Єдиний унікальний номер №440/378/18

Провадження № 2-а/440/123/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2018 року

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в залі суду міста Буськ адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_2 в особі представника – адвоката ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом. Просить суд визнати протиправною та скасувати повністю постанову у справі про порушення митних правил № 0575/20900/18 від 13.02.2018 року.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача покликається на те, що 23.01.2018 року державним інспектором ВМО «Скнилів» ОСОБА_3 митниці ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил № 0575/20900/18 головою Благодійного фонду «Мир і Радість» ОСОБА_2, який не являється головою даного фонду, що мало місце в м. Городку Львівської області. Згодом, 13.02.2018 року відповідачем винесено постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн. Вказана постанова відповідача мотивована тим, що позивач, як голова правління БФ «Мир і Радість», порушив строк тимчасового зберігання товарів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги директором БФ «Мир і Радість», яким був залишається надалі ОСОБА_5 Однак переданий в Україну з Німеччини гуманітарний товар було доставлено до його замовника – Благодійної організації багатодітних сімей «Християнська родина», розміщеної в м. Рубіжне Луганської області, про що свідчить звернення даної організації та лист прохання, що будуть надані позивачем в суді. Як в складеному протоколі, так і в оскаржуваній постанові, відповідачем вказується на нестачу товарів, виявлених 12.09.2017 року при проведенні оглядів складів. Проте відповідачем були проігноровані пояснення позивача від 15.09.2017 року та від 02.10.2017 року при розгляді справи, а саме: відсутність у діях позивача складу порушення ч. 5 ст. 201 та ч. 2 ст. 469 МК України – вини у формі умислу та форс-мажорну обставину. Разом із тим, позивач покликається на те, що оскаржувана постанова є необгрунтованою, винесена з порушенням вимог чинного законодавства, викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є, на думку позивача, неповним і необ’єктивним. Просить врахувати відсутність пропозиції зі сторони відповідача скористатись правовою допомогою при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови, що суттєво обмежило права позивача. Відтак позивач вважає оскаржувану постанову необгрунтованою, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства, а викладені у ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності. Тому просив суд заявлені позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 25.07.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив. Копії ухвал про відкриття спрощеного позовного провадження надіслано сторонам.

Крім того, сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

10 серпня 2018 року від відповідача ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України в особі представника за довіреністю ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вказує, що саме на підставі заяви позивача ОСОБА_2 від 07.06.2017 року, як голови правління БФ «Мир і Радість», було надано дозвіл на тимчасове зберігання під митним контролем на складі гуманітарної допомоги товарів (одяг і взуття, швейна машинка, велосипеди, вагою брутто 1595 кг.) за адресою: Львівська область, смт. Красне по вул. Заводська, 1б у строк до 04.09.2017 року. При проведенні оглядів складів гуманітарної допомоги позивача, що мало місце 12.09.2018 року, відповідачем виявлено нестачу товарів, за що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 469 МК України, правомірність рішення відповідача у якому підтверджена постановою ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про скасування постанови. Щодо залишку вантажу, який зберігався на складі отримувача гуманітарної допомоги позивача, за заявою БФ «Мир і Радість» було продовжено термін зберігання товарів на строк до 30.09.2017 року. Проте, станом на вказану дату БФ «Мир і Радість» не були задекларовані відповідно до митного режиму, не передані митному органу та не вивезені за межі митної території України товари, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем, а отже позивачем ОСОБА_2, як головою правління БФ «Мир і Радість», не було вжито передбачених законодавством заходів з метою недопущення протиправної бездіяльності. Таким чином, як вважає відповідач, голова правління БФ «Мир і Радість» ОСОБА_2 не вжив передбачених ч. 4 ст. 204 МК України заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі гуманітарної допомоги закінчився, що тягне за собою відповідальність за ч. 2 ст. 469 МК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500,00 грн., а тому вважає оскаржувану постанову законною. При цьому відповідач зауважує, що не заслуговують на увагу покликання представника позивача на допущені при винесенні оскаржуваної постанови порушення прав ОСОБА_2, оскільки останній був присутній при її складенні та ознайомлений зі своїми правами, про що в протоколі міститься підпис позивача, який будь-яких клопотань не заявляв. Жодних документів на підтвердження форс-мажорних обставин позивач не надав відповідачу, а вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України характеризується не лише умисною, але й необережною формою вини у виді протиправної бездіяльності. Відтак вважає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 2 ст. 469 МК України, а тому просив суд у задаволенні позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат ОСОБА_1 відповіді на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України не подавали, незважаючи на те, що оримали вищевказаний відзив на позов ще 06.09.2018 року та 07.09.2018 року відповідно, про що в справі наявні їх письмові розписки про вручення поштового відправлення.

Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оцінивши подані сторонами докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити, виходячи із наступних мотивів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 201 МК України товари з моменту пред’явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Згідно із частиною другою статті 201 МК України товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного органу доходів і зборів можуть розміщуватися на складах організацій отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому керівник організації отримувача гуманітарної допомоги забезпечує ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складів тимчасового зберігання, та щоквартальне подання органу доходів і зборів звіту про рух товарів на складі за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Орган доходів і зборів має право вимагати подання позачергового звіту.

Частиною п’ятою статті 201 МК України передбачено, що у разі втрати товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або видачі їх без дозволу органів доходів і зборів утримувач складу тимчасового зберігання, утримувач митного складу, керівник організації отримувача гуманітарної допомоги несуть адміністративну відповідальність, передбачену цим Кодексом. Крім того, у таких випадках на цих осіб покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів.

Разом з тим, частиною шостою статті 201 МК України передбачено, що утримувач складу тимчасового зберігання, утримувач митного складу, керівник організації - отримувача гуманітарної допомоги звільняються від відповідальності за втрату товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, та зобов’язання щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт цих товарів, лише у разі, якщо ці товари були знищені або безповоротно пошкоджені внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання.

Згідно з частиною третьою статті 469 МК України видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12.09.2017 у відповідності до наказу ОСОБА_3 митниці ДФС від 07.09.2017 № 508 проведено перевірку складу гуманітарної допомоги та наявності у ньому товарів ввезених згідно ДКД-ЕЕ №209020/2017/101199 від 06.06.2017 і товаросупровідних документів на вищезазначений вантаж.

За результатами перевірки встановлено нестачу частини товару, що зафіксовано в акті від 12.09.2017р. № 233.

15.09.2017 головним державним інспектором ВМО «Скнилів» ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_6, яким виявлено правопорушення, складено протокол про порушення митних правил № 4827/20900/17.

02.10.2017 заступником начальника ОСОБА_3 митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_7 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 4827/20900/17, якою позивача ОСОБА_2 визнано винним у порушені митних правил за ознаками частини третьої статті 469 МК України і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян України на суму 17000 грн.

Із матеріалів справи вбачається те, що директором БФ «Мир і Радість» є ОСОБА_5

Згідно рішення про створення зони митного контролю від 02.02.2017р. №20900/0167, таке приймалось на підставі заяви керівника БФ «Мир і Радість» ОСОБА_5 від 02.02.2017р. вх. ВМО № 2 ОСОБА_3 митниці ДФС № 1017/10/13-70-61/47.

Із заявою про визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою 17 серпня 2017 року звертався директор БФ «Мир і Радість» ОСОБА_5

На підтвердження розподілу гуманітарної допомоги між набувачами він подав план.

Відповідно до підпункту «г» пункту 4.5.3 Статуту БФ «Мир і Радість» до функцій директора Фонду належить діяти від імені Фонду без доручення, представляти його інтереси у відносинах з органами державної влади, юридичними та фізичними особами.

Разом з тим, пунктом 4.5.1 Статуту БФ «Мир і Радість» передбачено, що для забезпечення поточної діяльності Фонду призначається адміністративно-виконавчий орган Дирекція Фонду, на чолі з директором, повноваження якого визначаються Статутом, і підпорядковуються голові Правління Фонду.

