АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/490/18 Справа № 712/3098/18

Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1

:ч. 1 ст. 483МК України

Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2018 р. Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю захисників особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника Черкаської митниці ДФС ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює виконавчим директором ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В’ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 28.08.1996 року Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 1 163 580 грн. з конфіскацією на користь держави товару «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ» у кількості 22 000 кг, стягнувши його вартість на суму 1 163 580 грн.; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 352,4 грн., -

в с т а н о в и в :

Згідно з постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року 26.01.2018 головним державним інспектором митного поста «Черкаси-північний» Черкаської митниці ДФС ОСОБА_7 за наявності приводів та підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 491 Митного кодексу України, відносно громадянина України ОСОБА_3, керівника ТОВ «Черкаський завод автохімії», було складено протокол про порушення митних правил № 23/90207/18 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

Так, 22.01.2018 до митного поста «Черкаси - північний» Черкаської митниці ДФС представником ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791) ОСОБА_8 було подано електронну митну декларацію № UA902070/2018/700346, за якою задекларовано в митний режим експорту товар «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ» у кількості 22 000,00 кг загальною вартістю 16 940,00 ОСОБА_7 (598 817,51 грн. за курсом НБУ на 22.01.2018), що поставлявся ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791) на виконання зовнішньоекономічного договору від 12.01.2018 № 59, укладеного з компанією UAB "LESTA" (RUDAMINOS ST. 1A, LT-13275 SKAIDISKES, VILNIUS DISTRICT, LITHUANIA).

Як підставу для проведення митного оформлення серед інших документів декларантом було надано рахунок-фактуру від 17.01.2018 № 306/1 та автотранспортну накладну (CMR) від 22.01.2018 б/н.

Вищевказаний товар 22.01.2018 був оформлений Черкаською митницею ДФС в митному режимі експорту та в подальшому 23.01.2018 переміщений (вивезений) ТОВ «Черкаський завод автохімії» транспортним засобом держ. №GHV810/EJ047 через митний кордон України (за межі митної території України) на підставі електронної митної декларації № UA902070/2018/700346 в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС.

Разом з цим, 22.01.2018 ТОВ «Черкаський завод автохімії» до Черкаської митниці ДФС було подано заяву для видачі сертифіката з перевезення (походження) товару з України за формою «EUR. 1» (вх. №133/23-70-64-14 від 22.01.2018). За результатами перевірки цієї заяви та доданих до неї документів встановлено, що відповідно до калькуляції собівартості товарів від 11.01.2018, собівартість виробництва товару «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ», експортованого за митною декларацією № UA902070/2018/700346, є вищою за фактурну вартість, зазначену у рахунку-фактурі від 17.01.2018 №306/1 та складає 52,89 грн./кг.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить призначити товарознавчу експертизу, проведення якої доручити ЧВ КНДІСЕ, скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.05.2018 р. та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Указує, що рахунок-проформа № 306 від 12.01.2018р. (рахунки 306/1, 306/2) за умовами контракту (додатку № 1) було сплачено в повному обсязі, що підтверджується повідомлення Укрексімбанку № 145265 від 15.01.2018р., та № 13910 від 16.01.2018р.) що підтверджує виконання умов контракту.

Зазначає, що контрактна ціна договору була сплачена ще до оформлення товару на митниці. 22.01.2018 р. до Черкаської митниці ДФС було подано електрону митну декларацію № UA902070/2017/700346 з повним пакетом необхідних документів відповідно до п.8 ст. 257 МК України «Процедура декларування» в режим експорту товар «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ» у кількості 22 000,00 кг. 12.01.2018р. вищевказаний товар був оформлений Черкаською митницею ДФС в митному режимі експорту та подано до Черкаської митниці заяву для видачі сертифікату з перевезення походження) товару з України за формою «EUR. 1». 23.01.2018 товар був переміщений (вивезений) через митний кордон України.

24.01.2018р. ТОВ «ЧЗА» подало лист з проханням прийняти в роботу калькуляцію

від 11.01.2018 р., у зв'язку із тим, що при поданні пакету документів для отримання сертифікату EUR.1 була помилкова надана калькуляція на гальмівну рідину ДОТ-4.

