Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар`їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 р. Справа № 820/4137/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - Пономаренка О.О., відповідача - Кудіна В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, державне підприємство «Балаклійський ремонтний завод», з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: Міністерство Оборони України в особі представництва замовника № 173, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000151417 від 21.05.2018 року.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено питання виключення третьої особи з кола учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всі податкові накладні з контрагентами зареєстровані у реєстрі ЄРПН належним чином, та це підтверджуються даними податкової звітності, до перевірки надано вичерпний перелік первинних документів, складених на підтвердження здійснення господарських операцій між ДП «БРЗ» та ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП Патріот», ПФ «Променерго» в ході їх реального здійснення, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, здійснення оплати за такими операціями, зміни в структурі активів та зобов`язань підприємств-контрагентів. Господарські операції відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах та угодах, мають чітко виражену ділову мету та в повній мірі відповідають меті господарської діяльності підприємств-контрагентів, доведений рух отриманих матеріальних цінностей по підприємству та передачу замінених в процесі ремонту та не придатних до подальшої експлуатації приладів та матеріалів до військових частин Міністерства оборони України. Первинні документи, долучені до перевірки, якщо і містять деякі незначні недоліки в їх оформленні то ніяким чином це не може бути підставою для того, щоб вважати конкретні первинні документи дефектними, так як господарська операція підтверджується і іншими документами, та при оцінці цих доказів у сукупності доводять реальність господарських операцій. Саме по собі встановлення факту створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, не є свідченням неможливості такою особою поставити товар або надати послуги. Зазначена обставина не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів чи надання послуг. Лише встановлення у ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигід або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також зазначив, що порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені. Будь-яких доводів з приводу того, що ДП «БРЗ» було обізнано зі станом виконання податкових зобов`язань, або отриманням товару від своїх контрагентів, постачальниками товару по ланцюгу поставок, відповідач у акті перевірки не наводить. Так само, як не наводить доказів і вирок суду, щодо обізнаності ДП «БРЗ» у здійсненні контрагентом фіктивно підприємництва. Висновки, викладені в акті перевірки, порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб`єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення.

Відповідач - Головне управління ДФС у Харківській області, надав письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вважає доводи та аргументи позивача безпідставними та помилковими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. В період з 08.02.2018 по 14.02.2018 на державному підприємстві «Балаклійський ремонтний завод» (далі ДП «БРЗ») на підставі наказу ГУ ДФС України у Харківській області від 07.02.2018 №769 проводилася документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства по господарським відносинам з ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП Патріот», ПФ «Променерго». За результатами перевірки складений акт від 21.02.2018 №647/20-40-14-17-19/08252623 на підставі якого було виявлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198, п.201,7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.10.2010 в результаті чого занижено податок на додану вартість, що перевірявся, на загальну суму 606 833 грн., у тому числі за грудень 2015 року у сумі 74 589 грн., квітень 2016 року в сумі 67 175 грн., вересень 2016 року в сумі 180 116 грн., за жовтень 2016 року в сумі 57 193 грн., за листопад 2016 року в сумі 30 788 грн., за грудень 2016 року в сумі 93 764 грн., за березень 2017 року в сумі 103 208 грн. Зокрема зазначається, що первині документи мають певні недоліки, внаслідок чого відповідач вважає їх дефектними, посилається на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 року по справі № 200/5639/16-к, вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 по справі №202/5765/16-к, також зазначає про відсутність ланцюга постачання ТМЦ контрагентам позивача, відсутність реального здійснення господарських операції. Згідно податкової інформації не підтверджено взаємовідносини позивача з контрагентами ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП Патріот», ПФ «Променерго».

Відповідач також зазначив про відсутність доказів, щодо розвантаження-навантаження ТМЦ, відсутність табеля робочого місця кранівника (вантажників), не можливість підтвердження транспортування двигунів та радіаторів до м. Мерефи, так як у подорожніх листах зазначено найменування вантажу: «тех. майно», відсутні найменування та реквізити власників двигунів та радіаторів, відсутні підтвердження, щодо наявності дефектів двигунів, не зазначена доцільність виконання договорів саме контрагентом ПФ «Променерго», не доведена можливість здійснення ремонту двигунів самостійно, встановлено завищення термінів виконання робіт з ремонту двигунів, встановлено дефектність актів виконаних робіт у зв`язку з відсутністю вимог та завдань Позивача.

Позивач листом від 25.06.2018 року (№6/1148) надав до канцелярії суду відповідь на відзив, яким спростовував викладене у відзиві на позовну заяву та підтримав свою позицію, викладену у позові.

