КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. Справа№ 5011-58/14165-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - Кобилецький В.В., адвокат, довіреність № б/н від 25.07.2017;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи 1 - Яременко М.О., довіреність № 109/01/11-7765 від 21.08.2018; Друзенко М.П., довіреність № 109/01/11-2927 від 29.03.2018;

від третіх осіб 2,3 - представники не прибули,

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 у справі №5011-58/14165-2012 (головуючий суддя - Марченко О.В., судді - Бондарчук В.В., Прокопенко Л.В.) за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" до Київської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" та Департаменту комунальної власності міста Києва про визнання недійсним пункту 119 таблиці 2 "Культура і мистецтво" до додатку 10 до рішення Київської міської ради від 27.10.2011р. №397/6613.

встановив наступне.

Об 'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним п. 119 таблиці 2 "Культура і мистецтво" додатку 10 до рішення Київської міської ради від 27.10.2011р. №397/6613 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від 02.12.2010р. №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень, площею 289,3 м.кв. будинку №8-Б по вул. Пушкінській в м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Київською міською радою права власності власників квартир житлового будинку № 8-Б по вул. Пушкінській в м. Києві, набуте ними на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", прийняттям рішення від 27.10.2011р. про внесення змін та доповнень до таблиці 2 "Культура і мистецтво" додатку 10 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010р. №284/5096, оскільки спірні приміщення належать до допоміжних приміщень і є власністю власників квартир будинку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 у справі №5011-58/14165-2012 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не підтверджено документально статус спірних приміщень як допоміжних, а на момент виникнення відносин (прийняття спірного рішення), вказані приміщення перебували у комунальній власності.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на належність спірних приміщень до допоміжних та відповідно невірність висновку суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем відповідних обставин.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. та на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2016р. у справі №5011-58/14165-2012.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018р. скасовано; справу №5011-58/14165-2012 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми процесуального права щодо повноти оцінки доказів та всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, що вимагає направлення справи на новий розгляд. Справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки саме цим судом з'ясовувалось питання та призначалась експертиза стосовно приналежності спірних приміщень.

Крім цього, Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, проаналізувати докази, що надані сторонами на підтвердження їх вимог та заперечень, визначити приналежність спірних приміщень до нежитлових або допоміжних та їх площу, і в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

Представник апелянта - позивача у справі у судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

У судовому засіданні представники третьої особи - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач та треті особи - комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" та Департамент комунальної власності міста Києва правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від вказаних осіб до суду не надійшло.

При цьому, від комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" до апеляційного суду надійшли пояснення, якими останнє просило залишити оскаржуване рішення без змін.

Враховуючи належне повідомлення відповідача та третіх осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Рішенням від 30.08.1971р. № 1431 виконкому Київської міської ради депутатів трудящих "Про хід відселення мешканців з підвалів в Московському, Залізничному і Шевченківському районах" зобов'язано виконкоми відселити громадян, які проживають в підвалах та в напівпідвалах, а звільнені приміщення використовувати як нежилі приміщення для використання під склади, службові приміщення.

Рішенням Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992р. № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста, відповідно до якого до комунального майна, що передається у власність Шевченківського району є, зокрема, житловий фонд, вбудовані та прибудовані нежитлові приміщення.

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2001р. № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" затверджено перелік об'єктів, що входить до комунальної власності територіальної громади, до якого включено житловий будинок № 8-Б по вул. Пушкінській у Шевченківському районі м. Києва.

Установчими зборами власників квартир будинку № 8-Б по вул. Пушкінській у м. Києві 16 грудня 2005 року утворено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани", яке зареєстровано Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 28.03.2006р. за №16.

Розпорядженням Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 1401 від 01.09.2006р. зобов'язано комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району в м. Києві здійснити передачу з власного балансу на баланс ОСББ, зокрема житловий будинок по вул. Пушкінська, 8-Б.

Відповідно до акта від 01.10.2006р. на баланс позивача Житлово-експлуатаційною конторою № 1003 комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району в м. Києві передано житловий комплекс будинку № 8-Б по вул. Пушкінській.

У п. 2 вказаного акта зазначено відомості про площу будинку, і зокрема, вказано, що на площі 427,8 кв.м. розміщені нежитлові вбудовані приміщення (офіси, контори, художні майстерні), площа допоміжних приміщень складає - 1 071,6 кв.м.

Відповідачем 02 грудня 2010 року було прийнято рішення № 284/5096, яким припинено чинність додатків 2-12 до рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. № 208/1642 та викладено в новій редакції перелік об'єктів, що входить до комунальної власності територіальної громади.

