П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 822/1426/18
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
18 вересня 2018 року
м . Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький про стягнення санкцій,
В С Т А Н О В И В :
в квітні 2018 року Головне управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький про стягнення санкцій.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року адміністративний позов задоволено, а саме: стягнуто до державного бюджету з КЕВ м. Хмельницький адміністративно-господарські санкції в сумі 3400 грн.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області на виконання наказу ГУ Держпродспоживслужби від 24 липня 2017 року №2 та відповідно до листа Державної регуляторної служби України від 07 липня 2017 року №5346/0/20-17 видано направлення від 24 липня 2017 року №2 для проведення позапланової перевірки КЕВ м. Хмельницький, що знаходиться за адресою вул. Героїв АТО (Ціолковського), 3/1, м. Хмельницький, 29000, з питань дотримання вимог чинного законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні тарифу на послуги з холодного водопостачання (відповідно до звернення гр. ОСОБА_2П.).
За результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін №2 без дати.
В ході перевірки виявлене та зафіксоване в акті порушення позивачем вимог п.п.6 та 16 постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року "Про затвердження єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".
Вказане порушення полягає в тому, що КЕВ м. Хмельницький сформовано економічно необґрунтований тариф на водопостачання. Так, при проведенні коригування тарифу враховано збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1450,00 грн. до 3200,00 грн. та відповідного росту витрат на нарахування і сплату єдиного соціального внеску в розмірі 22%, що призвело до зростання тарифу з 4,96 грн. до 6,59 грн. за метр кубічний, тобто позивач включив до тарифу на холодне водопостачання витрати на заробітну плату працівникам, що отримують її з Державного бюджету України.
За результатами перевірки відповідачем також винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін №2 від 28 липня 2017 року, згідно якого від позивача вимагається: у місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін шляхом перезатвердження тарифу на централізоване водопостачання та приведення його у відповідність з вимогами Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого вищевказаною постановою; призупинити застосування тарифу на водопостачання в розмірі 6,59 грн. за метр кубічний, так як він є економічно необґрунтований; та в триденний термін з моменту виконання даного припису повідомити ГУ Держпродспоживслужби про вжиті заходи.
Не погоджуючись з приписом № 2 від 28.07.2017 року КЕВ м. Хмельницький звернулося до Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису.
04 жовтня 2017 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/2406/17 було задоволено адміністративний позов КЕВ м. Хмельницький про визнання протиправним та скасування припису № 2 від 28 липня 2017 року та постановлено: 1) адміністративний позов КЕВ м. Хмельницький задовольнити; 2) визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області № 2 від 28 липня 2017 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін; 3) стягнути на користь КЕВ м. Хмельницький судовий збір 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
05 грудня 2017 року постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 822/2406/17 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області задоволено повністю та постановлено: 1) апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області задовольнити повністю; 2) Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 822/2406/17 скасувати; 3) прийняти нову постанову, у задоволенні позову відмовити.
Згідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з невиконанням КЕВ м. Хмельницький припису № 2 від 28.07.2017, 12 лютого 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Хмельницькій області було прийнято рішення № 1 про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
Даним рішенням було вирішено вилучити у КЕВ м. Хмельницький в дохід державного бюджету штраф за невиконання припису від 28.07.2017 року № 2 у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі - 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень). Також в рішенні зазначено, що воно направляється до виконання у 10-денний термін.
Рішення про накладення адміністративно-господарських санкцій КЕВ м. Хмельницький отримав 13.02.2018 про, що зазначено в листі, який КЕВ направив до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач безпідставно збільшив тариф на водопостачання, включивши до розрахунку цього тарифу витрати на заробітну плату працівникам, що отримують ії з Державного бюджету України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №869 від 01 червня 2011 року "Про затвердження єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (далі - Порядок №869) передбачено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Згідно п.22 Порядку №869, до складу планованої виробничої собівартості включаються прямі матеріальні витрати, зокрема, однією складовою з яких є прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, безпосередньо залученим до технологічного процесу централізованого водопостачання та водовідведення) відповідно до Закону України "Про оплату праці":
- основна заробітна плата виробничого персоналу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування), тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців;
- додаткова заробітна плата за працю понад установлені норми, трудові досягнення, особливі умови праці у вигляді доплат і надбавок до тарифних ставок і окладів (за роботу у важких та шкідливих умовах, надурочний час, святкові, неробочі та вихідні дні, нічний час, класність, керівництво бригадами, інші виплати, встановлені законодавством), премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій, та компенсаційних виплат (за невідпрацьований час, включаючи основні та додаткові відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, інші виплати, встановлені законодавством).
Разом з цим, слід враховувати, що позивач є бюджетною та неприбутковою організацією, а видатки на оплату праці його працівників здійснюються з державного бюджету.
Відповідно до п.133.4.2 ст.133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
За приписами п.5 Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №400 від 03 серпня 2016 року, кошти, отримані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, бюджетні установи використовують на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг. Решту коштів бюджетні установи використовують на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.
Таким чином, отримані кошти за надані послуги позивач може використовувати лише на покриття витрат, які пов'язані з організацією і наданням послуг. Водночас витрати на заробітну плату працівників позивача забезпечені коштами державного бюджету, а позивач фактично не несе витрати на заробітну плату своїх працівників.
Отже, коригування позивачем тарифу на водопостачання з наведених підстав, призведе до того, що громадяни, які користуються його послугами, сплачуючи кошти за отримані послуги, будуть компенсувати позивачу витрати на оплату праці працівників позивача, в той час як ці витрати здійснюються за рахунок державного бюджету.
Таким чином, позивач безпідставно збільшив тариф на водопостачання, включивши до розрахунку цього тарифу витрати на заробітну плату працівникам, що отримують її з Державного бюджету України.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на наступне.
Так, згідно п. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) має такі складові частини:
загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Таким чином, кошторис КЕВ м. Хмельницький складається не лише з загального фонду, а й з спеціального.
Згідно із звітом про надходження і використання коштів як плата за отриманні послуги (форма № 4-1) за ІІ квартал 2018 р. КЕВ м. Хмельницький, в кошторисі апелянта по спеціальному фонду передбачено код економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні видатки. За даним кодом на рік затверджено 6665436,00 грн, проведено планові видатки в сумі 3454557,07 грн, залишок кошторису складає 3210878,93 грн.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2018 року, за кодом "Інші поточні видатки" здійснюються видатки, які не пов'язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі: сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків.
Таким чином, у кошторисі КЕВ м. Хмельницький на 2018 рік передбачено код економічної класифікації відповідно до якого є можливим сплатити адміністративно-господарські санкції накладені рішенням № 1 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення. Однак, відповідач не вчинив жодних дій щодо виконання припису № 2 від 28.07.2017 року та сплати адміністративно - господарських санкцій за не виконання зазначеного припису.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 вересня 2018 року.
Головуючий
ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_3 ОСОБА_4
