Справа №639/7012/17

Провадження №2/639/474/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кузнецової (Тіщенко),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшов позов позивача ОСОБА_1 до відповідача ПАТ КБ «Приватбанк», в якому позивач просить стягнути з відповідача 2 972, 31 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що на нього, як споживача послуг, відкрито рахунок (карта банку НОМЕР_2) в ПАТ Комерційний Банк «Приватбанк». 29.06.2017 року з картки позивача НОМЕР_2 без його згоди було списано суму в розмірі 1 956,66 грн., а 10.07.2017 року з тієї ж самої карти було списано суму в розмірі 1 015,65 грн. на що він також згоди не давав.Після цього з позивачем зв'язався співробітник безпеки і повідомив, що стосовно позивача нарахована дебіторська заборгованість в розмірі 16 111,00 грн. у зв'язку з тим, що 11.11.2016 року ним був куплений товар, замовлений через ПриватМаркет.

Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки товар був доставлений йому через помилку кур'єра і був повернутий позивачем 15.11.2016 року, що підтверджується даними експрес-накладної Нової Пошти №10022941678, в якій зазначено, що 16.11.2016 року продавець отримав товар назад. Крім того, позивачу 18.11.2016 року повернуті гроші, витрачені ним на кур'єра в розмірі 171.99 грн. на карту НОМЕР_3.Таким чином, з рахунку позивача було списано кошти за товар, який він не замовляв і повернув. Після звернення до відповідача із вимогою про повернення коштів, позивач отримав відповідь про те, що відповідач визнає факт повернення товару, але вже списані кошті не повертає. У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

27.11.2017 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів. Призначено судове засідання.

15.03.2018 року представником відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що 26.10.2013 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір банківського обслуговування, підписавши анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Ставши клієнтом Банку він скористався сервісом «Миттєва розстрочка» (кредит), замовивши на інтернет-ресурсі ПриватМаркет телефон. У відповідності до Умов договору ПАТ КБ «ПриватБанк» до надання позичальником документів на підтвердження повернення товару утримував платежі за сервісом «Миттєва розстрочка». Зазначений факт підтверджується службовим розслідуванням, у зв'язку з чим проти задоволення позову відповідач заперечує.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.04.2018 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3. Визнано явку для надання особистих пояснень представника відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» в судове засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів - обов`язковою.

Разом з тим представник позивача ОСОБА_6 подав письмові пояснення, в яких зазначив, що не зважаючи на заперечення відповідача проти задоволення позову, позиція останнього залишається незрозумілою, оскільки він не надає доказів замовлення товару саме позивачем, визнає отримання товару іншим клієнтом відповідача, сторнував залишок заборгованості, але не визнає позовні вимоги. Такий підхід, на думку представника позивача, є спробою уникнути відповідальності.

30.08.2018 року позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не з'явилися. Представник позивача брав участь в судових засіданнях, але в подальшому надав суду заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутність.

Не зважаючи на те, що судом було визнано явку відповідача обов'язковою та викликано останнього у судові засідання для надання особистих пояснень, представник відповідача у судове засідання жодного разу не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Третя особа ОСОБА_3у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за допомогою смс-повідомлень, оскільки його адреса невідома, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі Анкети-заяви ОСОБА_1 від 26.10.2013 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, позивачу відкрито рахунок (а.с. 46).

Відповідно до експрес-накладної №100222941678, дата оформлення 15.11.2016 року ,ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) відправив телефонний апарат оголошеною вартістю 16 111 грн. ОСОБА_3 (м. Київ, Відділення №345 (до 15 кг), Міні - відділення, пл. Майдан Незалежності, 1 (ТЦ «Глобус»)) (а.с.7).

Як вбачається з довідок ПАТ КБ «ПриватБанк» від 16.11.2017 року, з картки ОСОБА_1 НОМЕР_2 29.06.2017 року списано дебетну частину переводу в розмірі 1 956,66 грн., а 10.07.2017 року - 1 015,65 грн. (а.с.5-6).

На звернення до ПАТ КБ «ПриватБанк» із вимогою про повернення коштів від 12.10.2017 року та 25.10.2017 року ОСОБА_1 надана відповідь про те, що Службою безпеки Банку було проведено службове розслідування, в ході якого було виявлено, що ОСОБА_1 було здійснено оформлення замовлення на сайті «ПриватМаркет», було документально встановлено факт отримання ним товару згідно накладної, проте жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 повернув товар продавцю надано не було. Згідно з висновком служби безпеки Банку було відкрито рахунок дебіторської заборгованості НОМЕР_4 на суму - 16 111,00 грн., за яким відповідно до постанови від 17.06.2004 № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», обліковуються суми іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами Банку.На підставі цього з карти для виплат НОМЕР_2 були проведені списання грошових коштів в рахунок погашення дебіторської заборгованості: 29.06.2017 на суму 1 956,66 грн. і 10.07.2017 на суму 1 015,65 грн. 27.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до банку з проханням сторнувати дебіторську заборгованість, надавши документи, які підтвердили відправлення ним товару продавцю та отримання останнім цього товару у м. Києві 16.11.2016 року. Таким чином, після надання додаткових матеріалів, які мають істотне значення в даній справі ПАТ КБ «ПриватБанк» було прийнято рішення сторнувати дебіторську заборгованість з рахунку НОМЕР_4 у повному обсязі (а.с.8).

Крім того, представником відповідача суду наданий висновок від 28.08.2017 року по скарзі ОСОБА_7 (ініціали в редакція документу) на відкриття дебіторської заборгованості та списання коштів на її погашення за результатами службової перевірки за зверненням ОСОБА_1, якими, зокрема встановлено, що після надання клієнтом додаткових матеріалів, можна зробити висновок, що вони підтверджують відправку товару від ОСОБА_7 (ініціали в редакція документу) продавцю ОСОБА_3 та отримання останнім цього товару у м. Київі 16.11.2016 року. На підставі нових відкритих обставин вбачається доцільним перенести дебіторську заборгованість з ОСОБА_7 (ініціали в редакція документу) на продавця ОСОБА_3 (а.с.49-52) .

На даний час ПАТ КБ «Приватбанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви. Зазначені обставини підтверджені відповідним витягом з державного реєстру.

15.12.2017 року набув чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року, який набув чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У відповідності до ст. 4 вказаного Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг), у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк.

Згідно з ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи наведене, на підставі досліджених доказів суд приходить до висновку про відсутність підстав для неповернення відповідачем позивачу списаних з його картки сум 29.06.2017 року - в розмірі 1 956,66 грн. та 10.07.2017 року - в розмірі 1 015,65 грн., на загальну суму 2972, 31 грн., у зв'язку з чим вказані суми підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, а позов - задоволенню.

Задовольняючи позов на підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір, від якого позивач звільнений.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 2 972 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дві) гривні 31 копійку.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір на користь держави у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_5 виданий Жовтневим РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 07.10.2011 року, ІПН: НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_2;

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;

Третя особа: ОСОБА_3.

Повний текст рішення складено 21.09.2018 року.

Суддя Н.В. Баркова