Справа № 288/1425/17

Провадження № 2/288/274/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 (далі – Позивач) звернулась через представника до суду з позовом до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначає, 29 січня 2016 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та Позивачем укладено кредитний договір про надання та використання платіжної картки № 200445324. Даний договір укладений у вигляді заяви (оферти), яка разом із Умовами надання та обслуговування платіжних карток Банку та Тарифах по картках Банку, що являють собою Договір про надання та використання платіжної картки.

Позивач вважає, що при укладенні вищевказаного кредитного договору порушені її права як споживача, згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживача» та Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про обставини, зазначені в частині другій статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Позивач зазначає, що позичальника, працівники банку з умовами кредитування належним чином не ознайомлювали, оформлення кредитного договору проходило протягом півгодини, після чого йому було вручено кредитний договір з додатками до нього, які вона не читаючи із-за дрібного шрифту підписала, надіючись на добросовісність працівника Банку.

Однак, вважає, що банківські співробітники, скориставшись необізнаністю Позивача, навмисно не дотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого законодавства України, які визначені та встановлені Законом, що є істотними і необхідними для даного виду договорів, зокрема Банк не надав Позичальнику повної, всебічної, об’єктивної та достовірної інформації, про умови кредиту перед укладенням та під час укладення договору про надання споживчого кредиту.

Поряд з цим Відповідно до пункту 1.5.1. Заяви (оферти) начебто засвідчується побажання позичальника, що складовою та невід'ємною частиною Договору про Картку будуть являтися Умови по картках та Тарифи по Картках, з якими він начебто ознайомлений, повністю згоден, їх зміст розуміє, та положень яких зобов'язується неухильно дотримуватись, які розміщені Банком в місці, в якому було оформлено дану Заяву, та/або в мережі Інтернет на сайті Банку www.mbank.kiev.uaта/або у відділеннях Банку/.

Але будь-яких Умов по картках, як окремого документу, банк Позивачу для ознайомлення не давав, як і Позичальник ні де про це не розписувався.

Будь – яку довідку чи повідомлення, як окремого документу із інформацією встановленою відповідно до частини другої статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» Позивач не отримував і про що не ставив підпис. Також ця інформація не доводилась в усній формі. Підпис Позичальника не свідчить про ознайомлення з умовами кредитування та умовами Кредитного договору, ще не свідчить про повне володіння останнім інформації про кредит.

На їх думку Банком проігноровано дані вимоги законодавства, що є однією з підстав визнання договору недійсним.

Позивач не мав часу детально ознайомитися з Кредитним договором за такий короткий строк. Йому повинна була надана можливість детально ознайомитися з умовами даного договору та законодавством, що його регулює. Крім цього, працівник банку не надав достовірної інформації, завірив в тому, що всі істотні умови договору Позивачу роз’яснено та спонукав підписати договір швидше.

Позивач вважає, що треба взяти до уваги, що даний договір містить безліч умов та регулюються законодавством, з яким Позивач ніколи в житті не зустрічався. Він не мав можливості об'єктивно оцінити та осмислити умови даного договору, виявити його недоліки та оцінити всі ризики та збитки, які він отримає в результаті підписання даної угоди. Позивач не тільки не мала часу прочитати кредитний договір, а й могла це зробити фізично, так як текст дуже дрібний.

З врахуванням наведеного, Позивач при укладенні Кредитного договору через не належну інформованість з боку Відповідача та необізнаність не могла у повному обсязі оцінити умови договору кредиту на предмет їх вигідності так як не було належним чином детально роз'яснено працівниками банку їх умови.

Позивач вважає незаконним встановлення пунктом 2.3 Тарифів, які є частиною Кредитного договору комісійної винагороди за обслуговування неактивного рахунку, а саме за послуги, які супроводжують кредит як компенсація сукупних послуг банку за рахунок Позивача, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, яку той здійснює на власну користь. Це дає підстави для визнання такою пункту недійсним.

Відповідно до пункту 1.6. Заяви (оферти), що є частиною Кредитного договору позичальник начебто просить Банк на підставі договірного списання в безготівковому порядку, здійснити/ювати списання з Рахунку, в тому числі за рахунок наданого кредиту в рамках Ліміту та зарахувати на користь: ТДВ «СК «М-ЛАИФ» (код ЄДРПОУ 38924569) суму страхової премії у розмірі 1.5 відсотка щомісячно від розміру заборгованості за Договором про Картку, виставленої в розрахункову дату згідно Умов по картках та Договору добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».

На підставі цього пункту Кредитного договору Позивача було банком зобов’язано укласти Договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» NSK200445324 від 29 січня 2016 року.

Даний договір страхування було укладено з Товариством з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «М-ЛАЙФ».

Відповідно до пункту 4.5. Умов страхування до Договору про страхування, Страховий тариф (місячний) становить 1.5 відсотка.

Як зазначено в Кредитному договорі та договорі страхування, такі послуги є ніщо інакше, як послуги з добровільного страхування, які Позичальник купує у продавця цих послуг із залученням кредитних коштів Банку.

Але прямий обов’язок, щодо такого страхування відповідно до статті 7 Закону України «Про страхування» та іншим законодавством - не встановлений.

Позивач зазначає, що даний кредитний договір був типовим і як пояснили Позичальнику в банку, що якщо він не погодиться на послуги з добровільного страхування, кредит не отримає. Таким чином, умови кредитного договору, щодо послуг страхування із нав’язаною Відповідачем страховою компанією, Позивач вражає несправедливими.

Оскільки страхування в спірних правовідносинах є добровільним, Відповідач не має права жодним чином нав’язувати такі послуги та включати їх до кредитного договору.

На погляд Позивача, банк принципово не повинен обмежувати вибір страхової компанії, так як це суперечить нормі закону.

Враховуючи викладене пункт 1.6 Кредитного договору, у якому Позивач виявив свою згоду, на укладення, за рахунок Позичальника, як страхувальника та застрахованої особи, договору добровільного страхування життя із товариством з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «М-ЛАЙФ» та здійснювати щомісячну оплату, суми страхової премії у розмірі 1,5 відсотка, від розміру заборгованості за Договором, повинен бути визнаний не дійсним.

Позивач просить визнати недійсним Договір про надання та використання платіжної картки № 200445324 від 29 січня 2016 року, що складається з Заяви (оферти), Умов надання та обслуговування платіжних карток Банку та Тарифів по картках Банку.

Позивач та її представник в судове засідання не з’явились, в позовній заяві просили справу розглядати без їх участі.

Представник Відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк Михайлівський», в судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву та заяву в яких просив справу слухати у його відсутність та відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» в судове засідання не з’явився, надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив справу розглядати без участі представника третьої особи, в задоволені позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом належними доказами встановлено, що 29 січня 2016 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання та використання платіжної картки № 200445324, у вигляді Заяви (оферти), яка разом із Умовами надання та обслуговування платіжних карток Банку та Тарифах по картках Банку являють собою Договір про надання та використання платіжної картки. Відкритий рахунок № 26201528680001 у валюті гривня та випустили міжнародну платіжну картку «Viza Platinum». Ліміт Відновлювальної кредитної лінії встановлений у розмірі 50000 гривень. Максимальна ставка по ліміту 58,8 відсотків річних. Реальна процентна ставка по кредиту (в процентному виразі із розрахунку, що кошти будуть використовуватись в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його дії) 90,02 відсотки.

Відповідно до пункту 1.1. Заяви (оферти) позичальник побажав, щоб на його ім'я було відкрито поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку - гривня), що призначений для зарахування заробітної плати, соціальних та інших виплат, але не виключно та буде використовуватись в рамках Договору про Картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням Картки, з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку (далі - Рахунок).

Відповідно до пункту 1.3. Заяви (оферти) позичальник побажав, що для здійснення операцій за Рахунком Картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на Рахунку Картки, встановити йому кредитний ліміт (далі - Ліміт), в межах якого він має право здійснювати операції з використанням Картки за рахунок наданого Банком кредиту під операції з Карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 Цивільного кодексу України кредитування Рахунку Картки.

Поряд з цим Відповідно до пункту 1.5.2. Заяви (оферти) позичальник побажав, що прийняттям (акцептом) Банком Заяви (оферти) про укладення Договору про Картку будуть дії Банку по відкриттю йому Рахунку Картки.

Також відповідно до пункту 1.5.3. 3аяви (оферти) позичальник побажав, що розмір Ліміту буде встановлений Банком самостійно на підставі відомостей, повідомлених ним Банку.

Також відповідно до пункту 1.5.4. Заяви (оферти) строк дії Ліміту під операції з Карткою буде відповідати строку дії Договору про Картку (якщо інше не буде обумовлено в Умовах по картці).

Даний Договір укладений у письмовій формі та підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до пункту 5 Договору передбачено, що сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов’язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Позивач була ознайомлена з умовами Договору, про що свідчить її підпис на Договір.

Як вбачається з Договору добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський» № SK 200445324 від 29 січня 2016 року, даний договір укладено між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), умови договору: страхова сума за договором страхування за страховими випадками, передбаченими п. 4.1 Договору страхування, визначається та встановлюється від суми заборгованості Застрахованої особи за Договором про картку на останній робочий день кожного календарного місяця впродовж дії Договору страхування. У випадку відсутності у Застрахованої особи заборгованості за Договором про картку на останній робочий день календарного місяця, страхова сума та відповідно розмір страхової відповідальності Страховика за таким Договором страхування встановлюється у розмірі 0 (нуль) гривень.

Відповідно до пункту 4.5. Умов страхування до Договору про страхування, Страховий тариф (місячний) становить 1.5 відсотка.

В пункті 14. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048-1052,1054-1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», підставою недійсності правочину, відповідно до частини першої статті 215 ЦК, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

ОСОБА_2 про сукупну вартість кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Установивши, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, Позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, банк надав Позивачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки та деталізованого графіку погашення боргу, суди правильно застосували положення статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», статей 626-628 ЦК України та дійшли вірного висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для визнання кредитного договору від 29 січня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 акціонерним товариством «Банк Михайлівський», та ОСОБА_4, недійсним.

Такі висновки судів також узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах № 6-1341цс15 від 02 грудня 2015 року, № 61-229св18 від 10 січня 2018 року, № 61-3079св18 від 28 березня 2018 року та № 61-20253св18 від 04 червня 2018 року з подібними правовідносинами.

При цьому, судами встановлено, що умовами кредитного договору, підпис позичальника на цьому договорі є письмовим підтвердженням отримання свого примірнику договору та ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів і предметів сукупних послуг, а також іншої інформації надання якої вимагає чинне законодавство. Підпис позичальника на договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник у письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, які йому роз'ясненні та зрозумілі.

Згідно статті 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Проте як вбачається з матеріалів справи від Позивача не надходило жодної заяви щодо відмови від договору, Позивач користувалася кредитними коштами платіжної картки по Договору № 200445324 від 29 січня 2016 року, що підтверджується випискою з особового рахунку.

Згідно даної виписки Позивачем було здійснено погашення заборгованості за Договором, 13 квітня 2016 року в сумі 250 гривень та 06 травня 2016 року в сумі 300 гривень, що свідчить про визнання умов Договору.

Посилання Позивача на неправомірність включення до умов кредитного договору положень про сплату комісійної винагороди за обслуговування неактивного рахунку на користь банку є необґрунтованим, оскільки передбачені в спірному договору умови та не суперечать чинному законодавству.

Частиною першою статті 81 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене та з наданих доказів судом не встановлено порушення Відповідачем по справі Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні кредитного договору.

Виходячи з наведених норм права ОСОБА_2 не довела, що в момент укладання кредитного договору були порушенні її права.

Суд, дослідивши матеріали справи та з огляду на встановлені обставини, приходить до висновку, що умови спірного договору не є такими, що створюють дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживача і тому в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про захист прав споживачів»; статтями 16, 203, 215, 216, 526, 626- 628, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Банк Михайлівський», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «М-Лайф» про визнання недійсним кредитного договору – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_5