Згідно із підпунктами «в», «є» пункту 4.3.6 Статуту БФ «Мир і Радість» голова Правління Фонду без довіреності діє від імені Фонду, представляє Фонд у відносинах з юридичними та фізичними особами в Україні та за кордоном. Виконує інші дії покладені на нього цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради, Правління Фонду.

Тобто, позивач, як голова Правління Фонду є одним із керівників організації отримувача гуманітарної допомоги.

Встановлено, що на підставі заяви голови (Правління) БФ «Мир і Радість» ОСОБА_2 від 07.06.2017р. вх. № 397/10/13-70-77-02/65 щодо розміщення гуманітарного вантажу на складі гуманітарної допомоги ВМО «Скнилів» ОСОБА_3 митниці ДФС, БФ «Мир і Радість» відповідно до статтей 201, 204 МК України надано дозвіл на розміщення товарів (одяг та взуття, швейна машинка, велосипеди (вагою брутто 1595 кг) на тимчасове зберігання під митним контролем на складі гуманітарної допомоги в строк до 04.09.2017 року.

07.06.2017 року вказаний товар у присутності голови (Правління) БФ «Мир і радість» ОСОБА_2 розміщено на складі організації отримувача гуманітарної допомоги БФ «Мир і Радість» за адресою: Львівська область, смт. Красне вул. Заводська, 1б.

У формах ЄУД для розміщення товарів на тимчасове зберігання на складі гуманітарної допомоги вх. №№ 398/10/13-70-77-02/65, 399/10/ 13-70-77-02/65 від 07.06.2017, у графах: «з положеннями митного законодавства, що регламентують питання тимчасового зберігання товарів підприємством під митним контролем і відповідальності за порушення цих положень (статті 201, 206, 437, 441, 468, 485 МК України) ознайомлений», де проставляється підпис уповноваженої особи, міститься підпис саме ОСОБА_2

12.09.2017 року посадовими особами митного органу, у присутності ОСОБА_2, як керівника БФ «Мир і Радість», проведено огляд складу гуманітарної допомоги та наявності у ньому товарів ввезених згідно ДКД-ЕЕ № 209020/2017/101199 від 06.06.2017р. та товаросупровідних документів на вищезазначений вантаж, у ході якого було виявлено нестачу частини товару, які перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем, про що складено акт за № 233 від того ж числа; позивач отримав копію акта з додатками.

На підставі акта перевірки та у зв’язку з виявленими порушеннями 15.09.2017 року посадовою особою контролюючого органу складено протокол про порушення митних правил № 4827/20900/17.

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 469 МК України, а саме видачу без дозволу органу доходів і зборів товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги, позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою ОСОБА_3 митниці ДФС від 02.10.2017 № 4827/20900/17.

Вищенаведені обставини встановлені постановою ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС про скасування постанови, що набрала законної сили, а тому в силу вимог ч. 4 ст. 79 КАС України доказуванню не підлягають.

Разом із тим, 23 січня 2018 року державним інспектором ВМО «Скнилів» ОСОБА_3 митниці ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил № 0575/20900/18 головою Благодійного фонду «Мир і Радість» ОСОБА_2

Із даного протоколу слідує наступне. Зокрема, щодо залишку вантажу, який зберігався на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги, за заявою БФ «Мир і радість» було прийнято рішення про продовження терміну зберігання вантажу до 30.09.2017 року.

Станом на 30.09.2017 року Благодійним фондом «Мир і Радість» товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, не були задекларовані до відповідного митного режиму, не передані митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до МК України, не відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення та не вивезені за межі митної території України. Отже, головою правління Благодійного фонду «Мир і Радість» ОСОБА_2 не вжито передбачених законодавством заходів з метою недопущення протиправної бездіяльності.

Таким чином, як встановлено відповідачем у вищевказаному протоколі від 23.01.2018 року, зазначені дії ОСОБА_2 мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 469 МК України.

Також із вищевказаного протоколу вбачається, що позивач ОСОБА_2 від надання пояснень відмовився, копію цього протоколу отримав і був повідомлений про розгляд справи ОСОБА_3 митницею ДФС на 13.02.2018 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, що стверджується його розпискою на протоколі.

У відповідності до ч. 1 ст. 204 Митного кодексу України загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.

Згідно ч. 3 ст. 204 Митного кодексу України строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів,

У відповідності до ч. 4 ст. 204 МК України до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій - третій ст. 204, товари, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, повинні бути: задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму; або передані власником або уповноваженою ним особою, утримувачем складу тимчасового зберігання, митного складу, організацією - отримувачем гуманітарної допомоги відповідному митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до МК України; або відправлені під митним контролем до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення; або вивезені за межі митної території України.

Оскільки позивачем не вжито передбачених ч. 4 ст. 204 МК України заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги закінчився, останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469 МК України.

Так, 13 лютого 2018 року в.о. заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_8 було винесено оскаржувану постанову, якою позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн. Вказана постанова відповідача мотивована тим, що позивач, як голова правління БФ «Мир і Радість», порушив строк тимчасового зберігання товарів, що перебували на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги

Відповідно до ч. 2 ст. 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, шо перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомога або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів. строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відтак, суд вважає безпідставними доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 469 Митного кодексу України, оскільки з огляду на положення ст. 11 КУпАП та ст. 458 МК України, суб’єктивна сторона згаданого правопорушення може характеризуватись і необережною формою вини, що має місце в даному випадку.

З приводу покликання позивача на дію форс-мажорних обставин, суд констатує наступне.

Так, згідно із ч. 1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Таким чином законодавець чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, зокрема, передбачене ст. 470 МК України. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, при цьому обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність.

Проте позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених ним обставин.

Разом із тим, як вбачається із протоколу про порушення митних правил №0575/20900/18 від 23.01.2018 року, при складенні якого позивач ОСОБА_2 брав участь, відповідачем роз’яснено права ОСОБА_2, передбачені ст.ст. 494, 498, 500 МК України, зокрема: користуватись юридичною допомогою захисника, брати участь в розгляді справи, давати усні й письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, що стверджується його розпискою на протоколі. Однак, як свідчить протокол, позивач від надання пояснень відмовився, копію цього протоколу отримав і був повідомлений про розгляд справи ОСОБА_3 митницею ДФС на 13.02.2018 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, чим не скористався.

Тому суд вважає доводи позивача щодо порушення його прав при розгляді вказаної справи такими, що є необгрунтованими.

Не заслуговують на увагу покликання позивача на неврахування відповідачем при розгляді справи його пояснень від 15.09.2017 року та 02.10.2017 року, оскільки таких суду представлено позивачем не було, як і не доведено їх наявність та відношення до даної справи.

Покликання сторони позивача на те, що переданий в Україну з Німеччини гуманітарний товар було доставлено до його замовника – Благодійної організації багатодітних сімей «Християнська родина», розміщеної в м. Рубіжне Луганської області, про що свідчить звернення даної організації та лист прохання, що будуть надані позивачем в суді, суд вважає неспроможними, оскільки зазначених позивачем доказів впродовж всього часу розгляду цієї адміністративної справи суду не надано.

Відповідно до частини 1, 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Будь-яких обставин, які не були враховані відповідачем при винесені оскаржуваної постанови, які б спростовували вину позивача, позивачем та його представником суду не наведено.

Таким чином суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0575/20900/18 від 13.02.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 469 МК України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 90, 95, 192, 204, 458, 460, 469, 486, 489, 495, 508, 531 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 9, 77, 139, 205, 229, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду через Буський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, 80560, Львівська область, смт. Красне, вул. Франка, 42 А, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Представник позивача: адвокат ОСОБА_1, 79007, м. Львів, вул. Тиктора, 6/3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_3 митниця Державної фіскальної служби України, код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.

Суддя І. Б. Кос