ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

17 вересня 2018 року

м. Одеса

Справа № 923/1121/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Богатиря К.В.

Суддів: Величко Т.А., Таран С.В.

Секретар судового засідання: Чеголя Є.О.

За участю представників учасників справи:

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» – адвокат ОСОБА_1, за ордером;

від Приватного підприємства «ШАТО» – адвокат ОСОБА_2, за ордером.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» та Приватного підприємства «ШАТО»

на рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3; дата складання повного тексту: 21.05.2018 року; час і місце оголошення рішення: 11.05.2018 року о 11:03 год.; 73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18; Господарський суд Херсонської області, зала судових засідань № 321)

по справі № 923/1121/17

за позовом Приватного підприємства «ШАТО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ»

про визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26 серпня 2016 року та Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року недійсними

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року Приватне підприємство «ШАТО» (далі – ПП «ШАТО», Позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» (далі – ТОВ «ГРІН ТІМ», Відповідач), в якому просило суд визнати Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816 ОТ від 26.08.2016 року та Договір оренди приміщення № 30117ШОП від 30.01.2017 року – Договором зберігання товарного складу сільськогосподарської продукції та, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, через невідповідність вимогам ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України, визнати ці Договори недійсними.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач, з урахуванням наданих уточнень, посилаючись на положення ст. ст. 235, 638, 759, 760, 762, 766, 773, 901, 902, 903, 904, 905, 906, 936, 937, 941, 942, 943, 944, 945, 946, 947, 948, 949, 950, 956, 957, 958, 959, 960, 961, 962, 965 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 189, 207 ГК України, положення ст. ст. 10, 12, 15, 16, 18, 19, 27 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» зазначає про удаваність оспорюваних угод та констатує, що Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816 ОТ від 26.08.2016 року, враховуючи його зміст та дії Сторін при його виконанні, є змішаним Договором, що включає умови зберігання (складського зберігання) та надання послуг, та, на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недійсним через невідповідність вимогам ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України. Посилаючись на ці ж підстави, зазначає про недійсність Договору оренди приміщення № 30117ШОП від 30.01.2017 року, який фактично є додатковою угодою до Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 26082016 ОТ від 26.08.2016 року, яким врегульовано надання послуг з утилізації продукції.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 (суддя суду першої інстанції: ОСОБА_3А.) позов задоволено частково; визнано недійсним Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, укладений між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ»; в решті позову відмовлено; стягнуто з ТОВ «ГРІН ТІМ» на користь ПП «ШАТО» судовий збір в сумі 1 600 грн.

В частині задоволення позову, суд першої інстанції, встановивши удаваність Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, який спрямовано на приховання іншого правочину - Договору зберігання на товарному складі, дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним на підставі ст. 215 ЦК України через його невідповідність вимогам ст.ст. 950, 951, 961 ЦК України, Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» та його укладання за відсутністю відповідності волевиявлення Сторін внутрішній волі та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим Договором.

Місцевий господарський суд також зазначив, що заявлена Позивачем вимога про визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року змішаним Договором, що містить у собі умови зберігання на товарному складі та сертифікованому товарному складі сільськогосподарської продукції, надання послуг, а Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року - Договором, що містить умови про надання послуг із сортування та утилізації сільськогосподарської продукції, та є додатковою угодою до Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися судом лише при існуванні та розгляді між Сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

В частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 3, 5 ст. 203, ст. 215 ЦК України, для визнання недійсним Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року, оскільки наведені Позивачем фактичні обставини в обґрунтування недійсності цього правочину, не знайшли свого підтвердження при дослідженні наданих до матеріалів справи доказів.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ТОВ «ГРІН ТІМ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з’ясування усіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 в частині задоволення позову та в цій частині постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у закритті провадження по даній справі з посиланням на те, що хоча спірні правовідносини виникли на підставі тих самих Договорів № 260816ОТ від 26.08.2016 року та № 300117ШОП від 30.01.2017 року, проте предмет (матеріально-правова вимога позивача) та підстави позову (підстави визнання договорів недійсними) у справах № 923/559/17, № 923/560/17 та № 923/1121/17 є різними, що виключає закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України. Проте, на думку апелянта, позовні вимоги є пов'язаними із позовними вимогами ПП «ШАТО», заявленими у зустрічних позовах по справах № 923/559/17 та № 923/560/17. При поданні позову до суду по даній справі (ПП «ШАТО» у первісному виді просило визнати Договори № 260816ОТ від 26.08.2016 року та № 300117ШОП від 30.01.2017 року Договором зберігання товарного складу сільськогосподарської продукції та визнати дані Договори - недійсними. В інших судових справах № 923/559/17 та № 923/560/17 ПП «ШАТО» заявляло вимоги щодо визнання Договорів оренди удаваними та визнання їх недійсними. Таким чином, в обох випадках (справа № 923/1121/17 та справи № 923/559/17, № 923/560/17) позовні вимоги ПП «ШАТО» є тотожними. На момент розгляду клопотання про закриття провадження по справі № 923/1121/17 (14.03.2018р.) судові рішення Одеського апеляційного господарського суду по справам № 923/559/17 (постанова від 15.02.2018р.) та № 923/560/17 (постанова від 25.09.2017р.) набрали законної сили. ОСОБА_4, на момент розгляду клопотання спір щодо удаваності та (як наслідок) недійсності спірних Договорів був вирішений. За таких обставин, апелянт вважає, що провадження у справі № 923/1121/17 потрібно було закрити.

Скаржник також зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд посилається на п. 1.4. оспорюваного Договору щодо необхідність підтвердження Позивачем права власності на продукцію, яка мала зберігатися у ящиках, що є предметом даного Договору, проте його наявність жодним чином не вказує на приховування Договору зберігання на товарному складі. ОСОБА_5 пункт внесено до Договору у зв'язку із певним ризиком втратити належну ТОВ «ГРІН ТІМ» тару (у зв'язку із можливим вилученням продукції Позивача на законних підставах - застава, аграрна розписка, тощо) або втратити належну ТОВ «ГРІН ТІМ» продукцію (при розташувані орендованої тари в приміщеннях ТОВ «ГРІН ТІМ», оскільки в цих приміщеннях знаходиться й продукція останнього). Крім того, в Договорі існує п. 3.3.1, який зобов'язує ТОВ «ГРІН ТІМ» надавати ОСОБА_6 інформацію щодо прав третіх осіб на тару.

Також в оскаржуваному рішенні суд вказує на п.п. 3.1.5., 3.2.1., 3.3.3. оспорюваного Договору щодо обмеження Позивача, як орендаря, у вільному користуванні орендованим майном. Разом з тим, зазначені пункти вказують на обмеження ОСОБА_6 щодо вчинення певних дій у разі наявності заборгованості, а не притримання ТОВ «ГРІН ТІМ» продукції ОСОБА_6 (жодного доказу притримання ТОВ «ГРІН ТІМ» продукції ОСОБА_6 до суду не надано). В п. 3.2.1. Договору зазначається про користування тарою за її цільовим призначенням. Пунктом 3.3.3. оспорюваного Договору Орендодавець зобов’язався протягом строку оренди у робочий час забезпечувати ОСОБА_6, уповноваженим представникам разом з відвідувачами та клієнтами доступ до тари, що розташована у приміщенні у супроводі робітника Орендодавця з попереднім повідомленням Орендодавця за один робочий день. При цьому, суд взагалі не звернув увагу на п. 3.2.2. Договору (право вільного проходу до тари у разі її розташування у приміщеннях орендодавця), п. 3.2.3. Договору (право переміщення тари за межі приміщення). Тим більше, Позивач не надав доказів щодо не допуску його працівників у належне ТОВ «ГРІН ТІМ» приміщення.

До того ж, суд в оскаржуваному рішенні зазначає про спрямованість волі Сторін на укладення саме Договору зберігання на товарному складі, яка підтверджується діями орендодавця щодо проведення перед завантаженням тари лабораторного аналізу продукції, що закріплено у ч. 1 ст. 959 ЦК України. Однак, лабораторне дослідження мотивоване бажанням Позивача розміщувати орендовану тару в приміщенні ТОВ «ГРІН ТІМ». Оскільки в приміщенні ТОВ «ГРІН ТІМ» знаходиться й їх продукція, то останній усвідомлює ризики, які може нести у зв’язку з розміщенням поряд з нею чужої продукції. Тобто, за наявності хвороби сільськогосподарської продукції, гнилі, пошкоджень тощо ТОВ «ГРІН ТІМ» може втратити й належну їй сільськогосподарську продукцію. ОСОБА_4, перед передачею тари Позивачу, ТОВ «ГРІН ТІМ» проводило лабораторні дослідження, що прямо передбачено п. 3.3.5. Договору.

Апелянт також зауважує, що місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що у п. 4.2. оспорюваного Договору, п. 3 всіх специфікацій, вказано про можливе зупинення роботи охолоджувального обладнання, тобто ТОВ «ГРІН ТІМ» не брало на себе зобов'язання зберігання (Позивач мав право в будь-який момент забрати тару, змінити її місцезнаходження, перевезти до інших приміщень, холодильних камер тощо). Зберігання ж характеризується нерозривним процесом (від передачі речі зберігачу до її повернення поклажодавцю).