Відповідно до вказаного переліку житловий комплекс по вул. Пушкінська, 8-Б у Шевченківському районі м. Києва не належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Києва.

Київською міською радою 27.10.2011р. прийнято рішення № 397/6613, яким внесено зміни до рішення від 02.12.2010р. № 284/5096, зокрема: нежитлові приміщення площею 289,3 м.кв. житлового комплексу по вул. Пушкінська, 8-Б у Шевченківському районі м. Києва внесено до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади.

Позивач вважає, що спірне рішення відповідача в частині віднесення 289,30 кв.м. нежитлових приміщень до об'єктів комунальної власності порушує його права, оскільки спірні приміщення належать до допоміжних і є власністю власників квартир будинку.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про документальне не підтвердження позивачем статусу спірних приміщень як допоміжних, а також про те, що на момент виникнення відносин (прийняття спірного рішення), вказані приміщення перебували у комунальній власності.

Як вже було вказано, зазначене рішення суду першої інстанції переглядалося в апеляційному порядку та було залишено без змін судом апеляційної інстанції.

При цьому, в ході розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, Київським апеляційним господарським судом у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи відносяться підвальні приміщення багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-Б, в тому числі спірні приміщення загальною площею 289,3 кв.м., до допоміжних приміщень цього житлового будинку?

- чи розташовані в підвальних приміщеннях багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 8-Б, в тому числі в спірних приміщеннях загальною площею 289,3 кв.м, інженерні комунікації та технічні пристрої, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання, які необхідні для обслуговування вище розташованих поверхів даного будинку, для забезпечення безпечної експлуатації, побутового обслуговування мешканців будинку, забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир житлового будинку № 8-Б по вул. Пушкінській в м. Києві, які забезпечують обслуговування більше однієї квартири і без яких неможлива експлуатація домоволодіння в цілому?

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 02.03.2018 р. №11283/16-43, зокрема, по першому питанню встановлено, що окремі приміщення (кімнати), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві та відносяться до складу спірних приміщень загальною площею 283,3 кв.м. (289,3 кв.м), в яких прокладені трубопроводи і змонтовані прибори системи опалення, є допоміжними приміщеннями будинку. Зокрема, до них належать:

- кімнати №№ 2,3,5,6 в групі приміщень №31 площею 50,5 м.кв.;

- кімната №2 в групі приміщень №45 площею 38,3 м.кв.;

- кімната №3 в групі приміщень №46 площею 9,3 м.кв.;

- кімнати №№ 5,7,8,9 в групі приміщень №63 площею 63,1 м.кв.

Також, допоміжним є окреме приміщення розташоване нижче першого поверху з окремим входом з боку двору (див. фото 18, 19 у висновку від 30.04.2014 р. за №4932/13-43 судової будівельно-технічної експертизи) в якому змонтований вузол керування теплової енергії системи опалення житлового будинку по вул. Пушкінська, 8-Б в м. Києві.

Оскільки у приміщеннях (кімнатах) груп №№31 (кімнати: 1,4,7,8, загальною площею 24,3 м.кв.), 45 (кімнати: 1,3,4,5,6, загальною площею 15,4 м.кв.), 46 (кімнати: 1,2,4,5,6, загальною площею 47,8 м.кв.), 63 (кімнати: 1,2,3,4,6, загальною площею 34,6 м.кв.), розташованих нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, які були представлені для проведення огляду установлених: технічних пристроїв, механічного, електричного, санітарно-технічного та іншого обладнання, прокладених мереж інженерних комунікацій з установленою на них запірно-розподільчою арматурою, які необхідні для забезпечення експлуатації та обслуговування квартир мешканців будинку, на час проведення обстеження не спостерігається, вказані приміщення (кімнати) не відносяться до допоміжних.

По другому питанню експерт зазначив, що інженерні комунікації, технічні пристрої, механічне, електричне та інше обладнання (окрім обладнання системою опалення) в приміщеннях, розташованих нижче першого поверху у житловому будинку №8-Б по вул. Пушкінська у м. Києві, відносяться до складу спірних приміщень загальною площею 283,3 кв.м (289,3 кв.м), які необхідні для: обслуговування вище розташованих поверхів даного будинку; забезпечення безпечної експлуатації; побутового обслуговування мешканців будинку; забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації однієї квартири і більше у будинку, за результатами обстеження експертом не встановлено. Обстеження інших приміщень, розташованих нижче першого поверх будинку не проводилось, оскільки доступ до них експерту не забезпечено.

Апеляційним господарським судом (при попередньому перегляді) не прийнято до уваги вказаний висновок експертизи, оскільки останній, на думку суду, не містить беззаперечного висновку про те, що спірні приміщення є допоміжними, та експертом не надано вичерпних та однозначних відповідей на поставлені питання.

Верховний Суд, скасовуючи вказану постанову суду апеляційної інстанції, зазначив, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Таким чином, за висновком Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості призначити додаткову експертизу, а у разі необхідності нову.

При новому розгляді даної справи, представник позивача в засіданні апеляційного суду заперечив проти призначення експертизи з підстав її недоцільності, вказавши при цьому, що висновком експерта від 02.03.2018 р. №11283/16-43 чітко встановлено, що приміщення підвального поверху площею 161,2 м.кв. зі спірних 283,3 м.кв. є допоміжними.

При цьому, представник позивача також зазначив, що експертом не визнані допоміжними 122,1 м.кв. приміщень, які фактично є коридорами, коморами та санвузлами, тобто є невід'ємними приміщеннями груп приміщень №№ 31, 45, 46, 63.

Також, представник заперечив проти покладення на Об'єднання витрат за проведення судової експертизи.

Проаналізувавши наявний висновок експерта, враховуючи заперечення представника позивача, а також ненадання апеляційному суду витребуваних документів, зокрема, плану (схеми) прокладених трубопроводів холодного водопостачання та інших мереж інженерних комунікацій в спірних приміщеннях, що в свою чергу, стало також підставою не проведення експертом дослідження на предмет допоміжності приміщень, пов'язаних мережею прокладених у них трубопроводів холодного водопостачання будинку, колегія суддів дійшла висновку, що призначення ще однієї експертизи є недоцільним, призведе до невиправданого затягування розгляду справи, а тому вона підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (аналогічна норма права закріплена ст. 20 Господарського кодексу України).

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

На підставі оскаржуваного рішення здійснено державну реєстрацію права власності на спірні приміщення, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у даній справі.

Нормативно - правовим актом, який визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до ст.1 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції чинній на момент створення Об'єднання), допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. № 4 -рп/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.ін.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.

Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.

Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 02.03.2018 р. №11283/16-43, окремі приміщення (кімнати), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві та відносяться до складу спірних приміщень загальною площею 283,3 кв.м. (289,3 кв.м), в яких прокладені трубопроводи і змонтовані прибори системи опалення, є допоміжними приміщеннями будинку. Зокрема, до них належать:

- кімнати №№ 2,3,5,6 в групі приміщень №31 площею 50,5 м.кв.;

- кімната №2 в групі приміщень №45 площею 38,3 м.кв.;

- кімната №3 в групі приміщень №46 площею 9,3 м.кв.;

- кімнати №№ 5,7,8,9 в групі приміщень №63 площею 63,1 м.кв.

Також, експертом встановлено, що оскільки у приміщеннях (кімнатах) груп №№31 (кімнати: 1,4,7,8, загальною площею 24,3 м.кв.), 45 (кімнати: 1,3,4,5,6, загальною площею 15,4 м.кв.), 46 (кімнати: 1,2,4,5,6, загальною площею 47,8 м.кв.), 63 (кімнати: 1,2,3,4,6, загальною площею 34,6 м.кв.), розташованих нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, які були представлені для проведення огляду установлених: технічних пристроїв, механічного, електричного, санітарно-технічного та іншого обладнання, прокладених мереж інженерних комунікацій з установленою на них запірно-розподільчою арматурою, які необхідні для забезпечення експлуатації та обслуговування квартир мешканців будинку, на час проведення обстеження не спостерігається, вказані приміщення (кімнати) не відносяться до допоміжних.

Отже, згідно із вказаним експертним висновком приміщення (кімнати), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, загальною площею 161,2 м.кв. зі спірних 283,3 м.кв. (289,3 м.кв.) є допоміжними.

Стосовно визначення у експертному висновку загальної площі спірних приміщень у розмірі 283,3 м.кв., замість 289,3 м.кв., слід зазначити, наступне.

Так, коректним розміром площі, який було визначено в результаті обмірів спірних приміщень, є саме 283,3 м.кв., а не 289,3 м.кв., як вказано у рішенні Ради та заявленому позивачем позові.

Саме на приміщення вказаною площею (283,3 м.кв.) відповідачем було зареєстровано право власності на підставі спірного рішення.

Позивач, в свою чергу, також погодився із визначеною експертом площею спірних приміщень.

Таким чином, у сторін заперечення щодо визначення загальної площі спірних приміщень саме у розмірі 283,3 м.кв. відсутні.

Отже, загальна площа приміщень, які позивач вважає допоміжними, а відповідач, в свою чергу - комунальною власністю, складає саме 283,3 м.кв.

