після затвердження надати до Головного управління. І одночасно зобов'язав сектор управління персоналом (ОСОБА_8.) підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

На виконання п. 5 наказу від 04.10.2017 року № 211 Відповідач, не провівши перевірки, не встановивши винних, цього ж дня видав наказ від 04.10.2017 року № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1.», виданий начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П., яким звільнено ОСОБА_1 04 жовтня 2017 року з посади начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Підстава: Довідка про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділах з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т. ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно-просвітницької роботи та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014 р. для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-го кварталу 2016 року для управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час від 05.09.2017».

Вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, який видано в порушення норм чинного законодавства України, зокрема вимог статей 147 та 149 Кодексу законів про працю України, а своє звільнення з посади начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, безпідставним та незаконним, вона оскаржила його, подавши позовну заяву до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Під час судового розгляду було встановлено, що Відповідач вніс зміни до наказу № 37-к від 04.10.2017 року, видавши наказ № 40-к від 13.10.2017 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04.10.2017 року № 37-к», а саме: «НАКАЗУЮ: 1. Внести зміни в розпорядчу частину наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04.10.2017 року № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1.», виклавши її в наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади начальник а Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України в перший робочий день після її виходу з лікарняного».

Нею було уточнено позовні вимоги та вона просила суд визнати протиправним та скасувати наказ від 04.10.2017 року № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1.», зі змінами, внесеними наказом № 40-к від 13.10.2017 року, а також визнати протиправним та скасувати наказ № 40-к від 13.10.2017 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04.10.2017 року № 37-к», видані начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П.

За результатами судового розгляду зазначеної справи позов задоволено, наказ від 04.10.2017 року № 37-к «Про звільнення ОСОБА_1.», зі змінами, внесеними наказом № 40-к від 13.10.2017 року, а також наказ № 40-к від 13.10.2017 року «Про внесення змін до наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 04.10.2017 року № 37-к», видані начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П. визнані протиправними та скасовані.

Більш того, при виданні цього наказу відповідач не врахував, що жодного порушення трудової дисципліни та своїх посадових обов'язків вона не вчиняла. Факти, які були виявлені робочою групою не є порушеннями, вчиненими нею, а є робочими моментами, які відповідач при наданні методичної допомоги повинен був усунути або надати методичну допомогу по їх усуненню.

Видаючи зазначений наказ відповідач діяв упереджено, не проаналізував дійсний стан речей та за відсутності вини позивача та будь-яких порушень в її діях, безпідставно застосував до неї найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Отже, враховуючи вказане - звільнення її за п.3 ст. 40 КЗпП України є незаконним - відсутнє систематичне невиконання працівником без поважних причин покладених на нього обов'язків.

За таких умов, згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В зв'язку з наведеними вище обставинами, у відповідності до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Вважає, що справжня причина її звільнення відповідно до наказу № 199-к від 23.11.2017 року насправді є не систематичне порушення нею своїх обов'язків, а полягає в іншому: між нею та начальником Управління з часу призначення його на посаду склались неприязні стосунки, хоча підстав для цього, не було. Будь-яких конфліктів між ними також не було. Однак, вона завжди відкрито та принципово висвітлюю робочі проблеми, звертаюсь з листами до Головного управління про надання методичної допомоги, консультацій з робочих питань. Керівництву Головного управління її позиція не до снаги. Неодноразово їй пропонувалось звільнити посаду начеб то для більш «гідної людини». Вона відмовилась від такої «пропозиції», оскільки свої обов'язки завжди виконувала сумлінно та відповідально.

Протягом останніх декількох місяців керівник Головного управління своєю поведінкою та упередженим ставленням до неї принижує її честь, гідність та ділову репутацію перед іншими працівниками та керівниками структурних підрозділів лікарні.

Крім того, внаслідок незаконного звільнення позивачу було завдано моральних страждань, які полягають у тому, що після ознайомлення з протиправним наказом № 37-к від 04.10.2017 року та отриманням його копії у неї погіршився стан здоров'я і вона була доставлена у Запорізьку міську лікарню швидкої допомоги № 5, в кардіологічне відділення, де впродовж тривалого часу перебувала на лікуванні.

Після закінчення лікування (22.11.2017 року останній день перебування на лікуванні), вона 23.11.2017 року приступила до роботи і Відповідач, незважаючи на наявність судового рішення про визнання протиправним та скасування наказу № 37-к від 04.10.2017 року на тих же підставах, з тими ж обґрунтуваннями видав наказ № 199-к від 23.11.2017 року, ігноруючи висновки суду, викладені у рішенні від 17.11.2017 року.

У зв'язку з виданням протиправного наказу, що оскаржується, а також попередніх наказів, вона змушена прикладати додаткові зусилля для організації свого життя, а постійні хвилювання щодо несправедливого ставлення до неї та до її підлеглих працівників тримають її в постійній нервовій та психологічній напрузі.

Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 23.11.2017 року № 199-к «Про звільнення ОСОБА_1.», виданий начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П., яким звільнено ОСОБА_1 23 листопада 2017 року з посади начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини; стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; рішення про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі

Суд, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши представлені сторонами письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.05.2017 р. ОСОБА_1 згідно з наказом начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області. №105-к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. На час розгляду справи у суді вказаний наказ не скасовано.

Відповідно до ч.1 статті 13 ЦПК України, (диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 оскаржується до суду наказ від 23.11.2017 року № 199-к, виданий начальником ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області. Позовні вимоги, або окремий позов про оскарження наказу №105- від 25.05.2017 р. нею до суд не пред'являлись, тому доводи позивача щодо незаконності наказу №105 судом в даному провадженні не розглядаються.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п.5 п.5 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Відповідач організовує планово-економічну роботу, здійснює контроль фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; згідно із пп.10 п.6 Положення має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно до закону; вимагати відповідно до закону від суб'єктів господарювання усунення виявлених порушень (п.п.11 п.6 Положення); вживати в межах повноважень, передбачених законом, заходів щодо усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності згідно і законом (п.п.12 п.6 Положення); призначати та звільняти... керівників установ, що належать до сфери управління Держпродспожислужби та розташовані на території Запорізької області (п.п.8 п.10 Положення); підписує накази Головного управління (пп.11 п.10 Положення Положення).

Відповідно до п.1.4 посадової інструкції начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, епізоотолога - державного інспектора ветеринарної медицини міста Запоріжжя, затвердженої 01.10.2014 року начальником Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області ОСОБА_4, начальник лікарні у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України в межах повноважень, визначених Положенням Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, забезпечує виконання Законів України, Указів і Розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів, наказів Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, Головного державного інспектора ветеринарної медицини в Запорізькій області та Головного державного інспектора ветеринарної медицини у м. Запоріжжі, Центральних органів державної виконавчої влади.

Закріплене в Положенні право відповідача організовувати планово-економічну роботу, здійснювати контроль фінансових і матеріальних ресурсів, призначати та звільняти керівників установ, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби, а також обов'язки начальника лікарні, визначені в посадовій інструкції, спростовують твердження ОСОБА_1 про відсутність у ГУ Держпродспоживслужби повноважень здійснювати перевірки Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини.

Пунктом 3 ч.1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

Згідно з п.-п. 22., 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КЗпП, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до наказу від 23.11.2017 року № 199-к, виданого начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Шершневим В.П.: «Звільнити ОСОБА_1 23 листопада 2017 року з посади начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України».

Підстава: Довідка про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділах з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т. ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно-просвітницької роботи та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014 р. для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-го кварталу 2016 року для управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час від 05.09.2017р., протокол наради начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 29.09.2017 р. № 33».

Так, в Наказі № 199-к від 23.11.2017 р. зазначено, що відповідно до наказу нчальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 14 серпня 2017р. № 162 робочою групою Головного управління в період з 16 серпня по 05 вересня 2017 року проведено планову виїзну вибіркову оцінку діяльності Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про забезпечення санітарно - епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних документів, в т.ч. з питань ведення бухгалтерського обліку та звітності, стану управління державним майном та збереження активів, ідентифікації та реєстрації тварин, кадрової роботи, ведення санітарно -просвітницької роботи та діловодства.

За результатами проведеної перевірки встановлено чисельні факти порушення законодавства з боку начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини (далі - ЗМДЛВМ) ОСОБА_1, які викладені комісією у Довідці про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів з питань виконання Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарії», «Про ветеринарну медицину», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про забезпечення санітарно - епідемічного благополуччя населення», «Про звернення громадян» та інших нормативних та діловодства, за період з 2-го кварталу 2014р. - для Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів; з 2-гс кварталу 2016р. для Управління Держпродспоживслужби в м. Запоріжжі по теперішній час (далі - Довідка) від 05.09.2017 року.

Перевіркою встановлено:

Порушення в організації роботи ЗМДЛВМ з питань діловодства щодо обліку вхідної документації з установ вищого рівня, а саме: за даними журналів реєстрації не зареєстровано 5 наказів Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 2016 року та 9 наказів від 1 2017 року з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарії, що негативно впливає на виконавчу дисципліну при наданні інформації та якість цієї інформації, спричиняє пряме невиконання вимог організацій вищого рівня; Всупереч наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 07.03.2017 року № 31 в ЗМДЛВМ впроваджено і продовжується практика закупівлі бланків ветеринарних документів за рахунок суб'єктів господарювання, що не дає змогу оперативного вирішення питання їх використання співробітниками ЗМДЛВМ; відсутність організації внутрішньої роботи по взаємозв'язкам та співпраці з контролюючими органами; контролю за роботою структурних підрозділів, які входять до власної сфери управління; ініціювання проведення організаційних заходів (в т.ч. через ДНПК) направлених на профілактику виникнення на території міста гострих інфекційних захворювань тварин, обліку в зоні обслуговування поголів'я тварин і птиці, в т.ч. сільськогосподарських; незадовільний рівень забезпечення структурних підрозділів ЗМДЛВМ - лікарень ветеринарної медицини адміністративних районів' ветеринарними медикаментами (засобами), а саме: матеріальне забезпечення для сервісного обслуговування тварин не відповідає «Нормам забезпечення ветеринарним майном закладів та організацій державної ветеринарної мережі», також ці підрозділи потребують проведення ремонту приміщень, в деяких випадках капітального, заходи для розширення переліку їх послуг відсутні, постійний стаціонарний телефонний зв'язок в стані налагодження; в роботі структурних підрозділів ЗМДЛВМ виявлені порушення щодо державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів на агропродовольчих ринках, оформлення документів за результатами проведення протиепізоотичних заходів, інспекторського реагування та звітності з цього питання, видачі ветеринарних документів, чим порушено вимоги пп. 1.4, 3.4, ЗЛ7 Посадової інструкції начальника ЗМДЛВМ.

Крім того, встановлено, що начальником ЗМДЛВМ ОСОБА_1 було допущено низку інших порушень та не вжито заходів до усунення існуючих, зокрема: встановлено відсутність окремих елементів бухгалтерського обліку (виявлено відсутність оборотних відомостей), ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку (виявлено багатотисячні розбіжності по книзі «Журнал-головна» і меморіальних ордерах), несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей (наприклад, при прийманні - передачі матеріальних цінностей під час звільнення завідуючого ДЛВСЕ №13) підприємством державного сектору економіки, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності (зокрема, не були відшкодовані необґрунтовані затрати, пов'язані із виплатою поновленому на роботі судом ОСОБА_7 середньої зарплати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди і судових витрат на суму майже 20 тис.грн; збитків в сумі 7081 грн., пов'язаних з незаконним списанням холодильників тощо), які вказують на наявність в діях керівника лікарні, відповідального за організацію належного бухгалтерського обліку в очолюваній установі, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-2 КУпАП.

2) порушення п.п. 2, 3, 6 Розділу III «Організація та ведення бухгалтерського обліку» Закону України Про бухгалтерський облік від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а саме:

п. 2. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства;

п. 3. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво;

п. 6. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

3) пункту п. 2.13. Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

В частині щодо організації кадрової роботи в ЗМДЛВМ виявлено системні порушення норм ст. 33 КЗпП України в частині здійснення тимчасового переведення працівників без їх згоди на іншу посаду на період відсутності основного працівника та в частині встановлення оплати праці тимчасово переведених працівників в ЗМДЛВМ, яке проводиться, як правило, не за фактично виконану роботу, а за посадою за попереднім місцем роботи; порушення абзацу 3 пункту 6.3., п.6.7 Колективного договору ЗМДЛВМ відповідно до якого працівникам не здійснюється доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника; в порушення вимог ст. 79 КЗпП України працівників письмово не повідомляють про дату початку відпустки у затверджений законодавством строк.

Стан правого забезпечення ЗМДЛВМ також не відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі постанові Кабінету Міністрів України з 26.11.2008 року №1040 (далі - Постанова 1040), із змінами станом з 22.09.2016 року, оскільки: відсутнє затверджене керівником установи «Положення про юридичну службу Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини», з чітким визначенням завдань, прав і обов'язки працівників (працівника) цієї служби; на час перевірки в наявності лише персоніфікована «Посадова інструкція юрисконсульта ОСОБА_5», без дати її затвердження керівником установи, зміст якої через суттєве звуження прав юрисконсульта не відповідає п. 11 Постанови 1040 і фактично унеможливлює діяльність юрисконсульта із забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства керівником і працівниками лікарні; в лікарні відсутній затверджений порядок підготовки і погодження (візування) актів розпорядчого характеру, а фактично запроваджений в ЗМДЛВМ порядок не відповідає п. 8 «Загального положення про юридичну службу...» (Постанова 1040), згідно якого видання нормативно-правового акту без попереднього розгляду та погодження з юридичною службою не допускається.

Вивченням номенклатурної справи № 01-04 (накази з основної діяльності) встановлено, що 20 із 22 наказів з основної діяльності, виданих за період з 16 травня по 16 серпня 2017 року, не мають віз юрисконсульта ОСОБА_5 і підписів про її ознайомлення з наказам. Аналогічна ситуація з наказами по персоналу ЗМДЛВМ, де на час перевірки виявлено лише одну візу юрисконсульта. У зв'язку з чим практика видання начальником ЗМДЛВМ ОСОБА_1 непогоджених (не завізованих) юрисконсультом наказів має системний характер.

Виконавча дисципліна в ЗМДЛВМ також на вкрай низькому рівні, оскільки накази і доручення керівництва Головного управління належним чином не виконуються (наприклад, доручення в.о. начальника Головного управління від 21.07.2017 року №02.3-11/1420), виконуються не в повному обсязі (вказівка Головного управління від 03.07.2017 року №02.3-11/4/4104 «Щодо заміни вивісок та печаток»); вимога в.о. начальника Головного управління від 21.09.2017 року №08.2-13/6084 щодо надання інформації про перевірку лікарні уповноваженими особами ДСНС) або взагалі не виконуються (наприклад, доручення начальника Головного управління від 28.07.2017 з терміном виконання 31.07.2017 року щодо надання до Головного управління матеріалів проведеної перевірки з письмовими поясненнями посадових осіб лікарні).

Замість направлення мотивованих пояснень про причини невиконання ОСОБА_1 доручень, до Головного управління направляються відписки, зазначаються несуттєві причини тощо. У кінцевому підсумку направлені до лікарні доручення так і залишаються не виконаними або виконуються неналежним чином, що свідчить про ігнорування ОСОБА_1 чинних нормативно-правових актів і вимог керівництва вищого рівня.

На ігнорування начальником ЗМДЛВМ вимог уповноважених осіб, а також строків і повноти направлених їм доручень вказує і факт невиконання протягом 2015-2017 pp. пропозицій головного спеціаліста - внутрішнього аудитора Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області ОСОБА_9, внесених раніше за результатами перевірки стану фінансового обліку та звітності, управління майном, правильного використання і збереження активів, які на час останньої перевірки так і не виконанні. Тобто, начальник ЗМДЛВМ ОСОБА_1 не вживала і не вживає заходів щодо відшкодування збитків, завданих ЗМДЛВМ протягом 2012-2014 pp.

Крім того, ОСОБА_1 письмово відмовилась відшкодувати матеріальну шкоду, завдану ЗМДЛВМ незаконним звільненням з роботи водія ОСОБА_7 Підтверджена в судовому порядку сума, яка згідно ст. 237 КЗпПП має бути повністю відшкодована керівником установи, складає 19116,66 грн., з яких: зарплата ОСОБА_7 за час вимушеного прогулу - 9487,36 грн., компенсація моральної шкоди - 5000 грн., 2 оплати судових зборів - 4630,3 грн. Тобто, начальник ЗМДЛВМ ОСОБА_1 тривалий час безпідставно ухиляється від виконання обов'язків щодо відшкодування завданої нею шкоди державній установі.

Встановлено, що розгляд звернень громадян здійснюється в ЗМДЛВМ з порушенням чинного законодавства, в т.ч. постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року N348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації» з додатками до неї. В ЗМДЛВМ заведено Журнал реєстрації пропозицій (номенклатурний №01-11), який не містить записів про зміст звернення, дату відповіді заявнику тощо, тобто, ведеться з порушеннями вимог ст. ст. 13, 19 Закону України «Про звернення громадян».

Протягом 2015-2017 p.p. в Журналі зареєстровано лише 4 звернення, до того ж лише на останнє звернення ОСОБА_1 направлено письмову відповідь (роз'яснення). По трьох інших зверненнях є лише запис «надано відповідь» без дати і письмової копії відповіді, наданої заявникам. Самі письмові звернення громадян, матеріали їх перевірки і один екземпляр відповіді заявникам в окремі справи, як це передбачено Інструкцією з діловодства по зверненнях громадян, не накопичуються, а тому неможливо перевірити, чи взагалі надавались заявникам письмові відповіді, чи були вони своєчасними і достатньо обґрунтованими.

Журнал обліку особистого прийому громадян номенклатурою справ ЗМДЛВМ на 2017 рік взагалі не передбачений. На дошці оголошень графік особистого прийому громадян начальником лікарні відсутній.

З урахуванням викладеного роботу керівника ЗМДЛВМ з розгляду звернень і особистого прийому громадян визнати задовільною не можна.

Листом Головного управління від 08.09.2017 року № 08.2-12/5713 «І результати роботи робочої групи» ОСОБА_1 запропоновано у термін 15.09.2017 року надати пояснення щодо порушень, викладених у Довідці.

У встановлений термін замість мотивованих пояснень по суті встановлених порушень ОСОБА_1 листом від 18.09.2017 року № 01-18/3-«Щодо проведеної перевірки» надала лише власні зауваження щодо організації і проведення перевірки.

Таким чином Головне управління ґрунтовних письмових пояснень ОСОБА_1 щодо причин встановлених порушень та їх системності так і отримало.

При цьому ураховується, що упродовж року ОСОБА_1 вже притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Наказом начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області від 25.05.2017 року № 105 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежну організацію роботи Запорізької міської державної лікарні ветеринарні медицини та її структурного підрозділу - Державної лікарні ветеринарні медицини Комунарського району, невиконання посадових обов'язків щодо організації контролю виконання у підпорядкованих підрозділах і особисті допущені порушення фінансового та податкового законодавства.

Повноваження та функції ЗМДЛВМ визначені Положенням про Запорізьку міську державну лікарню ветеринарної медицини.

Відповідно до п. 6 Положення начальник зазначеної лікарні несе персональну відповідальність за виконання покладених на лікарню завдань і здійснення нею своїх функції.

Оцінюючи попередню роботу ОСОБА_1 на посаді начальника ЗМДЛВМ, приймається до уваги її триваюче без поважних причин невиконання рекомендацій аудитора Головного управління ОСОБА_10 щодо усунення порушень бухгалтерського обліку, збереження державного майна і грошових коштів у 2012-2014 pp., викладених у Довідці від 30.04.2015 року і Аудиторському звіті від 20.07.2017 року.

Судом встановлено, що із наказом від 23.11.2017 року № 199-к позивача ознайомлено 23.11.2017 року, трудова книжка видана їй 23.11.2017 року.

Факти та обставини вказані в наказі № 199-к, також, зафіксовані та викладені в Довідці від 05.09.2017 р. про результати планової виїзної оцінки діяльності Управління Держпродспоживслужби в місті Запоріжжі, Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини та її структурних підрозділів.

Виходячи з положень оскаржуваного наказу, вивчених доказів, суд дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ № 199-к від 23.11.2017 р. про звільнення ОСОБА_1 застосований роботодавцем в межах річного строку встановленого чинним законодавством за проступок на роботі, вчинений позивачем після застосування до неї дисциплінарного стягнення, а саме оголошення догани згідно із наказом №105- від 25.05.2017 р.

Згідно частини 1 статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні належні і допустимі докази, а саме довідку від 05.09.2017 р., наказ № 199-к від 23.11.2017 р., покази свідків працівників ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які безпосередньо приймали участь у перевірки Запорізькій міській державній лікарні ветеринарної медицини, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 допущено систематичне невиконання з її вини покладених на неї обов'язків.

Акт Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 12.04.2016 р. № 07-21/2 ревізії фінансово-господарської діяльності Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2015 р. не спростовує висновків, викладених в оспорюваному наказі № 199-к від 23.11.2017 р.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В позові ОСОБА_1 наполягає на тому, що обов'язки та завдання, які покладені на нею посадовою інструкцією вона виконувала належним чином, жодного факту неналежного виконання нею обов'язків за період роботи в займаній посаді встановлено не було та не допускалось будь-якого порушення вимог інструкції чи трудової дисципліни.

При цьому, позивачем та її представником з цього приводу та на спростування конкретних фактів, викладених у довідці від 05.09.2017 р. та наказі № 199-к від 23.11.2017 р. не надано письмових або інших доказів, які б суд розцінив як достатні, а тому вказане твердження позивача суд розцінює як голослівне.

Відповідно п. 7 ч. 1 статті 43-1 КЗпП, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку:

-звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян

З огляду на те, що ОСОБА_1 обіймала посаду начальника Запорізької міської державної лікарні ветеринарної медицини, враховуючи положення п. 7 ч. 1 статті 43-1 КЗпП, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що її звільнили с порушенням норм КЗпП без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Вказана Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15.

В судовому засіданні вивчено та оголошено наданий відповідачем протокол наради від 29.09.2017 р. при начальникові Головного управління Держспоживслужби в Запорізькій області, згідно з яким на нараді ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення з приводу виявлених порушень у Запорізькій міської державної лікарні ветеринарної медицини.

З врахуванням вказаної правової Позиції Верховного Суду та представлених сторонами доказів, суд вважає необґрунтованим та не доведеним твердження позивача про те, що при її звільненні було порушено вимоги статті 149 КЗпП України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання наказу про звільнення протиправним, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: М.В. Антоненко