Також скаржник зазначає, що іншим аргументом суду є вказівка на інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що одним із видів діяльності ТОВ «ГРІН ТІМ» є складське господарство (система складів, обладнання, технологічних транспортних мереж та засобів, людських та інших ресурсів, які задіяні в процесі переробки та зберігання часто різнорідних запасів). Матеріали інвентарної справи об'єкта нерухомості Відповідача - комплексу за адресою Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, б. 7 містять експлікацію приміщень першого поверху овочесховища Е, які включають складські та холодильні приміщення (ОСОБА_3 1, а.с. 205-211, ОСОБА_3 9, а.с. 152-153). Однак, по-перше, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серед основних видів економічної діяльності (поряд із складським господарством) містяться КВЕД 77.39 – надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у, КВЕД 68.20 – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Оцінки цим видам діяльності судом першої інстанції надано не було. По-друге, наявність у приватній власності ТОВ «ГРІН ТІМ» нерухомого майна, які включають складські та холодильні приміщення, не вказують на здійснення зберігання. Як зазначено вище, серед видів діяльності є надання в оренду майна. Наявність складських приміщень не забороняє ТОВ «ГРІН ТІМ» укладати Договори оренди та не вказує на обов'язковість здійснення останнім складського зберігання.

В оскаржуваному рішенні суд дійшов до висновку про удаваність Договору та укладення його між Сторонами з метою приховання Договору зберігання на товарному складі. Однак, згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Тобто, для встановлення удаваності правочину необхідна воля обох сторін на його вчинення. Сторони уклали Договір, ОСОБА_6 було передано в користування майно, ОСОБА_6 підписував акти приймання-передачі, ОСОБА_6 підписував акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) щодо оренди, акти звірки взаєморозрахунків, ОСОБА_6 сплачував орендну плату, надавав гарантійні листи щодо погашення заборгованості. У ОСОБА_6 не було претензій щодо орендних взаємовідносин рівно до моменту подання та прийняття судом зустрічного позову ПП «ШАТО» 04 серпня 2018 року у справі № 923/560/17 (тобто претензії виникли через понад 2 місяці після закінчення строку оренди). Таким чином, ТОВ «ГРІН ТІМ» вважає, що ОСОБА_6 намагається ухилитися від виконання своїх зобов'язань за Договором щодо внесення орендної плати. Позивач прямо погодився на певні умови Договору шляхом його підписання.

У запереченнях по справі № 923/1121/17 з урахуванням відповіді на відзив та заяви Позивача про уточнення підстав позову ТОВ «ГРІН ТІМ» зазначало, що для розуміння суті положень Договору оренди тари і взагалі можливості укладання Сторонами саме таких Договорів оренди необхідно звернутись до положень статті 971 ЦК України, яка демонструє можливість укладення саме Договорів оренди у правовідносинах при наданні однією Стороною іншій певного майна у користування для зберігання у ньому свого майна без встановлення відповідальності Орендодавця за схоронність майна ОСОБА_6 та з встановленням певних умов для доступу до орендованого майна. Так, стаття 971 ЦК України зазначає, що до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду). Таким чином, до правовідносин Сторін щодо надання у користування тари для збереження у ній сільськогосподарської продукції застосовуються положення Цивільного кодексу України про майновий найм (оренду) і ніяк не про зберігання. Фактично, ТОВ «ГРІН ТІМ» надавало Позивачу тару для зберігання ним свого майна. При чому, за його ж бажанням тара розміщалась на території ТОВ «ГРІН ТІМ». Аналогічно розміщенню банківського сейфа на території банка. Суд не надав оцінки нашому посиланню.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

З вищевказаним судовим рішенням суду першої інстанції також не погодилось ПП «ШАТО», яке звернулось з апеляційною скаргою на дане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з’ясування усіх обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апелянт відзначає, що з моменту здачі в експлуатацію професійного овочесховища (листопад 2012 року, площею понад 18 тис. м^{2, яка налічує 65 приміщень, серед яких вагова, лабораторія. 16 холодильних камер для зберігання овочевої продукції, пункт приймання та відвантаження продукції, цехи переробки та сортування продукції, транспортний коридор та інші між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ» в межах однієї господарської операції щодо довгострокового зберігання продукції ПП «ШАТО» укладався один Договір складського зберігання -Товарного складу (№ 20120211111 від 02.11.2012 року). Істотною умовою якого було довгострокове зберігання понад 90 днів ( з 02.11.12 - 01.04.2013 року) та повернення у належному стані збереженої продукції з врахуванням природних втрат. Вартість такого зберігання була передбачена п. 4.2 Договору - 220 грн. на місяць за 1 тонну зберігання, або 7,33 грн. за одну добу, в один ящик (тару) вміщається від 1-1.2 тон продукції. Так, за умовами даного Договору (п. 4.1.) передбачено, що зберігання включає в себе наступні витрати Товарного складу: вивантаження з транспорту Поклажодавця (ПП «ШАТО»); проведення аналізу приймаємої овочевої продукції; доставка контейнерів (ящиків, тари) до місця зберігання та штабелювання; маркування та зважання при прийманні; відвантаження «контейнерів» Поклажодавцю при повернені до транспортного засобу. Пунктом 1.6 Договору передбачено, що зберігання здійснюється у контейнерах ТОВ «ГРІН ТІМ» у межах камери № 9 або 14 при температурі 1 +/- 1 градус за Цельсієм. Розділом 3. 5. 6. 7 передбачені права та відповідальність.}

^{За даним Договором № 20120211Ш від 02.11.2012 року п. 1.7 передбачено, що ПП «ШАТО» надавався порожній контейнер для завантаження власної продукції строком до 3-х діб так і для розвантаження, тобто в межах одної господарської операції щодо зберігання продукції ПП «ШАТО» у холодильних камерах ТОВ «ГРІН ТІМ» у вартість зберігання - 220 грн. за одну тону продукції на місяць або 1 контейнера з продукцією було включено: надання порожнього контейнеру строком до 3-х діб для його завантаження продукцією ПП «ШАТО», у разі підвезення продукції у контейнерах ПП «ШАТО» його вивантаження та завантаження у контейнери ТОВ «ГРІН ТІМ», проведення лабораторного аналізу, сортування та маркування продукції, зваження на вагової та складання відповідних актів, переміщення даної продукції у певну холодильну камеру, де продукція зберігалася понад 90 днів, її зберігання при певної температурі та вентиляції, повернення збереженої продукції шляхом вивезення власними силами ТОВ «ГРІН ТІМ» до транспортного засобу ПП «ШАТО» з наданням права ПП «ШАТО» повернути порожню тару протягом 3-х діб. Проте, даним Договором не передбачалася плата за утилізацію продукції та надання послуг щодо підвезення продукції з полів ПП «ШАТО» до приймального пункту ТОВ «ГРІН ТІМ». В зв'язку з тим, що вимогою Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» передбачено право сертифікованого складу видавати складські свідоцтва виключно після одержання сертифікату про відповідність надання послуг із зберіганням товарів і тільки на групи товарів, які зазначені у сертифікаті, якого не було у ТОВ «ГРІН ТІМ» та зберігання здійснювалося понад 90 днів, керівництвом ТОВ «ГРІН ТІМ» було запропоновано у подальшому зберіганні за умови повної відповідальності щодо якості надання послуг саме зі зберіганням продукції змінити назву «Договору - на договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції». Ця зміна назви зазначалася як підстава не застосування закону про сертифікацію товарних складів, оскільки в преамбулі закону зазначено, що він не застосовується щодо оренди та товарів строк зберігання якого є менш ніж 90 днів.}

^{Як вказує ПП «ШАТО», в подальшому між Сторонами укладалися удавані угоди у 2013, 2014, 2015 роках, які виконувалися ТОВ «ГРІН ТІМ» щодо зберігання нашої продукції у належному стані. Судом першої інстанції вірно було встановлені обставини справи щодо умов Договору № 260816ОТ та досліджені усі необхідні докази, але судом помилково було відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору оренди приміщення № 300117ШОП. Беручі до уваги, що умовою Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року є фасування та сортування продукції та організації складського приміщення за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплипське шосе 7, останнім було заявлене клопотання про витребування належних та допустимих доказів, які вони самостійно не могли надати з причини того, що дані докази є в одному примірнику та знаходяться у розпорядженні ТОВ «ГРІН ТІМ», а саме: витребувати перепустки щодо ввезеним та вивезення товарно матеріальних цінностей ПП «ШАТО» в межах дії Договору оренди приміщення № 300117ШОП; перепустки проходу (допуску) працівників та клієнтів ПП «ШАТО» до приміщення нібито орендованого в межах Договору №300117ШОП; актів ввезення та вивезення ТМЦ ПП «ШАТО» на територію/з території ТОВ «ГРІН ТІМ»; записи з камер відеоспостереження; інвентарну справу; регламент товарного складу; сертифікат товарного складу. Проте, судом безпідставно було відмовлено у задоволенні даного клопотання та зобов’язано ПП «ШАТО» звернутися з письмовим клопотанням безпосередньо до ТОВ «ГРІН ТІМ». З огляду на зазначене, на думку скаржника, суд першої інстанції порушив вимоги ст.ст. 81, 110 ГПК України. В подальшому судом частково задоволено клопотання про витребування доказів та витребувана та досліджена інвентарна справа приміщень ТОВ «ГРІН ТІМ», розташованих за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7.}

^{Виконуючи вимогу суду ПП «ШАТО» звернулося двічі 27.02.2018 року та 21.03.2018 року (додатки) до ТОВ «ГРІН ТІМ» з вимогою в межах справи № 923/1121/17 надати вище зазначені докази, на яку останній зазначив про відсутність документів, а при повторному зверненні відмовилося надати відповідь взагалі. Під час повторного розгляду клопотання про витребування представниками ТОВ «ГРІН ТІМ» було надано пояснення, що у них відсутній сертифікат, відсутні перепустки, відсутні записи з камер відеоспостереження та визнано, що ПП «ШАТО» не завозило будь якої продукції у складське приміщення за Договором № 300117ШОП. З огляду на зазначене, на думку скаржника, судом порушено вимоги ч. 2 ст. 74 ГПК України в частині дослідження та витребування доказів у Відповідача щодо встановлення обставин недійсності спірного Договору № 300117ШОП, оскільки суд зобов’язав ПП «ШАТО» звернутися до Відповідача з вимогою надати докази, а останній відмовився, тому суд повинен був вважати ці обставини встановленими. При цьому, на запитання суду щодо даних обставин Відповідач зазначив, що дані документи у нього відсутні.}

^{До того ж, апелянт зазначає, що під час дослідження матеріалів інвентарної справи представниками ТОВ «ГРІН ТІМ» було підтверджено, що у новоствореному овочесховищі потужністю 50 тисяч тон зазначених літерами «Е», «З», «Ж», яке складається з 65 різних приміщень та які мають різну площу та цільове використання у приміщеннях: холодильних камерах № 1 (інвентарний номері 6) зберігалася картопля ПП «ШАТО» без застосування температурного режиму, та нібито частина приміщення площею 200 м2 використовувалася для фасування та сортування продукції, що підвозилася з інших холодильних камер під час повернення контейнерів в межах Договору зберігання № 260816ОТ, який визнаний судом недійсним. Але ТОВ «ГРІН ТІМ» зазначило, що вони зберігали не продукцію ПП «ШАТО», а свої контейнери, в яких знаходилася продукція ПП «ШАТО», та саме для зберігання контейнеру потрібна певна температура зберігання.}

^{Крім того, судом не взято до уваги, що у ПП «ШАТО» не було допуску взагалі до овочесховища та ті обставини, що вивантаження продукції, утилізацію здійснювали безпосередньо ТОВ «ГРІН ТІМ», та форма актів сортування наданих саме ТОВ «ГРІН ТІМ». Саме з цих причин Позивачем заявлялися клопотання про витребування перепусток та відповідних актів, які при наявності могли підтвердити відсутність вільного допуску представників ПП «ШАТО» до спірного приміщення, яке останнім нібито орендувалося. Тому, суд не звернувши на це уваги, допустив помилку, що наявність актів сортування, утилізації, списання є підтвердженням вільного доступу ПП «ШАТО» та використання спірного приміщення.}

^{На думку ПП «ШАТО», беручі до уваги усі наявні та допустимі докази, проаналізувавши їх у сукупності, можливо дійти висновку, що Договір оренди приміщення № 300117ШОП фактично укладений в межах Договору № 260816ОТ, який судом першої інстанції визнано недійсним, є фактично Договором надання послуг - утилізації зіпсованої продукції та оскільки даний договір не відповідає положенням ст.ст. 901, 902. 904, 960, 958. 959 ЦК України, укладений за відсутністю відповідності волевиявлення Сторін внутрішній волі та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим Договором, що є підставою для визнання його недійсним в силу ст. 215 ЦК України.}

^{Також, ПП «ШАТО» відзначає, що судом не взято до уваги, що останній мав потребу тільки для зберігання своєї продукції у холодильних камерах ТОВ «ГРІН ТІМ» та після його зберігання отримати її у схоронності, у випадку її псування ТОВ «ГРІН ТІМ» повинно на підставі вимог ст.ст. 950, 960 ЦК України здійснити за власний рахунок усі необхідні дії щодо збереження продукції, за таких обставин не потрібно укладати іншого договору, а ні оренди приміщення для зберігання зіпсованої продукції, а ні додаткових послуг щодо утилізації. Саме неналежне зберігання призвело до масового псування продукції ПП «ШАТО» та нав'язування підписання іншого договору щодо сплати надання послуг з утилізації зіпсованої продукції не відповідає вимогам закону при зберіганні продукції, а є безпосереднім обов'язком та відповідальністю зберігача - товарного складу. Беручі до уваги, що ПП «ШАТО», окрім зберігання продукції у холодильних камерах ТОВ «ГРІН ТІМ», інших угод не укладало та взагалі не мало на це потреби, до холодильної камери - цільове використання якої є збереження продукції, продукцію не поставляло, господарської діяльності не вело, не мало доступу до даного приміщення, а про її місце розташування дізналося тільки у судовому засіданні під час дослідження інвентарної справи, коли представником ГОВ «ГРІН ТІМ» було зазначено, що частина складського приміщення першого поверху площею - 200 м2, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7 - є саме частина холодильної камери № 1 (інвентарний номер 16), яка розміщена у овочесховищі під літ. «Е» та має площу 1 296 м2, в якій зберігалася до середині березня 2017 року картопля в межах дії Договору № 260816ОТ, що свідчить про наявність підстав, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України для визнання недійсним правочину.}

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП «ШАТО», ТОВ «ГРІН ТІМ» висловило заперечення щодо її задоволення, посилаючись на те, що наявні в матеріалах справи докази спростовують посилання Позивача, як на додатковий характер оспорюваної угоди, так і на її удаваність, оскільки зміст правочину, права, обов'язки, дії Сторін, спрямовані на його виконання. Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ОСОБА_5 умови діючого законодавства України виконані Сторонами, Орендодавцем майно передано належним чином ОСОБА_6, який використовував його самостійно. Судом визначено, що зазначений Договір є окремим Договором. Сторони уклали цей Договір оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року на прохання Позивача щодо надання йому можливості сортувати власну продукцію своїми силами. Судом досліджено лист Позивача із відповідним проханням. Саме, погодившись із цією пропозицією сторони і уклали Договір. ТОВ «ГРІН ТІМ» також зазначає, що право доступу до орендованих площ згідно Договору оренди не пов'язується жодним чином з пропускною системою на самому підприємстві-орендодавці, на території якого знаходиться будівля з орендованими площами. Позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про не допуск його до орендованих площ. Відповідач вважає, що Позивач намагається ввести в оману суд, здійснюючи підміну фактів та обставин під необхідні йому доводи. Це стосується й численних посилань Позивача на дані інвентарної справи, на рекламні пропозиції Відповідача щодо зберігання продукції, адже ця інформація не має жодного змістовного навантаження з точки зору доведення недійсності Договору оренди. Позивач висвітлює свою позицію нібито договір оренди було укладено примусово, при цьому жодних доказів примусу, окрім перекручувань фактів, не надає. Позивач не заявляє вимог посилаючись на те, що правочин вчинено під впливом обману (ст. 230 ЦК України) або насильства (ст. 231 ЦК України). Тим більше, що Позивач сам звертався до нас із відповідним проханням. Посилання на відсутність ідентифікації приміщення в Договорі оренди та ще й умисну з боку Відповідача, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки, по-перше, є припущенням Позивача, по-друге, Позивач за актом приймання-передачі прийняв орендовані площі в оренду, що є належним і допустимим доказом нікчемності позиції Позивача з цього питання. У зв’язку чим ТОВ «ГРІН ТІМ» просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ПП «ШАТО» залишити без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ГРІН ТІМ» від ПП «ШАТО» до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18 червня 2018 року колегією суддів у складі головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г., відкрито апеляційне провадження по справі № 923/1121/17 за апеляційною скаргою ТОВ «ГРІН ТІМ» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та роз’яснено учасникам справи про їх право не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Іншою ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «ШАТО» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено сумісний розгляд апеляційних скарг ТОВ «ГРІН ТІМ» та ПП «ШАТО» на рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17; роз’яснено учасникам справи про їх право не пізніше 5-ти днів з дня вручення ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20 червня 2018 року справу № 923/1121/17 призначено до розгляду на 23 липня 2018 року о 14:00 год..

В зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_7 з 02 липня 2018 року, по справі № 923/1121/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Аленін О.Ю., Мишкіна М.А..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23 липня 2018 року справу № 923/1121/17 прийнято до провадження у зміненому складі суддів з призначеним розглядом на 23 липня 2018 року о 14:00 год..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23 липня 2018 року відкладено розгляд справи на 20 серпня 2018 року о 14:00 год..

В зв’язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 06 серпня 2018 року до 07 вересня 2018 року та судді Мишкіної М.А. з 06 серпня 2018 року до 02 вересня 2018 року, по справі № 923/1121/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, яка відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2018 року розподілена складу колегії: головуючий суддя Богатир К.В., судді: Величко Т.А., Таран С.В..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2018 року справу № 923/1121/17 прийнято до провадження у зміненому складі суддів з призначеним розглядом на 20 серпня 2018 року о 14:00 год..

В судовому засіданні від 20 серпня 2018 року по справі № 923/1121/17 було протокольно оголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг до 17 вересня 2018 року до 15:00 год., про що під розписку повідомлено представника ТОВ «ГРІН ТІМ» – адвоката ОСОБА_1 та представника ПП «ШАТО» – адвоката ОСОБА_2.

17 вересня 2018 року до початку судового засідання по справі, ТОВ «ГРІН ТІМ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з клопотанням про оголошення перерви щодо розгляду апеляційних скарг до середини жовтня 2018 року, яке мотивовано тим, що справа № 923/1121/17 є пов'язаною із справами № 923/559/17 та № 923/560/17, оскільки суб'єктний склад у зазначених справах є однаковим, предмет та підстави є пов'язаними (питання стосується Договорів № 260816ОТ від 26.08.2016 року та № 300117ШОП від 30.01.2017 року). Згідно норм Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла до 15.12.2017р.) при поданні позовної заяви не потрібно було вказувати про наявність подібних спорів (подання таких же позовів з тим же предметом та з тих же підстав). ОСОБА_4, Позивач і звернувся до суду із позовом, який вже ним заявлявся у інших справах в якості зустрічних позовів. На думку ТОВ «ГРІН ТІМ», спір по даній справі не може бути вирішено в даному судовому засіданні зважаючи на подані товариством клопотання та відзив в інших пов'язаних справах. Розгляд клопотань ТОВ «ГРІН ТІМ» в справах № 923/559/17 та № 923/560/17 матиме наслідки для справи № 923/1121/17. Тим більше, перерва у судовому засіданні може усунути зловживання Позивачем процесуальними правами і унеможливить паралельний розгляд одного і того спору.

У судовому засіданні 17 вересня 2018 року представник ТОВ «ГРІН ТІМ» – адвокат ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити. Представник ПП «ШАТО» – адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заявленого клопотання через відсутність на то підстав.

Вищевказане клопотання представника ТОВ «ГРІН ТІМ» – адвоката ОСОБА_1 було розглянуто судовою колегією в судовому засіданні 17 вересня 2018 року та за результатами її розгляду винесено ухвалу в протокольній формі, що відображено у протоколі судового засідання від 17 вересня 2018 року по справі № 923/1121/17.

Судовою колегією відмовлено ТОВ «ГРІН ТІМ»» у задоволенні клопотання про оголошення перерви щодо розгляду апеляційних скарг, оскільки існує обмеження строку розгляду апеляційних скарг, визначеного ст. 273 ГПК України та з урахуванням значної тривалості загального строку розгляду даної справи Одеським апеляційним господарським судом.

Крім того, стороною не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справ № 923/559/17 та № 923/560/17 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог по даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в інших справах обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету та підстав позову.

До того ж, судова колегія зауважує, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Інші заяви та клопотання учасниками справи до суду не заявлялись.

В судовому засіданні 17 вересня 2018 року представник ТОВ «ГРІН ТІМ» – адвокат ОСОБА_1 апеляційну скаргу ТОВ «ГРІН ТІМ» підтримав та просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 в частині задоволення позову та в цій частині постановити нове рішення про відмову в задоволені позову, а апеляційну скаргу ПП «ШАТО» залишити без задоволення. Представник ПП «ШАТО» – адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу ПП «ШАТО» підтримав та просив судову колегію рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 скасувати в частині відмови в задоволені позову та в цій частині постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, а у задоволені апеляційної скарги ТОВ «ГРІН ТІМ» – відмовити.

Вислухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 2016 року між Приватним підприємством «ШАТО» (ОСОБА_6) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» (Орендодавець) укладено Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ (далі – Договір оренди тари) (ОСОБА_3 1, а.с. 47-48).

Пунктами 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. та 1.6. Договору оренди тари встановлено, що Орендодавець передає, а ОСОБА_6 приймає у строкове платне (тимчасове) користування, дерев’яні ящики для зберігання плодоовочевої продукції, далі «Тара». ОСОБА_8 на власний розсуд ОСОБА_6 може розташовуватися в приміщенні Орендодавця при відповідних температурних умовах та умовах вологості за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7 («Приміщення»), або поза Приміщенням. Тара передається в оренду для зберігання плодоовочевої продукції ОСОБА_6. ОСОБА_6 засвідчує, що продукція належить йому на праві власності, не продана чи іншим способом відчужена третім особам, не перебуває під заставою чи арештом, відсутні будь-які права третіх осіб. Строк оренди обчислюється пропорційно з дня оренди ОСОБА_6 згідно цього Договору і до дня повернення ОСОБА_6 з оренди, але в будь-якому разі не може продовжуватися менше, ніж 3 місяці. Заставна вартість однієї одиниці ОСОБА_6 (одного дерев’яного ящика) 2 200 грн., у тому числі ПДВ.

Пунктами 2.2., 2.3., 2.4.1.,2.4.2. та 2.5. Договору оренди тари передбачено, що орендна плата за користування ОСОБА_6 нараховується починаючи з дати передачі ОСОБА_6 та закінчується днем повернення ОСОБА_6 за актами приймання-передачі. У випадку, якщо Сторони не підписували акти приймання-передачі, орендна плата нараховується на загальну кількість ОСОБА_6 зазначену в специфікаціях протягом строку дії відповідних специфікацій. Вартість оренди ОСОБА_6 (ящик) складає 220 грн. у тому числі ПДВ за один місяць оренди, якщо інша вартість не зазначена в специфікаціях. ОСОБА_6 плата сплачується наступним чином: 100 % вартості орендної плати за перший місяць оренди ОСОБА_6 сплачує протягом 3 календарних днів з моменту підписання Договору з розрахунку загальної кількості ОСОБА_6, зазначеної в специфікаціях. Наступні платежі здійснюються ОСОБА_6 до 4 числа поточного місяця за попередній місяць оренди. За результатами кожного місяця, до 5-го числа наступного місяця за попередній Орендодавець готує та надає/направляє ОСОБА_6 акти наданих послуг. До 14-го числа кожного місяця ОСОБА_6 повинен надати/направити Орендодавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовані заперечення до акту або щодо факту неотримання акту. Неотримання Орендодавцем до 20-числа наступного місяця за місяцем видання акту підписаного акту або мотивованих заперечень, або листа ОСОБА_6 щодо факту неотримання акту Сторони сприймають як згоду ОСОБА_6 з даними наведеними в акті наданих послуг Орендодавця. У такому випадку ОСОБА_6 не має права посилатися на ненадання/не надсилання акту Орендодавцем, а акти односторонньо підписані Орендодавцем є належними та допустимими доказами надання послуг у відповідності до всіх умов Договору, прийнятими ОСОБА_6 без зауважень та підлягають оплаті ОСОБА_6 в повному обсязі в строки, передбачені Договором.

Пунктом 3.2. Договору оренди тари визначено право ОСОБА_6, зокрема, ОСОБА_6 має право користуватися ОСОБА_6 протягом строку оренди в порядку, передбаченому цим Договором та за її цільовим призначенням (п. 3.2.1.); вільного проходу до тари, що розташована в приміщенні, у порядку, визначеному п. 3.3.3. Договору (п. 3.2.2.); в період оренди, на власний розсуд переміщати тару власними силами та за власний рахунок за межі приміщення, за виключенням одноразового переміщення Орендодавцем відповідно до п. 3.3.4 Договору (п. 3.2.3.).

Пунктом 3.3. Договору оренди тари зазначені зобов’язання Орендодавця, зокрема, Орендодавець зобов’язаний протягом строку оренди у робочий час забезпечувати ОСОБА_6, уповноваженим представникам разом з відвідувачами та клієнтами доступ до ОСОБА_6, що розташована у приміщенні у супроводі робітника Орендодавця з попереднім повідомленням Орендодавця за один робочий день (п. 3.3.3.); одноразово за весь період дії Договору завантажити продукцію на території Орендодавця в ОСОБА_6 та перемістити в приміщення, а також вивезти ОСОБА_6 з приміщення Орендодавця на рампу власними силами та за власний рахунок, за умови попереднього отримання Орендодавцем письмової заявки про завантаження/видачу не менш, ніж за три банківські дні до дня завантаження/видачі ОСОБА_6. ОСОБА_9 Орендодавцем здійснюється при умові відсутності заборгованості ОСОБА_6 перед Орендодавцем (п. 3.3.4); до моменту завантаження ОСОБА_6, зробити лабораторний аналіз продукції ОСОБА_6 (п.п. 3.3.5).

Пунктом 3.4. Договору оренди тари визначено право Орендодавця, зокрема, Орендодавець має право переміщати ОСОБА_6 у приміщення, з попереднім повідомленням ОСОБА_6 за 5 календарних днів (п. 3.4.3.); у випадку не звільнення ОСОБА_6 після закінчення строку дії Договору за власний рахунок провести очищення ОСОБА_6 (утилізацію продукції) без жодних компенсацій ОСОБА_6, у тому числі, але не виключно прямих/непрямих збитків, втраченої вигоди, вартості продукції, тощо, в свою чергу ОСОБА_6 зобов’язується компенсувати Орендодавцю вартість понесених витрат, що включають в себе: вартість очищення тари, вивезення та утилізація продукції орендаря, вартість оренди, штрафні санкції (п. 3.4.4.).

