УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 500/6587/16-к
провадження № 51-7537ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора на вирок Апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2018 року в межах кримінального провадження №12016160150002090 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК.
Суть питання
За вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25січня 2017 року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 190 КК на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Апеляційний суд Одеської області 17 квітня 2018 року, під час розгляду кримінального провадження, за апеляційною скаргою прокурора, в частині призначення ОСОБА_4 покарання, скасував вирок районного суду і постановив новий, яким визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочинів, передбачених . 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 190 КК на строк 1 рік; за ч. 3 ст. 185 КК на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 186 КК на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання призначеного за цим вороком часткового приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 1 рік.
Не погоджуючись з вироком апеляційного суду прокурор ОСОБА_5 , в межах строку на касаційне оскарження, звернуся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.
Ухвалою від 23 липня 2018 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без руху через її невідповідність вимогам ст.427КПК і надав семиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Прокурор ОСОБА_5 поза межами строку на касаційне оскарження та поза межами строку наданого касаційним судом звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, до якої долучив клопотання про поновлення йому строку наданого на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 липня 2018 року.
В обґрунтування поважності пропуску строку прокурор зазначає, що ухвала Верховного Суду від 23 липня 2018 року, якою надано прокурору семиденний строк на усунення недоліків касаційної скарги, отримана прокуратурою Одеської області 07 серпня 2018 року, однак в наданий строк він не зміг усунути недоліки касаційної скарги, оскільки в період з 23 липня по 06 вересня 2018 року перебував у щорічній відпустці.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційну скаргу на судові рішення може бути подано протягом трьох місяців із дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались упродовж розумного часу.
Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи й окреслити власну правову позицію.
Вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_4 було ухвалено 17 квітня 2018року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для прокурора було 18 липня 2018 року.
Прокурор ОСОБА_5 , в межах строку на касаційне оскарження, звернуся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ухвалою від 23 липня 2018 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу прокурора без руху через її невідповідність вимогам ст.427КПК і надав семиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також прокурору було роз`яснено, що в разі, якщо він не усуне недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, скарга буде повернута.
Ухвалу суду касаційної інстанції було невідкладно надіслано на адресу прокуратури Одеської області.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Верховного Суду отримана прокуратурою Чернігівської області 06серпня 2018 року.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 115 КПК, останнім днем подачі касаційної скарги з усуненими недоліками для прокурора був 13 серпня 2018 року.
Однак прокурор ОСОБА_5 повторно подав касаційну скаргу лише 12вересня 2018 року (згідно дати вихідного номера на касаційній скарзі), тобто після закінчення визначеного ч. 2 ст. 426 КПК строку на касаційне оскарження та встановленого касаційним судом в ухвалі від 23 липня 2018 року строку на усунення недоліків.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Наведені прокурором доводи про необхідність поновлення йому строку на касаційне оскарження Верховний Суд не визнає поважними з огляду на нижченаведене.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КПК право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.
Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
Таким чином, прокурор ОСОБА_5 не обґрунтував того, що перешкоджало прокурору вищого рівня, відповідно до ст. 36 КПК, під час перебування автора касаційної скарги у щорічній відпустці, подати до касаційного суду касаційну скаргу з усуненими недоліками у строк, визначений ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2018 року.
З огляду на викладене, оскільки інших доводів поважності пропуску строку на касаційне оскарження прокурор у своєму клопотанні не навів, Верховний Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, вважає за необхідне повернути касаційну скаргу, оскільки прокурор подав її після закінчення строку касаційного оскарження, а з його клопотання не вбачається підстав для його поновлення.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_5 про поновлення йому строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2017 року.
Повернути касаційну скаргу прокурора з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
