ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/1090/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017

(головуючий - Зубченко І.В., судді - Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.)

та рішення Господарського суду Донецької області від 27.07.2017

(суддя Паляниця Ю.О.)

у справі №905/1090/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект"

до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області

про стягнення 356 340,37 грн,

ВСТАНОВИВ

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект", звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення 356 340,37 грн, які складаються з суми боргу в розмірі 194 538,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 147 236,00 грн та суми 3% річних у розмірі 14 566,37 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №13/06 від 01.06.2013 на створення та передачу науково-технічної продукції.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 01 червня 2013 року між Слов'янською районною державною адміністрацією Донецької області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект" (виконавець) підписано договір №13/06 на створення та передачу науково-технічної продукції (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору виконавець за завданням замовника зобов'язується здійснити на свій ризик розробку робочого проекту: "Розчистка русла р.Сухий Торець на ділянці протяжністю 20,0 км "с.Прелесне-с.Троїцьке-сел.Черкаське-с.Олександрівка" в Слов'янському районі Донецької обл." (далі - роботи) та проведення експертизи проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами цього договору.

2.2. У п.1.3 договору сторони погодили, що ціна договору складає 549 996,00 грн з ПДВ і в разі необхідності змінюється за взаємною згодою сторін.

2.3. Строки виконання робіт та порядок здачі-приймання роботи узгоджені сторонами в розділі 3 договору.

Як досліджено судами, у п. 3.1 договору передбачено, що робота, визначена в п.1.1 цього договору, має бути виконаною згідно з календарним планом, що є невід'ємною складовою частиною договору (додаток №1).

За приписами пунктів 3.2, 3.3 договору протягом одного робочого дня після закінчення виконання робіт виконавець надає замовнику роботу на електронних носіях та акт здачі-приймання виконаної роботи. Протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавця роботи на електронних носіях та акту здачі-приймання виконаної роботи замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та підписати зазначений акт або надати виконавцю письмові вмотивовані зауваження щодо невідповідності виконаної ним роботи вимогам, визначеним у п.2.1 цього договору.

Пунктами 3.4, 3.6 договору сторони узгодили, що за наявності письмових вмотивованих зауважень замовника щодо невідповідності виконаної роботи вимогам, що обумовлені договором, сторони зобов'язуються протягом 5 днів скласти двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їхнього виконання. Після усунення виконавцем недоліків, виявлених замовником, сторони протягом 5 днів підписують акт здачі-приймання виконаної роботи. У разі невмотивованої відмови замовника щодо підписання акта здачі-приймання виконаної роботи в строки, обумовлені п.3.3 договору, виконавець залишає за собою право підписати акт здачі-приймання виконаної роботи в односторонньому порядку. Зазначений акт є підставою для пред'явлення замовнику вимог щодо оплати виконаних робіт. Сторони беруть до уваги, що відмовою замовника вважається також не підписання з його боку акту здачі-приймання виконаної роботи у строки, обумовлені п.3.3 цього договору за умови відсутності письмових вмотивованих зауважень замовника щодо невідповідності виконаної роботи вимогам, що обумовлені цим договором.

Науково-технічна продукція передається замовнику на паперових носіях в 4 примірниках, матеріали інженерних вишукувань в 1 примірнику після або під час підписання сторонами акту здачі-приймання виконаної роботи (п.3.7).

2.4. Суди дослідили умови розділу 4 договору, у якому сторони врегулювали порядок розрахунків. Так, відповідно до п.4.1 оплата робіт за цим договором проводиться поетапно, згідно з календарним планом (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору. Авансовий платіж у розмірі 30% від суми договору складає 164 998,80грн з ПДВ і підлягає сплаті виконавцю у строк не пізніше 7-ми банківських днів з моменту підписання договору. Авансовий платіж використовується на поточні витрати, пов'язані з виконанням робіт за договором протягом 3 місяців та підлягає поверненню замовнику у разі невиконання у зазначений термін або припинення договору.

За змістом п.4.1.2 договору замовник здійснює оплату протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаної роботи та виставлення рахунку виконавцем.