01.02.2018р. керівництво ТОВ «Черкаський завод автохімії» в особі виконавчого директора ОСОБА_9 Черкаською митницею ДФС було повідомлено про порушення адміністративних .прав (про порушення митних правил № 23/90207/18 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Сама суть сертифікату про походження товарів може однозначно свідчити про країну походження товарів (п. 3 ст. 43 МК України)

Вказує, що згідно ст. 45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Звертає увагу суду що верифікація (перевірка достовірності) сертифікату походження товару з України, передбачена ст. 47 МК проводиться з метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті, для чого органи доходів і зборів можуть: затребувати у підприємств - виробників товарів або підприємств, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати у порядку встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом; у порядку встановленому митним кодексом, проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.

Вказує, що суд при ухваленні рішення не вказав жодного доводу, на підставі якого його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості предметів правопорушення на суму 1 163 580 грн. з конфіскацією на користь держави товару «гальмівна рідина класу ДОТ - 4 без ТМ» у кількості 22 000,00кг, стягнувши його вартість на суму 1 163 580,00грн.

До того ж постанова явно порушує вимоги ст. 33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. Ні з матеріалів справи, ні з тексту постанови не видно, щоб ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи не міститься жодних документів, які б підтверджували місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому й у цій частині постанова не відповідає матеріалам справи та є необґрунтованою. З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду.

Вказує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Зазначає, що в матеріалах справи є протоколи № 22/90207/18 та № 23/90207/18 від 26.01.2018р., в яких ДФС України зазначає про встановлену різну вартість товару, посилаючись на заяви № 134/23-70-64-14 від 22.01.2018 р., № 134/23-70-64-14 від 22.01.2018р та доданих до них документів, серед яких є калькуляція собівартості товару від 11.01.2018 р., та вказує, що встановлена вартість товару вища за фактурну вартість товарів за рахунками-фактурою від 17.01.2018р. № 306/1, № 306/2, але штраф нараховується не за фактичною ціною товару, яку було сплачено, а за ціною, що вказується в калькуляціях, які потім було виправлено.

У зв’язку з тим, що є розбіжності у вартості товару, а суд не є тим органом, що має спеціальні знання для встановлення дійсної вартості товарів на території України, з цього питання, на думку апелянта, необхідно призначити експертизу, перед якою поставити питання: яка вартість товарів, вказаних у протоколах № 22/90207/18 та № 23/90207/18 від 26.01.2018 року, на території України?

Вказує, що з матеріалів справи видно, що Експортер (ОСОБА_9 M.) після встановлення помилки у поданій калькуляції про вартість товару, яка подавалась для отримання EUR-1, давав заяву вх. № 173/23-70-64 від 24.01.201 8 р та правильну калькуляцію на гальмівну рідину, і про цей факт було зазначено в запереченнях від 17.05.2018 р., але суд не приділив увагу цьому факту, який має суттєве значення для даної справи.

Видача сертифікату EUR-1 регулюється Порядком заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR-1, затвердженого наказом №950 від 20.11.2017 р. Міністерства фінансів України. Сертифікат видається посадовою особою митниці під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) у випадках, встановлених Угодами, за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.

Вказує, що ДФС не повідомило суд, що після отримання виправленої калькуляції разом із заявою Черкаська митниця ДФС надала сертифікати EUR-1 по рахункам - фактурам № 306/1, 306/2 від 12.01.2018 р., і цей факт підтверджує відсутність вини експортера.

За загальним правилом товари, вивезені в режимі експорту (в т.ч. звільнені від оподаткування на митній території України), обкладаються ПДВ за ставкою 0 % (пп. «а» п. 195.1.1, п. 195.2 ПК). Таким чином, навіть наявність арифметичної помилки при наданні калькуляції не тягне за собою жодних обов'язкових платежів до державного бюджету України (або будь-яких інших спеціалізованих чи недержавних бюджетів).

Черкаська митниця ДФС у своєму протоколі про порушення митних правил № 22/90207/18 зазначає, що «собівартість виробництва товару «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ» є вищою за фактурну вартість товарів за рахунком-фактурою від 17.01.2018р. № 306/2 та складає 52,89 грн./кг».

Згідно умов укладеного контракту № 59 від 12.01.2018 р., додатку № 1 від 12.01.2018 р. та сплаченого рахунку-фактури № 306/1, 306/2 від 12.01.2018 р., вартість продукції, поставленої за декларацією UA902070/2018/700346 склала 16 940 доларів США (598 817,51грн.)

Можливість відчуження продукції підприємства за будь-якою ціною і є здійсненням вільної підприємницької діяльності, саме тому зазначати, що собівартість продукції вище фактурної як мінімум є некоректним, а як максимум є втручанням в господарську діяльність підприємства.

Черкаська митниця ДФС у своєму протоколі застосовує поняття дійсної вартості товару, а саме рахунок № 306/2 від 17.01.2018р. що був поданий органам доходів і зборів як підставу для вивезення товару за межі митної території України, містить неправдиві відомості в частині тісної вартості такого товару». Вказує, що законодавством визначено лише один термін дійсної вартості - вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування.

Вважає, що Черкаська митниця ДФС, передаючи у суд матеріали адміністративної справи, не виконала належним чином вимоги статті 531 МК України, де підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення аміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Крім того, не проведено наступних процесуальних дій, передбачених ст. 508 МК, а саме: не було проведено митне обстеження з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; не пред'явлені товари, транспортні засоби щодо цієї господарської операції для впізнання; не було проведено експертизи для підтвердження недостовірності та/або підроблення відповідних господарських документів або спростування такого твердження.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_5, ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з мотивів, які в ній наведені.

Представник митниці заперечив проти апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Згідно ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил підлягають встановленню, зокрема обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Суддя апеляційного суду вбачає, що суд першої інстанції без достатніх підстав дійшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_3 факту порушення митних правил, з огляду на наступне.

Фактично зміст висунутого особі звинувачення згідно з протоколом полягає в тому, що 22 січня 2018 року до Черкаської митниці ДФС було подано митну декларацію № UA902070/2018/700346, за якою задекларовано в митний режим експорту товар «гальмівна рідина класу ДОТ-4 без ТМ» у кількості 22 000,00 кг загальною вартістю 16 940,00 ОСОБА_7 (598 817,51 грн. за курсом НБУ на 22.01.2018), що поставлявся ТОВ «Черкаський завод автохімії» (м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, 118, код ЄДРПОУ 36994791) на виконання зовнішньоекономічного договору від 12.01.2018 № 59, укладеного з компанією UAB "LESTA" (RUDAMINOS ST. 1A, LT-13275 SKAIDISKES, VILNIUS DISTRICT, LITHUANIA) за рахунком-фактурою від 17.01.2018 № 306/1 та автотранспортною накладною (CMR) від 22.01.2018 б/н (а.с. 8-21).

Арифметичний обрахунок вартості одного кілограма вказаної рідини згідно із зазначеними вище документами складає 27 грн. 21 коп. Ця вартість прямо не указана в цих документах, однак її можна вирахувати поділивши вартість партії товару у гривнях (598 817,51 грн.) на кількість кілограмів рідини (22 000 кг).

В цей же день, 22 січня 2018 року, за підписом виконавчого директора ТОВ «Черкаський завод автохімії» ОСОБА_3 до Черкаської митниці ДФС була подана заява для видачі сертифікату з перевезення (походження) товару з України за формою «EUR. 1» (а.с. 22-23), серед додатків до якої була додана калькуляція собівартості 1 кг продукції від 11 січня 2018 року на «Рідину гальмівну класу ДОТ-4 без ТМ», у якій була вказана собівартість одного кілограма готової продукції без ПДВ 52 грн. 89 коп. (а.с. 23). Під калькуляцією є підпис економіста, який належить не ОСОБА_3, а також печатка ТОВ «Черкаський завод автохімії».

На підставі цієї невідповідності Черкаська митниця ДФС згідно зі змістом протоколу (а.с. 2) встановила, що фактична вартість вивезеного товару у кількості 22 000 кг становить не 598 817,51 грн. з обрахунку 27 грн. 21 коп. за один кг, а 1 163 580 грн. з обрахунку 52 грн. 89 коп. за кг, й різниця між указаними сумами складає 564 762 грн. 49 коп.

У зв’язку з цим, інспектор митниці робить висновок про те, що рахунок-фактура від 17.01.2018 № 306/1, який був поданий у якості підстави для вивезення товару за межі митної території України, містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості такого товару.

Й надалі у протоколі робиться висновок про те, що внаслідок дій громадянина ОСОБА_3 як керівника ТОВ «Черкаський завод автохімії» за межі території України з приховуванням від митного контролю незаконно переміщено указаний вище товар шляхом подання як підстави для його вивезення рахунку-фактури від 17.01.2018 № 306/1, що містить неправдиві відомості в частині дійсної вартості товару.

Вказані дії кваліфікуються інспектором митниці за ч. 1 ст. 483 МК України як порушення митних правил.