Пунктом 4.1. Договору оренди тари встановлено, що Орендодавець докладає максимум зусиль для забезпечення виконання наступних умов: забезпечення приміщення електроенергією та електричними з’єднаннями для постачання електроенергії до приміщення в якому знаходиться ОСОБА_6; забезпечення належної роботи охолоджувального обладнання в приміщенні; підтримання оптимальних кліматичних умов в приміщенні, які узгоджуються Сторонами в специфікаціях; догляд та прибирання зовнішньої території, що безпосередньо знаходиться біля площі приміщення, в якому знаходиться ОСОБА_6, включаючи прибирання побутового сміття; консультування ОСОБА_6 з приводу технології та режимів зберігання продукції (п.п. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4. та 4.1.5.).

Пунктом 4.2. Договору оренди тари Сторони погодили, що на час дії пікових коефіцієнтів диференційованих за періодами часу, встановлених НКРЕКП для тризонних тарифів, постачання електроенергії до приміщення та робота охолоджувального обладнання в приміщення буде зупинятись.

Пунктом 8.2. Договору оренди тари зазначено, що повернення ОСОБА_6 (передача від ОСОБА_6 Орендодавцю) має відбуватися не пізніше строку, вказаного в специфікаціях за місцезнаходженням приміщення Орендодавця. Під час передачі в оренду/повернення з оренди тари сторони зобов’язуються підписувати акти про прийняття/повернення тари з обов’язковим зазначенням кількості тари, номерів тари, ваги кожного окремого ящика. У випадку не підписання вищезазначених актів, орендодавець має право нараховувати орендну плату, виходячи із загальної кількості тари, зазначеної у специфікаціях впродовж строку дії цього договору, а виведення з оренди тари відбувається на підставі підписання сторонами додаткової угоди, або після закінчення строку дії договору та/або специфікації. Право власності на тару не змінюється під час будь-яких операцій орендаря (п. 8.3. Договору оренди тари).

У розділі 6 Сторонами визначено умови настання відповідальності за виконання чи неналежне виконання умов даного Договору. При цьому, у п. 6.6. Договору оренди тари Сторони погодили, що Орендодавець не несе будь-якої відповідальності за цим Договором, у тому числі, але не виключно відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватись в орендованій ОСОБА_6.

В межах вищевказаного Договору оренди тари Сторонами було підписано відповідні специфікації, у яких останні узгодили кількість ящиків, що передаються в оренду для зберігання сільськогосподарської продукції, належної ПП «ШАТО» для зберігання у приміщеннях, належних ТОВ «ГРІН ТІМ». Крім кількості ящиків, що передаються в оренду, у вказаних специфікаціях Сторонами узгоджено питання щодо оптимальних та рекомендованих температурних режимів.

- специфікацією № 1 від 26 серпня 2016 року Сторони узгодили передачу ПП «ШАТО» 507 одиниць ОСОБА_6 (ящиків) для зберігання належної їм сільськогосподарської продукції у приміщеннях ТОВ «ГРІН ТІМ», визначивши у п. 2 оптимальну температуру зберігання в приміщенні при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 4±1С°, рівень вологості - 80±5С° (ОСОБА_3 1, а.с. 49).

- специфікацією № 2 від 11 жовтня 2016 року Сторони узгодили передачу ПП «ШАТО» 2 060 одиниць ОСОБА_6 (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 2±1С°, рівень вологості - 85±5С° (ОСОБА_3 1, а.с. 50).

- специфікацією № 3 від 11 жовтня 2016 року Сторони узгодили передачу ПП «ШАТО» 3 300 одиниць ОСОБА_6 (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 1±1С°, рівень вологості - 90±5С° (ОСОБА_3 1, а.с. 51).

- специфікацією № 4 від 11 жовтня 2016 року Сторони узгодили передачу ПП «ШАТО» 476 одиниць ОСОБА_3 (ящиків) із визначенням оптимальної температури в приміщенні для зберігання при цілодобовому режимі роботи охолоджувального обладнання 3±1С°, рівень вологості – 90±5С° (ОСОБА_3 1, а.с. 52).

Пунктом 3 вищевказаних Специфікацій Сторони, виходячи із умов, викладених у п. 4.2. Договору оренди тари, погодили, що температура і рівень вологості зазначені у п. 2. встановлені в налаштуваннях охолоджувального обладнання є орієнтовними, та у зв’язку із тим, що на час дії пікових коефіцієнтів, диференційованих за періодами часу, встановлених НКРЕКП для тризонних тарифів постачання електроенергії до приміщення та робота охолоджувального обладнання в приміщенні буде зупинятися, орендована ОСОБА_6 буде ввозитись/вивозитися тощо, фактична температура та рівень вологості можуть відрізнятися, що не може бути порушенням умов Договору.

Пунктами 6, 7 Специфікацій Сторонами погоджено рекомендовану температуру продукції, що передається при завантаженні та рекомендовані температурно-вологісні режими зберігання. Так, рекомендована температура продукції, що передається для завантаження: для картоплі – 12 С^{°, для буряка – не вище 12 С°, для моркви – не вище 12 С°, для цибулі – не вище 35 С°, для капусти – не вище 12 С°. Рекомендовані температурно-вологісні режими зберігання: для моркви та капусти – 1 ±1С°, вологість 90±5С°, для цибулі – 2±1С°, вологість 85±5С°, для буряка – 3±1С°, вологість 90±5С°, для картоплі – 4±1С°, вологість 80±5С°.}

Протягом серпня-листопада 2016 року, доставка сільськогосподарської продукції (цибуля, морква, капуста, буряк, картопля) на територію ТОВ «ГРІН ТІМ» за адресою Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7 здійснювалася транспортом ПП «ШАТО» із земель Щасливської сільської ради (с. Привільне) за товарно-транспортними накладними (ОСОБА_3 6, а.с. 203-250; том 7, а.с. 1-250; том 8, а.с. 1-101).

Перевезення сільськогосподарської продукції на територію ТОВ «ГРІН ТІМ» здійснювалось у ящиках, переданих за актами приймання-передавання коробів (ОСОБА_3 1, а.с. 56; 59-66; 95-175) у користування ПП «ШАТО», на підставі Договору оренди № 170816ОР від 17 серпня 2016 року (ОСОБА_3 1, а.с. 53-55) та додаткових угод до нього, від 25 серпня 2016 року (ОСОБА_3 1, а.с. 57) та від 15 вересня 2016 року (ОСОБА_3 1, а.с. 58).

На виконання умов, визначених у п. п. 3.3.5, п. 3.3. Договору оренди тари, перед завантаженням ОСОБА_3, представниками ТОВ «ГРІН ТІМ», здійснено лабораторний аналіз продукції для підтвердження відповідності нормативним показникам, про що складено відповідні акти лабораторного аналізу продукції (ОСОБА_3 2, а.с. 178-250; том 3, а.с. 1-128, 207-244; том 4., а.с. 51-200, 225-250; том 5, а.с. 1-14, 41-148, 170-238).

Після проведення лабораторного аналізу, відповідно до п. п. 3.3.4, п. 3.3. Договору оренди тари, продукція завантажувалась в ОСОБА_3, передача в оренду якої обумовлена у специфікаціях до Договору оренди тари, та переміщалась до холодильних камер Відповідача, за виключенням картоплі, зберігання якої не потребує спеціальних умов, про що, протягом серпня-листопада 2016 року, складено та підписано акти прийняття-передачі ОСОБА_3 в оренду, в яких зазначено вид та вагу продукції (ОСОБА_3 2, а.с. 178-250; том 3, а.с. 1-128, 207-244; том 4, а.с. 51-200, 225-250; том 5, а.с. 1-14, 41-148, 170-238).

Електронним листом від 19 січня 2017 року Відповідач повідомив Позивача про стан продукції (цибулі, капусти) з додатками – фотографіями та висновками технолога і фітопатолога (ОСОБА_3 1, а.с. 212-213). У період з 09 грудня 2016 року по 02 травня 2017 року стан продукції Позивача контролювався Відповідачем, про що складено акти (ОСОБА_3 1, а.с. 214-250).

Листом від 05 грудня 2016 року Позивач повідомив Відповідача про необхідність сортувати продукцію власними силами в складських приміщеннях ТОВ «ГРІН ТІМ» (ОСОБА_3 8, а.с. 138).

Між тим, 30 січня 2017 року між Приватним підприємством «ШАТО» (ОСОБА_6) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» (Орендодавець) укладено Договір оренди приміщення № 300117ШОП (далі – Договір оренди приміщення) для організації складського приміщення, фасування, сортування продукції ОСОБА_6 (ОСОБА_3 1, а.с. 40-41).

За умовами цього Договору ТОВ «ГРІН ТІМ» зобов’язалося передати ПП «ШАТО» в оплатне користування частину приміщення складського корпусу площею 200 кв.м, розташоване за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, перший поверх, на строк до 31 травня 2017 року, а ПП «ШАТО» зобов’язалося сплачувати орендну плату в розмірі 58 000 грн. на місяць не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця (п.п. 1.1., 1.6., 2.1., 4.1. та 5.3. Договору оренди приміщення).

Пунктами 6.1.2., 6.1.3. та 6.1.4. Договору оренди приміщення визначено обов’язок ОСОБА_6 використовувати приміщення відповідно до умов цього Договору та мети оренди; дотримуватися правил використання приміщення, встановлених Орендодавцем, техніки безпеки, правил санітарно-епідеміологічної безпеки та правил пожежної безпеки, а також правил користування тепловою та електричною енергією. Не допускати перевантаження електромереж; відповідно до вимог чинного законодавства, проводити інструктажі робітників та відвідувачів, що проходять на/через територію Орендодавця до орендованого приміщення, забезпечити дотримання та нести відповідальність за виконання вимог охорони праці та протипожежної безпеки.

В свою чергу, ОСОБА_6 зобов’язався не перешкоджати Орендареві у користуванні приміщенням, окрім випадків, коли внаслідок порушення цього Договору ОСОБА_6 Орендодавцю завдається шкода, протягом строку оренди забезпечувати ОСОБА_6, його посадовим особам, співробітникам, відвідувачам, клієнтам, доступ до приміщення, що закріплено у п.п. 6.4.2. та 6.4.3. Договору оренди приміщення.

Частина приміщення, що є предметом вищевказаного договору, 01 лютого 2017 року, на підставі акту приймання-передачі, підписаного та скріпленого печатками обох Сторін, було передано у користування ПП «ШАТО» на визначених у Договорі оренди приміщення умовах (ОСОБА_3 1, а.с. 42).

На виконання умов Договору за актом приймання-передавання від 01 лютого 2017 року Відповідачем передано частину приміщення на першому поверсі складського корпусу непрацюючої холодильної камери № 1 овочесховища Е площею 200 кв.м, яке розташоване за адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, що підтверджується й показами свідка (ОСОБА_3 8, а.с. 104-105).

У період з 25 листопада 2016 року по 19 травня 2017 року Позивач (ОСОБА_6) передавав орендовану ОСОБА_6, в якій знаходилась сільськогосподарська продукція Позивача (картопля, морква, цибуля, буряк, капуста) Відповідачу (Орендодавцю), про що складено акти приймання-передання тари з оренди із зазначенням виду продукції та її ваги (ОСОБА_3 3, а.с. 129-206, 245-250; том 4, а.с. 1-50, 201-224; том 5, а.с. 15-40, 149-169).

При огляді продукції Позивачем складено акти сортування, акти утилізації, акти списання та встановлено, що втрати продукції через псування перевищують природні. Акти сортування не підписані представником Відповідача (ОСОБА_3 5, а.с. 239-250; том 6, а.с. 1-160).

Збитки Позивача від псування сільськогосподарської продукції, яка знаходилась в орендованій ОСОБА_3 в приміщеннях Відповідача при визначених температурних та вологісних умовах, які не відповідали вимогам технічних умов ДСТУ та умовам Договору оренди тари, склали 7 480 375,24 грн., що підтверджено розрахунком Позивача, висновками експертів Херсонської ТПП, технічними умовами ДСТУ (ОСОБА_3 2, а.с 1-12).

Як встановлено судовою колегією на час перегляду даної справи в апеляційному порядку, вимоги ТОВ «ГРІН ТІМ» до ПП «ШАТО» про стягнення заборгованості за Договором оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року в сумі 2 152 281,23грн. та зустрічним позовом ПП «ШАТО» про визнання договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року удаваним та визнання, що між сторонами фактично відбувся Договір зберігання (товарного складу) на умовах, зазначених у тексті зустрічної позовної заяви; зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 987 887,48 грн. за первісним позовом; стягнення збитків за неналежне зберігання за удаваним Договором № 260816ОТ від 26.08.2016 року є предметом розгляду по справі № 923/560/17.

04 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 923/560/17, якою скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 листопада 2017 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 12 вересня 2017 року по справі № 923/560/17 та вказану справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Крім того, вимоги ТОВ «ГРІН ТІМ» до ПП «ШАТО» про стягнення 390 622,47 грн. заборгованості за Договором оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року та зустрічним позовом ПП «ШАТО» про визнання вказаного Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року удаваним та визнання його недійсним на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 1, 10, 27 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» є предметом розгляду по справі № 923/559/17.

08 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 923/559/17, якою скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2018 року та рішення Господарського суду Херсонської області від 05 грудня 2017 року по справі № 923/559/17 та вказану справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

Предметом даної справи є визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року змішаним Договором, що містить у собі умови зберігання на товарному складі та сертифікованому товарному складі сільськогосподарської продукції, надання послуг, а Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року - Договором, що містить умови про надання послуг із сортування та утилізації сільськогосподарської продукції, та є додатковою угодою до Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, а також визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року недійсним на підставі ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, у зв’язку із невідповідністю вимогам чинного законодавства, відсутністю вільного волевиявлення одного із учасників та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим Договором. Недійсність Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року досліджується з підстав, які не були предметом розгляду у справі № 923/559/17, а саме ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Розглянувши дану справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, укладеного 26.08.2016 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», оскільки зазначений Договір оренди тари не відповідає положенням ст.ст. 950, 951, 961 ЦК України, Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» та укладений за відсутністю відповідності волевиявлення Сторін внутрішній волі та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим Договором, у зв’язку з чим задовольнив позов в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним Договору оренди приміщення № 30117ШОП, укладеного 30.01.2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», суд дійшов висновку про відсутність на це підстав, оскільки наведені Позивачем фактичні обставини в обґрунтування недійсності цього правочину, не знайшли свого підтвердження при дослідженні наданих до матеріалів справи доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, але не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволені позову в частині визнання недійсним Договору оренди приміщення № 30117ШОП з огляду на таке.

В даному випадку для правильного вирішення існуючого між Сторонами по даній справі спору, необхідно з’ясувати правову природу укладеного між Сторонами Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, а також Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30.01.2017 року.

Положеннями ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу, ч. 1 ст. 235 ЦК України встановлено, що удаваний правочин – це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

У такій ситуації існують два правочини: один – удаваний, а інший – той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа Договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі Сторін та укладеного Договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов’язкам Сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Щодо вимог Позивача про визнання недійсними Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, укладеного 26.08.2016 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ» та Договору оренди приміщення № 300117ШОП, укладеного 30.01.2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», судова колегія виходить з такого.

ОСОБА_4 до змісту прав і обов’язків Сторін Договору оренди тари, орендована ОСОБА_4 на власний розсуд ОСОБА_6 може розташовуватись в приміщенні ТОВ «ГРІН ТІМ» при відповідних температурах та вологості або поза приміщенням (п. 1.2. Договору оренди тари); ОСОБА_6 передається в оренду для зберігання плодоовочевої продукції ОСОБА_6, яка належить останньому на праві власності (п.п. 1.3., 1.4. Договору оренди тари); умовами Договору встановлено обмеження ПП «ШАТО» як орендаря у вільному користуванні ОСОБА_8 майном (п.п. 3.1.5., 3.2.1., 3.3.3. Договору оренди тари); вивезення Орендодавцем тари з продукцією власними силами та за власний кошти за попередньою письмовою заявою ОСОБА_6 (п. 3.3.4 Договору оренди тари).

Враховуючи вищевикладені умови Договору оренди тари, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у Договорі оренди тари, що оспорюється, елементів Договору оренди тари з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. (ст. 283 ГК України).

За приписами ст.ст. 761, 763 ЦК України зазначено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Статтею 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад), вартість майна з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

В свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 936 ЦК України договір зберігання належить до договорів про надання послуг і метою зберігання є забезпечення схоронності предмета зберігання, запобігання впливу на нього шкідливих факторів та усунення загрози присвоєння іншою особою. Користування річчю, яку передано на зберігання, не передбачається. Воно можливе за згодою поклажодавця або за необхідності забезпечення її схоронності (ст. 944 ЦК України).

Між тим, Договір оренди відрізняється від Договору зберігання тим, що Договір зберігання укладається в інтересах поклажодавця і не припускає користування річчю зберігачем.

Проте, як передбачено умовами Договору оренди тари, зокрема, пунктом 4.1. Договору оренди тари погоджено, що Орендодавець докладає максимум зусиль для забезпечення виконання наступних умов: забезпечення приміщення електроенергією та електричними з’єднаннями для постачання електроенергії до приміщення в якому знаходиться ОСОБА_6; забезпечення належної роботи охолоджувального обладнання в приміщенні; підтримання оптимальних кліматичних умов в приміщенні, які узгоджуються Сторонами в специфікаціях; догляд та прибирання зовнішньої території, що безпосередньо знаходиться біля площі приміщення, в якому знаходиться ОСОБА_6, включаючи прибирання побутового сміття; консультування ОСОБА_6 з приводу технології та режимів зберігання продукції (п.п. 4.1.1., 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4. та 4.1.5., Специфікації до Договору).

Пунктом 3.3.4. Договору оренди тари передбачено, що Орендодавець зобов’язується одноразово за весь період дії Договору завантажити продукцію на території Орендодавця в ОСОБА_6 та перемістити в приміщення, а також вивезти ОСОБА_6 з приміщення Орендодавця на рампу власними силами та за власний рахунок, за умови попереднього отримання Орендодавцем письмової заявки про завантаження/видачу не менше ніж за три банківські дні до дня завантаження/видачі ОСОБА_6, що фактично вказує на здійснення дій щодо прийняття товару на зберігання та видачу товару після закінчення строку зберігання.

До того ж, як вбачається зі змісту укладеного Договору оренди тари, правовідносини Сторін не передбачали наслідком передачу ящика в тимчасове користування, а стосувалися зберігання в ньому на визначений строк, який не може бути меншим ніж 3 місяці, належної ПП «ШАТО» плодоовочевої продукції на території Відповідача з обмеженим доступом та дотриманням певних температурних режимів та рівнів вологості.

Таким чином, судова колегія зауважує, що передана в оренду для зберігання плодоовочевої продукції ОСОБА_6 знаходилась в належному Відповідачу приміщенні, зберігалась за відсутності вільного доступу до неї ОСОБА_6, потребувала визначення режиму роботи охолоджувального обладнання з дотриманням певного температурного режиму та вологості, які забезпечувалися Орендодавцем, що ніяк не може узгоджуватимуся з умовами, які притаманні Договору оренди.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про удаваність укладеного між Сторонами Договору оренди тари зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, оскільки вищезазначені умови Договору оренди тари відповідають загальним положенням про зберігання, які наведені у Главі 66 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Отже, як правильно зауважено господарським судом першої інстанції, до спірного правочину (Договору оренди тари) слід застосовувати положення, передбачені для Договору зберігання.

За приписами ч. 1 ст. 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігання товару на товарному складі врегульовано ст.ст. 956-966 Цивільного кодексу України та передбачає обов’язок товарного складу, як спеціального суб’єкта, за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Статтею 959 ЦК України встановлено, що товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця (ст. 960 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 961 ЦК України передбачено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, договір зберігання укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна, в тому вигляді, у якому його передали на зберігання. Правова природа зберігання полягає у спрямуванні волі та волевиявленні сторін на зберігання речі, при цьому послугу надає зберігач, а оплачує поклажодавець, а у договорі майнового найму послугу оплачує наймач, який користується майном. При цьому, у відносинах зберігання товару на товарному складі зберігачем виступає спеціальний суб’єкт, який надає послуги зберігання на засадах підприємницької діяльності.

Якщо термін зберігання сільськогосподарської продукції за окремими видами овочів становить понад 90 днів, на такий Договір розповсюджується спеціальний Закон, а саме Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

За приписами ст. 1 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» визначено, що сертифікованим товарним складом є товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг із зберігання, що дає право видавати прості і подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені в сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» зазначено, що сертифікований склад згідно із цим Законом має право видавати складські свідоцтва виключно після одержання сертифіката про відповідність надання послуг із зберігання товарів і тільки на ті групи товарів, які зазначені в сертифікаті.

Як встановлено судовою колегією, в даному конкретному випадку термін зберігання сільськогосподарської продукції ПП «ШАТО» за окремими видами овочів становив понад 90 днів, а тому правовідносини Сторін, крім параграфа 2 Глави 66 ЦК України, яким врегульовані загальні положення щодо складського зберігання, регулюється спеціальним Законом, а саме Законом України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», ч. 1 ст. 961 ЦК України, ТОВ «ГРІН ТІМ» при прийнятті сільськогосподарської продукції на зберігання, складські документи ПП «ШАТО» не видало. Протилежного ТОВ «ГРІН ТІМ» не спростовано.

Крім того, ст. 27 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», ст.ст. 950-951 ЦК України передбачено відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі та відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем.

Як вбачається з умов Договору оренди тари, а саме пункту 6.6. Договору оренди тари, Орендодавець не несе будь-якої відповідальності за цим Договором, у тому числі, але не виключно відносно потенційних втрат, псування, якісних показників продукції, що буде розташовуватись в орендованій ОСОБА_6.

Таким чином, пункт 6.6. Договору оренди тари щодо звільнення Відповідача від відповідальності за потенційні втрати, псування, якісні показники продукції Позивача, що завантажена у орендовану ОСОБА_6, суперечить нормам ст.ст 950-951 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва».

Оскільки Договір оренди тари не відповідає положенням ст.ст. 950, 951, 961 ЦК України, Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», укладений за відсутністю відповідності волевиявлення Сторін внутрішній волі та спрямування на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим Договором, зазначене дає підстави для визнання його недійсним в порядку ст. 215 ЦК України.

Висновок, до якого дійшла колегія суддів відповідає правовій позиції, яка була викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04 липня 2018 року по справі № 923/560/17, де було зазначено наступне.

- Враховуючи викладені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передана в оренду для зберігання плодоовочевої продукції тара знаходилась в належному позивачу приміщенні, зберігалась за відсутності вільного доступу до неї орендаря, потребувала визначення режиму роботи охолоджувального обладнання з дотриманням певного температурного режиму та вологості, які забезпечувалися орендодавцем, що не узгоджується з умовами, які притаманні договору оренди.

- Верховний Суд вважає, що зазначені умови договору відповідають загальним положенням про зберігання, які наведені у Главі 66 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір оренди тари зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 є удаваним.

- Отже, як правильно зауважено господарським судом першої інстанції, до спірного правочину слід застосовувати положення, передбачені для договору зберігання.

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «ШАТО» в частині визнання недійсним Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26.08.2016 року, укладеного між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ».

Що стосується наявності підстав для визнання Договору оренди приміщення № 300117ШОП, укладеного 30.01.2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», удаваним правочином, який фактично має на меті правовідносини зберігання продукції на товарному складі, та невідповідності його умов вимогам діючого законодавства про зберігання, що тягне за собою визнання недійсним такого Договору, то з цього приводу слід зазначити наступне.

Як правильно вказує Позивач у позовній заяві та доводах апеляційної скарги, вказаний Договір оренди приміщення не може самостійно існувати без наявності укладеного Договору оренди тари, оскільки він має на меті доповнити інший Договір оренди положеннями стосовно знаходження орендованої тари з продукцією Позивача саме у приміщеннях Відповідача. Тобто направленість укладання Договору оренди приміщення полягає у зберіганні ОСОБА_6 з продукцією в складському приміщенні на відповідних умовах. Іншої мети укладання вищевказаного Договору оренди приміщення з Позивачем Відповідач не довів належними та допустимими доказами ані під час розгляду позову в суді першої інстанції, ані під час розгляду апеляційної скарги. Будь-яких дій, пов’язаних з використанням орендованого приміщення, окрім зберігання своєї продукції в ОСОБА_4 та сортування цієї продукції, Позивач на об’єкті оренди за Договором № 300117ШОП не здійснював, що в повній мірі підтверджено матеріалами даної справи.

На переконання колегії суддів вказані два Договори оренди тари та оренди приміщення слід розглядати тільки у сукупності їх умов та визначати їх єдину направленість на приховування іншого правочину щодо зберігання сільськогосподарської продукції Позивача на товарному складі Відповідача.

08 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 923/559/17, в якій зазначив наступне.

Суди обох інстанцій посилаються на недоведеність Позивачем за зустрічним позовом існування зобов’язальних правовідносин зберігання та відповідно удаваності спірного правочину з метою приховати Договір зберігання. При цьому, судами не розглянуто доводів ПП «ШАТО», наведених в обґрунтування зустрічних позовних вимог та не дано оцінки документам, наданим на підтвердження цих вимог, зокрема, актам «сортування продукції у камері № 1, згідно договору № 300117ШОП від 30.01.2017 року, що є невід’ємною частиною прийняття-передачі (повернення) тари з оренди» № 549 від 03.03.2017, № 568 від 04.03.2017, № 692 від 14.03.2017, № 668 від 12.03.2017, № 350 від 13.02.2017, № 368 від 14.02.207, № 399 від 17.02.2017, № 434 від 20.02.2017, № 494 від 27.02.2017, № 576 від 06.03.2017, № 589 від 07.03.2017, № 635 від 10.03.2017, № 690 від 14.03.2017, № 700 від 15.03.2017, № 756 від 20.03.2017, № 807 від 23.03.2017, № 872 від 30.03.2017, № 873 від 30.03.2017, № 874 від 30.03.2017, № 910 від 01.04.2017, № 1001 від 07.04.2017, № 1011 від 08.04.2017, № 1097 від 14.04.2017, № 1043 від 11.04.2017, № 1109 від 15.04.2017, № 1188 від 25.04.2017, № 1369 від 12.05.2017, № 289 від 06.02.2017, № 301 від 07.02.2017, № 330 від 09.02.2017, № 336 від 10.02.2017, № 349 від 13.02.2017, № 367 від 14.02.2017, № 370 від 15.02.2017, № 390 від 16.02.2017, № 398 від 17.02.2017, № 454 від 22.02.2017, № 455 від 23.02.2017, № 469 від 23.02.2017, № 482 від 24.02.2017, № 493 від 27.02.2017, № 518 від 01.03.2017, № 526 від 01.03.2017, № 529 від 02.03.2017, № 584 від 06.03.2017 та іншим (всього на 168 аркушах).

ОСОБА_5 недоліки були підставою для скасування судових рішень Верховним судом та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З метою недопущення аналогічних порушень вимог процесуального закону частини 5 статті 236 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи, статті 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року) стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів при розгляді даної справи № 923/1121/17 вважає за необхідне надати правову оцінку документам, наданим на підтвердження вимог Позивача, зокрема, усім актам «сортування продукції у камері № 1, згідно договору № 300117ШОП від 30.01.2017 року, що є невід’ємною частиною прийняття-передачі (повернення) тари з оренди» (ОСОБА_3 5, а.с. 239-250; том 6, а.с. 1-160).

ОСОБА_5 включають період з лютого по травень 2017 року, складені та підписані комісією ПП «ШАТО», затверджені її керівником, підписи представника ТОВ «ГРІН ТІМ» на ОСОБА_5 відсутні. Акти свідчать про те, що за результатами сортування продукції, що зберігалася в холодильних камерах ТОВ «ГРІН ТІМ», було виявлено наступне. Далі в табличному варіанті викладено відомості про найменування продукції, одиниця виміру (кг), номер контейнеру, здано на зберігання вагою брутто, повернуто зі зберігання брутто, нестача, товарна продукція, земля, відход, зіпсована продукція.

На думку колегії суддів, такі документи є належними та допустимими доказами щодо наявності між Сторонами Договору № 300117ШОП від 30.01.2017 року правовідносин зберігання продукції у приміщеннях, які були об’єктами оренди на умовах цього Договору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про удаваність Договору оренди приміщення № 300117ШОП, укладеного 30.01.2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», для приховування іншого правочину щодо зберігання продукції на товарному складі.

Аналіз умов Договору оренди приміщення № 300117ШОП на відповідність вимогам чинного законодавства про зберігання продукції вказує на невідповідність таким вимогам з врахуванням наступного.

Так, відповідно до умов Договору оренди приміщення та вимог закону (ЦК та ГК України), які регулюють правовідносини щодо оренди майна не передбачають умов падання послуг та зберігання щодо предмету оренди, оскільки вони є взаємовиключними. Крім того, даний Договір оренди приміщення не відповідає вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України, щодо волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Зберігання товару на товарному складі врегульовано ст.ст. 956-966 Цивільного кодексу України та передбачає обов’язок товарного складу, як спеціального суб’єкта, за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Статтею 959 ЦК України встановлено, що товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану. Товарний склад зобов'язаний надавати поклажодавцеві можливість оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання, а якщо предметом зберігання є речі, визначені родовими ознаками, - взяти проби та вжити заходів, необхідних для забезпечення його схоронності. Товарний склад або поклажодавець при поверненні товару має право вимагати його огляду та перевірки якості. Витрати, пов’язані з оглядом речей, несе сторона, яка вимагала огляду та перевірки. Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, - протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору.

Якщо для забезпечення схоронності товару потрібна негайна зміна умов його зберігання, товарний склад зобов’язаний самостійно вжити відповідних невідкладних заходів та повідомити про них поклажодавця. У разі виявлення пошкоджень товару склад зобов’язаний негайно скласти акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця (ст. 960 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 961 ЦК України передбачено, що товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Однак, умови спірного Договору не відповідають загальним положенням про зберігання, встановленим чинним законодавством України, а саме з питань домовленості між Сторона Договору щодо дотримання схоронності продукції, огляду товару, перевірки якості, зміни умов зберігання, видачу складських документів тощо.

При цьому, у відносинах зберігання товару на товарному складі зберігачем виступає спеціальний суб’єкт, який надає послуги зберігання на засадах підприємницької діяльності. Якщо термін зберігання сільськогосподарської продукції за окремими видами овочів становить понад 90 днів, на такий Договір розповсюджується спеціальний Закон, а саме Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

В даному конкретному випадку термін зберігання сільськогосподарської продукції ПП «ШАТО» за окремими видами овочів становив понад 90 днів, а тому правовідносини Сторін, крім параграфа 2 Глави 66 ЦК України, яким врегульовані загальні положення щодо складського зберігання, регулюється спеціальним Законом, а саме Законом України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», дія якого поширюється на зберігання товарів, термін придатності яких з дня прийняття на зберігання перевищує 90 днів.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 1, 9 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», ч. 1 ст. 961 ЦК України, ТОВ «ГРІН ТІМ» при прийнятті сільськогосподарської продукції на зберігання, складські документи ПП «ШАТО» не видало.

Статтею 27 Закону України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва», ст.ст. 950-951 ЦК України передбачено відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі та відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем.

Як вбачається з умов спірного Договору, останній взагалі не містить будь-якої відповідальності Орендодавця за потенційні втрати, псування, якісні показники продукції Позивача, яка передана на зберігання.

Між тим, матеріалами справи підтверджується, а також умовами Договору оренди приміщення, факт відсутності вільного доступу ПП «ШАТО» до складських приміщень ТОВ «ГРІН ТІМ» та їх використання, в межах спірного Договору № 300117ШОП.

До того ж, приміщення, яке нібито передано в оренду ПП «ШАТО», загальною площею 200 м^{2, на підставі спірного Договору оренди приміщення, неможливо ідентифікувати згідно інвентарної документації, оскільки відсутні будь-які розпізнавальні позначення, зокрема, номер приміщення або літера. ОСОБА_4 до інвентарної документації за даною адресою: Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7, не існує приміщень, як частина складського комплексу, а існують певні приміщення з різним призначенням, з відповідною назвою, інвентарним номером, літерою, площею та розміром. Всі приміщення розташовані в літері «Е» овочесховища та призначені для падання послуг зі зберіганням, а не для оренди, що також виключає вільне використання предмета оренди. За зазначеною адресою та розміром окрім овочесховища під літ. «Е» першого поверху є велика кількість приміщень, які мають свої родові ознаки: назву, літеру, розмір та призначення, про що не було зазначено у спірному Договору оренди приміщення.}

^{За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року, укладеного 30.01.2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», як удаваного правочину та який фактично має на меті правовідносини щодо зберігання продукції на товарному складі, та умови якого не відповідають вимогам діючого законодавства про зберігання.}

^{Однак, суд першої інстанції при розгляді справи по суті не звернув на це уваги, у зв’язку з цим дійшов до хибного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, тому оскаржуване рішення в цій частині слід скасувати з прийняттям нового про задоволення позову.}

Результати розгляду апеляційних скарг.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення якими, зокрема, є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Оскільки при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи в частині позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року, укладений 30 січня 2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ», останнє підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ «ГРІН ТІМ» залишається без задоволення, а апеляційна скарга ПП «ШАТО» підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову шляхом визнання недійсним Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року, укладений 30 січня 2017 року між ПП «ШАТО» та ТОВ «ГРІН ТІМ».

Щодо відшкодування судових витрат.

За змістом п.п. «Б», «В» п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Статтею 129 ГПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами перегляду даної справи в апеляційному порядку, рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позову та ухвалено нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, в силу ст. 129 ГПК України, понесені судові витрати у суді першої інстанції та апеляційної інстанції покладаються на Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до Господарського суду Херсонської області ПП «ШАТО» сплачено судовий збір в сумі 3 200 грн., тобто за дві немайнові вимоги (1 600 грн. * 2 = 3 200 грн.), який підлягає відшкодування у повному обсязі в зв’язку із задоволенням позовних вимог з боку Відповідача.

Крім того, у зв’язку із оскарженням рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, ПП «ШАТО» сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2 400 грн., який також підлягає відшкодування у повному обсязі в зв’язку із задоволенням апеляційної скарги з боку Відповідача.

За таких обставин, з ТОВ «ГРІН ТІМ» на користь ПП «ШАТО» підлягають стягненню грошові кошти в сумі 3 200 грн. в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та грошові кошти в сумі 2 400 грн. в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги, а всього підлягає до стягнення 5 600 грн. (3 200 грн. + 2 400 грн. = 5 600 грн.).

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «ГРІН ТІМ» залишається без задоволення, тому судові витрати за її подання покладаються на останнього в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269-270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ШАТО» – задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 11 травня 2018 року по справі № 923/1121/17 викласти в наступній редакції:

Позовні вимоги Приватного підприємства «ШАТО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» про визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ від 26 серпня 2016 року та Договору оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року недійсними – задовольнити.

Визнати недійсним Договір оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції № 260816ОТ, укладений 26 серпня 2016 року між Приватним підприємством «ШАТО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ».

Визнати недійсним Договір оренди приміщення № 300117ШОП від 30 січня 2017 року, укладений 30 січня 2017 року між Приватним підприємством «ШАТО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ».

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТІМ» (місцезнаходження: 74800, Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7; код ЄДРПОУ: 37249019; інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства «ШАТО» (місцезнаходження: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр. Дніпровський, 97, код ЄДРПОУ: 30593533; інші відомості в матеріалах справи відсутні) грошові кошти в сумі 3 200 (три тисячі двісті) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу позовної заяви та грошові кошти в сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) гривень в якості відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги, а всього стягнути 5 600 (п’ять тисяч шістсот) гривень.

6. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В зв’язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_10 у відпустці 24.09.2018р., повний текст постанови складено та підписано судом - 25.09.2018р.

Головуючий суддя К.В. Богатир

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран