ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р. Справа №910/11510/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

за участю секретаря судового засідання: Кострик К.І.

за участю представників сторін від:

позивача: Мартиняк Р.М. - представник за довіреністю;

відповідача: Райхель Р.П. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта", м. Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017, повний текст рішення 14.12.2017 (суддя С.В. Іванчук)

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта", м. Львів

про стягнення заборгованості з орендної плати

за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", м. Львів

до відповідача Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

про визнання за ПАТ "Укрпошта" права на оренду за 1 грн. в рік та визнання договору оренди в частині розміру орендної плати частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Львівської області звернулося Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (надалі ПАТ «Укрпошта») про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 56649,72грн. та ПАТ «Укрпошта» з зустрічним позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання за ПАТ «Укрпошта» права на користування орендованим приміщенням згідно договору оренди №Ф-9797-15 від 14.09.2015 розмір орендної плати, за яке має становити 1 грн в рік та про визнання недійсним п. 5.1. договору оренди №Ф-9797-15 від 14.09.2015 в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.

Первісні позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, а саме: орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась не вчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим, допущено заборгованість на загальну суму 56 649,72 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ПАТ «Укрпошта», як національний оператор поштового зв'язку покликаний задовольняти основні інформаційні потреби населення щодо доставки засобів масової інформації, посилок, бандеролей, вручення пенсій та соціальних допомог населенню, приймання різного роду платежів, а також пересилання письмової кореспонденції. За змістом ст.6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Водночас, відповідно до п.10 Методики розрахунку, порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.2015 розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, Пенсійним фондом України та його територіальними органами, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, музеями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, національними художніми колективами та концертними організаціями, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривню.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом зазначає, що має право на сплату орендної плати у розмірі 1 гривня на рік, а тому заявлена до стягнення сума задоволенню не підлягає. Крім цього зазначає, що Львівська дирекція УДППЗ «Укрпошта» (правонаступником якого є ПАТ «Укрпошта в особі Львівської дирекції) зверталась до відповідача з листами № 22-07-02 від 19.10.2016, № 22-07-03 від 18.11.2016, №22-07-04 від 28.12.2016 щодо внесення змін до договорів оренди у частині застосування орендної ставки в 1 гривню в рік, на що Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у відповідях зазначило, що розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду. Отже, оскільки орган місцевого самоврядування не дотримав прямих норм законів та не сприяв Львівській дирекції УДППЗ «Укрпошта» в укладенні договорів оренди з орендною платою в розмірі 1 грн в рік, то відповідач за первісним позовом заявляє зустрічний позов про визнання за ним права користування орендованим приміщенням згідно договору оренди №Ф-9797-15 від 14.09.2015 розмір орендної плати, за яке має становити 1 грн в рік та про визнання недійсним п. 5.1 договору оренди №Ф-9797-15 від 14.09.2015 в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у цій справі первісний позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Укрпошта" в особі Львівської дирекції ПАТ "Укрпошта" на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 56 649, 72 грн заборгованості по орендній платі та 1 600,00 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішення суду у частині задоволення позову про стягнення заборгованості мотивоване тим, що позивачем нараховано орендну плату на підставі п.5.1 договору, відповідачем не подано заперечень по суті нарахованої суми боргу, а також не надано станом на день прийняття рішення суду доказів оплати заборгованості по орендній платі.

Рішення суду у частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання за ПАТ "Укрпошта" права на оренду за 1 грн обґрунтоване тим, що вимога про визнання права без пред'явлення вимоги про внесення змін до договору не є такою, що спрямована на захист порушеного права ПАТ «Укрпошта» в частині нарахування орендної плати, так як розмір орендної плати визначається в договорі і право на орендну плату в певному розмірі ґрунтується на умовах цього договору укладеному за волевиявленням сторін.

Рішення суду у частині відмови у визнанні недійсним п.5.1 договору мотивоване тим, що погодження сторонами певних умов договору щодо розміру орендної плати є волевиявленням сторін та не порушує встановлені норми Закону щодо визначення іншого розміру орендної плати (більшого чи меншого). Інших документальних обґрунтувань щодо наявності підстав визнання недійсним у цій частині договору оренди суду не надано.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивачем за зустрічним позовом подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду про задоволення первісного позову про стягнення 56 649, 72 грн, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічні позовні вимоги задовольнити. У своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 згідно п.10 якої, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, зокрема, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, становить 1 гривню.

Окрім цього, апелянт стверджує, що суд першої інстанції при відмові у позові в частині визнання права оренди за 1 грн у договорі оренди №Ф-9797-15 від 14.09.2015 не взяв до уваги, що скаржник неодноразово звертався з листами до УКВ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства. Також скаржник зазначає, що договір №Ф-9797-15 від 14.09.2015 суперечить вимогам законодавства та повинен бути визнаним недійсним, оскільки сторони при його укладенні порушили істотну умову договору - ціну договору.

Апелянт також покликається на постанову Вищого господарського суду України у справі №910/5410/17, в якій суд зазначив, що суди обох інстанцій не навели мотиви відступлення від правових позицій Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі №924/1134/14, від 29.04.2015 у справі №920/48/14, згідно з якими ПАТ Укрпошта», яке здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою оренди в розмірі 1 грн на рік.

УКВ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

У судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 14.09.2015 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», в особі виконуючого обов'язки директора Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (орендар) укладено договір оренди №Л-9797-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень).

Відповідно до п.п.1 вказаного договору, орендодавець, на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 №2970, ухвали Львівської міської ради від 20.11.2014 №4052, передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Львівський Ліхтар». Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Є.Коновальця, 97, загальною площею 112,3м2, у тому числі: перший поверх - 112,3кв.м., з індексами приміщень 74-1, 74-2, 74-3, 74-4, 74-5, 74-6, 74-6, 74-7, 74-12, 74-13, 74-14 відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 07.12.2010, інвентарний номер 39. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про експертну оцінку, затвердженого наказом управління комунальної власності від 14.08.2015 №1727/е, станом на 30.06.2015 становить 1 414 000 грн. 00 коп. без ПДВ.

Приписами п.п. 2.1, 5.1. 5.2, 5.3, 5.5. 4.1, 5.6, 7.1.2 вказаного договору встановлено, що об'єкт оренди орендар буде використовувати для відділення поштового зв'язку.

Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 №897 (із змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 №4966 і складає: (1414000,00*0,015)/12*0,99*0,992= 1735,83 грн без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 включно; (1414000,00*0,05)/12*0,99*0,992= 5786,09 грн без ПДВ з 15 вересня 2016 року до закінчення терміну дії цього договору.

Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць.

Розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду.

Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні: з 14 вересня 2015 року до 13 вересня 2018 року включно.

Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За умовами п.п. 13.3, 13.4 договору, зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Одностороннє внесення змін до цього договору не допускається.

Позивач за первісним позовом у позовній заяві зазначає, що всупереч умовам укладеного договору, відповідач не виконав зобов'язання у повному обсязі та не сплатив орендну плату за користування об'єктом оренди, що і стало підставою звернення до суду.

Відповідач-позивач за зустрічним позовом вважає, що не повинен сплачувати кошти в обумовленому в договорі розмірі, оскільки відповідно до ст.12 Закону України «Про поштовий зв'язок», ч.2 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ст.6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та п.10 Методики розрахунку, порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.2015 наділений правом на сплату орендної плати в розмірі 1 грн в рік. При цьому відповідач за первісним позовом, на підставі вищезазначених актів, просить визнати за ним відповідне право на сплату орендної плати в розмірі 1 грн в рік за договором №Л-9797-15 від 14.09.2015, а також визнати недійсним п.5.1 договору в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.

Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за договором оренди та наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним п.5.1 договору в частині орендної плати, а також визнання права на сплату оренди в розмірі 1 грн за цим договором.

Оцінка суду.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 статуту ПАТ «Укрпошта» предметом діяльності товариства є, зокрема, розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою. Аналогічні положення наведено і у п. 2.2.3 Положення про Львівську дирекцію ПАТ «Укрпошта» (правонаступником якого є - ПАТ «Укрпошта».)

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. Державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до пункту 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, (у редакції, чинній на час укладення договору оренди) розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, Товариством Червоного Хреста України та його місцевими організаціями, асоціаціями органів місцевого самоврядування із всеукраїнським статусом, а також інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування становить 1 гривня.

Зважаючи на те, що ПАТ «Укрпошта» здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань і його діяльність підпадає під дію Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», тому відповідно до наведених вище норм чинного законодавства відповідач за первісним позовом має право на отримання в оренду об'єктів, що перебувають у комунальній власності, на тих саме умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою орендної плати у розмірі 1 грн на рік.

Разом із тим, як встановлено судом першої інстанції, у пункті 5.1 договору оренди сторони погодили розмір орендної плати: 1 894,19 грн. без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14.09.2016 включно; 6 313,97 грн. без ПДВ з 15.09.2016 до закінчення терміну дії цього договору.

Приписами ст..ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК України і ст.193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами, а отже в силу приписів статей 204, 629 ЦК України породжує для його сторін відповідні права та обов'язки, зокрема право Управління отримати орендну плату, передбачену умовам договору, та обов'язок ПАТ «Укрпошта» як орендаря її сплатити.

При цьому необхідно зазначити, що покликання апелянта на ту обставину, що він неодноразово звертався до позивача з листами щодо приведення умов договору у відповідність з вимогами чинного законодавства в частині розміру орендної плати, однак відповідні зміни внесено не було, є безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 632, 651, 762 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру орендної плати за користування майном.

Як передбачено ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сторонами узгоджено у п.п. 5.5, 5.12 договору, що розмір орендної плати переглядається лише за згодою сторін або за рішенням суду, а також можливість перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін.

Окрім цього, згідно п. 12.1 цього договору сторони домовилися вважати істотною умовою договору, згідно з якою у разі зміни Методики розрахунку орендної плати, сторони погоджуються внести відповідні зміни у встановленому законодавством України порядку у частині розміру орендної плати. При цьому пунктом 13.3 договору визначено, що зміни та доповнення до цього договору вносяться у письмовій формі у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу також на таке.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

При вирішенні спору судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, за якими відповідач скористався своїм правом як передбаченим умовами договору оренди, так і положеннями чинного законодавства на внесення змін до договору в частині розміру орендної плати з дотриманням наведеного вище порядку.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що, уклавши договір оренди на існуючих умовах, сторони врегулювали свої відносини щодо оренди приміщень, у тому числі щодо розміру орендної плати, і до моменту внесення змін до договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому чинним договором оренди. А отже, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції дійшов про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо зустрічних позовних вимог в частині визнання права сплати оренди в розмірі 1 грн за договором №З-9787-15 від 14.09.2015, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині, оскільки як встановлено вище, сторони узгодили між собою розмір орендної плати, а відповідно вимога про визнання права без пред'явлення вимоги про внесення змін до договору суперечить договору, укладеному за волевиявленням сторін.

Щодо зустрічної позовної вимоги про визнання недійсним п.5.1 договору, необхідно зазначити таке.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації, є істотною умовою договору оренди.

Як встановлено судом, сторонами укладено договір оренди, на момент укладення якого з врахуванням зазначеного в ньому цільового призначення орендованого об'єкта та поданих позивачем на час його укладення документів, сторони погодили всі істотні умови та підписали даний договір у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Необхідно зазначити, що наведена норма стосується вирішення питання щодо правової долі правочину, що має дефекти окремих його частин. При цьому закону може суперечити лише певна частина умов правочину, а інша - йому відповідати, а тому за таких обставин не завжди доцільно визнавати правочин недійсним у цілому. Недійсність окремої частини правочину не призводить до недійсності інших його частин. Тому законодавець не встановлює недійсності правочину в цілому через недійсність окремої його частини, але лише за умови, якщо є підстави вважати, що правочин міг би бути вчинений без включення до нього цієї недійсної частини.

Переважна частина правочинів містить комплекс умов, які мають різне значення та неоднаковий вплив на досягнення юридичної мети. Є умови, без яких існування правочину неможливе, а відтак дефекти в них, їх невідповідність вимогам закону не можуть бути правомірною підставою виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. В правочинах-договорах такими є істотні умови (стаття 638 Цивільного кодексу України). Тому визнання будь-якої з істотних умов договору недійсною спричиняє його недійсність в цілому. Інші ж умови не мають такого правоутворюючого фактору, їх невідповідність закону не має такого правового значення для реалізації правочину.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час підписання договору оренди сторони визнавали та були ознайомленні зі всіма істотними умовами договору, включаючи орендну плату та відповідно в момент підписання дійшли взаємної згоди щодо виконання зобов'язань за даним договором оренди.

А отже, оскільки орендна плата є ціною, визначеною у договорі, і, відповідно до норм чинного законодавства, є істотною умовою договору, спірний правочин не міг би бути вчинений без включення до нього цієї спірної частини договору. Тобто орендна плата є умовою, без якої існування правочину у орендних правовідносинах є неможливим.

А відтак, відсутні правові підстави для визнання п.5.1 договору недійсним.

Більше того, нормами чинного законодавства не передбачено можливості та правових підстав для внесення змін до договору шляхом використання правового механізму, встановленого статтями 203, 215, 216 ЦК України.

Необхідно також зазначити, що твердження апелянта про те, що у нього відсутній обов'язок оплати заборгованості за договором оренди, оскільки такий договір укладений всупереч законодавству, яке передбачає право на орендну плату у розмірі 1 грн, є безпідставними, оскільки вищевказаними нормативно-правовими актами передбачене право сторони на певний розмір орендної плати, однак, як підтверджується матеріали справи, ПАТ «Укрпошта» уклало відповідний договір, виконувало його та не зверталося у передбаченому Законом порядку про внесення змін до договору №З-9787-15 від 14.09.2015.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач, здійснюючи підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою оренди в розмірі 1 грн на рік. А отже, зазначена обставина може бути підставою для звернення позивача за зустрічним позовом до суду з вимогою внести зміни у договір оренди. (Вказаної позиції дотримується Велика Палата Верховного суду у справі №914/707/17 провадження №12-101гс18 від 26.06.2018).

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оспорюване рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем за первісним позовом).

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі № 910/11510/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Укрпошта» в особі Львівської дирекції ПАТ «Укрпошта», м. Львів без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача за первісним позовом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Львівський апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді Н.М. Кравчук

О.Л. Мирутенко