Насамперед суддя апеляційного суду відзначає, що в змісті протоколу немає жодної вказівки на те, які конкретно дії на порушення митних правил вчинив ОСОБА_3 як керівник ТОВ «Черкаський завод автохімії», враховуючи, що митну декларацію (а.с. 8) подавала до митниці ОСОБА_8, й лише разом з цією декларацією подавався і рахунок-фактура від 17.01.2018 № 306/1 (а.с 10), підписаний ОСОБА_3

Разом з цим, суть обвинувачення полягає в тому, що від імені підприємства в один день до митниці були подані два документа, які містять різну інформацію про вартість певного товару. Й лише це, за відсутності будь-яких інших даних, стало причиною звинувачення у порушенні митних правил.

Суддя апеляційного суду вважає, що для такого висновку у представників митниці, а також і у судді першої інстанції, не було достатніх підстав з огляду на наступне.

В зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення інспектор митниці оперує поняттями «фактична вартість» і «дійсна вартість» товару, однак чинний МК України таких понять не містить.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 МК України, митною вартістю товарів, що вивозяться за межі митної території України, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Митна вартість товарів, що вивозяться за межі митної території України, визначається при поміщенні цих товарів уперше в митний режим з наступним фактичним переміщенням їх через митний кордон України. При зміні митного режиму під час знаходження товарів за межами митної території України митною вартістю товарів є митна вартість, визначена на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації при їх першому поміщенні в митний режим.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

При цьому й в диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України мова йде саме про митну вартість певного товару та про відповідальність за надання неправдивих відомостей для її визначення у контексті відповідальності за цією статтею МК України.

Таким чином, обов’язок доведення того, що саме митна вартість, яка була зазначена у рахунку-фактурі, є недостовірною покладається на орган доходів і зборів, й з цією метою чинний МК України визначає, у який спосіб це може бути здійснено.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Натомість у даному випадку інспектор митниці у якості доказу недостовірності заявленої у вказаному вище рахунку-фактурі митної вартості посилається виключно на подану самим підприємством калькуляцію вартості товару. При цьому жодного підтвердження того, що в калькуляції і в рахунку-фактурі мова йде про однаковий товар, немає. Натомість представники ОСОБА_3 у судовому засіданні стверджували, що, по-перше, вказана калькуляція є технічною помилкою, яка була випадково допущена при підготовці документів для отримання сертифікату на товар, тому згодом вона була відкликана. А, по-друге, у рахунку-фактурі і в калькуляції мова може йти про один товар за видом, але різними за типом, оскільки гальмівна рідина може мати різні види в залежності від її концентрованості, а тому – й різну вартість.

До того ж, закон визначає, що митна вартість визначається саме з тієї вартості, яка указана у відповідному договорі й була фактично сплачена за товар. Саме такою є вартість, що була указана у рахунок-фактуру від 17.01.2018 № 306/1, адже товар був фактично переміщений за межі митної території України, й підприємство отримало за нього відповідну оплату.

Крім цього, чинний МК України встановлює, що з метою визначення правильності зазначення у відповідних митних документах митної вартості певного товару має проводитися документальна перевірка.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Вказаної перевірки органом доходів і зборів на час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, проведено не було, що підтверджується як документами, наданими представниками ОСОБА_3 стосовно перевірок ПАТ «Черкаський завод автохімії» у 2018 році, так і копією листа заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_10 від 19 вересня 2018 року про те, що ГУ ДФС у Черкаській області не проводилися документальні перевірки ТОВ «Черкаський завод автохімії» (код ЄДРПОУ 36994791) з питань дотримання вимог митного та податкового законодавства за матеріалами, отриманими листом Черкаської митниці ДФС від 06 лютого 2018 року № 181/7/23-70-20-01-37 «Щодо вжиття заходів податкового контролю».

Саме цим листом Черкаська митниця ДФС просила ГУ ДФС у Черкаській області провести відповідну документальну перевірку, однак цього не було зроблено.

З огляду на це, суддя апеляційного суду вважає, що підтверджені у передбачений законом спосіб фактичні дані, на ґрунті яких можливо було б зробити законний висновок про недостовірність зазначеної у митних документах митної вартості товару, відсутні, що в даному разі унеможливлює встановлення в діях особи факту порушення митних правил в контексті відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Враховуючи це та керуючись ст. 245, 247, 280, 289, 294 КУпАП, ст. ст. 49, 54, 66, 345, 483 МК України, суддя –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 травня 2018 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях особи ознак порушення митних правил.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко