ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2018 року № 826/6030/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С.,

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - Наталич Альона Андріївна (довіреність від 22.05.2017 № 13030-08/4),

представник третьої особи 1 - Пушкар Ірина Антонівна (довіреність від 06.06.2018 № 14-116),

представник третьої особи 2 - не прибув,

представник третьої особи 3 - Гординська Оксана Михайлівна (довіреність від 29.01.2018 № 2432-03/8991),

представник третьої особи 4 - Бриль Павло Олексійович (довіреність від 12.01.2018 № 01/2018)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства фінансів України

треті особи Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Кабінет Міністрів України,

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики

та вугільної промисловості України

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України, третя особа: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" визнання протиправними дій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 18.01.2018 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Кабінет Міністрів України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що НАК «Нафтогаз України» використовуючи те, що за висновками незалежного аудитора не існує правової бази або документів, які б підтверджували, що отримані із Державного бюджету кошти, можна частково розглядати як покриття компенсації різниці у цінах а також те, що не було документів, у яких була б вказана сума компенсації різниці у цінах, яка належить до виплати компанії і немає також акту звірки або аналогічного документа, написаного між компанією та Урядом України, у якому була б зазначена сума компенсації різниці у цінах, подавало на погодження Міністерством фінансів України розрахунки дефіциту коштів, та отримувала з Державного бюджету фінансування у значно більшому розмірі ніж сама закупівельна вартість всього природного газу, у той час, як саме відповідачем здійснювалось остаточне погодження фінансових планів НАК "Нафтогаз України" в яких зазначався дефіцит коштів, що підлягав фінансування з державного бюджету України. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та проси суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позов у повному обсязі. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України «Про деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» у 2014 році», «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» як окремої юридичної особи на 2015 рік» та «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» як окремої юридичної особи на 2016 рік» опрацьовувались ним, як органом управління, неодноразово протягом відповідних років та остаточна відповідь надавалась листами від 31.12.2014 № 31-06220-10-5/33347 та від 01.12.2015 № 31-06220-10-5/36875 Міністерству енергетики та вугільної промисловості України та від 23.11.2016 № 31-24020-10-5/33419, водночас він жодного разу не погоджував відповідні проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» на відповідний плановий рік без зауважень. Також відповідач посилався на те, що позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем його прав, свобод та/або інтересів. Представник відповідач у судовому засідання заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа 1 заперечила проти позовних вимог та надала суду письмові пояснення в яких просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов третя особа 1 обґрунтовує тим, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування щодо того, які саме його права чи охоронювані законом інтереси порушені відповідачем у зв'язку з погодженням фінансових планів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» на 2014-2016 роки, як і наведено обґрунтування щодо того у чому саме полягає неправомірність на його думку дій відповідача щодо погодження зазначених планів. Представник третьої особи 1 у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представники третьої особи 3 та третьої особи 4 у судовому засіданні заперечили проти позовних вимог, підтримали позицію відповідача та третьої особи та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання 13.09.2018 представник третьої особи 2 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

Міністерство фінансів України супровідним листом від 31.12.2014 № 31-06220-10-5/33347 надіслало до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України опрацьований в установленому порядку в межах компетенції проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2014 рік», надісланий листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 23.12.2014 № 01/11-299П. Додатком до зазначено листа є Зауваження Міністерства фінансів до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2014 рік».

Міністерство фінансів України супровідним листом від 01.12.2015 № 31-06220-10-5/36875 надіслало до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України опрацьований в установленому порядку в межах компетенції проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2015 рік», надісланий листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 17.11.2015 № 01/13-3210. Додатком до зазначено листа є Зауваження Міністерства фінансів до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2015 рік».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1366-р «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2014 рік» затверджено фінансовий план та основні показники руху коштів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як окремої юридичної особи на 2015 рік.

Міністерство фінансів України супровідним листом від 23.11.2016 № 31-24020-10-5/33419 надіслало до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України опрацьований в установленому порядку в межах компетенції проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2016 рік». Додатком до зазначено листа є Зауваження Міністерства фінансів до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2016 рік».

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 1009-р «Про затвердження фінансового плану та основних показників руху коштів Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2015 рік» затверджено фінансовий план та основні показники руху коштів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як окремої юридичної особи на 2016 рік.

ОСОБА_1 вважаючи, що Міністерством фінансів України було протиправно погоджено фінансові плани Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за 2014-2016 роки звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду не були порушені з огляду на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дії чи бездіяльність прийняті/вчинені владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дії чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство фінансів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.08.2014 № 375 (в редакції чинній на 31.12.2014) Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечує формування єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Пунктом 1 вказаного Положення (в редакції чинній на 23.11.2016) встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" суб'єктами управління об'єктами державної власності, утому числі, є міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Пунктом 6 частини першої статті 6 зазначеного Закону встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань затверджують річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3 - 5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку.

Частиною другою статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств затвердженого наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 № 173 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 за № 336/16352 органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб'єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають до 1 липня року, що передує плановому, на погодження Міністерству економіки України і Міністерству фінансів України в паперовому й електронному вигляді проект фінансового плану підприємства з відміткою "Розглянуто", пояснювальну записку, висновок до нього та завізований в установленому порядку проект рішення Кабінету Міністрів України. Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України після надходження проекту фінансового плану підприємства, пояснювальної записки та висновку до нього в місячний строк опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо погодження або повернення на доопрацювання фінансового плану підприємства, що є суб'єктом природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку якого перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємства, засновником якого є Кабінет Міністрів України. Про прийняте рішення Міністерство економіки України і Міністерство фінансів України в письмовій формі повідомляють орган, уповноважений управляти державним майном або корпоративними правами держави, або орган, відповідальний за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Пунктами 6 та 7 Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 02.03.2015 № 205 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 за № 300/26745 фінансові плани підприємств, що є суб'єктами природних монополій, підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та підприємств, органом управління яких є Кабінет Міністрів України, підлягають затвердженню шляхом прийняття відповідних рішень Кабінету Міністрів України. Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб'єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та відповідальні органи управління стосовно підприємств, уповноваженим органом управління яких є Кабінет Міністрів України, подають до 01 липня року, що передує плановому, на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну в електронному та паперовому вигляді проект рішення Кабінету Міністрів України з пояснювальною запискою, до якого додається проект фінансового плану підприємства з пронумерованими, прошнурованими та скріпленими печаткою сторінками у двох примірниках з відміткою "Розглянуто" разом з пояснювальною запискою. Органи управління/відповідальні органи управління подають у такому самому порядку до 01 листопада року, що передує плановому, на погодження до Мінекономрозвитку і Мінфіну проекти фінансових планів підприємств електроенергетики, ліцензована діяльність яких регулюється шляхом затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та які складають фінансові плани з урахуванням затвердженої цією комісією структури тарифів на електричну і теплову енергію. Мінекономрозвитку і Мінфін у строк, що становить не більше ніж 10 робочих днів з дати надходження проекту рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження фінансового плану підприємства, опрацьовують матеріали та приймають рішення щодо його погодження. Про прийняте рішення Мінекономрозвитку і Мінфін у письмовій формі повідомляють орган управління/відповідальний орган управління. У разі наявності зауважень до проекту рішення Кабінету Міністрів України та/або фінансового плану підприємства Мінекономрозвитку і Мінфін надають їх окремо (з обґрунтуваннями) разом з погодженим із зауваженнями проектом рішення Кабінету Міністрів України про затвердження фінансового плану підприємства.

Отже, погодження Міністерством фінансів України фінансового плану Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є складовою Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як суб'єкта господарювання державного сектору економіки.

Таким чином дії відповідача щодо погодження фінансового плану Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є юридично значимими для Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та осіб залучених до складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Позивач оскаржуючи вказані дії відповідача, водночас не наводить у позовній заяві обґрунтування щодо того, яким чином дії відповідача щодо погодження фінансового плану Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" порушують його права, свободи чи інтереси.

Факт того, що позивач не належить до осіб, які беруть участь у складанні, затвердженні та контролі виконання фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки сторонами не заперечується.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки дії відповідача щодо погодження фінансового плану Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають його на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання вказаних дій протиправними, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (02090, АДРЕСА_1) до Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00013480), треті особи: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720), Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596), Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, код ЄДРПОУ 37471933) про визнання протиправними дій - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П. Огурцов