2.5. Згідно з п.п.5.2.1, 5.3.1 договору виконавець зобов'язаний за допомогою власних зусиль і засобів виконати роботи, обумовлені цим договором, в обсязі і в строки, передбачені календарним планом, а замовник зобов'язаний при завершенні робіт прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх в розмірах та в строки, передбачені договором.

Відповідно до п.9.8 договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

За твердженням позивача, на виконання умов договору №13/06 від 01.06.2013 виконавцем здійснено розробку робочого проекту: "Розчистка русла р.Сухий Торець на ділянці протяжністю 20,0 км "с.Прелесне-с.Троїцьке-сел.Черкаське-с.Олександрівка" в Слов'янському районі Донецької обл." та проведено експертизу проектно-кошторисної документації. Проте Словянська районна державна адміністрація Донецької області не оплатила у повному обсязі роботи ІІ та ІІІ етапу, що й стало підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект" з позовом до суду у цій справі.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Донецької області позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект" задоволено частково. Стягнуто з Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області суму боргу в розмірі 194 538,00 грн, суму 3% річних у розмірі 13 239,24 грн та інфляційні у сумі 121 303,34 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення.

3.2. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.3. Судові рішення мотивовані таким.

3.3.1. Позивачем було виконано роботи по І етапу "Інженерні вишукування" на загальну суму 355 458,00 грн з ПДВ, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаної роботи №37 від 20.09.2013 та №39 від 10.10.2013, які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств. Відповідач повністю розрахувався за виконані роботи, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

3.3.2. На підставі здійсненого аналізу доказів, що містяться у справі, суди встановили, що роботи ІІ та ІІІ етапу за договором №13/06 від 01.06.2013 виконані позивачем у повному обсязі та належним чином, проте не прийняті та не оплачені Слов'янською районною державною адміністрацією Донецької області.

Зазначені висновки суди здійснили за результатами оцінки договору №00-0235-14/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва, укладеного позивачем з Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи", накладної №07/173 від 16.10.2014 відповідно до якої виконавець передав, а замовник прийняв технічну документацію, визначену договором, листів позивача від 11.12.2014, адресованих відповідачу з проханням затвердити проектну документацію та підписати примірник акта приймання-передачі виконаних робіт №34 та інших наявних у справі доказів.

3.3.3. Суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідача про припинення правовідносин за договором. При цьому вказали, що строк дії договору не є терміном дії зобов'язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі ст.599 ЦК України та ч.1 ст.202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Разом з тим, суди дослідили, що матеріали справи не містять доказів звернення замовника до виконавця з вимогою про зупинення робіт з огляду на порушення строків їх виконання. Натомість протягом 2013 року між позивачем та відповідачем велося листування щодо виконання робіт, яке підтверджує, що виконання зобов'язання не втратило інтерес для відповідача. Згідно з листом №01-36-0046 від 23.01.2014 саме Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект" з дорученням на укладення договору з Державним підприємством "Укрдержінвестекспертиза" на проведення комплексної державної експертизи по об'єкту, що є предметом договору.

3.3.4. Врахувавши положення п.3.3 договору, з огляду на погоджене сторонами право виконавця на одностороннє підписання акта здачі-приймання виконаних робіт за умови відсутності письмових вмотивованих зауважень замовника щодо невідповідності виконаної роботи вимогам, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором №13/06 від 01.06.2013 настав 06.01.2015.

Таким чином, суди відхилили твердження відповідача про ненастання строку виконання зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт.

Судами також відхилено доводи відповідача про ненадання позивачем науково-технічної продукції на електронних носіях.

3.3.5. Отже, здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суди задовольнили позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту "Укррічтранспроект" частково, про що зазначено вище у п.3.1 цієї постанови.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.07.2017 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що знайшло свій прояв у такому.

4.2.1. Суди не надали належної оцінки тому факту, що позивач не виконав роботи у строк, визначений договором.

4.2.2. Без належної оцінки судів залишились обставини направлення позивачем матеріалів по виконанню робіт за договором не у повному обсязі, що підтверджується накладною №07/173 від 16.10.2014, у якій відсутня інформація про надання позивачем документації на електронних носіях.

4.2.3. Оцінка факту ненадання позивачем матеріалів по виконанню ІІІ етапу робіт взагалі судами не здійснювалась, а експертний звіт направлений позивачем лише 07.04.2017.

4.3. Відповідач зазначає, що позивач повинен був виконати роботи у строк, визначений договором, тобто до 25.12.2013.

У п.9.8 договору визначено, що договір діє до 31.12.2013. Отже, на думку скаржника, позивач має право вимагати виконання договору в межах його дії, а зі спливом строку дії договору наділяється правом на звернення до суду щодо наслідків порушення його умов.

Таким чином, на час звернення позивача до суду з позовом та прийняття оскаржуваних рішення та постанови, правовідносини між позивачем та відповідачем за договором припинилися внаслідок припинення дії договору. Оскільки строки оплати робіт поза межами дії договору позивачем та відповідачем не встановлювались, підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст.625 ЦК України відсутні.

4.4. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Аргументи, якими мотивований відзив, цілком відповідають висновкам та твердженням судів попередніх інстанцій, здійсненим у рішенні та постанові, що переглядаються у касаційному порядку.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до вимог ч.1 ст.300 ГПК України полягає у перевірці правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

У ч.2 ст.300 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2.2. Зазначені положення узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, здійсненими у рішеннях у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", згідно з якими повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

5.2.2. За приписами ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.2.3. Статтею 887 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони погодили оплату вартості виконаних робіт за договором поетапно. Оплата за перший етап виконаних робіт здійснена у повному обсязі.

Звертаючись до суду з позовом у справі, позивач наполягав на тому, що виконав роботи ІІ та ІІІ етапів у повному обсязі відповідно до погоджених сторонами умов, відтак, має право на їх оплату у визначеному договором розмірі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначав, що роботи позивачем належним чином не виконані, сума заявленої ним до стягнення заборгованості обрахована невірно, а обов'язок з оплати грошових коштів не настав.

5.2.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що

наявними у матеріалах справи докази підтверджується належне виконання позивачем за завданням відповідача робіт відповідно до погоджених сторонами умов (п.3.3.2 постанови).

З аналізу норм чинного законодавства слідує, що підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт. Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та договором, укладеним між сторонами спору, покладено саме на замовника.

Взявши до уваги встановлений у п.3.3 договору п'ятиденний термін на прийняття виконаних робіт та підписання відповідного акта, а також погоджене сторонами право виконавця на одностороннє підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, суди попередніх інстанцій обгрунтовано встановили, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором настав.

Протилежні доводи скаржника, про які йшлося у п.4.3 постанови, є помилковими, оскільки, як вірно зазначено судами, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, натомість такою умовою відповідно до ст.599 ЦК України та ч.1 ст.202 ГК України є виконання, здійснене належним чином.

Доводи скаржника про те, що зобов'язання за договором припинилися, є необґрунтованими та спростовуються встановленими судами обставинами, зокрема, і тим, що виконання зобов'язання не втратило інтерес для Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність порушень з боку позивача є підставою для застосування передбаченої договором відповідальності, проте не звільняє замовника від обов'язку розрахуватись за виконані роботи.

5.2.5. Твердження скаржника про ненастання строку для оплати виконаних позивачем робіт з посиланням на відсутність рахунку на таку оплату також є непереконливим та відхиляється судом касаційної інстанції зважаючи на таке.

Рахунок на оплату є документом, що містить платіжні реквізити для перерахунку грошових коштів. Наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт, оскільки такий обов'язок виникає саме на підставі договору. Неотримання рахунку не є тією підставою, яка унеможливлює сплату вартості переданих позивачем робіт. Це не відкладальна умова в розумінні ст. 212 ЦК України та не прострочення кредитора згідно з ст. 613 ЦК України. Тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити плату за виконані роботи.

5.2.6. Суд касаційної інстанції зазначає, що по суті всі доводи скаржника зведені до переоцінки обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи. Проте оцінка таких доводів виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції відповідно до приписів ст.300 ГПК України.

5.2.7. Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що звертаючись з касаційною скаргою відповідач не довів неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права як необхідної передумови для скасування судових рішень, що оскаржуються.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Слов'янської районної державної адміністрації Донецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та рішення Господарського суду Донецької області від 27.07.2017 у справі №905/1090/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Г. Вронська