Ухвалою суду від 31.05.2018 року було відкрито провадження по даній адміністративній справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року, відображеною в протоколі судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги заявленого адміністративного позову, просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 08.02.2018 року по 14.02.2018 року на державному підприємстві «Балаклійський ремонтний завод» (далі ДП «БРЗ») на підставі наказу ГУ ДФС України у Харківській області від 07.02.2018 №769 проводилася документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства по господарським відносинам з ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП Патріот», ПФ «Променерго».

За результатами перевірки складений акт перевірки від 21.02.2018 №647/20-40-14-17-19/08252623, у висновках якого зазначено про порушення ДП «Балаклійський ремонтний завод» п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 606 833 грн., у тому числі за грудень 2015 року в сумі 74 589 грн., квітень 2016 року в сумі 67 175 грн., за вересень 2016 року в сумі 180 116 грн., за жовтень 2016 року в сумі 57 193 грн., за листопад 2016 року в сумі 30 788 грн., за грудень 2016 року в сумі 93 764 грн., за березень 2017 року в сумі 103 208 грн. (Т.1 а.с. 41 82).

З висновками зазначеного акту перевірки підприємство не погодилося та надіслало заперечення від 02.03.2018 №4/45 до Головного управління ДФС у Харківській області (т.1 а.с. 88 - 105). Листом ГУ ДФС у Харківській області від 16.03.2018 №10324/10/20-40-14-17-14 висновки акту перевірки залишені без змін (Т.1 а.с. 106 - 114).

19.03.2018 року ГУ ДФС України у Харківській області було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000091417, яким нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 606 883 грн та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 303 416,50 грн. Штрафні санкції були нараховані відповідно ст. 123.1 Податкового кодексу України у розмірі 50 % згідно повторності здійснення порушення. В обґрунтування повторності ГУ ДФС України в Харківській області вказало на податкове повідомлення - рішення від 14.11.2016 року №0000541400, яке постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2017 року по справі № 820/6545/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 року, було скасоване.

ДП «БРЗ» не погодилося із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та 23.03.2018 звернулося з скаргою до ДФС України вих. № 6/551 (Т.1 а.с. 115 134). Рішенням ДФС України від 05.04.2018 №12131/6/99-99-11-01-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 25.05.2018 включно. Рішенням від 16.05.2018 №16785/6/99-99-11.01.01-25 скарга ДП «БРЗ» була частково задоволена, а саме скасоване податкове повідомлення - рішення від 19.03.2018 року №0000091417 в частині застосованих 151 708,25 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість (Т.1 а.с. 136 - 151).

Так, 21.05.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняте нове податкове повідомлення - рішення №0000151417, яким нараховане податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 606 883 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 151 708,25 грн. (Т.1 а.с. 35).

ДП «БРЗ» не погоджується із оскаржуваним рішення та за захистом своїх прав звернулося з даним адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Щодо взаємовідносин ДП «БРЗ» з ТОВ «Флеш-Сток», слід зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ДП «БРЗ» через процедуру закупівель, на електронно-торгівельному майданчику https://smarttender.biz/, був проведений тендер по закупівлі шин 1200х50х508 ИДП-284 б. Потреба у вище вказаних шинах у позивача складала 11 штук. Згідно проведеного тендеру було запропоновано 5 шин від ПП «Партнер1М» та 3 шини ТОВ «Флеш-Сток».

Протоколом №42 від 24.09.2015 прийняте рішення щодо закупівлі всіх запропонованих шин, у зв`язку з їх потребою для ремонту військової техніки.

Згідно рахунку-фактури №ФС00922/01 від 22.09.2015, ДП «БРЗ» платіжним дорученням від 01.10.2015 №1302 перерахувало кошти в розмірі 35700,01 грн. за 3 (три) шини 1200х50х508 ИДП-284.

Судом встановлено, та підтверджено актом перевірки, що податкова накладна №6 дата виписки: 01.10.2015р. зареєстрована у базі даних ЄРПН на загальну суму 35700,01, у т. ч. ПДВ 5950,00 грн., дата реєстрації 22.10.2015. Податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображена ТОВ «Флеш-Сток» у податковій звітності.

Товар відправлений ТОВ «Флеш-Сток» на підставі видаткової накладної від 01.10.2015 №ФС-100114, яка складена у м. Київ, та підписана з боку позивача ОСОБА_1 , через ТОВ «Нова пошта» на підставі товарно-транспортної накладної від 05.10.2015 №10016619374.

Шини були оприбутковані на складі підприємства, за прибутковим ордером №П-231 від 13.10.2015.

Потреба в зазначених шинах підтверджується дефектаційною відомістю (ф16) №549 на виріб (9А33БМ3) виріб №Ц22556, замовлення №6644 вказаний дефект шин виник внаслідок їх старіння і зносу та шини потребують заміни.

У акті перевірки зазначається та підтверджено матеріалами справи, що товар використаний у господарській діяльності підприємства, про що свідчить картка №7599 складського обліку матеріалів, вимога №1431 на отримання зі складу до цеху, яка також засвідчена Представником замовника №173 та його особистим штампом, звітом на списання ЗІПу витраченого цехом ДРБМ на замовлення 6644 за жовтень 2015 року. В жовтні 2015 року за робочим нарядом №11457 зазначені шини встановлені на виріб БАЗ 5937. Згідно накладної №58 матеріальні цінності, які були демонтовані з виробу та замінені на нові, здані на склад. Згідно акту приймання-передачі від 27.11.2015 матеріальні цінності, які були демонтовані з виробу у зв`язку з їх заміною передані зі складу до військової частини НОМЕР_1 .

До матеріалів справи надано накази про призначення на посаду ОСОБА_1 агентом з постачання, його посадові інструкції, штатний розпис підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції чинній на момент здійснення господарської операції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання документу, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача не свідчить про дефектність первинних документів, оскільки видаткова накладна отримана від ТОВ «Флеш-Сток» містить у собі: місце складання - м. Київ, підпис ОСОБА_1 його прізвище та ініціали, та надані до матеріалів справи документи, надають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, судом досліджено ТТН від 05.10.2015 №10016619374 та встановлено, що ТМЦ направлялися через відділення ТОВ «Нова пошта» саме 05.10.2015р. Товарно-транспортна накладна від 05.10.2015 №10016619374 заповнювалася представниками організації перевізника, а не представниками позивача.

Позивачем доведено належними доказами, що господарська операція відповідає економічному змісту, відображеному в укладеній платником податку угоді, має чітко виражену ділову мету та в повній мірі відповідає меті господарської діяльності Позивача, доведений рух отриманих матеріальних цінностей та зміна в структурі активів та зобов`язань Позивача.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ВП Патріот», слід зазначити наступне.

Згідно повідомлень про відкриття замовлень на ДП «БРЗ» відкриті замовлення, на які були придбані ТМЦ у ТОВ «ВП Патріот». У вказаних замовленнях зазначені номера замовлень, які використовуються у внутрішніх документах підприємства, марка виробу, заводський номер, та обладнання яке встановлювалося у процесі ремонту по спірним питанням (Т.1 а.с. 152, 154 155, 157 160).

Потреба у ремонті вказаних виробів встановлена підприємством на підставі актів приймання виробу від представників військових частин у ремонт, у яких відображається комплектність виробу. Так як деякі вироби, під час приймання їх у ремонт були недоукомплектовані то прилади придбані у ТОВ «ВП Патріот» встановлювалися на них, з метою виконання умов договорів.

Крім того позивачем надані дефектаційні відомості, відомості шифрів дефектів та методів їх усунення, які підтверджують необхідність ремонту певних вузлів.

Таким чином відсутні прилади, вузли та агрегати встановлювалися на вироби, а ті деталі які потребували заміни, замінювалися ДП «БРЗ» з подальшою передачею не придатних до експлуатації деталей до військових частин.

Судом встановлено, що між ДП «БРЗ» та ТОВ «ВП «Патріот» на підставі договору поставки від 02.10.2015р. №16/56 відбулися ряд господарських операцій, а саме:

згідно платіжного доручення від 19.11.2015 №1626 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти у розмірі 70560,00 грн. у т. ч. ПДВ 11760,00 грн.

Відповідно видаткової накладної від 24.11.2015 №РН-002411/1 отримано товар: Ночной прибор наблюдения (ТВНО-2Б Ш3.803.009 СП) 2 категорії у кількості 2 шт. та Прибор ТКН-З АЛЗ.803.004 2 категорії у кількості 1 шт. Контрагентом позивача була виписана податкова накладна, та зареєстрована у ЄРПН 25.11.2015. ДП «БРЗ» включило дані податкові накладної до податкового кредиту відповідно до Податкового законодавства. Матеріальні цінності, а саме прибор ТВНО-2БШ3.803.009 СП у кількості 2 шт. оприбутковані згідно прибуткового ордеру №П-278, обліковувалися на карті №7698 складського обліку матеріалів. Витребувані вимогами №2639 та №2645 на замовлення №6651 та №6652. На зворотному боці вимоги є підпис та печатка представника Замовника №173. Списані з обліку на підставі звіту про списання ЗІПу витрачених цехом РЗППО за листопад 2015 року на відповідні замовлення. Прибор ТКН-З АЛЗ.803.004 перебував на обліку на картці №7699 складського обліку матеріалів, витребуваний вимогою №2752, з відміткою та печаткою представника Замовника №173. Використаний згідно звіту на списання ЗІПу витраченого цехом РЗППО на замовлення 6653.

Платіжним дорученням від 14.06.2016 №1308 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти у розмірі 108720,00 грн. у т. ч. ПДВ 18120,00 грн.

Податкова накладна виписана 14.06.2016 та зареєстрована в ЄРПН 22.06.2016. Податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображена у податковій звітності.

Згідно видаткової накладної від 16.06.2016 №Па-000140605 отримано товар: прилад ТВНО 2 Б у кількості 6 штук на загальну суму у розмірі 108720,00 грн.

Рух матеріальних цінностей на підприємстві підтверджується: прибутковим ордером №ПО-265 від 17.06.2016 карткою №7366 складського обліку матеріалів, вимогою №1759, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, вимогою №1646, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, вимогою №2004, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, вимогою №1535, звітом видачі матеріалів в підрозділ, вимогою №1534, звітом видачі матеріалів в підрозділ.

Платіжними дорученнями від 19.08.2016 №1890 та від 14.09.2016 №1853 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти у розмірі 46920,00 грн. у т. ч. ПДВ 7820,00 грн.

Податкові накладні виписані 22.08.2016 та 25.08.2016, які зареєстровані в ЄРПН 23.08.2016 та 05.09.2016 відповідно. Податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображені у податковій звітності.

Товар отриманий згідно видаткової накладної від 22.08.2016 №Па-000220801, освітлювач ОУ-3ГА у кількості 3 шт. на загальну суму у розмірі 28800,00 грн. та від 25.08.2016 №Па-000250803, прилад ТВНО 2 Б у кількості 1 шт. на загальну суму 18120,00 грн.

Рух матеріальних цінностей на підприємстві підтверджується: прибутковим ордером №ПОг-349 від 23 серпня 2016 карткою №7826 складського обліку матеріалів, вимогою №2233, звітом щодо списання матеріалів в підрозділ, вимогою №2217, звітом щодо списання матеріалів в підрозділ, вимогою №2216, звітом щодо списання матеріалів в підрозділ.

Платіжним дорученням від 14.09.2016 №1853 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти у розмірі 130200,00 грн. у т. ч. ПДВ 21700,00 грн.

Податкова накладна виписана 14.09.2016 та зареєстрована в ЄРПН 21.09.2016. Податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображена у податковій звітності. Видаткова накладна на отримання товару датована 15.09.2016, згідно якої отримано Генератор ГИСВ-2-14/3000 на загальну суму 130200,00 грн.

Рух матеріальних цінностей на підприємстві підтверджується: прибутковим ордером №ПОг-357, карткою №7366 складського обліку матеріалів, вимогою №2475, звітом щодо списання матеріалів в підрозділ

У листопаді 2016 року платіжними дорученнями від 01.11.2016, 09.11.2016, 17.11.2016 №№2195, 2270, 2336 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти в розмірі 184728,00 грн. в т. ч. ПДВ 30788,00 грн.

Податкові накладні виписані 01.11.2016, 09.11.2016, 09.11.2016 та зареєстровані в ЄРПН 14.11.2016. Податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображені у податковій звітності.

Товар, а саме: Панель П-8-101 БА2.089.258 у кількості 1 шт., Линия задержки ЛЗ БА2.066.127 у кількості 1 шт., Узел ПУ-15А у кількості 1 шт., Вузол ПУЗ-3М у кількості 1 шт., Вузол ПУ10-11 АМ у кількості 1 шт., Панель П8-101 БА2.089.258 у кількості 2 шт., Вузол ПУ2-15А у кількості 2 шт., Прилад ТВНО 2Б у кількості 1 шт., отриманий на підставі видаткових накладних від 02.11.2016, 10.11.2016, 18.11.2016 №№Па-000011102, Па-000011101, Па-00010102, РН-0001811/3.

Рух матеріальних цінностей на підприємстві підтверджується: прибутковим ордером №ПОг-457 карткою №9590 складського обліку матеріалів, вимогою №2633, карткою складського обліку №9591, вимогою №2689, карткою №9592 складського обліку матеріалів, вимогою №2632, звітом щодо списання матеріалів в підрозділ, прибутковим ордером №ПОг-458, карткою №9594 складського обліку матеріалів, вимогою №2634, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, карткою №9593 складського обліку матеріалів, вимогою №2648, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, прибутковим ордером №ПОг-461, карткою складського обліку №7101, вимогою №2691, карткою №7106 складського обліку матеріалів, вимогою №2692, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ, прибутковим ордером №ПОг-481, карткою №7366 складського обліку матеріалів, вимогою №2640, звітом щодо видачі матеріалів в підрозділ.

У грудні 2016 року платіжними дорученнями від 01.12.2016, 14.12.2016, №№2401, 2541 ДП «БРЗ» перерахувало ТОВ ВП «Патріот» кошти в розмірі 177432,00 грн. в т. ч. ПДВ 29572,00 грн.

Податкові накладні виписані 01.12.2016 та 14.12.2016 та зареєстровані в ЄРПН 20.12.2016 та 15.12.2016 відповідно. Податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображені у податковій звітності.

Товар отриманий на підставі видаткових накладних від 01.12.2016 та 15.12.2016 за №Па-000011202 та №Па-000151201 за якими отримано товар: Регулятор напруги РН-23-1 та Магнетрон МИ-184 відповідно.

Рух матеріальних цінностей на підприємстві підтверджується: прибутковим ордером №ПОг-493, карткою №9613 складського обліку матеріалів, прибутковим ордером №ПОг-506, карткою №7429 складського обліку матеріалів, вимогою №2896, звітом щодо видачі матеріальних цінностей в підрозділ.

Матеріальні цінності, які були замінені в процесі ремонту та були у наявності на виробах передавалися військовим частинам, які приймали вироби, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Позивач зазначає, що Регулятор напруги РН-23-1 до цього часу перебуває на складі ДП «БРЗ», що підтверджено карткою №9613 складського обліку матеріалів та досліджено судом.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до наданих видаткових накладних не вказані посади ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте відповідно до ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Також до матеріалів справи надані наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду та посадові інструкції.

Доставку товару здійснювалося ТОВ «Нова пошта», що підтверджується реєстром податкових накладних завірених Балаклійським відділенням ТОВ «Нова пошта» та ТТН доданими до матеріалів справи.

Щодо сертифікатів якості ТМЦ отриманих від ТОВ «ВП «Патріот», позивач зазначив, що поставлений товар пройшов вхідний контроль представником ВТК ДП «БРЗ», контроль представником замовника №173, встановлений на вироби та прийнятий замовником. Тобто ДП «БРЗ» отримало товар який відповідає за своєю якістю вимогам для здійснення ремонту виробів на виконання замовлень Міністерства оборони України, що підтверджується матеріалами справи.

Стосовно порушень п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме щодо настання першої події в момент перерахування коштів, внаслідок перерахування коштів ДП «БРЗ» 19.11.2016, тоді як податкова накладна виписана ТОВ «ВП «Патріот» 24.11.2016, суд вважає, що Позивач включив дані податкової накладної відповідно до Податкового законодавства у звітний період, обов`язок зі складання податкової накладної виникає з моменту настання першої події саме у ТОВ «ВП «Патріот», отже дане порушення було здійснено не позивачем, так як згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працює провідним інженером 173 військового представництва Міністерства оборони України пояснив наступне. Між Міністерством оборони України та ДП «БРЗ» укладені договори щодо ремонту військової техніки. Відповідно до умов договору 173 військове представництво Міністерства оборони України здійснює контроль якості, доцільності проведених робіт, контроль за придбанням комплектуючих до військової техніки у сторонніх організацій.

В силу своїх посадових обов`язків він призначений відповідальною особою на ДП «БРЗ». За своїм напрямком діяльності він контролює проведення дефектаційних робіт отриманих виробів для ремонту, сам процес ремонту, відповідність робочих нарядів нормативній документації з ремонту та проводить контроль приладів, вузлів та агрегатів придбаних у сторонніх організацій тощо. З приводу отриманих ТМЦ від ТОВ «Флеш-сток» та ТОВ «ВП «Патріот» він зазначив, що отриманні ТМЦ були оглянуті ним візуально на предмет комплектності та відповідності технічного стану, проведені випробування, які дозволили зробити висновок про придатність придбаних ТМЦ у використанні на військовій техніці, про що зроблені необхідні відмітки в журналах пред`явлення. Щодо ремонту двигунів, свідок зазначив, що необхідність їх капітального ремонту передбачена умовами Договорів між Міністерством оборони України та ДП «БРЗ» (з позначкою «Таємно»), двигуни мають значний термін зберігання або експлуатації. Після початку проведення ремонту виробів, двигуни направляються до ПФ «Променерго», де для проведення контролю призначений інший представник 173 військового представництва Міністерства оборони України, який здійснює безпосередній контроль проведення ремонту двигунів. Свідок безпосередньо здійснює контроль вже після того як двигун встановлений на виріб на предмет його безперебійної роботи та наявності підтікань технічних рідин, що можуть виникнути під час встановлення двигуна на виріб, та бере участь разом з представників підприємства у ходових та полігонних випробуваннях.

Щодо відносин з ПФ «Променерго», слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП «БРЗ» та ПФ «Променерго» укладені договори від 05.08.14 №14/35 на проведення капітального ремонту двигуна 5Д20Б-300, від 06.04.2015 №14/15 на проведення капітального ремонту двигуна В46-2С1, від 28.10.2014 №6-28.10.14 на проведення капітального ремонту двигуна В6М-1, від 11.11.2015 №16/62 на ремонт радіаторів. Договори мають майже ідентичні умови, відрізняються лише вартістю робіт, предметом договору тощо.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ДП «БРЗ» починаючі з 2014 року по цей час виконує роботи для Міністерства оборони України з ремонту військової техніки. Військова техніка надходить на підприємство після тривалої багаторічної експлуатації та зберігання в неналежних умовах, та потребує значного обсягу ремонту. Для відновлення боєздатності та відновлення моторесурсу потрібно проведення капітального ремонту двигунів, що передбачено умовами договорів з Міністерством оборони України. ДП «БРЗ» не має фахівців з ремонту двигунів та спеціального обладнання, необхідного для здійснення капітального ремонту двигунів. Внаслідок цього були укладені вище вказані договори.

По спірним операціями підприємством були відкриті замовлення щодо ремонту двигунів та радіаторів, що підтверджується повідомленнями про відкриті замовлення (Т.1 а.с. 152 - 164).

Згідно договорів від 05.08.14 №14/35, від 06.04.2015 №14/15, від 28.10.2014 №6-28.10.14 проведено капітальний ремонт двигунів (Т.3 а.с. 147 151, 156, 186 187, 192 193, 198 200, 208, 231). Згідно Договору від 11.11.2015 №16/62 проведено ремонт радіаторів (Т.3 а.с. 236 237).

Судом також встановлено, що у акті перевірки підтверджується декларування ПДВ як ПФ «Променерго» так і ДП «БРЗ», податкові накладні внесені до ЄРПН, податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та відображені у податковій звітності.

Судом досліджено, що двигуни на виконання вище зазначених договорів, здавалися контрагенту позивача на підставі актів здачі-приймання обладнання в ремонт, приймалися з ремонту на підставі акту здачі-приймання обладнання після ремонту з перевіркою його комплектності та випробуваннями на стенді. Випробування двигуна, при різних температурних та оборотних навантаженнях, здійснювалося в присутності представника ДП «БРЗ» та представника замовника №173, що підтверджено їх особистими підписами та скріплено печаткою. В актах зазначається вид двигуна та його серійний номер, що надає можливість його ідентифікувати. В подальшому укладалися акти виконаних робіт.

В ході судового розгляду справи встановлено, що двигуни та радіатори на ремонт та після ремонту перевозилися транспортом ДП «БРЗ», що підтверджується подорожніми листами, наказами по підприємству про відрядження, ввізними та вивізними квитками ввезення-вивезення двигунів з території підприємства. Зазначенні докази, у своїй сукупності дають можливість суду прийти до висновку, що саме ДП «БРЗ» здійснило перевезення двигунів та радіаторів з м. Балаклія до м. Мерефа та у зворотному напрямку.

До матеріалів справи наданні ввізні-вивізні квитки щодо пересування двигунів з території та на територію підприємства по кожному випадку при транспортуванні двигунів або радіаторів, видавався наказ по підприємству, де зазначалася мета відрядження, в деяких випадках працівники вибували у відрядження до декількох контрагентів, виконання наказу підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Крім того висновок, щодо зазначення у графі 20 Подорожнього листа найменування вантажу - тех. майно, не може бути підставою для того щоб вважати, що перевезення не відбувалося, так як інші документи в повному обсязі підтверджують перевезення до ПФ «Променерго» двигунів та радіаторів для ремонту та отримання їх після ремонту. І найменування «тех. майно» не спростовує твердження Позивача, що відбулося транспортування саме двигунів, або радіаторів.

Стосовно завантаження-розвантаження двигунів суд встановив, що, згідно наданих штатних розкладів, ДП «БРЗ» має штат робітників у кількості 320-380 робітників (у період, який перевірявся), також на балансі має кран-балки, автокран, мостові крани, електронавантажувачі тощо, крім того в штатному розписі підприємства передбаченні посади транспортувальника, машиніста крану, водія автокрану, які за своїми посадами виконували роботу з навантаження-розвантаження вантажів. Позивач, зазначає, що окремо робочі наряди по цих роботах не ведуться, так як вони працюють за табелем обліку робочого часу, таким чином, твердження відповідача, щодо неможливості здійснити навантаження-розвантаження двигунів та відсутність доказів з цього приводу, спростовується матеріалами справи.

Запасні частини, які були замінені в процесі ремонту двигунів, та не придатні до подальшого використання були повернуті ПФ «Променерго» за відповідними актами у присутності представника ПЗ №173, які зберігалися на складі, та в подальшому поверталися до військових частин НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , що також підтверджується відповідними актами приймання-передачі. Слід зазначити, що в цих актах також поверталися ТМЦ, які були замінені ТМЦ, отриманими від ТОВ «ВП Патріот». Отримані від ПФ «Променерго» запасні частини, не придатні до подальшого використання по замовленнях № №6802, 6822, 6792, 6831, 6813, 6813 до цього часу зберігаються на ДП «БРЗ», так як не отримані наряди на переміщення до військових частин.

Також судом встановлено, що демонтаж та монтаж двигунів та радіаторів відбувався за наступними робочими нарядами, по відповідних замовленнях за № №: 6498, 6497, 7770, 6767, 1372, 6767, 2374, 1636, 2000, 1111, 1113, 1023, 3023, 1288, 1286, 1288, 1372, 2374, 1374, 1023, 1700, 2285, 1285, 4047, 8069, 1480, 1372, 1374, 1265, 1023, 1285, 1023, 1285, 2286, 2285, 1372, 1374, 1471, 1025, 1140, 1023, 1284, 1285, 2285, 1140, 1140, 1143, 1236, 1285, 1025, 1025, 1023, 1285, 2372, 1372, 1374, 1372, 1374, 2372, 1372, 1374, 3372, 1372, 1374, 1372, 1374, 2375, 2374, 1372, 1374, 2374, 2375, 1372, 2375, 2374, 1374, 1423, 6864, 1111, 1113, 2113, 1469, 1471, 1471, 1286, 1288, 1023,1140, 1372, 1471, 1374, 1634, 1636, 1471.

Таким чином твердження відповідача, щодо дефектності зазначених первинних документів спростовуються матеріалами справи.

Стосовно дефектів двигунів представник позивача у судовому засіданні пояснив, що військову техніку ДП «БРЗ» отримало після тривалої експлуатації або з складського, тривалого зберігання, майже всі вироби були виготовленні у 1970-1980 роках минулого сторіччя, і однією з умов Договорів, укладених з Міністерством оборони України є ремонт двигунів. Кожний виріб, має свій формуляр, який містить в собі дані про мотопробіг, технічне обслуговування, проведення ремонтів, категорію виробу тощо. В залежності від цих даних і робиться висновок про необхідність проведення капітального ремонту двигунів. В подальшому у формулярі виробу ставляться ДП «БРЗ» відмітки про проведені роботи, які є підставою для прийняття виробу з ремонту та подальшої експлуатації. Вироби ЗСУ-23-4, 9А33БМ2(3) та 2С6, які надходили в ремонт на державне підприємство «Балаклійський ремонтний завод» протягом 2015 2017 років, експлуатувались після проведення останнього капітального ремонту більше ніж 12 років, а деякі вироби протягом всього терміну експлуатації, який становить від 28 до 42 років, капітального ремонту не проходили жодного разу. Відповідно до Норм ресурсів і міжремонтних строків експлуатації РАО номенклатури головного ракетно-артилерійського управління МО СССР до середнього, капітального і регламентованого ремонту, затвердженого наказом Головнокомандуючого Сухопутними військами №003 1988 року строк експлуатації виробів ЗСУ-23-4, 9А33БМ2(3) та 2С6 (у тому числі й засобів рухомості, які входять до складу виробів) до першого капітального ремонту становить 10-12 років, а до кожного наступного ремонту строк зменшується з коефіцієнтом 0,8.

Таким чином, всі вироби ЗСУ-23-4, 9А33БМ2(3), 2С6, які надходили в ремонт на ДП «БРЗ» протягом 2015 2017 років, та їх складові частини, у тому числі маршові двигуни В6-М-1, 5Д20Б-300, В-46-2С1 відповідно, на момент надходження до підприємства підлягали проведенню капітального ремонту.

Представником позивача було зазначено, вироби, після проведення ремонту прийняті представниками Замовника, про що свідчать акти приймання-передачі виробів з ремонту.

Отже твердження відповідача щодо не обґрунтування доцільності виконання робіт з капітального ремонту, не надання доказів, щодо пред`явлення претензій у деяких випадках, коли відбулася затримка виконання робіт з боку ПФ «Променерго» судом не приймається до уваги, так як дані факти не підтверджують чи не спростовують фактичність операцій, та не мають впливу на податкові зобов`язання Позивача та стосуються його цивільних правовідносин з контрагентами.

Щодо посилань відповідача на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2016 по справі №200/5639/16-к, вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2016 по справі №202/5765/16-к, та на відсутність ланцюга постачання ТМЦ контрагентам позивача, відсутність реального здійснення господарських операції суд зазначає, що саме по собі встановлення факту створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, не є свідченням неможливості такою особою поставити товар або надати послуги.

Зазначена обставина не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів чи надання послуг.

Згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №816/809/17, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, або вироку не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Лише встановлення у ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигід або його обізнаності з такими діями контрагента може вважатися підставою для висновку про неправомірне формування ним витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

У даному випадку, у наданих матеріалах наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ДП «БРЗ» та ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП «Патріот», ПФ «Променерго», які складені за результатами проведених операцій з дотриманням вимог законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов вказаних договірних відносин.

Суд вважає, що ДП «БРЗ», як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни, зокрема і фактичної сплати сум податків до бюджету, постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) контролюючим органом при проведенні перевірки не спростована, а навіть підтверджена (накладні, фактична наявність товару, його використання та отримання поштою тощо). Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у процесі перевірки не встановлені.

Будь-яких доводів з приводу того, що ДП «БРЗ» було обізнано зі станом виконання податкових зобов`язань, або отриманням товару від своїх контрагентів, постачальниками товару по ланцюгу поставок орган ДФС, у акті перевірки не наводить. Так само, як не наводить доказів і вирок суду, щодо обізнаності ДП «БРЗ» у здійсненні контрагентом фіктивно підприємництва, тим більше, що податкові зобов`язання контрагентами позивача, а саме: ТОВ «Флеш-Сток», ТОВ «ВП «Патріот», ПФ «Променерго» були належним чином задекларовані.

Згідно із висновком ВСУ, викладеним у Постановах від 27 жовтня 2015 року № 21-1555а15 та від 22 вересня 2015 року № 21-1526а15, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Вказані висновки ВСУ, узгоджуються із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №814/328/15, згідно з яким, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети. Спірним питанням в межах даних правовідносин є достатність наданих Позивачем первинних документів в підтвердження здійснення ним господарських операцій по поставки товарів контрагентами позивача, надання ними транспортно-експедиційних послуг, вантажно-розвантажувальних робіт, послуг з перепродажної підготовки товарів, а також повнота цих первинних документів, чи утримують вони в собі необхідну інформацію про отримані Товариством товари/послуги, чи розкривають зміст господарських операцій, що свідчить про реальність їх здійснення.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 №820/4648/13-а твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем має досліджувати можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ. Право на віднесення сум до складу валових витрат при нарахуванні податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Доведеність податкового правопорушення полягає у комплексному дослідженні усіх складових господарських операцій. Сам факт неможливості проведення перевірки, звірки контрагентів платника податків засвідчує виключно неможливість їх проведення, та не є належним доказом який доводить або спростовує реальність вчинення господарських операцій.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд, враховуючи принцип верховенства права, презумпції правомірності дій платника податків, практику ЄСПЛ, як джерело права, вважає що наявні підстави для задоволення позову та вважає, що доводи позовної заяви ґрунтуються на доведеному факту надання та отримання товарів/послуг, здійснення господарських операцій із контрагентами, які спричинили реальні зміни у майновому стані платника податків не доведений наявними у справі належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, здійснення позивачем та його контрагентом узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди, а також не надано жодного доказу на підтвердження того, що зміст укладених між позивачем, та його контрагентами правочинів, не відповідає дійсним намірам сторін, і що такі наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за наслідками відповідних фінансово-господарських операцій - не доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, зворотні твердження відповідача є помилковими та обґрунтованими припущеннями стосовно заниження податкового зобов`язання, відповідачем не доведено наявність підстав для призначення штрафної санкції.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 08252623, адреса: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Стадіонна, 1-А) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000151417 від 21.05.2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Харківській області.

Стягнути на користь державного підприємства "Балаклійський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 08252623) судові витрати в розмірі 11378 (одинадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 13 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2018 року.

Суддя Шевченко О.В.