Як вже було зазначено, експертом приміщення (кімнати), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, загальною площею 161,2 м.кв. зі спірних 283,3 м.кв. (289,3 м.кв.) визнані допоміжними.

Решта приміщень зі спірних 283,3 м.кв. (289,3 м.кв.) загальною площею 122,1 м.кв. (приміщення (кімнати) груп №№31 (кімнати: 1,4,7,8, загальною площею 24,3 м.кв.), 45 (кімнати: 1,3,4,5,6, загальною площею 15,4 м.кв.), 46 (кімнати: 1,2,4,5,6, загальною площею 47,8 м.кв.), 63 (кімнати: 1,2,3,4,6, загальною площею 34,6 м.кв.)), були визнані експертом такими, що не належать до допоміжних, з огляду на відсутність установлених: технічних пристроїв, механічного, електричного, санітарно-технічного та іншого обладнання, прокладених мереж інженерних комунікацій з установленою на них запірно-розподільчою арматурою, які необхідні для забезпечення експлуатації та обслуговування квартир мешканців будинку.

Враховуючи встановлення експертом вказаних обставин, доводи апелянта про те, що зазначені приміщення загальною площею 122,1 м.кв. також мають бути віднесені до допоміжних, оскільки вони фактично є коридорами, коморами та санвузлами, тобто невід'ємними приміщеннями груп приміщень №№31,45,46,63, відхиляються колегією суддів.

Так, враховуючи зазначений висновок експерта, підстави для віднесення вказаних приміщень загальною площею 122,1 м.кв. до допоміжних відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доведеними обставинами належності приміщень (кімнат), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, загальною площею 161,2 м.кв. зі спірних 283,3 м.кв. (289,3 м.кв.), до допоміжних.

Таким чином, оскільки приміщення (кімнати), які розташовані нижче першого поверху житлового будинку №8-Б по вул. Пушкінська в м. Києві, загальною площею 161,2 м.кв. зі спірних 283,3 м.кв. (289,3 м.кв.) є допоміжними приміщеннями житлового будинку, вони відповідно є об'єктами права спільної власності співвласників вказаного житлового будинку.

Відповідно віднесення відповідачем вказаних приміщень загальною площею 161,2 м.кв. до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади є неправомірним.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та відповідно визнання недійсним пункту 119 таблиці 2 "Культура і мистецтво" до додатку 10 до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 №397/6613 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень площею 161,2 м.кв. будинку №8 Б по вул. Пушкінській в м. Києві.

При цьому, слід зазначити, що обставини реєстрації права власності на спірні приміщення загальною площею 283,3 м.кв. (групи приміщень №№31,45,46,63) за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного позову з огляду на наступне.

Так, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - відповідач), третя особа Київська міська рада (надалі також - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.08.2016.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі №826/10598/17 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення від 25.08.2016 державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про реєстрацію прав власності на групи приміщень №31, 45, 46, 63 загальною площею 283,3 кв.м., в будинку №8-Б по вул. Пушкінській в м. Києві.

При цьому, вказаним рішенням встановлено, що відповідачем у адміністративній справі прийнято рішення про державну реєстрацію на нежилі приміщення, які вже зареєстровані за ОСББ "Київські каштани", а тому оскаржуване рішення є таким, що порушує право власності позивача.

Вказане рішення оскаржувалось Київською міською радою, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 у справі №826/10598/17 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року.

Отже, вказане рішення набрало законної сили.

Таким чином, реєстрацію права власності на спірні приміщення загальною площею 283,3 м.кв. (групи приміщень №№31,45,46,63) за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради було скасовано, а тому відповідно посилання комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" на протилежне не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, а також витрати за проведення експертиз покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 у справі №5011-58/14165-2012 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 у справі №5011-58/14165-2012 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №5011-58/14165-2012, яким позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" до Київської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" та Департаменту комунальної власності міста Києва про визнання недійсним пункту 119 таблиці 2 "Культура і мистецтво" до додатку 10 до рішення Київської міської ради від 27.10.2011р. №397/6613 задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 119 таблиці 2 "Культура і мистецтво" до додатку 10 до рішення Київської міської ради від 27.10.2011 №397/6613 "Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень площею 161,2 м.кв. будинку №8 Б по вул. Пушкінській в м. Києві.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 8-Б, код 34297934) 597 грн. 88 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 5 728 грн. 91 коп. витрат за проведення судової експертизи, призначеної судом першої інстанції.

4. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 8-Б, код 34297934) 657 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 1 096 грн. 57 коп. витрат за проведення судової експертизи, призначеної судом апеляційної інстанції.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36, код 22883141) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київські каштани" (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 8-Б, код 34297934) 1 315 грн. 33 коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 24.09.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко