ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року

Львів

№ 876/6486/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий -суддя Довга О.І.,

суддя Сапіга В.П.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи (Вовчинецької сільської ради) - ОСОБА_3

третьої особи (Івано-Франківської міської ради) - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Івано-Франківської обласної ради та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року (головуючий суддя Кафарський В.В.,проголошено 14:04:28, м.Івано-Франківськ) у справі № 809/563/15 за адміністративним позовом гаражного кооперативу «Соколи» до Івано-Франківської обласної ради, треті особи: Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківська міська рада про визнання нечинним рішення, –

В С Т А Н О В И В:

10.02.2015 гаражний кооператив «Соколи» звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної ради про визнання нечинним рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем, в порушення норм Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій», прийнято рішення за №1499-33/2014 від 05.12.2014 року «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради», яким встановлено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269 гектара без врахування інтересів гаражного кооперативу «Соколи». А тому позивач просить визнати нечинним рішення №1499-33/2014 від 05.12.2014 року.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 позов задоволено повністю. Визнано нечинним рішення Івано-Франківської обласної ради №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради». Зобов'язано Вовчинецьку сільську раду Івано-Франківської міської ради опублікувати в засобах масової інформації, а саме в газеті «Західний кур'єр» резолютивну частину рішення від 12.07.2018 у справі №809/563/15 про скасування рішення Івано-Франківської обласної ради №1499-33/2014 від 05.12.2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради».

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Вовчинецька сільська рада Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківська обласна рада подали апеляційні скарги, в яких, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської обласної ради в судовому засіданні підтримують подані апеляційні скарги.

Представник позивача заперечує доводи апеляційних скарг. Вважає, що суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення.

Представник Івано-Франківської міської ради підтримує рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 в задоволенні позову гаражного кооперативу «Соколи» - відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу гаражного кооперативу «Соколи» залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 - без змін. Згідно постанови Верховного суду від 12.03.2018 касаційну скаргу гаражного кооперативу «Соколи» задоволено частково, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - скасовано, та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що оскаржене рішення від 05.12.2014 за №1499-33/2014 «Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради», яким встановлено межу с. Вовчинець загальною площею 767,4269 гектара, винесене поза межами повноважень відповідача та не у спосіб, передбачений законодавством, а також без врахування інтересів гаражного кооперативу «Соколи», як землекористувача земельної ділянки, щодо якої було змінено адміністративно-територіальні межі.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.12.2014 року на сесії Івано-Франківської обласної ради прийнято рішення №1499-33/2014, яким встановлено межу населеного пункту с. Вовчинець, Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради загальною площею 767,4269 гектара. Цим рішенням зобов'язано Вовчинецьку сільську раду за окремою заявкою замовити у проектній землевпорядній організації проект землеустрою щодо встановлення меж с. Вовчинець. Встановлення межі с. Вовчинець ініціювала Вовчинецька сільська рада.

Так, прийняттю оскаржуваного рішення передували рішення сесії Івано-Франківської міської ради «Про затвердження генерального плану м. Івано-Франківськ (коригування)» від 03.07.2001, генеральний план м. Івано-Франківськ, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про встановлення межі с. Вовчинець» від 23.07.2009, пояснювальна записка, «Проект землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради» № 698 від 02.06.2010, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про затвердження генерального плану с. Вовчинець» від 30.06.2011, опублікованого в газеті «Західний кур'єр», Генеральний план с. Вовчинець, рішення сесії Вовчинецької сільської ради «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення межі Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради» від 16.04.2013, Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 61 від 12.11.2013, громадські слухання проекту генерального плану території с. Вовчинець.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при новому розгляді справи повністю дотримано та взято до уваги висновки і мотиви постанови Верховного суду від 13.03.2018 року якою встановлено, що при підготовці Вовчинецькою сільською радою проекту землеустрою та затвердженні його оскаржуваним рішенням Івано-Франківської обласної ради не було встановлено власників та орендарів земельних ділянок, щодо яких було змінено адміністративно-територіальні межі, не були враховані їх інтереси під час прийняття рішення про встановлення меж с. Вовчинець, зокрема інтереси власників гаражів членів гаражного кооперативу «Соколи», не розроблено перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади, тощо.

З матеріалів справи та пояснень представників апелянтів, наданих під час судових слухань вбачається, що Вовчинецька сільська рада підтвердила ту обставину, що із затвердженням межі с. Вовчинець оскаржуваним рішенням Івано-Франківської обласної ради №1499- 33/2014 від 05.12.2014 року одночасно змінені межі м.Івано-Франківська, що відноситься до повноваженнь Верховної Ради України (частина перша статті 174 Земельного кодексу України).

Таким чином, прийняття оскаржуваного рішення Івано-Франківської обласної ради здійснено поза межами її повноважень, з порушенням встановленої процедури та не враховано, що відповідно до частин сьомої, восьмої та дев'ятої статті 46 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж. У разі встановлення меж міст, проект також погоджується з Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Так, зі змісту рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014р. №1499-33/2014 випливає, що метою його ухвалення є зміна адміністративних меж міста Івано-Франківськ. Проте, така зміна меж міста Івано-Франківськ здійснена Івано-Франківською обласною радою є незаконною виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

У відповідності до норми ст. 174 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення Івано-Франківської обласної ради) рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

На даний час, у відповідності до Закону №1923-VІІІ від 14.03.2017року, редакція частини першої статті 174 Земельного кодексу України теж передбачає, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України, однак уже за поданням Кабінету Міністрів України. Тобто, змінено тільки суб’єкта подання. Тому, посилання апелянтів на те, що «застосовано ст.174 ЗК України, яка є нечинною» є недоцільним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в рішенні Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014р. №1499- 33/2014 жодним чином не згадується посилання на відповідне рішення Верховної Ради України, яким змінюються межі міста Івано-Франківськ, та відсутнє посилання на подання Івано-Франківської обласної ради, що стало підставою для звернення до Верховної Ради України. Таким чином, зміна меж міста Івано-Франківськ яка є метою даного рішення здійснена Івано-Франківською обласною радою поза межами її повноважень із порушенням встановленої законом процедури.

Приймаючи оскаржуване рішення, суб'єкт владних повноважень Івано-Франківська обласна рада порушила встановлений Конституцією та законами України порядок встановлення та зміни меж адміністративних одиниць.

Зокрема земельна ділянка площею 6 га, на якій здійснюється діяльність гаражного кооперативу «Соколи» являється частиною м. Івано-Франківська на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.11.1989р. №190 «Про надання земельних ділянок для несільськогосподарського використання, переведення громадських земель в присадиби та внесення змін в земельно-облікові документи».

Пунктом 4 даного рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів, дана земельна ділянка включена в межі Івано-Франківська. Таким чином юридичний статус даної земельної ділянки закріплено даним рішенням, яке не втратило чинності.

Отже, встановлення межі, як таке згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014року №1499-33/2014 є незаконним ще й тому, що правовий акт, який встановив приналежність земель до м. Івано-Франківська не відмінено.

Тобто, рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 р. №1499-33/2014 "Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради" прийнято з порушенням Закону України "Про землеустрій", зокрема без врахування інтересів гаражного кооперативу "Соколи". Йдеться не тільки про інтерес ГК «Соколи» щодо користування земельною ділянкою, але й порушення його прав щодо можливості користуватися зареєстрованими в передбаченому законом порядку об’єктами нерухомості, а саме гаражами, що розмішені на вказаній земельній ділянці, можливість здійснювати їх обслуговування, влаштування інфраструктури, освітлення, водовідведення, тощо.

Частина 2 статті 46 Закону України "Про землеустрій" зазначає, що проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Між гаражним кооперативом «Соколи» та Івано-Франківською міською радою було укладеного договір оренди за умовами якого Івано-Франківська міська рада передала земельну ділянку фактичним землекористувачам - власникам гаражів, що об’єдналися на основі членства для ведення спільної діяльності. А 05.02.2013 року Івано-Франківською міською радою було прийнято рішення про влаштування додаткового заїзду до гаражного кооперативу "Соколи" по вул. Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську.

У відповідності до листа Івано-Франківської філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України від 11.12.2014 року № 03-19/459 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено та зареєстровано адресу місцезнаходження гаражного кооперативу "Соколи" - м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225. Членами гаражного кооперативу "Соколи" зареєстровані права власності на гаражі з видачею реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції свідоцтв про право власності, витягів про реєстрацію прав власності та технічних паспортів на гаражі, в яких зазначено адресу їх місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225. Більше того, на даний час майно членів гаражного кооперативу, а саме, гаражі, і надалі знаходяться на вказаній земельній ділянці по вул.Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську, яка використовується членами гаражного кооперативу, оскільки на ній знаходяться встановлені гаражі. Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи.

А тому, абсолютно необгрунтованими є твердження апелянтів щодо нібито відсутності у гаражного кооперативу «Соколи» та його членів будь-яких прав на земельну ділянку по вул. Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську та нібито не надання позивачем доказів, які б засвідчували порушення його прав.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріалами справи доведена невідповідність законодавству проекту землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, на підставі якого прийнято рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 р. № 1499-33/2014.

Так, відповідно до статті 45 Закону України "Про землеустрій" схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель.

А згідно статті 46 цього Закону проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць обов'язково включає викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад. Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Як зазначено у листі головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області від 03.09.2014 р. № 392/05, у проекті землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради вказана документація із землеустрою відсутня. Також з метою врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень інформують у разі необхідності населення через засоби масової інформації про заходи, передбачені землеустроєм (стаття 48 Закону України "Про землеустрій").

Судом першої інстанції встановлено факт відсутності в проекті землеустрою переліку земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення) які переходять у комунальну власність територіальної громади с. Вовчинець. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що прийняття рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 року № 1499- 33/2014 "Про встановлення межі населеного пункту с.Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради" на підставі проекту землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради, який не відповідає вимогам законодавства, є незаконним.

Це також підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017 року, якою встановлено преюдиційні обставини щодо невідповідності проекту землеустрою про встановлення меж с. Вовчинець ЗУ «Про землеустрій».

При цьому суд виходив з того, що Івано-Франківська міська рада приймаючи рішення від 08.08.2013 року №1191-37 «Про погодження межі між м.Івано-Франківськ та с. Вовчинець» діяла не на підставі та у не спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проект землеустрою щодо встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам. Із змісту коректуючого аркуша про усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації №61 від 12.11.2013 року видно, що не всі зауваження усунуто. А встановлення межі населеного пункту Вовчинець на місцевості буде здійснено на підставі окремої документації, після прийняття рішення обласною радою.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянтів необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційні скарги Івано-Франківської обласної ради та Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі № 809/563/15 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

ОСОБА_5

судді

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Повне судове рішення складено 20.09.2018 року